Круглий стіл для вчителів щодо вироблення єдиних педагогічних вимог до учнів п’ятих класів

Круглий стіл для вчителів
щодо вироблення
єдиних педагогічних вимог до учнів п’ятих класів
ОПИС МАТЕРІАЛУ: круглий стіл для вчителів щодо вироблення єдиних педагогічних вимог до п’ятикласників проводиться в рамках практико-орієнтованого проекту «Забезпечення наступності між початковою та базовою освітою: психолого-педагогічний супровід розвитку учнів». Запропонована інтерактивна форма реалізації проекту є однією з тих, що визначають науково-практичний напрям. Метою заходу є вироблення єдиних вимог до навчальної діяльності 5-класників; визначення механізму контролю за дотриманням цих вимог – пошук того, що допоможе учням плавно перейти від одного ступеня навчання до іншого. Матеріал стане в нагоді заступнику директора з навчально-виховної роботи, керівникові п’ятого класу, учителям-предметникам.
Мета: виробити єдині вимоги до навчальної роботи учнів 5 класів, визначити механізм контролю за дотриманням окреслених вимог; розвивати вміння педагогів брати участь у колективному обговоренні проблеми, аргументовано висловлюватися, дискутувати, знаходити компроміс; виховувати взаємоповагу, шанобливе ставлення до чужої думки.
Кількість учасників: до 20 (педагоги 5, 4, а також 3 класів; інші вчителі, що представляють аудиторію; психолог; шкільний лікар або медична сестра; керівники методичних об’єднань учителів початкових класів і предметних циклових комісій; адміністрація).
Необхідний час: 2 – 2,5 години.
Обладнання: плакат із темою та питаннями круглого столу, список рекомендованої літератури, пам’ятка «Правила ведення дискусії»; таблиці «Основні ознаки поняття наступності», «Методичні вимоги забезпечення наступності».
Порядок роботи:
Крок 1. Планування круглого столу
Оголошується тема обговорення. Вона має проблемний характер, підходи до її висвітлення можуть бути різновекторними. За декілька днів до зустрічі учасникам роздаються питання для обговорення. Вони не обов’язково повинні бути вичерпними. Головне – змусити педагога замислитися, показати, скільки різних аспектів у цієї проблеми. Приблизний перелік питань:
1) що таке «хороша відповідь» біля дошки? А з місця? Чи можна знижувати оцінку за поведінку або зовнішній вигляд під час відповіді? Яка відповідь оцінюється 12 балами?
2) що таке «хороший зошит», які рекомендації необхідно дати учням, котрі хочуть підтримувати свої зошити в хорошому стані?
3) протягом якого часу після хвороби учень має час на навчання без оцінок? Як організовується допомога з ліквідації прогалин?
4) чи допускається затримка учителем дітей після дзвінка? Чи можна давати завдання на перерві? Яким має бути максимальний/мінімальний обсяг домашнього завдання?
5) чи виправляти граматичні помилки вчителям, які не викладають мову? Чи знижувати оцінку за допущені помилки такого рівня в зошитах з інших предметів?
6) де і яким чином записується число й вид роботи в зошиті?
7) чи важливо, скільки клітинок (рядків) пропускається між роботами?
8) як у зошитах правильно робити виділення?
9) чи важливо, щоб учень, виходячи до дошки, одразу ж подавав щоденник на оцінку?
10) записувати чи диктувати домашнє завдання п’ятикласникам?
11) які самостійні дії дозволені учневі під час уроку? Чи може він підніматися? А звертатися до сусіда з робочими запитаннями?
У ході підготовки до круглого столу питання можуть варіюватися.
За деякий час до круглого столу учасникам пропонується ознайомитися з літературою за темою, як-от:
1. Деліховський В.С. Про наступність між початковою й середньою школою //Завуч. – 1999. – №5.
2. Кузнецова В.К. Наступність у роботі початкової та середньої школи //Початкова школа. – 2001. – № 11.
3. Кузнецова В.К. Питання наступності й адаптації в умовах навчально-виховного комплексу //Початкова школа. – 2001. – №8.
4. Рагозинська Н.В. Наступність між початковою та основною загальною освітою // Завуч. – 2000. – №4.
5. Фірсова І.В. Психолого-педагогічний супровід школярів на етапі переходу з початкової в середню ланку// Щотижневик «Шкільний психолог» вид. дому «Первое сентября». – 2000. – №35.
Крок 2. Мотивація аудиторії.
Обговорення правил культури ведення дискусії.
Основні правила ведення дискусії (вивчення пам’ятки):
Виступи здійснюються організовано (кожен учасник виступає лише з дозволу ведучого, повторний виступ можливий тільки після певного проміжку часу, не дозволяються лайки, сперечання між учасниками).
Кожен виступ підкріплюється фактами.
Під час обговорення слід надавати можливість висловлюватися іншому.
Кожне висловлення має право на уважний розгляд.
Під час обговорення не дозволяється переходити на особистості, чіпляти ярлики, вдаватися до принижень тощо.
Обов’язково дотримуватися визначеного регламенту.
Крок 3. «Розподіл обов’язків».
Ведучий визначає питання круглого столу, за кожним із яких призначається експертна група (по дві особи) з числа аудиторії.
Крок 4. Обговорення.
Оголошується дискусія за пропонованими питаннями: спочатку за першим запитанням, потім за другим тощо. Під час обговорення ведучий послідовно надає слово всім бажаючим, заохочує тих, хто мовчить. Експертні групи фіксують думки з кожного питання.
Крок 5. Підсумки експертів.
Експертним групам по черзі надається слово для підбиття підсумків дискусії з кожного питання.
Крок 6. Узагальнення.
Ведучий підбиває підсумки, узагальнює висновки експертних груп. Результатом усієї роботи стає перелік «Єдиних педагогічних вимог до навчальної роботи учнів 5 класів» (із настанням нового навчального року цей документ вклеюється в щоденник кожному учневі, вкладається в журнал, роздається кожному предметникові, який працює у 5 класі).
Також ведучий ставить і за допомогою учасників «круглого столу» розв’язує питання про те, хто буде контролювати дотримання «Єдиних вимог…». Можливо, контроль покладатиметься на завуча чи керівників шкільних методичних циклових комісій, які періодично обговорюють рівень адаптованості 5-класників та проблеми, що виникають; дають чергові рекомендації. Ведучий зазначає, що без регулярного контролю за виконанням вимог адаптація школярів буде неповноцінною.
У кінці семінару виголошуються висновки та рекомендації:
1. У плані самоосвіти учителям опрацювати такі питання:
Особливості вікової психології дітей 9-10-річного віку.
Психолого-педагогічні закономірності організації навчальної діяльності учнів 5-6-х класів.
Роль основної школи в становленні особистості дитини, її інтелектуальному, фізичному та соціальному розвитку.
2. Педагогам, які причетні до створення комфортних умов плавного переходу від одного ступеня навчання до іншого та підготовки дитини до соціального життя, дотримуватися у своїй роботі таких методичних рекомендацій:
Методичні поради для вчителів початкових класів
Забезпечувати всебічний розвиток особистості молодшого школяра.
У засвоєнні предметних знань, умінь і навичок спиратися на сформовані в дітей до школи пізнавальні вміння, розвинені психічні процеси.
Процес навчання будувати на осмисленні та усвідомленні знань, на
оптимальному поєднанні репродуктивного та творчого підходів до формування предметних умінь.
Спиратися тільки на досягнутий рівень розвитку дітей; не вважати неповноцінним той рівень досягнень деяких дітей, який не відповідає віковим стандартам.
Поступово урізноманітнювати й ускладнювати форми, методи та прийоми роботи з учнями, структуру уроків.
Систематично формувати, закріплювати та розвивати в учнів уміння та навички виконувати домашні завдання, навички самостійної навчальної праці.
Розвивати мислення, пам'ять, увагу.
Проводити навчально-виховну роботу на доступному для учнів, але достатньо високому рівні труднощів для оптимального використання та розвитку їхніх сил і можливостей.
Розвивати творчі здібності учнів.
Оптимально розвивати, розширювати й ускладнювати вимоги до учнів.
Психологічно готувати учнів до переходу на предметну систему навчання.
Підтримувати тісний зв'язок з учителями старших класів.
Дотримуватися беззаперечного виконання вимог навчальних програм до знань, умінь і навичок учнів початкових класів на кінець навчального року.
Досконало вивчити базовий компонент дошкільної освіти, програми базових дисциплін 5-х класів з метою подолання розбіжностей у вимогах до рівня навчальних досягнень учнів 4-х і 5-х класів.
Методичні поради для вчителів основної школи
Зберігати й розвивати традиції, які склалися в учнів у процесі навчання
в початкових класах; наступність методів навчання й виховання, застосовуваних учителями початкових класів; ознайомитися з навчальними програмами для 4-го класу.
До початку роботи з дітьми ознайомитися з ними, систематично вивчати їх і використовувати одержані дані у процесі роботи.
Дотримуватися єдності вимог до учнів.
Забезпечити поступовий перехід на предметну систему викладання, нову побудову уроків, нові методи та прийоми роботи, нові вимоги до дітей тощо.
Розвивати в учнів уміння й навички самостійної роботи.
Продовжувати розвиток творчого мислення учнів.
Забезпечувати поступальний рівномірно висхідний характер навчально-виховного процесу учнів з урахування вікових та індивідуальних особливостей школярів.
Виявляти й розвивати індивідуальні нахили та інтереси учнів, їхні творчі здібності. Проводити профорієнтаційну роботу.
Забезпечувати міжпредметні зв'язки.
Постійно підтримувати зв'язки з колегами з метою взаємодопомоги в роботі та обміну досвідом.
Підтримувати зв'язки з учителями початкових класів, особливо під час
підготовки до прийому учнів і в перші роки роботи з ними.
Протягом першого місяця навчання дітей у 5-му класі не писати зауважень у щоденники, проводити оцінювання на користь дитини, більшість уроків на початку навчального року будувати на повторенні.
Дозувати навчальне навантаження та обсяг домашнього завдання, а також знизити їх до мінімуму у вихідні дні.
2. Класним керівникам, учителям-предметникам довести до відома учнів і батьків «Єдині педагогічні вимоги до навчальної роботи учнів 5 класів».
3. Керівникам ШМЦК на жовтневих засіданнях обговорити рівень адаптованості 5-класників і проблеми, що виникають; виробити чергові рекомендації для вчителів, дітей і батьків.
4. Заступникові директора/керівникам ШМЦК контролювати дотримання учителями й учнями «Єдиних педагогічних вимог до навчальної роботи учнів 5 класів».
Крок 7. Рефлексія.
Ведучий проводить з учасниками круглого столу обговорення того, що відбулося, вислуховує їхні враження, думки, побажання.