Стаття Розвиток критичного мислення як шлях до формування світоглядної позиції учнів

Ружанцева Галина Степанівна
викладач вищої категорії,
викладач-методист
ДНЗ «Бердичівське вище професійне училище»

Розвиток критичного мислення
як шлях до формування світоглядної позиції учнів
Мені завжди імпонували люди, які мали і вміли відстоювати свою точку зору. І це було не звичайне критиканство, а чітка і продумана позиція. А така позиція формується тільки в результаті переконань. Тому я завжди мріяла саме такими бачити своїх учнів.
Я – викладач історії не тільки за дипломом, а й за покликанням, і своєю професією дуже пишаюся. Мій девіз - постійний розвиток, самовдосконалення, адже, навчаючи інших, я навчаюся сама.
Був час, коли деякі учні задавали мені питання «А для чого історія трактористові, кухарю, фермеру?». Сьогодні сама наша реальність дає відповідь на це питання. Інтерес до вивчення історії, а також усвідомлення актуальності для цивілізаційного поступу України процесу виховання патріотів з активною громадянською позицією дуже високі.
Маю стійке переконання, що кожний викладач повинен формувати свою власну педагогічну систему, яка відповідає його викладацьким здібностям і допоможе створити найкращі умови для отримання знань учнями, перетворення здобутих знань на переконання і застосування їх у життєвих ситуаціях.
Багато років я працюю над проблемою «Формування критичного мислення учнів на уроці історії як складової інформаційно-комунікаційної технології». Саме за вміння критично мислити виставляються найвищі бали згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень. Типовий учень володіє лише такими ознаками критичного мислення, як: вміння заявити про свою позицію та навести кілька простих положень на підтвердження власної думки. Тобто, учні володіють лише елементарними правилами розмірковування. Що цікаво, то це те, що вони дуже рідко намагаються спростувати протилежну думку, а прагнуть лише відшукати докази своєї власної позиції, не враховують факти, що суперечать їхнім поглядам.
Таким чином, практика показує, що використання прийомів розмірковування епізодично і несистемно результатів не дає. Необхідно мати систему педагогічних впливів, спрямовану на навчання учнів стратегіям розв'язання проблемних задач та правилам виконання логічних операцій мислення, таких як уміння формулювати питання, уміння добирати аргументи, уникати тверджень, не підкріплених жодними доказами, уміння розглядати явище з різних позицій. Тому, на мій погляд, цілком логічним є об’єднання використання технології критичного мислення та проблемного навчання на уроках історії. [4: 5]
Зміст ідеї полягає в тому, що розгляд кожної теми починається з постановки конкретної проблеми, ключового поняття, до якого прив'язуються і метод проведення уроку, і форма уроку, навчальна, виховна і розвиваюча мета.
Важливим є те, що запропонована проблема повинна бути конкретною, можливою для вирішення даною віковою групою учнів і життєво зорієнтованою. Таким чином наші учні кожного уроку звикають не тільки до ситуації проблемності, а і до думки, що вивчення цього предмета є справді життєво необхідним.
Якщо говорити про пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів навчанням, підвищення їх розумової активності, спонукання до творчості, виховання учня як життєво й соціально компетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальні рішення в різноманітних життєвих ситуаціях, вироблення вмінь практичного і творчого застосування здобутих знань, то потрібно формувати не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості до зацікавленості. Без творчої взаємодії викладача і учня нічого не вийде. На мою думку, це – є база, основа, фундамент для успішного навчання. Всі досвідчені викладачі знають, що без контакту з аудиторією не буде взаєморозуміння, отже, не буде зацікавленості, не буде мотивації, не буде і результатів.
Завдання викладача історії забезпечити таке навчання історії, в процесі якого формується аксіологічна компетентність учнів, що базується на ціннісних орієнтаціях та переконаннях. За таких обставин і формування вмінь критично мислити і з'ясовування сенсу вивченого стає очевидним як для викладача, так і для учнів. Урок повинен бути активним.
На своїх уроках я уже довгий час застосуваю різні стратегії активного навчання.
Наприклад: Продумана полеміка. ЇЇ призначення - підтримати змістовний діалог навколо суперечливого питання.
Мета: Розвинути критичне мислення, розвинути навички усного спілкування, попрактикувати різні тактики переконання.
Що робити: Задати учням тестове запитання або показати його на слайді і дати їм хвилинку на відповідь подумки або письмово на картці або чернетці. Запитання можуть бути такого ж формату, як на контрольних (Особливо ефективно задавати закриті запитання з кількома варіантами відповідей - учні просто пишуть літеру відповіді, піднімають картки, і ви відразу бачите, як добре група засвоїла матеріал.)
Якщо використовувати цю вправу протягом заняття, на етапі підведення підсумків можна згадати вже задані запитання.
Застереження: До того, як вперше вводити ці вправи, слід дати учням чітке уявлення, яку користь вони від них отримають. Пояснити, чому ці вправи покращують пам'ять. Під час виконання цих завдань учні повинні не розмовляти, щоб вони, дійсно, могли подумати. Якщо вони використовують паузу для того, щоб поговорити, освітня цінність такої вправи нівелюється.
Перспективний підхід. Призначення цієї стратегії - дати учням можливість застосувати критичне мислення, глибоко опрацювати матеріал, здійснити аналіз, синтез і оцінку.
Мета: Розвинути критичне мислення, покращити розуміння різних сторін матеріалу, розвинути мисленневі навички вищого порядку.
Методика проведення:
Обирати проблему або питання.
Визначити й повідомити учням три кути зору, з яких це питання можна розглядати. Запропонувати учням визначити ще як мінімум два ракурси.
Попросити учнів обрати певну точку зору.
Дати учням можливість описати (обговорити) питання з обраної точки зору.
Учнів можна розбити на пари або групи для однакових або різних точок зору, в яких вони можуть поділитись своїми думками.
Що можна адаптувати або додати:
Коли учні оберуть певну точку зору, вони поділяються на відповідні групи й напрацьовують ідеї і концепції зі свого ракурсу. Після цього об'єднати групи таким чином, щоб в кожній були представлені всі точки зору. Учні діляться своїми думками в межах групи або представляють спільні напрацювання цілому класу для спільного обговорення.
Після опрацювання учнями певного ракурсу, запропонувати їм поділитись інформацією із «слухачем», після цього нехай вони оберуть іншу точку зору й розглянуть проблему під цим кутом. (Це виховує в учнів здатність розглядати проблему з різних точок зору, а це є найважливішою складовою емпатії.) Досвід показує, що учні під час виконання цієї вправи можуть поводитись дуже емоційно
Якщо навчальний зміст предмету відповідно до мети компетентнісно-орієнтованого підходу виступає як засіб розвитку і виховання учня, формування його активної громадянської позиції, критичного мислення, то завдання викладача забезпечити розробку пізнавальних завдань, організувати групову, проектну, самостійну роботу. У цьому випадку учень перетворюється на суб'єкт навчання і взаємодіє з тими, хто навчає і навчається.
Один із засобів заохотити учнів до активної праці з метою формування світоглядної позиції, поглибити її інтерес до пізнавальної і творчої діяльності є застосування дослідницьких прийомів і методів у навчанні.
Прикладом такої діяльності може бути робота учнів III курсу над проектом «Героїзм – національна риса українців»
Ідея проекту виникла у самих учнів. Тема актуальна і дискусійна, і вони захотіли знайти відповідь самі для себе.
Я вирішила використати цей інтерес і поставила завдання: в процесі роботи сформувати вміння, пов'язані з критичним мисленням.
Ця тема відповідає змісту і цілям навчання: вона складна, несе в собі протиріччя, розглядає широке коло дрібних питань, пропонує різні точки зору та оцінки, створює труднощі. До співпраці над проектом були запрошені викладачі з предмета «Інформаційні технології» та «Операційні системи».
Я не ставлю перед собою мету описувати проект. Я хочу показати, як в процесі роботи над проектом розв'язувалась проблема формування громадянських умінь учнів, вмінь, пов'язаних з критичним мисленням.
Зміст історичної освіти складається з чотирьох компонентів:
1. Інформаційного (факти, поняття)
2. Операційного (вміння)
3. Творчо-пошукового (досвід творчо-пошукової діяльності)
4. Ціннісно-смислового (досвід емоційно-ціннісних відносин). [1: 9-13]
Саме з першого інформаційного компоненту починається робота над проектом.
До числа вмінь, пов'язаних з критичним мисленням треба віднести визначення в інформації головної ідеї. Для цього слід навчитися виділяти в ній ключові положення. Учні повинні зрозуміти, що це дає змогу упорядкувати інформацію. Така ідея нагадує магніт, який зв'язує різні її (інформації) частини. Спочатку виникає ідея, тобто те, що треба довести. Далі йдуть факти і аргументи, а пізніше робляться висновки, в силу яких ідея перетворюється в доведену тезу.
Починаючи роботу над проектом, не випадково на перше місце я поставила роботу учнів із засобами масової інформації. Відмітила, що інформованість людей значною мірою залежить від преси, радіо, телебачення, Інтернет. Той, хто хоче бути більш поінформованою людиною, мусить ознайомитись з кількома джерелами інформації.
Метою даного проекту є розуміння великого духовного імпульсу, який мають українці в боротьбі за політичну незалежність і духовне збагачення України; визначення цінності особи для сучасності. У нас живі люди перетворилися на цифри і статистику. Хочеться щоб українці знали про своїх героїв побільше.
У ході проекту учні повинні створити відеоархів. Відеоряд словесного портрета від родичів, друзів, близьких людей . Пам'ять на віки.
Герої дійсно не вмирають, бо вони живуть у наших серцях як приклад героїчного вчинку, жертовності та джерело бойової звитяги.
Учні були розподілені на п’ять творчих груп. Цей проект передбачає пошук учнями інформації стосовно історії героїзму, прикладів героїчних вчинків, сучасних поглядів, тверджень, продовжень, вивчення історії рідного краю та своєї сім’ї.
Наступним кроком у формуванні критичних умінь було порівняння явищ соціальної дійсності, розрізнення фактів і думок, правильне формулювання запитань, розпізнавання політичної упередженості, вміння оцінювати ступінь обґрунтованості інформації. Ця інформація повинна бути досить лаконічною, яскравою, цікавою, водночас змістовною і творчою.
Для цього учням пропонувалось дотримуватись такої послідовності в роботі.
І. Провести соціологічні опитування з метою вивчення громадської думки.
а) Спочатку вирішити кого опитувати.
б) Підготувати запитання (вони мусять бути прямими і вимагати конкретних відповідей).
в) Зібрати дані і оформити їх у вигляді таблиці.
г) Шукати закономірності (наприклад, думка людей старшого віку однакова).
Опитування були проведені серед учнів, працівників училища, на вулицях міста, де опитували людей різного віку, а також членів своєї родини.
Запропоноване питання: «Як ви ставитесь до героїв?»
Уже самі відповіді людей різного віку породили питання, створили ідеальну проблемну ситуацію, тобто суперечність.
II. Зібрати інформацію.
Учні в основному використовували джерела Інтернет, газетний матеріал. Цю інформацію потрібно було упорядкувати у вигляді логічних схем, унаочнити та узагальнити.
Учні вчилися шукати відмінність між фактами про героїв минулого (наприклад, Бандера, Шухевич, Ковпак) та думками, зокрема, читаючи газетну статтю або слухаючи політичну промову.
На цьому етапі є можливість пояснити учневі, що факт - це те, істинність чого може бути доведена. Він є реальністю незалежного від того, вірять в нього чи ні, знають про нього чи нічого не чули. Думки можуть бути не лише істинними, а й помилковими (це дещо таке, в що людина або група людей вірить).
У першому випадку думки спираються на факти, у другому - на бажання людей.
Завершився проект роботою над створенням презентацій «Взаємодія поколінь» та «Герої не вмирають». Був зібраний великий за об'ємом інформаційний матеріал. Його переглянули всі учні І-III курсів, а також працівники училища. На основі зібраних матеріалів проводились виховні години в групах на честь Свята Героїв.
Світоглядна позиція учнів у великій мірі формується завдяки активності впровадження інформаційних технологій.
Наш мозок схожий на комп'ютер, а ми - його користувачі. Щоб комп'ютер працював, його потрібно ввімкнути. Так само потрібно «ввімкнути» і мозок учня. Коли навчання пасивне, мозок не вмикається. Комп'ютер потребує правильного програмного забезпечення, щоб інтерпретувати дані, введені в його пам'ять. Наш мозок повинен пов'язати те, що нам викладають, з тим, що, ми вже знаємо і як ми трактуємо. Коли навчання пасивне, він не простежує ці зв'язки і не забезпечує повноцінне засвоєння. Нарешті, комп'ютер не може зберегти інформацію, якщо вона не оброблена і не «закріплена» за допомогою спеціальної команди. Так само наш мозок повинен перевірити інформацію, узагальнити її, пояснити її комусь для того, щоб зберегти її в банку пам'яті. Коли навчання пасивне, мозок не зберігає те, що було представлено. [3: 10-11]
Робота над проектом дала можливість розвинути світоглядні можливості учнів, і я прийшла до висновку: задля того, щоб зробити критичне мислення компетентністю учнів, необхідно попіклуватися про:
чітке виділення правил критичного мислення;
застосування вправ на використання правил критичного розмірковування;
систематичне тренування у розв'язуванні задач, що потребують критичного аналізу суспільствознавчого матеріалу.
Саме за таких умов ми можемо розраховувати на те, що учні стануть компетентними у критичному розмірковуванні.
Сьогодні, як ніколи, постає таке першочергове завдання як формування світоглядної позиції, національної самосвідомості, відродження духовності та історичної пам’яті українського народу. І викладач історії просто зобов’язаний задіяти весь арсенал методичних методів для виконання цієї почесної місії.
Література.
Овчарук О. Компетентності як ключ оновлення змісту освіти./ Стратегія реформування Освіти в Україні. – К: К.І.С., 2003. – с.13-41.
Пометун О. Компетентністний підхід в сучасній освіті. – К., 2004.
Терно С.О. Критичне мислення: чергова мода чи навчальна проблема?/Історія в школах України. – 2007. - №4.
Технології розвитку критичного мислення учнів / А.Кроуфорд, В.Саул, С.Метьюз, Д. Макінстер. – К.: Вид-ство «Плеяди», 2006 – с.220.
Тягло О.В. Критичне мислення. – Харків: Основа, 2008.

.