Презентацыя ученицы 8 коасу Ноздрачовоъ Л.

«Весільний рушник» Робота учениці 8-А класу Петропавлівської ЗОШ І-ІІІ ст. №1Ноздрачової Лілії Творчий проект на тему: Історичні відомості Мистецтво вишивання сягає сивої давнини. Розвиток його ніколи не переривався. Пам‘ятки Х-ХІІІ століття засвідчують високий рівень орнаментальних композицій вишивок з антропоморфними, зооморфними і рослинними геометризованими мотивами. Вишивка хрестиком – один з найпопулярніших видів рукоділля,  мистецтво бере своє коріння з епохи первісної культури, коли люди використовували стьобання кам'яними голками при шитті одягу з шкур тварин. Спочатку матеріалами для вишивки були шкіра тварин, жили, волосся, волокна конопель чи вовни. Вишивка – це не тільки майстерне творіння золотих рук народних умільців, а й скарбниця вірувань, звичаїв, обрядів, духовних устремлінь, інтелекту українського народу. Численні орнаментальні зображення тварин, птахів, рослин, дерев, квітів, стверджують, що наші предки обожнювали їх, опоетизовували природу не лише у фольклорі, а й декоративному мистецтві. Наприклад, рушники з вишитими зображеннями голубів, півнів, коней тощо було своєрідними оберегами, що захищали людину від «злих» сил. Вагоме значення мала й кольорова символіка: червоний – любов, жага, світло, боротьба, чорний – смуток, нещастя, горе, смерть, зелений – весна, буяння, оновлення життя тощо). Солярні знаки, схематичні фігури Сонця, Берегині, Дерева життя, вишиті на тканині, є ще одним свідченням глибокої шаноби наших пращурів до Сонця, Матері, як могутніх, святих, життєдайних першооснов усього сущого. Види рушників   Рушник на стіні. Не було, здається жодної оселі в Україні, котру вони б не прикрашали. Хата без рушників, казали в народі, що родина без дітей. Рушник був обличчям оселі. Гарно оздоблений рушник висів біля порога  в кожній сільській хаті, ним витирали руки і посуд, накривали діжу з тістом, спечені паляниці, з ним ходили доїти корову. Із рушником ушановували появу немовляти, одружували молодих, проводжали людину в останню дорогу, вшановували близьких, рідних.    У різних районах України рушник називається по-різному, залежно від його призначення. Наприклад, рушник для витирання рук і обличчя – утирачем, для посуду, столу й лави – стирачем, для пов'язування сватів – плечовим. Гордістю кожної родини були рушники для образів, або покутники. Та, мабуть, особливо любовно вишивали дівчата довгими зимовими вечорами сватальні рушники, які сватам треба буде потім подавати.    Використовували рушники і при зведенні житла. Ними піднімали сволоки (потім ті рушники дарували майстрам). Не обходилося без рушників і в хліборобських обрядах. У перший день огляду озимини ( на Юрія) йшли в поле гуртом або цілим родом. Попереду – батько з хлібом-сіллю на рушнику, мати несла в кошику різне частування. На зеленому полі стелили рушник, викладали на ньому їжу, пригощали. Так робили і в перший день оранки, сівби і жнив.Рушники для дівчаток називалися «росяночками». На таких рушниках вишивали стежкою цвіт яблуні та вишні, нижче – ромашки й незабудки, а між ними – дрібненькі листочки барвінку і вишеньки. Рушники для хлопчиків називалися «грай ликами». На них теж стежкою посередині вишивали чорнобривці, збоку – волошки і синій барвінок, а між ними – листячко дуба. Ще вишивали листя любистку й вусики хмелю. Весільні рушники Весілля увінчує поєднання двох людських доль. Це пам'ятне свято, урочистий обряд для нової сім'ї. ще задовго до весілля дівчина з матір'ю починають готувати посаг, або придане: вишиті подушки, перину, ліжник, килими, ковдри, покривала, скатертини, більше десятка вишитих або тканих рушників. Дівчина повинна власноручно вишити нареченому сорочку, в якій він піде до шлюбу, та дві невеличкі хустинки,які молодий триматиме в руках, коли, взявшись за них, світилки поведуть його до шлюбу. За кількістю вишитих рушників та за красою узорів оцінювалась працьовитість і смак дівчини, її здібності до домашнього ремесла. Перед весіллям владнували виставку – щоб показати, яка наречена майстриня та яка вона працьовита. Наречена дарувала рушник судженому і сватам, а також рідні жениха, ним прикрашали гільце, на дівич-вечорі. На рушник ставали під час вінчання в церкві та благословення батьків. На весіллі вишиті рушники вважалися священним оберегом. Вимоги щодо виробуНазва : весільний рушник.Функціональне призначення : священний оберіг на весілля.Користувач : Наречені.Одиничне чи масове виробництво : Одиничне.Розміри : 145 х 36 см.Екологічність виробу : Для виготовлення виробу використано натуральні тканини та нитки, які є безпечними й нешкідливими для здоров’я людини. Забрудненість навколишнього середовища під час виготовлення виробу відсутня.Метод виготовлення : Ручна робота.Зовнішній вигляд : Весільний рушник оздоблений мереживом, вишитими квітами, весільними обручками, написом-побажанням «Кохання та злагоди!».Вимоги з точки зору безпечності використання : Виріб не має елементів, якими можна завдати шкоди здоров’ю.Техніка безпеки під час роботи : Бути обережним при роботі з голкою та ножицями. Інструменти та матеріалиголка для вишивання з великим широким вушком;ножиці – маленькі з гострими кінцями;тканина полотняного переплетення розміром 145 х 36 см;нитки муліне червоного, чорного, зеленого, жовтого, фіолетового, рожевого кольору;мереживо;наперсток. Вимоги до вишивки:Орнаментальні мотиви узору мають добре сприйматися на великій відстані. Для вишивки використовуємо техніку вишивки «хрест»;Вишивка не повинна заважати практичному призначенню виробу  і в той же час має прикрашати виріб;Деталі, з яких складається орнамент, повинні відповідати основній темі;Уважно слідкувати, щоб у процесі вишивання швом «хрестик», усі верхні лицьового боку вишивки перетинали нижні в одному напрямі. Послідовність виготовлення виробу Виріб розпочинається з розрахунку його розмірів і розкрою. Після розкрою необхідно обшити край виробу, щоб не торочилася тканина. На рушнику, виготовленому мною, краї оздоблені мереживом. Після обшивання країв можна переходити й до вишивання узорів. Послідовність вишивання узорів рушника іде почергово, наприклад, вишиваються зеленими нитками листочки, потім червоними нитками квіти і т.д. за порядком узору. Коли закінчуємо один узор, то приступаємо до слідуючого. Від послідовності вишивання узорів і їх відстані один від одного, залежить зовнішній вигляд виготовленого виробу. Технологія виготовлення виробу Вишивка хрестиком – це спосіб вишивання малюнка на канві за допомогою голки і кольорових ниток муліне. Шов “хрестик” складається із двох однакових за довжиною стібків, які перехрещуються по діагоналі. Хрестики шиються зліва направо, спочатку виконується ряд косих стібків з нахилом вправо. При цьому на зворотній стороні утворюється ряд вертикальних стібків. Зворотним ходом робочої нитки шиються перехрещуючи стібки в напрямі справа наліво. Мій рушник Зразки-аналоги Економічні розрахунки{7DF18680-E054-41AD-8BC1-D1AEF772440D}НазваКількість матеріалівЦіна за одиницю (грн.)Усього (грн.)Канва-заготовка1,46 м95.0095,00Нитки червоні «Муліне»3 мотки5,0015,00Нитки чорні «Муліне»1 моток5,005,00Нитки жовті«Муліне»1 моток5,005,00Нитки зелені «Муліне»2 мотки5,0010,00Нитки рожеві «Муліне»2 моток5,0010,00Нитки фіолетові «Муліне»1 моток5,005,00Мереживо1 м17,0017,00Голка1 шт.1,001,00Всього  163,00 Література і матеріали з Інтернетуhttp://about-ukraine.comhttp://www.vyshyvka.infohttp://vyshivanka.ruhttp://etnodim.com.ua