Науковий стиль, сфери використання і призначення. Основні ознаки наукового стилю: логічність, точність, абстрактність, узагальненість, об’єктивність викладу. Наукова метафорика
Урок № Дата Клас
ТЕМА. Науковий стиль, сфери використання і призначення. Основні ознаки наукового стилю: логічність, точність, абстрактність, узагальненість, об’єктивність викладу. Наукова метафорика
Мета: забезпечити засвоєння учнями поняття наукового стилю, його підстилі, призначення i використання;познайомити учнів з поняттям «наукова метафорика»; зосередити увагу на особливостях наукового стилю; формувати вміння встановлювати належнiсть тексту до наукового стилю; виховувати уважного совця
Тип уроку: урок мовленнєвого розвитку.
Перебiг уроку
І. Ознайомлення учнiв з темою, метою i завданнями уроку.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні вранці я прокинулася рано. Увiмкнула радiоприймач. Диктор читав прогноз погоди:«Антициклон, що сформувався на пiвднi Європи, принiс в Україну теплу погоду з опадами. Вiтер помiрний, 3–7 метрiв за секунду. Температура прогрiється до шістнадцяти градусiв вище нуля».
Бесiда: Яка мета цього тексту? (Повiдомити прогноз погоди, надати достовiрну iнформацiю.) Чого необхідно дотримуватися в таких повiдомленнях? (Точностi, конкретностi.) Якi слова в текстi характернi для такої науки, як метеорологiя?(Антициклон,опади, помiрний i т.д.) Такi слова називаються термiнами. Яку роль вiдiграють у текстi числiвники? (Указують на точнiсть iнформацiї.)
ІІІ.. Повторення і поглиблення знань про науковий стиль (працюємо з форзацом підручника)
Науковий стиль. Сфера використання наукового стилю — наукова діяльність, науково-технічний прогрес, освіта. Основне призначення — викладення наслідків досліджень про людину, суспільство, явища природи, обгрунтування гіпотез, доведення істинності теорій, класифікація й систематизація знань, роз'яснення явищ, активізації інтелекту читача для їх осмислення.
Підстилі та жанри:а) власне науковий ( монографія, рецензія, стаття, наукова доповідь, повідомлення, курсова й дипломна роботи, реферат, тези), який, у свою чергу, поділяється на науково-технічні та науково-гуманітарні тексти; б) науково-популярний — застосовується для доступного викладу інформації про наслідки складних досліджень для нефахівців, із використанням у неспеціальних часописах і книгах навіть засобів художнього та публіцистичного стилів; в) науково-навчальний ( у підручниках, лекціях, бесідах для доступного, логічного й образного викладу й не виключає використання складників емоційності).
Основні ознаки
· ясність (понятійність) і предметність тлумачень;
· логічна послідовність і доказовість викладу;
· узагальненість понять і явищ;
· об’єктивний аналіз;
· точність і лаконічність висловлювань;
· аргументація та переконливість тверджень;
· однозначне пояснення причино-наслідкових відношень;
· докладні висновки.
Основні мовні засоби спрямовані на інформування, пізнання, вплив і характеризуються:
· великою кількістю наукової термінології (транскрипція, турбуленція, дистиляція, реорганізація, атомна маса й т. ін.
· наявність схем, таблиць, графіків, діаграм, карт, систем математичних, фізичних, хімічних та ін. знаків і значків;
· оперування абстрактними, переважно іншомовними словами (теорема, вакуум, синус, параграф, ценз, шлак та ін.);
· використовуванням суто наукової фразеології, стійких термінологічних словосполучень;
· залучення цитат і посилань на першоджерела;
· як правило, відсутністю авторської індивідуальної манери та емоційно-експресивної лексики;
· наявністю чіткої композиційної структури тексту (послідовний поділ н розділи, частини, пункти, підпункти, параграфи, абзаци із застосування цифрової або літерної нумерації);
· окрім переважного вживання іменників т відносних прикметників наявні дієслівні форми, частіше безособові, узагальнені чи неозначені, як правило, теперішнього часу; що констатують певні явища й факти; значну роль відіграють дієприслівникові та дієприкметникові звороти, які додатково характеризують дії, предмети та явища;
· монологічним характером текстів;
· переважанням різнотипних складних речень стандартних виразів (кліше).
ІУ. Виконання завдань на закріплення знань, умінь, навичок.
1.Запишіть текст. Визначте його стиль (підстиль) . Свою думку доведіть . Поясніть орфограми і пунктограми.Мовна конвергенція – тактичний вияв комунікативної стратегії урівноваження статусу співрозмовників як пристосування адресанта до адресата, що передбачає уподібнення мовлення одного до мовлення другого з метою досягнення комунікативної кооперації. Наприклад, спілкування з дитиною на підставі коду дитячого мовлення, перехід на сленг чи жаргон, спілкуючись з людиною, що використовує їх.(Селіванова О. Сучасна лінгвістика: Термінологічна енциклопедія).
2.Робота з текстом . Прочитайте текст вправи 299 (мовчазне читання), визначте його стиль. Свою думку доведіть
У. Ознайомлення учнів з поняттям «наукова метафорика».
Слово вчителя.
Метафорика – це сукупність метафор (у даному випадку – в науковому стилі). Учені вважають, що метафора – це універсальний інструмент мислення, який передбачає здатність бачити один об’єкт через інший і є одним зі способів репрезентації знання в мовній формі. Терміни-метафори виступають важливими чинниками розуміння національної специфіки мовного бачення навколишнього світу. Вони пов’язані також з культурою народу й відображають результати його пізнавальної діяльності Тому особливий інтерес становить вивчення процесу метафоризації тих галузей знання і діяльності людини, які, з одного боку, мають давню історію, а з другого, активно розвиваються нині. Метафора і в науковому тексті, на думкунауковців, залишається зображувальним засобом мови і демонструє здатність до розгортання образів. З огляду на це метафора виконує експресивну функцію, тому що при розгортанні образу стерті метафори-терміни оживають, прикрашаючи текст та привертаючи до нього увагу. Так, у біологічній термінології рослину синяк плямистий іменують по-різному (бабині румняки, баб’ячі рум’яна, бджолина трава, громовик, красна трава, красний корінь, красноцвіт, медунка, настояшник, пазмій червоний, початок, рум’яна, рум’янка, червень, червоний корінь), що свідчить про різні джерела походження метафори, яка називає те саме поняття. Емоційна насиченість метафоричних засобів мови сприяє кращому запам’ятовуванню тексту. Напр: “Риба-причепа рухається дуже рідко. Та й навіщо це їй. Вона використовує інших як транспортний засіб. На голові в цієї риби є великий овальний присосок, за допомогою якого прилипала прикріплюється до черева якоїсь великої риби, черепахи або кита і так мандрує океаном”.Метафора «риба-причепа»вносить у текст нестандартність, тому її краще запам’ятати, як щось незвичне, оригінальне.
УІ. Виконання завдань на закріплення знань, умінь, навичок .
Завдання: запишіть текст, визначте стиль (підстиль), з’ясуйте роль метафори. Поясніть розділові знаки.
В Атлантичному, Тихому й Індійському океанах живе риба-пилка, або, як її ще називають, звичайний пилкокрил. Свою назву пилкокрил отримав через те, що він має сильно витягнуте рило, сплющене й оснащене з обох боків великими гострими виростами. Маючи таку гарну зброю, риба-пилка вміло її використовує для здобування їжі. Так, в одних випадках вона може використовувати «пилку» як лопату для викопування зо дна невеликих водних тварин, в інших ─ як холодну зброю для нападу на зграю риб. (СтепураА.В.Популярна енциклопедія. Світ тварин п’яти континентів/ А.В. Степура. – Донецьк, 2007. )
УІІ. Підсумок уроку (відповіді на запитання учнів)
УІІІ. Домашнє завдання
Підготувати доповідь в науковому стилі за складним планом.