Доповідь Учитель у напружених умовах

Підготувала
вчитель фізичної культури
Подолянської ЗОШ І – ІІІ ступенів
Калашнікова К.М.
2016
Професія вчителя займає одне з перших місць серед професій, які мають високий ризик виникнення професійного стресу, що обумовлено різноманітними соціально-економічними та соціально-психологічними чинниками.По-перше, через складні соціально-економічні умови в Україні неможливе фінансування системи середньої освіти в повному обсязі, що позначаються на матеріальному становищі та здійсненні успішної професійної кар’єри педагогічних працівників. Низька оплата праці стала причиною відтоку найбільш кваліфікованих і мобільних кадрів у престижніші сфери трудової діяльності. По-друге, істотним стресогенним фактором є психологічні й фізичні перевантаження працівників, які працюють у системі середньої освіти, що пов’язані насамперед з особливостями роботи вчителя, котра належить до професії типу «людина-людина».
По-третє, провокує підвищення професійних стресів та негативно впливає на умови праці педагогічних працівників і фемінізація сфери освіти. Домінування жінок не лише обмежує їхні можливості побудувати особисте життя, а й негативно позначається на морально-психологічному кліматі педагогічних колективів, ускладнює стосунки між учителями та учнями, погіршує їх психологічне самопочуття.
Як відомо, особливістю педагогічної діяльності являється її висока емоційна напруженість, бо професія вчителя є досить стресогенною, адже щодня педагогові приходиться вирішувати безліч різноманітних неординарних і ускладнених ситуацій професійної діяльності. Працюючи щодня фактично в екстремальних умовах, організм педагога отримує нескінченні психічні перенавантаження, однак, вчителі схильні ігнорувати напруженість і втому, які постійно накопичуються, забуваючи важливе правило: «Відпочивати треба раніше, ніж втомився». У педагогічній діяльності вчителю завжди важливо мати оптимально позитивний внутрішній стан, якого, у силу різних обставин, іноді важко досягти, бо “ це робота серця і нервів, це буквально щоденна і щогодинна витрата величезних душевних сил. На ґрунті постійних негативних педагогічних ситуацій розвиваються різноманітні захворювання, які можуть дуже серйозно підірвати здоров’я.
Причини напруженості педагогічної діяльності обумовлені об'єктивними і суб'єктивними чинниками. Під об’єктивними чинниками розуміють складні, напружені умови діяльності (завантаженість робочого дня, зіткнення з новими складними ситуаціями, підвищені інтелектуальні навантаження і т. д.). Суб'єктивними чинниками зазвичай стають особливості особистості, що провокують надмірну чутливість людини до певних труднощів професійної діяльності, - особистісні (мотиваційні, емоційні, соціальні та інші) характеристики.
При аналізі напруженості педагогічної діяльності необхідно пам'ятати про діалектику «зовнішніх» і «внутрішніх» чинників, про єдність об'єктивних і суб'єктивних причин. Вплив напруженої ситуації на діяльність людини залежить не тільки від характеру завдання, зовнішньої обстановки, але і від його індивідуальних особливостей, мотивів поведінки, досвіду, знань, навиків, основних властивостей нервової системи.
До напружених ситуацій педагогічної діяльності відносять:
високий рівень відповідальності за учнів;
ситуації взаємодії вчителя з учнями на уроці (порушення дисципліни і правил поведінки, непередбачені конфліктні ситуації, неслухняність, ігнорування вимог вчителя, «дурні» питання і т. д.);
ситуації, що виникають у взаєминах з колегами і адміністрацією школи (напруженість і конфлікти у професійному оточенні, різкі розбіжності в думках, перевантаженість дорученнями, конфлікти при розподілі навантаження, надмірний контроль за навчально-виховною роботою, непродуманість нововведень в школі, недостатні умови для самовираження, одноманітність діяльності, відсутність позитивного оцінювання, відсутність перспектив у роботі, «непомітність» результатів роботи);
ситуації взаємодії вчителя з батьками учнів (розбіжності в оцінці учня вчителем і батьками, неуважність з боку батьків до процесу виховання дітей і т. д.);
дисбаланс між інтелектуально-енергетичними витратами та морально-матеріальними винагородами.
Робота у напружених умовах призводить до того, що у вчителя з’являються такі симптоми як:
виснаження, втома, безсоння (або сонливий стан), часті головні болі,
порушення апетиту, розлади шлунку,
депресія, пасивність, нервові зриви,
відчуття тривоги, загальна апатія щодо життєвих та професійних перспектив,
відчуття, що робота стає тяжкою,
педагог змінює свій робочий режим (збільшує або зменшує час роботи),
не виконує важливих завдань або використовує багато часу на виконання несуттєвих завдань,
тримається на відстані від колег.
Несприятливі впливи напружених чинників викликають у педагога стрес подвійного роду: інформаційний стрес (пов'язаний з інформаційними перевантаженнями, необхідністю швидкого прийняття рішення при високому ступені відповідальності за наслідки) і емоційний стрес (виникнення емоційних зрушень, зміни в характері діяльності, порушення поведінки).
До напружених умов роботи вчителя можна віднести грубість, нестриманість, викрики, образи учнів на адресу вчителя. При цьому вчителю, як би не було важко, слід залишатися вчителем, бо дуже багато зараз говорять у суспільстві про прогресуючу невротизацію школярів з вини вчителів. Не слід опускатися до помсти, тобто вживати «репресивні заходи», як то: зловживати поганими оцінками, робити записи в щоденнику, оголошувати догани, читати нотації, накладати різні санкції через батьків та адміністрацію.
Потрібно пам’ятати, що тільки педагоги, що мають низьку емоційну стійкість, домінуючу егоцентричну спрямованість, неадекватну самооцінку та небажання бачити в учнях рівноправних партнерів схильні до конфліктів.