СПЕЦИФІКА ВИВЧЕННЯ ЗАГОЛОВКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ

Наукова скарбниця освіти Донеччини 2 (5)’2009
106
ПРОНОЗА М.С.,
учитель-філолог загальноосвітньої
школи І-ІІІ ступенів № 4 м.Красноармійська
УДК 81.2.укр.
СПЕЦИФІКА ВИВЧЕННЯ ЗАГОЛОВКІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
У статті розглянуто функціонально-семантичний статус заголовка як текстової категорії в сучасному
мовознавстві; лінгвістичні класифікації, подано загальну характеристику заголовків наукових, публіцистичних,
конфесійних, офіційно-ділових, художніх текстів.
Ключові слова: текст, стиль функціональний, компонент тексту, заголовок, тип заголовку.
В статье рассмотрено функціонально-семантический статус заглавия как текстовой категории в
современном языковедении; лингвистические классификации, подана общая характеристика заглавий научных,
публицистических, конфесийных, официально-деловых, художественных текстов.
Ключевые слова: текст, стиль функциональный, компонент текста, заглавие, тип заглавий.
This article includes functional-semantic status of the heading as a text category in the modern linguistics; language
classifications. The common characteristic of scientific, publicistic, confessional, official and fiction headlines are also given.
Кey words: text, functional style, text component, heading, the type of heading.
Актуальними проблемами вивчення тексту в
мовознавстві третього тисячоліття є питання його
системності, інтертекстуальності, дискурсивності,
кодування й розкодування змісту тощо. Особливої
ваги набуває висвітлення проблеми заголовка як
текстоутворювального та текстоформувального
компонента. Актуалізована позиція заголовка в
тексті, його широкі комунікативні можливості
викликають науковий інтерес у лінгвістів,
літературознавців, журналістів. Перші спроби
аналізу текстових заголовків було здійснено у 20-
30-і роки XX століття [1]. Подальше вивчення
вказаного компонента тексту здебільшого
пов’язане з: 1) його синтаксичними та
структурними особливостями (В.Абашина,
В.Галич, А.Євграфова, О.Калякіна, Г.Лукаш,
М.Рудакова, К.Хопкінс, В.Шевченко),
2) визначенням місця заголовка, його значення в
композиції друкованого тексту (А.Бугрим,
Дж.Вітале, А.Євграфова, Х.Кафтанджиєв,
Л.Куценко, Л.Манькова, Я.Нільсен, Д.Огілві__________,
М.Рудакова, В.Е.Шевченко). Заголовок як суто
лінгвістичне явище висвітлювалася в працях
І.Р.Гальперіна, В.А.Кухаренка, Н.О.Фадеєвої та
інших. Аналіз наукової літератури надав підстав
дійти висновку: у сучасному мовознавстві відсутні
розвідки, в яких містилася б узагальнена і
детальна інформація про функціонально-
семантичні вияви заголовків у текстах книжних
стилів, їх типи та диференційні ознаки. Останнє
окреслює новизну пропонованої наукової праці.
Мета статті полягає в специфіці вивчення
заголовків у загальноосвітній школі.
Практичне значення роботи: ця робота може
бути корисною студентам факультету філології та
журналістики з курсу «Лінгвістика тексту»,
«Стилістика», «Редагування» тощо. Матеріал
роботи може бути основою для розробки
спецкурсу (факультативу) з лінгвістики тексту в
загальноосвітній середній школі.
Організовуючи роботу зі шкільної стилістики,
слід пам’ятати, що текст є витвором (продуктом)
мовленнєвої діяльності людини. Він репрезентує
результат процесу говоріння (письма). З погляду
структури, текст складається з одиниць та
компонентів. Компоненти тексту є самостійними
частинами тексту, в яких відбиваються типові для
текстів одного жанру фрагменти дійсності.
Заголовок є невід’ємним компонентом тексту,
який несе на собі значну смислову навантаженість,
постає своєрідним конденсатом змісту тексту.
Традиційним у науці є розуміння заголовка як
компонента, що розміщений над текстом. Так,
зокрема, Л.А.Манькова веде мову про те, що
заголовок тісно пов’язаний з іншими текстовими
компонентами, має сильну стилістичну позицію,
називає текст і дає першу інформацію про нього
[2]. Погоджуємося з В.Е.Шевченко, яка констатує:
«Заголовок не лише дає коротку інформацію про
матеріал, але й розподіляє матеріал за ступенем
важливості, групує його, орнаментально
прикрашає сторінку, надає тексту потрібного
акценту» [3]. У ході класифікацій заголовків
мовознавці здебільшого u1074 враховують його
змістовність, склад і форму; місце на сторінці та
розташування відносно тексту; взаємодію з
текстом; а також характер частини тексту,
позначеної заголовком. Кожен вказаний вище
критерій буде більш або менш значущим для
заголовків різних функціональних стилів, оскільки
заголовок тексту певного стилю, підстилю чи
жанру має свою специфіку.
Школярам потрібно усвідомити, що
основними є такі стилі: публіцистичний,
художній, науковий, офіційно-діловий,
конфесійний. Тож вивчення заголовків має бути
тісно пов’язане з поняттям стилів, їх
особливостями.
Важливе завдання шкільної стилістики –
виробити в учнів уміння свідомо оперувати

·
·Проноза М.С., 2009
Наукова скарбниця освіти Донеччини 2 (5)’2009
107
розмаїттям заголовків у текстах різних стилів.
Потрібно показувати школярам взаємодію
компонентів тексту в різних стилях мовлення,
навчати аналізувати заголовок за структурою в
тексті, за жанровою належністю, за структурою, за
належністю до певної лексико-семантичної групи,
за належністю до комунікативної спрямованості
висловлюваного, за тематичною належністю.
Вивчення стилістики в шкільному курсі
починається з 3-го класу. Учні отримують такі
питання: що таке текст, тема і головна думка, типи
текстів, зв’язок між реченнями тексту, абзац, план
тексту тощо.
Тож, для учнів загальноосвітніх шкіл,
пропонуємо низку завдань щодо вивчення
заголовків.
Для 3-х класів:
І. Прочитай речення й склади з них текст.
Добери заголовок. Запиши текст.
Люди, що йдуть мимо, усміхаються, дивлячись
на наші квіти. Милі мальви, як я вас люблю. Мама
розповідала, що ще бабуся посіяла їх. А кольори
їхніх квіток: червоні, рожеві, жовтуваті, білі.
Біля нашої хати ростуть мальви. Високі мальви
гордо визирають з-за тину.
(За О.Хорошковською).
ІІ. Розглянь малюнки (Рис. 1, 2, 3). Склади
(усно) три тексти: розповідь, опис, міркування. ІІ.
До кожного тексту добери заголовок. Усно
поясни, чому ти обрав такий заголовок.
Рисунок 1 Рисунок 2
Рисунок 3
ІІІ. Один із текстів запиши.
Для 4-х класів:
І. Прочитай речення і склади текст. Подумай,
із скількох частин він складатиметься. Запиши
речення так, щоб у них не повторювалися одні й ті
самі слова.
Ведмеді заснули міцним сном до наступної
весни. Золоте та червоне листя вкрило землю.
Настала пізня осінь. У барлогах ведмеді проводять
усю зиму. Облетіло останнє листя з дерев.
ІІ. Перекажи текст за планом.
Для 5-х класів:
І. Прочитайте текст. Зверніть увагу на вимову
виділених слів, з’ясуйте значення за словником.
ІІ. Визначте тему тексту, доберіть заголовок.
Поясніть усно, чому ви обрали такий заголовок.
Про архангела Михаїла складено безліч
переказів і легенд. Одна з легенд розповідає, що
коли Бог поділив землю на країни, кожен народ
одержав свого ангела-хранителя. Спершу ангели
розібрали теплі краї, що нагадували їм рай з
вічнозеленими та квітучими садами. Розібрали
гори й навіть пустелі. Лиш один архистратиг
Михаїл не вибрав собі країни. А потім вказав на
землю, що була золотою від осіннього листя, наче
його зброя, річки текли там блакитні, немовби
його прапор.
То була наша земля. Відтоді Михаїл –
охоронець Русі-України.
З історичних джерел відомо, що архангела
Михаїла вважали покровителем київського князя
Святополка (християнське ім’я – Михайло), який
1108 року збудував Михайлівський Золотоверхий
собор.
У пізні часи архангел Михаїл стає
покровителем запорозького козацтва. Сь
·огодні
зображення Святого Михаїла прикрашає герб
столиці України, а на центральній площі Києва
йому зведено пам’ятник.
(За О.Хорошковською)
Для учнів 6-х класів:
І. Прослухайте, потім прочитайте уривок.
Доберіть заголовок до тексту.
ІІ. Поясніть правопис виділених слів. Складіть
речення із виділеними словами, запишіть їх.
ІІІ. Напишіть твір-мініатюру художнього
стилю, дібравши до нього заголовок.
Одна чудодійна рослина росте в тропічних
_______________лісах Західної Африки. Це чагарник сінсепалум
дульцифікум. Його червоні ягоди містять речовини,
що дивовижно впливають на смакові відчуття
людини. Якщо кілька цих дрібних ягід пожувати
перед їдою, з вашим смаком почнуть коїтися
чудеса. Кислий лимон здаватиметься солодшим від
апельсина, а цукор – гірким. Цей ефект
зберігається протягом години. Подібна за дією
рослина є і в нашій країні. Це – дерево зизифус, яке
росте в Закавказзі та в Південному Таджикістані.
(За О.Потапенко)
Для учнів 7-х класів:
І. Прочитайте виразно текст. Доберіть до нього
заголовок. Визначте стиль і тип мовлення.
ІІ. Спишіть перші 5 речень. Поясніть розділові
знаки.
ІІІ. Поставте до тексту кілька запитань.
ІV. Назвіть засоби міжфразового зв’язку.
V. Що означає заголовок цього тексту?
Наукова скарбниця освіти Донеччини 2 (5)’2009
108
VІ. Проаналізуйте заголовок за стильовою
належністю, за структурою, за розміщенням у тексті.
Захар Беркут – се був сивий, як голуб, звиш
90-літній старець, найстаріший віком у цілій
тухольській громаді Високий зростом,
поважний поставою, строгий лицем, багатий
досвідом життя й знанням людей та обставин,
Захар Беркут був правдивим образом тих давніх
патріархів, батьків і провідників цілого народу,
про яких говорять нам тисячолітні пісні та
перекази. Незважаючи на глибоку старість, Захар
Беркут був іще сильний і кремезний. Правда, він не
робив уже коло поля, не гонив овець у полонину,
ані не ловив звірів у лісових нетрях, – та проте
працювати він не переставав. Сад, пасіка і луки –
се була його робота. Скоро лишень весна завітає в
тухольські гори, Захар Беркут уже в своїм саду,
копле, чистить, підрізує, щепить і пересаджує.
Дивувалися громадяни його знанню в садівництві,
тим більше дивувалися, що він не крився тим
знанням, але радо навчав кожного, показував і
заохочував. Пасіка його була в лісі, і кождої
погідної днини Захар Беркут ходив у свою пасіку,
хоч дорога u1073 була утяжлива і досить далека. А вже
найбільшим добродієм уважали тухольці Захара
Беркута за його ліки
(За І.Франко)
Для учнів 8-х класів:
І. Спишіть текст, придумайте до нього заголовок.
ІІ. Визначте тип, стиль тексту.
ІІІ. Зробіть аналіз заголовка за: розміщенням у
структурі тексту, належністю до комунікативної
спрямованості висловлюваного, стильовою
належністю, структурою, належністю до певної
лексико-семантичної групи, тематичною
належністю.
Корній вийшов із двору і швидко пішов до
греблі. Чоботи гупали, і Корнієві доводилося
здержувати ноги, щоб тихше йти.
Він зійшов із косогору і наблизився до греблі.
От погано він учинив, що не зробив ніякої
прикмети на тому місці, де вода тече, а тепер як
його поночі знайдеш? Корній знав, що це було,
мабуть, посередині, і вийшов на середину. Почав
прислухатися, чи не дзюрчить вода – не чуть.
Пройшов трохи далі, – тут почув. Він тоді ліг
грудьми на греблю і перехиливсь у прірву, шукаючи
рукою, чи не намацає, де вода тече. Нема! Він
перехилився ще дужче, поколов руку об колючки і
сягнув нею далі. Холодна течія облила йому руку.
- Є! Добре!..
Він підвівсь і глянув на річку. Води ще
побільшало.
(За Г.Тютюнником)
І. Проаналізуйте заголовок «Покоління народу
проходять одне за одним, але наслідки життя
кожного покоління залишаються в спадщину
нащадкам».
ІІ. Складіть і запишіть текст за цим
заголовком.
ІІІ. Складіть план. Визначте тип, стиль тексту.
Для учнів 9-х класів:
І. Дайте у письмовій формі відповіді на
поставлені запитання складнопідрядними
реченнями.
ІІ. Проаналізуйте заголовки.
Навіщо потрібно знати історію рідного краю?
Для чого треба прополювати городину?
Для учнів 10-х класів:
І. Перекладіть фразеологізми з російської
мови. Запишіть їх.
ІІ. З одним із речень складіть текст-роздум.
Оберіть заголовок.
ІІІ. Проаналізуйте заголовок.
ІV. Складіть план тексту.
На краю света, пешком под стол ходить, зуб
на зуб не попадает, как в воду глядеть, зарубить
на носу, засучив рукава. Вот выучишь экзамены и
будешь вольный казак.
(За О.Грушевським)
Для учнів 11-х класів:
І. Прочитайте текст. Поставте запитання.
ІІ. Доберіть до тексту заголовок.
ІІІ. Складіть тези. Перекажіть текст,
спираючись на тези.
ІV. Зробіть аналіз заголовка.
Свято Івана Купала – одне з найдавніших і
найславетніших. До нього готуються заздалегідь.
Дівчата збирають волошки, звіробій, мак, м’яту
та полин. Після цього починають плести вінки, які
у фольклорних творах називають купальними.
Уквітчані вінками виконують певні дії:
рухаються, несучи попереду себе вильце й
прикрашеного вудола Купалу.
Хлопці виконують свої обов’язки. Вони на
галявині біля річки збирають солому, ганчір’я та
хмиз для того, щоб запалити вогнище.
Час минає швидко. Ось уже й свято. Парубки
йдуть шукати живий огонь, щоб розпалити
вогнище. Вони знаходять товсту колоду, на якій є
дірки. В одну з дірок вставляють фуркало з
довгими ременями й за його допомогою здобувають
священний вогонь. Той вогонь, за переказами,
обороняє від злих духів, мору та безпліддя.
На галявині людно. Палахкотить полум’я, що
сповіщає про початок свята. Дівчата ходять
довкола вильця й співають пісні. Хлопці
спостерігають за дівчатами, далі розбивають
дівчаче коло, шукають обранку. Взявши дівчину за
руку, ведуть їх до все очищаючого вогнища.
(За М.Павлюк)
Висновки. Отже, запропоновані нами завдання
для шкільного курсу української мови дають
Наукова скарбниця освіти Донеччини 2 (5)’2009
109
широкі можливості для вдосконалення методики
роботи з учнями над заголовком. Враховуючи
конкретні умови, учителі та студенти-
практиканти, зможуть визначити підхід до
використання запропонованого дидактичного
матеріалу в кожному конкретному випадку.
Список джерел
1. Галич, В. М. Поетика публіцистичного тексту (на матеріалі
творчості Олеся Гончара)
·Текст
·
·: навчальний посібник /
В. М. Галич. – К. : Шлях, 2006. – 200 с.
2. Грицюк, Л. До питання про лінгвістичний статус
заголовка
·Текст
·
·/ Л. Грицюк // Мовознавство. – 1985. –
№ 5. – С. 55-58.
3. Лукаш, Г. Образно-семантична прагматика заголовків.
Функціонально-когнітивні вияви граматичних структур

·Текст
·
·: збірник наук. праць / Г. Лукаш ; ред. кол.:
А. П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – К. : ІЗМН, 1998. – 180 с.
4. Лукаш, Г. Функціонально-когнітивні вияви граматичних
структур
·Текст
·
·: збірник наук. праць / Г. Лукаш ; ред.
кол.: А. П. Загнітко (наук. ред.) та ін. – К. : ІЗМН, 1998. –
180 с.
5. Манькова, Л. А. Спецыфика заголовков в различных
газетных текстах
·Электронный рессурс
·
·/
Л. А. Манькова. – Режим доступа : www. URL :
//http:Webmaster@tnu. Crimea.ua
6. Шевченко, В. Е. Заголовки як спосіб впливу на суспільну
свідомість
·Електронний ресурс
·
·/ В. Е. Шевченко. –
Режим доступу : www. URL :
//http:www.vsr.kiev.ua/elib/shevchenko

15