Інтегрований урок історія України та українська література

НАВЧАЛЬНИЙ ПРЕДМЕТ історія України. 9 класРОЗДІЛ Національний рух першої половини 19 ст.
ТЕМА «Місце Шевченка в Українському національному відродженні.» До 200 – річчя народження Т. Г. Шевченка
ТИП УРОКУ Інтегрований урок історія України – українська література
Гончарова Ірина Миколаївна, вчитель історії Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10, Литовченко Світлана Петрівна, вчитель української мови та літератури Броварської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 10
Історія України. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5 – 9 класи. – Київ, 2005.
МЕТА : прийти в ході дискусії до висновку, що народ цінує тих поетів, що пов’язані з національно – визвольним рухом ( Пушкін, Міцкевич, Шевченко, Франко)
з’ясувати значення діяльності Т.Г. Шевченка у національно – визвольному русі
узагальнити знання з теми « Суспільно – політичний рух першої половини 19 століття»
повторити основні події життя та творчості Т.Г. Шевченка
вчитись сприймати літературу в історичному контексті
розвивати уміння оцінювати роль в історії
на основі різних джерел інформації давати власну оцінку діяльності Т. Шевченка
виховувати патріотичні почуття
формувати уміння працювати з додатковими джерелами
ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ «українське відродження», «національна ідея» «національно – визвольний рух»
ОБЛАДНАННЯ Клас прикрашений в українському народному стилі. На стінах репродукції картин Т. Шевченка. Виставка наукових та художніх творів про Т. Шевченка. Інтерактивна дошка.
ХІД УРОКУ
І Літературно – художня композиція
ІІ Бесіда
ІІІ Дискусія
Вч .історії Ми з вами закінчили вивчати суспільно – політичний рух на українських землях першої половини 19 століття. Сьогодні ми проводим інтегрований урок, в ході якого ми спробуємо визначити місце Т.Г. Шевченка в українському національному відродженні.
Вч. літератури 200 років тому перший місяць весни 1814 року приніс сім’ї кріпака Григорія Шевченка сина Тараса, приніс поміщику Енгельгарду ще одну кріпацьку душу, а Україні і всьому світу – геніального поета, художника, бунтаря. Над колискою Тараса схилились музи, які обдарували його великими талантами. Вони і поведуть нас дорогою Кобзаря.
Муза історії Батьки Тараса були кріпаками. Силою сенатського указу від 7жовтня 1792 року кріпаки перестали бути людьми, а юридично увійшли до складу нерухомого майна. Бувало, що за «борзую суку» віддавав поміщик ціле село з кріпаками, що програвали людей у карти. А гаряча сковорода, а залізні з кайданами нашийники, а диби, а ланцюги, а годування щенят жіночими грудьми – хіба знає історія такі вигадки мук та знущання, яких би не застосовували поміщики до своїх кріпаків, щоб зробити їх слухняними.
1 учень Аж страх погано у тім хорошому селі
Чорніше чорної землі блукають люди
Повсихали сади зелені, погнили
Біленькі хати повалялись.
Ставки бур’яном поросли…
Німі на панщину ідуть
І діточок своїх ведуть
Вч. літератури Батько Тараса умів читати, стельмахував, а іноді й чумакувати доводилось .Коли Тарас підріс, батько брав його з собою в Одесу чи Київ. Мати – працьовита, дбайлива, тихої вдачі. Її образ, мов ікона, остався до смерті в душі Тараса. Від неї впало золоте сяйво не на одну жіночу постать у пізніших творах. Столітній старець, колишній гайдамака, чоловік писемний і бувалий, не раз розказував родині про Залізняка та Гонту.
2 учень Батько діда просить, щоб той розказав
Про Коліївщину, як колись бувало
Як Залізняк, Гонта, ляхів покарав
Столітні очі, як зорі, сіяли
А слово за словом сміялось, лилось
Як ляхи конали, як Сміла горіла
Сусіди од страху, од жалю німіли
І мені, малому, не раз довелось
За титаря плакать. І ніхто не бачив,
Що мала дитина у куточку плаче
Вч. літератури Сліз на долю поета випало не мало: коли йому було 9 років – померла від епідемії мати, а 11-річним він став круглим сиротою, життя якого стало нестерпним.
Муза історії Помираючи, батько майбутнього поета заявив: «Синові Тарасу із мого хазяйства нічого не треба, він буде або щось дуже добре, або велике ледащо, для його моє наслідство або нічого не буде значити, або нічого не поможе.»
Муза живопису Потяг до малювання примусив Тараса шукати вчителів по сусідніх селах. Нарешті, відомий в окрузі маляр згодився взяти його до науки, але кріпаку треба дозвіл пана. Пішов Тарас до управителя маєтків, та…
Вч. літератури Та замість дозволу отримав наказ іти кухарчуком, а пізніше – кімнатним козачком. Разом з паном Енгельгардом у 1829 році Шевченко залишає рідний край.
Муза живопису Пан був людиною жорстокою: заставши Тараса за малюванням, наказав відшмагати на конюшні. Але малюнок був гарний і Енгельгард вирішив зробити з козачка кімнатного художника.
Вч. історії У листопаді 1830 року в Варшаві почалось повстання. Пан Енгельгард виїхав до Петербургу. Панська челядь ще на деякий час затрималась у Вільно, де поширювались прокламації польською, українською, російською мовами, які міг читати і Шевченко. Тільки взимку Тарас дістався до північної столиці. Жадібного до знань юнака вабило культурне, громадське та мистецьке життя міста, де ще жив Пушкін, де ще свіжою була пам’ять про декабристів.
Вч. літератури В Петербурзі Шевченка знову було повернуто в лакеї, І тільки після невідступного прохання пан віддав Тараса в науку до маляра Ширяєва.
Муза живопису Ширяев був цеховим майстром живописного і малярного цеху. Завжди було в нього троє, а то й більше замазурів – то його учні. Вони у нього мов невільники були. Між ними і Шевченко, що мусив спати на горищі, малювати стіни, фарбувати паркани, Поруч такої праці Тарас Залюбки бігав у Літній сад, і малював, малював…
Вч. літератури Саме там, біля статуї Сатурна, зустрівся Тарас із своїм земляком Іваном Сошенком з Богуслава. Ця зустріч мала вирішальне значення в житті поета – він неначе перейшов у інший світ, де було стільки гарного для його обдарованої душі.
Муза живопису Тарасом зацікавилось Товариство заохочування художників, видало йому грошову допомогу, дозволивши відвідувати навчальні класи Академії мистецтв.
Вч. літератури У цей час друзі Шевченка викупили Тараса з неволі за 2500 рублів. Карл Брюллов намалював портрет Жуковського, якого було розігнано в лотерею і 22 квітня 1838 року Енгельгард зробив відпускну. Тарасові – 24 роки.
Шевченко «Самому теперь не верится, а действительно так и было. Я из грязного чердака, я, ничтожный замарашка, на крыльях перелетел в волшебные залы Академии художеств.»
Вч. історії Шевченко став улюбленим учнем Карла Брюллова. Дружба ця дивує тому, що вони величі з двох планет. Брюллов – великий художник – як людина був « рослиною, перенесеною з гарячого півдня на далеку північ». Шевченко –інший. Художник не вбивав у ньому суспільника, патріота, борця.
Муза живопису Між тим навчання проходило успішно. У квітні 1839 року його нагородили срібною медаллю за малюнок з натури. Через рік Шевченко отримав другу срібну медаль. У вересні 1841 року за картину «Циганка – ворожка» Тараса нагородили третьою срібною медаллю другого ступеня.
Шевченко «…тут тепер одягаєшся гарно, буваєш у театрі, слухаєш концерти, живеш серед гарних, розумних людей, одним словом раюєш ,а що діється там, вдома, на Україні?»
Муза історії В розкішній майстерні Брюллова йому ввижалися українські степи, могили, з яких вставали наші бідолашні гетьмани і докоряли йому, що покинув рідну землю, забув про її красу і горе.
Муза поезії І молодий маляр кидав пензель і брав перо в руки. Забував про мистецтво, що давало гарний заробіток, медалі, славу, а витрачав час на написання віршів, які поки що не давали нічого, а в майбутньому мали принести горе та муки.
3 учень « Реве та стогне Дніпр широкий…» ( 8р.)
Вч. літератури І полилось живе Тарасове слово. Перше видання творів Шевченка завдячує випадкові. Як художник він малював портрет полтавського поміщика Мартоса. Прийшовши на сеанс, Мартос підняв із землі шматок паперу із віршами, слово по слову виявилось, що Шевченко пише вірші. Мартос захопився і поніс їх до Гребінки. Так у 1840 році у Петербурзі коштом Мартоса з’явився «Кобзар», де було всього 8 творів.
Муза поезії Це було щось несподіване, нове. Цей «Кобзар» сонних будив, на праву дорогу навертав, пристрасну совість розбурхував. Навіть пані, які «терпеть не могли украинского языка» не тільки радо слухали Тарасове слово, а й сльозами вмивалися.
Муза живопису В своїй художній творчості Шевченко теж звертається до реального життя, до України. Свідченням цього є «Катерина» - одна із найкращих його робіт. Вперше героїнею стала зневажена дівчина, принижена й скривджена, яка за свою любов втрачає честь і життя.
Немов би з картини сходить учениця, одягнена Катериною і читає уривок із поеми.
Муза поезії Українські письменники одразу зрозуміли, що з’явився поміж ними той співець – месія, якого вони навіть не сподівалися. Помер Котляревський – автор «Енеїди», а на його місце ставав Шевченко, автор «Кобзаря».
Муза історії Мабуть немає поета, якого перший виступ мав би такий успіх. Недавній кріпак і неук так скоро, майже без підмоги, вийшов на такі верхів’я. У цього солов’я, як назвав його Гребінка, був відразу якийсь орлиний політ, якась сміливість летіти далеко – далеко, у вічність
Вч. літератури 1843 року тридцятилітній відомий художник, автор «Кобзаря» їде на Україну. У Києві він знайомиться з письменником П. Кулішем, професором М. Максимовичем, відвідує Кирилівку, зустрічається з братами, сестрами. Подорожуючи, пише, малює. А з 1845 року починається зоряний час в творчості Шевченка.
Муза поезії І смеркає, і світає…(32р.)
Вч. літератури Ці рядки з’являються у провінційних містах, селах. А в Києві…
Вч. історії А в Києві всі думки Тараса зайняті Кирило – Мефодіївським товариством. На відміну від Петербургу, де тільки розмовляли, це була справжня таємна організація, пов’язана Програмою і Статутом.
Далі вчитель історії проводить бесіду з учнями
Давайте пригадаємо на яких ідеях базується Кирило – Мефодіївське братстство?
Що таке національна ідея?
Які етапи її становлення?
Які явища можна віднести до першого етапу?
До другого? (Наддніпрянська, Західна Україна)
Хто уособлює ці етапи? Чому?
В чому особливість третього етапу?
Чи можемо говорити про розширення соціальної бази національно – визвольного руху?
В чому відмінність понять «національна ідея» та «національно – визвольний рух»?
Це притаманне тільки українцям?
Що таке «весна народів»?
Давайте порівняємо український та польський рух на Україні?
Які демократичні ідеї висували братчики?
Що таке християнські ідеали?
Які напрямки існували в Кирило – Мефодіївському братстві?
До якого напряму належав Шевченко?
Вчитель історії підводить підсумки.
Вч. літератури Його революційні поеми «Сон», «Кавказ», «І мертвим. І живим» поширювались у списках. Чому?
Вч. історії Страшна атмосфера Миколаївської реакції, коли в Петербурзі було спалено десятки тисяч книг Нового Заповіту й Псалтирі російською мовою, коли з книг викреслювались такі слова як «брожение умов», «силы природы», коли в куховарській книзі не пропустили слова про те, що пироги треба покласти у «вольний дух» не давала ніякої надії на друкування цих творів. Саме вони були поставлені Шевченку в найбільшу вину після розгрому товариства і арешту братчиків за доносом Петрова.
Вч. літератури Шевченко не відаючи нічого, їхав у Київ з Чернігова на весілля Костомарова, де мав бути за боярина. У Броварах, доки перепрягали коней, переодягнувся у фрак, пов’язав білий галстук, Саме таким його і було заарештовано на переправі 22 квітня 1847 року. Так Шевченко знов опинився в неволі.
Вч. історії Слідство велось в Петербурзі під наглядом самого царя. Шевченко нікого не видав. І віршів не кидав писати, їх було написано аж тринадцять.
Шевченко «Мені однаково»
Вч. історії 28 травня 1847 року граф Орлов запропонував цареві доповідь.
Орлов «… замість того, щоб плекати в своїй душі благоговійні почуття до осіб всемилостивішої родини, яка дозволила викупити його з неволі, складав українські вірші сильно бунтарського змісту. В них він то плаче над поневоленою Україною, то вихваляє козацькі вольності за часів Гетьманщини, то зводить наклепи та жовчу плює на членів імператорського дому, забуваючи, що це його добродії. Шевченко зажив собі слави поміж земляками, тому його вірші вдвічі шкідливі і небезпечні.»
Вч. історії Через бунтарський дух його, через сміливість слідство визнало Шевченка одним з важчих винуватців і покарання було найтяжчим – 10 років солдатчини. Художника, що любив краєвиди рідної України загнали в мертву чужу пустелю.
Вч. літератури Поета, що заходив до верхів свого поетичного розвитку, змусили мовчати.
Вч. історії Тільки в травні 1857 року Шевченко дізнався про те, що Олександр ІІ – новий цар – підписав амністію. Ще рік він добирався до Петербургу.
Вч. літератури Всюди, де проїжджав Шевченко, його радо вітали, зустрічали як друга, намагались дати йому відчути, що 10-літнє мовчання ніскільки не змінили ні поваги до нього, ні любові як до народного співця. Поет мріяв оселитись на Україні. Під час останньої подорожі до рідної землі навіть обрав собі місце, де побудує хату, клопотав про долю своїх рідних. Але не судилося… 1861 року 10 березня о 5 ранку серце поета перестало битися. Сумна звістка облетіла рідну Україну. Виконуючи волю поета друзі перевезли його прах до рідної землі і перепоховали на Тарасовій горі, «щоб було видно, як реве ревучий». (звучить музика )
Вч. історії Давайте спробуємо визначити місце поета в національно – визвольному русі, в українському національному відродженні.
Вчитель історії проводить дискусію за планом (клас поділений на прихильників, противників і сучасників; учні отримали попереднє завдання підготуватися до дискусії)
1.Людина:
а) зовнішність;
б) «фізіономія не кріпацька»;
в) проста, щира, наївна;
г) селянське походження;
д) труднощі життя – загартування;
є) «неблагодарна»;
ж) неоднозначність оцінки.
2. Художник чи поет:
а) звання академіка;
б) різноманітність інтересів;
в) геній Відродження.
3. Революціонер, бунтар:
а) «нічого особливого»;
б) покарано за слова (людина – держава);
в) страх, небезпека;
г) «Батько нації»;
д) доля Пушкіна, Міцкевича, Шевченка.
Після підведення підсумків дискусії проводиться моніторинг ставлення учнів до проблеми уроку.
ДЗ: Ознайомитися з літературою про Т. Г. Шевченка ( оскільки урок сплановано так, що після нього починається вивчення творчості поета з літератури)
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Баханов К. Навчання історії за інтегрованою системою [Текст] // Історія в школі. – 2000. - № 16. – С 10-11.
Баханов К. У пошуках інноваційних технологій викладання історії [Текст] // Історія в школах України. - 1996. - №1. – С 20-24.
Безбородний Є. Великий українець: [До 40-річчя І. Франка] // Освіта. – 1996;
Богачик Т. Традиції та інновації у викладанні суспільниих дисциплін [Текст] // Історія України. – 2005. - №36. – С 44.
Енциклопедія українознавства. В 6-ти томах. – К., 1992-1994;
Літературна енциклопедія. – К., 1998;
Створити цілісну картину світу. Інтегроване навчання в школі [Текст] // Завуч. – 2007. - №21. – С 2-12.
Шабліовський Є.С. Народ і слово Шевченка. – К., 1961;
Шевченко, Тарас Григорович Кобзар. – 3-є вид. – К.: Радянська школа, 1987. – 608с. – (Друк. за вид.: Т.Шевченко. Кобзар.-К.:Дніпро,1982). – 3.40.
http://osyita.ua.
http://pleyady.kiev.ua/dumki-vgolos/6732-integrovanij-urok-sogodni.html
http://ua.textreferat.com.