Доповідь — звіт Науко-дослідницька діяльність як одна із форм розвитку творчих здібностей обдарованих дітей

ЖМЕРИНСЬКА ЗОШ-ІНТЕРНАТ І-ІІ СТУПЕНІВ
Семінар вчителів природничих наук
«Науково – дослідницька діяльність
як одна із форм розвитку
творчих здібностей обдарованих дітей на уроках географії»

Підготувала : Біла І.Г. – вчитель географії
Відкрити в кожній дитині душу творця, дати
їй змогу пробудитися і розквітнути.
Здібність , творчість, обдарованість – ці слова складають логічний ряд , який відображає сутність інтелектуального розвитку . А той в свою чергу є дуже важливим для дітей у будь – якому віці. На певному рівні сформованості здібностей до тієї чи зовсім іншої діяльності виникають і починають розвиватися творчі здібності.
У житті досить часто бувають ситуації і складається так, що потенціал дитини так і залишається нерозкритим, а творчі домагання зі сфери можливого не переходять у сферу досягнень. На сьогодні вже цілком зрозумілим , що якісний стрибок від розвитку здібностей до розвитку обдарованості пов’язаний зі ставленням творчо обдарованої особистості.
Обдарована дитина – це така дитина, яка демонструє розвиток здібностей, вищий за здібності однолітків. Є діти здібні, розумні , а здібності треба розвивати. Тому перед нами, вчителями ЗОШ-Інтернат , стоїть завдання , як розвивати ці здібності в нашій школі.
Приймаючи дітей у 5 клас ,працюючи з ними , виявляємо , що вони ще недосконало читають ,не вміють зв’язно переказувати , мають малий словниковий запас , не мають абстрактного мислення . Тому зацікавити учнів наукою можна застосовуючи нетрадиційні ,інтерактивні форми навчання. Проблема з ,якою над якою я працюю – це ігри , ігрові технології на уроках географії, природознавства. Урок – гра . Відомо , що під час гри діти фантазують , виявляють спостережливість , винахідливість, навчаються логічно мислити . У груповій грі майже завжди є елемент змагання значить , у дітей проявляється увага , старанність , а головне - у ході гри діти отримують задоволення. Тому гра може стати засобом різнобічного розвитку його здібностей.
Робота з розвитку дослідницьких умінь школярів ведеться поетапно, з урахуванням рівня освіченості, вікових та психологічних особливостей.
У 6 класах уроки вимагають організації, побудованої на інтересі, характер мотивації якої формують емоційні чинники.
Основою діяльності шестикласників виступає робота з текстом, формування початкових уявлень про джерела, уміння їх досліджувати (описувати, аналізувати, зіставляти), застосовуються групові форми роботи , колективні , а також випереджаюче завдання Учні пишуть творчі роботи , реферати , проекти,
дослідницькі завдання . Особливого значення надає робота з географічними картами, атласами , контурними картами - і є дослідницька робота .
Щоб шлях пізнання не був важким, пропоную матеріал, суть якого дитина не тільки зрозуміє, а й відчує.
у 7 класах - проблемно-пошукової із навчально-пізнавальною мотивацією (створення ситуації новизни, опори на життєвий досвід, відчуття успіху в навчанні).
У 7 класі дослідження набуває чіткості й логічності, закладаються основні вміння (встановлювати послідовність, виділяти найважливіше), які поступово стають основою для формування предметних і ключових компетентностей. Так, досліджуючи поняття «карта», учні конструюють алгоритм: „що?", „яка?", „коли?", який дозволяє поступово, виділяючи головні риси, дійти до суті поняття й служить зразком роботи над іншими визначеннями. Аналізуючи картографічні джерела, учні формулюють основні положення та співвідносять їх із загальнолюдськими та власними цінностями.
Учні 8-9 класів, застосовуючи реконструктивно-утворюючі методи, набувають уміння описувати об'єкт чи явище у причинно-наслідковому контексті, зв'язках і залежностях, логічно осмислювати, синхронізувати, співставляти знайдений та досліджений матеріал тощо. Так, при вивченні теми „ ПТК" школярі вчаться не тільки отримувати інформацію з різних джерел, спів ставляти її, а й самостійно визначати критерії для порівняння, встановлювати достовірність інформації, визначати мотиви, у тому числі й особисті, робити власні висновки тощо. Наприклад, восьмикласники розглядають процеси і явища в природно-територіальному комплексі України. Вчаться користуватися раніше здобутими знаннями для аналізу та систематизації інформації про природу, виробляють навички і прийоми аналізу, синтезу, порівняння, узагальнення, систематизації, які сьогодні необхідні дослідникові. Прикладом продовження дослідницької роботи в позакласній діяльності може служити пошуково-дослідницька експедиція, пов'язана з «Особливостей природи своєї місцевості».
Технологія, що забезпечує вищий рівень пізнавальної самостійності учнів – дослідницька. Мета застосування якої – набуття учнями досвіду дослідницької роботи в пізнавальній діяльності; об’єднання розвитку інтелектуальних здібностей, дослідницьких умінь і творчого потенціалу, формування активної, компетентної, творчої особистості.
У процесі застосування даної технології пізнавальна діяльність школярів за своєю структурою наближається до дослідницької діяльності вченого, який відкриває нові наукові знання; це спосіб навчання шляхом самостійного «відкриття» учнями знань. Основні прийоми даної технології, які застосовую на моїх уроках це - розв’язування географічних завдань дослідницького характеру, словниково –номенклатурна робота, аналіз навчальної, економічної та політичної інформації, дослідження на географічних картах , творчі завдання , проекти про цікавих тварин і рослин світу .
Досить часто в процесі вивчення географії з метою організації дослідницької діяльності використовують ігрові технології. Вони розвивають пізнавальний інтерес до предмету, активізують навчальну діяльність учнів на уроках, сприяють становленню творчої особистості учня, тому що багато ігор часто припускають проблемний характер навчання, бо є питання, на які треба дати відповідь, а шляхи вирішення невідомі. Інтелектуально розвинені учні займають лідируючі позиції, навчаючи відстаючих у командній грі. Можливість радитися, обговорювати проблеми дозволяє також задовольняти потребу підлітків у спілкуванні.
Наприклад, на уроках в 6 класі застосовую такі ігри як «Най … най…», «Географічні загадки », « Чи знаєш ти карту» , «Хто швидше знайде скарб», « Подорож Україною» , «Творча пошукова експедиція по карті», « Юні картографи».
Ситуативно - рольові ігри «Як би я був…», «Мозкова атака».
Швидкі темпи інформатизації суспільства вимагають широкого застосування комп’ютерних технологій у вивченні географії – цікаві презентації , фільми для
вивчення географії . Вони дозволяють суттєво перебудувати і вдосконалити шкільну географічну програму . Інформаційні технології дають можливість для творчого розвитку учнів, дозволяють звільнитися від нудного традиційного навчання і розробити нові ідеї, можливість вирішувати цікавіші проблеми. Прикладом є – це дослідження природи материків , океанів , тваринного і рослинного світу , рідної України .
Розвиток навичок дослідницької діяльності здійснюю через технологію проблемного навчання. Характерною ознакою даної технології є самостійна пізнавальна діяльність учнів. Результатом є те, що у кожного учня розвивається прагнення до самостійного пошуку, формується вміння користуватися картами, приладами та іншим устаткуванням при виконанні практичних робіт. Звичайно, стрижнем проблемного навчання є індивідуальний підхід. Створюючи психолого-педагогічні умови для розвитку кожної дитини, формують у нього самостійність, творчість, дослідницькі навички, толерантність. Всі ці проблеми допомагають здійснити навчально-дослідницьку діяльність школярів через , уроки - проблемні лекції, дискусії , уроки - диспути, семінари, конференції.
Однією з форм навчання активності та виховання громадянської самосвідомості, яка також передбачає дослідження, є проектна діяльність. Вона ґрунтується на безпосередньому застосуванні набутих знань, умінь, навичок під час практичної діяльності дитини. Метою проектування є формування соціальних та громадянських компетентностей через стимулювання в школярів інтересу до вирішення проблем суспільства. Робота над виконанням проекту вчить бачити проблеми місцевої громади, досліджувати та визначати своє ставлення до них, мотивувати діяльність, встановлювати необхідні контакти, працювати в групі, виробляти спільні напрями та принципи діяльності й реалізувати їх на практиці, презентувати результати та оцінювати їх. Найголовнішим при цьому є те, що учні практичними діями фактично вирішують проблему, учитель же бере на себе функції менеджера, модератора, фасилітатора, який не пригнічує авторитетом, а організовує, моделює, координує, коректує і спрямовує роботу . Це проекти – «
Люби і бережи свій рідний край», «Правила поведінки в природі», « Чорнобиль» , « Збережи первоцвіти» .
Науково-дослідницька діяльність учнів не закінчується на уроках, а продовжується в позакласній роботі. Під час походів та екскурсій складаються умови для робіт дослідницького характеру, що сприяє розвиткові творчої ініціативи і цілеспрямованому використанню енергії дітей. Дослідницька робота проводититься за різноманітною тематикою залежно від віку школярів, рівня їхньої підготовленості до виконання певних знань, а також від проблеми господарського використання досліджуваної території. Ця робота є суспільно корисною (пошук , збирання гербарію, проведення найпростіших господарських обстежень, допомога школі у створенні навчального обладнання та посібників тощо).
Проект «Присадибна ділянка ЗОШ –Інтернат» , 2015 року . За ініціативи директора школи Мамощука Ю.П. був розроблений проект і запропонований вчителям і учням школи . Діти і учителі , вихователі приносили насіння квітів , с/г культур . Діти із задоволенням все обробили і посадили , посіяли . І на протязі місяця з цікавістю спостерігали , як рослини проросли . А восени прийшов час збирати врожай - чорнобривці , соняшник, кабачки , гарбузи , квасоля , буряк , кукурудза .
Проект «Живий куточок» - за сприяння директора Мамощука Ю.П. навесні створили живий куточок .
Маючи гурткову роботу в школі - я приділяю увагу різним сферам зацікавленості і обдарованості учнів . Гурток так і називається «Творча дитина». На заняттях досліджуємо - умови зимівлі птахів , де діти змайстрували годівничку . Діти малюють на різну тематину – «Світ очима дитини» , вітальні листівки для вчителів , рідних на різні свята . Ви можете бачити на виставці «Екологічний вернісаж» , учениця 8 класу Свєнтік Вероніка - представляла виставку «Портрети різних людей» , і коли я запитали , а чи ти намалювала портрет своєї матері , вона сказала що навіть недумала про це . І на початку вересня вона принесла показати мені , що вона
намалювала на день народження мами , її портрет. На заняттях я навчаю дітей , як із старих журналів можна зробити кашпо для кімнатних квітів , це яскравий приклад того , що деяким речам можна давати друге життя , оздоблююмо яєчними шкарлупами горшки для рослин , вази , із гілок дерев і серветок створюємо гілочку сакури , під час новорічних свят виготовляємо із підручних матеріалів варіант новорічної ялинки , тим самим підтримаємо акцію «Збережи лісову красуню» , малюємо і виготовляємо плакати , вітальні листівки , останні були присвячені До дня вчителя , досліджуємо способом черенкування різних кімнатних рослин .
Дослідницька робота учнів допомагає їм міцно закріпити і розширити знання, здобуті в школі, сприяє формуванню у дітей любові до науки, виробленню перших навичок наукового дослідження. Залучити учнів до науково-дослідницької роботи. Творчі учні прагнуть самостійного розвитку в царині географії як науки : вони презентують свої роботи на «Екологічному вернісажі» вже другий рік підряд на базі
ЗОШ № 3.
Нещодавно пройшла акція «Діти за сталу енергію» учні школи представили чудові малюнки , де були нагороджені почесним дипломом учасника .
Важливе значення мають внутрішні результати - особистісне зростання школярів: навчившись планувати і організовувати свою діяльність, вони самостійно приймають рішення, оцінюють сильні і слабкі сторони роботи.
Які ж результати має вчитель, що організовує дослідницьку діяльність у школі?
Вчитель, який взявся досліджувати - не може не створити своє власне поле педагогічного пошуку. Є таке поле і в мене. Воно включає творчий, діяльнісний підхід до кожного уроку, участь у науково – методичній роботі школи. Виступи на міських методичних об’єднаннях.
Вміння знаходити обдарованих та здібних дітей – талант ,
вміння , їх вирощувати – мистецтво.
Але найважливішим є любов до дитини !
Обдарована дитина – це дитина, що виокремлюється яскравими, очевидними, іноді видатними досягненнями або має внутрішні передумови для таких досягнень у тому чи іншому виді діяльності.
Складові обдарованості дитини:
∙Швидке набуття знань,навичок
∙Створення особистих стратегій і тактик
∙Інтуіція∙Креативність∙Наполегливість,цілеспрямованість,
рішучість
∙Емоційна забарвленість
∙Прояв загального інтелекту
∙Схильність до постійних поріснянь∙Швидкість у засвоєнні інформації
∙Допитливість, прагнення створити нове
∙Інтереси∙Задатки,схильністі, що прявляються у
динаміці психічних процесів.

Будьте самі шукачами, дослідниками.
Якщо не буде вогника у вас,
вам ніколи не запалити його в інших…
В.О.Сухомлинський

Семінар вчителів природничих наук
Тема: « НАУКОВО – ДОСЛІДНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ ЯК ОДНА ІЗ ФОРМ
РОЗВИТКУ ТВОРЧИХ ЗДІБНОСТЕЙ ОБДАРОВАНИХ ДІТЕЙ»
ВЧИТЕЛІ ПРИРОДНИЧИХ НАУК ЗОШ-ІНТЕРНТ І-ІІст.:
МАМОЩУК Ю.П. – директор школи,
вчитель природознавства
ТРУШ Ж.Г. – вчитель біології

БІЛА І.Г. – вчитель географії
СТРІЛЬНИЦЬКИЙ В.С. -вчитель хімії