Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови і літератури

Немашкало Анна Ивановна – учитель украинского языкаМКОУ «Зыбинская средняя школа» Белогорского района Республики КрымОбґрунтування вибору освітніх технологійРозвиток критичного мислення учнів
на уроках української мови і літератури
Перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання об'єктивно потребує нових підходів до організації навчально-виховного процесу, зокрема навчання української мови і літератури. Радикальні зміни, які відбуваються в сучасному вітчизняному освітньому середовищі і віддзеркалюють тенденції розвитку світової освіти, особливо акцентують на необхідності переорієнтації шкільного навчального і виховного процесу на забезпечення умов формування учня — громадянина розвиненого! демократичного суспільства, що визначається динамікою соціального прогресу, прискореним зростанням інформаційного потоку і, відповідно, розмаїттям ідей і поглядів. Тому пріоритетними є здатність і готовність людини аналізувати отриману інформацію, перевіряти и І переосмислювати її, самостійно встановлювати істину, приймати рішення й аргументовано захищати свою позицію.
Підготовка учнів до взаємодії, до розвитку навичок критичного мислення нині, на моє переконання, є надзвичайно важливою. Як свідчать дослідження, переважна більшість школярів не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння Отже, першочерговим завданням як учителя вважаю розвиток в учнів на уроках української мови і літератури такого типу мислення, який; допоможе їм адекватно оцінювати нові обставини та формувати стратегію подолання проблем, що виникатимуть. Тому й обрала для себе методичну проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови і літератури».
Проблема, над якою працюю, у методиці навчання української мови і літератури ще недостатньо вивчена, хоча є актуальною. Про це свідчать ті наукові дослідження, які останнім часом з'явилися в педагогічній науці. Серед них є праці, присвячені з'ясуванню сутності критичного мислення Дж. Андерсена, Д. Дьюї, Дж. Стіл, С. Міллера; обгрунтуванню специфіки критичного мислення Ж. ГІіаже, Л. Виготського; опису характеристики методів і форм організації навчальної діяльності учнів за технологією критичного мислення С. Терно, О. Марченко, О. Заболотного, О. Рудницької, С. Омельчука; ідеї структури уроків за технологією критичного мислення В. Макаренко, О. Туманцової. Саме їхні наукові праці, методичні та практичні рекомендації стали основою для розробки обраної проблеми.
Оскільки метою технології критичного мислення на уроках української мови і літератури є надання допомоги учням в оволодінні певними прийомами обробки інформації, у формуванні вмінь робити логічні висновки, приймати обгрунтовані рішення, розвивати відкритість до сприйняття думок інших, давати оцінку розумовому процесу, спрямованому на результат, то своїми пріоритетними завданнями уважаю:
володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації;
розвиток в учнів здатності до формулювання самостійних суджень, спрямованість на творчу розумову діяльність, а не на репродуктивне мислення, що базується на жорстких алгоритмах і стереотипах;
самокорекцію, скеровану на використання критичного мислення як методу, зверненого на виправлення чи покращення власних суджень;
уважне й чуйне ставлення до контексту, адже загальні критерії мислення мають безперервно перевірятися на адекватність і на можливість зміни в кожному конкретному випадку;
створення системи вправ і завдань, спрямованих на розвиток критичного мислення;
орієнтування на складання зв'язних висловлювань.
З метою розв'язання зазначених вище завдань на основі аналізу науково-методичної літератури було розроблено структурно-функціональну модель розвитку критичного мислення, у якій окреслено параметри змістового, процесуального й управлінського блоків, визначено дидактичні підходи до розв'язання проблеми, організаційно-методичні умови впровадження, структуру конструктивних умінь у процесі вивчення української мови і літератури (прогностичних, аналітичних, проективних).Реалізація проблеми розвитку критичного мислення учнів на уроках української мови і літератури спонукала мене внести певні зміни до організаційних і методичних засад уроку, окреслених у традиційній методиці. У зв'язку з цим постала необхідність використовувати інтерактивні методи і прийоми, які б дали можливість сформувати в учнів ключової компетентності: соціальну, комунікативну, інформаційну.
Оскільки урок за технологією критичного мислення «має певну структуру та складається з п’яти основних етапів: розминки, обгрунтування навчання, актуалізації, усвідомлення змісту та рефлексії», це спонукало мене на створення методичного та дидактичного забезпечення кожного з етапів і вибір найбільш ефективних методів і прийомів для розвитку критичного мислення учнів На уроці за технологією розвитку критичного мислення етап «Розминка» замінює організаційні моменти традиційного уроку. Головна його функція — створення сприятливого психологічного клімату, що допомагає кращому засвоєнню навчального матеріалу, психічному розвантаженню учнів, активізації емоційності, розумової діяльності, зосередженню на конкретному.
Доцільними під час «Розминок» уважаю ті прийоми, які розвивають логічне мислення, |зорову пам'ять, уміння аналізувати мовні завдання, критично використовувати життєвий досвід відповідно до запропонованих комунікативних ситуацій. Так виникла ідея створення банку ігрових прийомів для розвитку критичного мислення на уроках української мови . Доцільними під час цього етапу уроку є використання «Синтаксичних розминок», «Лінгвістичних діагностик», «Ключових слів», що дають можливість розвивати прогностичні вміння школярів.
Етап «Обгрунтування навчання» передбачає визначення мети уроку і сприяє розвиткові внутрішньої мотивації до вивчення конкретної теми з української мови чи літератури. Переконана, що лише тоді, коли учні розуміють конкретну практичну значимість для кожного з них навчального матеріалу і чітко знають, що вимагатиметься від них на уроці, вони критично ставляться до свого суб'єктивного досвіду, засвоюючи глибше навчальний матеріал.
Оптимальними методами, що використовую на цьому етапі уроку, вважаю евристичні («Прес», «Збери слово») та стимулювальні («Сюрприз», «Ключові слова»), мета яких — допомогти учням усвідомити, де й яким чином здобуті знання можуть бути використані під час подальшого вивчення мовних тем, оволодіння мовленнєвими вміннями.
Одне з головних завдань етапу «Актуалізація» — викликати зацікавленість, інтерес, схвилювати, спонукати учнів пригадати те. що вони знають. Саме цьому підпорядковані методичні прийоми, які створюють умови для самостійного здобуття знань: «Знаємо —| бажаємо дізнатися — дізнатися», «Запитання Сократа», «Асоціативний кущ», «Розумний куб», | «Діаграма Вена», «Семантична карта» . Це дає можливість розвивати такі вміння і навички критичного мислення, як гнучкість в адаптуванні до життєвих ситуацій, самостійність у ; прийнятті рішень, уміння бачити і формулювати проблему, знаходити шляхи її раціонального розв'язання.
Першочерговою метою етапу уроку «Усвідомлення змісту навчального матеріалу» є розвиток умінь критично працювати з інформацією, виділяти найголовніше й найсуттєвіше, висувати й обгрунтовувати гіпотези розв'язання проблеми, робити узагальнення, зіставляти з аналогічними альтернативними варіантами розв'язання, установлювати закономірності, робити аргументовані висновки.
Доречно, на мою думку, використовувати комп'ютерні публікації, вебсайти, створені учнями за допомогою Міжнародної програми «Intel Навчання для майбутнього», критичне читання тексту самостійно, у парах , його аналіз, редагування , застосовуючи різні методи і прийоми: «Різнокольорові капелюшки», «Обери позицію», «Дискусія».
На уроках української мови і літератури в основній школі віддаю перевагу завданням і і вправам проблемно-пошукового характеру, які розвивають аналітичні вміння учнів. Навчаю складати й працювати учнів з опорами, схемами, алгоритмами, що дає можливість переходити від спостережень і досліджень до висновків і узагальнень. Разом із учнями створюємо експрес- зошити, що дає можливість залучати учнів до аналітичної діяльності, привчати контролювати дії, аналізувати їх і давати оцінку, працювати з додатковою літературою.
На етапі усвідомлення змісту навчання на уроках української мови і літератури у старшій школі активізую пізнавальну діяльність учнів. Переконана, що вправи і завдання дослідницького характеру розвивають критичне мислення. Серед розмаїття інновацій, які впроваджую в практику роботи, виділила метод проектів — найважливіший чинник критичного мислення. Це особливий вид інтелектуальної діяльності учнів, що відкриває перед учнями широкий шлях до творчості. Під час проектної діяльності учні навчаються планувати свою роботу, визначати проблему, шукати шляхи розв'язання її, систематизувати матеріал, аргументувати думки, розвивати мовленнєві вміння, комунікативні здібності, презентувати свою роботу перед аудиторією тощо.
Продемонструвати свої знання, практичне застосування їх, усвідомити з критичної точки зору, що було зроблено, мої учні можуть під час заключної частини уроку —- «Рефлексії». Які ж ознаки критичного мислення вони виявляють9 Уміння самостійно працювати з інформацією, розвивати власний інтелект, мовні та мовленнєві компетенції, моральні якості; здатність приймати незалежні та продумані рішення. Використовую на етапі рефлексії картки самооцінки, таблиці контролю і самоконтролю, тестування, виконання творчих завдань.
Переконана, що зазначені вище методи і прийоми розвитку критичного мислення, забезпечують глибоке усвідомлення навчального матеріалу на уроках української мови і літератури, впливають на знання учнями змісту мовних понять, термінів, явищ і закономірностей, розвивають предметні вміння й навички школярів, їхню активність, ерудицію, творче мислення. Найголовніше ж те, що методична система «критичне мислення» дає можливість взаємодіяти двом рівноправним учасникам навчально-виховного процесу — учневі й учителеві
Реалізуючи проблему «Розвиток критичного мислення учнів на уроках української мови і літератури», переконуюся, що тільки ті знання, яких учень набув під час особистої пізнавальної діяльності ,стають його інтелектуальним надбанням, навчають комунікативно виправдано користуватися засобами мови в різних життєвих ситуаціях, виховують особистість.
Головне — пам'ятати, що критичне мислення — це не критика недоліків, а вміння визначити проблему й виробити оптимальну стратегію її розв'язання, адже ще німецький філософ П. Лессінг зазначав: «Сперечайтеся, плутайтеся, помиляйтеся, але, заради Бога, міркуйте, і хоча хибно, але самі».