Воспитательная система учителя-предметника Литература — средство формирования личности

30633-52451000
-3018046-90063900
ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА
І-ІІ СТУПЕНІВ № 22
міста Тореза

Учитель української мови та літератури загальноосвітньої школи
І-ІІ ступенів № 22 міста Тореза
Греш Ірина Борисівна
Більшу частину свого часу дитина проводить у школі – на уроці. Урок – не лише основна форма навчання, як це прийнято вважати, але й сфера, в якій, переважно, відбувається шкільне виховання. Необхідно чітко з’ясувати виховний потенціал уроку. У взаємодії з чим на уроці виховується учень? Що є чинниками виховання і ціннісних орієнтацій учнів?
Основним з цих чинників є зміст навчального предмета. Переважно з урахуванням його характеру і формується виховна мета уроку.
Виховне значення має зміст кожного предмета. Гуманітарні дисципліни репрезентують людину через літературні та історичні образи, вчинки літературних персонажів та історичних героїв, зображення їхніх досягнень і моральних прорахунків, духовного життя, прагнень тощо.
Як вчитель-предметник, я кілька років поспіль працюю над темою «Розвиток духовності учнів на уроках гуманітарного циклу наук шляхом інтеграції галузей знань».
4020185110490000Життєві реалії диктують необхідність комплексного підходу до навчання. Ідея фундаментальної інтегрованої освіти нині є одним із найважливіших положень нових підходів до навчання, адже вона дає змогу людині сформулювати цілісну картину світу і зрозуміти своє місце в ньому. Актуальним є питання інтеграції для суспільно-гуманітарних наук, зокрема української мови та літератури, світової літератури.

ЗАВДАННЯ ПРОЕКТУ: вивчення осмислення й узагальнення практичного досвіду інтеграції знань у рамках української мови та літератури, світової літератури.
МЕТА ПРОЕКТУ: дослідити історичні засади інтегрованого підходу, з’ясувати місце інтеграції у сучасній системі освіти, виявити можливі напрями інтеграції української мови та літератури, світової літератури; обґрунтувати доцільність поглиблення міжпредметних зв’язків у навчально-виховному процесі.
ВИКОНАННЯ: проведення уроків української мови та літератури, світової літератури та позакласних заходів за інтегрованими темами, організація самостійної дослідницької діяльності учнів.
ВИД ПРОЕКТУ: індивідуальний, міжпредметний.
НОМІНАЦІЯ: навчально-методична.
Даний проект спрямований на всебічне ґрунтовне вивчення інтеграції знань у рамках української мови та літератури, світової літератури, осмислення й узагальнення практичного досвіду, поширення отриманих результатів у масовій шкільній практиці, підготовку сучасних методичних і дидактичних матеріалів.
ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ: форми, принципи та засоби інтеграції уроків української мови та літератури, світової літератури.
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ:
застосування міжпредметних зв’язків на уроках української мови та літератури, світової літератури з метою формування духовності учнів;
організація виставки дидактичних матеріалів;
керівництво науково-дослідницькими роботами учнів;
зацікавлення учнів до участі у творчих конкурсах.
Література – засіб формування особистості
Загальнолюдські цінності – це такі внутрішньо особистісні установки, реалізація яких дає змогу формувати людське в людині скрізь, де особистість присутня як духовна чи суспільна істота.
Література є одним із дієвих засобів формування особистості, спрямування її в духовне річище, облагородження. Ще в античні часи визначилася найголовніша місія літератури в житті людини – ушляхетнювати, поліпшувати, підносити особу.
Уроки світової літератури мають великий виховний потенціал. Саме цей курс дає можливість прилучити учнів до загальнолюдських цінностей.
Першим етапом роботи на уроці світової літератури є пробудження цікавості до читання. Необхідно надихнути учнів на читання, зацікавити учнів книгою, зробити книгу духовною потребою.
Бажання прочитати книжку частково з’являється вже від першого погляду на портрет автора. Для зацікавлення учнів творчістю і особистістю письменника використовую спогади друзів, рідних, сучасників, висловлювання про письменника, літературні портрети. З цією метою використовую різні методичні прийоми, наприклад: уявна подорож до музею, заочна екскурсія до пам’ятника, інтерв’ю з письменником, виставка ілюстрацій.
Навіть, якщо діти прочитали твір самостійно, треба намагатися, щоб на уроці звучало слово. Для цього використовую різні прийоми й методи творчого читання: читання вголос, читання напам’ять, коментоване читання.
Намагаюся розвивати асоціативне і образне мислення дітей, розкрити їх творчі здібності. У цьому допомагають такі завдання: прослухавши епізод, усно намалювати ілюстрацію, записати імена дійових осіб, записати незрозумілі слова, висловити свій настрій, почуття, замислитися над позицією автора.
Для активізації розумової діяльності використовую проблемні питання, створюю проблемні ситуації.
У процесі вирішення проблемних завдань учні вчаться встановлювати зв’язки між подіями у творі, зіставляти героїв різних творів, виявляти авторське ставлення до зображеного, висловлювати своє бачення вирішення тієї чи іншої проблеми.
З метою інтенсифікації навчального процесу, підвищення коефіцієнту корисної дії уроку використовую опорні схеми. За їх допомогою учні швидше схоплюють матеріал, чіткіше уявляють, хто є хто в творі, у чому полягає життєва драма основних персонажів твору.
Для того, щоб зацікавити учнів літературними творами, прилучити їх до читання, підвищити їх інтелектуальний та культурний рівень, використовую на уроці різноманітний ігровий матеріал.
На уроці використовую кросворди, ребуси, головоломки. Крім традиційних форм розвитку мовлення (твір, переказ, письмова відповідь на питання, твір-мініатюра, реферат) впроваджую нетрадиційні (літературний диктант, контрольна робота за індивідуальними картками, тестування). Практикую проведення різних форм нестандартних уроків, наприклад: урок-подорож «В країні літературних казок», урок-гра «Чи знаєте ви роман Сервантеса «Дон Кіхот», урок-інтелектуальна гра «Байки, які вчать».
Наведу приклади.
Віра в силу людини, її здатність вистояти за будь-яких умов
(Д. Дефо «Робінзон Крузо»).
Безлюдний острів – це своєрідна модель екстремальних умов, школа виживання, символ труднощів, які людина мусить подолати самотужки.

Головні життєві цінності в казці-притчі
Антуана де Сент-Екзюпері «Маленький принц».
Недарма стверджують, що вустами дитини промовляє істина. Потрібно навчитися слухати людей, поважати їхні думки і почуття. Філософську казку-притчу «Маленький принц» можна назвати символом вищого людського буття.
23158454635500
Біблія – це Вічна книга.
Значення Біблії важко переоцінити. Учні вчаться знаходити в ній відповідь на будь-яке запитання. Біблія навчає розуміти навколишній світ, інших людей і навіть самих себе.

Створення самоцінності людського життя
в баладі Ф. Шіллера «Рукавичка».
Із середини ХVІ століття починалася епоха більш простих, природних стосунків чоловіка і жінки, побудованих на рівних правах обох закоханих.

Моральне вдосконалення людини – ідея оповідань А.П. Чехова.
А.П. Чехову прикро було дивитися на те, як людина принижується, постійно змінює власну думку. Але, на жаль, очумєлови, хрюкіни живучі, тому і корисно читати твори А.П. Чехова, щоб подивитися на себе збоку і змінитися на краще.

Природа – вічне джерело натхнення.
Поезія про природу прищеплює любов до Батьківщини. Своєрідні жанри японської поезії – танка і хоку – про природу – це справжні поетичні шедеври, що дають змогу учням уявити божественну красу навколишнього світу і насолодитися нею.
6908099599100
«Занурення» в історичну епоху.
39643055645150010287099074100Для того, щоб краще зрозуміти літературний твір, треба опинитися в певній історичній епосі, дізнатися, де і як жили герої, навіть як вони одягалися, а потім перевтілитися в одного з них.
Інсценування, виразне читання творів.
За словами В. Сухомлинського, «виховання емоційне не якесь окреме вузьке завдання, а саме суть усього процесу становлення людини». Художнє читання сприяє вихованню емоцій.

Загальнолюдські ідеї в українській освіті.
Виховання й навчання в братських школах України було пронизане загальнолюдськими ідеями.

Актуальність проблеми духовності людини.
Проблема духовності людини була актуальною ще за часів Київської Русі. У давньому епосі наголошується на загальнолюдських цінностях, основою яких є любов до Вітчизни й захист людської гідності.

Відображення процесу вироблення загальнолюдських цінностей.
219202012954000812808382000
Процес вироблення загально-людських цінностей знайшов відображення у статусах Володимира Святославовича, Ярослава Володимировича, у «Повчанні дітям» Володимира Мономаха.
Нестандартні запитання – спосіб викликати учнів на відвертість.
Нестандартні запитання – спосіб викликати учнів на відвертість, щоб задумалися над своєю поведінкою та порівняли з поведінкою літературних героїв (І. Котляревський «Наталка Полтавка»):
порівняйте стосунки Наталки полтавки зі своєю матір’ю і стосунки сучасних дочок зі своїми матерями;
чи хотіли б ви в житті мати таке кохання, як у Наталки й Петра?
(до хлопців) Чи зустрічали ви в наш час дівчину, схожу на Наталку?
(до дівчат) Чи хотіли б ви, щоб вас покохав хлопець, схожий на Петра?

Світ людини надзвичайно складний і різноманітний. Іноді легко сплутати фальшиві й справжні життєві цінності, важко віднайти єдино правильний шлях і не збитися з дороги. Література сприяє тому, щоб як окрема особистість, так і все людство не загубилося в вирі Часу та безмежності Простору.
Бездуховна людина нічого не може створювати. Вона може лише руйнувати.
Тож якщо людство втратить свої кращі моральні риси: любов, доброту, ласку – воно втратить культуру і цивілізацію.