Стаття з проблем впровадження та реалізації профільної освіти в старшій школі

НАУКОВО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
ПРОФІЛЬНОГО НАВЧАННЯ В СТАРШІЙ ШКОЛІ
1. Особливості змісту навчальних програм з біології
для профільної школи
Зміст навчального предмета «Біологія» в 10–11 класах є логічним продовженням навчальних курсів основної школи і розкривається за розділами й темами, що характеризують властивості живої природи на різних рівнях організації життя (молекулярному, клітинному, організменому, екосистемному, біосферному).
Навчання біології на рівні стандарту. Зміст предметів, що вивчаються на рівні стандарту, передбачає обов’язковий мінімум змісту, який визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, що не є профільними чи базовими (наприклад, біологія в філологічному профілі).
Мета навчання біології на рівні стандарту полягає у формуванні в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, роль і місце людини у природі, формування у школярів екологічної культури, ключових компетентностей, що їх вимагає сучасне життя.
Основними завданнями навчання біології на рівні стандарту є:
формування в учнів знань про роль біологічних наук у формуванні сучасної природничонаукової картини світу; методи наукового пізнання; місце біології серед інших наук; значення біологічного різноманіття; зв'язок між природними і суспільними процесами; принципи функціонування і структуру біологічних систем на різних рівнях організації живого;
розвиток умінь встановлювати гармонійні стосунки з природою на основі поваги до життя як найвищої цінності та всього живого як унікальної частини біосфери;
формування умінь використовувати здобуті знання для оцінки наслідків своєї діяльності по відношенню до навколишнього середовища, здоров'я інших людей, власного здоров'я, дотримання заходів профілактики захворювань, правил поведінки у природі.
Навчання біології на академічному рівні. Обсяг змісту предметів, що вивчаються на академічному рівні, достатній для подальшого вивчення предметів у вищих навчальних закладах і визначається державним загальноосвітнім стандартом для навчальних предметів, які є базовими або близькими до профільних (наприклад, біологія в географічному профілі).
Мета навчального курсу біології академічного рівня полягає у забезпеченні загальноосвітньої підготовки школярів з біології, у формуванні наукової картини живої природи, екологічної культури, у формуванні ключових компетентностей, яких потребує сучасне життя.
Навчальним планом відведено однакову кількість годин на навчання біології за рівнем стандарту й академічним рівнем. Разом з тим, зміст навчання біології на академічному рівні, відповідно до концепції профіль-ного навчання, має бути достатнім для продовження біологічної освіти у вищому навчальному закладі. Ця обставина визначає наявність відмінностей у змісті і результатах навчання на рівні стандарту та академічному рівні навчання біології.
У змісті навчальної програми академічного рівня, порівняно з рівнем стандарту, особлива увага приділяється таким питанням:
засвоєння учнями знань про структуру і функціонування живих систем на різних рівнях організації живого, історію розвитку сучасних уявлень про живу природу;
застосування теоретичних знань у практичній діяльності людини;
формування вмінь користуватися різними джерелами інформації та оцінювати достовірність біологічної інформації;
розвитку інтелектуальних і творчих здібностей.
Зміна спрямованості змісту навчальних програм на академічному рівні, порівняно з рівнем стандарту, відображається й у відмінностях до рівнів засвоєння та застосування знань, розв’язування елементарних вправ і виконання лабораторних і практичних робіт. Наприклад, на рівні стандарту учні розв’язують лише елементарні вправи з реплікації та транскрипції. На академічному рівні їм пропонуються також вправи на визначення довжини, маси, нуклеотидного складу молекул нуклеїнових кислот. Учні, які опановують зміст біології на академічному рівні повинні вміти розпізнавати біологічні об’єкти, що вивчаються, не тільки на схемах, а й на електронних мікрофотографіях, а також уміти обґрунтовувати зв'язок будови з функціями тощо.
На академічному рівні збільшується практична складова навчальної програми. Так, на рівні стандарту запропоновано 8 лабораторних і 5 практичних робіт, а в програмі академічного рівню – 12 лабораторних і 7 практичних робіт. Лабораторні роботи №№ 5, 6, 7 академічного рівня виконуються з використанням електронних мікрофотографій. Лабораторні роботи, позначені в програмі зірочкою, виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічних можливостей. За відсутності відповідних умов вони можуть бути замінені демонструванням.
Зміст програми академічного рівня побудовано за принципом доповнен-ня програми рівня стандарту. Для орієнтації в тексті програми академічного рівня використано різні шрифтові форми: звичайний шрифт відображає зміст програми рівня стандарту, напівжирний шрифт — доповнення для академіч-ного рівня.
З метою забезпечення опанування змісту програми академічного рівня навчальний заклад може збільшувати кількість годин на вивчення біології за рахунок варіативної складової навчального плану. Насамперед це стосується спортивного, агрохімічного та географічного профілів навчання, на яких біологія є предметом близьким до профільного, а також універсального профілю.
Навчання біології на профільному рівні. Зміст навчальних предметів, що вивчаються на профільному рівні, передбачає поглиблене вивчення відповідних предметів, орієнтацію їх змісту на майбутню професію (наприклад, біологія у біолого-хімічному або екологічному профілі).
Метою профільного навчання біології є забезпечення загальноосвітньої профільної підготовки учнів з біології, розвиток навичок самоосвіти, проведення експерименту й аналізу його результатів, вмінь застосувати біологічні знання на практиці, підготовка до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності. Тому перевагу слід надавати методам і формам навчання, які сприяють активізації самостійної пізнавальної діяльності учнів: проблемні лекції, лабораторно-практичні заняття, семінари-дискусії, аналіз конкретних ситуацій, методи комп’ютерного моделювання, імітаційні ігри тощо.
Освітні потреби учнів, які обрали біологічно зорієнтовані профілі навчання, зумовлюють необхідність забезпечення їх підготовки до наступної професійної діяльності. З цією метою на профільному рівні навчання біології збільшується обсяг понятійного апарату і глибина засвоєння понять, зростають вимоги до умінь і навичок, що зумовлюється необхідністю формування в учнів культури проведення та оформлення результатів біологічних досліджень.
У програмі з біології профільного рівня посилено практико-орієнтовану складову: практична частина програми представлена лабораторними і практичними роботами та лабораторним і польовим практикумами.
Лабораторні та практичні роботи, позначені в програмі зірочкою (10 клас: лабораторні роботи №№ 1, 2, 3, 5, 8, 9, 11; практичні роботи №№ 1, 2, 3, 6, 7) виконуються учнями за вибором учителя з урахуванням матеріально-технічного забезпечення (наявність витяжної шафи, реактивів тощо) та профілю навчання. Учитель може замінювати окремі роботи рівноцінними, відповідно профілю навчання, отже пропонувати власну тематику робіт.
Метою практикумів є повторення, поглиблення, розширення і узагальнення знань, отриманих учнями в процесі самостійного вирішення учнями задач, пов’язаних з експериментом. Тематика досліджень практику-мів є орієнтовною. Для їх проведення можуть бути використані години резервного часу або навчальної практики. Тематика практикумів може також використовуватися для організації проектної діяльності та індивідуальних досліджень учнів. Учитель може на власний розсуд і з урахуванням матеріально-технічного забезпечення, профілю навчання визначати теми занять практикумів та доцільність їх проведення.
2. Інноваційні технології навчання генетики та біотехнології старшокласників профільної школи
Кожна людина є індивідуальною особистістю з різними потенційними можливостями та умовами виховання. Середня загальноосвітня школа, не враховує в повній мірі генетичні та соціальні основи індивідуальності дітей. Подальший розвиток школи неможливий без інтеграції знань та диференціювання навчання. Метою державної Національної програми «Освіта» («Україна ХХІ ст.») є виведення освіти в Україні на рівень розвинутих країн світу, що можливо лише за умов відходу від авторитарної педагогіки і впровадження сучасних педагогічних технологій. Саме цим зумовлена зараз увага педагогів, методистів до інновацій. Термін «інновація» означає оновлення процесу навчання, який спирається, головним чином, на внутрішні фактори. Інноваційна педагогічна діяльність як особливий вид творчості спрямована на оновлення системи освіти. Вона є результатом активності людини не стільки у пристосуванні до зовнішнього середовища, скільки у зміні його відповідно до особистих і суспільних потреб та інтересів. Інноваційна педагогічна діяльність заснована на осмисленні практичного педагогічного досвіду, орієнтована на зміну й розвиток навчально-виховного процесу з метою досягнення вищих результатів, одержання нового знання, формування якісно іншої педагогічної практики. Продуктами інноваційної педагогічної діяльності є нововведення, що позитивно змінюють систему освіти, визначають її розвиток і характеризуються як нові чи вдосконалені.
Одним із видів диференційного навчання, що передбачає врахування освітніх потреб, нахилів і здібностей учнів і створення умов для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення є профільне навчання. Метою профілізації є виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформуван-ня сучасного суспільства [2]. Навчання біології на профільному рівні потребує чіткої системи та методології, яка поєднує в собі форми, методи та засоби навчання.
Біологія як наука про життя та методи управління його законами має важливе значення. У загальноосвітній школі біологія переважно представ-лена курсами, які школярі вивчають протягом декількох років. Актуальною на сьогодні складовою частиною дисциплін біологічного циклу норматив-ного блоку є генетика, яка за останні роки досить стрімко та активно розвивається. Її вивчення передбачає розв’язання основного завдання фундаментальної підготовки учнів, зокрема, опанування знань про молекулярні основи спадковості й мінливості, еволюцію, структуру й функціонування евкаріотичного геному, генетичні системні механізми онтогенезу. Ця дисципліна узагальнює знання учнів з хімії, фізики та інших біологічних дисциплін, а також тих дисциплін, які пов’язані з біохімією, біофізикою та молекулярною біологією.
Аналіз літературних джерел показує, що в педагогічній практиці в основному впроваджуються технології, серед яких можна виділити: особистісно-орієнтоване навчання та виховання, профільне навчання, технологію групової навчальної діяльності, теорію рівневої диференціації навчання, психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості учнів, інформаційні технології, проективне навчання, теорію проблемного навчання, інтерактивні технології, технологію формування творчої особистості, технологію навчання як дослідження, технологію гуманізації педагогічної діяльності, теорію ігрових технологій.
Проблема впровадження інноваційних технологій у навчальний процес досліджувалась у працях Поручник Л., Г енкал С., Ковальової Т., Шафран О.
Упровадження нової ідеї, проекту або технології часто наштовхується на різні перешкоди, які названо антиінноваційними бар’єрами. До зовнішніх бар’єрів належать соціальні (стереотипи мислення педагогічного співтовариства), організаційні (протидія керівних органів освіти втіленню нововведень; відсутність координаційних центрів з розроблення та впровад-ження педагогічних інновацій), методичні (брак методичного забезпечення нововведення, недостатня поінформованість у галузі педагогічної інноватики), матеріально-технічні (навантаження педагогів, побутові умови, рівень заробітної платні). До основних внутрішніх бар’єрів належать психологічні (особистісні), які приховують глибинні особистісно-професійні проблеми. Опір нововведенням є поширеним явищем. Він може поставати як пряма відмова від участі в інноваційній діяльності, імітація активності з одночасною демонстрацією того, що нововведення не дає позитивних результатів [7].
Найбільш поширеною в Україні є технологія розвивального навчання (Д.Ельконін, В.Давидов.) Система розвивального навчання передбачає формування активного, самостійного творчого мислення учнів і на цій основі - поступового переходу в самостійне навчання. До основних цілей і завдань розвивального навчання за Д.Ельконіним та В.Давидовим належать – формування теоретичної свідомості і мислення; передавання дітям не лише знань, вмінь і навичок, а й способів розумових дій; відтворення в навчальній діяльності дітей логіки наукового пізнання [5].
Ідея інтерактивних технологій (О.Пометун, Л.Пироженко) полягає в тому, що процес пізнання відбувається за умови постійної активної взаємодії всіх учнів. Інтерактивне навчання - це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має на меті створення комфортних умов навчан-ня, за яких учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес навчання [2, 45].
В своїй практиці педагоги нерідко використовують різні моделі роботи учнів у групах: діалог (спільний пошук групами узгодженого рішення, використовується у класах де навчаються учні більшість з яких має середній рівень навчальних досягнень), синтез думок (пропонується для проведення в класах з достатнім та високим рівнем навчальних досягнень), спільний проект (дозволяє висвітити обрану проблему з різних боків), пошук інформації, акваріум.
Проектна технологія навчання (автори: Бабанов К., Гузєєв В., Єрма-ков І., Пєхота О.) орієнтує на дієвий спосіб здобуття нових знань у контексті конкретної ситуації та їх використання на практиці. Метод проектів як технологія у сучасних умовах трансформувався у проектну систему організа-ції навчання, за якою учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проектів [2, 46].
Автор Наволокова Н. характеризує цілі й завдання проектної технології у такому аспекті:
не тільки передати учням суму знань, а ще й навчити здобувати ці знання самостійно, застосовувати їх для розв’язання нових пізнаваль-них і практичних завдань;
сприяти формуванню в учнів комунікативних навичок;
прищепити учням уміння користуватися дослідницькими прийомами: збирання інформації, аналізу з різних точок зору, висування гіпотез, уміння робити висновки [5,305].
Технологія особистісно-орієнтованого навчання за Якимською І., Савченко О., Подмазіним С. полягає у створенні оптимальних умов для розвитку й становлення особистості як суб’єкта діяльності й суспільних відносин, яка будує свою діяльність і стосунки відповідно до стійкої ієрархічної системи гуманістичних і буттєвих особистісних цінностей.
Отже, на нашу думку, будь-яка сучасна педагогічна технологія являє собою синтез досягнень педагогічної науки і практики, традиційних елементів минулого досвіду і того, що народжено вчителем-новатором.
Сутність педагогічної технології дозволила розробити і впровадити в практику школи предметну технологію використання творчих завдань (технологія ВТЗ), яка є одним із шляхів запровадження особистісно-орієнто-ваного навчання. Концептуальні положення технології ВТЗ - орієнтація на учня і вчителя як рівноправних учасників навчально-виховного процесу; використання змісту навчального предмету як засобу виховання і розвитку; диференціація завдання за рівнями складності; творчий характер завдання за змістом, кожне завдання має спонукати до активізації розумової діяльності; створення поля комфортного навчання. Вчитель в технології ВТЗ є головною діючою особою. Вчитель в системі запровадження технології ВТЗ – само-достатня, творча особистість, професіонал, головною якістю якого є повага до особистості дитини, до її права на самовизначення, власні думки і позиції. При цьому вчитель постійно звертається до особистого досвіду учня, пам’ятаючи, що відповідно до положень особистісно-орієнтованої освіти за І.Якіманською, технологія ВТЗ визначає особистість як мету та фактор освітнього досвіду під час навчання, а свою задачу вбачає в необхідності розкриття природи та умов реалізації особистісно-розвивальних функцій освітнього процесу.
Особливе місце біологічної задачі наводять у своєму дослідженні російські методисти-біологи Бруновт Є.П. і Бровкіна Є.Т.: «Біологічною задачею вважають запитання (чому? як? навіщо? і т.д.) або пропозиції (знайдіть, доведіть, встановіть тощо), що вимагає від учня активної розумової діяльності...» [1]. Біологічні задачі завжди виконують певну, передбачувану педагогічну роль у навчально-виховному процесі, а саме:
активізують розумову діяльність учнів;
формують творчу атмосферу пошуку на уроці;
створюють позитивний психологічний клімат діалогової педагогіки;
стимулюють самоосвіту вчителів і учнів;
мотивують пізнання нового на уроці і в позаурочний час;
готують юні особистості до сприйняття нестандартних ситуацій і пошуку їх вирішення;
виступають гарантом стану успіху для звичайних учнів та досягнення ними високого рівня у навчанні;
урізноманітнюють навчально-виховний процес, надаючи йому творчого характеру.
Біологічні задачі - різновид творчих завдань, спрямовані на активізацію розумової діяльності учнів і передбачають не репродуктивне відтворення навчального матеріалу, а володіння ним.
Дуже важливий етап уроку, на якому ми, на жаль, не завжди приділяємо достатньої уваги - оцінювання. Головна мета оцінки - стимулювання пізнання [1, 8]. Окрім усного опитування, вчителі мають практикувати у своїй роботі та інші форми перевірки та врахування знань учнів: розпізнавання запропонованих об’єктів, рисунків, таблиць, процесів та явищ, вказаних у таблиці, виявляти закономірності на запропонованих об’єктах, повторювати матеріал уроку, монтувати схеми з деталей схем моно- і дигібридного схрещування, розв’язувати задачі, виконувати письмові роботи, вправи. Педагоги рекомендують поєднувати нетрадиційні форми та методи перевірки знань з традиційними [10].
Інформаційні технології навчання надають доступ учням до нетрадицій-них джерел інформації; створюють можливості для творчої діяльності, формування професійних навиків; можливість реалізувати нові форми та методи навчання. При вивченні біології в школі на сучасному етапі урок не повинен бути обмеженим підручником, класною дошкою та вчителем. Сьогодні набирають темпи комп’ютерні технології у викладанні біології. Існує метод навчального проекту, під час якого учні попередньо ознайом-люються з новим матеріалом і за допомогою комп’ютерів готують презентацію (за програмою «Intel»), яку демонструють під час проведення уроку. За допомогою комунікативних технологій можна розробляти міні посібники, роздатковий матеріал, здійснювати моніторинг якості освіти, створювати позитивний емоційний стан (через музичне оформлення, озвучування фізкультхвилинок). Ефективність навчання з використанням комп’ютерів пояснюється значним унаочненням програмного матеріалу, що дозволяє краще зрозуміти та засвоїти абстрактні поняття, сформувати практичні вміння та навички. На нашу думку, у перспективі розвитку інформаційно-комп’ютерних технологій у школі, особливо на уроках біології, мають запровадитися: електронні конференції, що можуть викорис-товуватися для співробітництва між вчителем і учнем, між учнями різних навчальних закладів у вигляді продуманих запитань-відповідей; відео конференції, що відтворюють синхронний характер реалізації інформації у реальному часі; телеміст - спілкування «он лайн» багатьох учасників, тобто учнів на уроці, для обговорення певних тем.
Технологія проблемного навчання за Д.Дьюї базується на тому, що вчитель не повідомляє знання в готовому вигляді, а ставить перед учнем завдання (проблему), зацікавлює його, викликає в нього бажання знайти спосіб її розв’язання [5]. Цілі та завдання проблемного навчання полягають у формуванні знань, умінь і навичок, засвоєнні способів самостійної діяльнос-ті, розвитку пізнавальних і творчих здібностей. Основна методична закономірність свідомого й міцного засвоєння знань полягає в планомірному утворенні і розвитку понять в учнів в процесі навчання. Поняття - одна з форм мислення, за допомогою якої пізнають сутність явищ, процесів, узагальнюють їх істотні ознаки. У поняттях предмети і явища дійсності відображаються в узагальненій абстрактній формі. Це форма думки, яка відображає істотні ознаки і відношення предметів та явищ реального світу. Поняття формуються в свідомості людини на основі таких розумових процесів, як аналіз, синтез, порівняння, абстракція та узагальнення. Аналізуючи отримані експериментальні дані, ми дійшли висновку, що при вивченні генетики та біотехнології в шкільному курсі «Біології» доцільно формувати основні поняття, використовуючи побудову структурно-логічних схем (Рис 2.1.).
291465-43815

Рис. 1. Структурно-логічна схема основних понять теми
«Спадковість і мінливість організмів»
Структурування - це процес виявлення логіко-смислової структури з метою подальшого поглиблення знань. Структурно-логічна схема - це графічна система логічно-дидактичних зв’язків між елементами навчального матеріалу з вказівкою напрямку взаємозв’язків. Основними етапами побудо-ви структурно-логічної схеми є: аналіз і узагальнення, визначення внутрішніх взаємозв’язків, встановлення логічних зв’язків залежності, визначення найбільш наочного зображення схеми. Використання методу побудови структурно-логічних схем для формування біологічних понять дозволяє розкрити зміст кожного розділу, підвищити рівень викладання, розкрити пізнавальний інтерес і творче ставлення, закликає до пошукової та дослідницької роботи учнів.
Таким чином, старшокласники самостійно «відкривають» логічні зв’язки між поняттями даної теми, які за допомогою символічного зображен-ня матеріалізуються у їх свідомості. Вчитель, використовуючи граф-схему, може акцентувати увагу учнів на тих поняттях і зв’язках, які важливі для засвоєння, виділити спільне і особливе в навчальному матеріалі, розкрити характер деяких зв’язків.
При розробці структурно-логічної схеми слід дотримуватися таких правил: у кожну вершину графа слід поміщати лише одне поняття; ребра, що з’єднують вершини, не повинні перетинатися (якщо перетин неминучий, потрібно знайти в матеріалі таке поняття, що відноситься до точки перетину); відносити підпорядкування між поняттями зазначаються напрямком стрілки на ребрі графа; рівнозначні вершини графа, що містять супідрядності, слід розміщати на одному рівні, підпорядковані опускають на ступінь нижче. Граф-схема представляє навчальний матеріал як єдине ціле. При огляді навчального матеріалу її можна використати як засіб наочності. Потім після вивчення певної частини навчального матеріалу можна знову повернутися до граф-схеми, співвіднести частину з цілим. Таким чином, учні будуть засвоювати знання діалектично і співвідносити частину з цілим, засвоєне із заново засвоюваним, усвідомлювати риси відомого у невідомому, розуміти переходи від старого до нового і навпаки, тобто одержувати уявлення про всезагальний зв’язок і залежність біологічних, які вивчаються. При використанні структурно-логічних схем для формування основних генетич-них понять учні головну увагу звертають на встановлення зв’язків між поняттями і судженнями, що приводить до більш глибокого і міцного засвоєння знань.
Отже, використання сучасних інноваційних технологій навчання генети-ки та біотехнології у профільній школі надасть можливість для навчання старшокласників відповідно до їхнього професійного самовизначення, виховання особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання й мобільності в умовах реформування сучасного суспільства.
3. Формування предметної компетентності в учнів профільних класів на уроках біології
У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначається, що метою освітньої галузі «Природознавство» є формування в учнів природничонаукової компетентності як ключової та відповідних предметних компетентностей, як обов'язкового складника загальної культури особистості і розвитку її творчого потенціалу. Освітня галузь «Природо-знавство» формує в учнів базову (ключову) природничонаукову компетент-ність і предметні компетентності відповідно до змістових складників (компонентів) освітньої галузі. Ключова природничонаукова компетентність формується як здатність і готовність учнів до використання особистісно значущої системи знань і методології природничих наук для пояснення й адекватного ставлення до природи, розуміння сучасної природничонаукової картини світу як образу природи [14, 66].
Предметні компетентності спрямовані на опанування учнями фундаментальних ідей і принципів, наукового стилю мислення, усвідомлення ними способів діяльності й ціннісних орієнтацій, що дають змогу зрозуміти закономірності перебігу природних явищ, наукові основи сучасного виробництва, техніки та технологій, виробити навички безпечного життя в сучасному високотехнологічному суспільстві й цивілізованої взаємодії з природним середовищем.
Біологічний компонент освітньої галузі «Природознавство» забезпечує засвоєння учнями знань про закономірності функціонування живих систем, їх розвиток і взаємодію, взаємозв'язок із неживою природою, оволодіння основними методами пізнання живої природи, розуміння біологічної картини світу, цінності таких категорій, як знання, життя, природа, здоров'я, вироблення ставлення до екологічних проблем, усвідомлення біосферної етики, застосування знань з біології у повсякденному житті та майбутній професійній діяльності, оцінювання їх ролі для суспільного розвитку, перспектив розвитку біології як науки та її значення у забезпеченні існування біосфери й людства [10].
У Концепції профільного навчання зазначається, що профільне навчання спрямоване на формування ключових компетентностей старшокласників, набуття ними навичок самостійної науково-практичної, дослідницько-пошукової діяльності, розвиток їхніх інтелектуальних, психічних, творчих, моральних, фізичних, соціальних якостей, прагнення до саморозвитку та самоосвіти.
Особливої уваги потребує формування предметної компетентності як основи профільної спеціалізації учнів. Упровадження компетентнісного підходу до змісту освіти та організації навчального процесу в загально-освітній школі забезпечує допрофільна, профільна підготовка.
Шляхами реалізації профільної підготовки є:
діагностика навчальних можливостей, пізнавальних потреб та інтересів, професійних нахилів, здібностей учнів;
допрофільна підготовка (факультативи, курси за вибором, консульту-вання, поглиблене вивчення предметів, інформаційна робота, що передбачає розроблення «освітньої карти» міста, району та інформаційних носіїв (сайти, буклети, листівки, газети тощо), предметні гуртки, наукові товариства учнів, Мала академія наук, предметні олімпіади, кабінети профорієнтації);
обґрунтований, свідомий вибір учнем профілю навчання;
курси за вибором, які доповнюють навчальні предмети і входять до складу допрофільної підготовки, профільного навчання та створюються за рахунок варіативного компонента змісту освіти.
Курси за вибором забезпечують формування у школярів правильного вибору профілю навчання, визначення сфери майбутньої професійної діяльності, усвідомлення учнями своїх переваг з позиції майбутньої діяльності.
Особливістю такої підготовки є формування загальногалузевих компетентностей, які стосуються конкретного предмета навчання, тому необхідно адаптувати всі компоненти навчального процесу для оволодіння учнями знаннями, вміннями, навичками, досвідом творчої діяльності в межах навчального предмета «біологія». Лише за такої умови можливе формування компетентності як результату успішного навчання.
Предметна компетентність - це особистісна інтегративна характеристика суб'єкта навчання, який володіє сукупністю знань, умінь і навичок продуктивної навчальної діяльності, має певний досвід її організації, здійснення, рефлексії й аналізу результатів з визначенням подальшого пізнавального шляху.
Оволодіння предметною компетентністю щодо навчального предмета «біологія» забезпечує:
формування міцних і глибоких знань про будову, функціонування, екологію, еволюцію біологічних систем на різних рівнях організації;
розвиток творчої особистості учня та реалізацію мети профільної біологічної освіти;
загальноосвітнью профільну підготовку учнів з біології;
формування наукової картини живої природи на основі засвоєння учнями системи біологічних знань, ознайомлення з методами пізнан-ня природи та взаємозв'язком між розвитком методів і теоретичних узагальнень біологічної науки;
розвиток у старшокласників пізнавальних інтересів, інтелектуальних і творчих здібностей шляхом проведення експерименту, розв'язу-вання біологічних задач, моделювання біологічних процесів;
оволодіння вміннями здійснювати самостійний пошук та аналіз біологічної інформації, характеризувати сучасні відкриття в галузі біології;
набуття знань щодо збереження власного здоров'я та раціонального природокористування;
допрофесійну підготовку до діяльності в галузях, що потребують ґрунтовних біологічних знань (медицина, сільське господарство, природоохоронна діяльність тощо);
розвиток навичок самоосвіти, проведення експерименту й аналізу його результатів, умінь застосувати біологічні знання на практиці;
підготовку до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності.
Предметна біологічна компетентність включає такі складові: логіко- змістову, операційну, дослідницьку, пізнавальну компетентність.
Логіко-змістова компетентність забезпечує правильність, оперативність і точність мислення, побудову логічного ланцюжка елементів цілого. Сформована логіко-змістова компетентність полягає в тому, що учень володіє певним комплексом біологічних понять, розуміє інтегруюче значення загальнобіологічних понять, встановлює міжпредметні та внутришньо-предметні зв'язки; володіє розвиненим логічним мисленням, використовє знання і набутий досвід логічного мислення для успішного вирішення життєвих проблем; аргументовано розмірковує, робить обґрунтовані виснов-ки; відрізняє доведені твердження від недоведених; узагальнює, порівнює, формулює гіпотези; чітко висловлює свої думки; визначає біологічні поняття та застосовує їх для пояснення біологічних явищ і процесів; аналізує та узагальнює значний обсяг фактів, встановлючи зв'язки і тенденції розвитку біологічних ситем; осмислює навчальний матеріал і виділяє в ньому головне; узагальнює навчальний матеріал, класифікує біологічні об’єкти; прогнозує шляхи і тенденції розвитку біологічних систем, процесів; переносить біологічні знання на конкретні біологічні системи; встановлює загальні закономірності у функціонуванні, еволюції біологічних систем; володіє індуктивними (від деталей будови до загального рівня організації) та дедуктивними (від загального плану будови до морфо-фізіологічних особливостей) міркуваннями; встановлює причинно-наслідкові зв'язки між будовою, функціями, еволюцією, екологією біологічних систем.
Операційна компетентність - це уміння розв'язувати типові біологічні задачі, вправи; використовувати на практиці алгоритми розв'язання типових задач; відтворювати контекст задач; розпізнавати та систематизувати типові задачі; використовувати різні інформаційні джерела для пошуку алгоритмів розв'язання типових задач (підручники, довідники); ураховуючи спрямова-ність на продуктивне навчання біології у профільних класах - уміння створювати власний алгоритм розв'язання задач і вправ.
Дослідницька компетентність учнів - це володіння біологічними методами дослідження, використання знань на практиці, уміння формулю-вати цілі, проблему, гіпотезу дослідження, планувати, здійснювати експеримент, аналізувати його результати, робити висновки. У програмі для профільного рівня з метою посилення діяльнісного та практико-орієнтова-ного підходів до навчання біології передбачено проведення біологічних досліджень, перелік яких внесено до «Лабораторного практикуму» та «Польового практикуму». Цільовим призначенням практикумів є повторен-ня, поглиблення, розширення та узагальнення знань, отриманих учнями у процесі вивчення теми чи розділу, розвиток і вдосконалення експеримен-тальних умінь та навичок.
Пізнавальна компетентність - це пізнавальні дії учнів, на основі яких формуються біологічні знання, що мають відповідати певним вимогам і бути: науковими (відповідати об'єктивній реальності та провідним тенденціям розвитку науки), глибокими, міцними, систематичними, різнобічними. Пізнавальна компетентність визначається такими критеріями:
міцність і дієвість біологічних знань;
уміння працювати з навчальною літературою;
володіння біологічними поняттями, знання змісту матеріалу (теорій, законів, будови структур, функцій);
застосування аналогії під час аналізу біологічних об'єктів;
сформованість умінь розв'язувати проблеми;
здатність до оцінного судження;
уміння висувати, обґрунтовувати гіпотезу;
уміння застосовувати знання для розв'язання практичних задач;
логічне мислення, уміння встановлювати причинно-наслідкові зв'язки;
мотиваційно-творча активність;
самостійність рішень, діяльності, мислення;
обґрунтованість висновків;
побудова власного алгоритму дій.
Пізнавальна компетентність формується на основі організаційних умінь учнів, які включають: готовність до уроку, увагу учнів на різних етапах уроку, інтерес до теми, ставлення до вчителя, культуру праці, мови, дискусії, коректність запитань вчителю, самоконтроль, дисципліну.
Специфіка навчального предмета «Біологія» зумовлює наявність спеціальних знань, умінь, навичок учнів:
описання та використання методів біологічних досліджень;
планування і проведення біологічних досліджень;
застосування приладів та пристроїв, що використовуються в біологічних дослідженнях;
моделювання окремих ознак біологічних систем;
визначення неорганічних та органічних сполук у біологічних об'єктах;
розв'язання задач і вправ з молекулярної біології, генетики, екології;
задач на обмін речовин та фотосинтез;
встановлення зв'язків між структурними елементами біологічних систем;
порівняння біологічних процесів на клітинному, організменому та надорганізменому рівнях;
моделювання організму із заданими ознаками та умовами його виведення, здійснення уявного експерименту;
пояснення взаємного впливу організмів та взаємозв'язків організмів в екосистемах;
обґрунтування перспективних напрямів біологічних досліджень;
обґрунтування використання результатів біологічних досліджень у медицині, сільському господарстві, різних галузях промисловості, необхідності збереження біорізноманітності як основи стійкості біосфери і пояснення її як результату еволюції органічного світу;
описання біологічних систем, їх аналіз з позиції структурно-функціонального та еколого-еволюційного підходів.
Виконання розглянутих вимог до навчальної діяльності учнів профіль-них класів сприяє поступовому розвитку освітнього процесу, формуванню міцної системи знань та наукового світогляду.
Для набуття учнями предметних компетентностей при вивченні біології необхідно вдосконалити існуючу методику навчання. Ефективність навчання біології на профільному рівні забезпечується такими психолого- педагогіч-ними умовами:
ураховування індивідуальних особливостей учнів, їхніх пізнавальних інтересів та професійної спрямованості;
збагачення методичного арсеналу методів, прийомів, засобів, форм навчання для стимулювання самостійної пізнавальної діяльності учнів;
для набуття учнями предметних компетентностей під час вивчення біології доцільно акцентувати увагу на дослідницькому підході до навчання;
створення розвивального освітнього середовища;
забезпечення умов для успішного навчання;
використання продуктивних технологій та методик навчання в умовах зростаючого обсягу інформації внаслідок інтенсивного розвитку біологічної науки.
Отже, формування предметної компетентності є необхідною умовою вдосконалення освітньої практики навчання біології у профільних класах. Предметна компетентність як особистісна інтегративна характеристика забезпечує: розвиток творчої особистості учнів, їхніх пізнавальних інтересів, навичок самоосвіти, інтелектуальних і творчих здібностей, уміння застосува-ти біологічні знання на практиці, підготовку до подальшої професійної освіти чи професійної діяльності, формування міцних і глибоких знань про будову, функціонування, екологію, еволюцію біологічних систем на різних рівнях організації, що сприяє реалізації мети профільної біологічної освіти.
2.4. Застосування мультимедійних технологій при проведенні лабораторних робіт з біології у старшій школі
в умовах профільного навчання
Проблема організації навчання - одна з найактуальніших проблем сьогодення. Згідно нормативних документів органів вищої влади (Державна національна програма «Освіта: Україна ХХІ століття», Закон України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Концепція профільного навчання у старшій школі) старша школа функціонує як профільна. Профільне навчання забезпечує диференціацію освіти, створює оптимальні умови для виявлення задатків, розвитку інтересів і здібностей кожного учня, має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності. Навчання у 10 - 11 класах здійснюється за такими основними напрямами: суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетичний, природничо-математич-ний, технологічний, спортивний, кожен з яких конкретизуються в окремі профілі навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному із трьох рівнів змісту освіти: рівні стандарту, академічному чи профільному. Така різноплановість потребує відповідного навчально-методичного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення навчального процесу.
Посиленої уваги вчителя потребує організація пізнавальної діяльності учнів під час проведення лабораторних робіт. Серед лабораторних і практичних робіт, передбачених програмою з біології для 10-х класів на усіх рівнях змісту освіти, більшість має цитологічний чи гістологічний характер, тобто потребує мікроскопічного дослідження клітин, тканин та органів. На жаль, враховуючи стан матеріальної бази навчальних закладів, використання мікроскопічної техніки, готових фабричних мікропрепаратів стає майже неможливим. Саме тому доцільним і перспективним методичним прийомом на сьогоднішній день є використання на уроках мультимедійний технологій, в тому числі і при проведенні лабораторних робіт.
Актуальними проблемами є створення електронних баз фотографій мікропрепаратів клітин, тканин та органів, розробка інструкцій та мультимедійних презентацій до лабораторних занять, впровадження в шкільну практику методик виготовлення тимчасових цитологічних мікропрепаратів.
Ми проаналізували практичну складову навчальних програм з біології у 10-му класі (Програми для профільних класів загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія. 10-11 класи. - К.: Педагогічна Преса, 2004; Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. Біологія 7-11- К.: Перун, 2005; Програми для профільного навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень. - Тернопіль: Мандрівець, 2010). Усі програми однакові за змістом навчального матеріалу, а саме включають вступ, розділи «Молекулярний рівень організації життя», «Клітинний рівень організації життя», «Організмений рівень життя» та узагальнення. Згідно програми з біології 2005 р. проводиться 13 лабораторних і 6 практичних робіт. Серед них значну частку складають лабораторні роботи цитологічного і гістологічного характеру, що здійснюються із використанням мікроскопічної техніки. Це теми: «Будова клітин прокаріотів»; «Будова клітин тварин»; «Будова клітин рослин»; «Спостереження явища плазмолізу та деплазмолізу в клітинах рослин»; «Вивчення будови одномембранних органел»; «Вивчення будови двомембран-них органел»; «Рух цитоплазми в клітинах рослин»; «Будова хромосом»; «Мітотичний поділ клітин»; «Будова тканин тваринного організму»; «Будова тканин рослинного організму» (зірочкою позначені роботи, що можуть бути замінені демонструванням за відсутності відповідних умов для їх проведення).
За новою програмою 2010 р. для рівня стандарту дещо зменшена практична складова (всього 8 лабораторних і 5 практичних робіт) за рахунок об’єднання трьох робіт в одну («Будова клітин прокаріотів і еукаріотів»); вилученню робіт по вивченню будови органел та осмотичних явищ у клітині. На академічному рівні знову збільшується практична складова навчальної програми (12 лабораторних і 7 практичних робіт), її зміст суттєво не відрізняється від програми держстандарту 2005 р. та програми для профіль-ного навчання 2004 р. (11 лабораторних і 10 практичних робіт).
Найсуттєвіших змін зазнала програма з біології для природничо- математичного профілю. Метою навчання біології у класах профільного рівня є забезпечення підготовки учнів з біології на поглибленому рівні, створення умов для самореалізації особистості і розвиток її інтелектуальних здібностей, формування в учнів навичок науково-практичної та дослідниць-ко-пошукової діяльності, умінь застосовувати біологічні знання на практиці, спрямованість на майбутню професію. Саме тому у навчальних програмах для таких класів посилено практико-орієнтовану складову: значно збільшена кількість демонстрацій, лабораторних і практичних робіт, введено лаборатор-ні і польові практикуми. Так, програмою 2010 р. для 10 класу передбачено виконання 20 лабораторних, 21 практичну роботи, три лабораторні практикуми (19 занять). Слід зазначити, що на думку вчителів-практиків, не все є вдалим у новій програмі профільного рівня і потребує подальшого корегування. Так, багато тем лабораторних і практичних робіт дублюються; в лабораторні практикуми включено роботу з довідниками, розрахункові завдання, а роботи з використанням мікроскопів перенесено у практичні; багато лабораторних з розділу «Молекулярний рівень організації життя» потребують спеціального обладнання, яке відсутнє у школах; навчальних годин недостатньо для проведення такої кількості лабораторних і практичних робіт та ін.
Аналіз досвіду роботи вчителів, які працюють у профільних та спеціалізованих класах біологічного спрямування засвідчив, що найбільш нагальною проблемою старшої профільної школи є відсутність належного матеріально-дидактичного забезпечення (підручників для профільних класів, фахових журналів, обладнання для лабораторних і практичних робіт, комп’ютерних програм та ін.). Масова профілізація навчання загрожує стати формальною.
Які ж перспективні шляхи підвищення ефективності вивчення біології в умовах профільної організації навчання? Частіше застосовувати сучасні інтерактивні методи викладання, нестандартні форми, інноваційні технології навчання. Використання мультимедійних технологій на уроках дає низку переваг: дітьми краще сприймається матеріал, зростає зацікавленість і мотивація, відбувається індивідуалізація навчання, розвиток творчих здібностей, скорочення видів роботи, що стомлюють учня, створення умов для самостійної роботи. Використання комп’ютерних засобів навчання дозволяє змінити саму технологію надання освітніх послуг, зробити урок більш наочним і цікавим.
Застосовуючи на лабораторних роботах з біології мультимедійні технології, вчитель може демонструвати мікросвіт клітин та тканин, мікроскопічну будову окремих органів, показати в динаміці процес виготов-лення мікропрепаратів або життєдіяльність живих клітин. Учні будуть мати змогу порівняти зображення на екрані комп’ютера і те, яке вони бачать у мікроскоп або на малюнку в підручнику чи таблиці, розібратися з досить складними для сприйняття деталями мікроскопічної будови організмів. У класах природничо-математичного профілю доцільно поєднувати індиві-дуальну і групову роботу учнів з мікроскопами та мультимедійну демонстра-цію фотографій, отриманих самостійно з тимчасових і постійних мікропрепаратів, а також з використанням Інтернет-ресурсу; перспективно залучати старшокласників до створення презентацій у програмі Microsoft Office PowerPoint, організовувати проектну діяльність учнів зі створенням навчальних програм під керівництвом викладачів біології та інформатики.

Основна ідея профільної школи – формування компетентної особистості, яка здатна до самоосвіти і саморозвитку, професійного і життєвого самовизначення та подальшої максимальної самореалізації, вміє критично мислити, опрацьовувати різноманітну інформацію, застосовувати здобуті знання у життєвих ситуаціях.
Профільне навчання забезпечує диференціацію освіти, створює оптимальні умови для виявлення задатків, розвитку інтересів і здібностей кожного учня, має на меті забезпечити більш глибоку підготовку старшокласників у тій галузі знань і діяльності, до яких у них сформувались стійкі інтереси і здібності.
Відповідно до Концепції профільного навчання профільне навчання у старшій школі здійснюється за такими напрямами диференціації: природни-чо-математичний, суспільно-гуманітарний, філологічний, художньо-естетич-ний, технологічний, спортивний. Напрями диференціації конкретизуються в окремі профілі навчання, наприклад: хіміко-технологічний, математичний, екологічний профілі навчання. Кожен з профілів передбачає вивчення предметів на одному з трьох рівнів змісту освіти: рівні стандарту, академічному рівні, профільному рівні.
У разі, якщо в навчальному закладі відсутнє відповідне навчально-методичне, матеріально-технічне та кадрове забезпечення для впровадження певного профілю навчання, у такому випадку використовується варіант навчального плану універсального профілю, складеного відповідно до академічного рівня змісту освіти.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
Биология: сборник тестов, задач и заданий с ответами по материалам Всероссийских и международных олимпиад: пособие для учащихся средних и старших клас сов. - М.: Мнемозина, 1998. - 415 с.
Бібік Н.М. Компетентнісна освіта - від теорії до практики / Бібік Н.М., Єрмаков І.Г., Овчарук О. В. - К.: Плеяда, 2005. - 120 с.
Біологія. 10-11 класи: Програми для профільного навчання учнів загально-освітніх навчальних закладів: рівень стандарту, академічний рівень, профільний рівень / Коршевнюк Т.В. - Тернопіль: Мандрівець, 2011. - С. 64-123.
Біологія. Збірник тренувальних тестів для підготовки до зовнішнього незалежного оцінювання / Н.Ю.Матяш, Т.В.Коршевнюк, О.В.Костильов, О.А.Цуруль. - К.: Ґенеза, 2011. - 76 с.
Вербицький В.В. Дидактика в інформаційному суспільстві / В.В.Вербиць-кий // Вимірювальна та обчислювальна техніка в технологічних процесах. - 2011. - № 1. - С. 305-308.
Вербицький В.В. Філософія сучасної екологічної освіти / В.В.Вербицький // Освітній простір. Глобальні, регіональні та інформаційні аспекти. - 2011. - № 2 (4). - С. 12-14.
Ворожейкіна О.М. 100 цікавих ідей для проведення уроку / О.М.Воро-жейкіна. - Х. : Вид. група «Основа», 2011. - 287 с.
Генкал С.Е. Структурно-організаційна модель профільного навчання біології / С.Е.Генкал // Науковий вісник Чернівецького університету. Зб. наук. пр.: Педагогіка та психологія. - Чернівці: Рут - 2009. - Вип. 469. - С. 32-40.
Генкал С.Е. Форми організації навчальної діяльності учнів профільних класів біологічного спрямування / С.Е.Генкал // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. - 2011. - № 1. - С. 86-95.
Державний стандарт базової та повної загальної середньої освіти [Електронний ресурс] / Режим доступу: www.mon.gov.uaДичківська І.М. Інноваційні педагогічні технології : навчальний посібник / І.М.Дичківська. - К.: Академвидав, 2004. - 218 с.
Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П.Наволокова. - Х.: Вид. група «Основа», 2011. - 176 с.
Князева О.В. Біологічні задачі: теорія і практика: книга для вчителя / О.В.Князева. - К.: СПДФО Князева О.В., 2008. - 100 с.
Ковальова Т. Інноваційна освіта: підручник для директора / Т.Ковальова. - К.: Вид. «Плеяда», 2005. - 120 с.
Козленко А.Г. Игры на уроках биологии. Классификация игр. Логические игры / А.Г.Козленко // Издательский дом «Первое сентября», «Биология». - 2011. - № 14 (934). - С. 31-36.
Козленко А.Г. Моделируем вирусы, или Три компьютера на 25 учеников / А.Г.Козленко // Издательский дом «Первое сентября», «Биология». - 2011. - № 14 (934). - С. 37-43.
Козленко А.Г. Материалы курса «Использование игр на уроках биоло-гии»: лекции 1-4. / А.Г.Козленко. - М.: Педагогический университет «Первое сентября». - 2011. - 72 с.
Козленко О. Г. Моделювання біополімерів / О.Г.Козленко // Біологія і хімія в школі. - 2012. - № 2. - С. 20-25.
Козленко О.Г. Практична робота «Моделювання просторової структури біомолекул» / О.Г.Козленко // Біологія і хімія в школі. - 2012. - № 3. - С. 28-33.
Козленко О.Г. Настільні ігри з науковою основою (science-based games) / О.Г.Козленко // Біологія і хімія в школі. - 2011. - № 4. - С. 20-22; № 5. - С. 22-24.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / Під заг. ред. О.В.Овчарук. - К.: К.І.С., 2004. - 112 с.
Концепція профільного навчання в старшій школі: Затверджено колегією Міністерства освіти і науки України від 25 вересня 2003 р. № 10/12-21 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2003. - №14. - С. 315.
Концепція профільного навчання у старшій школі (11.09.2009) [Електрон-ний ресурс] / Режим доступу: www.mon.gov.uaКоршевнюк Т.В. Практична складова навчання біології в профільній школі та підходи до її реалізації / Т.В.Коршевнюк // Райдуга творчості: Науково-методичний посібник. - К.: Освіта України, 2010. - С. 243-249.
Коршевнюк Т.В. Реалізація змісту профільного навчання на рівні навчальної програми / Т.В.Коршевнюк // Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Педагогіка і психологія // Зб. наук. праць. - Вінниця: ТОВ фірма «Планер», 2010. - Випуск 30.
Крейг Г. Психология развития / Г.Крейг. - СПб.: Питер, 2000. - 292 с.
Поручник Л. Готовність школи до інновацій / Л.Поручник // Директор школи. - 2009. - № 12(540). - С. 15-18.
Лікарчук І. Проблема профілізації навчання в старшій школі та шляхи її розв’язання // Директор школи. - 2003. - Травень (№20). - С.9-10.
Лікарчук І. Щоб профілізація не стала профанацією // Рідна школа. - 2009. - №6. - с. 3-5.
Матяш Н. Конструктор уроку «Бібліотека електронних наочностей. Біологія, 6 - 11 кл» / Матяш Н., Міронець Л. // Біологія і хімія в школі. - 2010. - № 1. - С. 15-18.
Матяш Н. Кореляційний підхід до створення методичної системи навчання біології / Матяш Надія //Рідна школа. - 2010. - № 11.
Матяш Н.Ю. Графічна форма представлення інформації у шкільних підручниках з біології як один із способів її систематизації / Н.Ю.Матяш // Проблеми сучасного підручника : зб. наук. праць / [ред. кол.; наук. ред. - О.М.Топузов]. - К.: Педагогічна думка, 2010. - Вип. 8. - С. 329-334.
Пометун О.І. Компетентнісний підхід - найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти / О.І.Пометун // Рідна школа. - 2005. - Січень. - С.65-69.
Салівон Н.В. Формування ключових компетентностей учнів на уроках біології і шляхом використання методики розвитку критичного мислення / Н.В.Салівон // Біологія. - Основа. - № 19-21 (175-177) липень 2007. - С. 23-26.
Тимчик О.В. Особливості вивчення розділу «Генетика» у шкільному курсі біології / О.В.Тимчик // Електронне наукове фахове видання «Освітологіч-ний дискурс». - 2010. - № 2. - С. 1-12.
Тхоржевський Д.О. Державний стандарт загальної середньої освіти і диференціації змісту навчання // Педагогіка і психологія. - 1999. - №4. - С.47-51.
Хуторской А.В. Ключевые компетенции как компонент личностно ориентированной парадигмы образования / А.В.Хуторской // Народное образование. - 2003. - № 2.- С. 58-64.
Шафран О.І. Організація інноваційного навчання в середніх закладах освіти / О.І.Шапран // Проблеми фізичного виховання і спорту. - 2010. - № 8. - С. 115-118.
Шукевич Ю. Профілізація освіти у середній школі // Завуч. - 2008. - Жовтень (№29). - С5.