Сценария классного часа ко Дню украинской письменности

КРИВОРІЗЬКИЙ КОЛЕДЖ ЕКОНОМІКИ ТА УПРАВЛІННЯ
ДЕРЖАВНОГО ВИЩОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
«КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ВАДИМА ГЕТЬМАНА»

ЗАТВЕРДЖУЮ:
Заст. директора
з виховної роботи
____________О.І. Павлова
«_____»_________2013 р.
ВИХОВНИЙ ЗАХІД
НА ТЕМУ:
«Історія свята
(до Дня української писемності)»

Підготували куратори:
Задорожня Н. В.
Пислиця А. І.
студенти груп
ВХП-12 1/9, ВХП-12 2/9
м. Кривий Ріг
2013

Мета: ознайомити студентів із виникненням писемності; показати красу й багатство рідної мови, її різноманітні можливості, довести, що рідна мова - це духовна святиня, найбільший і найдорожчий наш скарб; сприяти розширенню словникового запасу студентів.
Форма проведення: виховний захід – година цікавого повідомлення
 
Учасники:  куратори та студенти груп ВХП-12 2/9, ВХП-12 1/9 , Богінська Р. І.


Хід виховного заходу
Ведучий 1.
О слово рідне! Пращура молитво,
Громи Перуна, Велеса поля,
Софія Київська — творіння Ярослава —
Слов'яномовна праведна земля.
Ведучий 2.
В мені, в тобі Бояна віщим співом Воно живе, здолавши тьму віків, Воно Мстиславича Романа голос і ратний клич Данилових полків.
Ведучий 3.
О слово рідне! України слава!
Богдана мудрість і Тараса заповіт.
І гул століть, і сьогодення гомін
В тобі злились, як духу моноліт.
Ведучий 4.
О слово рідне! Мудре і прадавнє,
Ти виросло з могутньої землі!
Тебе жорстоко розпинали,
А ти возносилось і не корилось — ні!
Ведучий 1.
О слово рідне! Подарунок мами!
І пісня ніжна, і розрада нам!
Я всім на світі поділюся з вами,
Та слова рідного нікому не віддам.
Ведучий 2. Доброго дня усім гостям нашого свята!
Ведучий 3.
9 листопада,— День української писемності й мови.
Кожна епоха дарує людству нові винаходи і відкриття. Але найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки дали людям можливість зберегти істинне знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому.
Ведучий 4.
Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.
Ведучий 1:
Мова моя українська, Батьківська, материнська, Я знаю тебе не вивчену – Просту, домашню, звичну, Не з-за морів покликану Не з словників насмикану
Ведучий 2:
Ти у мені із кореня,Полем мені наговорена, Дзвоном коси накована, В чистій воді смакована, Болем очей продивлена, Смутком багать продимлена, З хлібом у душу всмоктана, В поті людським намокнута, З кров’ю моєю змішана, І аж до скону захищена.
Ведучий 3.
6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.
Ведучий 4:
Із святом вас, шановні гості, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.
Ведучий 1:
Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.
Ведучий 2:
Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Ведучий 3:
Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця .Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою “Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.
Ведучий 4:
У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “Повість минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. “Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.
Ведучий 1:
Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.
Виходить дівчина із запаленою свічкою, читає “Молитву” Ольги Яворської
МолитваГріховний світ вирує неспроста , Підступний демон, що керує нами, Та піднімається нетлінно над вікамиВелична постать вічного Христа.
О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,Бо ми блукаєм хащами ще й нині,Прости гріхи й провини безневинні,І до спасіння всіх нас поведи.
О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,Всели в серця неопалиму мрію,Щоб ми, пізнавши віру і надію,Жорстокий світ добром перемогли.
Моя прекрасна українська мово,Найкраща пісня в стоголоссі трав.Кохане слово, наше рідне слово,Яке  колись Шевченко покохав.
Ти все знесла насмішки і зневаги,Бездушну гру ворожих лжеідей,Та сповнена любові і відвагиЗ-за грат летіла птахом до людей.
Ти наш вогонь на темнім полі битви, Невинна кров пролита в боротьбі.Тебе вкладаєм тихо до молитви І за спасіння дякуєм тобі.
 
Ведучий 2:
Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови. Так Котляревський у щасливий час Вкраїнським словом розпочав співати, І спів той виглядав на жарт не раз, Та був у нім завдаток сил багатий. І огник, ним засвічений, не згас, А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.
Ведучий 3:
Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова: Ну що б, здавалося, слова... Слова та голос – Більш нічого. А серце б’ється – ожива, Як їх почує!...
Ведучий 4:
Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.
Ведучий 1:
Говоріть, як колись вас навчала матуся,  Говоріть, як навчав у дитинстві татусь, Легко так, вільно так, щоб слова були в русі, Не тримайте слова, віддавайте комусь.
Щиро так, м’яко так, починайте казати, Як воліла б відкритись ваша душа. Може хочеться їй у словах політати Привітати когось, а чи дать відкоша. Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі, Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва, Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші – Мелодійні, дзвінкі, українські слова. Говоріть про любов і про віру у щастя, Уникайте мовчання, нудьги і ниття, Говоріть, хай в розмові слова веселяться, Говоріть і продовжуйте мові життя. (Олесь Лупій “Говоріть”)
Ведучий 2:
Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери “Б”. “Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла”.
Ведучий 3: “Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства... Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого”.
Ведучий 4:
Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!”.
Ведучий 1: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова “мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко. Ой яка чудова українська мова! Де береться це, звідкіля і як? Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва, Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак, І така розкішна і гнучка, як мрія... Є в ній хурделиця, віхола, Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль. Та не в тому справа, що така багата. Помагало слово нам у боротьбі, Кликало на битву проти супостата Та звучало сміхом на полях плаката, І за все це, мово, дякуєм тобі.
Ведучий 2:
Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.
Ведучий 3:
Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.
Ведучий 4.  Я так люблю, я так люблю тебе,
Моя співуча українська мово!
В тобі шумить Полісся голубе,
І дужі хвилі гомонять Дніпрові.
Ведучий 1. В тобі живе Карпатська височінь,
Що манить у незвідане майбутнє,
І степова безкрая широчінь,
І Кобзарева дума незабутня!
Ведучий 2. Ти, рідна мово, чиста, як роса,
Цілюща й невичерпна, як криниця.
Святиня наша, гордість і краса,
Ти — розуму народного скарбниця!
(Звучить пісня про Україну)


ЗВІТ
про проведення виховного заходу в групах ВХП-12 1/9 та ВХП-12 2/9
на тему:
«Історія свята
(до Дня української писемності)»
Захід проводився 07.11.2013 в читальному залі коледжу.
На ньому були присутні працівник бібліотеки коледжу Богінська Р. І., куратори груп, 20 студентів групи ВХП-12 1/9 та 20 студентів групи ВХП-12 2/9.Даний виховний захід сприяв прищепленню студентам шанобливого ставлення до рідного слова, адже воно відмикає людські серця, виховував прагнення передати нащадкам наш скарб – українську мову; сприяв розширенню словникового запасу студентів.
Присутні ознайомилися з виникненням писемності; ще раз відчули красу й багатство рідної мови, її різноманітні можливості, в котрий раз переконалися, що рідна мова - це духовна святиня, найбільший і найдорожчий наш скарб;
Аудиторія з зацікавленістю, дуже серйозно сприйняла надану ведучими інформацію.
По результатам проведеного заходу можна вважати, що поставленої мети досягнуто.

2734742157088
109545105410

2617470161290
2191385216725507620
28187654205605
33505364
-107315501904026171422906724