Презентація по уроку музичного мистецтва на тему Жанри українських народних пісень

Тема. КАЛЕНДАРНІ ПІСНІ ЗИМОВОГО ЦИКЛУ
Колядки
Мета: узагальнити й поглибити знання учнів про походження й символіку обряду колядування в Україні; розучити з учнями колядки, ознайомити їх зі змістом та характером пісень, традицій та обрядів.
Обладнання:атрибутикаколядників(зірка,місяць,маски),колядки у
грамзапису, ілюстрації до обряду колядування.
Хід уроку
Організація класу.
Музичне привітання «Добрий день, діти».
Наш урок присвячений календарним пісням зимового циклу — колядкам. Своїм корінням вони сягають у сиву давнину й пов'язані з одним із найголовніших свят наших предків — днем зимового сонцестояння. Для давньої людини воно знаменувало відновлення життєдійної сили сонця, перемогу світла й життя над темрявою й холодом. Це свято супроводжується численними ритуальними діями, обрядами, обходом дворів з величальними піснями й побажаннями — колодками.
А тепер ми з вами визначимо, що означає слово «коляда»?
Свято народження Ісуса Христа злилося з дохристиянським святом Коляди або Корочуна, яким наші предки відзначали найкоротший день у році та початок відродження сили сонця. Це був і початок нового календарного року. З тих часів до нас дійшли і колядки — словесно-музичні твори, якими наші предки прославляли богиню неба Коляду, що в цей час народжувала нове Сонце.
Пригадаймо колядки, які ви вчили в 3-му класі: «Коляда», «Я маленький хлопчик», «Я маленький пастушок».
Діти виконують колядки.
—На Святвечір, 6 січня, діти збиралися гурта ми і ходили від хати до хати «щебетати-колядувати». Попереду гурту йшов найстарший хлопчик, який ніс семикутну зірку, що означала сонце.
Показує різдвяну зірку, малюнки до обряду колядування, коментує.
Якщо в хаті були маленькі діти, колядники гукали:
Добрий вечір!
Ой, у полі край дороги
Там Іванко оре поле. Ой, дай, Боже!
Оре поле, засіває,
Своїх волів поганяє. Ой, дай, Боже!
Своїх волів поганяє,
Тай ласкаво промовляє: Ой, дай, Боже!
Сонце гріє, пригріває,
Вітер Віє, повіває. Ой, дай, Боже!
А Іванкова пшениця
Спіє, спіє, поспіває. Ой, дай, Боже!
Добрий вечір!
Крім маленьких дітей, колядували господарю, господині. Послухайте колядку для господаря «Гой ти наш пане, пане Іване».
Звучить колядка у грамзапису.
Діти, якого господаря зображено в колядці? (Учні відповідають.) Так, працьовитого, у якого «скатерті шовкові», «плуги золоти», «в домі, як у раю».
А тепер послухайте колядку для господині «Раненько встає».
Звучить колядка у грамзапису.
А якою зображено господиню? (Учні відповідають) Господиня оспівана працьовитою, берегинею сімейного вогнища й злагоди в домі, ніжною й люблячою матір'ю.
А кому присвячені Ці колядки? Послухайте уважно.
Звучать колядки у грамзапису «Ой, славен красний Андрійко», «Ой, красна, рясна в лузі калина».
Перша колядка «Ой, славен красний Андрійко» присвячена парубкові. У ній оспівується лицарство, краса парубка, чемність, слухняність батькам і працьовитість. Друга колядка оспівує дівчину, а саме п вроду, привабливість. Дівчина порівнюється із сонцем, зорею, червоною калиною.
Щиро й сердечно господарі приймали колядників — провісників добра і щастя. Вірили вони, що те, про що діти колядують, збудеться. Після коляди господиня виносила дітям-колядникам книшики, бублики, яблука (показує гостинці), а багаті господарі давали копійки, дякуючи за Коляду.
На Святвечір по хатах ходили колядувати й парубки та дівчата. Вони переодягалися в циганів, Козу, Ведмедя, Янгола, Чорта і показували невеличкі жартівливі вистави. Дорослих колядників господарі пригощали різними стравами зі святкового столу й грошима.
А тепер ми з вами розучимо колядку «Свята ніч».
Учитель розучує з учнями колядку, звертає увагу на її зміст, характер, діти розучують пісню підгрупами, складні місця пісні — фразами.
Підсумок уроку.
Щедрівки
Мета: узагальнити й поглибити знання учнів про походження і символіку обряду щедрування в Україні; розучити з учнями щедрівки, ознайомити їх зі змістом та характером пісень; виховувати в учнів любов до української народної пісні, традицій та обрядів.
Обладнання: ілюстрації до обряду щедрування, костюми, маски до вистави «Меланка», щедрівки у грамзапису.
Хід уроку.
Організація класу.
Музичне привітання «Добрий день!».
Сьогодні ми продовжимо розмову про календарні пісні зимового циклу, а саме — глибше ознайомимося з піснями-щедрівками та обрядом щедрування в Україні.
Під Новий рік, ІЗ січня, на Щедрий вечір виконували щедрівки. Назва «щедрівка» походить від словосполучення «щедрий бог». Так у давнину
називали Сонце. Вірили, що напередодні Нового року уночі воно, невидиме,сходить на землю й освітлює кожну хату, клуню, хліви, стайні. Щедрівками призивали Щедрого бога дати в Новому році добрий урожай. Традиційно щедрівки співають дівчата, жінки й діти. Характерним для цих пісень є їх урочистий, величальний настрій, у змісті — побажання успіхів у господарюванні, щастя в сім'ї й родині, здійснення задумів і мрій. Щедрівки, так само як і колядки, адресуються кожному члену родини: господарю, господині, парубкові, дівчині, дітям.
Як тільки смеркало, на селі чулися голоси дітей-щедрівників. Вони юрбами бігли від хати до хати. Діти. Чи защедрувати вам? Господарі. Щедруйте! Діти. Кому?
Учитель. Діти щедрували тільки дітям, зрідка господареві. Дитячі щедрівки цікаві своїм казковим змістом. У них звучать імена дітей, які є в хаті.
Як то Івась пшениченьку жав,
Як Василько сіно косив,
Як Юрась коника сідлав,
Як Ганнуся косу русу чесала,
Як Марічка воли пасла... і т.д.
За кожним рядком — приспів: Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
Наприкінці діти висловлюють побажання господарю і господині на Новий рік. Коли вже зовсім смеркне, йдуть щедрувати дівчата і молодиці. Прийшовши під вікно, вони питають: «Чи защедрувати вам?»
Переважно щедрують нежонатому парубкові, дівчині на виданні. Якщо таких немає, то господарю і господині, а потім дітям. Господар обов'язково має обдарувати щедрівників грішми та різними солодощами зі святкового столу. Діти, а тепер послухайте щедрівку «Ой, сива та я зозуленька».
Звучить щедрівка «Ой, сива та я зозуленька» у грамзапису.
Учитель звертає увагу учнів на величальний характер пісні та її зміст, постійне повторення приспіву, магічне закликання доброго врожаю.
Щедрівкою «Ой, сива та я зозуленька» вітали господаря і всю його сім'ю, називаючи його ясним місяцем, дружину — красним сонцем, дітей — дрібними зірками. М'яка і лагідна мелодія пісні передає доброзичливість, щирість цього привітання.
Далі вчитель пропонує учням порівняти щедрівку «Ой, сива та я зозуленька» з колядкою «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Звучить колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю» у грамзапису.
І колядка, і щедрівка мають величальний характер, заспів і приспів, але в колядці заспів звучить урочисто, величально, а в щедрівці — ліричніше, найспішніше, мелодійніше.
Приспів звучить навпаки: у колядці — лірично, мелодично, наспівно, в щедрівці — урочисто, величально.
Святкування Щедрого вечора не обходилося без народних вистав з переодяганням. Найбільш популярною виставою була «Меланка». Ось якою була чоловіча «Меланка». За Меланку вбирався парубок, що вмів добре жартувати й
називали Сонце. Вірили, що напередодні Нового року уночі воно, невидиме,сходить на землю й освітлює кожну хату, клуню, хліви, стайні. Щедрівками призивали Щедрого бога дати в Новому році добрий урожай. Традиційно щедрівки співають дівчата, жінки й діти. Характерним для цих пісень є їх урочистий, величальний настрій, у змісті — побажання успіхів у господарюванні, щастя в сім'ї й родині, здійснення задумів і мрій. Щедрівки, так само як і колядки, адресуються кожному члену родини: господарю, господині, парубкові, дівчині, дітям.
Як тільки смеркало, на селі чулися голоси дітей-щедрівників. Вони юрбами бігли від хати до хати. Діти. Чи защедрувати вам? Господарі. Щедруйте! Діти. Кому?
Учитель. Діти щедрували тільки дітям, зрідка господареві. Дитячі щедрівки цікаві своїм казковим змістом. У них звучать імена дітей, які є в хаті.
Як то Івась пшениченьку жав,
Як Василько сіно косив,
Як Юрась коника сідлав,
Як Ганнуся косу русу чесала,
Як Марічка воли пасла... і т.д.
За кожним рядком — приспів: Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров'я.
Наприкінці діти висловлюють побажання господарю і господині на Новий рік. Коли вже зовсім смеркне, йдуть щедрувати дівчата і молодиці. Прийшовши під вікно, вони питають: «Чи защедрувати вам?»
Переважно щедрують нежонатому парубкові, дівчині на виданні. Якщо таких немає, то господарю і господині, а потім дітям. Господар обов'язково має обдарувати щедрівників грішми та різними солодощами зі святкового столу. Діти, а тепер послухайте щедрівку «Ой, сива та я зозуленька».
Звучить щедрівка «Ой, сива та я зозуленька» у грамзапису.
Учитель звертає увагу учнів на величальний характер пісні та її зміст, постійне повторення приспіву, магічне закликання доброго врожаю.
Щедрівкою «Ой, сива та я зозуленька» вітали господаря і всю його сім'ю, називаючи його ясним місяцем, дружину — красним сонцем, дітей — дрібними зірками. М'яка і лагідна мелодія пісні передає доброзичливість, щирість цього привітання.
Далі вчитель пропонує учням порівняти щедрівку «Ой, сива та я зозуленька» з колядкою «Добрий вечір тобі, пане господарю».
Звучить колядка «Добрий вечір тобі, пане господарю» у грамзапису.
І колядка, і щедрівка мають величальний характер, заспів і приспів, але в колядці заспів звучить урочисто, величально, а в щедрівці — ліричніше, найспішніше, мелодійніше.
Приспів звучить навпаки: у колядці — лірично, мелодично, наспівно, в щедрівці — урочисто, величально.
Святкування Щедрого вечора не обходилося без народних вистав з переодяганням. Найбільш популярною виставою була «Меланка». Ось якою була чоловіча «Меланка». За Меланку вбирався парубок, що вмів добре жартувати йрізні «штуки викидати». Разом з Меланкою ходили по селу Сівач із Свинею, Ведмідь, Коза, Циган, Циганка, Чорт та інші дійові особи. (Показує ілюстрацію до «Меланки».) Ватага рухалася селом з жартами, вигуками, сміхом: Циганка пристає ворожити, Циган — коні міняти, Ведмідь — танцює, Коза — грає на скрипці. До кожної хати ватага не заходила, а йшла туди, де збиралися дівчата. Дозвіл щедрувати парубки випрошували піснею під вікном:
Ой, господарю, господарочко,
Пусти в хату Меланочку,
Меланочка чисто ходить,
Нічого в хаті не пошкодить.
Як пошкодить, то помиє, їсти зварить та й накриє.
Добрий вечір!
Після запрошення господаря ватага заходила до хати і розпочинала свої веселі вистави з Козою. За виставу господарі обдаровували Меланку грішми, подарунками, солодощами.
— Діти, а тепер ми з вами розучимо щедрівку «Щедрик».
Учитель розучує з учнями пісню, звертає увагу на її зміст та характер. Пісню розучують підгрупами, каноном.
Підсумок уроку.