«Дидактичнагра як засіб розвиткумовлення дітей з загальним недорозвиненням мовлення.»

«Дидактичнагра як засіб розвиткумовлення дітей з загальним недорозвиненням мовлення.»
Найефективнішим заходом логопедичної роботи з дітьми виступає гра. Гра - основний вид діяльності дошкільника, важлива форма організації дитячого життя. Світ ігор - особливий, бо у ньому все просто, близько та посильно, ніж у повсякденному житті. Граючі, дитина пізнає навколишній світ, оволодіває мовою, з бажанням йде на контакт з логопедом, вихователем, дітьми, що дає можливість подолати сором'язливість, скованість, знімає почуттян евпевненості, розвиває ініціативність. Участь дітей у грі не тільки знання правил та умов тієї чи іншої гри або ігрової ситуації, а й передбачає спілкування дітей однією мовою. За допомогою гри можна створити життєві моменти та обставини, в яких дитина вчиться використовувати мовленнєвий матеріал ,засвоєний на заняттях.
Гра є основною діяльністю дитини-дошкільника. В організованому дитячому колективі гра служить засобом виховання і навчання, допомагає всебічному розвитку дитячої особистості. У грі вдосконалюється фізичний, розумовий і моральний розвиток дитини, пам'ять, увага і мова.
Будь-яка гра сприяє вихованню не одного, а декількох якостей, вимагає участі різних органів і психічних процесів, викликає різноманітні емоційні переживання. Гра вчить дитину жити і працювати в колективі, виховує патріотичні почуття, організаторські здібності, волю, дисциплінованість, наполегливість, ініціативу.
Для дітей-дошкільнят, які страждають різними мовними розладами, ігрова діяльність зберігає своє значення і роль як необхідна умова все бічного розвитку їхо собистості та інтелекту.
Проте недоліки звуковимови, недостатньо чітке сприйняття звукового образу слів, обмеженість словника, повна або часткова відсутність граматичних форм, а також зміни темпу мови, її плавності - все це, в рівній мірі виражене у дітей-логопатів, впливає на їх ігрову діяльність, породжує у них і особливості поведінки в грі.
Власні спостереження дозволяють зробити висновок, що ігри необхідно включати в роботу з дітьми з першого дня перебування у спеціалізованому закладі.
Ігрова діяльність дітей-логопатів складається тільки при безпосередньому впливі направляючого слова дорослого і обов'язково повсякденного керівництва нею. На перших періодах ігрові дії протікають при дуже обмеженому мовному спілкуванні, що породжує скорочення обсягу ігор та їх сюжетну обмеженість. Без спеціально організованого навчання гра, спрямована на розширення словника і життєвогодосвіду дітей-логопатів, самостійно не виникає. Основні свої знання та враження діти-логопати отримують тільки в процес цілеспрямованої ігровоїдіяльності. У грі в дітей виникає потреба в словесному спілкуванні і закріплюються мовні навички, отримані на логопедичних заняттях. Але, для того щоб гра стала умовою їхнього розумового, морального і фізичного розвитку, дієвим засобом виховання, треба навчити їхграти. При цьому важливо враховувати, що всі ігри з дітьми-логопатами повинні сприяти подоланню їх мовного недоліка та особливостей поведінки. Ми помітили, що ігри сприяють формуванню соціально повноцінної особистості дитини-логопата, створення правильних взаємин між дітьми.
Ігри з дітьми-логопатами проводяться не тільки на спеціальних заняттях, але й безпосередньо включаються в інші заняття (лічба, винахідлива творчість, рідна мова).
Таким чином, у різноманітних за формою іграх передбачається їхм ожливий вплив не тільки на мову, але й на психофізичний розвитокд ітей: удосконалення загальної та мовної моторик, формування навичок правильного ставлення до своєї мови, до оточуючих, ставлення до праці, розвиток уявлень, мислення, знаньтощо.
Дидактичні ігри даються дітям з певним змістом і правилами, що визначають ті або інші відомості про навколишнє середовище. Вони в основному спрямовані на розширення у дітей уявлень про предмети, їх призначення і якості, про різні види праці та її ролі в житті людей, про про природні предмети і явища.
Для дітей зі складними формами функціональних дислалій, з ринолаліями і дизартріями ігрислужать в основному цілям розвитку фонематичного слуху, мовної моторики, автоматизації і диференціації звуків, розширення словникового запасу.
Дидактичні ігри з перших днів перебування дітей у логопедичному закладі повинні служити багаченню їх словника, уточненню знань про предмети, їх призначення і використання, вмінню розрізняти і називати кольори предметів, їх форму, величину, сортувати предмети за логічними категоріями: іграшки, одяг, меблі, посуд тощо.
Педагоги, які працюють з дошкільниками, повинні вміти зацікавити дітей і увесь час підтримувати у них інтерес до завдань.
Логопедичні вправи одноманітні за своїм характером, але необхідні при корекції мовлення, інколи викликають втому, не завжди виконуються дитиною правильно з першого разу, внаслідок чого зникає бажання, інтерес, а втім, знижується ефективність роботи. Майстерність логопеда полягає у можливості вміло вибрат игру, яка виклика єінтерес та відповідає віковим особливостям дитини, у вмінні поєднати ігрову діяльність з логопедичним заняттям так, щоб логопедичні вправи виконувалися дитиною невимушено, щоб, захопившись змістом та ходом гри, дитина, непомітно для себе робила необхідні тренувальні заходи, які сприяють формуванню та закріпленню правильног о мовлення. Корекційна робота, спланована та проведена таким чином, створює умови для співдружності педагога і дитини, активізує увагудошкільника до мовлення, викликає бажання оволодіти тими чи іншими мовленнєвими навичками, руйнує старі та дає більше можливостей для набування нових навичок мовлення та застосуванню їх у повсякденному житті.