Класна година на тему Бажаю Вам здоровя… Найголовніше правило етикету

Урок з етики (5 клас)
на тему:


“Бажаю Вам здоров’я

Найголовніше правило етикету.”



























Мороз А.М.,
учитель вищої категорії
Металістської ЗОШ 1-III ступенів
Словґяносербського району
Луганської області.



Тема уроку. Бажаю вам здоровґя
Найголовніше правило
етикету.


Мета уроку:

розширити й узагальнити уявлення учнів про різноманітність привітань;

обгрунтувати важливість дотримування правил мовного етикету;


вчити оцінювати спілкування своє та інших, спираючись на норми етикету;

моделювати та розвґязувати ситуативні завдання;


розвивати вміння порівнювати, робити висновки, правильно висловлювати свої думки;

виховувати любов, повагу, терпимість до оточуючих.














Хід уроку
Перед уроком і на самому його початку звучить грамзапис пісні В.Шаїнського “ Улыбка”.
Вчитель вітається до дітей віршем Т.Коломієць “Сію дитині в серденько ласку”:
Сію дитині
В серденько ласку.
Сійся – родися,
Ніжне “будь ласка”
Вдячне “спасибі”,
“Вибач” тремтливе –
Слово у серці,
Як зернятко в ниві.
“Доброго ранку!”,
“Світлої днини!” –
Щедро даруй ти
Людям, дитино.
Мова барвиста,
Мова багата,
Рідна і тепла,
Як батьківська хата.
Доброго ранку! Світлої днини!.

Вчитель. Скажіть, діти, як називають людину, яка завжди вітається, дякує за чиюсь допомогу чи сама приходить на допомогу, розмовляє спокійно, не сердиться?

Діти. Вихований, ввічливий.

Вчитель. На нашому уроці ми поговоримо про ввічливість привітань – найперше правило етикету. Послухайте оповідання Василя Сухомлинського “Скажи людині: “Здрастуйте!”

Лісовою стежечкою ідуть батько й маленький син . Довкола тиша, тільки чути, як десь далеко вистукує дятел та лісовий струмочок дзюрчить у лісовій гушині. Аж тут син побачив: назустріч їм іде бабуся з ціпком.
Тату, куди вона йде? - питає син.
Зустрічати або проводжати, - каже батько й усміхається. – Ось як ми зустрінемося з нею, ти скажи їй одне – однісіньке слово:
“ Здрастуйте!”.
Навіщо ж їй казати це слово? – дивується син. – Вона ж зовсім нам незнайома.
А ось зустрінемось, скажемо бабусі це слово, тоді й побачиш, навіщо.
Ось і бабуся.
Здрастуйте, бабусю!- каже син.
Здрастуйте! – каже батько.
Здрастуйте! - відказує бабуся і усміхається.
І хлопчик здивувався: усе довкола змінилося. Сонце засяяло яскравіше . Верховіттями дерев пробіг легенький вітерець, і листя заграло, затремтіло. В кущах заспівали пташки – раніше їх і не чути було.
На душі в хлопчика стало легко – легко.
- Чому це воно так? – питається син.
- Бо ми сказали людині: “Здрастуйте!”

Проблемна ситуація.
В цей час заходить хлопчик:

Василь. Привіт! Ой, а я спізнився. А про що ви тут розмовляєте?

Вчитель. Так, ти спізнився. А ми про ввічливість говоримо.

Василь. А я ввічливий!

Вчитель. А коли ти ввічливий, то чому вітатися не вмієш?

Василь. Як це не вмію? Я ж сказав: “Привіт!”

Вчитель. Любі діти, які помилки ви помітили у поведінці Василька?”
Діти називають помилки і виправляють їх.

Вчитель. Тепер, Васильку, ми сподіваємось, що ти дійсно будеш ввічливим, щоб ніколи не мав неприємностей від своєї “ввічливості”. Зараз наші юні артисти проінсценізують вірш “Неприємності від ввічливості”

Обіцяв Пилип матусі:
- От за чемність я візьмуся!
В школі шануватимуть,
До усіх вітатимусь
(Пилипко виходить з хати).
Як же чемність показати?
Сторож ніч сторожував,
Сторож вранці задрімав.
Наш Пилип – гуп! гуп! – у ганок.
Дядько не вітається,
Він спросоння пнеться
Наздогнав Пилип Фросину.
Смик за косу, за хустину:
- Здоровкаюсь аж двічі я,
Ти чого неввічлива?
Не чуть вітання Фросі,
Вона нечемна досі.
Стоїть вожата край вікна,
Складає купу книг вона.
Пилип набіг на ноги:
- Посуньтеся з дороги!
Світ мені не заступайте,
Я ж кажу вам “Здрастуйте!”
Розгнівалась вожата:
- Треба старших поважати!
Пилип вожату за рукав:
- Та я ж вам “Здрастуйте” гукав,
Хіба вам неприємно,
Що я вітаюсь чемно?
Пилип у класі вдруге:
- Добридень! – каже другу.
Той напихає рота,
Вітатись неохота.
Пилип гукнув:
- Нечема!
І штовхнув Артема.
Артем ковтнув:
- Чого прилип?
І стусана дістав Пилип.
Від тієї чемності тільки неприємності

Вчитель Привітання мають свої закони. Зараз я вам їх нагадаю.
Зустрівши знайомого, вихована людина завжди намагається привітатися першою і не роздумує над тим, кому це належить зробити за рангом. Взагалі прийнято, щоб чоловік першим вітався з жінкою, молодий – із старшим за віком. Намагатися простягнути руку не слід, зручніше обмежитися уклоном, можна супроводити його словами вітання.
Добре виховану людину відзначає саме вміння привітатися. Вона не дозволить собі зневажливо кивнути, іноді так, що навіть не розбереш, привітання це чи випадковий жест, не пробурмоче собі під носа щось незрозуміле. Правильна манера вітатися не тільки характеризує хороший тон. Вона здатна передати іншій людині заряд бадьорості, піднести настрій. Як багато іноді значить для нас привітне слово, сердечна усмішка.
При привітанні не можна кричати здалеку, простягати один чи два пальці, не відповідати на привітання, дивитися вслід людині.

Вчитель. Зараз я пропоную вам вірішити етичні задачі, щоб перевірити, як ви володієте законами ввічливості. Отже, подумайте і дайте відповідь:
Хто вітається першим, якщо зустрілися молодший і старший?
Хто вітається першим, якщо зустрілися хлопчик і дівчинка?
Хто вітається першим, якщо зустрілися два хлопчика?
Хто першим простягає руку? Наведіть приклади.
Ви увійшли до автобуса через задні двері і побачили, що біля кабіни водія стоять ваші друзі. Чи треба з ними вітатися, а якщо треба, то як це зробити?
По дорозі до школи ви часто зустрічаєте незнайому вам людину Чи потрібно вітатися у такому випадку?
Чи можна замість “добрий день” говорити “привіт”?
У шкільному коридорі розмовляють учителі.Серед них Олег побачив свого класного керівника і, коли проходив мимо, ввічливо сказав: “Добрий день, Сергію Петровичу”. Чи не скажете ви, яка була припущена помилка. Чи все гаразд?

По різному відмічають люди найпростіше і найчастіше виявлення поваги до іншої людини – привітання. Але з усіх мов ці слова перекладаються однаково:” Я тебе бачу, людино. Ти мені приємна.. Я тебе поважаю і хочу, щоб і ти до мене добре ставилась. Бажаю тобі всього найкращого: здоровґя, миру, щастя”.

Учень читає англійський народний вірш “Ключики від сердець”:
До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі.
Їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ти, друже, мусиш знати їх,
Запамґятать не важко:
Маленькі ключики твої –
“Спасибі” і “Будь ласка”.

Вчитель. А зараз я перевірю, як ви виконали домашнє завдання: підготували розповіді про те, як вітаються народи світу.

Перше повідомлення. Жителі Тибету, вітаючись, знімають шапку правою рукою, ліву вони закладають за вухо і показують при цьому язика. А лапландці труться носами.

Друге повідомлення. У японців для привітанні застосовують три види поклонів – сайкейрей (найнижчий), середній поклон – під кутом тридцять градусів і легкий – під кутом пґятнадцять градусів.

Третє повідомлення. Словами “я вас бачу” обмінюються при зустрічі зулуси. А інше африканське племґя винайшло привітання на всі випадки життя: акушетами - для тих, хто працює; акурин – мандрівнику, аквалейо – чужеземцю. Є привітання для того, хто сидить, стоїть, лежить, щасливого, нещасного і т .ін. Уявляєте, скільки потрібно всього вивчити маленьким африканцям, щоб стати ввічливим.

Вчитель. Ось як по різному вітаються люди на нашій планеті. Але існує одне-єдине правило для всіх: не вітатися чи не відповідати на привітання у всі часи і у всіх народів вважалося виявом невихованості і неповаги до оточуючих. Вітайся з усіма - це твоє здоровґя!

Учень читає вірш Олександра Пархоменка:

Доброго ранку! Всіх я вітаю.
Доброго ранку людям бажаю.
Доброго дня і доброї ночі,
Доброго вечора зичу охоче.
Доброго дня вам! Щиро вітаюсь.
Будьте здорові! Людям всміхаюсь.

Вчитель. Наш урок наближається до кінця. Підведемо підсумки. Ви прийшли до школи, що ви повинні сказати?

Діти. Доброго ранку!

Вчитель. Чергові відчинили перед вами двері, що треба сказати?

Діти. Дякую!

Вчитель. Ви йшли по коридору і випадково когось штовхнули. Що треба сказати?

Діти. Вибачте, перепрошую.

Вчитель. Ви були в гостях, вам було весело, цікаво. Але вже час повертатися додому. Що кажемо?

Діти. До побачення!

Вчитель. Залишилось записати домашне завдання: напишіть листівку-вітання із святом для свого товариша.

І головне : завжди вітайтеся – і будете здорові!

У виконанні учениці класу звучить пісня В.Шаїнського «Улыбка».






Заголовок 1Заголовок 2Заголовок 315Основной текст с отступом Секретарь%C:\Мои документы\Мороз А.М. Етика.doc Секретарь#C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Мороз А.М Секретарь#C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Мороз А.М Секретарь#C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Мороз А.М Секретарь#C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Мороз А.М Секретарь#C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Мороз А.М Секретарь#C:\WINDOWS\TEMP\Автокопия Мороз А.М СекретарьC:\Мороз А.М. Етика.doc СекретарьC:\Мороз А.М. Етика.doc СекретарьA:\Мороз А.М. Етика.doc
·
·