Авторська робота на тему: Екологічна безпека харчування людини

Тема: Екологічна безпека харчування
людини




Виконала
Волобуєва Тетяна Миколаївна
Викладач біології
Комсомольської гімназії №2













Зміст стор

Вступ 3
Розділ 1 ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1 Значення і функції їжі.9
1.2 Харчування та здоров’я населення України ...10
1.3 Харчування шкільної молоді 15
1.4 Екологія харчування як елемент національної безпеки..17
1.5 Екотрофологія – нова система знань про харчування.....19

Розділ 2 МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ
2.1 Мета та завдання роботи...21
2.2 Методики досліджень ...22

Розділ 3 РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1 Результати дослідження 23

Висновки25

Список використаної літератури.26
Додатки










ВСТУП
Всі досягнення цивілізації слід кваліфікувати як сукупність технологічних процесів, орієнтованих винятково на травну систему
Для людини харчування – це основний (і чи не єдиний керований) чинник, що забезпечує здоров’я, нормальний розвиток, довголіття, творчий потенціал, продуктивність праці. Рівень виробництва харчової продукції визначає якість життя спільноти людей, їх працездатність, впливає на долі цілих народів.
Аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить про те, що за останнє десятиліття істотно порушилася структура харчування українців. Спостерігаються значні відхилення від формули збалансованого харчування передусім за рівнем споживання вітамінів, хімічних макро- і мікроелементів, біологічно цінних поживних речовин рослинного походження та інших біологічно активних речовин, які виконують важливу роль у підтриманні нормального обміну речовин [8].
В Україні державна політика в галузі харчування сьогодні перебуває на стадії формування. З огляду на це фахівцям різних галузей виробництва і науки належить вирішити низку важливих завдань, серед яких здійснення освітніх програм у сфері харчування, пропагування основ раціонального харчування серед населення є одними з найважливіших.
Проблема екологічного харчування складна і широкомасштабна. Вона є своєрідним відображення соціального добробуту країни та населення і наразі в Україні не вирішена. Проте слід зазначити, що причиною порушення структури харчування населення України є не тільки низька купівельна спроможність, а й низька культура споживання, неосвіченість у галузі харчування, тому сфера вивчення предметів з харчування людини повинна поширюватись на всі навчальні заклади. Про справедливість останньої тези свідчать результати проведеного нами дослідження стану харчування учнів. Робота є актуальною і має на меті виявити та оцінити проблеми пов’язані з харчуванням в дітей різних вікових груп.

Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1 Значення і функції їжі
У наш сучасний час, коли повітря, вода і земля забруднена продуктами життєдіяльність людини і екологічна обстановка не дивлячись на всі зусилля людства продовжує погіршуватися люди все більше і більше починають замислюватися про своє здоров'я.
Є одна китайська прислів'я - «скажи мені, що ти їси, і я скажу хто ти». Це прислів'я найбільш точно характеризує зв'язок між тією їжею, яку ви споживаєте й тим як ви виглядаєте і відчуваєте себе.
На ринку продуктів харчування сьогодні існує маса пропозицій на тему «здорового харчування». Починаючи від всіляких пігулок, порошків (БАД) і закінчуючи продуктами з оптимально підібраним раціоном. Але, на запитання, які з них дійсно корисні і найбільш дієві ніхто відповісти не може, з однієї простої причини: скільки людей на планеті земля стільки й варіантів впливу цих продуктів може бути на них.
Так чи існує один єдиний варіант рішення проблеми здорового харчування?
Так, він існує і як все геніальне він простий. Для цього необхідно виростити продукти в екологічно чистій обстановці і упакувати їх екологічно чистим способом.
Чому саме цей саме цей варіант є одним єдиним?
Відповідь і на це питання проста. Продукти створені природою без втручання людини в процес, найбільш повно і збалансовано містять в собі всі необхідні речовини для життєдіяльності людського організму. У цьому випадку, можна застосувати фразу «зроблено природою». І ця фраза буде найбільш повно і ємко містити відповідь на ваше запитання.
Зараз на полицях магазинів ми маємо безліч продуктів харчування, які для збільшення продажів своїх продуктів використовують терміни європейських стандартів. Хто з нас не бачив на полицях магазинів соки, кефір, майонез і цей список можна продовжувати довго, з позначеннями «BIO», «БІО», «Екологічно безпечний продукт», «Перевірено екологічною експертизою» і т.п. По суті виходить, що нашого споживача вводять в оману, просто кажучи «дурять нашого брата, панове маркетологи».
Харчування в способі життя відіграє найголовнішу роль. Воно не тільки має важливе значення в оздоровленні окремих груп населення, але й впливає на долі цілих народів.
На сьогодні в харчуванні сучасної людини існує дилема: з одного боку – необхідність обмежити кількість їжі з метою досягнення відповідності між калорійністю раціону і енерговитратами, з другого – необхідність значного розширення асортименту продуктів для ліквідації існуючого дефіциту деяких необхідних речовин. Це складна проблема, проте в сучасних умовах вона може бути вирішена.
За останні роки людство доклало максимум зусиль для того, щоб повернути їжі її природні інгредієнти, корисні для здоров’я. Для поповнення і збагачення раціону харчування людини вітамінами, мінеральними речовинами та іншими мінорними компонентами було створено новий клас продуктів – біологічно активні добавки (БАД). За зовнішнім виглядом вони нагадують фармакологічні препарати (таблетки, порошки, екстракти, відвари тощо), але за вмістом і можливостями масового застосування їх відносять до харчових продуктів.
Вирішити проблему забезпечення населення харчовими продуктами лише за рахунок розширення виробництва традиційних натуральних нині не так просто. Тому в структурі раціону ХХІ століття поряд з традиційними натуральними харчовими продуктами важливе місце посідатимуть модифіковані натуральні продукти із генетично модифікованих джерел і продукти з модифікованими, заданими властивостями (функціональні харчові продукти, збагачені есенціальними харчовими речовинами і мікронутрієнтами), а також БАД. Разом з тим, впровадження генетично модифікованих джерел їжі вимагає вирішення певних біологічних, медичних, психологічних і законодавчих проблем. В Україні наразі не існує системи регулювання та контролю використання таких харчових продуктів [8].
Для підтримки оптимального харчового статусу людини в раціоні повинні бути наявні всі основні харчові речовини в певних співвідношеннях.
Основні харчові речовини – органічні і неорганічні сполуки, необхідні для нормального росту, підтримання і відновлення тканин, а також для розмноження. Тому їхній вміст у харчовому раціоні людини має бути не нижчим зазначеного мінімального рівня. Водночас якщо приймання харчових речовин перевершує необхідний рівень, це може призвести до різних інтоксикацій організму, включаючи летальний кінець [4].
Необхідною є і вода – один з трьох складників біосфери, що є найважливішим для життя. Вода належить до харчових речовин, без яких життя неможливе. Саме у водному середовищі відбуваються біохімічні реакції, зумовлені унікальними фізико-хімічними властивостями води.
Жива клітина на 60–99,7% складається з води. Організм дорослої людини масою 65 кг містить у середньому 40 л води [5].
Від води залежать структура і функціональні властивості клітинних мембран.
У разі втрати організмом води зі швидкістю 500 мл за годину або втрати 1/10 від загальної кількості води, відбувається зневоднення організму. Втрата води в об'ємі 10–20% маси тіла небезпечна для життя [13]. Під час зневоднювання порушується низка фізіологічних функцій організму. Зменшується об'єм циркулюючої крові, знижується артеріальний тиск, кислотно-основна рівновага організму зрушується в бік кислої реакції (ацидоз) порушуються травлення й обмін речовин. Відчувається сильна спрага, зникає апетит, з'являється сухість слизових оболонок, хриплість голосу, загальна слабкість, нудота, головний біль, порушення психіки.
Потреба у воді для дорослої людини на добу становить приблизно 40 мл на 1 кг маси тіла. У дітей грудного віку цей показник збільшується до 120–150 мл.
Білки харчових продуктів неможливо замінити іншими речовинами, і роль їх в організмі людини надзвичайно важлива. Вони відіграють ключову роль у житті клітини, становлячи матеріальну основу її хімічної діяльності. Функції білків такі:
· структурна – здатні мимовільно створювати певну, властиву лише цьому білку просторову структуру;
· регуляторна – є регуляторами і каталізаторами, що прискорюють перебіг біохімічних реакцій у процесі обміну речовин;
· транспортна – переносять по крові гормони, гемоглобін, ферум, ліпіди та ін.;
· захисна – синтез антитіл;
· скорочувальна – м'язи в основному побудовані з білків;
· енергетична – білки можуть бути джерелом енергії для людини, але вони ніколи не відкладаються про запас - надлишкова кількість білка витрачається для отримання енергії [5].
Потрібно зазначити, що рослинні і тваринні білки неоднаковою мірою засвоюються організмом: білки молока і яєць – у середньому на 96%, м’яса і риби – 95%, хліба і хлібобулочних виробів з борошна першого і другого сортів – 85%, овочів – 80%.
Функції ліпідів в організмі, як і білків, різноманітні:
· енергетична – є основним енергетичним матеріалом для організму: під час згорання 1 г головного компонента ліпідів, виділяється 38,9 кДж (9 ккал), що вдвічі більше, ніж під час згорання білків чи вуглеводів;
· резервна – в організмі використовується під час погіршення харчування чи захворюваннях;
· структурна – входять до складу клітинних оболонок і внутрішньоклітинних утворень. У нервовій тканині міститься до 25% ліпідів, у клітинних мембранах – до 40%;
· синтезуюча – є джерелом синтезу стероїдних гормонів, які забезпечують пристосування організму до різних стресових ситуацій;
· транспортна – ліпопротеїни – сполуки ліпідів із білками є переносниками жиророзчинних вітамінів (A, D, Е і К) в організмі;
· захисна – є джерелом для синтезу простагландинів, тромбоксанів і групи інших сполук, які захищають організм. Крім того, ліпіди сприяють закріпленню у певному положенні таких внутрішніх органів, як нирки, кишечник, і захищають їх від зміщення під час струсу;
· терморегулювальна – захищають організм від холоду [5].
Функції вуглеводів в організм досить різноманітні:
· енергетична – головна функція вуглеводів. Упродовж життя людина в середньому споживає близько 14 т вуглеводів, у тому числі більш як 2,5 т моно- і дисахаридів. За рахунок вуглеводів забезпечується близько 60% добової енергоцінності, тоді як за рахунок білків і жирів, разом узятих, – лише 40%;
· синтезуюча – вуглеводи необхідні для біосинтезу нуклеїнових кислот, замінних амінокислот як складник структурної частини клітин;
· пластична – вуглеводи входять до складу гормонів, ферментів і секретів слизових залоз;
· регуляторна – вуглеводи протидіють нагромадженню кетонових тіл під час окиснення жирів, регулюють обмін вуглеводів і діяльність центральної нервової системи;
· захисна – глюкуронова кислота, поєднуючись із деякими токсичними речовинами, утворює розчинні у воді нетоксичні складні ефіри, які легко виводяться з організму.
Вітаміни – низькомолекулярні органічні сполуки різноманітної хімічної природи, які не синтезуються (або синтезуються в недостатній кількості) в організмі людей і більшості тварин. Вони надходять з їжею і необхідні для каталітичної активності ферментів, які визначають перебіг біохімічних і фізіологічних процесів у живому організмі. Вітаміни належать до незамінних мікрокомпонентів їжі на відміну від макрокомпонентів - білків, ліпідів і вуглеводів.
Потреба людини у вітамінах залежить від її віку, стану здоров'я, характеру діяльності, пори року, вмісту в їжі основних макрокомпонентів харчування.
Мінеральні речовини у раціональному харчуванні так само незамінні, як і білки, ліпіди, вуглеводи, вітаміни. За недостатності чи надлишку мінеральних речовин з організмі людини виникають специфічні порушення, які призводять до захворювань.
Мінеральні речовини виконують пластичну функцію в процесах життєдіяльності людини, важлива їхня роль у побудові кісткової тканини, де переважають такі елементи, як фосфор і кальцій. Мінеральні речовини беруть участь у найважливіших обмінних процесах організму – водно-сольовому, кислотно-лужному, підтримують осмотичний тиск у клітинах, впливають на імунітет, кровотворення, згортання крові. Деякі ферментативні процеси в організмі неможливі без участі тих чи інших мінеральних речовин. Приблизно третина всіх ферментів містить метал або активується металом.





















1.2 Харчування та здоров’я населення України
Аналіз динаміки харчування різних груп населення України свідчить, що за останні роки істотно порушилася структура харчування українців. Знизилося споживання м’яса і молока, фруктів і овочів, риби і рослинної олії. Зросло споживання лише одного продукту, який по праву називають національним – картоплі. За останні два роки популярність "другого хліба" збільшилася на 13,2 %. Отже, значна верства населення (62,7 %), тобто люди з низьким рівнем сукупних витрат, а також ті, хто перебуває на рівні прожиткового мінімуму, споживають, в основному картоплю і хліб. Як наслідок, їхній раціон збіднів на біологічно повноцінні продукти тваринного походження. В той же час у ньому значно зріс вміст простих вуглеводів та тваринних жирів; рівень пектину та клітковини, що регулюють діяльність товстого кишечнику, катастрофічно знизився (дефіцит сягає 70 %) .
Як зазначає Смоляр В.І. [13], одноманітне жиро-вуглеводне харчування більшої частини населення призводить до збільшення маси тіла у 30 % жінок, 15 % чоловіків та 10 % дітей. Загальновідомо, що це прискорює розвиток атеросклерозу, призводить до артеріальної гіпертензії, інсулінозалежного діабету та онкологічних захворювань. Соціальні наслідки цього явища дуже значні, оскільки зумовлюють втрати працездатності та ранньої інвалідності.
Дослідження, проведені в 2011 р. у Києві співробітниками Інституту гігієни і медичної екології АМН України, свідчать про значне погіршення харчування дітей віком 4–6 років, які відвідують дошкільні заклади. Визначено виражений дефіцит у раціоні м’яса, риби, молока, молочних продуктів, а також овочів і фруктів. Споживання тваринного білка знижене на 22 %, вітаміну А – 70 %, вітаміну С – 11 %, вітаміну В2 – 49 %. Широко розповсюджена полінутрієнтна недостатність харчування, або так званий "прихований голод". До 90 % обстежених мають недостатність у раціоні вітаміну С, дефіцит якого сягає 50–80 %; у 40–80 %, виявлена недостатня забезпеченість вітамінами групи В та фолієвою кислотою, 95 % обстежених мають 30–40 %-у недостатність вітаміну А [4]. Нестача життєво важливих елементів призводить до послаблення захисних функцій в організмі, його неспроможності протистояти захворюванням [6].
Не випадково за останні роки дуже поширеною інфекційною хворобою став туберкульоз, який виникає через недостатню кількість білків у харчових раціонах. Найбільше ця хвороба поширюється в Україні серед чоловіків. Загальні показники смертності, пов'язані з нею, є одними з найвищих у сучасній Європі, втричі перевищують цей показник у країнах Євросоюзу, вдвічі – у країнах Центральної та Східної Європи і в 1,5 рази – на теренах колишнього СРСР.
Порушення харчового статусу дітей підтверджувалося зменшенням значень середніх антропометричних показників за останні 10 років. У людини виявлено уповільнення темпів росту довжини тіла, зменшення маси та об’єму грудної клітки. Такі зміни супроводжувалися астенізацією будови тіла, затримкою статевого дозрівання. Зрозуміло, що саме в дитинстві закладається основа для хвороб.
Дослідженнями науковців Інституту педіатрії, акушерства та гінекології АМН України чітко визначена залежність здоров’я дитини, її психічного та фізичного розвитку від характеру і рівня харчування вагітної жінки, матері-годувальниці й самої дитини з перших днів життя. Дослідження показали, що в жінок, які мешкають у великих містах, значно знизилася харчова цінність грудного молока за всіма компонентами. Зокрема, в жінок, що проживають у м. Києві, у грудному молоці визначається низький вміст кальцію, фосфору, заліза, цинку, міді (у 2 рази менше за норму ВООЗ), високий рівень свинцю, алюмінію, кадмію та інших ксенобіотиків. Це призводить до пригнічення захисних функцій організму, розвитку в дітей анемій.
Про низький рівень профілактичної роботи свідчить також той факт, що в Україні щороку народжуються діти з вадами, яким можна запобігти при забезпеченні раціонального харчуванням матерів під час вагітності (вживання йоду, фолієвої кислоти, есенціальних мікроелементів).
Дані військових медиків свідчать, що майже 30 % хронічної захворюваності військовослужбовців становлять хвороби органів травлення. Простежується тенденція "омолодження" тяжких захворювань органів травлення та серцево-судинної системи, зростання патології нервової системи, психічних розладів.
Значно збільшилася кількість "захворювань похилого віку", передумови яких накопичуються впродовж усього життя людини. До них належать серцево-судинні захворювання, рак, діабет, інсульт, катаракта і глаукома, остеопороз, пов’язані з харчуванням нижче фізіологічних норм в умовах несприятливої екологічної ситуації, які визначають якість харчових продуктів і нормальну життєдіяльність людини.
Розбалансоване, полідефіцитне харчування більшості населення призводить до розвитку хронічних неінфекційних захворювань, які набувають епідемічного характеру.
Поширюються соціально зумовлені інфекційні хвороби, зокрема туберкульоз, розвиток якого певною мірою також пов’язаний з недостатнім білково-енергетичним харчуванням. Висока захворюваність на ендемічний зоб та ріст залізодефіцитних станів серед дівчат та жінок дітородного віку свідчать про недостатній рівень популяційної профілактики аліментарних та аліментарно залежних захворювань. І, насамкінець, раціональне, науково обґрунтоване харчування має непересічне значення для запобігання розвитку онкологічних хвороб (у межах 35–50 %, за даними ВООЗ).
Таким чином, у харчуванні населення України можна виділити наступні важливі порушення:
· надлишкове споживання тваринних жирів;
· дефіцит поліненасичених жирних кислот;
· дефіцит повноцінних тваринних білків;
· дефіцит більшості вітамінів;
· дефіцит макро- і мікроелементів (кальцію, феруму, йоду, фтору, селену, цинку);
· виражений дефіцит харчових волокон.

Основними причинами порушення структури харчування населення України є з одного боку низька матеріальна забезпеченість більшості населення, з іншого – низька культура споживання. Відтак вирішення проблеми харчування населення потребує консолідації зусиль влади, виробників, науковців та практиків. І це закономірно. Адже для збереження та зміцнення здоров’я народу, профілактики захворювань, пов’язаних із порушенням харчового статусу людини, необхідно створити медичні, правові, економічні та соціальні передумови.
Порушення біохімічної рівноваги, що виникає унаслідок незбалансованого харчування, яке склалося впродовж життя багатьох поколінь, записана в наших генах і виявляється в сильних і слабких сторонах специфічних процесів, що відбуваються в організмі. Якщо навколишнє середовище несприятливе особливостям нашого генетичного коду, організм не може пристосуватися і хворіє. Якщо, навпаки, оточення дає все, що необхідне нашому організму, імунітет підвищується, а разом з ним – і наші шанси на хороше здоров'я і достаток життєвих сил.
Харчові продукти мають ряд компонентів, які здатні захищати наш організм від хвороб.
1. Речовини, що беруть участь в забезпеченні функції бар'єрних тканин. До них відносяться вітаміни А, С, Р, групи В, Е. Наприклад, ретинол, а також багато вітамінів групи В необхідні для утворення структурних компонентів слизових оболонок дихальних, сечостатевих шляхів, травного каналу, шкіри. 2. Сполуки, поліпшуючі знешкоджуючу функцію печінки. До них відносяться сполуки, які забезпечують процеси гідроксилування, метилування токсичних речовин в печінці.
3. Речовини, що беруть участь в захисті організму від мікроорганізмів і вірусів. Це фітонциди – речовини, що містяться в багатьох рослинних продуктах. У фітонцидів є важлива властивість – вони не засвоюються організмом людини, тому проходять транзитом через весь шлунково-кишковий канал, знешкоджуючи мікроорганізми. Фітонциди є в гірчиці, хроні, часнику, цибулі, петрушці, капусті, буряці, моркві, цитрусових, обліписі, червоній і чорній смородині, суниці, журавлині, брусниці. Всі фітонциди дуже нестійкі, лише фітонциди часнику дуже стійкі і тривало зберігаються.
4. Речовини, що проявляють антиканцерогенні ефекти:
· ретинол (вітамін А), захищає ротову порожнину і ШКК, сечовий міхур;
· комплекс аскорбінової кислоти, токоферолу, ретинолу і цистеїну, який гальмує накопичення в організмі нітрозамінів, що утворюються з попередників, що містяться в ковбасі і інших продуктах. Нітрозаміни відносяться до сильнтх канцерогенів;
· вітамін К і джерела, що його містять, зокрема, морква, капуста, паста з океанічної креветки;
· баластні речовини (целюлоза), запобігають розвитку раку товстої кишки;
· бета-ситостерол, що міститься в рослинних маслах, зменшує вірогідність появи раку товстої кишки.
Джерелами захисних речовин є: сир, молочнокислі продукти, нежирні сорти м'яса і риби у відварному вигляді, яєчний білок, рослинні масла, вівсяна і гречана крупи, буряк, морква, гарбуз, капуста білокачанна, листові овочі, чорна смородина, аґрус, обліпиха, шипшина, цитрусові. Бажано, щоб ці речовини потрапляли в організм людини в комплексі.
Сучасні продукти харчування дуже різноманітні, але людині яка піклується про своє здоров’я необхідно уміти вибрати тільки ті продукти, споживання яких максимально забезпечать баланс всіх їх складових: білків, жирів, вуглеводів, клітковини, мінералів, мікроелементів, вітамінів, лужно-кислих основ і води [1].





1.3 Харчування шкільної молоді
Життєдіяльність організму постійно супроводжується великими витратами енергії, яка відновлюється за рахунок речовин, що поступають з їжею.
Кисляковська В.Г. [9] зазначає: "Що молодше організм, то інтенсивніше перебігають в ньому обмінні процеси, диференціація окремих клітин і тканин, що пов’язано з підвищеною потребою в енергії. Енергія, що витрачається, залежить від віку дитини, виду способу життя, кліматичних умов, сезону року".
Їжа для організму не тільки джерело енергії, але перш за все пластичний матеріал, який витрачається на побудову клітин органів і систем; вона служить також джерелом тепла, сприяє підвищенню стійкості дитячого організму до несприятливих дій зовнішніх і внутрішніх факторів, покращує працездатність.
При організації раціонального харчування людини мають бути враховані вікові особливості. Як відомо, шкільний період поділяється на три:
· молодший – 6–10 років,
· середній –11–13 років,
· старший – 14–17 років.
Співвідношення між масою білків, жирів і вуглеводів у раціоні за енергетичною цінністю має становити 14:31:55. Потреба в білках, жирах і вуглеводах збільшується з віком. Однак легкозасвоювані моно- і димерні вуглеводи мають становити не більше 20 % їх загального споживання. Енергетична цінність харчового раціону підвищується з 2000 до 3000 ккал. Оптимальне співвідношення між кальцієм і фосфором у раціонах має становити 1,2:1,5. Майже 60–80% добової потреби в кальцію має забезпечуватися за рахунок молока і молочних продуктів.
Крім того слід враховувати вид трудової діяльності – школярів, певною мірою, можна віднести до людей розумової праці, що також визначає особливості харчування. При розробці раціону харчування для людей розумової праці необхідно спиратися на основи раціонального харчування і його профілактичного значення. Проявом цих особливостей є певна спрямованість харчування – забезпечення підвищеної стійкості організму до дії високого нервового навантаження, тобто антистресовий напрям харчування. Інтенсивний розвиток організму і значне нервово-психічне навантаження людини обумовлюють високу потребу у вітамінах та мінеральних речовинах.
Таким чином, харчування людини має свої особливості, які полягають у збалансованості харчових речовин з урахуванням росту і розвитку дитячого організму та активній розумовій праці.























1.4 Екологія харчування як елемент національної безпеки
Харчування – одна з найвагоміших форм взаємозв'язку організму людини з навколишнім середовищем. Але в сучасних умовах продукти харчування можуть нести і негативний ефект, враховуючи забруднення навколишнього природного середовища токсичними речовинами антропогенного походження (солями важких металів, нітратами, нітритами, пестицидами, радіонуклідами тощо). Разом з їжею ці сполуки потрапляють в організм людини. Багато з них дуже стійкі, можуть в організмі накопичуватися або перетворюватися в не менш або навіть більш стійкі похідні. Вони спричиняють гострі і хронічні отруєння, провокують виникнення тяжких ендоекологічних хвороб, а окремі – віддалені наслідки, уражають генетичний апарат і позначаються на здоров'ї нащадків [10].
Проблема раціонального харчування і збереження здоров'я набуває особливої актуальності в умовах нинішнього тотального забруднення навколишнього середовища. Антропогенні зміни середовища зумовлюють не лише виникнення нових форм і видів збудників, але й змінюють епідеміологію "класичних" хвороб. В організмі людини токсиканти можуть вступати у взаємодію між собою, з іншими токсикантами, харчовими добавками, лікарськими препаратами, біологічно активними речовинами організму, утворювати більш потенційно небезпечні метаболіти, ніж вихідні речовини, мати синергічний ефект, акумулюватися в тих чи інших органах.
Екологічна агресія запускає патологічний причинно-наслідковий ланцюг: фактори агресії (токсичні речовини + радіація + дефекти харчування і способу життя + соціальний стрес + інші фактори) = порушення обміну речовин, утворення аутотоксинів, розвиток автоінтоксикації, зрив адаптації, клінічні прояви ендоекологічного захворювання. Це захворювання вирізняється одночасним накопиченням багатьох токсичних речовин-ксенобіотиків, які надходять у відносно невеликих кількостях із навколишнього середовища, і токсичних метаболітів, які утворюються в результаті порушення обміну речовин. Одним із основних джерел надходження і накопичення хімічних токсикантів у організм людини є харчові продукти і питна вода. З ними також можуть надходити в організм людини радіоактивні та біологічні забруднювачі [2].
Виробництво екологічно безпечної продукції – першочергове завдання при екологізації сільськогосподарської діяльності. Під екологічно безпечною розуміють таку продукцію, яка протягом свого "життєвого циклу" (виробництво-переробка-споживання) відповідала б установленим органолептичним, загально гігієнічним, технологічним і токсикологічним нормативам та негативно не впливала б на здоров'я людини, тварин і стан навколишнього середовища.
Важливою умовою для покращення якості продовольчої продукції є контроль з боку держави на різних етапах її виробництва і споживання, згідно із Законами України: "Про якість харчових продуктів", "Про стратегію сталого розвитку України", "Про захист прав споживача", Указу Президента "Про національну програму "Репродуктивне здоров'я 2001-2005" [10].

















1.5 Екотрофологія – нова система знань про харчування
Через зв’язки глобалізаційного характеру особистість ХХІ ст. перебуває в значно складнішому екологічному, соціальному, професійному середовищі, ніж раніше, й у більш суперечливому соціумі. Екологічна компонента при цьому набуває все більшого значення, оскільки саме через екологію, яка має справу з об’єктами стихійно-природного характеру, та об’єктами, що зазнали антропогенного впливу, наука та суспільство нарешті починають привертати свою увагу до процесів, що відбуваються між компонентами системи "людина–природа–соціум". Важливим елементом взаємодії цих компонент є харчування. Для людини – це основний (і чи не єдиний керований) чинник, що забезпечує здоров’я, нормальний розвиток, довголіття, творчий потенціал, продуктивність праці.
Такою системою знань, яка основана на досягненнях природничих, соціальних та економічних наук, сьогодні виступає екотрофологія. Термін "екотрофологія" (грец. ойкос – місце проживання, трофе – харчування, логос – учення) вперше був застосований у Німеччині в середині 1960-х років по відношенню до вчення, яке об’єднувало науки про харчування людини та економіку домашнього господарювання [13]. В Україні цей науковий напрям став розвиватися з 2003 року. Специфіка "української" екотрофології – це акцент на екологічній компоненті харчування людини, що більшою мірою відповідає нинішньому баченню проблем у цій галузі. Екотрофологія – це міждисциплінарний науковий напрям, який охоплює весь харчовий ланцюг і взаємодію системи харчування з навколишнім середовищем, суспільством, економікою, здоров’ям людини.
Екотрофологія навчає як створити умови, що повністю забезпечують потреби різних верств населення в раціональному і збалансованому харчуванні, адекватному національним традиціям і звичкам, віку, професії, стану здоров’я, економічному положенню та екологічній ситуації, відповідно до вимог сучасної медичної науки [8].
Відповідно до теорії, загальна кількість харчових речовин має бути не менше 60, у тому числі 18 амінокислот, 12 вітамінів, 16 мінеральних речовин. Співвідношення між білками, жирами і вуглеводами має становити 1 : 1,3 : 4,6. Однак балансовий підхід та ідея рафінованої, безбаластної їжі, яка випливає з нього, нанесли й великої шкоди. Дослідники стали фіксувати так звані "хвороби цивілізації" – атеросклероз, діабет, остеохондроз, остеоартроз та ін. Створення рафінованих продуктів з високим ступенем очищення обернулося проблемою появи і низки захворювань шлунково-кишкового каналу. Таким чином, теорія збалансованого харчування була піддана переоцінці і на її зміну прийшла теорія адекватного харчування, яка сформувала уяву про внутрішню екологію (ендоекологію) людини.
Екотрофологія охоплює всю систему харчування, враховуючи його вплив на здоров’я, довкілля, соціальні та економічні аспекти життя людини, тобто передбачає інтеграцію наук, пов’язаних з харчуванням людини. Вона включає як засоби аграрного виробництва – механізацію, енергетику, добрива, пестициди, так і компоненти харчового ланцюга – виробництво, вирощування продукції, транспортування, зберігання, переробку, пакування, реалізацію, готування, споживання, а також утилізацію відходів [8].
Отже, екотрофологія є мультидисциплінарною інтегральною дисципліною, яка має зайняти чільне місце у планах підготовки різнофахових спеціалістів, оскільки всі ми – представники різних професій, з різним рівнем освіти і матеріального добробуту – купуємо, готуємо, зберігаємо і споживаємо їжу [8].
Оволодіння цією дисципліною сприятиме конверсії їхньої свідомості, її екологізації стосовно харчування, формуванню екологічного мислення. Неосвіченість у галузі харчування вже призвела до низки негативних наслідків (у тому числі демографічних) у країні, і стало очевидним, що для забезпечення раціонального харчування, підтримання здоров’я всі ми, а не лише медики, технологи та дієтологи, маємо бути обізнаними в галузі харчування людини. Адже, як сказав індійський філософ А. Парікчай: "Сила у того, хто знає".


Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ РОБОТИ

2.1 Мета та завдання роботи
Мета: Вивчення структури й екологічних проблем харчування шкільної молоді різних вікових категорій Комсомольської гімназії №2 та виявлення її обізнаності в проблемах екологічного харчування.

Для досягнення поставленої мети ми виконували наступні завдання:

1. провести соціологічні дослідження харчування дітей різного віку в гімназії № 2 сел. Комсомольського.
2. дослідити рівень освіченості дітей в сфері харчування людини;
3. зробити статистичну обробку даних соціологічного дослідження;
4. порівняти дані, одержані для різних вікових груп школярів.

















2.2 Методики досліджень
Дослідження проводились на базі Комсомольської гімназії № 2
Досліджувались різні вікові категорії дитини.

Дослідні групи шкільної молоді
Група Класи Кількість, чол.
молодша 3-Б 26
середня 8-А 16
старша 11-А 18

Серед дітей проводилося соціологічне опитування шляхом анкетування. Опитування проводили в Квітні-травні 2013 року. В ньому взяло участь 60 учнів.
Анкета містила в собі 10 запитань
Що ви їли на завтрак?
Чи вважаєте ви завтрак необхідним?
Які ваші улюблені овочі?
Скільки разів на день ти вживаєш овочі?
Скільки разів на день ти вживаєш фрукти?
Що ти вживаєш між основними прийомами їжі?
Що ви пьєте найчастіше?
Звертаєте ви увагу на виробника продукту?
Звертаєте ви увагу на напис без ГМО?
Чи вважаєте ви що істе екологічно чисті продукти?







Розділ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1 Структура харчування шкільної молоді

Проблема забезпечення потреб людини у високоякісних, біологічно-повноцінних харчових продуктах – одна з найважливіших у повсякденному житті. Особливо це стосується молоді, оскільки раціональне харчування забезпечує нормальний ріст і розвиток організму, а також є однією з ознак здорового способу життя.
Зважаючи на активний спосіб життя, ріст організму, напружену розумову працю, необхідним компонентом раціону шкільної молоді є білки тваринного походження. Аналіз раціону показав що більшість дітей вживають на сніданок бутерброд та чай.

Анкета учнів 3 класу






Що ви їли на завтрак
чай та бутерброд
40%


кашу
12%


пельмені
12%


торт
8%


морожено
8%


каву
8%


Печиво
12%


Що ви їли на завтрак
кофе
12%


Чай с бутербродом
44%


Булочка
44%


Анкета учнів 11 класу


Що ви їли на завтрак
кофе
23%


Чай с бутербродом
55%


Овсянка
23%






В молодших класах кашу на сніданок їдять лише 12%, а в 11 класі 23%, в середніх класах взагалі не вживають кашу.
Розглядаючи всі питання в додатку (книга 1) можна побачити, що якщо за раціоном дітей в молодших класах наглядають батьки, а в гімназії вони отримують гаряче харчування, то в середніх класах діти взагалі їдять те що хочуть, проте в старших класах вони задумуються про важливість харчування, більш стежать за фігурою дівчата, а також вони вже розуміють що не всі продукти екологічно чисті.
Взагалі занепокоєння викликають діти середнього віку, які переважно харчуються на скору руку, в школі надають перевагу чіпсам, сухарикам, кока-колі та солодкому.
Таким дітям треба рекомендувати віддавати перевагу цілим фруктам де наявна велика кількість клітковини, харчових волокон – баластних речовин, які за теорією адекватного харчування є необхідним компонентом їжі, і які помилково вважилися непотрібними за донедавна популярною теорією збалансованого харчування. Крім того, як відомо, споживання свіжих фруктів особливо корисне для зубів і ясен.
















ВИСНОВКИ

1. Структура харчування учнів порушена: при опитуванні ми побачили що учні середніх класів не звертають увагу на своє харчування, але саме у цьому класі було виявлено дуже багато хвороб пов’язаних з раціоном харчування.
2. У переважної більшості учнів спостерігається одноманітне харчування це вживання солодкого в перервах між основними прийомами їжі.
3. Порушення структури харчування призвело до поширення захворювань органів травлення і до послаблення імунної системи організму.

4. Переважна більшість учнів вживають фрукти та овочі їжу три і менше разів на день, тимчасом у молодому віці доцільним є багато вживати овочів та фруктів.

5. Понад дві третини вважають сніданок неважливим в раціоні харчування.

ПРОПОЗИЦІЇ

1. Впровадити у навчальні програми дисципліну про харчування людини.
2. Проводити спеціальні уроки, виховні години та інші освітньо-виховні заходи з усіма віковими групами школярів, присвячені раціональному харчуванню, екологічній безпеці і культурі харчування.
3. Проводити батьківські збори з метою ознайомлення батьків з основами раціонального харчування дітей.
4. Ознайомити батьків і дітей з безпечністю і доцільністю вживання біологічно активних добавок (БАД).



СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Батечко С.А., Деревянко Н.А. Руководство по нутрициологии. Философия здоров’я "Тянши". – К.: АВРИО, 2006. – 500 с.
2. Безпека харчування: сучасні проблеми: Посібник-довідник / Укл.: А. В. Бабюк, О. В. Макарова, М. С. Рогозинський, Л. В. Романів, О. Є. Федорова - Чернівці: Книги - XXI, 2005. - 456 с
3. Власенко В.М., Димань Т.М., Ківа М.С. Екотрофологія - нова система гуманістичних знань // Аграрні вісті. - 2004. - №3.
4. Возіанов О.Ф. Харчування та здоров’я населення України // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8, № 4. - С.645-657.
5. Воробьев Р. И. Питание и здоровье. - М.: Медицина, 1990. - 160 с.
6. Губа Н.И. Овощи и фрукты на вашем столе. - Киев. Урожай, 1990.
7. Димань Т.М., Мазур Т.Г., Нагорнюк О.М. Структура харчування студентської молоді / Мат. І Міжнарод. наук.-практ. конф. "Екотрофологія. Сучасні проблеми" (30 травня - 1 червня 2005 р.).- Біла Церква, 2005. - С.153-156.
8. Екотрофологія. Основи екологічно безпечного харчування. Навчальний посібник / Т.М. Димань, М.М. Барановський, Г.О. Білявський, О.В. Власенко, Л.В. Мороз. - Київ: Лібра, 2006. - 304 c.
9. Кисляковская В.Г. и др. Питание детей раннего и дошкольного возраста: Пособие для воспитателя дет. сада - 2-е изд., перераб.- М.: Просвещение, 1983.-207 с, ил.
10. Нагорнюк О.М. Екологія харчування - важливий елемент національної безпеки / Мат. І Міжнарод. наук.-практ. конф. "Екотрофологія. Сучасні проблеми" (30 травня - 1 червня 2005 р.).- Біла Церква, 2005. - 285 с.
11. Припутина Л.С., Белоцкая В.В. Пищевые продукты в питании человека. - К.: Здоров'я, 1984. -96с.
12. Сердюк А.М. Еколого-гігієнічні проблеми харчування // Журнал Академії медичних наук України. - 2002. - Т. 8. - № 4. - С.677-684.
13. Смоляр В.И. Рациональное питание. - К.: Наук, думка, 1991. - 368 с.
14. Харчування людини / Т.М. Димань, М.М. Барановський, М.С. Ківа та ін.: Під ред. Т.М. Димань. - Біла Церква, 2005. - 300 с.








13PAGE 15


13PAGE 14315




15