Педагогічна рада на тему:: Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання.

Педагогічна рада . Автор – розробник : Турська Наталія Миколаївна, заступник директора з НВР Білоцерківської спеціалізованої школи І –ІІІ ступенів № 1 з поглибленим вивченням слов’янських мов Білоцерківської міської ради Київської області

Тема педради: Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання.
Мета: - сприяти формуванню вмінь та навичок здобувати знання самостійно за допомогою
різних джерел інформації;
- формувати потреби навчатися протягом усього життя;
- створити оптимальні умови для виявлення пізнавальної активності учнів;
- формувати професійні компетенції педагогічних працівників для
провадження інноваційних педагогічних технологій;
- створити узагальнений «професійний портрет» сучасного, компетентного вчителя;
- Виявити педагогічний досвід з використання інноваційних технологій у практиці роботи
вчителів школи

Форма проведення: педрада-вернісаж думок.
Якщо учень у школі не навчиться сам
 нічого  творити, то і в житті  
він буде тільки наслідувати, копіювати.
Л. Толстой
Поганий вчитель викладає  істину,
 а  гарний  учительвчить  її  шукати  самостійно.
                                                                                            А. Дістерверг
Хід педради
Директор: Шановні колеги, дозвольте розпочати педагогічну раду з теми «Формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя на основі впровадження інноваційних технологій навчання»

Передумови педагогічної ради
Наявність проблеми й мети, яку має реалізувати педагогічний колектив. Наша мета й прогнозований результат: розробка інноваційної діяльності школи в системі формування компетентної особистості, формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя.
Робота творчих груп.
Реальна наявність інтересів та думок учасників груп.
Аналіз та узагальнення думок творчих груп.
Підготовка та представлення творчих звітів вчителів, які атестуються у 2015 році.
------ Інтерактивна вправа «Очікування»
Мета: сприяти ефективної продуктивної праці учасників
На дощці намальовано сонечко з променями. Треба написати на жовтих промінцях одним словом свої очікування від заняття. Керівники груп по черзі виходять до дощки і клеять ці промінці з їх очікуваннями. При цьому озвучують думки.

------ Вправа «Криголам»
Керівник: Успіх будь-якого заняття, психоемоційне почуття кожного з учасників навчального процесу залежить від того, як нас зустрінуть (з усмішкою чи недоброзичливо), від атмосфери в колективі. Щоб у нас панувала добра, приязна атмосфера, використаємо метод «криголам».
Мета: познайомити учасників один з одним.
Порадьтесь у групі і назвіть квітку, яка асоціюється з думками групи (наприклад нарцис, тюльпан, троянда, жоржина, хризантема).
Керівник: Ви самі себе презентували. Як бачимо, сьогодні зібралися ті, кому притаманні різні позитивні риси, подобаються різноманітні за кольором, запахом, формою квіти. Всі різні, але за умовами правильного підходу їх можна об’єднати в прекрасний букет. Гармонії в цій композиції ми досягнемо тільки за умови виконання правил співпраці. Треба їх виробити.
Основні правила: (учасники пропонують правила, які записуються на
дошці)
Говорити по черзі.
Слухати і чути.
Бути толерантними.
Висловлюватися стисло.
Бути позитивними.

-------- Вправа «Мозковий штурм»
Керівник: Будь-який матеріал краще сприймати, коли є опора на досвід, знання учнів. Пропонуємо виконати наступне завдання: записати на аркуші
три слова, з якими у вас асоціюється поняття «Самоосвіта».
Керівники груп озвучують пропозиції членів своєї групи.
Потреба
Задоволення
Ініціатива
Результат
Зацікавленість
Активність
Вибір
Інтерес
Пізнання

А тепер офіційна точка зору на поняття «самоосвіта».
Самоосвіта – частина безперервної освіти, це активна пізнавальна діяльність, яка відбувається за особистої ініціативи людини у формі колективної чи індивідуальної самостійної роботи щодо оволодіння знаннями.
Отже, ми з вами зараз узагальнили наші знання стосовно поняття самоосвітньої діяльності.

Етапи проведення педради
I етап – інформаційний.
Виступ директора: пояснення мети та змісту, постановка завдань для творчих груп, визначення регламенту.
Виступ заступника директора. Доповідь: «Проблеми формування мотивації самостійної діяльності школярів за сучасних умов як одна з важливих умов розвитку творчої особистості»
II етап – розподіл питань для роботи творчих груп.
Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до самонавчання. (МО вчителів початкових класів)
Пошуково-дослідницька та проектна діяльність. (МО суспільно гуманітарного циклу)
Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи. (МО природничо-математичного циклу)
III етап – пошук рішення всередині кожної групи, створення «Кола ідей».
IV етап – презентації творчих груп, «Вернісаж думок».
V етап –аналіз та узагальнення. Створення портрета «Сучасного вчителя»
VI етап – підсумковий, ухвалення колективного рішення.
Вправа «Думки щодо очікувань»
Кожен учасник пише на аркуші свої думки стосовно первинних
очікувань та прикріпляє на променях сонечка та озвучує свої записи.

ВИСНОВОК
Керівник: (в кінці всіх питань педради)

Гарний учитель може навчити інших навіть того, чого сам не вміє.
( Т.Котарбінський, польський філософ)


Виступ директора.
У XXI столітті освіта перетворюється на одне з основних джерел
стратегічних ресурсів людського капіталу та знань, що визначають загальний рівень розвитку суспільства. Освіта, яка вчить жити успішно в сучасному світі, має велику цінність.
Одним із завдань , які вирішує сучасна школа, є формування духовно, інтелектуально, психологічно підготовленого до самостійного життя випускника. Сьогодення диктує, що суспільству потрібна професійно-компетентна молодь, яка вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах, здатна до ризику, самостійного вибору сфер діяльності, поведінки, орієнтованої на успіх, саморегуляцію. Життєвий успіх особистості – це результат стратегії й тактики, він твориться на основі системи цінностей, мотиваційної сфери та сформованого ідеалу свого майбутнього.
Тому сьогодні головне завдання школи – не вчити, а навчати вчитися, підготувати учня до неперервного навчання. Тому мають змінитися функції учня і функції учителя. Перший повинен буде разом із засвоєнням відповідних знань розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання. Другий же відповідно – допомогти першому навчитися вчитись.
Учитель – головна постать у школі. Педагог – представник однієї із найбільш соціально значущих людських професій, робота якого орієнтована на розвиток і формування людини.
Проблема особистості педагога як суб’єкта педагогічної діяльності, компетентного та здатного до саморозвитку, відображена в сучасних працях науковців. Розвитку професійно-педагогічної компетентності присвячені дослідження таких українських науковців, як Н. Бібік, О. Овчарук, Л. Паращенко, О. Пометун, О. Савченко, О. Шувалова та ін. У Концепції загальної середньої освіти вказано на необхідність розв’язання проблеми підготовки вчителя, який усвідомлює свою соціальну відповідальність, постійно дбає про своє особистісне та професійне зростання, уміє розв’язати нові педагогічні завдання. У системі професійної підготовки вчителя важливим є процес формування професійної культури й компетентності.
Ознаки компетентності вчителя:
готовність учителя до інноваційної діяльності;
здатність до подальшого самопроектування, самовдосконалення.
Чинники, від яких залежить професіоналізм:
Особисті здібності;
Мотивація до роботи;
Зміст роботи;
Умови життя;
Вплив колективу тощо.
Сучасні вимоги до педагога на перше місце ставлять систематичну самостійну роботу з розвитку професійної компетентності, поглиблення його теоретичних знань і практичних умінь. Водночас актуальною є і проблема підпорядкування індивідуальних творчих інтересів загальній творчій проблемі, над якою працює колектив. Тому одним із головних завдань своєї діяльності адміністрація гімназії вважає розвиток професійних компетентностей учителя:
самоосвітня компетентність;
методологічна компетентність;
продуктивна компетентність;
інформаційна компетентність;
функціональна компетентність;
соціальна компетентність.
Шляхи формування та вдосконалення професійної компетентності вчителя:
самоосвітня діяльність;
вивчення, апробація та впровадження інноваційних освітніх технологій;
дослідницько-пошукова діяльність;
практично-експериментальна робота;
кооперативна проектна творча діяльність;
науково-методична робота.
Мета нашої роботи сьогодні – створити узагальнені портрети компетентного вчителя, учня та випускника. Нині педагогічна наука пропонує нам величезну кількість технологій, програм, методів, спрямованих на навчання учнів. Відповіді ж на запитання, яким має бути сьогодні вчитель, які види та форми роботи з учнями є найдоцільнішими, яким має бути імідж нашої школи, ми з вами повинні дати після роботи в групах по створенню «Кола ідей» та презентації «Вернісажу думок».

Презентації творчих груп «Вернісаж думок».
Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до самонавчання. (МО вчителів початкових класів)
Пошуково-дослідницька та проектна діяльність. (МО суспільно-гуманітарного циклу)
Вплив інформаційно-комунікативних технологій на формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи. (МО природничо-математичного циклу)

Аналіз та узагальнення.
Створення портрета «Сучасного вчителя»
Учасникам педради пропонується:
- скласти «портрет-розповідь» «нового» типу вчителя, що творчо думає, володіє сучасними методами, інноваційними технологіями, «може навчити інших навіть того, чого сам не вміє». У творчій формі презентувати свою розповідь;
- «портрет-розповідь» сучасного компетентного учня (випускника), який самостійно може здобувати знання, розвивати в собі здатність, навички, уміння самостійно їх шукати, тобто оволодівати науковим методом пізнання, вміє швидко адаптуватися в нестабільних умовах.

Ухвалення рішення педради.

Вправа «Думки щодо очікувань»
Кожен учасник пише на аркуші свої думки стосовно первинних
очікувань та прикріпляє на променях сонечка та озвучує свої записи.

ВИСНОВОК.
Школа XXI століття зумовлює необхідність докорінного переосмислення
освітньої парадигми, актуалізації змісту, технологій становлення особистості учня, як суб’єкта і проектувальника життя, створення проектно-життєвого простору, спрямованого на розвиток і саморозвиток компетентної, конкурентоспроможної особистості, яка вміє творчо розв’язувати проблеми, прагне змінити на краще своє життя й життя своєї країни. Школа має захистити й підтримати дитину, виробити в неї життєздатність, озброїти механізмами і технологіями розробки життєвих стратегій та проектів. Місія школи спрямована на оволодіння кожною молодою людиною ключовими компетенціями, як важливим результатом якості навчально-виховного процесу.
Навчання і виховання лише тоді мають реальну силу, коли вони ґрунтуються на вірі в дитину. Кожна дитина приходить до школи зі своїми інтересами, поглядами, проблемами, індивідуальними здібностями. І тільки від учителя та педколективу залежить, чи зможуть вони максимально розкрити потенційні можливості дитини, стимулювати її до особистісно-розвивальної творчості. А в основу своєї роботи вчитель має покласти любов і повагу до дитини, опору на її сили, внутрішній потенціал.
Справжній вчитель не той, хто розкриває учневі таємниці буття вказуючи йому прямий шлях до храму науки, а той хто своєю мудрістю запалює сонце над головою дитини, викрешуючи іскру допитливості, спонукаючи самостійно відшукати ключ до знань.
Творчий учитель мусить пам’ятати, що навчально-виховні технології мають відповідати викликам часу, орієнтуватися на прогресивні педагогічні досягнення, ідеї, культурні проблеми людства, нації, формувати в дітей основи моральності, духовної культури; сприяти реалізації парадигми сучасного навчання й виховання, творчій самореалізації всіх учасників навчально-виховного процесу.



Гарний учитель може навчити інших
навіть того, чого сам не вміє.
(Т.Котарбінський, польський філософ)



Рішення педради.
Продовжити роботу педагогічного колективу над формуванням в учнів компетентностей саморозвитку та самоосвіти.
Направити зусилля на практичну реалізацію інноваційних педагогічних технологій як одного із засобів формування самоосвітньої компетентності учнів.
Посилити індивідуальну роботу з учнями, які потребують допомоги в організації самостійної роботи.
Забезпечити психологічний супровід розвитку та саморозвитку особистості школяра.
Залучати учнів до науково-дослідницької діяльності як компоненту саморозвитку та самоосвіти.
Впроваджувати в практику роботи досвід кращих вчителів з проблеми «Формування самоосвітньої компетентності учнів».
7. Учителям:
7.1. Повторно опрацювати вимоги державних програм щодо формування основних компетентностей учнів з навчальних дисциплін;
7.2. Систематично працювати над підвищенням рівня викладання предметів, вдосконалювати свою професійну майстерність, проваджувати освітні інновації, сучасні інформаційні технології з метою розвитку в учнів ключових компетентностей;
7.3. Посилити роботу з обдарованими дітьми, залучати їх до участі в предметних олімпіадах, різноманітних конкурсах та проектах, що створюють умови для самопізнання й самореалізації гімназистів;
7.4. Активно займатися самоосвітою, поширення передового досвіду, розробкою методичних посібників, авторських програм тощо.
8. Головам методичних об’єднань:
8.1. На підсумкових засіданнях проаналізувати вплив викладання конкретних навчальних предметів на формування ключових компетентностей;
8.2. Впроваджувати практику роботи спецкурсів, курси за вибором, факультативи які задовольняли б цікавість і потреби учнів різних вікових категорій, сприяли б здійсненню до профільної підготовки учнів та профорієнтації серед них;
8.3. Презентувати педагогічні досягнення на сторінках фахових журналів, залучатися до педярмарок, виставок з метою представлення своїх методичних знахідок.









«Інноваційна діяльність школи в системі формування компетентної особистості».
Основні напрямки освітньої діяльності, які обумовлені розвитком сучасного світового суспільства:
Навчити швидкісній комунікації
Сформувати в учнів розуміння неминучої єдиної світової економіки зі спільним ринком
Освідомити необхідність застосування до праці в умовах суспільства послуг
Навчити переходу від традиційної форми праці до короткочасних спецпроектів
Сформувати стійке бажання зберегти національну культуру в умовах глобалізації
Виховувати відповідальність особистості в умовах зростання популярності ідеї “Зроби сам”.
Педагогічні працівники мають стати основною рушійною силою відродження та створення якісної нової національної системи освіти, реалізації компетентнісного підходу до сучасного освітнього процесу, впровадження інноваційної освітньої діяльності.
Освітні (педагогічні) інновації – це результат пошуку оригінальних, нестандартних рішень різноманітних педагогічних проблем. Продуктом творчого пошуку можуть бути нові навчальні технології, оригінальні виховні ідеї, форми і методи виховання, нестандартні підходи в управлінні. Продуктом інновацій як процесу творчої діяльності є зростання педагогічної майстерності вчителя і керівника, рівняння його культури, мислення, світогляду. Творчий пошук також суттєво впливає й на особистість учня: вони працюють активніше, у них пробуджується бажання випробувати й власні можливості в інноваційній діяльності.
Інноваційна освітня діяльність – це розробка, розповсюдження та застосування освітніх інновацій. Освітніми інноваціями є вперше створені, вдосконалені або застосовані освітні, дидактичні, управлінські системи, їх компоненти, що суттєво поліпшують результати освітньої діяльності.
Інноваційна освітня діяльність на рівні окремого навчального закладу передбачає:
- застосування інновацій;
- експериментальне дослідження продуктивності й можливості впровадження та застосування інновацій.
Актуальність дослідження – проблеми оновлення гуманітарної освіти, здобуття учнями глибоких знань, пошук шляхів виховання творчої компетентної особистості XXI століття.
Об’єкт дослідження – навчально-виховний процес у закладі освіти нового типу.
Предмет дослідження – розвиток творчої особистості як вчителя, так і учня, створення умов для повноцінного фізичного, інтелектуального та духовного розвитку всіх учасників навчально-виховного процесу.
Мета дослідження – орієнтація школи на можливості й потреби учнів, на виявлення і розвиток інтересів, нахилів і здібностей кожної дитини, забезпечення та впровадження інноваційних технологій, пошуково-дослідницької та проектної діяльності, удосконалення навчально-виховного процесу та змісту освіти.
Результати дослідження – максимальне використання ресурсів виховного середовища, створення оптимальних умов для повноцінної життєдіяльності учнів протягом перебування їх у школі (харчування, заняття мистецтвом, спортом, організація пізнавально-розвиваючої діяльності в гуртках, тощо).
Матеріально-технічне забезпечення: комп’ютерний кабінет; бібліотека, обладнана комп’ютерною технікою; навчальні кабінети; кабінети-лабораторії хімії, фізики; кабінети іноземних мов (англійська); кабінет хореографії та музичного мистецтва; спортивний зал; спортивні майданчики; їдальня; медичний кабінет.
Сьогодні нереально дати знання дитині на весь вік, навчити її на все життя, забезпечивши при цьому її активну, професійну та життєву позицію. Тому перед будь-яким сучасним навчальним закладом стоять завдання:
Навчити учня вчитися самостійно впродовж усього життя;
Ефективно використовувати отримані знання в практичному житті (професійному, громадському, власному);
Постійно відчувати потребу в самовираженні та самовдосконаленні.
Природно, що, бажаючи досягти окреслених завдань швидко й без помилок, організатори та учасники навчально-виховного процесу обирають найефективніші способи: системне впровадження передового педагогічного досвіду, використання інноваційних технологій навчання:
Інтеграційна природнича освіта (В. Рільченко);
Розвивальне навчання (Д. Ельконін, В. Давидов, К. Дусавицький, В. Паламарчук);
Особистісно зорієнтоване виховання (О. Савченко, С. Подмазін);
Колективне навчання (Л. Кочина, Н. Бібік);
Модульно-розвивальне навчання (А.Фурман);
Життєтворчості (І. Єрмаков);
Особистісно зорієнтоване навчання (І. Бех);
Психологічне управління (Л. Карамушка, Н. Коломінський);
Адаптивне управління (Г. Єльникова);
Навчання як дослідження;
Проектна технологія;
Дистанційна освіта тощо.
Поєднання та впровадження інноваційних форм та методів роботи в навчально-виховний процес спрямовані на розвиток здатності орієнтуватися в нових умовах, адаптуватися до них. У освітньому процесі такий підхід найактуальніший. Вчителю відведено провідну роль у втіленні інновацій. Завдання вчителя нині – відібрати зі своїх методичних надбань усе прогресивне і змінити, модернізувати, трансформувати навчальний процес так, щоб забезпечити розвиток мислення, розумових творчих здібностей учнів. Дитина психологічно краще готується до сприйняття невідомого, нового для неї, і це зумовлює не тільки кращі результати в навчанні, а й сприяє вихованню її як особистості, таких моральних рис, як цілеспрямованість, наполегливість, принциповість.



«Яким має бути сучасний учитель?»
Погляд учнів. Учитель повинен мати такі основні риси: доброта та чуйність, уміння чітко та просто пояснювати новий матеріал, розуміти й підтримувати у будь яких ситуаціях.
Погляд батьків. Учитель має бути вимогливим, справедливим, фахівцем своєї галузі.
Погляд суспільства. Учитель має бути, насамперед, фахівцем та психологом.
Потреби суспільства можна скомпонувати в блок таких дидактичних вимог до організації навчально-пізнавальної діяльності учнів:
формування у учнів самовмінь - навичок самоосвіти, самооцінювання, самовизначення, самоаналізу дій тощо;
науково-практична підготовка особистості до свідомого професійного самовизначення;
формування вибіркової, відносно стійкої спрямованості інтересів і потреб особистості на певний аспект соціальних цінностей;
формування соціальної компетентності, що характеризуються наявністю соціальних знань, соціального досвіду;
формування в учнів соціальної поведінки, яка характеризується рефлексією особистості на соціум, що продовжує їхню взаємозумовленість;
ознайомленість з соціальним простором - фундаментальними умовами діяльності та спілкування людей у суспільстві;
формування навичок пошукової активності;
виховання відповідальності за морально-ціннісний вибір засобів досягнення мети;
розвиток таких якостей як працездатність і цілеспрямованість.
Перелічені пріоритетні характеристики є стратегічними орієнтирами, що визначають зміст і спрямованість навчально-виховного процесу на забезпечення виконання соціального замовлення на якісну освіту.











Модель вчителя
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415

«Роль інтерактивних технологій у розвитку інтересів учнів до навчання.»
Розвиток інтересу в навчанні – проблема освіти XXI століття, яка хвилює кожного сучасного вчителя. Інтерес стимулює волю й увагу, зацікавлені учні легше й міцніше запам’ятовують. Повернути учням інтерес до шкільних предметів, посилити бажання навчатися мають інтерактивні технології навчання. Адже зміст інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної взаємодії всіх учнів. Це взаємонавчання, де вчитель та учні є рівноцінними суб’єктами навчання. Організація інтерактивного навчання передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної ситуації. Воно ефективно сприяє формуванню вмінь і навичок, створенню атмосфери співпраці, взаємодії. Підчас такого навчання діти вчаться бути демократичними, спілкуватися з іншими людьми, критично мислити, приймати зваженні рішення.
Мета використання інтерактивних методик:
створити «зону психологічного комфорту», запобігти зниженню рівня уваги протягом уроку;
уникнути зниження рівня зацікавленості навчальним матеріалом;
подолати дискомфорт через недосконале володіння інструментарієм інтерактивного навчання.
Класифікація інтерактивних технологій за формою організації навчальної діяльності (О. Пометун, Л. Пироженко):
технологія кооперативного навчання;
технологія колективно-групового навчання;
технологія ситуативного навчання;
технології опрацювання дискусійних питань.
Варіанти роботи з учнями:
діяльність у парах, малих групах;
використання інтерактивних прийомів «Коло ідей», «Акваріум», «Асоціація», «Мікрофон», «Навчаючи – навчаюсь», «Мозковий штурм», «Незавершені речення», «Ажурна пилка»;
дискусійне навчання (дискусія, диспут, дебати);
вправи «Відстрочена увага», «Лови помилку», «Своя опора», «Дружня порада», «Створи символ»;
нестандартні форми роботи (сенкани, інтерв’ю, вернісаж ідей, рольова гра тощо).
Форми роботи для розвитку інтересів учнів до навчання.
Заняття в парах.
Технології критичного мислення.
Творчі завдання.
Нестандартні форми уроку.
Метод проектів.
Проблемне навчання.
Інформатизація суспільства зумовлює інформатизацію освіти: використання нових інформаційних технологій, орієнтованих на реалізацію психолого-педагогічної мети навчання і виховання. Хочеться проводити якомога більше уроків із використанням комп’ютерних технологій.
Мета уроків із використанням ІКТ:
підвищити ефективність навчання;
створити умови для активного засвоєння навчального матеріалу;
розвивати інтелектуальні, творчі здібності учня;
виховувати гармонійну особистість;
готувати учнів до життя в розвиненому інформаційному середовищі.
Застосування на уроках інтерактивних методів навчання в поєднанні з іншими формами навчальної діяльності не лише допомагає краще засвоїти матеріал, а й загалом підвищує інтерес школярів до навчання, що і є одним з основних завдань сучасної освіти.




Модель випускника школи як творця власного життя

Компетенції:
К1 соціальна (громадська)
К2 полікультурна
К3 комунікативно-психологічна
К4 пізнавальна та креативна
К5 правова
К6 економічна
К7 екологічна
К8 валеологічна
К9 духовно-естетична
Уміння адаптуватися у мінливих життєвих ситуаціях
Уміти добувати, переробляти різну інформацію, застосовувати її для індивідуального розвитку
Уміння критично мислити
Цілеспрямовано використовувати свій потенціал
Уміння використовувати набуті знання і навички
Уміти виробляти стратегію власного життя
Здатність генерувати нові ідеї, приймати нестандартні рішення
Бути спроможним до вибору альтернатив у сучасному житті
Бути комунікабельним, уміти працювати в команді
Дбайливо ставитись до свого здоров’я та здоров’я інших
Уміти уникати конфліктних ситуацій та виходити з них
Визначити своє кредо і свій стиль
Випускник школи як творець і проектувальник власного життя
Отже, компетентність формується, якщо:
Навчання є діяльнісним.
Навчальний процес орієнтований на розвиток самостійності й відповідальності учня за результати своєї діяльності (для цього необхідно збільшити частку самостійних робіт творчого, пошукового, дослідницького й експериментального характеру).
Створюють умови для набуття досвіду і досягнення мети.
Застосовують технологію викладання, в основі яких лежать самостійність і відповідальність учителя за результати своїх учнів (проектна методика, реферативний підхід, рефлексія, дослідження, проблемний метод, інтеграція).
Посилюється практична орієнтованість шкільної освіти (через ділові, імітаційні ігри, творчі зустрічі, дискусії, круглі столи тощо).
Якщо вчитель уміло управляє навчанням і діяльністю учнів.

Метою школи є створення системи максимально сприятливих умов для інтелектуального, духовного, морально-етичного, естетичного, фізичного розвитку випускників на різних етапах становлення особистості. Необхідно розвивати в учнів критичне мислення, творчій потенціал європейського рівня, багатий словниковий запас, який ґрунтується на глибокому розумінні гуманітарних знань, уміння самостійно приймати рішення та розв’язувати різноманітні проблеми, а також формувати активну громадянську позицію, тому що саме вона підсилює позицію громадянина в суспільстві і сприяє прогресу та вдосконаленню особи.
Навчальний заклад зобов’язаний не лише давати ґрунтовні знання для оволодіння майбутньою професією, а й гартувати волю випускника, виховувати в нього високі моральні якості, прагнення до самоосвіти й пошуку.









~ 13 PAGE \* MERGEFORMAT 14415 ~



Я - концепція

Філософ

Майстер
 

Психолог

Методист
 

Віра в життя

Віра в дитину
 

Віра в себе

Віра в науку