ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇ В МЕЖАХ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ (НА ПРИКЛАДІ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ)
Сергієнко О.Ю.,
вчитель біології Криворізької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 61 Криворізької міської ради Дніпропетровської області.
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА УРОКАХ БІОЛОГІЇВ МЕЖАХ КОМПЕТЕНТНІСНО-ОРІЄНТОВАНОГО НАВЧАННЯ(НА ПРИКЛАДІ ІГРОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ)
…Дитя вимагає діяльності безупинноі стомлюється не діяльністю, а її одноманітністю і однобічністю. К.Д. Ушинський
Сьогодення вимагає від людини не тільки певної суми знань, умінь і навичок, а й уміння самостійно набувати й використовувати на практиці нові знання, уміння співпрацювати, спілкуватися, адаптуватися до нових обставин, знаходити шляхи вирішення життєвих проблем. Тобто основною метою стає максимальний розвиток компетентності особи щодо саморегуляції, самоосвіти і самовдосконалення та виховання відчуття постійної потреби цього. Пошук нових форм і прийомів вивчення біології в наш час – явище не тільки закономірне, але й необхідне. У школі особливе місце посідають такі форми занять, які забезпечують активну участь в уроці кожного учня, підвищують авторитет знань та індивідуальну відповідальність школярів за результати навчальної праці. Розвиток пізнавального інтересу учнів – це процес, що включає інтелектуальні, емоційні й вольові елементи в певному поєднанні і взаємозв’язку. Працювати з учнями 5 класів, коли вони лише починають вивчати природничі науки на уроках природознавства, треба так, щоб у них не зник інтерес. А в 6-7 класах, де дається вже більш важкий матеріал для розуміння, необхідно шукати такі форми роботи, які захоплять учнів у практичну діяльність із метою дослідження різноманіття проявів природи. Тому я вибрала тему для самоосвіти, пов’язану з ігровими технологіями, яку можу використовувати на будь-якому уроці і навіть етапі уроку з користю для учнів. Актуальність гри в навчальному пізнанні на сьогодні підвищується, з одного боку, у зв’язку з доступністю різних джерел пізнання, наростанням обсягу різноманітної інформації, що поставляється телебаченням, відео, Інтернетом, а також, по-друге, все більш масштабним використанням засобами масової інформації ігрових технологій. Важливим завданням освіти стає розвиток в учнів інтересу до самостійного відбору інформації і її активного використання. Це досяжне за участі в дидактичних іграх, що дають можливість на практиці проявити свої здібності, демонструвати знання й уміння. Застосування в навчальному пізнанні ігрових технологій стимулює розвиток усіх сфер учня – потребнісно-мотиваційної, інтелектуальної, емоційно-вольової, комунікативної. Рішення цього завдання реальне на шляху використання ігрових технологій у навчанні біології. Практична значущість полягає також у тому, що гра легко сприймається і її можна застосовувати будь-яким учителям-предметникам. У кожної науки, навчального предмета є своя цікава сторона, є велика кількість ігор і ігрових форм. Є ігри, що включають пізнавальні елементи декількох навчальних предметів (міжпредметні зв’язки). Як правило, вони вимагають від школярів уміння розшифровувати, розплутувати, розгадувати або, головне, – знати сам предмет. Технологія універсальна. Будь-яка з розглянутих організаційних форм легко відтворна. Цю форму вчитель-предметник може наповнити своїм змістом, використовуючи для розумових вправ учнів, їхньої самоперевірки, творчого інтелектуального розвитку. У процесі роботі застосовуються різні групи ігор – предметні, сюжетно-рольові, дидактичні, інтелектуальні й рольові. Інтелектуальні й рольові ігри я найчастіше використовую під час проведення виховних заходів і в позакласній роботі при проведенні декад природничих наук, що дозволяє підвищити інтерес в учнів до природознавства, біології й екології. Усі ці ігри носять пізнавальний і розвивальний характер. Спектр їхньої різноманітності великий, але для себе я з’ясувала основні показники гри: цілі, завдання, принципи і функції. Головні показники гри Мета застосування технології ігрових форм навчання – розвиток стійкого пізнавального інтересу в учнів через різноманітні ігрові форми навчання. Навчальні ігри, на відміну від розважальних, мають певні важливі ознаки і свою стійку структуру; у яку входять такі компоненти (за В. Коваленко, П. Підкасистим):
ігрова задумка;
правила гри;
безпосередньо ігрові дії;
дидактичні завдання;
оснащення гри;
результат гри.
Кінцева мета гри – навчити дитину самостійно орієнтуватися в складній і суперечливій обстановці, швидко ухвалювати правильні рішення, уміти адекватно оцінювати ситуацію й дії інших людей. Завдання гри: Освітні: сприяти міцному засвоєнню учнями навчального матеріалу. Сприяти розширенню кругозору учнів через використання додаткових історичних джерел. Розвивальні: розвивати в учнів творче мислення. Сприяти практичному застосуванню вмінь і навичок, отриманих на уроці. Виховні: виховувати моральні погляди й переконання. Сприяти вихованню особи, яка саморозвивається і самореалізується. Функції гри: Навчальна функція – розвиток загальних навчальних умінь і звичок, таких, як пам’ять, увага. Розважальна функція – створення сприятливої атмосфери на заняттях, перетворення уроку з нудного заходу в захоплюючу пригоду. Комунікативна функція – об’єднання колективів учнів, установлення емоційних контактів. Функція релаксації – зняття емоційної напруги, викликаної навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні. Основні принципи організації гри:
Відсутність примушення будь-якої форми при залученні дітей у гру.
Принципи розвитку ігрової динаміки.
Принципи підтримки ігрової атмосфери (підтримка реальних відчуттів дітей).
Принципи взаємозв’язку ігрової і неігрової діяльності. Для педагогів важливе перенесення основного змісту ігрових дій у реальний життєвий досвід дітей.
Принципи переходу від простих ігор до складних ігрових форм.
Будь-яка навчальна гра включає три основні етапи: підготовчий, етап проведення гри, етап узагальнення та аналіз результатів.
Правила гри: Урок, проведений в ігровій формі, вимагає певних правил:
Попередня підготовка. Треба обговорити коло питань і форму проведення. Мають бути наперед розподілені ролі. Це стимулює пізнавальну діяльність.
Обов’язкові атрибути гри: оформлення, ефект несподіванки, що сприятиме підвищенню емоційного фону уроку.
Обов’язкова констатація результату гри.
Компетентне журі.
Обов’язкові ігрові моменти не навчального характеру (проквакати, заспівати пісню, як той птах, проскакати на коні та ін.) для переключення уваги і зняття напруги.
Засоби навчання:
Робота з підручником (текст і ілюстрації).
Навчальні фільми, діафільми, діапозитиви, художні альбоми й листівки.
Тексти художніх творів.
Творчі роботи самих учнів – малюнки, вироби, ліплення, мініатюри.
Поняття "Ігрові педагогічні технології” включає достатньо обширну групу методів і прийомів організації педагогічного процесу у формі різних педагогічних ігор. На відміну від ігор узагалі, педагогічна гра володіє істотною ознакою – чітко поставленою метою навчання й відповідними їй педагогічними результатами, які можуть бути обґрунтовані, виділені в явному вигляді й характеризуються навчально-пізнавальною спрямованістю. На моїх уроках ігрова форма занять створюється за допомогою ігрових прийомів і ситуацій, які виступають як засіб спонуки, стимулювання учнів до навчальної діяльності. Реалізація ігрових прийомів і ситуацій при урочній формі занять відбувається за такими основними напрямами:
дидактична мета ставиться перед учнями у формі ігрового завдання;
навчальна діяльність підкоряється правилам гри;
навчальний матеріал використовується як її засіб;
у навчальну діяльність вводиться елемент змагання, який переводить дидактичне завдання в ігрове;
успішне виконання дидактичного завдання зв’язується з ігровим результатом.
Місце і роль ігрової технології в навчальному процесі, поєднання елементів гри й навчання багато в чому залежить від розу-міння вчителем функцій і класифікації педагогічних ігор. Види педагогічних ігор, які я часто використовую у своїй педагогічній діяльності: 1. За видом діяльності: рухові, інтелектуальні (розумові). 2. За характером педагогічного процесу:
а) повчальні, тренувальні, контролювальні й узагальнювальні; б) пізнавальні, виховні, розвивальні; в) репродуктивні, продуктивні, творчі; г) комунікативні, діагностичні, профорієнтації.
3. За ігровою методикою: наочні, сюжетні, рольові, ділові, імітаційні. 4. Формою: ігрові свята; театральні ігрові дії; ігрові тренінги і вправи; запитальники, тести; змагання, конкурси, ігрові аукціони тощо. 5. За виглядом ігрового середовища:без предметів і з предметами, настільні, ТЗН, комп’ютерні, із засобами пересування. Універсальні ігри Пропонуються деякі види універсальних ігор, які використовуються на уроках у 5-9 класах на етапі актуалізації, опитування, закріплення навчального матеріалу або як елемент домашнього завдання. Дуже хороший ефект дають і на етапі застосування знань із практики. Хто такий? Що таке? Рекомендується проводити на уроках біології при вивченні класифікації рослин і тварин. Форма проведення: групова. 2 учня: 1 – отримує картки із завданням (намальованим об’єктом вивчення); 2 – ставить питання, намагається відгадати, що зображене на картинці. Потім міняються місцями. Можна проводити і зі всім класом: учитель тримає малюнок, повернений зворотним боком, а учні називають ознаки цього об’єкта і намагаються відгадати. Шагай-говори. Форма проведення: індивідуальна. Рекомендується проводити з теми, що вивчає різноманітність рослин і тварин, але можна і при вивченні теми, де багато таких частин, які можна було б перераховувати. Пінг-понг. Форма проведення: групова. Додому задається завдання: придумати питання для гри. На уроці пари учнів ставлять свої питання одне одному. Правильна відповідь дає можливість поставити питання напарникові, а неправильна відповідь – продовжує ставити питання той, хто й до цього. Знайди помилку. Форма проведення: групова. Додому задається завдання – підготувати розповідь із помилками з теми, що вивчається. На уроці, працюючи в парі, учні обмінюються розповідями і шукають помилки в тексті. Можна провести як індивідуальне творче домашнє завдання: учні складають із помилками розповідь і при цьому виправляють помилки зі зворотного боку. Учитель перевіряє самостійно й оцінює роботи. Надалі ці роботи можна використовувати для письмового опитування на уроках. Хто зайвий. Форма проведення: усна, письмова, індивідуальна, групова. Гра проводиться при вивченні будь-якої теми. На картках або на дошці, якщо це письмове опитування, задаються назви чогось. Потрібно вибрати зайву. Хто швидший. Форма проведення: колективна. У цій грі головне – правильно вибрати тему. Грають рядами. Учитель задає завдання – кожному ряду своє. Хто швидше справиться із завданням, той і переможе. Наприклад: кожен ряд отримує назву родини рослин. Починаючи з першої парти, налисточку кожен учень пише представника цієї родини і передає своєму сусідові, а далі на наступну парту. Останній, хто заповнив листок, приносить його вчителю. Учитель перевіряє, виправляє помилки. Перемагає той ряд, що виконує роботу першим із меншою кількістю помилок. Кількість тих, що сидять у ряді має бути однаковою. Ланцюжок. Форма проведення: колективна. Гра проводиться з учнями, які сидять наодному ряду. Вчитель називає тему, а учні по ланцюжку називають, що вони знають із цієї теми. Починається гра словами "Я знаю, що…”. Можна називати терміни або інші об’єкти, наприклад за систематикою. Головне – швидкість і правильність. Хто забарився або неправильно назвав, той вибуває з ланцюжка. Решта, хто залишився, декілька кращих гравців, є переможцями й отримують гарні оцінки. Казка. Читається текст. На його зміст придумується казковий сюжет із використанням цього тексту і вигаданих казкових героїв. Це може бути творчим домашнім завданням. Переказ. Читається текст. Вибирається ведучий, який указує на учня, хто говорить 1 фразу з тексту. Ведучий указує врозкид, можна без ведучого – ланцюжком. У кінці читається текст іще раз і перевіряються помилки. Зрозумій мене. Учень у довільній формі описує що-небудь, а клас або напарник, якщо робота в групах, повинні відгадати, що він описує. Бумеранг. У цій грі має місце циклічність виконуваних дій. Учасники гри виконують одночасно одну дію й передають своє завдання за годинниковою стрілкою гравцеві, який сидить поряд, гравець, який передає, отримує завдання від сусіднього гравця; усі приступають до завдання одночасно. Гра закінчується після виконання останнього завдання всіма членами команди. Число команд має бути парним. Добери пару. На прикладі рослини. Один учень називає рослину, інший – її плід. На прикладі тварин. Один учень називає тварину, інший – місце проживання цієї тварини або будь-яку іншу задану інформацію із заданої теми уроку. Ця гра може проводитися й на уроках біології людини і із загальної біології, з будь-якої теми. Цікава біологія. Учитель викликає учня до дошки і просить його записати ряд букв. Решта учнів записує ці ж букви в зошитах. Далі вчитель просить за певний час скласти із цих букв слова на певну тему. Переможцем стає той, хто швидше й більше складе слів. Загальна буква. Учитель задає якусь букву. На цю букву може закінчуватися або починатися слово, термін. Переможцем стає той, хто швидше й більше напише термінів. Можна ускладнити завдання – попросити ще й пояснити терміни. Естафета. Гравці сідають у коло, ведучий оголошує, що всі учасники гри, починаючи з першого, повинні назвати по одній рослині, причому кожне наступне слово має починатися з букви, якою закінчилася попередня назва, наприклад: дерево, овес, сосна, абрикоса тощо. Можна видозмінити гру, додавши до назви рослини слово, яке позначає місце, де вона росте, наприклад: сосна росте в лісі. Іншому потрібно придумати назву рослини, яка починається на "у”, зі вказівкою, де вона росте, наприклад: кріп росте на городі і т.д. Перевір свою спостережливість. На екскурсії або в поході керівник вибирає найцікавіший куточок природи і пропонує учням уважно розглянути його, потім повернутися в протилежний бік і розповісти про те, які деталі вони запам’ятали. В іншому випадку можна видозмінити гру: після розгляду запропонувати відтворити бачене не відразу, а через деякий час (через 15–20 хвилин). Слухай, не позіхай. У кожного гравця своя ознака, термін або слово з теми. Учитель зачитує характеристику або визначення. Завдання учня – не проґавити характеристику свого слова. "Знайди родича”. Гра може бути використана при вивченні різних класифікаційних одиниць. Гру можна проводити як командну або індивідуально по ланцюжку. Вчитель називає яку-небудь рослину, учні повинні визначити, представник якого сімейства названий, і назвати інших представників цього сімейства. Той, хто називає неправильно, вибуває з гри. Виграє той, хто останній називає рослину із цього сімейства.
Ефективність застосування ігрових технологій на моїх уроках
У процесі ігрової діяльності учні:
застосовують на практиці вміння й навички, отримані на уроках;
чітко формулюють питання для з’ясування істотних ознак предмета або явища;
пояснюють свою точку зору, намагаються відстоювати її;
ведуть діалог, уміють слухати опонента;
дають рецензію на відповідь;
розвивають уміння фантазувати, чути інших, контактувати з ними;
формують уміння й навички підключати власний життєвий досвід;
синтезують уміння й навички.
Результати застосування:
активність учнів;
"слабкі” учні відчувають упевненість у своїх силах;
"сильні” учні відчувають необхідність і користь у допомозі товаришів;
уміння взяти відповідальність на себе;
уміння дітей самостійно вирішувати невеликі, але все-таки проблеми, самостійно досліджувати їх;
прагнення аргументувати свої рішення;
легше й міцніше засвоєння програмного матеріалу;
доброзичливе ставлення одне до одного;
ретельність і сумлінність у виконанні роботи;
уміння працювати з різними джерелами інформації;
уміння організувати не тільки свою роботу, але й роботу в парах (у групах).
У навчальній діяльності робиться ставка на активізацію й інтенсифікацію освітнього процесу. Ігрові форми роботи використовуються в таких випадках, як:
самостійні технології для освоєння поняття, теми і навіть розділу навчального предмета;
елементи (іноді вельми істотні) педагогічної технології;
технологія уроку (заняття) або його фрагмента (введення, пояснення, закріплення, вправи, контролю);
технологія позакласної роботи.
Значення гри неможливо вичерпати й оцінити розважально-креативними можливостями. У тому й полягає її феномен, що, будучи розвагою, відпочинком, вона здатна перерости в навчання, у творчість, в терапію, в модель типу людських відносин і проявів у праці, вихованні.