Навчальні консультації з дисцпліни Годівля с/г тварин для студентів спеціальності 5.11010101 Ветеринарна медицина

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ ТУЛЬЧИНСЬКИЙ ТЕХНІКУМ ВЕТЕРИНАРНОЇ МЕДИЦИНИ БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
-723265419100Навчальні консультації з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин»
Спеціальність: 5.11010101 «Ветеринарна медицина»
067000Навчальні консультації з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин»
Спеціальність: 5.11010101 «Ветеринарна медицина»

centerbottom2014
11540002014
center790008446770Методичні рекомендації
1154000Методичні рекомендації

Укладач: Гуньчак Олена Володимирівна - викладач дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин», спеціаліст вищої категорії
Рецензент: Козловська Тетяна Миколаївна - викладач дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин», спеціаліст вищої категорії, старший викладач.
Навчальні консультації з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин» Спеціальність: 5.11010101. Методичні рекомендації – Тульчин, 2014. – с.17Навчальні консультації з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин» Спеціальність: 5.11010101, розроблені на основі робочої програми навчальної дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин».
В роботі висвітлені теми та залікові завдання по модулям та підсумковому заліку.
Дана робота апробована при проведенні навчальних консультацій з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин» і може бути рекомендована для використання, викладачами дисципліни.


Розглянуто і схвалено на засіданні циклової комісії зооветеринарних
дисциплін Тульчинського технікуму ветеринарної медицини БНАУ
Протокол №_______ від ___________2014р.
Голова циклової комісії ______________ А.А.Грибанова
РЕЦЕНЗІЯ
На методичні рекомендації «Навчальні консультації з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин» Спеціальність: 5.11010101»
Дані методичні рекомендації повністю охоплюють курс навчальної дисципліни являється необхідним посібником для викладачів по організації і плануванню навчальних консультацій.
В методичних рекомендаціях висвітленні необхідні викладачам матеріали:
методика проведення навчальних консультацій;
план проведення консультацій з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин»;
залікові завдання.
Методичні рекомендації дають змогу викладачу:
раціонально використати виділений час та надати навчальну консультацію студентам за вказаними заліковими завданнями.
Матеріал роботи з успіхом можна використовувати в навчально-виховному процесі технікуму, тому, що дана форма сприяє у студентів розвитку інтересів до обраної професії, спеціальності; набуття студентами навичок самостійного навчального пошуку; доповнення, поглиблення, уточнення набутих теоретичних знань; закріплення знань; встановлення рівня знань; вивчення індивідуальності студента.
Рецензент ___________ Т.М.Козловська – спеціаліст вищої категорії, старший викладач
ЗМІСТ
Вступ ……………………………………………………. 4
Методика проведення консультацій та індивідуальних занять………………………………5-7
План проведення консультацій ……………………….8
Теми навчальних консультацій та залікові завдання …………………………………..9-15
Висновок ………………………………………………16
Використана література …………………………......17
ВСТУП
Навчальні консультації з дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин» для студентів другого курсу укладено відповідно до цілей, вимог і змісту навчання у Тульчинському технікумі ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ II р.а., закладених у Галузевих стандартах освіти – ОПП та ОКХ (галузь знань 1101 «Ветеринарія»), та вимог, які висуваються нині до спеціалістів даного профілю.
Програмою передбачено вивчення дисципліни «Годівля сільськогосподарських тварин» в ІІІ семестрі. З урахуванням змісту сучасної системи знань в ТТВМБНАУ та особливостей організації навчального процесу дисципліна «Годівля сільськогосподарських тварин».
Навчальним планом запропонований розподіл навчального часу в межах 6 годин. Навчальні консультації з дисципліни розглядається як один з видів навчальних занять (індивідуальні або групові), які проводяться задля отримання студентом відповіді на окремі теоретичні чи практичні питання та для пояснення певних теоретичних положень або аспектів їхнього практичного застосування (проводяться протягом семестру – поточні консультації, семестрові та перед контрольним заходом – залікові). У процесі консультацій (особливо поточного консультування) допускається діагностичне тестування знань студентів для виявлення ступеня засвоєння окремих теоретичних положень, теорій, закономірностей, рівня сформованості практичних умінь і навичок та перевірки ефективності прийомів і методів навчання, використовуваних під час аудиторних занять.
Мета навчальних консультацій з дисципліни - надати студентам потрібної допомоги у засвоєнні теоретичних знань і виробленні практичних навичок і вмінь через відповіді викладача на конкретні запитання або пояснення окремих теоретичних положень чи аспектів їх практичного застосування.
МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ ТА ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ.
Консультації - форма навчання, у процесі якої студент отримує відповіді на конкретні запитання або пояснення складних для самостійного осмислення проблем.
За спрямованістю консультація скерована на допомогу студентам в оволодінні методологією теми чи розділу, а також методами самостійної навчальної роботи. Кількість годин на консультації визначають, як правило, робочими навчальними планами на рік й індивідуальними робочими планами викладача.
Консультації можуть бути індивідуальними (наприклад, при підготовці дослідницьких проектів) або груповими, що проводяться перед модульною, контрольною роботою, практичними та лабораторними заняттями і заліком.
Правильно організована консультація допомагає студентам подолати труднощі, які виникли при самостійному опрацюванні матеріалу. Консультування вельми корисне і для студентів, які успішно навчаються, але мають намір поглибити і розширити знання. Викладач у цьому випадку має порадити, яку наукову літературу слід використовувати, як її краще опрацювати і використати.
Групові консультації проводяться:
а) При необхідності детально проаналізувати питання, які були недостатньо висвітлені в лекціях або на семінарсько-практичних заняттях;
б) 3 метою допомоги студентам у самостійній роботі, при підготовці до лабораторних, практичних робіт, написанні реферату, курсової чи дипломної роботи, підготовки до заліку.
Важливе місце в організації навчальної роботи студентів належить навчальному модулю. Навчальний модуль — вид навчальної роботи, що передбачає з'ясування рівня засвоєння студентами знань, оволодіння вміннями й навичками з окремих тем та розділів. На модуль викладач запрошує в позанавчальний час групу студентів і в процесі співбесіди з'ясовує рівень засвоєння матеріалу. Це дає змогу вносити корективи в лекційний курс і практичні заняття.
Звернемо увагу на особливості методики проведення передзалікових консультацій. Як правило така консультація складається з двох частин. Першу - умовно можна назвати організаційною, а другу - змістовою.
Організаційна частина містить наступні моменти:
1) Повідомлення про порядок проведення заліку (час, процедуру та форму проведення заліку: усно, письмово чи за допомогою комп'ютера);
2) Рекомендації щодо змісту і форми відповіді;
3) Рекомендації щодо процесу конструювання відповіді або вибору відповіді, якщо заплановано тестовий контроль;
4) Поради щодо організації самостійної роботи при підготовці до заліку (література, особливо важливі теми, послідовність їх вивчення).
5) Доцільно ознайомити їх з режимом розумової праці у період сесії. Протягом доби слід працювати 8-9 годин, з перервами на 10-15 хвилин через кожні 1,5-2 години активної роботи, бо групи нейронів, які включені в активну розумову діяльність порівняно швидко втомлюються. Краще готуватись до контрольних заходів у читальнім залі чи в спеціалізованому навчальному кабінеті, де відсутні чинники, що відволікають увагу.
У другій частині консультації слід висвітлити найбільш складні проблеми, відповісти на запитання студентів і пояснити систему оцінювання.
Зі студентами, які мають глибокі прогалини в знаннях, а також ті, які захоплюються дослідною роботою, слід організовувати індивідуальні заняття. Ці заняття проводяться за окремим графіком згідно індивідуальних планів студентів. Види індивідуальних занять, їх об'єм, організаційні форми, методи проведення і форми контролю також визначаються індивідуальними планами студентів. Мета індивідуальної роботи полягає у можливості поглибленого вивчення студентами окремих питань навчальної дисципліни, виконання дослідної роботи, а також у корекції знань та вмінь, усуненні "білих плям" у підготовці студентів.
Залежно від рівня сформованості студента дослідницьких умінь, йому можна запропонувати написання реферату, доповіді, презентації, тези, підготувати "Портфоліо" з дисципліни, виконати завдання на дослідження певного явища, розробити дослідницький проект.
Кожне індивідуальне завдання слід орієнтувати на окремий випадок пошуку способу вирішення поставленої проблеми, у процесі якого студент має виявити певний ступінь інтелектуальної активності і самостійності. Слід урахувати, що знання та досвід, набуті при виконанні індивідуального завдання, більш дієві. Правильно підібрані, вони є запорукою зростання пізнавальної активності студента, стимулюють його до самоосвіти та саморозвитку. Розпочинаючи з другого курсу, слід забезпечувати опанування студентами різними видами дослідницької роботи, які відрізняються як за рівнем складності так і за змістом. Надаючи консультації у процесі самостійної роботи, викладач повинен знайомити студентів з вимогами до рефератів, доповідей та інших видів самостійної роботи, а також забезпечувати виконання цих вимог.
ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ КОНСУЛЬТАЦІЙ
№ п/п Вид заняття Тема консультації Кількість годин за навчальним планом
1 Навчальна консультація Оцінка поживності кормів за хімічним складом. Корми та зоотехнічний аналіз. 2
2 Навчальна консультація Годівля сільськогосподарських тварин 2
3 Навчальна консультація Підготовка до заліку 2
Всього виділено годин 6
ТЕМИ НАВЧАЛЬНИХ КОНСУЛЬТАЦІЙ ТА ЗАЛІКОВІ ЗАВДАННЯ
Консультація №1 – 2 години
МОДУЛЬ 1-2
ОЦІНКА ПОЖИВНОСТІ КОРМІВ ЗА ХІМІЧНИМ СКЛАДОМ. КОРМИ ТА ЗООТЕХНІЧНИЙ АНАЛІЗ КОРМІВ
Залікові завдання
І МОДУЛЬ
Поняття про поживність, та фактори які її визначають.
Хімічний склад корму.
Перетравлення корму, як перший етап живлення організму.
До яких поживних речовин розщеплюються білки, жири і вуглеводи.
Від яких факторів залежить перетравність корму.
Як Визначити ППР, СППР, КП, ПВ?
Методи визначення поживності кормів.
Енергетична поживність корму. Кормова одиниця.
Поняття про протеїнову поживність, функції протеїну.
Замінимі і не замінимі амінокислоти, нітрати і нітрити їх вплив на організм.
Поняття про вуглеводневу поживність, функції вуглеводів.
Роль клітковини в живлені сільськогосподарських тварин
Поняття про жирову поживність. Функції жирів.
Макро- та мікроелементи, функції та їх вплив на організм тварин.
Жиророзчинні та водорозчинні вітаміни, функції які вони виконують в організмі.
ІІ МОДУЛЬ
Що таке корм та кормові добавки?
Класифікація кормів та кормових засобів.
Класифікація рослинних кормів та їх характеристика.
Класифікація тваринних кормів та їх характеристика.
Класифікація відходів технічного виробництва.
Класифікація стимулюючих та балансуючих кормових добавок.
Дати характеристику зеленим кормам: значення, хімічний склад, дієтичні властивості.
Що розуміють під «Зеленим конвеєром» та його організація.
Дати характеристику соковитим кормам.
Від яких факторів залежить силосування кормів.
Що являється консервуючою основою силосу і чому силос не гниє?
Що являється консервуючою основою сінажу і чому сінаж не гниє?
Норми згодовування соковитих кормів.
Дати характеристику грубим кормам, норми згодовування.
Дати характеристику трав’яному борошну.
Дати характеристику концентрованих кормів.
Дати характеристику комбінованим кормам.
Значення зоотехнічного аналізу кормів в організації повноцінної годівлі.
Схема зоотехнічного аналізу.
Техніка безпеки при роботі в лабораторії.
Значення об’ємного аналізу у визначенні якості кормів.
Основні методи об’ємного аналізу.
Що розуміють під титрованим розчином, титром, титруванням і що таке нормальний розчин?
Що розуміють під генеральною пробою, середньою і аналітичною пробою.
Методика відбору середньої проби основних груп кормів.
Як відправити середню пробу в лабораторію.
Чому рівень кухонної солі необхідно контролювати в комбікормах?
Кислотність комбікорму і як її визначити.
Консультація № 2 – 2 години
МОДУЛЬ 3-5
ГОДІВЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН
Залікові завдання
МОДУЛЬ 3
Значення нормованої годівлі в організації повноцінної годівлі.
Що таке потреба, норма, кормовий раціон, структура та від від чого залежить тип годівлі?
Методи контролю за повноцінною годівлею.
Організація годівлі тільних корів у сухостійний період.
Значення сухостійного періоду.
Порядок організації запуску для тільних корів.
Лактаційний період, організація годівлі по стадіям лактації.
Організація годівлі під час роздійного періоду та його значення.
Організація годівлі під час розпалу лактації.
Організація годівлі під час спаду лактації
Режим годівлі лактуючих корів.
Організація нормованої годівлі для бугаїв плідників.
Техніка годівлі бугаїв плідників.
Організація годівлі молодняку в молозивний період.
Організація годівлі молодняку в молочний період.
Організація годівлі молодняку в після молочний період.
Основні види відгодівлі ВРХ.
Організація інтенсивної відгодівлі.
Організація відгодівлі з дорощуванням,
Нагул.
Типи відгодівлі ВРХ.
4.МОДУЛЬ.
Особливості нормування годівлі свиней.
Організація годівлі для поросних свиноматок.
Чим важливий перший період поросності і скільки днів він триває?
Чим важливий другий період поросності, скільки кормових одниць необхідно свиноматці на 100 кг ж.м.
Організація годівлі для поросних свиноматок.
Організація годівлі лактуючих свиноматок, добова норма кормових одиниць.
Потреба кнурів в поживних речовинах, техніка годівлі.
Організація годівлі для поросят сисунів.
Годівля відлучених поросят.
Види відгодівлі свиней.
М’ясна відгодівля.
Беконна відгодівля.
Відгодівля свиней до жирних кондицій
5 МОДУЛЬ
Особливості травлення і обміну речовин у коней.
Режим, техніка годівлі і напування коней.
Годівля робочих коней, кобил, та жеребців.
Годівля молодняку коней.
Годівля коней при вирощуванні на м'ясо.
Організація годівлі овець, та кіз з урахуванням біологічних особливостей.
Годівля баранів і вівцематок.
Годівля ягнят у підсисний період та період відлучення.
Відгодівля овець.
Особливості травлення та обміну речовин у птиці.
Організація годівлі птиці.
Годівля ремонтного молодняку.
Організація годівлі кролів в зимовий та літній період.
Поняття про кормовий план і баланс кормів.
Консультація № 3 – 2 години
ПІДГОТОВКА ДО ЗАЛІКУ
ЗАВДАННЯ ДЛЯ СКЛАДАННЯ ЗАЛІКУ З ДИСЦИПЛІНИ «ГОДІВЛЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН»
Вказати, що розуміють під поживністю корму та фактори які її визначають.
Дати характеристику класифікації рослинних кормів.
Вказати правила відбору середньої проби зеленої маси.
Дати характеристику хімічному складу корму.
Вказати значення зоотехнічного аналізу кормів в організації повноцінної годівлі.
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі для бугая – плідника живою масою 1000кг з середнім навантаженням.
Перетравлення корму, як перший етап живлення організму.
Вказати, що розуміють під нормованою годівлею.
Правила відбору сіна із скирти.
Пояснити, що таке корм?
Охарактеризувати сухостійний період, та його важливість у виробничому циклі утримання ВРХ..
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі за основними показниками для сухостійної корови живою масою 500кг при плановому надої 3000кг.
Пояснити як визначити ППР, СППР, КП, ПВ?
Дати характеристику зеленим кормам та зеленому конвеєру.
Ситуаційне завдання. Визначити запас силосу в господарстві розрахунковим методом та провести обчислення на скільки днів вистачить даного запасу для ферми з поголів’ям 1000 корів. При добовій нормі з годування – 25 кг силосу. Коли відомо довжина споруди по низу становить - 30м, довжина по верху – 31м, ширина споруди по низу – 11м, ширина по верху – 12м, висота споруди -3,5м.
Пояснити, що розуміють під енергетичною поживністю корму та кормовою одиницею.
Дати характеристику організації годівлі молодняку ВРХ в молозивний період.
Вказати основне поняття про протеїнову поживність, функції протеїну.
Організація годівлі молодняку ВРХ в молочний період.
Вказати основне поняття про вуглеводневу поживність, функції вуглеводів.
Вказати правила організації годівлі для поросних свиноматок.
Ситуаційне завдання. Визначити хімічний склад силосу кукурудзяного, сінажу різнотравного..
Охарактеризувати основні види відгодівлі ВРХ.
Ситуаційне завдання. Визначити перетравність протеїну коли відомо: що з раціоном протеїну надійшло до організму1453,6 г, а виділилося з калом 0,096г.
Дати характеристику жиророзчинним та водорозчинним вітамінам, функції які вони виконують в організмі.
Організація годівлі для поросних свиноматок.
Ситуаційне завдання. Визначити перетравність жиру, коли відомо, що з раціоном надійшло 551г жиру, а виділилося з калом 0,016г.
Охарактеризувати хімічний склад корму.
Вказати особливості травлення і обміну речовин у коней.
Ситуаційне завдання. Визначити перетравність клітковини, коли відомо, що з раціоном надійшло 4388,3г клітковини, а виділилось з калом 0,196г.
Зазначити значення об’ємного аналізу у визначенні якості кормів.
Вказати види відгодівлі свиней.
Ситуаційне завдання. Визначити перетравність БЕР, коли відомо, що з раціоном надійшло 9377,5г БЕР, а виділилось з калом 0,26г.
Охарактеризувати замінимі і не замінимі амінокислоти, нітрати і нітрити їх вплив на організм.
Дати характеристику лактаційному періоду та організації годівлі по стадіям лактації.
Ситуаційне завдання. Визначити ступінь перетравності протеїну за КП протеїну, коли відомо, що з раціоном надійшло 1453,6 г протеїну, а перетравилося 1453.504г протеїну.
Вказати до яких поживних речовин розщеплюються білки, жири і вуглеводи.
Охарактеризувати правила організації годівлі для поросят сисунів.
Ситуаційне завдання. Визначити ступінь перетравності жиру за КП жиру, коли відомо, що з раціоном надійшло 551,3 г жиру, а перетравилося 551,284г жиру.
Пояснити, що розуміють під титрованим розчином, титром, титруванням і що таке нормальний розчин.
Охарактеризувати правила організації годівлі для овець, та кіз з урахуванням біологічних особливостей.
Ситуаційне завдання. Визначити ступінь перетравності клітковини за КП клітковини, коли відомо, що з раціоном надійшло 4388,3 г клітковини, а перетравилося 4388,104г клітковини.
Дати характеристику силосу, норми згодовування.
Вказати особливості травлення та обміну речовин у птиці та як організовують повноцінну годівлю для птиці.
Ситуаційне завдання. Визначити ступінь перетравності БЕР за КП , коли відомо, що з раціоном надійшло 9377,5 г БЕР, а перетравилося 9377,24г БЕР.
Дати характеристику класифікації кормам тваринного походження.
Пояснити правила організації годівлі для ВРХ в період роздою.
Ситуаційне завдання. Визначити хімічний склад трави лугової, сіна конюшини.
Вказати фактори які можуть впливати на перетравність кормів.
Дати характеристику сінажу норми згодовування.
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі за основними показниками для дійної корови живою масою 500кг, з добовим надоєм 16кг, жирністю молока 3,9%.
Охарактеризувати жирову поживність.
Вказати правила організації годівлі кролів в зимовий та літній період.
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі за основними показниками для підсисної свиноматки віком старше 2 років, живою масою 200кг з 10 поросятами.
Пояснити, що таке потреба, норма, кормовий раціон, структура та тип годівлі?
Вказати, що розуміють під запуском та як організовують годівлю під час запуску.
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі за основними показниками для кнура - плідника живою масою 250кг, при інтенсивному використанні.
Дати характеристику класифікації стимулюючих та балансуючих кормових добавок.
Охарактеризувати грубі корма, норми згодовування.
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі для робочого коня живою масою 600кг, що виконує легку роботу.
Вказати правила організації годівлі лактуючих свиноматок, добова норма кормових одиниць.
Ситуаційне завдання. Визначити норму годівлі за основними показниками для кітної вівцематки живою масою 50кг.
ВИСНОВОК
Консультація навчає студента працювати з книгою, робити записи до заняття, підбирати літературу, розбиратися у важкому питанні, тобто це форма надання допомоги студентам у їхній самостійній роботі.
Специфіка консультації полягає в добровільному, вільному відвідуванні її студентами. Це форма яка сприяє розвитку інтересів до обраної професії, спеціальності; набуття студентами навичок самостійного навчального пошуку; доповнення, поглиблення, уточнення набутих теоретичних знань; закріплення знань; встановлення рівня знань; вивчення індивідуальності студента.
ВИКОРИСТАННА ЛІТЕРАТУР
Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. – К.: Либідь, 1998. – 239с.
Байдак В.Ф. Организация самостоятельной работы студентов: методические рекомендации. – Николаев – 1998. – 36с.
Болюбаш Я.Я. Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах. – К.: ВВП «Компас», 1997. – 36с.
Бондар О.П. Технологія і організація дидактичного експерименту / Матеріали науково-практичної конференції. – Київ, 2002. – 45с.
Гончаренко С.І. Педагогічні дослідження: Методичні поради молодим науковцям. – К., 1995. – 45с.
Демченко О.С. Дидактична система організації самостійної роботи студентів // Рідна школа, 2000. - № 5. – С.68-70.
Зінченко В.О. Студент і науково-дослідна робота // Рідна школа. – 2001. - № 2. – С.12.
Кочетов А.И. Педагогическое исследование. – М.: Просвещение, 1998. – 72с.
Навчальний процес у вищій педагогічній школі: Навч. посібник/ За ред. О.Т. Мороза. – К.: НПІ ім. М.П. Драгоманова, 2001. – 128с.
Освітні технології / За ред. О.П.Пєхоти. – К.: АСК, 2002. – 58с.
Руденко Т.М. Засоби активізації самостійної роботи студентів. – Освіта. Технікуми. Коледжі. – 2 (12) 2006. – С.30.
Слепконь С.О. Наукові засади педагогічного процесу у вищій школі. – К.: Вища школа, 2000. – 44с.
Солдатенко М.О. Самостійна пізнавальна діяльність у контексті Болонського процесу // Рідна школа. – 2005. - № 1. – С.49-51.
Товажнянський Л.Л., Сокол Є.І., Клименко Б.В. Нове покоління навчальних планів в умовах входження України до Болонського процесу. – Харків- ХПІ. – 2000. – 48с.