Анкетування як одна з форм співпраці класного керівника з батьками.

Відділ освіти
Новосанжарської районної державної адміністрації
Сухомаячківська загальноосвітня школа I – III ступенів
Новосанжарської районної ради
Полтавської області
С. Д. Кулак
Анкетування як одна з форм співпраці класного керівника
з батьками.
2012
Автор: Кулак С. Д. – вчитель історії та права I кваліфікаційної
категорії
Рецензент: Добриденко Л. Б. – методист загальної середньої освіти
Соціально – педагогічна робота класного керівника з батьками сприяє активнішій участі батьків у взаємодії зі школою. Однією із форм цієї роботи є анкетування. У посібнику автор пропонує різні за змістом анкети, які можна використати для співпраці класного керівника 5-го класу з батьками у виховному процесі дітей.
Робота схвалена педагогічною радою школи.
Протокол № 3 від 12.03.2012 р.

Передмова
5-й клас – це період адаптації учнів до середньої ланки школи. Шкільна адаптація - це термін, який став широко використовуватись для опису різних проблем і труднощів, що виникають у школі. Із цим поняттям пов'язують відхилення в навчальній діяльності - ускладнення в навчанні, конфлікти з однокласниками, неадекватну поведінку. Цілком природно, що подолання тієї чи іншої форми дезадаптованості повинне бути спрямоване на усунення причин, що її викликають.
Саме взаємодія вчителів і батьків надає допомогу мінімізувати ці недоліки, не лише виявляти сильні й слабкі сторони кожного суб’єкта виховання, а й сприяти виправленню помилок, коригуванню виховних дій. Завдяки батьківсько-вчительській взаємодії відбувається збагачення обох її сторін, оптимізуються можливості виховного впливу на зростаючу особистість завдяки збільшенню виховних потенціалів суб’єктів цього процесу. Батьки і вчителі по-різному залучаються до процесу виховання дитини, в кожного з них є свої переваги у її баченні, свої способи виховного впливу на неї. Перевага сім’ї полягає в наявності емоційного зв’язку батьків з дитиною. Перевага школи - у можливості спостерігати виховання у природних умовах спілкування з однолітками, у процесі навчання, тобто у ситуаціях, які у більшості випадків не доступні для батьків. Окрім того, вчитель має професійні знання, педагогічний досвід; уся його діяльність набуває виховного змісту: і спілкування з учнями, й організація спілкування учнів між собою, і власне навчально- виховний процес. Однак учитель не має можливості спостерігати за життям учнів поза школою. Отже, як у першому, так і в другому випадку, і ,в батьків, і в учителів відсутнє цілісне уявлення про індивідуальні особливості кожної конкретної дитини, які мають усебічно враховуватися при залученні її до виховної діяльності, визначення найбільш прийнятних виховних впливів.
Завдання батьків – не просто виростити і виховати дитину, але і допомогти їй стати особистістю, розкрити свою індивідуальність. Сім’я має першість у вихованні дитини. Але для успішного виконання цього завдання вона має тією чи іншою мірою залучатися до всіх сфер діяльності, в яких відбувається життя зростаючої особистості. Оскільки ж більшість часу учні 5-го класу проводять у шкільному колективі, необхідною стає участь батьків у житті класу, встановлення і розвиток контактів з учителем, взаємодія з ним.
Класному керівнику 5 – го класу доцільно починати зі спостереження за навчанням та поведінкою учнів та вивчення їхніх сімей. Застосування методу анкетування дозволить вчителю отримати потрібну інформацію від батьків, вказати на їх помилки у сімейному вихованні, дізнатися про проблемами учня , що виникають у навчанні, спілкуванні з товаришами тощо.
Анкетування – це письмова форма опитування через структурно організовані питання.
Анкети бувають:
а) відкриті (питання ставляться так, що відповідь
може бути будь-якою: „Які предмети в школі найбільше
подобаються Вашій дитині?”);
б) закриті (питання даються разом з варіантами
відповідей);
в) напівзакриті (питання даються разом з варіантами
відповідей, але можна запропонувати і свій варіант).
Анкети включають прямі й непрямі, основні та контрольні питання.
Вимоги до складання анкети:
- питання повинні відповідати меті дослідження;
- бути логічно пов’язаними, послідовними, чіткими,
короткими, зрозумілими респонденту;
- відповідати віку, підготовці.
З метою підвищення надійності анкет часто до основного переліку запитань додають ще й групу питань, які дозволяють оцінити ступінь щирості людей при відповіді на основні питання.
Дізнатися про склад сім’ї, оцінити атмосферу, в якій виховується дитина можна, використавши « Вступну анкету для батьків». Вона має такі питання:
1. Кількість і склад сім`ї.
2. Освіта старших членів сім`ї (матері, батька, баби, діда).
3. Спеціальність матері, батька.
4. Місце роботи та матеріальна забезпеченість сім`ї (заробіток на одного члена родини).
5. Дитина виховується (фактично ):
- батьком і матір`ю;
- тільки батьком;
- тільки матір`ю;
- переважно в дитячих установах;
- батьком і мачухою;
- матір`ю і вітчимом.
6. Чи маєте спеціальну педагогічну освіту? Чи є у вас труднощі у вихованні дітей?
7. Чи є хворі в родині?
- батько;
- мати;
- бабуся;
- дідусь;
- інші родичі.
8. Чи допомагаєте в навчанні? Якщо допомагали, то до якого класу?
9. Які покарання і як часто застосовуєте до своєї дитини?
10. Чи часто користуєтесь заборонами?
11.Чи заохочуєте свою дитину до справ? До яких саме?
12. Хто з членів сім`ї:
- вільний час присвячує спілкуванню з дітьми;
- відвідує батьківські збори;
- турбується про задоволення потреб дітей;
- контролює виконання домашніх завдань?
В процесі подальшого знайомства з унями та їх батьками, класний керівник скликає батьківські збори і для організації співпраці з батьками пропонує заповнити «Анкету для співпраці батьків та вчителів»:
1. Яку інформацію Ви б хотіли отримати на батьківських зборах?
2. Які питання виховання Вас особливо хвилюють? .
3. Яку пресу Ви читаєте?
4. Чим Ви можете допомогти класному керівнику в роботі з дітьми класу?
5. На що слід звернути особливу увагу вчителю в роботі з Вашою дитиною?
Ці питання можна передати тим батькам, які не відвідали батьківські збори.
Чи створені належні матеріальні умови та яка духовна атмосфера панує у сім’ях учнів класному керівнику допоможуть питання анкети: "Як ви забезпечуєте умови для навчання дітей удома?".
1.Чи є у вас у квартирі куточок для учня?
2.Як ви організовуєте процес виконання домашнього завдання своїми дітьми?
3.Як ви контролюєте виконання домашнього завдання своїми дітьми?
4.Чи звертаються до вас діти за допомогою при виконанні домашніх завдань? У чому виявляється ця допомога?
5.Чи є у вашій домашній бібліотеці улюблені книжки ваших дітей?
6.Які журнали, газети ви виписуєте чи купуєте для своєї дитини?
7.З якими труднощами в організації праці учнів ви зустрічаєтесь? Як їх долаєте?
8.Чи аналізуєте ви разом із дитиною причини виникнення у неї труднощів у ЇЇ навчанні? Чи допомагаєте їх долати?
9.Як використовуєте методи заохочення і покарання для стимулювання навчання дітей?
Кожна дитина має свої творчі задатки. Найповніше вони розкриваються при читанні художньої літератури. Читання будить уяву, загострює почуття, активізує розум, розвиває асоціативне мислення. Усі ці якості, що вказують на творчу обдарованість, мають свої зовнішні прояви. Ось тут і може зробити послугу запропонована анкета, розрахована на спостережливість батьків стосовно читаючої дитини. Тест складається з 16 питань, кожне з яких має дві відповіді. Треба поставити знак + біля того варіанта відповіді (поруч з буквою «А» чи «Б»), що більше відповідає якості читання дитини.
1. Коли Ваша дитина навчилася читати?
а) До школи;
б) у школі.
2. Яку літературу вона прагне читати?
а) Художню;
б) науково-пізнавальну.
3. Читання для Вашої дитини процес скоріше:
а) емоційний;
б) раціональний.
4. Читання Вашої дитини зазвичай:
а) цілком її захоплює;
б) вона читає з неохотою, часто відволікається.
5. Чи траплялося, що під впливом читання ваша дитина:
а) намагалася сама скласти казку, оповідання, вірш;
б) такого не бувало.
6. Чи грала вона коли-небудь у персонажів прочитаних книг?
а) Так, грала;
б) ні, такого не було.
7. Чи стимулювало читання у дитини бажання що-небудь намалювати?
а) Так, вона часто малює після прочитаного;
б) такого прагнення не помічалося.
8. Чи траплялося, що дитина плакала над прочитаним?
а) Так;
б) ні.
9. Чи ділиться Ваша дитина з ким-небудь своїми враженнями про прочитане?
а) Так;
б) ні.
10. Переказуючи прочитане, Ваша дитина:
а) доповнює текст своїми вигадками, подробицями;
б) точно дотримується прочитаного тексту.
11. Стежачи за літературними конкурсами по радіо чи телебаченню, Ваша дитина:
а) разом з конкурсантами шукає відповіді на поставлені питання;
б) не намагається відповідати.
12. Виконує творчі завдання з літератури
а) Охоче;
б) неохоче.
13. Чи перечитує Ваша дитина свої улюблені книги?
а) Так, вона любить це робити;
б) вважає, що це не потрібне заняття.
14. Міркуючи про життєві явища, Ваша дитина:
а) нерідко звертається до літературних прикладів, аналогій, образів;
б) ніколи не посилається на прочитане.
15. Як вона ставиться до мови і стилю твору, що читає?
а) Дуже чуйно реагує;
б) не звертає на це уваги.
16. Якщо дитина веде записи про прочитане, то який вони мають характер?
а) Виписує поетичні описи, свої враження;
б) записує оригінальні думки і незвичайні факти.
Якщо знаків + більше біля відповідей «А», то значить, дитина винятково талановита, у неї явно виражені гуманітарні здібності, вона мислить образами, картинами, асоціаціями, і треба подумати про те, як далі організувати її читання, щоб розвинути її творчість та обдарованість ще більше. Треба спонукати її до усних і письмових висловлювань про прочитане, до ігор у персонажів, до малюнків та інших творчих робіт, заохочувати її фантазії, викликані після прочитання книги, подбати, щоб у репертуарі її читання була класика дитячої літератури.
Якщо знаків + більше біля відповідей «Б», то дитина талановита в іншому плані: у неї пізнавальна спрямованість інтересів, вона схильна до точності у вираженні думки, до наукового аналізу явищ. Не виключаючи кращих художніх творів з репертуару її читання, треба подбати про підбір для неї гарних науково-пізнавальних книг
Батьки, заповнюючи цю анкету‚ дозволять класному керівнику більше дізнатися про їхню дитину і знайти до неї індивідуальний підхід.
Спостереження та висновки класного керівника протягом I семестру можуть бути підтверджені або спростовані відповідями батьків на питання анкети: "Чи знаєте ви своїх дітей?".
1.Чим особливо цікавиться ваша дитина?
2.Який улюблений предмет вашої дитини?
3.Хто є улюбленим вчителем вашої дитини?
4.З ким із учнів з класу дружить ваша дитина?
5.Що знаєте ви про сім'ю її друзів?
6.Де, коли і як проводить свій час разом із друзями ваша дитина після занять у школі?
7.Які клуби, гуртки, секції відвідує ваша дитина?
8.Які телепередачі любить ваша дитина?
9.Як ви можете допомогти своїй дитині у навчанні?
Висновок.
Сім ‘я стоїть біля витоків формування особистості. Вона має великі виховні можливості, та на практиці не завжди їх використовує. Тож школа повинна сприяти і допомагати цьому процесу. І тільки співпраця батьків та вчителів може принести бажаний результат: виховання творчої особистості, здатної самостійно мислити та приймати сміливі та правильні рішення у житті.
Література
Газета « Позакласний час» №5-6 2006 р.
Пост Методика № 5 (82) 2008 р.
Постовий В. Т. Сучасна сім’я і її педагогіка. – К., 1994- 64 с.
Науково – методичний журнал « Класний керівник», 2010 р.