Конкурс Класний керівник року

Опис виховної системи класу
Назва виховної системи: «Ми — частина великого народу».
Компоненти структури.
І. Орієнтаційно-цільовий компонент.
Стратегічною метою виховання є формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім'янин, професіонал.
Дану виховну систему класу впроваджую з 2012-2013 навчального року, коли мої учні прийшли до 5 класу середньої школи.
Загальній меті виховання підпорядковую цілі та завдання, які реалізую поетапно за всіма визначеними ціннісними орієнтирами, а саме:
виховувати любов до рідного краю, свого народу, шанобливе ставлення до його культури, звичаїв та традицій;
формувати толерантне ставлення до культури всіх національностей, які проживають в Україні;
формувати соціальні мотиви поведінки, правової культури та прагнення до здорового способу життя;
формувати вміння працювати у колективі, сприяти становленню професійних інтересів;
створити умови для формування творчого “Я”, для всебічного розвитку особистості;
гармонійно поєднати завдання навчання, виховання і самовиховання, самореалізації учнів.
Виховна система класу реалізується за етапами:
1. Прогностичний етап (5 клас).
На цьому етапі велику увагу приділила вивченню класу, сімей учнів, формуванню дружнього злагодженого колективу. З цією метою використовувала такі методи діагностики: анкетування, спостереження , опитування, бесіди, тести, складання соціального паспорту класу. Для отримання максимально ефективного результату тісно співпрацювала з психологом гімназії, яка надавала відповідні рекомендації, проводила вивчення класу щодо адаптації учнів, розробила рекомендації для батьків учнів 5 класу. Вивчення класного колективу велось за кількома напрямками:
Вивчення особистості учня: які моральні цінності сформовано в учнів за 1-4-ті роки навчання, їх ставлення до норм і правил поведінки в колективі, до однокласників, дорослих, учителів; рівень розвитку пізнавальних здібностей (пам'ять, мислення, сприйняття), рівень тривожності, емоційного сприйняття. За допомогою психолога визначилася, які учні в класі мають негативне ставлення до навчання, яким потрібна допомога в адаптації до нових умов, хто незручно почувається в колективі. Ця робота необхідна для того, щоб спланувати індивідуальну роботу з учнями, допомогти учителям-предметникам швидше вивчити клас та здійснювати індивідуальний підхід до учнів. Аналізуючи рівень обдарованості учнів 5 класу, отримала такі результати: художня -24%, інтелектуальна – 19%, психомоторна – 11%, творча – 46%. Це дослідження дало мені змогу спланувати виховну діяльність так, щоб кожен учень мав змогу розкрити свої здібності в тих чи інших формах роботи, подолати невпевненість та отримати фундамент для розвитку.
Учень у сім’ї. Вивчення сімей, взаємодія учнів із членами родини – важлива складова роботи класного керівника, без якої неможливо побудувати ефективно виховний процес. Предметом вивчення було: традиції сімейного виховання, поведінка учнів удома, міра допомоги і контроль дорослих при виконанні домашніх завдань, ставлення батьків до вимог школи, прогалини в сімейному вихованні. Це дало змогу максимально залучати батьків до виховної позакласної роботи з дітьми, сформувати позитивне ставлення батьків до школи в цілому, спланувати індивідуальну роботу з сім’ями, які потребували підвищеної педагогічної уваги.
Учень у суспільно-корисній праці. На цьому етапі вивчала рівень сформованості мотивів суспільно-корисної праці. Залучення учнів до спільної трудової діяльності, формування почуття взаємодопомоги, відповідальності кожного за справу цілого колективу – все це важливі фактори, що впливають на процес згуртування колективу та виховну роботу в цілому.
Учень поза школою. У цьому напрямку вивчала, які позашкільні заклади відвідують учні, які захоплення мають, коло спілкування.
2. Етап становлення системи (6 клас). Після встановлення міцного фундаменту відбулося становлення виховної системи. На цьому етапі вже формується класне учнівське самоврядування. Учні вчаться планувати роботу, розподіляти обов’язки; представники класу відвідують загальношкільні збори учнівського самоврядування. На цьому етапі велика робота проводиться мною щодо зміцнення міжособистісних відносин у класному колективі, формуванню почуття «ми»; апробую форми та засоби спільної діяльності. У класі з’являються традиції, учні беруть активну участь у загальношкільних формах виховної діяльності. Звичайно, і на цьому етапі важливим елементом залишається аналіз проведеної роботи, який дозволяє виявити як позитивні зрушення у виховній роботі, так і недоліки.
3. Реалізація виховної системи або етап її активного розвитку (7-8 класи). На цьому етапі вже результативно працює класне самоврядування. Учні беруть активну участь у житті гімназії. Створено «обличчя» класного колективу. Життя в класі будується на основі традицій, що зберігаються і підтримуються більшістю в колективі. Виховання здійснюється відповідно до загально визначених ціннісних орієнтирів: ціннісне ставлення до себе; ціннісне ставлення до сім’ї, родини, людей; ціннісне ставлення до праці; ціннісне ставлення до природи; ціннісне ставлення до культури і мистецтва; ціннісне ставлення до держави.
4. Аналітичний етап (9 клас). На цьому етапі буде підбито підсумки роботи за п’ять років. Необхідно буде зробити так, щоб найкращі здобутки класу стали надбанням усього шкільного колективу. Треба відшукати нові ідеї, форми та методи оновлення життєдіяльності класу та формування моделі випускника гімназії.
ІІ. Гносеологічно-аксіологічний компонент.
Педагогічна проблема, над якою я працюю другий рік: «Формування патріотичних почуттів учнів на основі традицій і звичаїв українського народу». Систему своєї виховної роботи я будую в контексті громадянської та загальнолюдської культури, що охоплює весь навчально-виховний процес і реалізується у процесі організації:
•навчальної діяльності;
•позаурочної та позакласної діяльності;
•роботи органів класного учнівського самоврядування;
•взаємодії з батьками.
Як учитель української мови та літератури й класний керівник на уроках і в позакласній роботі я ґрунтовно працюю над формуванням мовної культури, засвоєнням основ світосприймання, психології, національної духовності українців. Намагаюсь виховувати чесність і громадянську гідність й мужність в обстоюванні істини, прав і свобод громадянина України. У процесі навчання та виховання працюю над розвитком в учнів почуття громадянської відповідальності за свої вчинки і позиції, за долю рідного краю, народу, захист і розвиток його духовної культури, зміцнення миру і дружби між людьми. Пріоритетною ідеєю курсу української мови в основній школі є забезпечення інтенсивного мовленнєвого та інтелектуального розвитку учнів. Володіння українською мовою, уміння спілкуватися, домагатися успіхів у процесі комунікації є тими характеристиками особистості, які здебільшого визначають досягнення людини практично в усіх галузях життя, сприяють її успішній адаптації до мінливих умов сучасного світу. Завдяки рідній мові дитина пізнає та сприймає світ, знайомиться з усіма галузями життєдіяльності свого народу, засвоює його духовні та душевні якості, риси характеру, особливості психоустрою. Насамперед мова програмує національну ідентичність дитини, формує її національну свідомість. Головною метою вивчення української літератури в загальноосвітніх навчальних закладах є залучення учнів до найвищих досягнень національної літератури і культури, національних і загальнолюдських духовних цінностей, формування комунікативної та літературної компетентностей, розвиток творчих здібностей учнів, виховання в них естетичного смаку, високої читацької та загальної культури, вироблення вмінь самостійно ознайомлюватися зі зразками мистецтва слова, свідомо сприймати втілені в них естетичні й духовні цінності. Відповідно до цих завдань, які ставить перед нами держава, я будую власну систему роботи класного керівника. І починаю цю роботу на уроках української мови та літератури. Виховна спрямованість уроку для мене є визначальною. Реалізація виховних цілей та вимог уроку — це першочергове завдання, яке я ставлю перед собою як учитель-предметник та класний керівник, адже виховне середовище на уроці дозволяє розкрити потенціал моїх вихованців, реалізувати їх природні задатки і можливості, сприяє формуванню в них світогляду, активної життєвої позиції, досвіду правильної поведінки й спілкування, перетворення цих цінних властивостей на стійкі моральні якості, формування готовності до самовиховання й психічного розвитку .
Логічним продовженням виховної роботи, яку я здійснюю під час процесу навчання, є організація позаурочної та позакласної діяльності зі своїми учнями. Керуючись стратегічною метою виховання, визначеною «Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України», ставлю перед собою як перед класним керівником такі завдання, які підпорядковані педагогічній проблемі. З метою поліпшення героїко-патріотичного виховання учнів, формування у них високої шляхетності, політичної культури, сили волі і сили духу, усвідомлення прав і обов’язків перед Батьківщиною, відповідальності перед рідним народом, передбачаю такі форми виховної діяльності, що ґрунтуються на засадах козацької педагогіки, сприяють формуванню в учнів найкращих рис:
любові до батьків, рідної мови; вірності у коханні, дружбі, побратимстві, товаришуванні; любові до Батьківщини – України («Моя країна - Україна», «Люди, будьте взаємно красивими!..», «Шануй батька і неньку, то буде тобі скрізь гладенько», «Сім’я буде щасливою, коли…» та інші );
поважного ставлення до дівчини, жінки, матері, бабусі («Берегиня», «Люба моя ненько…», «Цілую бабусині втомлені руки», «Пісні моєї бабусі»);
готовності захищати слабких, турбуватися про молодших, вболівати за дітей, їхню долю («Доброта людської душі», «Турбота. Діти допомагають дітям», участь у акціях «Подаруй іграшку дітям із дитячого будинку», «Подаруй книжку дітям Донбасу»);
вірності ідеям, принципам народної моралі, духовності (правдивість і справедливість, скромність і працьовитість, культ волелюбних заповідей батьків і дідів, вшанування пам’яті загиблих та інше («Моральний ідеал та його місце в житті людини», «У чому краса людини», «Милосердя у нашому житті», «Фізична краса не постійна, а духовна - вічна»);
турботі про розвиток національних традицій, звичаїв і обрядів; бережливого ставлення до рідної природи, землі («Ой роде мій красний, роде наш прекрасний…», «Традиційна українська кухня», «Природа – наш дім», виставки малюнків «Наша вода – чиста, земля - красива», «Україна – єдина країна», участь в екологічних проектах).
Учні класу беруть участь у конкурсах «Козацькі розваги», заходах, присвячених Дню українського козацтва, спортивних змаганнях до Дня збройних сил України. На уроках і в позакласній діяльності дізнаються про героїчне життя, подвижницьку діяльність, високе військове мистецтво гетьманів, кошових отаманів, керівників повстань С. Наливайка, І Богуна, І Сірка, Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика, П. Полуботка та інших («Древній Київ – столиця України», «Україна від козацьких часів до сьогодення», «Славетні постаті України», «Доленосні віхи нашої історії», «Подорож козацькими стежками» ). Таким чином, саме традиції українського козацтва пробуджуватимуть в дітях любов до героїчного, переконуватимуть у тому, що в будь-які часи, а тим паче сьогодні, є місце для подвигів, вірного служіння рідному народу, Батьківщині.
Разом із учнями склали «кодекс справжнього патріота», у якому визначили для себе обов’язкові вимоги:
Цінуймо свою державу.
Цінуймо свою родину.
Цінуймо народні традиції.
Виховуємо в собі духовно та фізично здорову людину.
ІІІ. Організаційно-педагогічний компонент.
Задля успішної реалізації поставлених мети та завдань, для максимально ефективної організації виховної системи класу необхідно створити оптимальні педагогічні умови. Тому в своїй роботі враховую наступне:
Обов’язковий аналіз проведеної роботи (як окремих форм виховної діяльності, так і роботи за рік), анкетування учнів з метою вивчення їх вподобань, побажань, визначення важливих для них тем, планування виховної роботи з урахуванням потенціалу класу, творчих здібностей учнів.
Зв'язок виховної роботи із життям: вивчення нормативних документів, розуміння тих завдань, які ставить перед нами держава; розуміння мною тих соціально-політичних змін, що відбуваються в державі, адже я маю відверто відповідати учням навіть на незручні запитання, допомагати учням розібратися в проблемах, заспокоювати та вселяти в дитячі душі почуття впевненості.
Використання на уроках і в позаурочний час краєзнавчого матеріалу. Залучаю учнів до посильної участі в громадській роботі. Завдяки цьому формується психологічна, моральна і практична готовність до самостійного суспільного життя і діяльності.
Аналіз рівня вихованості учнів з метою коригування виховної роботи.
Поєднання педагогічного керівництва з мого боку з ініціативою та самодіяльністю учнів. Тобто мої вихованці беруть участь у плануванні роботи, підготовці та проведенні тих чи інших форм виховної діяльності, оцінюванні результатів.
Намагаюсь бути терплячою до дітей, поважити їх думку, враховую їх інтереси.
Здійснення виховної діяльності з урахуванням вікових особливостей учнів.
ІV. Практично-діяльнісний компонент.
У навчальній та виховній діяльності я використовую такі інноваційні технології, які, по-перше, передбачають відмову від пасивних традиційних форм роботи та перехід до нестандартних методів індивідуального навчання та виховання. А по-друге, допомогли б максимально ефективно реалізувати зміст виховної системи класу, а саме:
технологія виховання успішної особистості;
проектні технології;
ігрові технології;
технологія саморозвитку особистості;
технологія колективної творчої справи.
Залежно від поставленої мети та завдань використовую у виховній діяльності такі методи та форми роботи:
1. Методи формування свідомості особистості: переконання та особистий приклад (лекції, бесіди, диспути, зустрічі з цікавими людьми, ситуативні вправи під час проведення годин спілкування, відверті розмови).
2. Методи організації і формування досвіду суспільної поведінки: педагогічна вимога (коли спонукаю учнів до позитивної діяльності або намагаюсь гальмувати негативні прояви в поведінці; вимоги формую або опосередковано шляхом прохання, переконання, поради, натяку, або прямо, рішуче, інструктивно); доручення; створення виховних ситуацій (розповіді із моральною проблематикою, ситуативні вправи, рольові ігри, ігрове спілкування); громадська думка.
Ці методи допомагають сформувати почуття відповідальності, уміння аналізувати власні вчинки, дослуховуватись до думки інших і грамотно відстоювати власні інтереси та права.
3. Методи самовиховання. Ці методи дозволяють формувати в учнів самоповагу, самооцінку, самоконтроль; допомагають пізнавати свій внутрішній світ, адекватно сприймати власні невдачі, робити аналіз та впевнено йти до поставленої мети.
Обираючи ті чи інші форми роботи, враховую вікові особливості учнів. Найбільш результативно проходять в моєму класі такі форми виховної діяльності, що передбачають творчий підхід, імпровізацію, групові форми роботи: конкурси, ігри, усні журнали, створення проектних робіт, інсценування, родинні вітальні.
V. Діагностико-результативний компонент.
Протягом усього періоду становлення та розвитку виховної системи класу я здійснюю вивчення стану та ефективності виховного процесу, використовуючи такі методи: анкетування, соціометричні дослідження, за допомогою яких швидко отримую, зіставляю, порівнюю матеріал для визначення особистісних якостей учнів, їх суджень орієнтирів і громадянської позиції. Крім того, використовую такий універсальний метод як педагогічне спостереження. Протягом тривалого часу здійснюю цілеспрямований опис психічних особливостей, що виявляються безпосередньо в діяльності та поведінці учнів, обов'язково систематизую і фіксую висновки. Зазначені методи дають мені чітку картину поетапного формування класного колективу і рівня вихованості особистості кожного учня (зокрема рівня сформованості громадянських якостей та громадянської позиції восьмикласників), сприяють здійсненню самоаналізу та самооцінки членами колективу. Починаючи з 5 класу, веду картку вивчення розвитку класного колективу, в якій визначаю ознаки («яскраво виявлено», «виявлено», «слабо виявлено», «дуже слабо виявлено») за такими показниками:
Рух до мети, перспективи в соціально значимій діяльності («виявлено», тобто колективна діяльність в класі спрямовано на виконання конкретних завдань і доручень, що залишаються в межах загальношкільних перспектив).
Суспільні зв’язки («слабо виявлено», тобто зв’язки колективу з іншими учнівськими колективами в гімназії епізодичні).
Класне самоврядування («виявлено», органи класного самоврядування сформовані, беруть участь у плануванні роботи класу, але на рівні шкільного самоврядування ще діють за інструкціями).
Громадська думка («виявлено», більшість учнів здатні приймати правильні рішення, уміють слухати інших, відстоювати власну позицію, поважати думку однокласників; але у 32% учнів класу цей показник ще не сформований).
Творче самовираження особистості («виявлено», більшість учнів класу має хобі, відвідує гуртки та секції як на базі гімназії, так і в позашкільних закладах освіти).
Співробітництво та узгодженість в роботі («слабо виявлено», тобто учні розподіляють між собою роботу, узгоджують свої дії з іншими членами колективу за допомогою вчителя).
Окремо веду діагностику класу щодо сформованості патріотичних почуттів учнів (анкетування, опитування, діагностичні картки). Так, визначила, що 100% учнів 8 класу мають поважне ставлення до державної символіки; 63% учнів вважають важливим засвоєння сімейних, родинних та суспільних цінностей, ідеалів сім’ї, відносин у колективі тощо. Але у 37% учнів ще не сформовано або слабко сформовано духовно-моральні цінності, критичне ставлення до поведінки людей, ще не мають активної моральної життєвої позиції. 74% учнів має стійке усвідомлення єдності власної долі з долею Батьківщини, громадянську життєву позицію, сформоване почуття любові до рідного краю, правил та норм поведінки, соціально важливої для суспільства. У 26% ці якості ще недостатньо сформовані. Таким чином, дані результати показали, що виховна система класу є результативною.
VІ. Структурно-функціональна модель виховної системи класу (додаток 1).