Конспект уроку літератури рідного краю

Література рідного краю
„ Я вибрала долю собі
сама…»

Ліна Костенко
Людмила Лисенко -
Людина. Громадянка. Поет



Література рідного краю
Тема: «Я вибрала долю собі сама…» Л.Костенко
Людмила Лисенко - Людина. Громадянка. Поет.
Мета:
познайомитись із біографією і творчим доробком Людмили Миколаївни Лисенко; розвивати полікультурну, соціальну, комунікативну і творчу компетентності дев’ятикласників;
удосконалювати вміння аналізувати ліричний твір;
виховувати любов і повагу до поетичного слова Л.Лисенко, патріотичні почуття.
Тип уроку:
бінарний інтерактивний урок-проект
Унаочнення:
портрет Л.М.Лисенко;
мультимедійна презентація «Я вибрала долю собі сама…»;
учнівський фільм на вірш «Вартовий»;
ТЗН.
Методи та прийоми:
слово вчителя, виразне читання й аналіз поезій, бесіда, презентація та захист проектів, робота в малих групах, «броунівський рух».
Підготовчо – організаційна робота:
1.Підготовка приміщення для проведення уроку рідного краю (портрет Л.М.Лисенко, виставка збірок творів Л.М.Лисенко, комп’ютерне обладнання, підготування робочих місць для творчих груп)
2. Дев’ятикласники заздалегідь об’єднуються в групи:
- журналісти (підготовка інтерв’ю по скайпу);
- сценаристи,ведучі( підготовка фільму на вірш «Вартовий», супровід творчих труп);
- знімальна група ( підготовка мультимедійної презентації «Я вибрала долю собі сама…» за біографією Л.М.Лисенко);
- літературознавці( аналіз творів Л.М.Лисенко, складання паспортів).
Хід уроку
Організаційно –мотиваційний етап
Звучить гімн м. Сніжного
І. Вступне слово вчителя.
Поетичне слово в усі часи бентежило людську душу. Читаючи твори Л.М.Лисенко, ми уявляємо сильну, вольову жінку; такою і є лірична героїня багатьох поезій автора. На сьогоднішньому уроці ми спробуємо розкрити таємницю поетичної творчості Людмили Миколаївни, спробуємо зрозуміти витоки її таланту . А допоможе нам зустріч з цією талановитою людиною – нашою землячкою.
Недарма сьогоднішній урок літератури рідного краю розпочався з гімну міста Сніжного, його автором є саме Людмила Миколаївна.
2. Повідомлення теми і мети уроку.
ІІ. Виконавчо - діяльнісний етап.
Звіт групи сценаристів, ведучих.
1 вед. Добрий день всім присутнім!
2 вед. Доброго здоров’я! Хтось з великих сказав, що коли у календарі немає свята, а душа його прагне, то потрібно придумати маленьке свято і відзначити його.
1 вед. Шановні друзі! Сьогодні у нас незвичайний урок. Це і не звітний концерт, і не ювілейний вечір, і не зустріч, присвячена якійсь особливій даті.
2 вед. Сьогодні ми зібралися, щоб вшанувати людину, яка все життя живе поруч з нами, яку б, здавалося, добре знаємо, кожного дня маємо насолоду спілкуватися з нею.
1 вед. Усім відомо, що вона мудрий керівник, прекрасний педагог, любляча мама, гарна господиня, дбайлива бабуся
2 вед. У неї є іще талант від Бога – вміння і бажання писати вірші і пісні, якими вона оспівує, прославляє свою маленьку Батьківщину. Саме з пісні на її слова ми й розпочали нашу зустріч.
1 вед. Шановні присутні! Настав той момент, коли ми зобов’язані представити талановиту, творчу, залюблену у свій рідний край людину, заради якої ми всі тут зібралися. Це –Людмила Миколаївна Лисенко
2 вед. Під ваші оплески ми запрошуємо її до спілкування через скап.(Налагодження зв’язку.)
1 вед. Доля поетеси. Як же стають поетами? Звідки береться цей дар? Чи Бог дає, чи людина сама обирає собі долю?
2 вед. У Ліни Костенко є чудові рядки про це:
Наснився мені чудернацький базар:
під небом, у чистому полі,
для різних людей,
для щедрих і скнар,
продавалися різні Долі.
Одні були царівен не гірш,
а другі - як бідні Міньйони.
Хто купляв собі Долю за гріш.
А хто - і за мільйони.
Дехто щастям своїм платив.
Дехто платив сумлінням.
Дехто - золотом золотим.
А дехто - вельми сумнівним.
Долі-ворожки, тасуючи дні,
до покупців горнулись.
Долі самі набивались мені.
І тільки одна відвернулась.
Я глянула їй в обличчя смутне,
душею покликала очі.
- Ти все одно не візьмеш мене, -
сказала вона неохоче.

- А може, візьму?
- Ти собі затям, -
сказала вона суворо. –
За мене треба платити життям,
а я принесу тобі горе.

- Хто ж ти така?
Як твоє ім'я?
Чи варта такої плати?
- Поезія - рідна сестра моя.
Правда людська - наша мати.
І я її прийняла, як закон.
І диво велике сталось:
минула ніч. І скінчився сон.
А Доля мені зосталась.
Я вибрала Долю собі сама.
І що зі мною не станеться -
у мене жодних претензій нема
до Долі - моєї обраниці.
Звіт знімальної групи (мультимедійна презентація «Я вибрала долю собі сама…», фото№1)
1 учень. У кожної людини є своє рідне гніздо, як у пташки. Те гніздо, у якому виростили і викохали нас батько і мати. І де б не були ми, в думках, мов лелеки, линемо до отчого дому і зберігаємо свою любов до нього, і в уяві зринає образ рідної домівки, чиста джерельна вода, кетяги калини… Рідне село… Столиця нашого дитинства…  
2 учень. Народилася Людмила в 7 кв1тня 1952 року в селищі Веселе. Тут пройшла свої перші університети. Тут вимовила свої перші слова: мама, тато, Бог, хліб, любов…Від рідної землі набралась сили, набралась мудрості і любові до рідного краю. Закінчила школу, навчалася на філологічному факультеті Черкаського педінституту, працювала в Криму, викладаючи українську мову і літературу. А в 1977р. молода і щаслива впевнено крокувала рідними сільськими вулицями, де верба простягала до неї свої віти-руки, а батьківський сад нашіптував поетичні рядки… Тут вона продовжила свою педагогічну діяльність , а згодом очолила рідну Веселянську школу.
3 учень. Для третьоі школи Людмила Миколаївна також є рідною, бо з 1991 по 1993 рік працювала вчителем саме тут. Тому слово для привітання нашої гості має завуч ЗОШ№3 Галигіна Т.Г.(виступ)
Але Людмилу Миколаївну тягнуло додому, до Веселянської школи, куди вона повернулася на посаду директора і вже звідти вийшла на пенсію.
4 учень. Невгамовна душа Людмили Миколаївни не може заспокоїтись. Зараз вона займається громадською діяльністю.  Вірші Людмила Миколаївна почала писати ще в школі. Її твори охоче друкували в газетах «Сніжнянська правда», «Кримська світлиця» , «Молодь Черкащини», «Отражение». Вийшли друком збірки «Любовь не умирает никогда», «Осенняя дорога», «Свет звезды»
5 учень.(коментар до мультимедійної презентації «Я вибрала долю собі сама…»)
Сценаристи, ведучі.
1 вед. Донецький край. Людмила змалку поринула у вир пісні, поезії, народної творчості, що стало пізніше життєдайною силою для її власних творів. Так народжувався талант поетеси. Талант… Це Божий дар, чи може кара Божа, коли вагання й сумніви тривожать ?
2 вед. Кожен сплеск душі, сплеск святого болю , коли не маєш права і не можеш більше мовчати, виливаються в рядки поезій.
2 вед. Ці рядки відгукуються в серцях читачів, не залишаючи їх байдужими. Коли перед нашою групою постало питання, який вірш обрати для фільму-подарунку Людмилі Миколаївні,з усіх її творів ми обрали саме цей. Чому? Ви , напевно,зрозумієте.
Звіт групи (Фільм на вірш «Вартовий»)
2вед. Натхнення…Воно, як вітер – невловиме… воно, як сон – забувається… Воно тендітне, як перший цвіт яблуні – замерзає від неочікуваних морозів – помирає… Воно, як пісня – лунає звідусіль, але взяти в руки, пригорнути до серця не можеш… Воно, як дощ – ллється несподівано і в найнеочікуваніший момент… Воно, як веселка – різнобарвне, але швидкоплинне…І ось настав час для звітування групи журналістів.
Група журналістів.
1 журн. Запитаємо у самої Людмили Миколаївни,(зв'язок по скайпу)
- Як народжуються Ваші твори? Якщо можна, почитайте Ваші улюблені вірші.(Слово Лисенко Л.М.)
2 журн.
- Хто надихає Вас писати вірші?
3 журн.
-На фото ми бачили Ваших онуків. А чи є у вас твори для маленьких діточок?
4 журн.
-2014 рік видався важким для жителів Донбасу. Чи змінилися Ваші пріоритети? Що сьогодні для Вас є найціннішим у житті?
5 журн.
-Чи сумуєте ви за школою, адже ми знаємо, що тривалий час ви працювали із дітьми?
2 вед. Життя людини – це спалах вогню, це зірка іскриста у синьому небі, потрібні ви людям, собі і сім’ї, і більшого щастя не треба.  Шановна Людмило Миколаївно, учениця нашого класу Димитрова Наталія дарує усім пісню на слова вашого вірша «А літа мої, літа».
1 Вед. Ми знаємо, що Людмила Миколаївна уважно стежить за творчим зростанням молодих поетів нашого міста, плекає надії на їх творчі звитяги. Ми сподіваємося, що зустріч з цією дівчинкою буде приємною для неї, і надаємо слово учениці 9 класу ЗОШ№3 Прокопенко Анні. Писати вірші Аня почала лише минулого року, але вони вже надруковані в газеті «Вечірній Київ».
(Виступ Прокопенко Анни)
ОСІННІЙ НАСТРІЙ
Сивіють пагорби степові,
Міус тумани облягли.
Сади, і парки, і діброви
Вже облетіли, одцвіли.
То передгроззям небо висне,
То снігом сипле, то дощем,
А я не можу втамувати
Осінній сум і серця щем.
ДИВЛЯЧИСЬ НА ФОТОГРАФІЮ З ДІДОМ
Спогад швидко летить у дитячі літа:
Там під тином у нас знов бузок зацвіта,
Нам із дідом на двох п’ятдесят світлих літ,
Квітне вишня рясна біля наших воріт.
Жаль, сплили ті часи, не повернеш назад,
І тепер вже на двох нам аж вісімдесят.
1-й вед. Видно, що Анна прекрасно розуміє поезію. Цікаво, а як зрозуміли поетичні твори Лисенко Л.М. учні з групи літературознавців (виразне читання , аналіз віршів за схемою).

Схема аналізу ліричного твору
Вірш «__________________»
Тема:_____________________
Ідея:______________________
Тропи:____________________
Синтаксичні фігури:_________
Вид лірики:_________________
Віршовий розмір:____________
Враження від твору:__________
Учитель:
Домашні групи завершили звітування. Запрошуємо вас ,діти, підійти до Дерева пізнань і зірвати по одному листочку. На кожному з листочків рядок із вірша Людмили Миколаївни. Зберіть строфу і дізнаєтесь склад нових груп для наступного етапу уроку.
Завдання для групи №1. Накресліть і заповніть схему «Види лірики» і пригадайте визначення кожного з них. Проілюструйте кожен вид віршем із творчого доробку Лисенко Л.М. (Використайте збірки «Світ зорі», «Осіння дорога»)
Завдання для групи №2.
Побудуйте гроно «Психологічний портрет поетеси», використайте з цією метою рядки із віршів Лисенко Л.М.
Завдання для групи №3.
Скласти сенкан на тему «Натхнення».
Завдання для групи №4.
Узагальніть і систематизуйте вивчений матеріал і дайте відповіді на запитання: Л.М.Лисенко. Хто вона? Яка вона? Чого я в неї навчився?
Підсумок уроку.
Учитель. І на останок хочеться, щоб наше Дерево пізнання розквітло квітами ваших вражень від зустрічі з творчою людиною Л.М. Лисенко
(Дерево пізнань прикрашається квітами, на яких написано враження від уроку, учні озвучують написане)
Учитель. Шановні діти, сьогодні ми попри всі негаразди зустрілися з прекрасним. Нехай на життєвих дорогах усіх присутніх супроводжують заслужені успіхи, незрадлива фортуна, стійкий добробут, невгасима енергія. Хай у нашому житті буде багато мирних сонячних днів, світла, тепла, радості.
Дякуємо Вам, Людмило Миколаївно, за цікаву зустріч. Міцного Вам здоров’я, здійснення творчих задумів і сподівань.
Оцінювання роботи груп (домашніх та класних) відбувається за листком самооцінювання (додатки)
Диференційоване домашнє завдання:
- вивчити напам’ять вірш Лисенко Л.М. (на вибір)
- виконати ідейно-художній аналіз вірша Лисенко Л.М. (на вибір)
-написати есе «Після кого залишиться сад на землі…» Л.М.Лисенко