Интеллектуальная игра СИЛЬНОЕ ЗВЕНО

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА «СИЛЬНА ЛАНКА»
Мета: розширити і закріпити знання учнів з мови; розвивати уяву і творчі здібності учнів; виховувати любов до рідної мови.
Обладнання: плакати із висловами митців про мову, зашифровані фразеологізми, літературні шаради та кросворди, літературні газети.

ПЕРЕБІГ ЗАХОДУ
♫ Звучать фанфари.
ВЕДУЧІ:
1.
Доброго дня, любі друзі!
2.
Ми дуже раді вітати вас на нашому святі, присвяченому рідному слову, бо
Все, що живе на світі, уміє розмовляти. Уміють говорити зайці і зайченята, По-своєму говорять і риби серед моря,І у садочку пташка, і у траві комашка... Говорять навіть квіти з блискучими зірками...— А як говорять діти?— Так, як навчила мама!
1.
У межах тижня української мови та літератури запрошуємо вас прийняти участь в інтелектуальній грі «Сильна ланка», мета якої не тільки перевірити ваше вміння володіти українським словом, а й кожному з вас подарувати весняний настрій.
♫ Звучить пісня «Дівчина-весна» (слова Юрія Рибчинського, музика Ніколо)
2.
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.
1.
З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.
2.
У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
♫ Учні виконують пісню «Рідна мова» (слова Г.Вієру, музика П.Дворського)
1.
УВАГА! УВАГА!
ПРАВИЛА ГРИ «СИЛЬНА ЛАНКА»:
Кожному з учнів будуть запропоновані питання з української мови або літератури та три варіанти відповіді. Тому з учнів, хто набере найбільшу кількість правильних відповідей, буде присвоєне звання «Сильна ланка».
2. Наприклад, питання:
1. Етимологічний словник дає інформацію про
А) правопис слів ;
Б) синонімічні відношення між словами;
В )походження слів
ВІДПОВІДЬ ПОВИННА БУТИ ТАКОЮ:
Правильна відповідь
В )походження слів
1.
До гри запрошуються учні … класу.
Починаємо гру! Запитання перше…

ПРИКЛАДИ ЗАПИТАНЬ
1. В якому рядку всі слова – іменники:
а) рух, завдання, бігати;
б) дія, молодий, життя;
в) звертання, сміливість, радість?
2. У якому рядку всі іменники належать до назв неістот:
а) птах, листя, вітер;
б) книжка, хата, осінь;
в) яблука, груші, садівник?
3. На які групи поділяються всі частини мови:
самостійні та службові частини мови;
головні та другорядні частини мови;
самостійні та службові частини мови, вигук.
4. У якому рядку перераховано всі службові частини мови:
іменник, сполучник, прикметник;
сполучник, прийменник, частка;
займенник, частка, сполучник?
5. Закінчіть речення: «Прикметник – це самостійна частина мови, яка…»
виражає ознаку предмета та відповідає на питання який? яка? яке? які?;
виражає предмет і відповідає на питання хто? що?;
виражає ознаку та відповідає на питання як? де? куди? .
6. Замість яких частин мови вживаються займенники:
дієслів;
сполучників;
іменників?
7. На які питання відповідають числівники?
який? яка? яке? які?;
хто? що?;
скільки? котрий? .
8. У якому рядку всі слова числівники:
а) другий, два, двоє; б) двійка, подвоїти, одна друга;
в) по-друге, двокімнатний, дві тисячі?
9. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться окремо:
а) не/волити, не/дописати, не/погодитися;
б) не/навидіти, не/сказати, не/доробити;
в) не знайти, не привітатись, не боятися?
10. У якому рядку всі слова – прикметники:
а) тиша, тихий, голос;
б) голосити, голосний, голосно;
в) тихий, веселий, голосний?
11. У якому рядку всі слова – прийменники:
а) біля, в, під, біль;
б) для, доля, Оля;
в) під, перед, на?
12. У якому рядку всі слова – сполучники:
а) від, до, за;
б) і, а, та;
в) я, ми, він?
13. Дієслівне словосполучення – це…
а) українська мова;
б) слухати уважно;
в) дуже високо.
14. НЕ є словосполученням поєднання слів у рядку:
а) цікава розповідь;
б) читати цікаву книжку;
в) ліси і гори.
15. За емоційним забарвленням речення поділяються на
а) прості і складні;
б) розповідні й окличні;
в) окличні та неокличні.
16. У реченні «Мовчанка гнів гасить» підметом є слово
мовчанка;
гнів;
гасить.
17. Граматична основа речення складається з двох членів речення у рядку:
від добра не шукають;
язик до Києва доведе;
щастя завжди треба виборювати.
18. Звертання в реченні є в рядку:
поблискують черешеньки в листі зелененькім;
вернусь, каже, хоч погляну на дочку та сина;
вийди, вийди, сонечко.
19. Складне речення
має одну граматичну основу;
не має жодної граматичної основи;
має дві та більше граматичних основ.
20. Пряма мова береться в
дужки;
лапки;
тире з обох боків.
21. Діалог – це
різновид прямої мови, що передає розмову двох осіб;
приблизно передане висловлювання певної особи;
складне речення.
22. Фонетика вивчає
звуки мови;
слова як частини мови;
будову слова.
23. Орфографія вивчає
написання слів;
правила вживання розділових знаків;
правила літературної вимови.
24. Український алфавіт нараховує
31 букву;
32букви;
33 букви.
25. У слові ґедзь
3 звуки;
5 звуків;
4 звуки.
26. Сполучник і неправильно вжито в рядку:
Архімед і Галілей;
Степан і Богдан;
Віра І Олена.
27. Слово, у якому відбувається подвоєння, у рядку:
повіс(т)ю;
молодіс(т)ю;
розкі(ш)ю.
28.Слова з буквосполученням йо в рядку:
с..годні;
бад ..рість;
під..м.
29. Дієслово, у якому пишеться ь, у рядку:
смієш..ся;
дивиш..ся;
будуєт..ся.
30. Дієслово, у якому а чергується з о при зміні форми слова чи в спільнокореневому, у рядку:
заважати;
катати;
казати.
31. Слово, у якому е не чергується з і при зміні форми слова чи в спільнокореневому слові, у рядку:
восени;
село;
верх.
32. Із м’яким знаком пишеться форма слова
на гіл..ці;
на лял..ці;
на сон..ці.
33. Нульове закінчення є в слові
берег;
небо;
високо.
34. Спільнокореневі слова є в рядку:
задум, задуманий, задуха;
колос, колодязь, колисанка;
красень, прекрасний, окраса.
35. Префікс при– треба вжити в слові
..клеїти;
..рва;
..чудово.
36. Префікс з- передається буквою с перед
д, т, з, с, ч, ш, р;
б, п, в, м, ф;
к, п, т, ф, х.
37. Префікси роз-, без-перед дзвінкими;
перед глухими;
завжди незалежно від того, який наступний звук після префікса.
38. Для вираження вищої міри ознаки вживається префікс а) з-;
б) роз-;
в )пре-.
39. Синонім до стійкого вислову замітати сліди є в рядку:
приховувати;
прибирати;
обдурювати.
40. Антоніми – це слова а) протилежні за значенням;
б) однакові за звучанням, але різні за значенням;
в) однакові за звучанням, але різні за написанням.
41. Синонім до слова радіти є в рядку:
веселитися;
співчувати;
сумувати.
42. Синонім до слова хвалитися є в рядку:
хизуватися;
сміятися;
славити.
43. Синонім до вислову як кіт наплакав є в рядку:
енергійно;
дуже мало;
як з кози молока.
44. У якому рядку всі слова – іменники:
писати, молодий, дерево;
вчасно, синій, межа;
водій, перемога, колодязь?
45. Дієслово в реченні найчастіше виступає
а) додатком;
б) обставиною;
в) присудком.
46. Належність першою чи другої дієвідміни найпростіше визначити за закінченням
а) 1-ої особи множини теперішнього часу;
б) 3-ої особи множини теперішнього часу;
в) 3-ої особі однини теперішнього часу.
47. У якому реченні використано безособові дієслова:
Бринять живою радістю ліси (В.Симоненко);
Лягло сонце за горою, зірки за сіяли (Т.Шевченко);
Пахло полином, тишею, спокоєм віяло звідусіль (А.Головко)?
48.У якому рядку всі дієслова пишуться з префіксом с-:
(з,с) пихнути, (з,с) терти, (з,с) чистити;
(з,с) худнути, (з,с) качати, (з,с) формувати;
(з,с) чудувати, (з,с) танцювати, (з,с) пізнитися?
49.У якому дієслові в особовому закінченні пишемо -е-:
нос..те;
пиш..мо;
сол..те?
50. У якому рядку всі дієслова з не пишуться окремо:
не/договоривши, не/здужати, не/грюкнути;
не/знає,не/зачерствіло, не/впізнавши;
не/притомніти, не/хтувати, не/вірити?
51. Дієприслівник – це
самостійна частина мови;
особлива зміна форма дієслова;
особлива незміна форма дієслова.
52.У якому рядку всі слова – дієприслівники:
переможений, перемагаючий, перемагаючи;
думаючи, думавши, задумавшись;
маючи, маючий, мавши?
53. У якому реченні є відокремлений дієприслівниковий зворот:
Сергійко, захекавшись, добіг до місця зустрічі (В.Нестайко);
Село, зачароване зоряним небом,синіє розкиданими хатками (М.Стельмах);
Дніпро тече повільно, величаво,розливаючись безліччю рукавів (О.Гончар)?
54. Дієприслівник можна знайти в тексті за
характерними суфіксами;
характерними закінченнями;
характерним наголосом.
55. Дієприслівниковий зворот у реченні виконує синтаксичну роль
означення;
додатка;
обставини.
56. У якому рядку перераховано самостійні частини мови:
іменник, сполучник, прикметник;
сполучник, прийменник, прислівник;
дієслово, числівник, займенник?
57. У якому рядку всі слова прислівники:
три, сьома, червоний;
меблі, перейти, п’ять;
вчора, кепсько, де-не-де?
58. У якому рядку всі слова з часткою не пишуться разом:
незабаром, нездужати, небіж;
не радіти, не сказати, не доробити ;
не підняти, не привітатись, не боятися?
59. Дієслівне словосполучення – це
добрий друже;
писати правильно;
краща спадщина.
60. Наука, що вивчає слова як частини мови це
фонетика;
орфоепія;
морфологія.
61. Пунктуація вивчає
значення слів;
правила вживання фразеологізмів;
правила вживання розділових знаків.
62. У слові яблуко
6 звуків;
7 звуків;
4 звука.
63. В якому рядку є слово, що має звуків менше, ніж букв:
пір’їна;
льон;
пожеж?
64. Слово, у якому не відбувається подвоєння, у рядку:
ніччю;
радістю;
сіллю.
65. Слова з буквосполученням ьо в рядку:
мільйон;
район;
льон.
66. Дієслово, у якому не пишеться ь, у рядку:
всміхається;
дивуєшся;
знадобиться.
67. Без м’якого знаку пишеться форма слова
на стеж..ці;
на скел..ці;
на лял..ці.
68. Префікс прі– треба вжити в слові
перейти;
прізвище;
приклеїв.
ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ, НАГОРОДЖЕННЯ ПЕРЕМОЖЦІВ
♫ Звучить пісня «Україночка» (слова А.Демиденка, музика Г.Татарченка), яка супроводжується танком.
ВЕДУЧІ:
1.
Солов'ї розливаються ніжно У зеленім веснянім гаю, Донька матері каже:
2.
— Ця пісня Дуже схожа на мову твою.1.
Посміхається мати до доньки: 
3.
— Пам'ятай, моє миле дитя, Рідна мова завжди солов'їна, Зігріває людей все життя.Наша мова живе й буде жити, Бо вона, ніби подих весни — Пам'ятай ти завжди про це, доню, Рідне слово теплом огорни.
♫ Учні виконують пісню «Україна» (слова і музика Т.Петриненка)