І.Франко Грицева шкільна наука (для виконання на сцені) — сценарій

5 учнів
Б — Грицю! — сказав батько.
Г Га! — сказав Гриць.
Б Видиш оту хату?
Г — Видзу.
Б — Пам’ятай собi, се школа.
Г — Ба, — сказав Гриць.
Б — Сюди будеш ходити вчитися.
Г — Ба, — сказав Гриць.
Б — Справуйся добре, не пустуй, пана професора слухай. Я йду, аби тебе записати.
Г — Ба,.
Б — А ти йди з отсими хлопчиками. Вiзьмiть його хлопчики, з собою!
Х 1 — Ходи!
Х2 — Видиш, там? — сказав до Гриця один хлопчик, показуючи в темний кут.
Г — Видзу, — сказав, тремтячи, Гриць, хоч зовсiм нiчого не видiв.
Х2 — Там яма, — сказав хлопчик.
Г — Яма! — повторив Гриць.
Х1 — Як будеш зле справуватися, то професор всадить тебе в оту яму i будеш сидiти цiлу нiч.
Г — Я не хоцу! — скрикнув Гриць.
Х2 — Застукай до дверей! Борзо!
Г — Насцо? — спитав Гриць.
Х2 — Треба! Тут так годиться, як хто перший раз приходить.
Х 1 — Цить, дурню!
Г — Ой-ой-ой-ой! — верещав ГрицьХ2 — Цить, дурню, то так годиться! Хто до дверей стукає, того треба по плечах постукати. Ти того не знав?
Г — Не-е-е зна-а-в! — вiдхлипнув Гриць.
Х2 — Чому не знав?
Г — Бо я-а пе-е-лсий ла-а-з у сколi.
Х1 — Перший раз! а! —
Х2 — О, то треба тебе погостити! —— На, дурню, їж, (дає крейду)!
Гриць почав хрупати i насилу з’їв крейду. Регiт у школi розлягся такий, аж вiкна задзвенiли.
Г — Цого смiєтеся? — спитав здивований Гриць.
Х1 — Нiчого, нiчого. Може, хочеш iще?
Г — Нi, не хоцу. А сцо то таке?
Х2 — То ти того не знаєш? Отто дурний!! Та то єрусалим такий, то дуже добре.
Г- Ой, не дузе добле, - сказав Гриць. Буду дома з бовщом їсти,
Вчитель Як називаєшся? - крикнув.Г - Глиць.В - Що за Глиць? Ага, ти новий. Чому в лавцi не сидиш? Чого плачеш? Чим забiлився? Га?Г - Та я їв єлусалим.В - Що? Який єрусалим? - допитувався професор.Г - Та давали хлопцi.В - Котрi хлопцi?
(Гриць показав пальцями на хлопців, а ті втекли зі сміхом).В - Ну, ну! Йди сiдай i вчися добре, а єрусалима бiльше не їж, бо будеш битий!