Презентація досвіду роботи Блажко О.М.
Я, Блажко Оксана Миколаївна, учитель хімії КЗО Майська СЗШ, Синельниківського району, Дніпропетровської області, педагогічний стаж 5 років, кваліфікаційна категорія «спеціаліст».
У житті та педагогічній діяльності керуюся висловом Сократа: «У людині є сонце… Тільки його не треба гасити». Намагаюся працювати так, аби вогник дитячої допитливості яскраво горів.
Актуальність досвіду, його практична значимість
Загальновизнано, що школа – це модель суспільства. Саме від якості шкільного навчання і виховання залежить збагачення культурних цінностей. Стрімкий розвиток усіх сфер суспільного виробництва зумовлює збільшення обсягу та підвищення складності навчального матеріалу практично з усіх шкільних дисциплін. Тому реформування загальної освіти супроводжується введенням нових спеціальних форм організації пізнавальної діяльності, які мають конкретну мету – створити такі умови навчання, за яких би кожен учень успішно навчався, розвивав свій інтелект і був готовим до творчої самореалізації. Бо ж у формуванні особистості дитини, на мою думку, чи не найбільшу роль грають саме форми організації навчального процесу, який відображає характер взаємозв’язків його учасників. За визначенням О.Я. Савченко, „форма організації навчання” означає певну взаємодію вчителя та учнів, що регулюється встановленим режимом та умовами роботи.
Мета опису досвіду:
Розкрити значення використання інтерактивних технологій для розвитку інноваційної особистості в умовах креативної освіти на уроках хімії.
Завдання:
Аналіз своєї діяльності і учнів під час використання інтерактивних методів навчання, які здатні зацікавити учнів, стимулювати і активізувати процесс пізнання.
Ідея досвіду:
реалізація форм і методів проведення інтерактивних вправ на уроках хімії забезпечує розвиток і саморозвиток особистості, сприяє формуванню її організаційних, інформаційних, комунікативних.
Інноваційне значення:
Впровадження інформаційно – комунікативних технологій в навчально – виховний процес, використання інтерактивних методів та прийомів для досягнення високої результативності в роботі, розвитку мислення учнів, пробудження інтересу до предмета та здобуття знань.
Висвітлення змісту досвіду
З метою підвищення ефективності навчаннявикористовую метод проблемного навчання, форми колективної, індивідуальної та самостійної роботи учнів, надаю перевагу розв'язуванню задач логічного, навчального, пошукового характеру та завдання творчого характеру.
Працюю над проблемою «Розвиток інноваційної особистості на уроках хімії в умовах креативної освіти з використанням інтерактивної моделі навчання». Вважаю цю проблему актуальною так як молоді, що закінчує школу, необхідно адаптуватися в складному сучасному світі, тому їй потрібна не тільки сума набутих знань, скільки вміння їх реалізовувати, застосовувати в повсякденному житті, адже інноваційна особистість повинна бути здатною до життєтворчості та самореалізації у нових соціальних умовах. Дітям потрібно вміти передбачати зміни і адаптуватися до них на особистісному та соціальному рівнях. Відтак, щоб вижити в умовах, які готує майбутнє, навчання повинно мати інноваційний характер.
З моделей навчанняя обирала інтерактивну модель навчання.
Слово «інтерактив» прийшло до нас з англійської (іпіег — взаємний, акі — діяти). Таким чином, інтерактивний означає здатний до взаємодії, діалогу.Інтерактивне навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, що має за мету створення комфортних умов навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність та інтелектуальну спроможність.
Суть інтерактивного навчання полягає в тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної, активної взаємодії всіх учнів; учитель і учень є рівноправними суб’єктами навчання.
Мета - реалізація навчальних цілей, загальний розвиток учня, надання кожному з них оптимальної можливості в особистісному становленні й розвитку, розширення можливостей самовизначення. Результат – створення дидактичних умов для ситуації успіху дитини у процесі навчальної діяльності, збагачення її мотиваційної, інтелектуальної та інших сфер.
Використовую такий алгоритм роботи при проведенні інтерактивного уроку:
визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці;
ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп...);
планування уроку – етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;
вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;
мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів, тощо;
забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів та під час оголошення, представлення теми;
надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;
забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи ( на свій вибір);
рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах – індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків, тощо.
Орієнтовний розподіл часу між етапами інтерактивного уроку:
Мотивація – 5%;
Оголошення теми – 5 %;
Інформування учнів – 10-15%;
Інтерактивна вправа – 50-60%;
Рефлексія – 15-20%.
Працюючи по даній моделі я виявила як ряд позитивних моментів, так і ряд негативних явищ. Перерахую позитивні і негативні сторони моделі. Позитивні:1. Розширюються пізнавальні можливості учня (здобування, аналіз, застосування інформації з різних джерел). 2. Як правило, високий рівень засвоєння знань. 3. Учитель без зусиль може проконтролювати рівень засвоєння знань учнів. 4. Учитель має змогу розкритися як організатор, консультант. 5. Партнерство між учителем і учнями та в учнівському колективі. Негативні.1. На вивчення певної інформації потрібний значний час. 2. Необхідний інший підхід в оцінюванні знань учнів.4. Відсутні методичні розробки уроків з різних предметів. Складовими різноманітних інтерактивних технологій обов’язково є так звані пасивні й активні методи навчання. Неможливо одній дитині знати все, навіть у вузькій галузі. Учні повинні мати інші навички: мислити, розуміти суть речей, осмислювати ідеї і концепції, шукати потрібну інформацію, інтерпретувати її і застосовувати в конкретних умовах. Саме цьому і сприяють інтерактивні технологій.
На уроках хімії я використовую чотири групи інтерактивних технологій:
1.Інтерактивні технології кооперативного навчання:
- навчання в парах;
- ротаційні (змінювані) трійки;
- два - чотири - всі разом;
- "карусель".
2.Інтерактивні технології кооперативно - групового навчання:
- обговорення проблеми в загальному колі;
- "мікрофон";
- незакінчені речення;
- мозковий штурм;
- навчаючи - учусь;
- вирішення проблеми.
3.Технології ситуативного моделювання:
- симуляції;
- спрощене судове слухання;
- розігрування ситуацій за ролями.
4.Технології опрацювання дискусійних питань:
- метод - прес;
- "займи позицію";
- "зміни позицію";
- неперервна шкала думок;
- дискусія;
- дебати.„Карусель”Ця модель сприяє одночасному включенню всіх учнів класу в активну роботу, наприклад, для інтенсивної перевірки обсягу і глибини наявних знань. „Карусель” – передбачає розподіл дітей на 2 групи (рівні за кількістю), утворюється 2 кола: Зовнішнє коло не „рухається” і визначає питання для внутрішнього кола; внутрішнє коло – рухоме. За сигналом вчителя учні внутрішнього кола пересуваються на 1 стілець ліворуч. З новим співрозмовником чи співрозмовницею обговорюється наступне питання. Вчитель постійно слідкує за часом та чітким пересуванням учнів. Якщо коло пройдене повністю, то це має бути той або та, з ким починалася вправа. Учні першого варіанта (нерухомі) ретельно готують запитання за певною темою. За сигналом учителя учні другого варіанта переміщуються на одну карту вперед через певний проміжок часу (з інтервалом в 1-2 хв.), який відводиться для їхнього спілкування між собою, так званих змінних пар. Один учень „бережок”, виступає у ролі вчителя, а другий учень – „річечка”, - у ролі учня. У процесі роботи кожний учень „річечка”, переміщуючись, повинен отримати запитання від першого, другого, третього, четвертого і т.п. учнів з варіанта „бережок”, тобто кожний учень „річечка” повинен відповісти на 12 запитань. Отже, він має побувати на кожній парті кожного ряду. Учні, які виступають у ролі вчителя („бережок”) мають оцінити відповіді „річечки”, визнаючи відрізком активність учня, який виконував завдання. Таку шкалу активності має кожний учень рухомого варіанта. На даній оціночній шкалі за допомогою дуги визначається рівень активності учня, виходячи з 12-бального оцінювання. Наприклад, 9 балів: „Робота в групах”Робота в групах дає можливість учням висловлюватись, обмінюватися ідеями з партнерами в групі і лише потім озвучувати свої думки перед класом. При роботі в групах можна використовую такі прийоми: - мозковий штурм; - індивідуальна робота; - робота в парах; - презентація роботи груп; - виступи спостерігачів; - анкетування. Мозковий штурм – ефективний метод колективного обговорення проблеми чи завдання, пошук рішень, який спонукає учасників виявляти свою уяву та творчість. Він передбачає вільне висловлювання думок усіх учасників і допомагає знаходити багато ідей та рішень. Учитель на уроці називає тему „мозкового штурму”. При цьому „мозковий штурм” організовують за такими правилами: 1. Усі учасники „штурму” пропонують ідеї. 2. Один учень („секретар”) записує на дошці всі запропоновані ідеї. Коли група вважає кількість поданих ідей достатньою, переходять до наступного етапу. 3. Ідеї систематизують, аналізують, розвивають групою. 4. Обирають найкращі рішення. Правила поведінки під час мозкового штурму. 1. Намагатися висунути якомога більше ідей. 2. Включати свою уяву: не відкидати ніякої ідеї тільки тому, що вона суперечить загальній думці. 3. Можна розвивати ідеї інших учасників. 4. Не можна критикувати висловлювання інших та давати оцінку запропонованим ідеям. „Акваріум”Акваріум – це один з варіантів кооперативного навчання. Він ефективний для розвитку навичок спілкування в малій групі, удосконалення вміння дискутувати й аргументувати свою думку. Порядок проведення. 1. Учні об’єднуються у групи по 4-6 чоловік. Вчитель пропонує їм ознайомитися із завданням. 2. Одна з груп займає місце в центрі класу. Ця група отримує інструкцію для проведення групової дискусії, сформульовану приблизно так: - прочитайте завдання вголос; - обговоріть його в групі (проведіть коротку дискусію); - за 3-5 хвилин дійдіть спільного рішення або підсумуйте дискусію. 3. Поки діюча група займає місця в центрі, решта учасників обговорюють завдання в малих групах. Зв.ув. учнів, котрі перебувають у зовнішньому колі, слухають, не втручаючись у перебіг обговорення. 4. По завершенні відведеного для дискусії часу група повертається на свої місця. 5. Коротке загальне обговорення можна організувати за такими запитаннями: - чи погоджуєтеся ви з думкою групи? - чи була ця думка достатньо аргументованою, доведеною? Відводиться на таку бесіду 3-4 хвилини. 6. Потім пропонується іншій групі зайняти місце в центрі кола. Наступна група може обговорювати інше завдання або іншу проблему: „акваріум” „Навчаючи – учусь” Суть прийому „Навчаючи – учусь” полягає в тому, що кожен учень може передати свої знання іншим дітям та отримати від однокласників нову для себе інформацію у процесі спілкування. Кожна група має певний обсяг інформації, розділеної на частини та записаної на окремих індивідуальних аркушах. За певний час діти повинні засвоїти свою частину інформації та поділитися з іншим учасником групи. Спілкуватись потрібно тільки з одним учасником. Таким чином, усі діти у групі засвоюють певну суму знань. Потім групи обмінюються делегатами, які навчають дітей іншої групи того, що вивчили самі. Прийом „Навчаючи – учусь” є дуже ефективним при узагальненні матеріалу з обраної теми, закріпленні та повторенні вивченого. Стимулює в учнів бажання до навчальної діяльності, створює ситуацію успіху. „Мікрофон”Цей прийом я використовую як у груповій, так і у фронтальній роботі з учнями, може стати частиною інших інтерактивних прийомів („Мозковий штурм”, „Акваріум” тощо). Полягає у висловлюванні ідей, думок або відповідей на запитання. Діти повинні дотримуватись певних правил: висловлюватись по черзі й тільки в символічний (іграшковий) мікрофон, не перебивати і не критикувати інших. Даний вид роботи дозволяє виховувати в учнів уміння вислуховувати інших, бажання ділитися своїми думками. Ефект від використання інтерактивних прийомів максимальним буде тільки тоді, коли сам учитель глибоко усвідомить суть і необхідність такої роботи, при цьому врахує вікові особливості та рівень розвитку учнів класу. Демократизація навчання, що є потребою суспільства, неможлива без осучаснення уроку. Уроку, який проводиться для учнів і заради учнів. Майстерність учителя сьогодні полягає у творчому підході до конструювання уроків, у постійному прагненні підвищити ефективність навчально-пізнавальної діяльності шляхом новітніх організаційних форм. При цьому значущою залишається реалізація на уроці виховних, розвивальних та освітніх завдань. Імітація Ця технологія ситуативного моделювання, яка дозволяє через прості речі представити природні, технічні, соціальні та психологічні процеси або проблеми. „Витинанка” – найпростіша вправа, яка займає небагато часу й не потребує вступу та мотивації. Її можна включати до будь-якого уроку (особливо ефективна на етапі закріплення вивченого матеріалу та на етапі актуалізації опорних знань). Порядок проведення: Всім учням роздається по аркушу паперу з однаковим завданням; учні сідають, утворюючи коло, спиною до центру. Всі виконують завдання на листочках. Потім всі виконують інструкції викладача: - поверніться обличчям до кола та покладіть аркуші на підлогу перед собою, роздивіться, які відповіді отримали інші; - чи є ті, хто отримав однакові відповіді? - чи є ті, хто виконав вправу неправильно? - чи можна їх вважати поганими виконавцями завдання? Чому? Після короткого обговорення переходять до наступного завдання. СимуляціяПлануючи свої уроки в 7 класі я часто використовую технологіюситуативного моделювання – симуляцію. Вона полягає в створенні на уроці певної ситуації, якогось процесу тощо. Симуляція активізує пізнавальну діяльність учнів на уроці, зацікавлює, позитивно налаштовує на сприйняття матеріалу. Навчання в гріГра є особливою формою життя дитини в суспільстві та доступною формою пізнання і пристосування до суспільства. У грі діти виконують ролі дорослих, відтворюючи в ігрових умовах їх життя, працю, стосунки між ними. Через гру дитина задовольняє свої потреби в спілкуванні з дорослими, у суспільному житті з ними. Гра зароджується в дитині ще в ранньому віці. Як правило, це гра з предметами, де діти граються поряд, але не разом, предмет (іграшка) визначає зміст та характер гри. Гра з предметами набуває рольової форми. Головним стає дорослий, його дії, стосунки з іншими людьми. Рольова гра є соціально зумовленою, бо її сюжет дитина запозичує із суспільства. Вшколі гра також не втрачає своєї актуальності й значимості. І хоч тут уже переважає навчальна діяльність і дидактична гра, рольові ігри та ігри з предметами все ж іще мають місце. Безпосередньо в грі дитину приваблює сама гра. Дії, які виконуються самі по собі цікаві дитині. Проте, гра все ж не є продуктивним видом діяльності. Результативність гри визначається пізнавальними, емоційними та іншими надбаннями. В грі розвиток є ніби побічним продуктом. Значення гри: - підготовка до майбутнього життя; - вміння підкорюватись правилам; - розвиток моторики, психічних процесів; - активізація уваги на уроці; - активізація пізнавальної діяльності; - спосіб зацікавлення учнів; - засіб попередження перевантаження, перевтоми; - позитивний емоційний настрій. „Шкала думок”Цю технологію іноді розглядають як варіант технології „Займи позицію”. Вона також служить способом опрацювання дискусійних питань. Проводжу її так:Оголошую або ще раз нагаду дискусійне питання. Пропонується всім вишикуватись на уявній лінії („Шкала думок”) – біля таблички „Згоден /на 100%”, „Згоден /на 50%”, „Згоден /на 0%” або на проміжку між певними табличками, можна стати на позицію 5%, 25% тощо. Вчитель починає опитувати від 100%, рухатися до 0%. До висловлювання залучаються ті, хто мовчав. Якщо виявляються бажаючі змінити своє розташування на „Шкалі думок”, нехай це зроблять, пояснивши, які аргументи на них вплинули.Повернувшись до загального кола, підсумовую результати. „Дискусія”Дискусія пропонується для обговорення певного питання. Застосовую такі вправи: - неструктурований мозковий штурм; - текст (фрагмент), що містить суперечливе питання. Пропону учням в парах напрацювати по 2-3 аргументи до двох протилежних позицій: так, ні (3 хвилини). Після цього розпочинають загальну дискусію. По завершенні дискусії учням пропонується оцінити власну участь та участь класу в дискусії за шкалою. 0 --------------12 . Висловлюються 2-3 учня (особливо ті, хто не висловлювався під час дискусії). В наш час дедалі більшої популярності у вчителів набуває один з інтерактивних методів навчання – проектна діяльність. Метод проектів дає змогу поглибити знання учнів із навчальних предметів, визначити їхні здібності, розвинути інтерес до дослідницької роботи, сформувати вміння працювати з різноманітними інформаційними джерелами, навчити проводити спостереження та робити висновок, презентувати результати своєї роботи. Нагромаджений вже сьогодні в Україні та за кордоном досвід переконливо засвідчує, що інтерактивні методи сприятимуть інтенсифікації та оптимізації навчального процесу. Вони дозволяють учням: - аналізувати навчальну інформацію, творчо підходити до засвоєння навчального матеріалу й тому зробити засвоєння знань більш доступним; - навчитись формувати власну думку, правильно її виражати, доводити власну точку зору, аргументувати й дискутувати; - навчитись слухати іншу людину, поважати альтернативну думку; - моделювати власний соціальний досвід через включення в різні життєві ситуації і переживати їх; - вчитель будувати конструктивні відносини в групі, визначати своє місце в ній, уникати конфліктів, розв’язувати їх, шукати компроміси, прагнути діалогу; - знаходити спільне розв’язання проблеми; - розвивати навички проектної діяльності, самостійної роботи, виконання творчих робіт. Будуючи свої уроки, я насамперед:
передбачаю розв”язання різноманітних творчих завдань, спрямовуючи учнів на пошукові види робіт: бесіду за проблемним запитанням, усне малювання, мозковий штурм;
ураховую вікові особливості учнів і послідовно ускладнюю форми роботи;
залучаю до роботи всіх учнів класу, забезпечую участь кожного з них у групових та колективних формах роботи;
використовую інтерактивні форми і види роботи;
ставлю учнів у позицію творця.
Це дало мені змогу виробити формулу успішної роботи на уроці:
творчість школярів+творчість вчителя=сучасний урок.
Види і форми навчальної роботи, які я застосовую на уроках, сприяють зацікавленню навчальним матеріалом, розвитку творчих здібностей учнів, активізують розумову діяльність школярів, розвивають логіку та критичність мислення, мовленнєві вміння та навички, допомагають проявити особисте „Я”.
Інтерактивні технології сприяють розвитку творчого мислення школярів та дають змогу виділити наступні фактори, які стимулюють творче мислення:
" Ситуації незавершення, заохочення прояву ініціативи школярів.
" Стимулювання відповідальності і незалежності.
" Акцент на самостійних розробках учнів.
" Увага до інтересів людини, доброзичливість, толерантність у стосунках.
Фактори, які гальмують творче мислення:
" Уникнення ризику.
" Прагнення до успіху будь-якою ціною.
" Стереотипність мислення.
" Конфорність, схиляння перед авторитетами.
" Несхвальні відгуки вчителя про виявлення ініціативи учнів.
Ефективно реалізувати вище зазначені фактори, що стимулюють творче мислення допоможуть інтерактивні технології. Суть яких полягає в тому, що навчальний процес організований так, щоб усіх учасників залучити до процесу пізнання, формування висновків, створення певного результату, де кожен робить індивідуальний внесок. Відбувається обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. В ході цього процесу учні працюють в атмосфері толерантності, доброзичливості та взаємопідтримки. Це дозволяє не тільки отримати нові знання, а й розвиває пізнавальну та творчу діяльність.
У наш час спостерігається зростання інтересу до процесу творчості. Якщо в деяких психічних процесах людині допомагають складні механізми (комп'ютери, сканери, обчислювані машини), то творчість не може бути формалізована і обмежена певною програмою дій, не може бути механічною. Але від творчості залежить науково - технічний прогрес і створення нового. Навіть у школі можна впевнитись у зростанні інтересу до креативності: за новою 12 бальною системою оцінювання найвищі бали отримують учні тоді, коли виявляють творчість. Але ж відомо, що творчий учень є дзеркальним відображенням творчого вчителя. Тому проблема розвитку у школярів педагогічної творчості належить до актуальних проблем сучасної освіти.
Працювати з учнями дуже велика відповідальність. Кожен вчитель, не дивлячись який предмет він викладає, повинен не тільки навчити, але й виховати, розвинути ті чи інші навички. Тому щоб створити інноваційну, сучасну особистість до педагога креативного закладу ставлять багато вимог:
дружелюбність і чуйність;
уміння розібратися в психологічних особливостях обдарованих дітей, відчуття їх потреб, інтересів, розуміння нахилів, терпіння;
досвід роботи з дітьми (втому числі і своїми особистими);
високий рівень інтелекту;
широке коло інтересів і вмінь;
наявність крім педагогічної ще якоїсь освіти;
живий, активний характер;
розвинене почуття гумору, але без сарказму;
гнучкість до перегляду своїх поглядів, постійному самовдосконаленню;
готовність до виконання найрізноманітніших обов'язків, зв'язаних з навчанням обдарованих дітей;
творчий нетрадиційний світогляд;
висока цілеспрямованість;
здібність до самоаналізу, самооцінки;
хороше здоров'я, життєстійкість;
спеціальна післявузівська підготовка до роботи з обдарованими дітьми і готовність до подальшого придбання спеціальних знань.
Готовність педагога працювати в креативному навчальному закладі передбачає також наявність у нього теоретичних знань і професійних знань та умінь:
здатність будувати індивідуалізоване навчання при узгодженні з результатами психологічного діагностичного обстеження дитини;
використовувати концептуальну модель обдарованості, що допомагає охопити всі складності і тонкощі навчально-виховного процесу;
розробляти та модифікувати навчальні програми;
стимулювати пізнавальні, творчі здібності учнів;
консультувати учнів і оцінювати їх успіхи.
Принципово важливою умовою визнання професійної концептуальної відповідності педагога в креативній педагогічній системі є:
наявність педагогічної системи, що забезпечує креативний навчально-виховний процес;
відкритість педагога до нового і здатність гнучко вдосконалювати свою педагогічну систему;
готовність педагога до безкорисливих проявів.
Для забезпечення умов креативного навчально-виховного процесу учитель-фасилітатор виконує функції:
психолога, що послідовно створює творчий психологічний клімат, який сприяє розвитку творчої мотивації і забезпечує стійку творчу активність учнів-дослідників на основі врахування їх індивідуальних особливостей;
організатора дослідницької діяльності, який створює умови творчого самостійного визначення і глибокого усвідомлення учнями-дослідниками системи наукової організації діяльності, актуалізації методологічних основ дослідження та визначення його методологічної характеристики;
координатора дій учнів-дослідників в ході дослідження, що сприяє динамічності і загальній творчій продуктивності як окремого школяра, так і всього творчого колективу дослідників;
експерта, що здійснює експертну оцінку творчої діяльності за участю учнів-дослідників і відповідає за дотримання наукової термінології, використання понять, законів, методів, засобів тощо;
консультанта, який в разі необхідності надає консультативну допомогу школярам-дослідникам з будь-яких проблем без перебільшення її міри;
філософа, що направляє творчу активність учнів на виявлення філософської основи будь-яких закономірностей, явищ, законів з використанням понять, категорій, законів діалектики, враховуючи погляди, переконання, ідеї відомих філософів Світу.
Результативність досвіду роботи вчителя
У своїй практичній діяльності ставлю перед собою завдання вчити учнів логічно мислити, аналізувати, пояснювати, порівнювати. Глибокі знання з такого предмета, як хімія , потрібні не кожному учневі, адже з цією наукою поєднають своє життя не всі наші вихованці. Тому й вивчати неорганічні й органічні речовини допомагаю своїм учням на більш практичному рівні, потрібному їм для життя, отже формувати в учнів на уроках хімії життєві компетентності.
Теоретичні виступи в 2013-2014н.р.
№з/п Назва заходу Тема виступу Форма проведення Використання ІКТ Результативність
1 Засідання МО вчителів природничих наук Результати ДПА Робота з обдарованими учнями з хімії засідання + Висока
2 Засідання МО вчителів природничих наук Підготовка до олімпіад засідання + Висока
3 Педрада Розвиток творчих здібностей . Соціалізація у форматі випереджаючого навчання і освіти засідання + Висока
4 Засідання МО вчителів природничих наук Використання ІКТ на уроках хімії засідання + Висока
Друкування творчих наробок на педагогічних сайтах Інтернету.
№ Назва роботи Вид Назва сайту К-сть сторінок Результативність
1 Будова речовини. Атоми та молекули. Взаємодія молекул. Явище дифузії
Методична розробка уроку http://
metodportal.
net 6 Сертифікат
№0000/25763
Друковані роботи:
№ Назва закладу Тема Рік
1 Обласний педагогічний каталог Збірка різнорівневих тестів з неорганічної хімії 2009-2010.р.
Підвищення педагогічного досвіду:
№ Рік Вид роботи
1 З 2009 Школа молодих та малодосвічених вчителів (куратор Ніколенко С.П.)
2 З 2009 Районні семінари вчителів біології та хімії
3 З 2009 Член методичного об’єднання природничо – математичного циклу (керівник Ніколенко С.П.)
4 З 2009 Участь в педагогічних радах школи
5 З 2009 Участь в методичних радах школи
6 З 2009 Участь в психолого – педагогічних семінарах на базі школи
7 З 2013 Член експериментальної групи школи
8 2013-2014 н.р. Обласний семінар «Післядипломний професійний розвиток педагогів природничо – математичного циклу предметів та трудового навчання в інноваційній діяльності»
9 2013-2014н.р. Участь в інтернет - семінарах
Робота із здібними та обдарованими дітьми:
№ Вид роботи Тема Рік Результативність
1 Науково-дослідницька робота 2009-2010н.р. ІІ м (районний рівень)
2 Науково-дослідницька робота 2009-2010н.р. ІІ м (районний рівень)
3 Науково-дослідницька робота «Вплив хімічних речовин на фази розвитку пшениці» 2010-2011н.р. ІІІ м (районний рівень)
4 Науково-дослідницька робота « 2012-2014н.р ІІ м (районний рівень)
Нагороди
Грамота відділу освіти Синельниківської РДА 2009р. за проведення районного семінару вчителів біології та хімії
Хоч мій педагогічний досвід не дуже великий я все ж таки сміливо можу сказати, що вчителю хімії необхідно досконало знати предмет, теоретичні основи хімічної науки. І не просто тільки пам’ятати наукові положення,закони, але й бачити в хімії основне, головні смисловіопори в шкільному курсі хімії, логічні звязки в тому чи іншому розділі, темі. Слід бути добреобізнаним з основних положень педагогіки, психології, наукової
організації , логіки, досвідомкращих учителів.Треба також добре знати
можливості учнів класу, їх рівня підготовки та здатності до навчання.Дуже важливо бути ґрунтовно обізнаним із нормативними документами,основні з яких:
-Програма
-Правила техніки безпеки для кабінетів хімії
-Положення про кабінет хімії.
-Єдині вимоги до усного і письмового мовлення учнів та про ведення
письмових робіт і перевірки зошитів.
-Планування та облік роботи загальноосвітньої школи.
-Положення про методичну роботу.
-Положення про тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів.
-Положення про державну підсумкову атестацію учнів загальноосвітніх
шкіл.
Інструктивно-нормативні документи - основа роботи вчителя. Без їх знання він працюватиме стихійно. Всі інструктивно-нормативні документи підлягають безумовному й неухильному
виконанню.
Не менш важливо оволодіти відповідною педагогічною
технологією. Треба вміти володіти своїми емоціями, настроєм,мімікою обличчя, вміти надати обличчю потрібного виразу, голосу-відповідної інтонації, бачити весь клас вцілому і кожного учня зокрема;
необхідно вміти одночасно розповідати і слідкувати за увагою кожного учня, слухати відповідь одного школяра і контролювати діяльність
всього класу, говорити і писати одночасно і т.д.
Необхідно також бути добрим організатором, вміти встановлювати
належний контакт з дітьми і налагодити робочу дисципліну.
Щоб вплинути на учнів,треба знати їх психологію, рівень фізичних та
інтелектуальних можливостей, особливості сприймання, пам’яті, уваги. У цьому вчителю може допомогти цілеспрямоване спостереження,
яке рекомендується сучасною педагогікою проводити за такими параметрами :
1. Громадська і трудова діяльність.
2. Моральна вихованість.
3. Ставлення до навчання.
4. Культурний кругозір.
5. Інтереси і нахили.
6. Навики навчально-пізнавальної діяльності.
6.1 Вміння виділяти головне в навчальному матеріалі.
6.2 Вміння планувати навчальну діяльність .
6.3 Вміння (в темпі класу ) читати і писати.
6.4 Вміння здійснювати самоконтроль у навчальній діяльності.
7. Воля, наполегливість у навчанні.
8. Стан здоров’я, працездатність
9. Виховний вплив у сім’ї.
10.Виховний вплив колективу класу.
11.З яких предметів слабо йде навчання.
І найприємніші, найцінніші для мене слова від учнів – «Дякуємо за урок!». Це речення для мене є найбільшим натхненням під час підготовки до наступного уроку.