Методична розробка відкритого заняття з теми «Франц Кафка. Проблема метафоричного світобачення в новелі «Перевтілення»

Методична розробка
відкритого заняття з теми:
«Франц Кафка. Проблема
метафоричного світобачення в новелі «Перевтілення»
з дисципліни « Зарубіжна література»
Макіївка - 2012
Зміст
1. Вступ.
2. Обгрунтування теми.
3. План заняття.
4. Зміст і хід заняття.
5. Додаток А.
6. Додаток Б.
7. Додаток В.

Вступ
Перед викладачем зарубіжної літератури завжди крім загальних цілей навчання стоять ще власні цілі, зумовлені особливостями викладання дисциплін філологічного циклу.
Одна з них - це формування і розвиток логічного й абстрактного мислення, що сприяє більш ефективному розвитку логічних здібностей студентів, готує їх до творчої діяльності взагалі, яка, безумовно впливатиме на їх подальший професійний рівень.
В основу концепції філологічного навчання покладені принципи:
свідомості, активності й самостійності в навчанні предметів філологічного циклу;
доступності в навчанні;
наочності в навчанні;
систематичності і послідовності;
гуманізація творчого навчання;
посилення виховної функції і літератури;
комп`ютеризація навчання тощо.
Обґрунтування теми
Обрана форма заняття ( практичне ) має за мету формування у студентів навичок самостійного аналізу художнього твору, вміння порівнювати та узагальнювати вивчений матеріал, виховувати високі моральні ідеали, духовність, потребу у співчуванні, прагнення прийти на допомогу тим, хто страждає
У зв`язку з цим автор методичної розробки вважає доцільним використання таких видів роботи, як випереджаючі завдання творчого характеру, екскурс в історію епохи, в якій розгортаються події твору, заочна подорож до картинної галереї,засідання дискусійного клубу тощо. Так як всі ці види роботи є інтерактивними, вони якнайкраще сприяють реалізації поставлених цілей заняття.
Очікуваний результат: кожний студент повинен з`ясувати складний світ Франца Кафки, засвоїти ідейно-тематичний зміст новели «Перевтілення».
План заняття
Тема заняття: «Франц Кафка. Проблема метафоричного світобачення в новелі « Перевтілення».
Вид заняття: практичне.
Тип заняття: евриситчна бесіда.
Форми проведення заняття: дослідницький пошук істини,
евристична бесіда.
Мета заняття:
- методична: удосконалення методики проведення практичного заняття з літератури, простежити психологію людських стосунків в межах сім`ї на прикладі героїв новели Ф.Кафки «Перевтілення»;
- дидактична: формувати навички самостійного аналізу художнього твору, вміння порівнювати та узагальнювати вивчений матеріал;
- виховна: виховувати високі моральні ідеали, духовність, потребу у співчуванні, прагнення прийти на допомогу тим, хто страждає .
Міжпредметні зв`язки:
забезпечуючі - всесвітня історія («Австрія кінця XIX - початку XX ст.»), усна народна творчість.
Забезпечувані: культурологія (творчість сюрреаліста Сальвадора Далі ).
Методичне забезпечення: тексти новели, портрет письменника, плакати з висловлюваннями про Кафку, колаж, слайди з видами Австрії, репродукції картин С.Далі, відеоматеріал до творчості Ф.Кафки, малюнок до новели «Перевтілення».
Зміст заняття
1.Організаційна частина:
а) привітання студентів;
б) підготовка до заняття.
2.Ознайомлення студентів з метою та метою заняття:
а) тема заняття: «Франц Кафка. Проблема метафоричного світобачення в новелі «Перевтілення»;
б) мета: продовжити формування навичок аналізу художнього твору, навчитися порівнювати та узагальнювати вивчений матеріал, виховувати потребу у співпереживанні, прагнення прийти на допомогу тим, хто страждає;
в) епіграф заняття:«Книга должна стать топором для моря, замерзшего в нас». Ф. Кафка.
Ці слова Ф. Кафка сказав про новелу « Перевтілення». У кінці заняття ми повернемося до цих слів і ви мусите відповісти, чому саме вони обрані епіграфом до нашого заняття.
3. Мотивація вивчення теми: тема цього заняття сприяє формуванню високих моральних цінностей, тому що Франц Кафка у своїй новелі «Перевтілення» примушує нас замислитися над такими питаннями, які складають сенс людського буття.
4.Основна частина практичного заняття .
4.1 Вступне слово викладача .
Викладач починає заняття віршем Жанни Хромової «Желтые ели»:
Что это? Что это? Желтые ели?
Люди разинули рты и смотрели
На золотую пушистую хвою.
Хвоя на ели должна быть другая –
Темно-зеленая, не золотая.
Надо же! – Лица от гнева темнеют –
Ель золотая. Да как она смеет?!..
Ці рядки з вірша поетеси Жанни Хромової я зачитала навмисно перед тим, як розпочати мову про письменника Француа Кафку. Тому що і життя, і творчість цієї людини також незвичайні, неординарні, як і ці своєвільні жовті ялинки, які мають сміливість бути не таким як усі.
Франц Кафка також був не такий як усі, тому його творчість займає особливе місце у світовій літературі. Він був євреєм за походженням, пражанином за місцем народження та проживання і австрійським письменником за культурною традицією. Це дає нам
можливість побачити у творчості Кафки поєднання культурного наслідку усіх цих націй.
Успіх до Кафки прийшов тільки після його смерті. Високу оцінку його творчості дали такі видатні письменники, як Томас Манн, Бертольд Брехт. Кафка одержав престижну у Германії премію імені Фонтане, але за життя багато його творів не були надруковані .
Для того, щоб зрозуміти внутрішній світ письменника, я пропоную вам познайомитися із тією історичною атмосферою, під впливом якої формувався внутрішній світ Франца Кафки.
4.2. Виступ історика.
Історична довідка про Австрію часів Француа Кафки з використанням мультимедійної техніки.
Викладач:
- згадайте, хто з європейських письменників, також як і Кафка, негативно сприймає навколишній світ?
Викладач: говорячи про Кафку, можна прийти до висновку, що він був індивідуалістом, який почуває себе дискомфортно серед великої кількості людей .
- під впливом яких життєвих обставин зміг сформуватися такий характер?
Щоб відповісти на це питання, нам необхідно звернутися за допомогою до біографів Француа Кафки.
4.3. Виступ біографів Ф.Кафки на фоні демонстрації мультимедійнної техніки.
Викладач: Такий відступ від реальності, коли не визнаються традиції в мистецтві, одержав назву «сюрреалізму». Щоб краще зрозуміти сюрреалізм Кафки в літературі, я хочу запросити вас до картинної галереї й надати слово мистецтвознавцю, який допоможе вам поринути у незвичайний світ героїв іспанського художника - сюрреаліста Сальвадора Далі.
«Я завжди бачив те,- казав Далі,- чого інші не бачили; а того, що бачили інші, я не бачив».
4.4. На фоні репродукцій картин С.Далі мистецтвознавець проводить екскурсію.
Викладач: Такий живопис не заспокоює, а шокує глядача, також як і новела Ф.Кафки « Перевтілення» шокує читача. У новелі «Перевтілення» та у її головного героя багата впливова літературна родословна.
- Згадайте відомі вам літературні твори де використовується сюжет перевтілення.
(Російські та українські народні казки, казки О.С Пушкіна, казки «Халіф – лелека», «Карлик Ніс» В. Гауфа).
- Як близько у новелі «Перевтілення» Ф. Кафка підійшов до існуючих традицій?
Викладач: більшість казкових перевтілень завершуються для героїв добре – вони знов стають людьми і звільняються від потворності: до халіфа - лелеки та візира – лелеки знов повернулася людська зовнішність, крім того володар Багдада одружився із красунею принцесою, яка перетворилася раніше на сову. Карлик Ніс знов перетворився на Якоба - юнака дивної краси - й повернувся до батьків.
Таких історій десятки, сотні, і усі вони мають щасливий кінець.
А ось Франц Кафка слідом за Гоголем і Достоєвським використовує елемент перевтілення для того, щоб показати потворність людської суті, жорстокий світ егоїзму, де нікому ні до кого немає діла. Саме у такому світі змушений жити головний герой новели Кафки «Перевтілення» Грегор Замза .
4.5. Робота із текстом твору «Перевтілення».
- Яким постає перед нами життя у родині Замзи?
- Які обставини змінили звичайний ритм життя у цій родині?
- Згадайте, яким постає перед нами Грегор з перших сторінок
знайомства із ним, ще до перевтілення?
Викладач: Грегор Замза дійсно спочатку здається нам дуже молодим. Але поглиблюючись в історію, яку розповів нам Кафка, ми рішуче дійдемо до висновку, що герой його просто навічно залишився малюком – великим, ніжним, люблячим малюком.
- Доведіть це.
Викладач: Композиційно розірвана,біографія нашого героя кінець - кінцем здається нам повною. Але головна її особливість полягає у тому, що у Грегора дві біографії: життя до і після його жахливого перевтілення .
- Що собою уявляє перша біографія Грегора Замзи?
- На стіні у кімнаті Грегора висить портрет дами із журналу про придумане красиве життя, звідки цей журнал узявся у Замзи?
Викладач: Але зачекайте, цей портрет здається нам знайомим і дама також, а людина, якій «художества» такого роду можуть подобатися, теж нібито нам стара знайома. Ми зустрічалися з нею в оповіданні А. П. Чехова «Невеста». І наш герой не уникнув згубного впливу міщанського оточення. Герой Кафки і чеховський герой мають багато спільного. Обмежені інтереси Замзи - людини нас не дивують? Тому що його життя одноманітне, обмежене домашніми сірими буднями і набридлою службою, яка для нього є тяга - рем.
- Що ви можете розповісти про фірму, в якій працює наш герой?
Викладач: При такому ставленні до службовців не дивно, що Грегор неохоче ходить на службу. Зрозуміло, що таке життя аномальне, характеризується різного роду катаклізмами - майже до повного порушення природного ходу речей, непередбаченими змінами і перевтіленнями. Отже, перевтілення Грегора – зовсім не біологічна метаморфоза, а соціально - психологічна .
- Опишіть, будь ласка, зовнішність та життя Замзи – Комахи.
Викладач: Схоже, що перевтілення Грегора в комаху загострило його почуття, зробивши їх більш удосконаленими. Йому відкривається те, що раніше було незрозумілим.
-Чи не став Замза більше людиною, ніж був до свого перевтілення?
Згадайте « Собаче серце» А.М. Булгакова. Чи не здається вам, що Шаріков - пес був більше людиною , ніж Шаріков – людина?
- А як родина Грегора сприйняла його перевтілення?
- Чи можемо ми стверджувати, що процес перевтілення захопив не лише Грегора? Чи не здається вам, що інші члени родини Замзи теж перетерпіли перевтілення?
Доведіть це прикладами з тексту.
Викладач: певні зміни відбуваються і в психологічному стані героя.
- У чому саме ви бачите ці зміни?
Викладач: почуття підвищеної чутливості героя і зростаюча агресивність сім`ї змушують Грегора думати, що він повинен зникнути. «Бой городских башенных часов в три часа ночи было последнее, что он слышал».
- Найдіть цитату, яка свідчить про останню мить життя Грегора Замзи.
Викладач: зверніть увагу на цей малюнок до новели «Перевтілення». Прокоментуйте його. Що символізують ці яблука? І чому вони кровоточать?
- Як ви вважаєте, чим стала для самого Грегора його смерть – трагедією чи звільненням?
Викладач: події новели обмежені у просторі межами кімнати, диваном і місцем під диваном. Правда, Грегор – комаха, подавлений спілкуванням з людьми, яких він любить, часто дивиться у вікно, але світ за стінами квартири такий же безрадісний, як і життя в цій квартирі.
- Що ж бачить у себе за вікном нещасна людина?
( Найдіть цитату і прочитайте її ).
- Зробіть, будь ласка, висновок, яку роль відіграє пейзаж у новелі Кафки?У творчості якого письменника ви вже зустрічалися з подібним пейзажем?
Викладач: сумні картини за вікном кімнати Грегора асоціюються у нас не тільки з безрадісним життям головного героя людини і комахи, але й з його смертю.
- Чи можна сказати, що рідні Грегора сприйняли його смерть як трагедію?
- Яка, на ваш погляд, головна думка цього твору?
4.6 Засідання дискусійного клубу.
Викладач: може, не всі розділяють думку письменника. Тому я хочу запросити вас, любі друзі, до дискусійного клубу, де кожен з вас має можливість відверто висловлювати свою думку з питання:
- Чи згоден я із головною думкою новели Кафки?
(Студенти висловлюють свою позицію щодо жорстокості, яка панує у світі).
Викладач: ця дискусія розділила вас на тих, хто згоден із Францем Кафкою, і на тих, хто думає, що сам має рацію. Особисто я розділяю думку тих, хто думає, що треба знайти у собі сили для того, щоб розтопити лід відчуження і бездушності і навчитися співчувати.
- Згадайте толстовську теорію «Нравственного усовершенствования», згідно з якою кожна людина повинна ставитися до іншої так, як вона хотіла б, щоб ставилися до неї .
Ця біблійська істина повинна утвердитися в душі кожного з нас, але для цього треба подолати, перемогти своє его.
Родина Грегора Замзи не змогла та й не прагнула побороти своє его, тому фінал новели песимістичний.
А зараз давайте повернемося до початку нашого заняття, де ми говорили про картину Сальвадора Далі «Тайная вечеря». У картині проводиться паралель між земним й потойбічним світом.
- Чи залишило у вас таке ж почуття цієї паралелі знайомство із
сім’єю Замзи?
- А тепер згадайте, які слова ми узяли епіграфом до цього заняття?
- Чому ці слова ми узяли для епіграфа?
Викладач: існує таке висловлювання «Краса врятує світ». І я впевнена, що тільки краса людських стосунків, краса людських почуттів зможе перемогти те зло, яке існує в світі. І ви маєте унікальну можливість зробити свій внесок у цей процес.
Звучить пісня у виконанні Тамари Гвердцителі « Зажгите свечи».
5. Коментар відповідей студентів.
- Виставлення оцінок.
6. Підсумок практичного заняття.
Викладач: сьогодні ви збагатилися знаннями, які сприятимуть вашому духовному зростанню і допоможуть вам зробити своє життя і взагалі цей світ кращим.
7. Домашнє завдання.
Написати твір - мініатюру на тему: «До якого висновку я прийшов, прочитавши новелу Ф. Кафки «Перевтілення».