Урок на тему: «Подорож у чарівний світ казок» 5клас

Я – Анатолій Самсонюк, навчаюся у 5-А класі ЗОШ І-ІІІ ступенів №3 м. Жмеринки. Я дуже люблю вчитися у школі, а також співати і танцювати. Англійська мова – мій улюблений предмет.
Урок, про який я буду розповідати, був присвячений родині, друзям та сімейним традиціям у наших сім’ях та сім’ях англійців. Якось, у 4 класі, наша вчителька Людмила Михайлівна, коли ми говорили про сім’ю, принесла постер англійського будинку у розрізі, на якому зображена родина з трьома дітьми: близнюками Полею та Джеком і малюком Дейзі. А під будинком живе сім'я з мишенятами Спайком та Рубі. Кіт Отто спілкується з двома сім’ями. Це було класно! Я працюю на уроці, і ніби трішки у казковому світі. А граючи ролі цих героїв, я відчуваю себе актором у театрі.
А двері! Звичайні паперові двері допомагають нам вчитися. Вони є і великі, і малі за розміром, і різнокольорові, і, то відкриваються, а то закриваються. З ними ми вчимо нові слова, вирази, складаємо діалоги, оповідання.
Урок, про який я хочу розповісти, був присвячений темі «Сім’я та друзі». Протягом уроку було багато ігор, сімейних розмов, святкування для народження Полі та Джека. А головне – урок був музичним, що мені дуже сподобалось. Ми вивчили дві музичних римівки і заспівали чотири пісні. Пісні дуже допомагають нам завчати правильну вимову слів.
Речівкою «Who is this?» ми представляли членів англійської родини, а потім своїх друзів:
Who’s this? Let’s see. Who’s this? Let’s see. Who’s this? Let’s see.
It’s Jack! It’s me. It’s Polly! It’s me. It’s Tolia! It’s me.
Поділившись на дві команди, ми вгадували, в яких кімнатах живе англійська родина. Кімнати були закриті накладними дверима. Вгадавши кімнату, двері відкривалися, і, таким чином, ми перевіряли правильну відповідь, отримували бали. Наприклад: Is this a kitchen? Yes, it is. (No, it isn’t). Is this Polly’s bedroom? No, it isn’t. It’s Dad’s bedroom. Команди називалися іменами мишенят: «Spike’s Team» і «Ruby’s Team». Це мені теж дуже сподобалось.
В наступній грі було аж 5 команд і назва кожної команди – це були назви кімнат, які є у будинку. Наприклад: Kitchen Team, Bathroom Team, Playroom Team, Living – room Team. Завданням команд було назвати якомога більше предметів в кімнаті за закритими дверима за 30 секунд. What’s behind the door? It’s a kitchen table. Open the door. What can you see? You are right. Ми використали такі англійські речення: There is a Polly’s bed in this room. There are many toys in Daisy’s bed room.
А якою розважальною була гра «Otto and cheese», що відбувалася в ігровій кімнаті. Ми вчилися правильно вживати прийменники «on, near, between, above, in the corner». Спочатку ми навчилися відтворювати іграшкові шуми:
The car drives: Br-rr-r. The guitar plays the music: Strum-strum-strum.
The drum beats: Rum-pum-pum. What does Daisy say? – Oh, da-ga-ba, da-ga-ba.
The plane flys: Nee-ow.
Далі вчителька прикріпила спеціально виготовлений настінний ігровий майданчик з мишенятами Рубі та Спайком, які рухались по клітинах. З однієї сторони майданчика сидів кіт Отто, а з другої був сир. Ми, в ролях мишенят, складали речення. Якщо речення складене правильно – мишенята рухались до сиру, а не правильно – до кота Oтто. Виграла моя команда: ми першими дійшли до сиру і отримали призи. Речення, які ми складали, були такі: The bed is near the wall. The lamp is on the chair…
На цьому уроці я навчився святкувати день народження з англійцями. Ми вітали близнюків Джека і Полі з днем народження. Це була гра, як у театрі. Ми грали ролі членів родини, дарували подарунки, іменинний пиріг і співали пісні: «It’s my birthday», «Happy birthday to you». Ось невеличка сценка з цього свята: Polly: It’s my birthday! Jack: It’s my birthday too! Dad: Hey! Look, Polly! Look, Jack! A present… and a card. Polly: Mmm! Yum! Look, Mum. I’ve got a badge. Jack: And I’ve got a balloon. Mum: Be careful, Jack! На прикладі традиції святкування дня народження, ми вчилися любити і поважати своїх рідних, гарно з ними поводитися, відпочивати у щасливому сімейному колі.
До речі, будинок англійської родини називається «Happy House». І це дійсно так. Члени цієї сім’ї зображені завжди з посмішками. Вони виглядають такими щасливими! Хоча кіт Отто полює на мишенят, а мишенята Рубі і Спайк іноді бешкетують в кімнатах, та обидві родини – і люди, і миші живуть дружно. І я вчуся жити дружно з батьками та друзями. Ось сценка, в якій ми грали ролі Спайка та Рубі. Вони шукали собі подарунок у будинку англійців. Цим «подарунком» був кіт Отто в великому мішку. Роль кота зіграв мій товариш Богдан. Ruby: Spike! Spike: What? Ruby: It’s present for you! Spike: Is it a bike or a car? Ruby: Open it! Spike: Aaaarght! It’s а cat, Otto! Otto: Miaow!!!
У грі «Where's Otto?» ми тренувалися вживати прийменники «on» та «in» в реченнях про іграшки в кімнатах. Наші команди називалися незвичайно: то назвами кімнат, то прийменниками «On» team, «In» team, то іменами мишей. Це допомогло добре засвоїти слова, вирази, речення і отримати задоволення від гри. Ми складали такі речення: Where is Otto? It’s on the dog. Where is the dog? It’s on the snake. Where is the snake? It’s on the bag…
Окремою частиною уроку був перегляд відео про родину однокласниці Христини. Це теж було цікаво. Цей відеофільм зняли батьки Христини. Ми побачили сім’ю Христини вдома, її будинок та кімнату. А ще батьки зняли на відео нашу вечірку у Христини. Я був дуже щасливим, тому що побачив наш з Христиною танець. Після фільму ми сказали Христині, що нам сподобалось у її родині та її кімнаті.
Я впевнений, що урок був корисним, тому що у всіх моїх однокласників був гарний настрій. Граючи в ігри, ми вчилися жити в команді, розподіляти ролі. Я був капітаном і повинен був бути відповідальним за себе і товаришів, бо хотів виграти. Я помітив, що в ролі члена англійської родини чи одного з мишенят я говорив англійською мовою і не хвилювався. Здається, що навіть краще став «відчувати» цю мову.
Урок закінчився, а ми зовсім не втомилися, тому що багато співали і відпочивали. Тепер я знаю, що на вечірках англійські діти грають у гру «Музичні статуї». Коли грає музика, всі виконують під музику рухи, що зазначені у грі, а коли музика зупиняється всі завмирають в якихось незвичних позах. Ця музична гра називається «The Party Freeze».
Крім цієї пісні, ми вивчили пісню «Happy House», а коли закінчували урок, то співали «Goodbye Song». Наша вчителька Людмила Михайлівна допомогла нам виготовити пальчикові фігурки членів англійської родини та мишенят, зробити багато різних паперових дверей. А на уроці допомагала нам. Я радий, що розучив нові цікаві англійські ігри та можу гратися в них з друзями після уроків.
Урок був надзвичайно цікавим. Я вчився міркувати, приймати рішення як капітан команди. Я став наполегливішим у навчанні, доброзичливішим, готовим до добрих вчинків. І саме головне, що я хочу – це вчитися і радіти, бути таким же щасливим, як англійські діти. Я мрію поїхати до Великої Британії і там продовжити вивчати мову.