Інноваційний освітній проект «В очах дитини всі діти рівні. Інклюзивна освіта в загальноосвітній школі»
ДОНЕЦЬКИЙ ОБЛАНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
КАФЕДРА ПЕДАГОГІКИ, ПСИХОЛОГІЇ ТА ПЕДАГОГІЧНОЇ ТВОРЧОСТІ
ВІДДІЛ ШКОЛОЗНАВСТВА
ВІДКРИТИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІННОВАЦІЙНОЇ ПЕДАГОГІКИ
ШКОЛА МОЛОДОГО ТВОРЧОГО КЕРІВНИКА
Інноваційний освітній проект
«В очах дитини всі діти рівні.
Інклюзивна освіта в загальноосвітній школі»
13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415
Виконавець: слухач школи молодого творчого керівникаМащенко А.Ю.
Науковий керівник: Гайманова Т.Г.
Донецьк - 2011
«В очах дитини всі діти рівні.
Інклюзивна освіта в загальноосвітній школі»
Кращий спосіб зробити дітей хорошими –
це зробити їх щасливими. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
1. Проблема.
Статистичні дані свідчать про зростання за останні 10 років захворювань серед дітей України на 20 %, на 22,9 % збільшився контингент дітей-інвалідів.
За офіційними даними, в Україні зараз проживає близько 2,5 млн дітей, які потребують особливої уваги. Це діти, які мають вади у психофізичному розвитку. Більшість українських дітей з особливими потребами не можуть здобути повноцінну освіту: через те, що не всі навчальні заклади готові прийняти їх, інвалідам доводиться задовольнятися програмою спецінтернатів та забути про мрію вступити до університету. Без належної освіти вони приречені залежати від соціального захисту, невзмозі забезпечити себе самостійно. Втім, варто зазначити, що не всі діти з інвалідністю потребують спеціального навчання в умовах спеціальних навчальних закладів, „близько 25% дітей інвалідів можуть навчатися в масових школах". Прийняті за роки незалежності Закони Украї ни „Про освіту, стаття 3, де визначено, що" громадяни Украї ни мають право на безкоштовну освіту в державних навчаль них закладах незалежно від будь-яких ознак, в тому числі, і від стану здоров'я.", „Про загальну середню освіту", стаття 29, де зазначається, що „Батьки або особи, які їх замінюють, мають право: вибирати навчальні заклади та форми навчання для неповнолітніх дітей ...", „Про охорону дитинства", де вка зується, що "Дискримінація дітей-інвалідів та дітей з вадами розумового або фізичного розвитку забороняється..." та інші нормативно-правові документи засвідчили право батьків на вибір навчального закладу для своєї дитини [121, 120, с. 231, 123, с. 143].
Кожна дитина, незалежно від стану здоров'я, наявності фізичного чи інтелектуального порушення, має право на одержання освіти, якість якої не різниться від якості освіти здорових дітей. Тому забезпечення права на освіту дитини з інвалідністю – є проблемою для сучасних загальноосвітніх закладів.
2. Актуальність.
Однією із форм навчання дітей з особливими освітніми потребами є нова, але визнана в багатьох країнах світу інклюзивна форма освіти, яка забезпечує безумовне право кожної дитини навчатися в загальноосвітньому закладі за місцем проживання із забезпеченням усіх необхідних для цього умов. В Україні модель інклюзивної освіти почала набувати значення переважно за ініціативи громадських організацій.
Інклюзивне навчання - це система освітніх послуг, що базується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, яка передбачає навчання в умовах загальноосвітнього закладу. З метою забезпечення рівного доступу до якісної освіти інклюзивні освітні заклади повинні адаптувати навчальні програми та плани, методи та форми навчання, використання існуючих ресурсів, партнерство з громадою до індивідуальних потреб дітей з особливими освітніми потребами. Інклюзивна освіта - це процес, у якому школа намагається відповідати на потреби всіх учнів, вносячи необхідні зміни до навчальної програми та ресурсів, щоби забезпечити рівність можливостей.
В основу проекту «В очах дитини всі діти рівні. Інклюзивна освіта в загальноосвітній школі» покладені принципи інклюзії.
Діяльність проекту спрямована на розробку та розбудову освітньої моделі, яка забезпечить спільне навчання дітей, якими б різними вони не були в загальноосвітньому закладі.
Теоретичні засади.
Основні завдання, принципи інклюзивного навчання.
Інклюзивна освіта - це:
- визнання того, що всі діти можуть навчатися;
- робота зі всіма дітьми, незалежно від їх віку, національності, мови, походження, особливостей розвитку;
- вдосконалення освітніх структур, систем і методик для забезпечення потреб всіх дітей;
- частина великої стратегії по створенню інклюзивного суспільства;
- динамічний процес, який знаходиться постійно в розвитку.
Інклюзивна освіта базується на таких принципах:
Цінність людини не залежить від її здібностей і досягнень.
Кожна людина здатна відчувати і думати.
Кожна людина має право на спілкування і на те, щоб бути почутою.
Адаптація системи до потреб дитини, а не навпаки.
Справжня освіта може здійснюватися тільки в контексті реальних взаємостосунків.
Всі люди потребують підтримки і дружби однолітків.
Задоволення індивідуальних освітніх потреб кожної дитини.
Визнання спроможності до навчання кожної дитини та необхідність створення суспільством відповідних для цього умов.
Залучення батьків до навчального процесу дітей як рівноправних партнерів та перших вчителів своїх дітей.
Командний підхід у навчанні та вихованні дітей, що передбачає залучення педагогів, батьків та спеціалістів.
Складність завдань повинна відповідати здібностям дитини.
Рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах та отримання якісної освіти кожною дитиною.
Подолання потенційних бар'єрів в навчанні.
Переваги інклюзивної освіти:
для дітей з особливими освітніми потребами:
Завдяки цілеспрямованому спілкуванню з однолітками поліпшується когнітивний, моторний, мовний, соціальний та емоційний розвиток дітей.
Однолітки виступають прикладом для дітей з особливими освітніми потребами.
Оволодіння новими вміннями та навичками відбувається функціонально.
Навчання проводиться з орієнтацією на сильні якості, здібності та інтереси дітей.
У дітей є можливості для налагодження дружніх стосунків зі здоровими однолітками й участі у громадському житті.
для інших дітей:
Діти вчаться природно сприймати і толерантно ставитися до людських відмінностей.
Діти вчаться налагоджувати й підтримувати дружні стосунки з людьми, які відрізняються від них.
Діти вчаться співробітництву.
Діти вчаться поводитися нестандартно, бути винахідливими, а також співчувати іншим.
для педагогів та фахівців:
Вчителі інклюзивних класів краще розуміють індивідуальні особливості учнів.
Вчителі оволодівають різноманітними педагогічними методиками, що дає їм змогу ефективно сприяти розвитку дітей з урахуванням їхньої індивідуальності.
Спеціалісти (медики, педагоги спеціального профілю, інші фахівці) починають сприймати дітей більш цілісно, а також вчаться дивитися на життєві ситуації очима дітей.
Завдання інклюзивної освіти:
Організувати навчально-виховний процес, який би задовольняв освітні потреби всіх дітей.
Розробити систему надання спеціальних освітніх і фахових послуг для дітей з особливими освітніми потребами.
Створити позитивний клімат у шкільному середовищі та поза його межами.
Якість навчально-виховного процесу значною мірою визначається тим, наскільки враховуються та реалізуються потенційні можливості навчання й розвитку кожної дитини, її індивідуальні особливості. Якими б не були фізичні чи психічні обмеження, у дитини завжди є резерви для розвитку, використання яких може суттєво поліпшити якість її життя.
Більшість дітей з особливостями психофізичного розвитку може навчатися у загальноосвітніх школах за умови реалізації моделі інклюзивної освіти. Пріоритетними напрямами є сприяння соціальному, емоційному та когнітивному розвитку кожної дитини з тим, щоб вона відчувала себе неповторним, повноцінним учасником суспільного життя.
Інклюзивний підхід:
створення таких умов, за яких усі учні мають однаковий доступ до освіти, у тому числі діти з особливими освітніми потребами, які навчаються у загальноосвітніх школах;
водночас, усі учні мають можливість отримати досвід, знання, які сприяють подоланню упереджень й дискримінації та сприяють формуванню позитивного ставлення до тих, хто „відрізняється”.
Інклюзивна модель освіти охоплює:
систему освітніх послуг, зокрема: адаптацію навчальної програми та плану, фізичного середовища, методів і форм навчання, використання існуючих в громаді ресурсів, залучення батьків;
співпрацю з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до потреб дітей;
створення позитивного клімату у шкільному середовищі.
Складові моделі інклюзивної освіти
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]
Запорукою успішної реалізації моделі інклюзивної освіти є ефективна співпраця вчителів, відповідних фахівців, батьків та учнів. Усі спеціалісти з проблем розвитку дітей є важливими помічниками та партнерами вчителів.
Команда – це група людей, у яких є спільна мета, які співпрацюють, щоб досягти більшого, ніж кожен із них здатен досягти самотужки.
Характерні риси командної роботи з дитиною, яка має особливі потреби:
Рішення стосовно методів роботи з дитиною приймаються колективно; члени команди несуть колективну відповідальність за результати.
Батьки є рівноправними членами команди.
Всі члени команди мають рівний статус і вважаються однаково важливими.
Знання та вміння представників різних дисциплін інтегруються під час розробки та реалізації навчального плану роботи з дитиною.
Інклюзивна школа – заклад освіти, який забезпечує інклюзивну освіту як систему освітніх послуг, зокрема: адаптує навчальні програми та плани, фізичне середовище, методи та форми навчання, використовує існуючі в громаді ресурси, залучає батьків, співпрацює з фахівцями для надання спеціальних послуг відповідно до різних освітніх потреб дітей, створює позитивний клімат в шкільному середовищі.
Основні принципи інклюзивної школи полягають в тому, що:
Всі діти мають навчатися разом у всіх випадках, коли це виявляється можливим, не зважаючи на певні труднощі чи відмінності, що існують між ними.
Школи мають визнавати і враховувати різноманітні потреби своїх учнів шляхом узгодження різних видів і темпів навчання.
Забезпечення якісної освіти для всіх шляхом розробки відповідних навчальних планів, прийняття організаційних заходів, розробки стратегії викладання, використання ресурсів та партнерських зв'язків зі своїми громадами.
Діти з особливими освітніми потребами мають отримувати будь-яку додаткову допомогу, яка може знадобитися їм для забезпечення успішності процесу навчання.
Нормативно – правові документи в галузі інклюзивної освіти
Основні міжнародні документи в галузі інклюзивної освіти
Всесвітнья декларація прав людини 1948 р
Декларація прав дитини, 1959 р.
Конвенція ООН «Про права дитини», 1989 р
Всесвітня декларація «Освіта для всіх», 1990 р.
Саламанська декларація, 1994 р.
Дакарська Декларація, 2000 р.
Декларація про права інвалідів, проголошена ООН 9 грудня 1975 року.
Стандартні правила забезпечення рівних можливостей для інвалідів, Генеральна Асамблея ООН від 20 грудня 1993 р.
Закони України
Закон «Про загальну середню освіту», прийнятий 13 травня 1999 року
Закон «Про освіту», прийнятий 23 травня 1991 року № 1060-XII
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» 21 березня 1991 року № 875-XII
Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», прийнятий 6 жовтня 2005 року № 2961-IV
Закон України «Про охорону дитинства», прийнятий 26 квітня 2001 року № 2402-III
Державна типова програма реабілітації інвалідів, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 8 грудня 2006р. № 1686.
Концепція Державної програми розвитку освіти на 2006-2010 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12 липня 2006 року № 396-р
Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку», прийнята 5 липня 2004 р. № 848.
Постанові Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1545 «Про схвалення Концепції ранньої соціальної реабілітації дітей-інвалідів»
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року».
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1482-р «Про затвердження плану заходів щодозапровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року».
Указ Президента України 18 грудня 2007 року № 1228/2007 «Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями»
Указ Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» від 4 липня 2005 року № 1013/2005
Указ Президента України «Про першочергові заходи щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями», від 01.06.2005 р. № 900/2005
Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо посилення соціального захисту інвалідів та проведення в Україні у 2003 році Року людей з інвалідністю» 02.12.2002 № 1112/2002
На виконання зазначеного Указу Кабінет Міністрів Постановою від 4 червня 2003 р. № 863 затвердив Програму забезпечення безперешкодного доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до об'єктів житлового та громадського призначення. Розпорядженням Кабміну від 3 листопада 2005 р. № 444-р було затверджено також «План додаткових заходів щодо створення сприятливих умов життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями».
Про заходи МОН України з реалізації Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні» 29.07.2005 № 454
Наказ Міністерства освіти і науки України від 20.01.2010 р. № 20 Про затвердження заходів на виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 2009 р. №1622-р «Про затвердження плану заходів щодо розвитку загальної середньої, дошкільної та позашкільної освіти на період до 2012 року».
Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.12.2009 р. № 1153 Про заходи МОН на виконання завдань, визначених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 року № 1482-р “Про затвердження плану задів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року”.
Мета проекту: Забезпечити права дітей з особливими потребами в окрузі на рівний доступ до якісної освіти: навчання разом із своїми однолітками; впроваджувати в практику інтегрування дітей з особливостями психофізичного розвитку в масові класи загальноосвітньої школи, поширювати кращу практику інклюзивної освіти.
Виконавці: адміністрація, практичний психолог, соціальний педагог, медична сестра, педагогічний колектив та інші робітники навчального закладу.
У співпраці з: міським відділом освіти, навчальними закладами округу, батьками.
Завдання проекту:
створити умови для інтеграції дітей з особливими потребами в загальноосвітній простір школи;
покращити якість впровадження інклюзивної моделі освіти з подальшим розробленням плану розвитку школи у напрямі інклюзивної освіти;
забезпечити якість та доступність [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] для кожної дитини, включаючи дітей з особливими освітніми потребами, які проживають в освітньому окрузі загальноосвітнього закладу;
організувати освітній процес з урахуванням сучасних досягнень науки та зміни освітньої парадигми;
- сприяти професійному розвитку педагогів школи;
- залучити дітей в широкі соціальні стосунки з ура хуванням їх особистісного
розвитку та індивідуальних потреб.
Очікувані результати проекту:
Здійснено підготовку педагогічних працівників для роботи з дітьми з особливими потребами в умовах загальноосвітньої школи.
Створені належні умови функціонування і розвитку моделі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] інклюзивної [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] освіти в навчальному закладі.[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] /Колупаєва А.А. Педагогічні основи інтегрування школярів з особливостями психофізичного розвитку в загальноосвітні навчальні заклади: Монографія.- К.: Педагогічна думка, 2007 р. – 458 с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] /Витяг
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]/журнал «Підручник для директора», видавництво «Плеяди», червень, 2006.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]/Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Слободянюк Н.Г., Софій Н.З., Найда Ю.М. Пристосування шкільних приміщень до потреб дітей з особливостями психофізичного розвитку / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] / Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]/ Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]/ Інклюзивна школа: особливості організації та управління: Навчально – методичний посібник/Кол.:авторів: Колупаєва А.А., Найда Ю.М., Софій Н.З. та ін. За заг.ред.Даниленко Л.І., - К.:2007.- 128с
Зміст діяльності учасників навчально-виховного процесу (педагогічних працівників) в інклюзивній школі
Директор школи
Заступник директора з НВР
Заступник директора з ВР
Заступник директора з НМР
Практичний психолог
Соціальний педагог
Фахівець
(логопед, дефектолог, медична сестра)
Учитель
Класний
керівник
Гарантує реалізацію державної політики в аспекті формування нової філософії щодо дітей з особливими освітніми потребами.
Координує здійснення комплексної реабілітації дітей з особливими потребами
Планує корекційно-розвиткову роботу для задоволення соціально-освітніх потреб, створення умов для соціально-трудової реабілітації, інтеграції в суспільство дітей з порушеннями психофізичного розвитку, у тому числі дітей-інвалідів
Проводить заходи, спрямовані на формування позитивного сприйняття дітей з особливостями психофізичного розвитку педагогами та їхніми однолітками, що розвиваються типово.
Виявляє індивідуальні особливості навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами
Забезпечує соціальний супровід інклюзивного навчання
Надає консультаційну допомогу щодо розробки та використання спеціального навчально-дидактичного забезпечення, реабілітаційних засобів навчання.
Створює умови для формування позитивного ставлення до навчання, запобігає девіантної поведінки.
Формує соціальну відповідальність сім’ї (виховання, навчання і розвиток дитини; створення належних умов для розвитку її природних здібностей, участь у навчально-реабілітаційному процесі).
Спрямовує міжвідомчу інтеграцію та соціальне партнерство різних відомств, соціальних інституцій, служб з метою оптимізації процесу освітньої інтеграції
Розробляє особистісно орієнтовані навчальні плани
Розробляє методичні рекомендації, методичні посібники щодо психолого-педагогічних особливостей організації навчання.
Організує спеціальну підготовку педагогічних кадрів до роботи з дітьми з особливими освітніми потребами.
Розробляє методичні рекомендації щодо комплексної реабілітації, психолого-педагогічних особливостей організації навчання, створення передумов для соціалізації дітей з особливими освітніми потребами дошкільного та шкільного віку в умовах інклюзії
Консультує учасників НВП з питань комплексної реабілітації дітей з особливими потребами
Забезпечує медичний супровід інклюзивного навчання
Бере участь в розробці критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, з базових предметів
Залучає батьків та членів родини до соціалізації дітей з вадами у психофізичному розвитку
Створює умови забезпечення права на освіту дітей з особливими освітніми потребами
Організує НВП інклюзивної школи для забезпечення доступності якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами з урахуванням їх здібностей, можливостей, бажань та інтересів.
Організує умови для залучення дітей з особливими потребами до спільної позакласної соціально-значущої діяльностіі
Визначає оптимальні шляхи й засоби впровадження інклюзивного навчання
Забезпечує передумови для запобігання в них негативного ставлення до навчання
Здійснює соціально-педагогічний патронат інклюзивного навчання
Бере участь в проведенні занять в системі психолого-педагогічних постійно діючих семінарів
Здійснює вибір спеціальних підручників та наочно-дидактичного матеріалу відповідно державної програми з предмету з урахуванням характеру вад учня.
Формує освітньо-розвивальне середовище для дітей з особливими освітніми потребами
Здійснює аналіз і моніторинг результатів впровадження інклюзивного навчання, оцінку ефективності технологій, що використовуються для досягнення позитивного результату
Розробляє проект програми експерименту та заходи, спрямовані на його реалізацію
Реалізує корекційно-розвиткову складову особистісно орієнтованого навчального плану в умовах інклюзивного навчання.
Складає план індивідуальної соціальної реабілітації інтегрованих у НВП
Сприяє оволодінню педагогами методичними особливостями навчання дітей з особливими освітніми потребами
Здійснює навчання з предмету на основі індивідуального та диференційованого підходу
Визначає відповідність форм і методів педагогічного впливу на дітей з особливими потребами
Забезпечує інформаційно-методичний супровід запровадження інноваційних технологій інклюзивної школи
Вирішує специфічні завдання, зумовлені особливостями психофізичного розвитку учнів.
Консультує педпрацівників та адміністрацію школи з питань придбання та виготовлення відповідних навчально-методичних, наочних, дидактичних матеріалів, сучасних засобів реабілітації індивідуального та колективного призначення, обладнання навчальних приміщень
Сприяє соціалізації учнів з особливими потребами, формуванню в них загальної культури, усвідомленому вибору ними і наступним освоєнням професійних освітніх програм
Забезпечує фінансування інклюзивного навчання в межах асигнувань, передбачених у Державному бюджеті на відповідний рік, та за рахунок інших джерел, не заборонених чинним законодавством
Відслідковує забезпечення архітектурної доступності навчальних приміщень відповідно до потреб учнів
Керує розробкою та використанням спеціального навчально-дидактичного забезпечення, реабілітаційних засобів навчання
Відповідає за своєчасне оформлення документів шкільного ПМПк
Узагальнює інформацію про наявність дітей з вадами у психофізичному розвитку за результатами медичних обстежень
Реалізує прин ципи індивідуалізації, гуманізації навчально-виховного процесу.
Затверджує вибір моделі інклюзивного навчання в школі
Здійснює внутрішньошкільний контроль за корекційною спрямованістю навчального процесу
Розробляє варіанти моделей надання спеціальних освітніх послуг для дітей з особливими освітніми потребами, в тому числі з інвалідністю
Медсестра здійснює первинне медичне обстеження дитини
Забезпечує постійну педагогічну підтримку дітей з особливими потребами
Відповідає за правову та законодавчу відповідність надання додаткових освітніх послуг дітям з особливими освітніми потребами.
Забезпечує доступ до соціального середовища та навчальних приміщень
Організує розробку теоретико-методологічних основ інклюзивного навчання, програмно-методичного інструментарію
Розробляє комплекс заходів, спрямованих на компенсацію втрачених дитиною функцій
Проводить заняття в адаптованому згідно особливостей фізичного та психологічного розвитку дітей фізичному середовищі.
Очолює роботу шкільного ПМПк
Створює шкільну комп’ютерну базу даних про дітей з особливими освітніми потребами
Інтегрує зусилля педагогів, психологів, фахівців щодо реалізації програми експериментальної діяльності
Визначає та добирає
відповідні засоби корекції, розробляє рекомендації для проведення реабілітаційних заходів.
Вносить пропозиції щодо поліпшення умов проведення освітнього процесу, а також доводить до відома адміністрації про всі недоліки з забезпечення НВП, які знижують працездатність та погіршують здоров’я учня.
Редагує і готує до публікації методичні матеріали щодо організації інклюзивного навчання
Медсестра забезпечує терпевтичний огляд та надає рекомендації щодо оздоровчих заходів
Здійснює моніторинг рівня навчальних досягнень та ступеню реалізації потенційних можливостей учнів.
Вивчає позитивний досвід педагогів школи з даної проблеми та організує обмін досвідом (case study)
Готується до проведення занять з урахуванням характеру вад учнів, залучених до спільного навчання, систематично підвищує свою професійну кваліфікацію, засвоює методичні особливості навчання, бере участь у діяльності методичних об'єднань і інших форм методичної роботи, прийнятих у школі.
Проводить групові розвиваючі заняття, спрямовані на стимуляцію психофізичної та інтелектуальної активності
Допомагає батькам у підборі допоміжної техніки та устаткування, створення вдома для дитини розвиваючого середовища; використання додаткових методів комунікації
Надає корекційні послуги в залежності від характеру вад
Додаток 1.
Положення
про організацію інклюзивної освіти
в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
Загальні положення
Дійсне Положення про організацію інклюзивної освіти (далі - Положення) визначає порядок реалізації державної політики України щодо забезпечення права дітей з особливими освітніми потребами на здобуття якісної освіти, інтеграції їх у суспільство в умовах загальноосвітньої школи.
Під інклюзивною освітою у дійсному Положенні розуміється система освітніх послуг, що ґрунтується на принципі забезпечення основного права дітей на освіту та права навчатися за місцем проживання, що передбачає навчання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема дітей з особливостями у психофізичному розвитку в умовах загальноосвітньої школи.
Нормативно-правовою базою для інклюзивної освіти є:
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ];
Закон України "[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]";
Закон України "[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]";
Закон України "Про реабілітацію інвалідів в Україні";
Закон України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»;
Закон України «[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]»;
Укази Президента України від 20.03.2008 [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] "Про додаткові заходи щодо підвищення якості освіти в Україні", від 18.12.2007 № 1228 "Про додаткові невідкладні заходи щодо створення сприятливих умов для життєдіяльності осіб з обмеженими фізичними можливостями";
Розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]"Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року";
Накази Міністерства освіти і науки України від 21.12.2009 р. № 1153, від 11.09.09 р. № 855 «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах на період до 2012 року»;
Наказ по школі від___ ________ р. № ____ «Про організацію роботи базової школи»
Інклюзивна освіта організується за допомогою спільного навчання дітей з особливостями у психофізичному розвитку та дітей, що розвиваються типово, з метою здійснення комплексної реабілітації таких дітей, набуття ними побутових та соціальних навичок, розвиток здібностей, розширення спектру надання їм освітніх послуг.
Порядок включення до інклюзивного навчання
Рішення про включення до інклюзивного навчання дитини з обмеженими можливостями здоров'я приймається шкільним психолого-медико-педагогічним консиліумом на основі рекомендацій, наданих міською психолого-медико- педагогічною консультацією.
Підставою для розгляду на засіданні психолого-медико--педагогічного консиліуму питання про включення дитини з обмеженими можливостями здоров'я на інклюзивну форму одержання освіти є заява його батьків (осіб, які їх замінюють).
У висновку ПМПК вказується термін дії прийнятого рішення, що повинне включати як мінімум один повний навчальний рік. Як правило, цей термін визначається до прогнозованого переходу дитини на нову ступінь освіти. Після закінчення терміну дії батьки (законні представники) дитини повинні звернутися до психолого-медико- педагогічного консиліуму для складання нового висновку.
Організація інклюзивного навчання
Зміст інклюзивного навчання учнів в загальноосвітній школі визначається відповідними державними освітніми програмами, індивідуалізованими навчальними планами, які розробляються і реалізуються школою на основі державних освітніх стандартів і типових навчальних планів з визначенням конкретних навчальних стратегій і підходів.
Модель інклюзивного навчання дитини з особливими освітніми потребами визначається з урахуванням особливостей їх психофізичного розвитку, характеру необхідної корекційно-розвиткової роботи для задоволення соціально-освітніх потреб, кадрового потенціалу для забезпечення психолого-педагогічного супроводу за даною моделлю.
Специфіка освітнього процесу в системі інклюзивного навчання учнів з обмеженими можливостями здоров'я складається з організації індивідуальних і групових (класно-визначених) занять.
Індивідуалізовані навчальні плани складаються з урахуванням психофізіологічних особливостей учня з порушеннями психофізичного розвитку і включають ідентифікаційну інформацію, відомості про рівень розвитку дитини, одержані у процесі оцінювання, інформація щодо впливу вад дитини на її здатність до успішного навчання у звичайному класі. Даним планом визначаються цілі і завдання навчання, навчальне навантаження, додаткові освітні послуги, шлях модифікації класного середовища, термін дії плану.
Індивідуальні навчальні плани розробляються і затверджуються Педагогічною радою школи.
Режим роботи школи при наданні послуг інклюзивної освіти здійснюється за п’ятиденним навчальним тижнем відповідно до Статуту школи.
Школа самостійна у виборі системи оцінок, форми, порядку і періодичності проміжної атестації учнів, розробленні критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, які навчаються за моделлю інклюзивного навчання до моменту введення державних критеріїв, затверджених Міністерством освіти і науки України.
Державна (підсумкова) атестація дітей з порушеннями психофізичного розвитку проводиться в обстановці, що виключає вплив негативних факторів на стан їхнього здоров'я і відповідають психофізичним особливостям і не порушують державного законодавства.
Діти з порушеннями психофізичного розвитку, що одержали освіту у формі інклюзивного навчання та успішно засвоїли освітню програму, одержують документ про освіту відповідного зразку.
Підтримка інтегрованого навчання
Для роботи в системі інклюзивної освіти відбираються педагоги, що мають педагогічну освіту та професійну кваліфікацію, яка відповідає вимогам кваліфікаційної характеристики за посадою й отриманою спеціальністю і підтверджену документами про освіту.
Адміністрація школи створює умови для обов'язкового підвищення кваліфікації педагогічних кадрів для роботи з дітьми з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивного навчання та сприяє проходженню ними відповідної курсової перепідготовки.
Адміністрація та науково-методична рада школи організують методичну роботу, спрямовану на ознайомлення педагогів, залучених до інклюзивного навчання, з основами спеціальної психології і корекційної педагогіки, прийомами корекційної навчально-виховної роботи, яка вимагає в обов'язковому порядку реалізації дидактичних принципів індивідуального і диференційованого підходів.
Адміністрація школи залучає до організації інклюзивного навчання інформаційно-методичний ресурс та кадровий потенціал міського центру практичної психології та соціальної роботи для проведення консультативно-роз’яснювальної роботи.
Для фахового системного супроводу дітей, які навчаються за інклюзивною формою, до навчально-виховного процесу залучаються фахівці (дефектолог, логопед, практичний психолог, соціальний педагог).
Загальна координація діяльності школи, що здійснює інклюзивне навчання, узагальнення і аналіз роботи з даного питання, організаційно-методичне забезпечення покладається на різні категорії учасників навчально-виховного процесу та структурні підрозділи згідно визначених посадових обов’язків.
Додаток 2.
Положення
про навчання за індивідуалізованими навчальними планами
в загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів
Загальні положення
Дійсне Положення визначає сутність, порядок розробки та реалізації індивідуалізованого навчального плану (ІНП) для дітей з особливими потребами, які інтегровано навчаються в умовах загальноосвітньої школи.
Структура та зміст даного Положення розроблені на основі рекомендацій Управління освіти і науки Донецької облдержадміністрації, обласної психолого-медико-педагогічної консультації, Всеукраїнського фонду «Крок за кроком», заснованої Міжнародним фондом «Відродження» (м. Київ) та Міжнародним центром розвитку дитини (Вашингтон, США)) - Індивідуалізований навчальний план (ІНП) - це формальний документ, який містить детальну інформацію про дитину і освітні послуги, які вона має отримувати, кінцевий строк розробки ІНП і є одним з найважливіших інструментів у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами.
Індивідуалізований навчальний план розробляється за результатами комплексного медико-психолого-педагогічного обстеження.
Індивідуалізований навчальний план містить конкретні навчальні стратегії і підходи, а також систему додаткових освітніх послуг, які дозволяють учню з особливими потребами дадуть дитині успішно навчатися у класі з однолітками, які розвиваються типово.
Індивідуалізований навчальний план визначає необхідні адаптації/модифікації і є підґрунтям для подальшого планування навчальних занять.
Розробка індивідуалізованих навчальних планів
Розробка індивідуалізованих навчальних планів здійснюється групою педагогів, фахівців та батьків, координує їхню співпрацю щодо розробки комплексної програми роботи з дитиною з особливостями у психофізичному розвитку і визначає розподіл обов’язків в ході навчально-виховного процесу.
Особи, які розробляють індивідуалізований навчальний план, далі називатимуться «командою ІНП», або «групою з розробки ІНП».
До складу групи з розробки ІНП входять представник адміністрації (заступник директора школи з навчально-виховної роботи, який здійснює керування організацією НВП для дітей з особливими потребами, класний керівник, батьки дитини з особливими потребами, фахівці (сурдопедагог, логопед, дефектолог, практичний психолог, соціальний педагог, медична сестра)).
Члени групи з розробки ІНП працюють разом і несуть спільну відповідальність за рішення стосовно видів та інтенсивності допомоги дитині, потрібних для її успішного навчання в школі та за виконання навчального плану.
Групу з розробки ІНП формує заступник директора школи з навчально-виховної роботи, який здійснює керування організацією НВП для дітей з особливими потребами. Ця особа очолює роботу групи і координує дії всіх членів під час розробки й реалізації індивідуалізованого навчального плану.
Керівник групи планує і призначає засідання, визначає місце зборів, сповіщає всіх учасників, надає членам групи необхідну для роботи інформацію.
Батьки є активними учасниками розробки індивідуального навчального плану, замовниками надання додаткових освітніх послуг.
Компоненти індивідуалізованого навчального плану (ІНП)
Індивідуалізований навчальний план включає такі компоненти:
Інформація про дитину загального характеру: ім'я дитини, її вік, адреса, телефон, імена батьків, порушення розвитку, дата зарахування дитини до школи, термін дії індивідуалізованого навчального плану .
Поточний рівень знань і вмінь дитини: відомості про рівень розвитку дитини, за результатами психолого-педагогічних досліджень (рівень сформованості вмінь, навичок, особистісні якості, домінуючий стиль навчання; інформація про характер впливу порушень розвитку дитини на її здатність до успішного навчання у звичайному класі.
Цілі і завдання: під цілями розуміються сформовані твердження щодо бажаного кінцевого результату реалізації ІНП з визначенням рівня сформованості певних вмінь, навичок, набутих знань в усіх сферах, де спостерігається відставання у розвитку (інтелектуальному, соціальному і емоційному, розвитку моторики, мовленнєвих навичок тощо) відповідно до поточного рівня розвитку учня; під завданнями розуміються необхідні проміжні кроки на шляху до окресленої цілі, з визначенням необхідних дій, їх характеру, виконавців, терміну виконання.
Додаткові послуги: передбачає перелік та характер спеціальних і додаткових освітніх послуг, які надаються дитині психологом, логопедом, сурдопедагогом, фахівцем із лікувальної фізкультури тощо; зазначено кількість і тривалість сеансів роботи з дитиною фахівців.
Модифікація класного середовища: визначає заходи щодо облаштування навчального середовища у відповідності до особливостей психофізичного розвитку; використання належних навчальних методів та підходів, матеріалів, обладнання, спеціальної апаратури, відслідкування сенсорних потреб.
Термін дії ІНП: індивідуалізований навчальний план розробляють на один рік. Однак за членами групи з розробки ІНП залишається право запропонувати проведення зборів з метою корекції діючого плану. Це відбувається у випадку, якщо дитина досягла поставленої мети, або у неї виникають труднощі в досяг ненні поставлених цілей. Термін розробки ІНП визначається датою проведення засіданння ПМПк у вересні та січні кожного року, а термін дії плану закінчується рівно через рік.
Відомості про прогрес дитини: оцінювання і збирання відомостей про успіхи учня є неодмінним складником процесу розробки ІНП. Свідченням успішності та розвитку дитини є результати психолого-педагогічних спостережень, описи поведінки, результати порівнянь з типовим рівнем розвитку, результати тестів, контрольні листки, зразки робіт дитини. За результатами даних спостережень педагоги та фахівці
оцінюють успіхи дитини, визначають, наскільки ефективним є навчальний план, і діляться інформацією з батьками учня.
Додаток 3.
Індивідуально – виховний маршрут розвитку дитини, яка має вади зору
ПІБ дитини_______________________________________________________________________________________________________________
Дата народження_____________________________
Проблема:________________________________________________________________________________________________________________
Мета: Розвиток пізнавальних процесів учнів. Формування вміння використовувати набуті знання в життєдіяльності.
Класний керівник (Вчитель)
Психолог
Батьки
Медпрацівники
1. Створення оптимальних умов для розвитку та навчання дитини з вадами зору
1. Діагностика розумового розвитку дитини, розвитку пізнавальних процесів
1. Спостереження за дитиною під час спілкування та навчання нормам спілкування з дорослими та однолітками
1. Контроль за станом здоров’я дитини
2. Відвідування сім’ї дитини та надання консультацій та рекомендацій, щодо навчання дитини з вадами зору
2. Оцінка емоційно – вольової сфери
2. Створення позитивного емоційного мікроклімату, допомоги, підтримки
2. Системне проходження медичного догляду
3. Встановлення емоційного контакту з батьками та дитиною
3. Оцінка комунікативної сфери учня
3. Прийняття активної участі в консультаціях, святах та батьківських зборах
3. Поради шкільного лікаря з організації раціонального харчування
4. Проведення індивідуальних занять по корекції та розвитку пізнавальних процесів, розвитку кроугозіру учнів
4. Вивчення особистісних якостей дитини
4. Заохочування дитини у різні гуртки з метою розкриття її природного потенціалу
4. Індивідуальні бесіди по збереженню здоров’я
5. Контроль фізичних та інтелектуальних навантажень з метою профілактики перевтоми
5. Консультації батькам з метою надання допомоги при корекції пізнавальних процесів учня з вадами зору
5.
6. Проводити моніторинг розвитку пізнавальних процесів учня
6. Консультативна допомога вчителю з метою надання допомоги в організації розвивальних занять з учнями з вадами зору
6.
7. Вивчення науково- методичної літератури для роботи з учнями з вадами зору
7. Корекційно – розвивальні заняття з метою корекції розумового розвитку та пізнавальних процесів.
7.
8. Вчити однолітків нормам спілкування з дітьми з вадами зору
8. Індивідуальні бесіди з учнем з метою надання психологічної підтримки
8.
9. Оволодіння навичками зняття втоми у учнів з вадами зору
9.Проводити психологічного моніторинг розумового розвитку дитини
9.
10.
10.
10.
Прогноз: Оволодіння навичками спілкування з однолітками та дорослими. Успішна соціально – педагогічна адаптація до нових умов життя та навчання
Індивідуально – виховний маршрут розвитку дитини, яка має затримку психічного розвитку
ПІБ дитини_______________________________________________________________________________________________________________
Дата народження_____________________________
Проблема:________________________________________________________________________________________________________________
Мета: Розвиток пізнавальних процесів учнів до вікової норми. Формування вміння пристосовуватися до навколишнього середовища.
Класний керівник (Вчитель)
Психолог
Батьки
Медпрацівники
1. Створення оптимальних умов для розвитку дитини у класному колективі
1. Діагностика розумового розвитку дитини, розвитку пізнавальних процесів
1. Спостереження за дітьми під час спілкування
1. Контроль за станом здоров’я дитини
2. Відвідування сім’ї дитини
2. Оцінка емоційно – вольової сфери
2. Створення позитивного емоційного мікроклімату, допомоги, підтримки
2. Системне проходження медичного догляду
3. Встановлення емоційного контакту з батьками та дитиною
3. Оцінка комунікативної сфери учня
3. Прийняття активної участі в консультаціях, святах та батьківських зборах
3. Поради шкільного лікаря з організації раціонального харчування
4. Проведення індивідуальних занять по корекції пізнавальних процесів
4. Вивчення особистісних якостей дитини
4. Заохочування дитини у різні гуртки з метою розкриття її природного потенціалу
4. Індивідуальні бесіди по збереженню здоров’я
5. Контроль фізичних та інтелектуальних навантажень з метою профілактики перевтоми
5. Консультації батькам з метою надання допомоги при корекції пізнавальних процесів
5.
6. Проводити моніторинг розвитку пізнавальних процесів учня
6. Консультативна допомога вчителю з метою надання допомоги в організації розвивальних занять
6.
7. Вивчення науково- методичної літератури для роботи з учнями з затримкою психічного розвитку
7. Корекційно – розвивальні заняття з метою корекції розумового розвитку та пізнавальних процесів.
7.
8. Вчити однолітків нормам спілкування з дітьми, що мають затримку психічного розвитку
8. Індивідуальні бесіди з учнем з метою надання психологічної підтримки
8.
9. Оволодіння навичками зняття втоми у учнів з затримкою психічного розвитку
9.Проводити психологічний моніторинг розумового розвитку дитини
9.
10.
10.
10.
Прогноз: Успішна соціальна адаптація. Розвиток пізнавальних процесів до вікової норми
Додаток 4.
Анализ урока в школе с инклюзивным обучением
Качество урока в инклюзивной школе определяется по тому, насколько эффективно реализованы учителем образовательные, развивающие и воспитательные цели и задачи учебной деятельности, насколько учтены обученность и обучаемость, учебные и воспитательные возможности учащихся разных возрастов, классов, групп; учтены особенности заболевания, интересы, склонности, запросы учащихся с ограниченными возможностями.
Ориентировочные цели и задачи анализа урока в школе с инклюзивным обучением:
Цель:
Изучить, как внедряются в учебно-воспитательный процесс передовые методы и приемы подачи материала, учитываются индивидуальные особенности учащихся, их интересы, образовательные возможности, состояние здоровья с целью более успешного освоения общеобразовательной программы;
Выявить, как реализуется образовательный потенциал учащихся с ограниченными возможностями на уроках в общеобразовательной школе;
Определить, как отслеживаться динамика развития учащихся с ограниченными возможностями, создается эмоциональный комфорт и условия для самовыражения, самопознания и саморазвития каждого ученика.
Задачи:
Контролировать, как отрабатываются на уроках в инклюзивных классах наиболее эффективные технологии преподавания предметов, сочетающих в себе разнообразные вариативные подходы к индивидуальной деятельности учащихся;
Анализировать формы учета достижений учащихся по предметам, позволяющие проследить личные успехи и неудачи в усвоении учебного материала в соответствии с динамикой развития учащихся с ограниченными возможностями;
Изучать систему диагностики:
- отслеживающую динамику развития учащихся;
- изучающую состояние межличностных отношений учителя и учащегося, учащегося и учащегося;
- фиксирующую уровень образованности на каждом этапе школьного обучения;
Совершенствовать систему внеклассной деятельности посредством разработки совокупности программ;
Контролировать уровень психологической защищенности учащихся в образовательном процессе;
Эффективно реализовывать профессионально-деятельностный потенциал педагогического коллектива и администрации в процессе их деятельности;
Создать систему поощрения наиболее значимых педагогических результатов.
Изучение урока осуществляется по таким направлениям:
1.Место данного урока в системе других уроков.
Подготовленность данного урока предшествующими уроками, т.е. обоснованность темы и задач данного урока.
Степень готовности учащихся на данном уроке к восприятию знаний на последующих уроках.
2.Структура урока.
Основные этапы урока (проверка домашнего задания, устный счет, словарная работа, повторение пройденного, изложение нового материала, закрепление, домашнее задание и т.д.).
Соответствие структуры урока его теме и задачам.
Целесообразность длительности каждого этапа урока.
Взаимосвязь этапов урока и подчиненность их основной дидактической задаче.
3.Материал урока.
Научный уровень учебного материала.
Соответствие учебного материала, теме и задачам урока, возможностям учащихся. Разная степень трудности учебного материала.
Количество учебного материала на уроке.
4.Реализация основных дидактических принципов на уроке.
Научность сообщаемых знаний.
Доступность знаний учащимся, учет их возрастных особенностей. Уровня развития и усвоения знаний, интеллектуальных возможностей.
Осуществление индивидуального и дифференцированного подхода.
Связь материала урока с жизнью, трудом.
Активизация мыслительной деятельности учащихся, привлечение их к формулировке выводов, правил, обобщений. Развитие самостоятельности, навыков самоконтроля, познавательных интересов, речи учащихся.
Использование наглядных средств обучения – выбор наглядных пособий и дидактического материала. Его соответствие теме и задачам урока, возрасту учащихся, целесообразность, внешнее оформление, правильность использования. Сочетание слова, наглядности и практической деятельности на уроке.
Охранительный режим на уроке.
5.Методы и приемы.
Разнообразие методов и приемов, соответствие их возрасту учащихся, развитию содержанию учебного материала.
Коррекционная направленность методов и приемов.
Приемы, которыми достигалось создание положительного отношения к материалу урока, преодоление индифферентности.
6.Учет и оценка знаний учащихся.
Индивидуальный и фронтальный опрос учащихся (соотношение и оправданность).
Учет индивидуальных особенностей учащихся при оценке знаний.
7.Облик учителя.
Речь учителя: ясность, точность, выразительность, эмоциональность.
Знание материала урока, владение методами и приемами работы на уроке, владение техникой письма на доске, демонстрация пособий, проведение лабораторных работ.
Общий характер поведения учителя на уроке. Влияние поведения учителя на нейтрализацию эмоционального возбуждения у одних учащихся и преодоление торможения у других.
8.Общая оценка урока.
Степень достижения общеобразовательной и коррекционно-воспитательной задачи урока.
Дисциплина учащихся на уроке.
Знания, полученные на уроке учащимися. Виды сформированных умений и навыков.
Способы осуществления связи нового материала с уже известным; способы осуществления непрерывности повторения.
Сочетание индивидуальной и фронтальной работы на уроке.
Общие подходы и требования к целепологанию, проектированию, урока и к содержанию учебного материала.
1. Стремление учителя самостоятельно разрабатывать поурочные планы (проекты) своих уроков.
2. Знание системы принципов дидактики, их иерархии, взаимосвязей и отношений, обязательная опора на них при проектировании, организации и осуществлении образовательной деятельности на уроке: при определении целей, выборе содержания, методов, форм, средств обучения, учете возможностей, особенностей детей и др.
3. Точное (в закономерностях, принципах) и одновременно творческое (то есть прежде всего - личностное) выполнение программно-методических требований к уроку.
4. Знание каждым учителем типологии уроков и только обоснованный выбор типа урока, наилучшим образом соответствующий особенностям того или иного класса, темы, раздела.
5. Использование игровой формы только в том случае, когда это служит выполнению целей урока, не превалирует над сущностью учебного материала, не уводит в сторону от главных целей, не становится самоцелью, не умаляет значения сути того, что должны изучить дети.
6. Безусловный учет обученности, обучаемости, учебных и воспитательных возможностей учащихся разных возрастов, классов, групп; учет особенностей, интересов, склонностей, запросов учащихся.
7. Стремление к поиску и по возможности формулирование кроме темы еще и так называемого «имени» урока в виде яркого афоризма, крылатой фразы, поговорки и т.п., эмоционально выражающих в сжатом виде суть главной идеи урока.
8. Специально спланированная (то есть продуманная) деятельность учителя по обеспечению не только учебной, но и воспитательной функции урока, т.е. воспитания и в процессе обучения.
9. Комплексное планирование целей (задач) по четырём труппам:
I. Педагогические цели: обучения, обязательно воспитания, развития и социализации личности, так называемые креативные, оздоровительные и др. - это цели развития ребенка (главные цели).
II. Цели развития образовательного процесса (для повышения качества этого процесса): диагностические, познавательные, исследовательские.
III. Цели саморазвития учителя: а) профессионального, б) личностного.
IV. Коррекционные цели: направленные на компенсацию дефекта учащегося.
10. Обязательное выделение в содержании учебного материала объекта прочного усвоения, т.е. главного, существенного, и отработка именно этого материала.
11. Продумывание и по возможности формулирование хотя бы для себя ценностных оснований выбора содержания и трактовки учебного материала на уроке.
12. Стремление учителя помочь детям раскрыть для себя личностный смысл любого изучаемого на уроке материала.
13. Опора на межпредметные связи с целью их использования для формирования у учащихся целостного представления о системе знаний, о мире и с целью развития эрудиции школьников, а при необходимости и специальное (продуманное и обоснованное) осуществление учителем межпредметной координации учебного материала.
14. Безусловное обеспечение практической направленности учебного процесса, создание реальных возможностей применения учащимися полученных знаний, умений и навыков, не допуская формального усвоения теоретических сведений. Осуществление перехода от человека знающего – к человеку знающему, понимающему и деятельному.
15. Включение в содержание урока упражнений творческого характера по использованию полученных знаний в аналогичной (подобной), сходной, частично новой (измененной) и полностью незнакомой ситуации.
16. Только обоснованный выбор оптимального сочетания и соотношения методов обучения, исходя из знания системной классификации методов обучения, сильных и слабых сторон каждого метода и учебных возможностей учащихся конкретного класса.
17. Знание технологий развивающего обучения (Занкова, Эльконина-Давыдова, Фаизова, Ильясова, Кушнира, Эрдниева, Монтессори, Штайнера, Френе и др.) и их только дифференцированное применение в разных классах или группах учащихся.
18. Сочетание общеклассных форм работы с групповыми и ндивидуальными, стремление к организации учебного труда как коллективной деятельности. Обоснованность выбранной формы обучения или сочетания форм.
19. Осуществление дифференцированного подхода к учащимся на основе диагностики их реальных учебных возможностей с акцентом на применении мер дифференцированной помощи школьникам с разным уровнем одготовки по предмету и отношения к учению (без существенного снижения сложности учебного материала).
20. Специально спланированная работа учителя по формированию надпредметных способов учебной деятельности (ОУУН).
21. Специально продуманная по отношению к некоторым учащимся (с особенными потребностями в обучении) работа учителя по мотивации их учебной деятельности с целью формирования у них и у всех учащихся устойчивой мотивации познания как одной из важнейших целей (и результатов) школы с инклюзивным обучением.
22. Создание реальных условий для проявления каждым учеником самостоятельности (насколько это возможно и необходимо) на основе понимания ценности субъектной позиции ребенка в обучении.
23. Только обоснованное, целесообразное, рациональное и комплексное использование тех или иных средств обучения (учебников, наглядных пособий, ТСО и др.).
24. Органичное, корректное и только целесообразное включение компьютеров в педагогические технологии на уроках по всем предметам
25. По возможности дифференциация домашних заданий (по характеру, содержанию, объему) для разных групп учащихся: с целью развития творчества одних, закрепления пройденного материала другими, экономии времени третьими и т.д.
26. Знание учителем определений «психосберегающие, здоровьесберегающие и здоровьеразвивающие технологии». Организация образовательного процесса на уроке в соответствии с этим знанием и пониманием того, какой ценой достигаются положительные образовательные результаты.
27. Обеспечение только благоприятных для работы гигиенических условий.
28. Обеспечение максимально благоприятных для работы на уроке эстетических условий, переход от обеспечения эстетики не только формы, но и акцентирование внимания на эстетике идеи, как в оформлении кабинета, так и в содержании отобранного учебного материала
29. Общение с учащимися на уроке только на основе сочетания высокой требовательности с безусловным уважением к личности школьника.
30. Регулярный анализ полученных на уроке (или системе уроков) результатов обучения, воспитания, развития школьников.
31. Оценка (самооценка) работы учителя по совпадению (или несовпадению) реальной успеваемости с ее прогнозом, сделанным в зоне ближайшего развития ребенка, т.е. с уровнем максимально возможных для конкретного ребенка результатов.
32. Стремление добиваться действенного воспитательного влияния личности самого учителя на учащихся.
33. Выбор учителем оптимального для конкретного урока соотношения рационального (интеллектуального) и эмоционального в работе с детьми.
34. Развитие учителем в себе и использование артистических умений, педагогической техники, исполнительского мастерства.
35. Четкое следование замыслу плана урока и одновременная готовность (и умение) гибко перестраивать его ход при изменении учебных ситуаций, умение переходить к реализации запасных методических вариантов, предварительное продумывание которых должно превратиться в привычку.
Анализ урока в инклюзивном классе
при условии включения слабовидящих детей
1.Цель посещения. 2. Задачи урока: учебные, воспитательные, коррекционно-развивающие. 3. Общие требования: научность и точность учебного материала, структура, этапы урока, соответствие учебного материала программным требованиям, темам, цели и задачам урока, возрасту учащихся, их возможностям (учет психофизического состояния класса, дефекта). 4.Объем изучаемого материала (не было ли перегрузки?) . 5. Характер усвоения знаний (осмысленность, включение различных анализаторов, какие функции наиболее задействованы?). 6.Самостоятельная работа учащихся (степень самостоятельности, качество оформления занятий для самостоятельной работы, индивидуальный и дифференцированный подход) 7. Наглядность, ее дидактическая роль (формы и виды) 8. Требования к структурным элементам урока:
Проверка домашнего задания и усвоение учебного материала (количество опрошенных, затраченное время, разнообразные формы опроса, формулировки вопросов, объективность оценки знаний, использование разнообразных методов проверки знаний со сменой доминанта анализатора) Изложение нового материала( правильный выбор метода сообщения знаний, связь нового учебного материала с предыдущим и последующим, межпредметная связь, логичность изложения , соблюдение принципа « от простого к сложному», умение создать проблемную ситуацию, использование ТСО, наглядность и оборудование. Степень владение учителем методами обучения. Закрепление нового материала( использование разных форм и методов для совершенствования познавательной деятельности, поэтапное включение учащихся во все более усложняющееся задания) Домашнее задание (наличие разъяснения по его выполнению, объем, его дифференциация, целесообразность задания, доступность). Коррекционная направленность урока: упражнения на развитие высших психических функций, включение заданий с опорой на несколько анализаторов, смена видов деятельности учащихся на уроке.
9. Организационная сторона урока: Подготовка учителя к уроку, учащихся, классной комнаты. Распределение времени на отдельные этапы урока. Организация учащихся при проведении каждого этапа урока, поддержание дисциплины. Поведение учащихся , проявление активности, сосредоточенности и устойчивости внимания, прилежания, наличие или отсутствие интереса, работоспособность учащихся и их отношение к учителю.
Разработка гибкого плана урока:
Определение общей цели урока и ее конкретизации в зависимости от разных этапов урока. Подбор и организация дидактического материала, позволяющего ученику выбирать тип, вид и форму задания. Планирование разных форм организации учебной деятельности (соотношение фронтальной, индивидуальной, самостоятельной работы). Выявление требований к оценке продуктивности работы с учетом ее характера
( дословный пересказ, краткое изложение своими словами, использование известных алгоритмов, решение проблемных, творческих задач ).
Включение учащихся с особыми образовательными потребностями в учебно - воспитательный процесс требует постоянного систематического контроля со стороны учителя, динамики хода и эффективности обучения, проведения диагностических процедур. Поэтому учитель должен тщательно спланировать начальные этапы учебно-воспитательной деятельности с такими детьми, внести соответствующие коррективы в учебно-воспитательный план.
Этапы планирования учебно – воспитательной работы учителя с детьми с ограниченными возможностями в школе с инклюзивным обучением.
Установление положительного, вызывающего радость эмоционального контакта с учащимся с ограниченными образовательными возможностями. Это первая цель, которую должен поставить себе учитель.
Работа над формированием коммуникативных навыков учащегося, умением устанавливать конструктивные контакты. Ученик должен научиться слышать сообщения и инструкцию учителя, сверстников выполнять на первых этапах элементарные задания.
Ознакомление и выполнение распорядка дня, поведение, которое не дезорганизует занятия, а позволяет учителю заниматься со всеми учениками, а не только вести индивидуальную работу с учеником.
Активное познание окружения в учебной деятельности и умение функционировать в нем.
Ученик должен:
развивать навыки общения;
учиться выполнять социальные роли и соблюдать связанные с ними нормы поведения;
тренировать все функции (восприятие, коммуникация, навыки грубой и тонкой моторики) облегчающие ему познание мира и функционирование в нем;
обучаться навыкам анализировать учебно-воспитательную деятельность и определять цели и задачи.
Учебно-воспитательная работа с учащимися с ограниченными образовательными возможностями должна включать в себя главные цели и подчиненные им, конкретные цели.
Планируемые цели можно разделить на две группы:
1.Реализуемые ежедневно (например, к ним относятся все задачи социальной адаптации (навыки планирования и самоконтроля).
2.Реализуемые только в конкретных ситуациях, в которых оказывается ученик (например, при работе с учебником во время урока, выполнении учебного задания).
Советы учителю.
Как организовать учебную деятельность на уроках массовой школы для детей с ограниченными возможностями
Индивидуальный подход к особенностям ребенка может помочь избежать пустой траты сил и средств и крушения надежд, которые слишком часто бывают последствием плохого преподавания и привычки «ровнять всех под одну гребенку» в обучении
(Декларация Саламанки, 1994 г).
Общие принципы и правила работы учителя:
1. Индивидуальный подход к каждому ученику.
2. Предотвращение наступления утомления, используя для этого разнообразные средства (чередование умственной и практической деятельности, преподнесение материала небольшими дозами, использование интересного и красочного дидактического материала и средств наглядности).
3. Использование методов, активизирующих познавательную деятельность учащихся, развивающих их устную и письменную речь и формирующих необходимые учебные навыки.
4. Проявление педагогического такта. Постоянное поощрение за малейшие успехи, своевременная и тактическая помощь каждому ребёнку, развитие в нём веры в собственные силы и возможности.
Эффективными приемами воздействия на эмоциональную и познавательную сферу детей с отклонениями в развитии являются:
игровые ситуации;
дидактические игры, которые связаны с поиском видовых и родовых признаков предметов;
игровые тренинги, способствующие развитию умения общаться с другими;
психогимнастика и релаксация, позволяющие снять мышечные спазмы и зажимы, особенно в области лица и кистей рук.
Как организовать учебную деятельность для детей с ограниченными возможностями в общеобразовательной школе
1.Учащиеся с ограниченными возможностями нуждаются в изменении способов подачи информации или модификации учебного плана с целью более успешного освоения общеобразовательной программы, т.е. предоставление учащимся с ограниченными возможностями особых условий по сравнению с их одноклассниками, в частности, изменения сроков сдачи, формы выполнения задания, его организации, способов представления результатов.
2.Модификацию можно определить как некое изменение задания или теста, которое меняет стандартную процедуру его проведения, или изменение требований, предъявляемых к уровню знаний учащегося с ограниченными возможностями. Примером модификации может служить частичное выполнение учащимся общеобразовательной программы.
3.Необходимые изменения способов подачи информации и модификации должны быть включены в индивидуальный образовательный план учащегося. Эти изменения следует применять так, чтобы они отражали индивидуальные нужды учащихся с особыми потребностями, причем очень важно также узнавать мнение самих учащихся о том, в чем именно они нуждаются.
4. Какие коррективы или изменения можно внести в:
а) учебники -
обеспечение учебниками альтернативного формата, но с одинаковым содержанием или более простыми для чтения;
обеспечение аудио-учебниками, чтобы учащиеся могли одновременно слушать и читать один и тот же текст;
предоставление краткого содержания глав учебников;
обеспечение интересными материалами для чтения более высокого уровня;
использование маркеров для выделения важной информации;
использование предложений с пропущенными словами;
обеспечение двумя комплектами учебников, для школьных и домашних занятий;
использование учетных карточек для записи главных тем;
предоставление учащимся списка вопросов для обсуждения до чтения текста;
указание номеров страниц для нахождения верных ответов;
обеспечение альтернативными учебниками и учебными материалами, основанными на азбуке Брайля или напечатанных большим шрифтом для слепых и слабовидящих детей;
б) учебную программу -
сокращенные задания, направленные на усвоение ключевых понятий;
сокращенные тесты, направленные на отработку правописания наиболее функциональных слов;
альтернативные замещения письменных заданий (лепка, рисование, панорама и др.);
четкое разъяснение заданий, часто повторяющееся;
акцентирование внимания на задании (например, "Когда ты прочитаешь эту главу, то сможешь назвать три причины возникновения Гражданской войны");
предоставление альтернативы объемным письменным заданиям (например, напишите несколько небольших сообщений; представьте устное сообщение по обозначенной теме).
в) работу в классе -
наличие индивидуальных правил для учащихся;
оценка организации класса в соответствии с нуждами учащихся;
поддержание тишины во время интенсивных занятий;
отсутствие в классе отвлекающих внимание предметов (например, мобильных телефонов);
обеспечение персональным компьютером для выполнения письменных работ;
близость учеников к учителю;
использование кабины для индивидуальной работы;
наличие в классе дополнительных материалов (карандашей, книг;
использование альтернативы кроссвордам;
сохранение достаточного пространства между партами.
г) обучение и задания -
использование указаний как в устной, так и в письменной форме;
поэтапное разъяснение заданий;
последовательное выполнение заданий;
повторение учащимся инструкции к выполнению задания;
обеспечение аудиовизуальными техническими средствами обучения;
демонстрация уже выполненного задания (например, решенная математическая задача;
близость к учащимся во время объяснения задания.
д) виды деятельности -
подготовка учащихся к перемене вида деятельности;
предоставление дополнительного времени для завершения задания;
предоставление дополнительного времени для сдачи домашнего задания;
обеспечение помощи при передвижении.
е) письменные задания -
использование листов с упражнениями, которые требуют минимального заполнения;
использование упражнений с пропущенными словами/предложениями;
обеспечение школьника с ограниченными возможностями копией конспекта других учащихся или записями учителя;
дополнение печатных материалов видео и диафильмами;
обеспечение учащихся печатными копиями заданий, написанных на доске;
разрешение использовать диктофон для записи ответов учащимися;
ж) оценку знаний -
использование индивидуальной шкалы оценок в соответствии с успехами и затраченными усилиями;
ежедневная оценка с целью выведения четвертной отметки;
оценка работы на уроке учащегося, который плохо справляется с тестовыми заданиями;
акцентирование внимания на хороших оценках;
разрешение переделать задание, с которым он не справился;
оценка переделанных работ;
использование системы оценок достижений учащихся.
з) учебные дисциплины -
разрешение использовать калькулятор;
группирование сходных проблем;
размещение малого количества заданий на одном листе с упражнениями (например, от 4 до 6 заданий на странице);
использование малого количества заданий для получения оценки;
использование листов большого формата для письменного обозначения проблемы;
предоставление стола с математическими предметами для справочной информации;
обеспечение каждого ученика визуальным числовым рядом;
поэтапное представление проблемных заданий;
использование визуальных пособий (картинок, графиков).
к) поведение -
организация учебного дня;
распределение учащихся по парам для выполнения проектов, чтобы один из учеников мог подать пример другому;
обозначение школьных правил, которым учащиеся должны следовать;
использование невербальных средств общения, напоминающих о данных правилах;
использование поощрений для учащихся, которые выполняют правила (например, похвалить забывчивого ученика за то, что он принес в класс карандаши);
свести к минимуму наказания за невыполнение правил; ориентироваться более на позитивное, чем негативное;
составление индивидуальных планов поведенческого вмешательства, позитивно ориентированный и учитывающий навыки и умения школьника;
предоставление учащимся права покинуть класс и уединиться в так называемом "безопасном месте", когда этого требуют обстоятельства;
разработка кодовой системы (слова), которое даст учащемуся понять, что его поведение является недопустимым на данный момент;
игнорирование незначительных поведенческих нарушений.
Все указанные рекомендации необходимо выполнять параллельно с работой психолога или социального педагога по адаптации детей к выполнению стандартных школьных требований.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
Материал подготовила:
заместитель директора по УВР
Мащенко А.Ю.
Заголовок 315