Робота розкриває систему діяльності методичної служби з підготовки педагогів до роботи з обдарованими учнями. Ця система складається з мети, задач, змісту роботи з обдарованими учнями, форм і методів андрагогіки, практичної реалізації поставлених завдань. Мета запропонованих матеріалів - допомогти методистам, учителям визначити шляхи подальшого вдосконалення роботи з обдарованими учнями.
ЗМІСТ ВСТУП.........................................................................................................3 с. РОЗДІЛ 1. Формування в учителя готовності до роботи з обдарованими учнями ..............................................................................................5-7 с. 1.1. Основні тенденції розвитку освіти на сучасному етапі..............5с. 1.2. Технології навчання: сутність і основні характеристики............6 с. РОЗДІЛ 2. Технології навчання дорослих в умовах системи методичної роботи.................................................................................7-17 c. 2.1. Особливості технології навчання дорослих......................................7 с. 2.2. Активізація навчально-пізнавальної діяльності педагогічних працівників.........................................................8 с. 2.3. Розвиток творчої активності педагогічних працівників в системі НМР..10с. 2.4. Шляхи забезпечення підготовки вчителів до роботиз обдарованими учнями...................................................................12 с. ВИСНОВКИ..............................................................................................18 с. СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..........................................19 с.
ВСТУП
Проблема розвитку здібностей та обдарувань дітей і молоді стає для освіти України все актуальнішою. Головна роль у функціонуванні системи роботи з обдарованими учнями відводиться вчителеві. Саме від його знань, умінь, ерудиції залежить результат цієї роботи. Від учителя вимагається: загальна професійна педагогічна підготовка, предметні, психолого-педагогічні й методичні знання та вміння; високий рівень професійної компетентності в контексті системи пошуку, підтримки та розвитку особистості; наявність необхідного рівня інтелектуального розвитку, адекватної самооцінки, творчого особистого світогляду, доброзичливості та об'єктивності підчас оцінювання діяльності учнів, почуття гумору, неупередженості, впевненості, енергійності; особлива витривалість нервово-психічної системи, емоційна стабільність; вміння залучати до розвитку обдарованості учня батьків, однолітків, створюючи з їх допомогою відповідне сприятливе середовище; почуття великої відповідальності за результати роботи з обдарованими учнями; безперервне підвищення рівня професійноїкомпетентності [15; 19]. Забезпечити достатній рівень готовності вчителя до цього виду діяльності зусиллями лише інституту післядипломної освіти неможливо. Знання і вміння, набуті вчителями на курсах підвищення кваліфікації, слід закріплювати та поглиблювати в процесі методичної роботи в міжкурсовий період. Оцінка реальних рівнів сформованості готовності вчителів до роботи з обдарованими учнями має здійснюватися на основі визначених структурних компонентів готовності, критеріїв (мотиваційно-вольовий, інтелектуально-операційний, оцінювально-рефлексивний) та змістовних характеристик зазначених компонентів (показників) готовності. 1 критерій містить професійну спрямованість та наявність особистісних якостей, які характеризують придатність спеціалістаздійснювати роботу з розвитку здібностей та обдарувань учнів (усвідомленнясвоїх професійних цілей, ціннісних орієнтацій, принципів, наявність інтересу до навчально-виховної роботи у сучасній школі; любов до дітей,гуманізм, демократизм тощо). Інтелектуально-операційний критерій відображає наявність певногорівня професійної компетентності (необхідних загальних гуманітарнихі спеціальних знань з теорії та методики навчально-виховної роботи;професійних умінь, необхідних для ефективної реалізації діагностичної,прогностичної, конструктивної, формувальної комунікативної, аналітичноїфункцій) за основними напрямками роботи: створення умов розвитку особистості в шкільному колективі; індивідуально-корекційна робота з обдарованими учнями; взаємодія з іншими учасниками навчально-виховного процесу для реалізації мети та завдань діяльності. Оцінювально-рефлексивний критерій готовності характеризує вчителя з точки зору його вміння аналізувати результати своєї діяльності, усвідомленняним свого рівня професійної підготовки до реалізації мети і завдань роботи,а також усвідомлення потреби в професійній самоосвіті, самовдосконаленні.Співвідношення професійних якостей, знань та вмінь, що відповідають зазначеним критеріям і показникам, міра їх усвідомлення, виразності, усталеності й активності прояву мають складати якісну характеристику рівня готовності вчителя до роботи обдарованими учнями. Готовність учителя до роботи з обдарованими учнями має бути результатом його цілеспрямованої системної підготовки. Важливими чинниками такої підготовки є рефлексія й корекції. У психологічній літературі [13; 21] термін «рефлексія» (від латинського reflexio - звернення назад) трактується як процес пізнання людиною самої себе, свого внутрішнього світу, аналіз своїх думок переживань; роздумів про самого себе; усвідомлення того, як сприймають і оцінюють людину ті, що її оточують. Рефлексія характеризується, з одного боку як процес самопізнання людиною своїх внутрішніх психічних актів і станів (переживань, почуттів, думок), тобто здатністьі вміння бачити себе, свої дії, стосунки з людьми, вивчати свій власний світ, розуміти себе. З другого - як уміння бачити й усвідомлювати те, як до тебе ставляться інші люди, як вони тебе розуміють. Психологи виділяють у процесі рефлексії шість позицій, що характеризують взаємне відображення суб'єктів: суб'єкт, яким він є насправді; суб'єкт, яким він бачить самого себе; суб'єкт, яким він здається іншому, й ті ж три позиції, але з боку іншого суб'єкта. Таким чином, рефлексія це процес подвійного, дзеркального взаємо відображення суб'єктами один одного, змістом якого виступає відтворення їхніх особливостей. Найважливішою умовою саморозвитку вчителя є соціально-перцептивний вид рефлексії, пов'язаний із процесом пізнання педагогом тих, хто навчається, переосмисленням, перевіркою своїх власних уявлень, думок про учнів [19].
РОЗДІЛ 1. Формування в учителя готовності до роботи з обдарованими учнями . 1.1. Основні тенденції розвитку освіти на сучасному етапі Форми і методи роботи з педагогічними кадрами, які ще переважають в системі НМР методичних кабінетів і центрів, вже не спроможні забезпечити належну якість прогнозованих результатів навчання, гальмуючи розвиток системи. Відтак однією з необхідних умов поліпшення науково-методичної роботи й підвищення якості навчання є впровадження новітніх технологій навчання дорослих, які мають незаперечні переваги перед традиційними. Ці переваги полягають в тому, що вони надають тим, хто навчається, і тим, хто навчає, широкі можливості, по-перше, для якісного поліпшення навчальної діяльності, по-друге, – для розвитку особистості і, зрештою, бути активним учасником навчально-виховного процесу, тобто брати участь у складанні планів навчання та їх, корекції процесу навчання та оцінюванні його результатів. Це дозволяє їм адаптувати навчання до свої потреб та індивідуальних особливостей зробити навчання справді індивідуалізованим та особистісно зорієнтованим. Рівень індивідуалізації навчального процесу при навчанні дорослих може бути підвищений, якщо навчальні методики враховуватимуть різні стилі мислення та світосприйняття, що у дорослої людини (на відміну від дитини) вже сформовані. Кожній дорослій людини притаманний власний стиль, що складається з елементів різних стилів розумової діяльності, якими користуються залежно від різних ситуацій і завдань. Той, хто навчає, має вільно володіти підходами до різних стилів мислення та сприйняття, адаптуючи свої навчальні методики до індивідуальних особливостей кожного суб ·єкта навчання. Врахування стилів мислення тих, хто навчається і тих, хто навчає, має досить суттєве значення для технології навчання в системі НМР. Доросла людина (фахівець, професіонал з великим досвідом роботи) має усталену систему поглядів, стереотипи мислення, особливості світосприйняття, прагне навчитися за методиками, які відповідали б її індивідуальним особливостям. Але при цьому має і особисті обмеження які можуть гальмувати успіхи у навчанні. 1.2. Технології навчання: сутність і основні характеристики Технологіям навчання дорослих властиві такі ознаки, як: підвищення рівня управління навчанням в системі НМР та їх проектування із залученням тих, хто навчається, андрагогічне діагностування на всіх етапах навчання, варіювання дидактичними засобами та методами, виходячи з умов їх застосування, можливість корекції досягнення результатів, повторюваність. Технологію навчання дорослих надалі розглядатиметься як цілісна єдність конструктів (компонентів), що складають її, як систему науково обґрунтованих на основі андрагогічних принципів навчання дій тих, хто навчається, і тих, хто навчає, здійснення яких з високим рівнем гарантії сприяє досягненню визначеного результату. Технологія навчання не зводиться до використання лише тих або інших прийомів, будь-яких, в тому числі й технічних, засобів навчання. Природно, що відносні зміни в діях суб ·єктів (учасників) процесу навчання, зміни в їхній якості або складі призведуть до деяких змін у технологічному циклі. Але принципові видозміни у технології навчання можливі лише при кардинальних, принципових відмінностях між основними суб ·єктами (учасниками) процесу навчання – того, хто навчається, і того, хто навчає, – та характером їхньої взаємодії. РОЗДІЛ 2. Технології навчання дорослих в умовах системи методичної роботи 2.1. Особливості технології навчання дорослих Згідно з теорією інтегральної індивідуальності суб’єктно-особистісна позиція того, хто навчається, визначається якостями особистості, залученої до сприйняття цільового призначення навчання та активної самостійної діяльності. Виходячи з того, що індивідуальний процес пізнання формується на рівні особистісного сенсу, процес навчання у системі НМР необхідно організовувати тільки на основі індивідуальної адаптації до активного навчання тих, хто навчається, та стимулювання їх потенційних можливостей. Інноваційні технології навчання у системі НМР характеризуються досить високим рівнем педагогічної евристики в процесі моделювання пізнавальних ситуації, розраховані на індивідуальні межі доступності та переборення труднощів, що виникають. Принцип доступності змісту має обґрунтування стосовно стимулювання мотиваційного спрямування та активізації тих, хто навчається. Наповнення змістом відбувається в процесі інтеграції теоретичного і діяльнісного навчання і досягається шляхом використання розвивальних технологій навчання. Технології розвивального навчання ґрунтуються на конструюванні знань, на мотивації таі інтенсифікації педагогічного спілкування-діалогу. За їх допомогою можна усунути традиційні перешкоди у досягненні мети, розширити межі доступності навчання і забезпечити творчу активність самостійність, когнітивний і професійний розвиток педагогічних працівників. Технології проблемного навчання – це вищий тип технології розвивального навчання, у структурі якого домінують діалогові конструкції та пізнавальні задачі, що обумовлюють систематичне створення викладачем проблемних ситуацій та організацію діяльності педагога щодо вирішення життєвих психолого-педагогічних навчальних проблем, а також оптимальне сполучення їх самостійної пошукової діяльності із засвоєнням ними готових висновків науки. 2.2. Активізація навчально-пізнавальної діяльності педагогічних працівників Сучасна педагогіка дорослих поступово відмовляється від системи авторитарного управління навчальним процесом і переходить більш гнучкої системи організації підтримки і стимулювання пізнавальної самодіяльності тих, хто навчається, створення умов для творчості, до навчання творчістю, педагогіки співпраці. Одним із способів створення таких умов є застосування методів активного навчання як складової сучасних інноваційних технологій, що широко впроваджуються в практику післядипломної освіти, в тому числі й системі НМР. Активна розумова практична діяльність тих, хто навчається, є важливим чинником підвищення ефективності опанування і практичного засвоєння змісту навчання. Успішність професійної діяльності особистості педагогічного працівника в умовах оновлення освіти, упровадження інновацій спонукає до неперервного освоєння нових методів, серед яких є група інтерактивних методів навчання дорослих. Інтерактивні методи у системі НМР забезпечують так зване інтерактивне навчання, яке означає учіння, що побудоване на взаємодії. Процес навчання дорослих у системі НМР багато в чому визначається врахуванням особливостей технології педагогічної діяльності діалогічного типа, особливість якої зумовлюється як регулятивною функцією суб’єктивності, так і діалогічним способом діяльності та діалогічною свідомістю того, хто навчає. Однією із умов ефективності навчального діалогу є його психологічно щадний режим, а одним із шляхів досягнення такого режиму є підвищення симетричності діалогу, тобто така його рольова регламентація, при якій можливості слухача в ініціативній поведінці, прийняття лідерської ролі, активний вплив на хід діалогу були б зрівняні з можливостями викладача. Засадами діалогічного підходу визначають: – залучення слухачів не просто до систематизованих результатів людського пізнання, а до процесу цього пізнання, який розгортається як неперервний діалог; – цілковита взаємоповага партнерів, які ведуть діалог; – формування потреби не просто у співрозмовнику, а в опоненті, який потрібний суб'єктові саме через свою відмінність від НЬОГО. Технологія педагогічної діяльності діалогічного типу потребує використання логічних і семіотичних ресурсів навчального діалогу. Це може відбуватися за умови перебування слухачів в соціокультурній позиції керівника, функція якого передбачає забезпечення продуктивної взаємодії усіх учасників навчальної діяльності у досягненні спільної мети. Навчальний діалог у системі НМР, насамперед, – це є жива цілеспрямована діалогічна мова, де змістовна діяльність учителя у якості персонажу діалогу вимагає неабиякої майстерності. Таким чином, основою інтерактивного навчання в системі НМР є взаємодія учасників процесу навчання, що здійснюється за допомогою методу, який активізує педагогічне спілкування, тобто діалогу. Інтерактивні методи можна розглядати і як систему способів діалогічних взаємодії суб’єктів навчання в системі НМР, спрямованої через осмислення діалогу на досягнення визначеної мети, і як систему суб’єкт - суб’єктних відносин для реалізації змісту, задоволення духовних і освітньо-професійних потреб педагогічних працівників. 2.3. Розвиток творчої активності педагогічних працівників в системі НМР
Творчість є однією із складних і таємничих явищ людського життя. Це – діяльність, яка породжує щось якісно нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю та певною унікальністю. Творчість – створення нових за задумом цінностей. Хоча у науці не існує єдиного погляду на творчість, можна лише виділити основні риси, що визначають творчу працю, насамперед, вчителя. Це такі, як проблемність та відсутність стандартних прийомів і одноманітності в діяльності; інноваційний характер; стимулювання цілеспрямованості; раптове переживання, враження, тобто створення для учнів «дива» з урахуванням рівня їх домагань; залежність результатів від досвіду, волі, інтуїції, інтелектуальної обдарованості. Успіх у творчій педагогічній діяльності визначається, насамперед, інтелектуальною обдарованістю вчителя у поєднанні з іншими якостями (рис.2.13) . інтелектуальний розвиток вище середнього; креативність як здатність народжувати оригінальні ідеї у нерегламентованих умовах діяльності (дивергентне мислення); мотиваційна включеність як потреба у нових враженнях, пошуку істини, розв’язанні протиріч, дослідженні явищ педагогічної дійсності. У творчого вчителя спостерігаються: «творчий голод»; визначені життєві та професійні цілі та пошук шляхів їх досягнення; висока працездатність, воля та високі досягнення; уміння творчо вирішувати будь-які завдання; професійна компетентність. Творча робота вчителя вимагає нетрадиційного інноваційного мислення, що проявляється: у любові до протиріч, пошук їх у завданнях, розумінні, що виявлення та визначення протиріччя – крок до його вирішення; у системному підході, бажанні з’ясувати зв’язки між віддаленими та, на перший погляд, не пов’язаними між собою об’єктами, процесами та явищами; у висновках за аналогією, перенесенні висновків, ідей, рішень в інші системи; у схильності до логічного мислення та цілеспрямованої інтуїції; у цілеспрямованому пошуку і виробленні закономірностей, вербалізації інтуїтивних закономірностей. Педагогічна творчість має свої особливості. Насамперед, вона: спрямована на особистість учня, що розвивається. Тому необхідно дотримуватись принципу “Не нашкодь!”; пов’язана з навчально-виховним процесом, тому повинна мати тільки позитивний результат; жорстко лімітована (обмежена за часом). Тому будь-яка педагогічна ситуація вимагає негайного аналізу, дій. Імпровізаційна готовність учителя як важливе уміння; здійснюється значною частиною в процесі публічної діяльності. Це в свою чергу вимагає від учителя вміння управляти особистим психічним станом. При визначенні шляхів формування творчої активності педагогічних працівників в системі науково-методичної роботи необхідно враховувати її сутність, закономірності проявлення та рушійні фактори розвитку. Сутність творчого педагогічного працівника можна додатково охарактеризувати такими ознаками: активна професійна діяльність, яка відзначається самостійністю, ініціативністю, творчою уявою, імпровізацією та ін.; постійна орієнтація на пошук і оволодіння новими знаннями та педагогічними засобами; потяг до професійного самоствердження через пошук нових рішень і досягнення високих результатів, бажання бути самим собою, а не копією іншого, навіть відомого колеги; переосмислення особистого досвіду під впливом нових знань та вимог; постійний пошук оптимальних педагогічних рішень: дидактичних, методичних, виховних, управлінських; здатність бачити проблеми, виявляти протиріччя та знаходити різні способи їх вирішення, часто на рівні інтуїції; намагання досягти найкращих результатів навіть за несприятливих умов; пошук причин недоліків насамперед у собі, а потім зовні; здатність змінювати стратегію та тактику педагогічної діяльності залежно від конкретної ситуації. Тому діяльність педагога відзначається динамізмом, відсутністю стереотипів дій, шаблонів тощо; його професійна діяльність складна для спостереження та аналізу. Творча особистість – це такий педагогічний працівник, який в своїй професійній діяльності досліджуючи, творчо переосмислює науково-методичний та практичний досвід, не повторює ні своїх, ні чужих помилок. Характер його професійної діяльності притаманний тільки йому, за певних умов він може створювати щось нове, авторське, оригінальне [17] 2.4. Шляхи забезпечення підготовки вчителів до роботиз обдарованими учнями Важлива роль методичної роботи в міжкурсовий період належить районній методичній службі. У загальному вигляді система науково-методичного забезпечення підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями на рівні району можна подати у вигляді схеми (схема 1).
Міські методичні об’єднання
Школи перспективного педагогічного досвіду
Опорні навчальні заклади
Постійно діючі семінари
Міський методичний кабінет
Міські творчі групи вчителів
Школи педагогічної майстерності
Проблемні науково практичні семінари
Схема 1. Система підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями на рівні міської методичної служби
Зупинимось детальніше на досвіді роботи міської методичної служби з цієї проблеми. Першочерговим завданням для міського методичного кабінету Костянтинівського міського управління освіти Костянтинівської міської ради Донецької області стало питання підвищення рівня професійної компетентності вчителів, які працюють з обдарованими учнями, з метою формування їхньої готовності до подальшого оволодіння спеціальними знаннями, вивчення психологічних особливостей обдарованих дітей і молоді, удосконалення роботи з розвитку їхніх здібностей та обдарувань. Згідно міської програми «Обдарована молодь» на 2009-2011 роки зазначається, що система підготовки педагогів навчальних закладів міста до роботи з обдарованою молоддю потребує удосконалення. Мета Програми полягає у створенні науково-методичного забезпечення роботи педагогів з обдарованими дітьми та молоддю. Виконання завдань Програми здійснюється за такими напрямками: удосконалення методичного забезпечення, умінь та навичок педагогів щодо роботи з обдарованою молоддю; забезпечення та розробки технічних засобів навчання, програм факультативів, гуртків, спрямованих на розвиток здібностей обдарованих учнів; формування системи виявлення обдарованої молоді; координація експериментальної роботи навчальних та позашкільних закладів району щодо розвитку обдарованості учнів; забезпечення ефективної діяльності загальноосвітніх та позашкільних закладів з метою створення умов для розвитку обдарувань учнів; залучення обдарованих учнів до науково-дослідницької діяльності шляхом створення філій Малої академії наук у загальноосвітніх, позашкільних та навчальних закладах нового типу; проведення районних етапів предметних олімпіад, конкурсів, конкурсів-захистів; удосконалення системи моніторингу якості навчання та творчого розвитку обдарованих учнів; сприяння наступності в системі роботи з обдарованою молоддю в дошкільних, загальноосвітніх та позашкільних закладах; популяризація здобутків обдарованих учнів навчальних закладів району, поширення досвіду роботи педагогічних колективів щодо організації роботи з обдарованими дітьми; висвітлення в місцевих засобах масової інформації передбачених Програмою заходів. Основними завданнями Програми є: Створення системи виявлення та відбору обдарованої молоді. Створення та поновлення банків даних: обдарованих учнів навчальних закладів району; педагогічних працівників навчальних закладів району, які працюють з обдарованими дітьми; діагностичних засобів щодо визначення рівня обдарованості дітей. Діагностика та визначення стратегії щодо вдосконалення системи роботи педагогів навчальних закладів району з обдарованою молоддю. Розроблення нових напрямків, форм, методів роботи з обдарованою молоддю шляхом створення методичного забезпечення, навчання педагогів. Піднесення статусу обдарованої дитини та її наставника. Координація діяльності навчальних, позашкільних закладів району з питань розвитку та підтримки обдарованих дітей. Реалізація Програми дасть змогу: 1. Створити систему виявлення, відбору та підтримки обдарованих учнів. 2. Підвищити рівень науково-методичного забезпечення роботипедагогічних працівників з обдарованими дітьми. 3. Підвищити рівень професійної компетентності педагогів у визначенні методів, форм, засобів, технологій навчання і виховання. 4. Удосконалити систему роботи щодо підготовки обдарованих учнів до участі в предметних олімпіадах. 5. Розширити інформаційний банк «Обдарованість». 6. Привернути увагу громадськості питань, що стосуються роботи здарованими дітьми. Працівники ММК, виконуючи завдання Програми, сприяють професійному зростанню керівників закладів і педагогів, розвивають творчий потенціал, стимулюють їхню діяльність, вивчають та розповсюджують перспективний педагогічний досвід. Навчальні заклади забезпечені необхідною нормативно-правовою та науково-методичною базою для здійснення інноваційної освітньої діяльності. Проводяться семінари та інші заходи, де стрижневим питанням є оновлення методів і форм роботи з обдарованими учнями, впровадження інноваційних технологій в управлінську діяльність та роботу педагогів (схема 2). 13 SHAPE \* MERGEFORMAT 1415 Схема 2. система роботи з учителями, які працюють з обдарованими учнями
ММК забезпечує оперативність, мобільність науково-методичної роботи, яка носить випереджувальний характер, практичну спрямованість, ефективно поєднуючи індивідуальні та колективні форми роботи. Діяльність міських методичних об'єднань, семінарів-практикумів, роботутворчих груп, шкіл молодого вчителя, майстер-класів координує єдиний планпроведення колективних заходів. Система планування роботи з підготовки вчителів дає цілісне уявленнящодо всіх напрямків діяльності методичного кабінету. До річного плану роботи додаються перспективний, місячний, тижневий плани. У своїй діяльності ММК широко використовує різні форми організаціїнауково-методичної роботи. Найбільш поширеними з них є: групові форми методичної роботи: методичні об'єднання і кафедри вчителів-предметників; школа молодого керівника, вчителя; семінари-практикуми; цільові та проблемні семінари; творчі групи; школи педагогічної майстерності творчо працюючих вчителів, учителів-методистів; консультаційні пункти; методичні студії; опорні школи; майстер-класи; масові форми методичної роботи: науково-практичні конференції; педагогічні читання; теоретичні семінари та семінари-практикуми; тижніпедагогічної майстерності; методичні тижні; індивідуальні форми роботи: консультативна допомога у самоосвітнійдіяльності; стажування та наставництво; індивідуальна робота наднауково-методичною темою; індивідуальні консультації; конкурси «Учитель року», «Класний керівник року», «Заступник директора з навчально-виховної роботи»; докурсова і післякурсова робота з керівникамита вчителями; робота з учителями-заочниками; творчі звіти вчителів. Основними завданнями підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями ММК вважає: визначення змісту підготовки педкадрів до роботи з обдарованими дітьми як об'єктивно необхідного обсягу знань, умінь та професійних якостей педагога, що забезпечує якісну реалізацію проблем виявлення та розвитку обдарованості; підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими дітьми з урахуванням рівня підготовленості, компетентності та особистих потребпедагога; удосконалення педагогічної практики на основі поглиблення фундаментальних знань з проблеми обдарованості, вивчення сучасних досягнень науки та передового досвіду; сприяння розвитку наукового світогляду педагогів, глибоке осмислення значимості розвитку обдарованості для суспільства й особистості; забезпечення переходу педагогів від авторитарної до національної школи демократичного типу, заснованої на гуманізмі і глибокій повазі до дитини, учня, а також на інноваційних підходах та інтерактивних методахроботи.
Системна робота методичних служб міста з підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями дає вагомі результати. Рейтинг міста на обласному рівні в загальному рейтингу участі школярів у IV етапі Всеукраїнських предметних олімпіадах постійно зростає: 2007-2008 н.р. V місце 2008-2009 н.р. IV місце І вперше в 2009-2010н.р. - 1місце в загальному рейтингу із 58 міст і районів в області.
ВИСНОВОК
Узагальнюючи вищевикладене, можна зробити висновок, що у міському методичному кабінеті є достатній потенціал для забезпеченняналежного рівня науково-методичного супроводу підготовки вчителів до роботи з обдарованими учнями. Для успішної реалізації зазначеного потенціалу потрібно не лише впроваджувати різні формироботи з учителями, але й розробити науково обґрунтовану систему діагностування рівня їхньої готовності до цього виду діяльності. Така готовність виявляється у високому рівні професійноїкомпетентності спеціаліста, що базується на сукупності спеціальних знань і вмінь та стійкому вмотивованому бажанні здійснювати цю діяльність. Дотримуючись поглядів В. О. Сухомлинського, який вважав самопізнанняодним із найважливіших напрямків розвитку особистості вчителя [18], ми визначаємо рефлексію як системоутворюючу особистісну властивість саморозвитку вчителя. Умовами ефективної підготовки вчителя до нового виду діяльності є здійснення рефлексії та контролю наступними напрямками: систематичний контроль (шляхом збору інформації); самоконтроль над рівнем сприйняття навчального матеріалу, його практичним упровадженням; аналіз (шляхом математичної обробки результатів) за результатами формконтролю, що застосовувалися. Такий підхід до підготовки вчителя має дозволити корегувати подальшу роботу, поетапно, цілеспрямовано, системно підготувати його до роботиз обдарованими учнями.
ЛІТЕРАТУРА
Антонюк, Л. В. Діагностика обдарованих дітей і підлітків важливе завдання педагогічного колективу навчального закладу [Електронний ресурс] / Л. В. Антонюк // Матер. Всеукр. науково-практ. конфер. «Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти» [м. Рівне, 22-23.11.2007 р.]. Бик, А. С. Модернізація післядипломної педагогічної освіти: методологічний дискурс [Текст] / А. С. Бик // Педагогічна думка. - 2005. № 1-2. - С. 6-8. Болсун, С.А. Розвиток педагогічної техніки вчителя: актуальність та значущість [Текст] / С. А. Болсун // Початкова школа. - 2000. - № 2. - С. 50-51; № 7. - С. 48-50. Ващенко, Г. Г. Загальні методи навчання [Текст] : підруч. для педагогів / Г.Г. Ващенко. - К. : Українська Видавнича Спілка, 1997. - 415 с. Даниленко, Л. І. Модернізація навчального плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників [Текст] / Л. І. Даниленко // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - № 1. - С. 10-11. Дивак, В. В. Методична робота - складова післядипломної педагогічної освіти [Текст] / В. В. Дивак // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - № 1. - 13 с. Іванко, А. Б. Конкурс «Учитель року» в системі підвищення кваліфікації педагогічних працівників [Текст] / А. Б. Іванко // Методичний вісник КАІППО ім. В. Сухомлинського. - Вип. 39. - Кіровоград : Поліграф-Терція, 2004. - С. 72-77. Корецька, Л. В. Пріоритети розвитку післядипломної педагогічної освіти [Текст] / Л. В. Корецька // Науково-методичний вісник КОІППО ім. В. Сухомлинського. - Вип. 42. - Кіровоград : Поліграф-Терція, 2006. - С. 6-7. Корж, Л. Ф. Науково-методичний супровід роботи вчителя з обдарованими дітьми [Текст] / Л. Ф. Корж // Педагогічна думка. - 2008. - № 1-2. - С. 23-31. Марченко, І. А. Творча група педагогічних працівників у системі методичного супроводу роботи з обдарованими учнями [Електронний ресурс] / І. А. Марченко // Матер. Всеукр.науково-практ. конфер. «Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти» [м. Рівне, 22-23.11.2007 р.]. Набока, Л. Я. Розвиток практичних умінь педагогічних кадрів у процесі підвищення кваліфікації [Текст] / Л. Я. Набока // Організаційно-педагогічні основи методичної роботи / [В. І. Пуцов, С. В. Крисюк, А. І. Воловиченко та ін.].- К. : УІПКККО, 1995. - 180 с. Ніколенко, Л. Т. Особистісно орієнтований підхід у підвищенні кваліфікації педагогів [Текст] / Л. Т. Ніколенко // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2003. - № 1. - С. 103-106. Панок, В. Г. Психологія життєвого шляху особистості [Текст] : монографія / В. Г. Панок, Г. В. Рудь. - К. : Ніка-Центр, 2006. - 280 с. Постпельняк, А. І. Модернізація системи навчання працівників методичних кабінетів (центрів) у між курсовий період [Текст] / А. І. Постельняк, О. В. Половенко // Педагогічний вісник. - 2007. - № 1. - С. 54-57. Пуцов, В. І. Теоретичні основи розвитку післядипломної педагогічної освіти на сучасному етапі [Текст] / В. І. Пуцов // Педагогічний пошук. - 2006. - № 4. - С. 10. Пуцов В. І., Старченко К. М., Литвиненко Г. М., Завалевський Ю.І. Управління інноваційним розвитком районного (міського) методичного кабінету [Текст] / Пуцов В. І., Старченко К. М., Литвиненко Г. М., Завалевський Ю.І.// К.-2009. Старченко, К. М. Критичне оцінювання особистого досвіду як провідна умова професійного розвитку [Текст] /К. М. Старченко. // Післядипломна освіта в Україні. - 2004. - № 1. -С. 62-64. Сухомлинський, В. О. Вікно у світ. Роздуми про педагогічну культуру [Текст] /В. О. Сухомлинський // Рад. освіта. -1966. № 23. 3 с. Тимошенко, Н. О. Подготовка учителя к просветительской деятельности в области сохранения индивидуального здоровья школьников [Текст] : дисс. кандидата пед. наук : 13.00.08 /Н. О. Тимошенко. - Ставрополь : СГПУ, 2003. 189 с. Тригубець, Г. Є. Розвиток мотиваційної складової психологічної готовності педагогів до роботи із творчо обдарованими [Електронний ресурс] / Г. Є. Тригубець // Матер. Всеукр. науково-практ.конфер. «Підготовка педагогічних кадрів до роботи з обдарованими школярами в системі післядипломної педагогічної освіти» [м. Рівне, 22-23.11.2007 р.]. Шапар, В. П. Сучасний тлумачний психологічний словник [Текст] / В. П. Шапар. К. : Прапор, 2005. 385 с.
13PAGE 15
13PAGE 14215
Система методичної роботи з учителями, які працюють з обдарованими учнями
Підготовчий етап вхідне діагностування; алгоритм професійної підтримки інтелектуально-обдарованого вчителя; методичні консультації для вчителів, що працюють з обдарованими дітьми; самоосвіта
Практичний етап використання ППД у своїй діяльності; семінар-практикум, групові і індивідуальні консультації, тренінги; участь у роботі МО; конкурси; підвищення фахового рівня шляхом проходження курсів та семінарів при ДІППО
Результативний етап відкриті уроки; творчі звіти; участь у роботі творчих груп на рівні району; участь та перемога дітей в олімпіадах та конкурсах на різних рівнях
Узагальнюючий етап узагальнення досвіду роботи вчителя; випуск методичних рекомендацій; проведення «Майстер-класів»; створення банку даних вчителів, які працюють з обдарованими дітьми