Іменники — назви істот і неістот. Іменники загальні й власні. (6 клас)

Тема: Іменники - назви істот і неістот. Іменники загальні й власні.
Мета: Розширити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначати іменники назви істот і неістот, розрізняти власні і загальні назви; формувати загально пізнавальні вміння знаходити власні й загальні назви у текстах; розвивати творчі вміння використовувати різні категорії іменників у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати вміння бачити прекрасне у природі й житті людей.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Хід уроку
I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання.
Робота біля дошки.
Завдання: записати речення, підкреслити члени речення, назвати частини мови; визначити рід, число, відмінки іменників.
Першим був не Господь і не геній. Першим був простий чоловік. Він ходив по землі зеленій і, між іншим, хлібину спік. Хлібом генія живився кожен, щоби розум його не погас.
(В. Симоненко).

III. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація навчання.

IV. Повторення ключових питань.
1. Бесіда:
1) Що означають іменники?
2) На які питання відповідають?
3) Які іменники відповідають на питання хто? Які - на питання - що? Наведіть приклади.
2. Розподільний диктант.
Іменники назви істот і неістот записати у 2 колонки.
Земля, сонце, мурашка, пісня, соловей, життя, рибина, натхнення, відкриття, личинка, жар-птиця, черевик, мікроб, троянда, колібрі, картина, дівчатко, зіронька, краб, Горбоконик, богатир, переможець.
3. Переписати з дошки, вставляючи пропущені букви. Над кожним іменником надписати питання Хто? або Що?
Бувало, сядемо до столу, над...є нам мати молока. І раптом падає додолу ч...рствий окраєць ж...тняка. Тоді нас мати й научила окра...ць хліба цілувать, як дар з...млі, як батька сину, той скарб священ.. .ий цінувать.
(Д. Луценко).

V. Сприймання й усвідомлення учнями навчального матеріалу.
Завдання: прочитати вірш, пригадати його автора. Яка основна думка цієї поезії? Які почуття вона викликає?
Осінь
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні в синій тишині.
По садах пустинних іде гордовито
Осінь жовтокоса на баскім коні.
В далечінь холодну без жалю за літом
Синьоока осінь іде навмання,
В'яне все навколо, де пройдуть копита,
Золоті копита чорного коня.
Облітають квіти, обриває вітер
Пелюстки печальні й розкид а кругом.
Скрізь якась покора в тишині розмита,
І берізка гола мерзне під вікном.
(В.Сосюра).
Завдання: виписати іменники, визначити, які з них відповідають на питання Хто?, а які - на питання Що? Дібрати синоніми до виділених слів.

VI. Коментар учителя.
Іменники, які відповідають на питання Хто? Належать до назв істот, а ті, що відповідають на питання Що? - до неістот.
Крім того іменники поділяються на власні та загальні. Загальні іменники називають усі предмети певного ряду, на приклад. Слово місто позначає будь-який великий населений пункт. Власні іменники використовуються для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити якийсь один предмет. Наприклад, власна назва Київ виділяє з усіх міст столицю України. До власних іменників належать імена, прізвища, клички тварин, географічні назви, назви книжок, газет, журналів, кінофільмів, кораблів, різних організацій, історичних подій. Власні іменники пишуться з великої літери. Назви книжок, журналів, кораблів, магазинів тощо, беруться в лапки. Власні іменники можуть виражатися одним словом - Олена, кількома словами - Організація Об'єднаних Націй. Якщо у складі власного імені, вираженого словосполученням є загальні назви, то вони пишуться з малої літери - восьме березня.

VII. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи.
1. Робота біля дошки.
Завдання: записати речення, визначити іменники - назви істот і назви неістот, загальні та власні назви. Обґрунтувати вживання великої літери.
У нашій хаті поряд з Біблією лежав «Кобзар» (В. Латанський).
Добродушний Дід Мороз заходив у гості до добрих людей та обсівав їх житом і пшеницею (М.Стельмах).
Притомилась хвилею Ворскла (О.Вертіль).
А он букет Андріївської церкви вознісся в небо (В.Чуйко).
2. Словниковий диктант.
Позначити орфограму «Велика буква у власних назвах»
Леся Українка, співуча українка, село Українка; кобзар на майдані, вірш з «Кобзаря»; Михайло Старицький, картина Олександра Мурашка «Похорон кошового», Світлана Дмитрівна Котова, розділ з Біблії, біблійне оповідання, Богоматір, Різдво, кіт Паштет, дитяче шоу «Крок до зірок», цукерки «Київ вечірній».
3. Прослухати анекдоти, виписати іменники власні назви, обґрунтувати їхнє написання.
1) - дивися, онучку, бі-бі їде.
- Не бі-бі, а «Москвич-412».
2) У війську Олександра Македонського був воїн на ім'я Олександр. Під час битв він намагався утекти. Полководець помітив це і сказав йому:
- Або перебори своє боягузтво, або зміни ім'я.
(З книги «Веселе мовознавство»).
Прослухати анекдоти, пояснити, що спричинило непорозуміння.
1) Бабуся загадує онучку загадку:
- Маленький, гарненький, крізь землю пройшов, червону шапочку знайшов. Хто це?
- Вовк!
2) П'ятирічна Маруся роздивляється книжкову шафу із зібранням творів і каже: «Мамо, навіщо тобі аж вісімнадцять однакових Агат Крісті»?
(З книжки «Жарти, смішинки, анекдоти для цікавої роботи»).
4. Коментоване письмо
Записати, розкриваючи дужки. Пояснити правопис іменників.
(К,к)конвалія - багаторічна (Р,р)рослина. Вона поширена в (Є,є)вропі, (С,с)ередземномор'ї, (С,с)хідному (С,с)ибіру, на (Д,д)алекому сході, в (К,к)итаї, (П,п)івнічній (А,а)мериці. Трапляється (К,к)конвалія також майже по всій (У,у)країні.
Завдання: скласти речення з 2 - 3 власними назвами, ужитими в тексті.
5. Лінгвістична гра.
Кожний має запропонувати іменник - власну назву. Наступне слово має починатися кінцевою літерою попереднього слова.
Наприклад: Київ, Вінниця, Ялта, Аркадій, Йосип, Поділля... Хто не може назвати -вибуває з гри.

VIII. Підсумки уроку
Подумати і дати відповіді.
1. Що нового ви дізнались про іменник?
2. Чим відрізняється категорія істоти від неістоти?
3. Які іменники належать до загальних назв?

IX. Домашнє завдання.
1) Скласти монологічне висловлювання в науковому стилі про загальні й власні назви іменників та про істоти і неістоти.
2) виписати з підручника історії 5-6 речень із власними назвами. Пояснити їх правопис. Зробити синтаксичний розбір одного з написаних речень.