Доповідь на тему: Робота з історичними джерелами

ДНЗ « Краматорське вище професійне торгово-кулінарне училище»
ДОПОВІДЬ
для виступу на Інтернет конференції
«Впровадження компетентнісного підходу при викладанні суспільних дисциплін – одна з умов активізації пізнавальної діяльності учнів ПТНЗ»
на тему:
«Формування предметних компетенцій учнів через організацію роботи з історичними джерелами»
Підготувала: Бєлова Н.О. – викладач історії та правознавства
КВПТКУ №42, «спеціаліст вищої категорії», «викладач-методист», голова зональної МК викладачів суспільних дисциплін Краматорсько-Слов’янського регіону
м.Краматорськ, 2015 р
Державний стандарт базової і повної середньої освіти, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. №1392, ґрунтується на засадах особистісно зорієнтованого, компетентнісного і діяльнісного підходів.
Сутність компетентнісного підходу полягає у спрямуванні навчального процесу на набуття учнями важливих компетенцій, тобто загальних здатностей особистості виконувати певний вид діяльності. Компетентність базується на знаннях, досвіді, цінностях, набутих завдяки навчанню, і є показником успішності.
Компетентнісний підхід сприяє формуванню ключових і предметних компетентностей.
Українські дидакти О. Пометун та Г. Фрейман, зазначають, що результатом навчальної діяльності учнів з історії повинні стати наступні предметні компетенції:
просторова – розуміє під собою орієнтування учнів в історичному просторі, тобто вміння співвідносити історичні явища і процеси з географічним положенням країн та природними умовами;
хронологічна – передбачає вміння учнів орієнтуватися в історичному часі, зіставляти історичні продії із періодами, епохами;
мовленнєва – означає уміння будувати усні та письмові висловлювання: розповідати про історичні події та явища, брати участь у дискусії, аргументувати власну позицію; писати есе, аналітичні доповіді, реферати;
формування логічної компетентності учня відбувається під час аналізу, синтезу й узагальнення учнем історичної інформації; самостійного визначення учнями сутності, наслідків та значення історичних подій і явищ; проведення нескладних досліджень, проектної роботи.
інформаційна компетентність учня може бути сформована за умов: критичного аналізу й оцінки історичних джерел, самостійної інтерпретації змісту історичних джерел, оцінювання, порівняння, пояснення учнями фактів і явищ дійсності на основі інформації, отриманої з різних джерел.
Інформаційна компетенція, на мій погляд, є основною, бо інформація первинна.
Формування всіх вищеназваних компетенцій неможливо без використання історичних джерел. Завдяки інформації, отриманій не тільки з підручника, а й засвоєній з прочитаного документу, побаченій на ілюстрації чи з екрану телевізора, учні мають можливість більш поглиблено зрозуміти історичні події чи явища. Історичні джерела сприяють оволодінню навичками дослідницької роботи, критичного мислення, що є на сучасному етапі досить продуктивною формою навчання.
Поетапно спланована робота з історичними джерелами розвиває культуру історичного мислення, сприяє процесу пізнання та осмислення конкретних історичних подій, явищ. Історичні джерела необхідно використовувати для забезпечення ефективності уроків, підвищення якості знань, поглиблення, закріплення і узагальнення матеріалу.
Під час використання історичних джерел різного типу, необхідно пам'ятати про багато перспективний підхід, коли якась історична ситуація висвітлюється з кількох перспектив, що презентують різні суспільні позиції та інтереси. Щоб працювати з історичними джерелами і отримувати позитивні результати необхідно враховувати такі елементи, як: різноманітність джерел, створення можливості для порівняння, ретельний відбір, яскравість.
В сучасному світі важко зорієнтуватися в потоці інформації, який має вплив на учнів. Учні чують різні інтерпретації, тлумачення, трактування історичних подій, процесів. Цю інформацію їм дає преса, телебачення, кіно. Щоб протистояти такому впливу, необхідно розвивати в учнів уміння аналізувати та оцінювати різні погляди на історичний процес, критично ставитися до них, виробляти власну позицію, аргументувати свій вибір.
Історичні джерела поділяються на:
документальні;
візуальні;
речові.
Розвиток навичок роботи з документами починають вже з середньої школи. В училищі учні аналізують документ за допомогою пам’ятки .
Якщо в 5-6 класі середньої школи достатньо простого аналізу і висновку, то в училищі учні вчаться вирішувати проблемні завдання, виділяти головне, порівнювати матеріал, встановлювати причинно-наслідкові зв'язки. Тобто навички роботи з історичними джерелами вдосконалюються. Матеріал вимагає більш високого рівня пізнавальної і розумової діяльності, критичного ставлення до тексту, самостійного, творчого застосування знань. В училищі історичні джерела використовуються для складання портретів історичних осіб. Цей процес розвиває історичне мислення. Робота з джерелами повинна відбуватися на різних етапах уроку. Дослідницька робота з документами можлива для використання і в позакласній та позаурочній діяльності.
Візуальні історичні джерела є не менш важливими. До них належать: фото, плакати, карикатури, картини, таблиці, схеми, діаграми, малюнки, відео, презентації. Візуальні джерела можуть використовуватися як мотивація уроку, підсумок, як складова тематичного оцінювання. Під час роботи з візуальними джерелами також використовується пам'ятка.
Якщо робота з картинами, таблицями, діаграмами, фото і т. д. потребує критичного мислення, вміння аналізувати, описувати, висловлювати свою точку зору, то відео - матеріали доповнюють знання про історичний період, дають змогу краще запам'ятати матеріал у не зовсім звичній формі. Як показала практика, уроки з використанням відео запам'яталися учням краще.
На першому курсі під час вивчення теми: "Перша світова війна" використовуються фрагменти фільму: "Загибель імперії". Він розвиває критичне мислення, адже ми можемо бачити різні позиції громадян того часу щодо війни, революції 1917 року і т. д. Учні можуть відчути дух епохи, сформувати власну позицію, зробити висновки. Є багато документальних фільмів, які розкривають роль особистості в історії: "Нестор Махно", "Ленін", "Гітлер"."Брежнєв", "Йосип Сталін", "Микита Хрущов"
Для другого курсу можна використати фільми: "Визволення". Фільм "Сапери" дає можливість замислитися, висвітлює зовсім інше бачення війни, ніж трактувала радянська ідеологія і навіть освітлює іншу позицію, ніж записана у підручниках. Це є приводом до дискусії, формування власної точки зору. Програма другого курсу дає змогу використати фрагменти фільмів: "Америка під ударом" (тема: "США в 21 ст."), , "Хіросима".
Використання відеофільмів дає позитивні наслідки, але є і недоліки. Деякі учні, проникаючись побаченим, більше запам'ятовують відео-сюжет і втрачають загальний зміст теми. До підбору і використання фільмів вчителю теж треба ставитись серйозно. Перш ніж використовувати фрагменти, треба переглянути фільм, вибрати ті, що відповідають темі і віковим особливостям учнів.
Однією з форм роботи з сучасними інформаційними технологіями є використання мультимедійних презентацій. Презентації - це важливий метод навчально-виховної діяльності. Вчитель може не тільки продемонструвати змістовний матеріал, що вивчається по темі, а й формувати певну логіку мислення.
Мультимедіа - це створення умов з організації роботи шляхом сполучення навчального матеріалу і забезпечення його успішного сприйняття при підключенні різних видів пам'яті: зорової, слухової, емоційної. Використання на уроках презентацій значно полегшує роботу вчителя.
Презентація дає змогу економно використовувати час уроку, показати схеми, таблиці, ілюстрації, статистичний матеріал, що підготовлено вчителем з інших джерел. Практика показала, що використання презентацій сприяло кращому засвоєнню карт, архітектурних пам'яток, портретів. Також зручно використовувати презентації при проведенні вікторин, уроків узагальнення.
Сучасні вимоги до навчального процесу полягають не тільки в тому, щоб учні отримали систему наукових фактів, готових істин і штампів. Навчання повинно формувати в учнів здатність творчо мислити, вміння аналізувати і зіставляти факти, аргументовано захищати свою точку зору, критично ставитись до джерел інформації, вчитися розуміти інших людей і співробітничати з ними.
Під час роботи з історичними джерелами успішно апробовані різноманітні інтерактивні методи, а саме:
"Обговорення проблеми в загальному колі". Учні обговорюють опрацьований документ чи переглянутий фрагмент фільму. Обговорення триває до тих пір, поки є бажання висловитись. Даний метод дає можливість почути різні позиції учнів, обговорити їх, прийти до спільної думки.
"Навчаючи - вчуся". Учень працює з історичним джерелом, а потім ділиться отриманою інформацією з іншими, переміщуючись по класу. У цьому методі використовується робота в парах.
"Діалог" - спільний пошук усіма створеними групами узгодженого рішення однієї проблеми, що знаходить своє відображення в документі, таблиці, схемі.
"Конкурс" - це той діалог, але кожен шукає кращу думку.
"Атака на учнів", "Атака на вчителя". Тут вислуховується багато думок з питання, але обирається краща.
"Пошук інформації". Учні вивчають першоджерела, отримуючи необхідну інформацію.
"Коло ідей". Учні утворюють групи, працюють над одним джерелом. Потім вислуховується добута в процесі роботи інформація.
Вказані методи дозволяють вирішити комплекс проблем та містять в собі багато позитивних моментів, бо
всі учні включаються в роботу;
опрацьовується і узагальнюється велика кількість матеріалу;
кожен має можливість висловити власну думку;
формуються доброзичливі стосунки в колективі.
Теми уроків, на яких використовувалася робота з документальними чи візуальними історичними джерелами, запам'ятовувалися учнями краще, рівень знань з цих тем був вищий. Крім того, візуальні історичні джерела, а саме, ілюстрації, репродукції, фільми, сприяють розширенню кругозору учнів, формують їх естетичні смаки.
На моє глибоке переконання, робота з історичними джерелами - одна з необхідних форм роботи на уроках, яка сприяє більш поглибленому вивченню предмета, виробленню критичного мислення, формуванню власної думки, життєвої та громадянської позицій.