Стилістичні засоби (анафора, рефрени, постійні епітети, персоніфікація, символ, гіпербола). Робота з текстами УНТ. Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки». Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».

Урок №2
Стилістичні засоби (анафора, рефрени, постійні епітети, персоніфікація, символ, гіпербола). Робота з текстами УНТ. Пісні Марусі Чурай. «Віють вітри», «За світ встали козаченьки». Історичні пісні. «Ой Морозе, Морозенку», «Чи не той то Хміль».
Поетичний синтаксис
Урізноманітнюючи форми побудови речень, письменник досягає більшої виразності, виділяє, ставить на перший план якусь певну думку, на яку він хоче звернути увагу читача.
Поетична мова багата незвичними мовними зворотами. До них належать:
Анафора - (піднесення, винесення вгору) – повторення тих самих звуків, слів, синтаксичних конструкцій на початку віршових рядків, частин фрази, речень, абзаців, строф, розділів твору.
Н-д: Усе міняється, оновлюється, рветься,
Усе в нові на світі форми переходить.
Тобі одній, намріяна царівно,
Тобі одній дзвенять мої пісні,
Тобі одній в моєму храмі дивно
Пливуть молитви і горять огні. (М.Рильський)
Епіфора – (перенесення, повторення) – повторення тих самих слів або словосполучень у закінченнях суміжних віршових рядків, строф, речень, абзаців, розділів твору.
Н-д: О прекрасний час!
Неповторний час!
Симплока – поєднання анафори з епіфорою.
Наприклад: Завтра на цій землі
Інші ходитимуть люди,
Інші кохатимуть люди –
Добрі, ласкаві й злі (В.Симоненко).
Кільце – повторення однакових синтаксичних конструкцій на початку і в кінці твору або його частини.
Рефрен – рядок або кілька рядків, що повторюються в кінці кожної строфи чи групи строф.
Антитеза – різке протиставлення двох протилежних думок, образів, якостей, явищ тощо.
Н-д: «Усі ми в золоті і голі», «У тій хатині, у раю я бачив пекло…»; « Моя любов сягала неба, А Гриць ходив ногами по землі»;» Біднесенький, намучився зі мною. Веселий був, а я була сумною» (Л.Костенко).
Тавтологія – поєднання чи повторення тих самих або близьких за значенням слів. У розмовній мові це не бажане повторення того самого, тільки іншими словами (вчительські слова – слова вчителя). Хурделяє хуга хуртовинна, засипає снігом очі вщерть (І.Драч)
Паралелізм – стилістична фігура: послідовне зображення двох чи кількох явищ із різних сфер життя, показ одних подій на тлі інших, чимось подібних до них. Паралелізм – це порівняння у формі зіставлення.
Н-д: тече вода в синє море,
Та не витікає;
Шука козак свою долю,
А долі немає.
Пішов козак світ за очі;
Грає синє море…
Оксиморон – (дотепно-безглузде) – поєднання контрастних понять, які логічно нібито несумісні, але разом з тим створюють нове уявлення (дзвінка тиша, веселе горе, розумний дурень).
А я дивлюсь, поглядаю,
Сміюсь сльозами… (Т.Шевченко)
Безсполучниковість – (або асиндетон) стилістична фігура: відсутність єднальних сполучників між однорідними членами речення та сурядними реченнями. Це надає розповіді стрімкості, особливої компактності, сприяє відтворенню швидкого руху чи раптових змін явищ або настроїв. Н-д: Зійшлися, побралися, поєдналися,
Помолоділи, підросли.
Полісиндетон (багатосполучниковість) – це одна з фігур, що полягає в повторенні однакових сполучників. Цим письменник досягає уповільнення розповіді і разом з тим тісного зв’язку між словами. Іноді цей засіб посилює ліричність змісту. Наприклад:
І птах, і гілка, і весняна,
Немов розкрилена блакить,
І він летить до неї зрана,
Непогамовано летить (Л.Каширіна).
Риторичне звертання - це звертання до відсутніх людей, до читачів, до персонажів твору, до предметів і явищ, щоб привернути до них увагу, виявити до них своє ставлення тощо.
Градація – (крок, ступінь) стилістичний засіб, коли вирази чи картини подаються зі всезростаючим значенням. Якщо перехід відбувається від меншого до більшого – це пряма градація, якщо ж навпаки – зворотна.
І на хресті отім без ката
І без царя вас, біснуватих,
Розпнуть, розірвуть, рознесуть…
Не ждіть рятунку ні від кого:
Ні від богів, ні від царів. (зворотна)
Синекдоха – називання частин замість цілого, або однини замість множини (різновид метонімії) (випив усе молоко, матеріальні цінності творить людська рука);
Гіпербола – тип художньої образності, що ґрунтується переважно на фантастиці, сміхові, гіперболі, контрасті фантастичного і реального, прекрасного і потворного, трагічного і комічного. («До нас дійшли слова, стрімкіші за Говерли» (В.Кочевський);
Перифраза – один із тропів: заміна назви предмета, явища, людини описом їх найхарактерніших ознак ( замість «молодість» - «весна життя», замість «Максим Горький» - «буревісник революції»). Іноді перифразом називають іронічне використання форми відомого твору з гумористичною чи сатиричною метою.
Інверсія — одна із стилістичних фігур мови, яка полягає в незвичному розташуванні слів у реченні, щоб найбільш значуще слово чи слова особливо підкреслити, звернути на них увагу.
Приклади: Так ніхто не кохав. Через тисячі літ // Лиш приходить подібне кохання. (В. Сосюра), замість: Ніхто не кохав так. Подібне кохання приходить лише через тисячі літ.
Тестування до уроку 2
1. Укажіть стилістичний прийом, яскраво виражений у поданому уривку:
Чи всі ж тії сади цвітуть,
Що зарані розвиваються?
Чи всі ж тії вінчаються,
Що любляться та кохаються?
А) оксиморон
Б) епіфора
В) антитеза
Г) тавтологія
Д) паралелізм
2. Укажіть стилістичний прийом, яскраво виражений у поданому уривку:
Нехай гонять, нехай ловлять,
Нехай заганяють,
Нехай мене, Кармалюка,
В світі споминають!
А) анафора
Б) епіфора
В) антитеза
Г) тавтологія
Д) паралелізм
3. Виберіть два стилістичні засоби, використані в уривку:
Сама овес я сіяла –
Сама його й скошу,
Сам, мій милий, нагнівався, сам і перепрошуй.
А) анафора
Б) епіфора
В) антитеза
Г) тавтологія
Д) паралелізм
4. Укажіть всі правильні відповіді. Виберіть засоби поетичного синтаксису, використані в поданому уривку:
Половина та садів цвіте,
Половина обсипається.
Одна пара та вінчається,
А друга розлучається.
А) анафора
Б) епіфора
В) антитеза
Г) оксиморон
Д) тавтологія
Е) риторичне питання
Ж) риторичне звертання
З) психологічний паралелізм
5. Рядки:
Не пий, Хмельницький, дуже тої Жовтої Води:
Іде ляхів сорок тисяч хорошої вроди.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
6. Рядки:
Щедрик, щедрик, щедрівочка,
Прилетіла ластівочка….
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
7. Рядки:
Розлилися води на чотири броди.
Гей, дівки, весна красна, зілля зелененьке.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
8. Рядки:
Оттогді-то Барабаш, гетьман молодий,
Конем поїжджає,
Плаче-ридає
І стиха словами промовляє:
«Ей, пане куме, пане Хмельницький,
Пане писарю військовий!»
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
9. Рядки:
У ржі на межі, на кривій березі
Там сиділа русалка.
Просила русалка у дівочок сорочки.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
10. Рядки:
То тоді ті козаки теє зачували,
Білим лицем до сирої землі припадали,
Дівку бранку,
Марусю, попівну Богеславку,
Кляли-проклинали.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
11. Рядки:
Ой весна, весна, ти красна,
Що є ти нам, весна, принесла?
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
12. Рядки:
Ой чиє ж то жито, чиї ж то покоси?
Не спішіть, дівчата, розпускати коси.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
13. Рядки:
Ой та то ж не пили пилили
І не тумани вставали,
Як із землі турецької
Та із віри бусурменської
з города Озова, з тяжкої неволі
Три брати утікали.
належать до: а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
14. Рядки:
Зажурилась Україна,
Бо нічим прожити:
Витоптала орда кіньми
Маленькії діти.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
15. Рядки:
Візьми, сестро, піску жменю,
Посій його на каменю
Як той пісок житом зійде,-
Тоді твій брат з війни прийде.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
16. Рядки:
Ой ти, Морозенку,
Ой ти преславний козаче,
За тобою, Морозенку,
Вся Україна плаче.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
17. Рядки:
В Цариграді на риночку
Та п’є Байда мед-горілочку;
Ой п’є Байда та не день, не два,
Не одну нічку та й не годиночку.
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
18. Рядки:
Котився віночок по полю,
До просився женчиків додому:
«Ой додому, женчики, ходіте,
Да мене у стодолу візьміте».
належать до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
19. Колядки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
20. Щедрівки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
21. Гаївки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
21. Рекрутські пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
22. Веснянки відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
23. Русальні пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
24. Чумацькі пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
25. Купальські пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум
в) соціально-побутових пісень г) балад д) історичних пісень.
26. Заробітчанські пісні відносяться до:
а) календарно-обрядових пісень б) дум в) соціально-побутових пісень
г) балад д) історичних пісень.
27. Жанр українського фольклору з нерівноскладовим віршем, відсутністю строф, який у більшості випадків складається з заспіву, розповіді та кінцівки та виконується у супроводі гри на кобзі, лірі чи бандурі, - це:
а) веснянка б) дума в) чумацька пісня
г) балада д) щедрівка
28. Жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного чи побутового змісту з драматично-напруженим сюжетом, у якому наявні елементи незвичного, -це:
а) рекрутська пісня б) дума в) гаївка
г) балада д) колядка.
29. Ліро-епічний жанр фольклору, в якому відбито картини історичної дійсності, зафіксовані в історичниї джерелах, важливі події, діяльність історичних осіб, а також ставлення до них народу, - це:
а) рекрутська пісня б) дума в) гаївка
г) балада д) колядка.
30. До соціально-побутових пісень належать:
а) колискові, жартівливі, весільні
б) козацькі, чумацькі, рекрутські
в) веснянки, щедрівки, колядки
г) стрілецькі, жниварські, русальні
д) історичні, обрядові, коломийки.
31. Героїня народної балади «Бондарівна»:
а) шукає романтики, пригод, сильних вражень
б) захищає свою честь і гідність
в) мститься за кривду трудового люду
г) знаходиться в пошуках правди, добра, щастя
д) хоче самотності, тиші, спокою, шукає істини в житті.
32. Дівчина, яка стала дружиною турецького пана, але допомогла козакам, випустивши їх із темниці на волю, це:
а) Маруся в романі Л.Костенко «Маруся Чурай»
б) Маруся в «Думі про Марусю Богуславку»
в) Маруся з однойменної повісті Г.Квітки-Основ'яненкаг) Ярославна зі «Слова про похід Ігорів»
д) Бондарівна з однойменної народної балади.