Урок української мови Числівник як самостійна частина мови
Тема. Числівник як самостійна частина мови
Мета: знати загальне значення числівника, його морфологічні ознаки, синтаксичну роль, вивчені орфографічні правила; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити і виправляти помилки на вивчені правила; розвивати творчі вміння використовувати утворенні числівники у власних висловлюваннях; виховувати любов і повагу до українського фольклору.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок з елементами узагальнення знань
Обладнання. Кросворди, ребуси, схеми, криптограми, речення-загадки, головоломки, завдання.
Хід уроку
І. Організація учнів.
ІІ. Повідомлення теми і мети уроку.
- Добрий день, сідайте. Сьогодні у нас підсумковий урок з теми «Числівник як самостійна частина мови».
Щоб стати самостійними,
Замало захотіти –
Насамперед повинен
Це чимось заслужити.
Іменник і прикметник
Довів своє звання.
Думку про статус Числівника
Підтвердять ваші знання.
- Для того, щоб закріпити і узагальнити ваші знання з теми «Числівник як самостійна частини мови», ми проведемо мовну вікторину. Проводити її ви будете самі, використовуючи свої творчі знахідки. А в кінці уроку ми підведемо підсумки.
ІІІ. Вікторина.
Ведучий. Розділимось на 3 команди. Вікторина проходитиме в 3 турніри. Кожна команда по черзі буде опитувати інші дві. Правильна відповідь – 1 бал. В кінці вікторини визначимо переможців.
Перший турнір розпочинає команда І.
Капітан команди І. Наша команда підготувала завдання з розділів «Значення числівника. Кількісні числівники».
(Розряди за значенням, за будовою, граматичні ознаки, відмінювання).
Учні по черзі пропонують свої завдання, використовуючи свій творчий матеріал.
Письмовий матеріал.
1. Записати правильно і швидко словосполучення за цією схемою.
пара? (день) кілька?
( В українській мові слід казати «кілька день» (дні), а не «пару днів»).
2. У реченні визначити числівник і довести це.
Багато снігу – багато хліба.
( У цьому реченні числівник «багато» вжитий з іменником «снігу». Якщо слово «багато» виступає у словосполученні з іменником, який є назвою конкретного предмета, тоді він є числівником).
3. Завдання із скоромовкою.
Хитру сороку спіймати морока.
А на сорок сорок сорок морок.
- Хто швидко правильно вимовить скоромовку?
- До якого типу відмінювання відносяться числівник із цієї скоро -
мовки?
- Хто провідміняє цей числівник нашвидше?
(Числівник «сорок» відносяться до IV типу відмінювання числівник
-40-90-100. Н. в., З. в. – сорок, Р. в., Д. в., О. в., М. в. – сорока).
Ведучий. Другий турнір
Капітан. Наша команда підготувала завдання з розділів «Значення числівника. Порядкові числівники» (розряди за будовою, граматичні ознаки, вимова, зв’язок з іменником, відмінювання). Учні пропонують І і ІІІ командам свої завдання на основі підготовленого матеріалу.
Письмові завдання.
1. Записати правильно.
Котра година? Правильно! О котрій годині?
2. Скласти за схемою.
(Дробові числівники часу та цілі, що означають кількість хвилин якогось часу, передаються відповідним дробом з прийменником:
з прийменником «на» - до половини години;
з прийменниками «до, на» - коли буде половина години;
з прийменниками «до, за» - коли перейшло за половину).
3. Знайти помилку.
Від цього берега до іншого буде не більше двадцяти метрів.
(В сучасній українській мові займенник «інший» вживається поруч з порядковим числівником «другий». Часом ставлять займенник там, де без числівника не обійтись.
«Від цього берега до другого…» - бо в річки два береги – один і другий.
Ведучий. Третій турнір
Капітан команди ІІІ. Наша команда підготувала завдання з розділів «Правопис числівника. Синтакична роль числівника».
І і ІІ команди пропонують свої завдання.
Письмові завдання.
1. Записати числівники словом у відповідальному відмінку.
Працює до (7) поту.
(Сьомого).
(6) ніг, (2) голоси, (4) очей, (1) хвіст.
(Шість, дві, четверо, один).
2. Визначити синтаксичну роль числівників у реченнях.
П’ять помножити на два – десять.
(В цьому реченні числівники «п’ять, два, десять” у ролі підмета).
Фольклорист записав двісті пісень.
На п’ятьох континентах проживає шість мільярдів чоловік.
Уроки починалися о восьмій годині тридцять хвилин.
Ведучий. Підведемо підсумки. Капітани команд допоможуть підрахувати бали. Після підрахування балів визначають переможців.
IV. Тепер підведемо підсумок і узагальнимо те, що дізнались про числівник.
Чому числівник відносять до самостійних частин мови, незважаючи
на розбіжності у поглядах на це деяких мовознавців?
Числівник можна віднести до самостійних повнозначних частин мови, тому що ця частина мови має своє лексичне значення – числа, кількості й порядку при лічбі, до числівника можна поставити питання.
Числівник має свої морфологічні ознаки і поділяється на кількісні й порядкові, кількісні поділяються на розряди цілих, збірних, дробових.
Деякі кількісні числівники, а також порядкові мають ознаки роду, числа, всі числівники змінюються за відмінками.
Числівники мають свою синтаксичну роль, хоча виступають більш як дублери прикметника, іменника, дієслова.
Отже, числівники можна вважати самостійною повнозначною частиною мови.
V. Оцінювання і аргументація оцінок за усні відповіді.
- Молодці, сьогодні ви добре підготувались і працювали на уроці, були активні.
- Письмові й творчі роботи я перевірю і тоді виставлю оцінки.
VI. Домашнє завдання.
«Рідна мова», 5 кл. Займенник, стор. 180:6 кл., стор. 25
«Стилі мовлення».
Додаток 1
Віршик про числівник
Числівник відомий і дошкільняті –
Він же вчить нас рахувати,
І оцінку гарну заробити
Вам Числівник допоможе,
Порахувати все він зможе.
Всі числа по порядку він складе
І найскладніше він знайде,
Бо той хто дружить із Числівником,
Той може стати і відмінником.
Додаток 2
Вірш про прийменник
Якось вранці встали ми,
З сином в ліс гулять пішли.
Ми йдемо, співаємо,
Навколо поглядаємо.
Раптом син лякається:
- Що тут відбувається?
Він мене питає:
- Тут чогось не вистачає?
Ми поглянули навколо:
Ліс, дерева, річка, поле –
Все якесь однакове,
Все якесь ніякове.
Сонце – пляма, небо – яма.
Не велике не мале,
Не таке, і не сяке.
Розгубилися ми з сином.
Що це ще за чудасія?
Раптом ми почули сміх…
Підійшли до річки,
Ну, а там: поховались по кущах
10 тисяч чоловіків,
Може, навіть трохи більше, -
І великих, і малих,
І високих, і низьких,
І червоних, і зелених,
І швидких, і гомінких,
Лісових і степових,
Добрих, злих, смішних,
Серйозних, дерев’яних, золотих.
І солодких, і гірких, і тендітних,
І дебелих, і засмучених, веселих…
Хочте, вірте, хочте – ні,
Серед них був навіть мій і Андрійків.
От так диво. Галас, крик,
Пісня, сльози, танці, сміх…
Тут ми з сином здогадались…
- Це ж чого ви тут зібрались?
Чи роботи вам немає? –
Син суворо в них питає.
Раптом стихло біля річки,
Зупинились чоловіки.
Глянули навколо,
Зрозуміли, що до чого.
І розбіглись, хто куди.
Ми ж залишились самі