ТВОРЧА РОБОТА «Роль гри в організації навчання молодших школярів».
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ ІНСТИТУТ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВТИ
ІМЕНІ К.Д.УШИНСЬКОГО
ТВОРЧА РОБОТА
на тему:
«Роль гри в організації навчання молодших школярів».
Слухача групи:
учителів початкових класів і вихователів ГПД
Мазуренко Лариси Володимирівни
Місце роботи:
Линовицька ЗОШ І – ІІІ ступенів
Прилуцької районної ради Чернігівської області
2014 р.
«Гра – це іскорка. Що захоплює вогник допитливості й цікавості» - писав відомий український педагог Василь Сухомлинський.
Рухливі ігри благодійно впливають на весь організм дитини, не тільки зміцнюючи й розвиваючи руховий апарат, але й сприяють її психічному розвиткові. Більшість фізичних навантажень діти , особливо в молодшому шкільному віці, отримують у процесі активних ігор, під час яких природно розвиваються основні види руху: ходьба, біг, стрибки, метання, лазіння тощо. Поступово ігри, окрім закріплення основних рухливих навичок, розвивають основні фізичні якості: швидкість, силу, вправність, гнучкість, витримку. Разом з цим у дітей розвивається кмітливість, уважність, дисциплінованість, почуття здорового суперництва, виробляється ініціативність і самостійність, а в командних іграх – товариськість, почуття відповідальності, бажання робити все для досягнення спільної перемоги.
Під час ігор діти завжди безпосередні, емоційні. Дитина самовиражається у русі – часто один і той самий рух повторює по різному. Вкладаючи в нього усю свою індивідуальність. Саме розвинутість рухів може служити показником нервово-психічного розвитку дітей. Тому під час організації активних ігор завжди необхідно прагнути викликати у дітей позитивні емоції. Продумана захоплююча гра може спричинити більший виховний вплив ніж тривала година виховання.
Також Василь Олександрович говорив: «Діти повинні жити у світі краси, гри, казки, музики, малюнка, фантазії, творчості».
У сучасній школі виникає нагальна потреба у розширенні активних форм навчання. До таких активних форм навчання ставляться ігрові технології.
Завдання вчителя - навчити кожну дитину самостійно вчитися, сформувати у нього потреба активно ставиться до навчального процесу. Один із засобів, яке надасть реальну допомогу учням - гра.
Ігрові технології є однією з унікальних форм навчання, яка дозволяє зробити цікавими і захоплюючими не тільки роботу учнів на творчо-пошуковому рівні, але й буденні кроки з вивчення предметів. Цікавість умовного світу гри робить позитивною, емоційно забарвленої монотонну діяльність із запам'ятовування, повторення, закріплення чи засвоєнню інформації. А емоційність ігрового дійства активізує пізнавальну діяльність.
Мені б хотілося зупинитися на трьох основних видах ігор: дидактичні, сюжетно-рольові та рухливі.
Дидактичні ігри розрізняються по обучающему змістом, пізнавальної діяльності дітей, ігровим діям і правилам.
Уроки з використанням ігор або ігрових ситуацій є ефективним засобом навчання і виховання, оскільки відхід від традиційного побудови уроку і введення ігрового сюжету привертають увагу учнів всього класу. Зміст гри - це завжди здійснення ряду навчальних завдань. У грі учні потрапляють у ситуацію, що дозволяє їм критично оцінювати свої знання в дії, привести ці знання в систему.
У грі, в тій чи іншій ролі, повинен брати участь кожен учень класу. Якщо біля дошки працює невелика кількість учнів, то всі інші повинні виконувати ролі контролерів, суддів, вчителі.
Характер діяльності учнів у грі залежить від місця гри на уроці, від її місця в системі уроків. Вона може бути проведена на будь-якому етапі уроку й на уроці кожного типу. Недооцінка чи переоцінка ігри негативно позначається на навчально-виховному процесі. При недостатньому використанні гри знижується активність учнів на уроці, послаблюється інтерес до навчання, при її переоцінці учні ніяк не переключаються на навчання в неігрових умовах.
Якщо гра використовується на уроці пояснення нового матеріалу, то в ній повинні бути запрограмовані практичні дії дітей з групами предметів чи малюнками.
Учні слухають, дивляться, сприймають, усвідомлюють і запам'ятовують повідомлені знання.
При організації ігор на уроках необхідно продумати наступні питання:
1. Які вміння та навички школярі освоять у процесі гри?
2. Якому моменту гри слід приділити особливу увагу?
3. Як забезпечити участь всіх хлопців у грі? І т.д.
Мої першокласники дуже люблять «заселяти будиночки» на уроках математики (додаток № 4). Це проста гра на вивчення складу числа. Використовувати її можна на будь-якому етапі уроку. І приймати участь може практично кожна дитина, в залежності від кількості будиночків. Вона сприяє швидкому й міцному запам'ятовуванню складу числа, через прийоми зорової, слухової і рухової діяльності.
Першокласника неважко зацікавити математикою. Саме звичайне рішення прикладів можна піднести так, що робота ця не здасться дітям нудною і стомлюючої. Для цього достатньо надати вправам захоплюючий характер, включити в роботу елементи змагання. Форма гри захоплює дітей, і вони з задоволенням виконують завдання.
Наведу приклад цікавих вправ, які проводяться мною в роботі з класом, починаючи з першого року навчання. Проводяться вони протягом 5-10 хвилин на початку або наприкінці уроку залежно від мети та завдання даного заняття. Це, як правило, ігри, в яких бере участь весь клас або команди, тоді кожна група контролює свою команду.
На початку уроку, під час проведення усного рахунку, проводжу гру «Хто швидше?». На дошці записані приклади у три стовпчики. За командою вчителя до дошки виходять по порядку від кожного ряду по одному учневі і беруть крейду. Я відкриваю приклади, і учні приступають до виконання дій. Вирішивши приклад, учень кладе крейду і сідає на місце. До дошки виходить наступний учень і вирішує приклад і т.д. виграє та група, яка швидше і без помилок вирішить всі приклади. У випадку однакових результатів враховується організованість, дисципліна кожної групи.
Список подібних ігор можна продовжувати досить довго.
Всі вони сприяють розвитку уваги, обчислювальних навичок, прищеплюють дітям почуття колективізму, відповідальності. (Додаток № 4).
Правила гри мають бути простими і чітко сформульованими. Матеріал гри посильний для всіх дітей.
1. Дидактичний матеріал простий і по виготовленню, й по використанню.
2. Гра цікава тільки в тому випадку, якщо в ній бере участь кожна дитина. Тривале очікування своєї черги знижує інтерес.
3. Підведення результатів має бути чітким і справедливим.
Узагальнюючи досвід своєї роботи я прийшла до висновку, що для багатьох учнів уроки російської мови достатньо складні, тому не викликають підвищеного інтересу. Труднощі засвоєння предмета ведуть до недостатньої грамотності. Щоб пробудити інтерес до занять, підвищити грамотність листи вводжу ігрові моменти на різних етапах уроку. За допомогою різних ребусів, кросвордів на одному диханні проходить робота над словниковими словами. (Додаток № 4). Такі види завдань розвивають у дітей логічне мислення, сприяють кращому запам'ятовуванню словникових слів. Хорошому і швидкому запам'ятовуванню слів з непроверяемой голосними допомагають загадки. Діти дуже люблять таку форму гри. Причому загадки можна використовувати при вивченні різних орфограмм. Таких, як парні приголосні на кінці слова, ненаголошені голосні в корені слова і т.д. (Додаток № 4). Загадки допомагають розвивати образне і логічне мислення, вміння виділяти суттєві ознаки і порівнювати, тренують швидкість і гнучкість розуму, кмітливість. Можна запропонувати дітям самостійно скласти загадки про які-небудь відомих предметах (м'яч, книга, олівець та інші). З цією ж метою проводжу гру «Виключи зайве».
Беруться будь-які три слова, наприклад, «собака», «помідор», «сонце». Треба залишити тільки ті слова, які позначають у чомусь подібні предмети, а одне слово «зайве», виключити. Слід знайти якомога більше варіантів виключення зайвого слова, а головне більше ознак, що об'єднує кожну пару, що залишилася слів і не властивих «зайвого». Бажано пошукати нестандартні і в той же час дуже влучні рішення. Перемагає той, у кого відповідей більше.
Дуже важливо на уроках російської мови та читання розвивати уяву дітей. Уява дитини розвивається поступово, в міру набуття ним реального життєвого досвіду. Для розвитку уяви і дітей, необхідно розширювати їх реальний життєвий досвід. Тут допоможуть ігри на складання розповідей з використанням окремих слів. Наприклад: а) дівчинка, дерево, птах, б) ключ, капелюх, човен, сторож, кабінет, дорога, дощ. Потрібно скласти зв'язну розповідь, використовуючи ці слова.
Можна запропонувати завершити розповідь. Дітям дають початок будь-якого оповідання. Наприклад: «стояв ясний сонячний день. По вулиці йшла дівчинка і вела на повідку смішного цуценя. Раптом звідки не візьмись ... »
Необхідно придумати продовження і закінчення розповіді.
Вивчений в процесі ігрової діяльності матеріал забувається учнями у меншій мірі і повільніше, ніж матеріал, при вивченні якого гра не використовувалася. Це пояснюється, перш за все, тим, що в грі органічно поєднується цікавість, що робить процес навчання доступним і захоплюючим для школярів.
Слідуючи цьому процесу строю уроки читання. Дуже важливо навчити дітей розуміти прочитаний текст.
Розуміння тексту залежить від багатьох факторів: здатності зосередити увагу, підключити уяву, зберегти в пам'яті текст, вміти порівнювати і т.д.
Запропоновані завдання можуть бути використані на уроці для проведення п'ятихвилинок читання, мовних розминок, а також для виконання тренувальних вправ у класі і вдома самостійно.
Також, я практикую цілеспрямоване установче читання. Наприклад, для тренувань у правильності читання, я використовую прийом взаємоперевірки: учень читає 1-2 абзацу своєму сусідові, той стежить за правильністю і відзначає помилки. Потім ролі міняються - інший учень читає наступні два абзаци.
Мета даної вправи: розвиток пам'яті, уваги, правильного сприйняття.
Успішне навчання читання передбачає необхідність певної підготовки і, перш за все, виховання у читача навичок так званої пластичності в роботі з текстом. Вона полягає в умінні читає легко і швидко перемикатися на різні режими читання - від уповільненої до прискореного і навпаки.
Вельми корисні і прийняті дітьми ще й такі види читання, як "Гра в хованки" і "Уявне слово". Учням дуже подобаються ці вправи.
"Гра в хованки" Ведучий починає читати не спочатку, а з будь-якого місця, називаючи тільки сторінку, інші повинні знайти це місце в тексті та підлаштуватися під читання ведучого. Діти дуже радіють, коли першими встигають знайти абзац, який читає ведучий.
"Уявне слово".
Мета: розвиток уваги.
Вчитель у ході читання вимовляє неправильні слова, учні переривають читання і прочитують слово з виправленням. Цей вид читання привабливий для учнів тим, що вони мають можливість поправити самого вчителя, що піднімає їх власний авторитет.
Слабо читає учням допомагає такий вид читання, як "читання за диктором". Диктором може бути і вчитель, і добре читає учень, можна використовувати грамзапис.
Також я практикую хорове читання. При такому прийомі працюють всі учні на рівних: як швидко читають, так і читають повільно.
Оскільки всі діти володіють своїми, тільки їм властивими якостями і рівнем розвитку, завдання на уроках диференціюються з урахуванням індивідуальних особливостей дитини, створюючи ситуацію успіху для кожного з них. У навчальні заняття включений матеріал різного ступеня складності - від необхідного мінімуму до можливого максимуму. Дидактичні ігри, ігрові вправи є не тільки формою засвоєння знань, але і сприяють загальному розвитку дитини, її пізнавальних процесів і комунікативних здібностей.
Сюжетно-рольові ігри також носять, переважно, колективний характер. Основні компоненти рольової гри - тема, зміст, уявна ситуація, сюжет і роль.
Засвоюючи різні поняття на уроках, учні стають «учасниками» подій, представляють себе фахівцями різних професій. Рольову гру можна готувати заздалегідь, можна проводити з одним учнем, з групою учнів чи з усім класом.
Рухливі ігри - найважливіший засіб виховання дітей, особливо в шкільному віці. Вони завжди вимагають від грають активних рухових дій, спрямованих на досягнення умовної мети, обумовленої в правилах.
Фахівці відзначають, що основні особливості рухливих ігор школярів - їх змагальний, творчий, колективний характер. У них виявляється вміння діяти за команду в мінливих умовах.
Спостерігаючи за дітьми під час уроків фізкультури і динамічних пауз, я помітила, що хлопці стають більш згуртованими, активніше. Підвищується почуття відповідальності і самовіддачі.
На уроці гра дозволяє молодшому школяреві випробувати радість розумової напруги, подолання інтелектуальних труднощів, яке доставляє рішення навчальних завдань.
Використання ігрових методів у навчанні формує у дітей такі необхідні для становлення навчальної діяльності якості, як загальне позитивне ставлення до школи і навчального предмету. Бажання постійно розширювати свої можливості і здібності, «будувати» себе у співтворчості з учителем та однокласниками, усвідомлення способів, самоконтролю та самооцінки.
Специфічний вплив ігрових прийомів та ігрових елементів дозволяє подолати в одних учнів відставання у темпі роботи на уроці, в інших - замкнутість і відчуженість у колективі однолітків. Разом з тим, досвід показує, що завдання педагога при застосуванні ігрових прийомів полягає, перш за все в тому, щоб, вибравши той чи інший прийом, адекватно визначити його місце в поєднанні з прямими прийомами навчання.
Дітям дуже подобаються активні ігри, але їх треба вчити грати. Тільки ігри, які правильно проводяться дають бажаний і запланований ефект у фізичному розвиткові дитини. Характер навчання активній грі залежить від віку дітей.