Конспект уроку з української літератури у 8 класі Піснею – до серця, серцем – до народу

УСНИЙ ЖУРНАЛ
КЛАС

Тема: Піснею – до серця, серцем – до народу
( пісенний скарб українського народу)

Мета: познайомити учнів з різновидами українських народних пісень, їх ви-
токами й особливостями; формувати уміння і навички майстерного ви-
конання пісень; виховувати любов до пісенних скарбів народу.

Тип уроку: засвоєння нових знань

Обладнання: плакати з прислів’ями і приказками про пісню : «Найдорожча
пісня, з якою мати колисала», «Пісня ні в добру, ні в злу годину не по-
покидає людину», «Пісня – то душа народу», магнітофонний запис
карооке українських народних пісень.

Хід уроку:

І. Повідомлення теми й мети уроку

-Українська пісня! Хто не був зачарований нею, хто не згадує її, як своє чисте, прозоре дитинство, свою горду юність, своє бажання бути красивими і ніжними, сильними і хоробрими?
Який митець не був натхнений її багатющими мелодіями, безмежною широтою і красою її образів, чарівною силою, що викликає в душі людській найскладніші асоціації, почуття і прагнення до всього, що є кращого в людині, до творчості.
Нині, мабуть, мало хто може уявити, що співали наші бабусі і прабабусі, дідусі і прадідусів у молоді літа, як підтримувалася спадкоємність народних традицій, як збереглися вони упродовж віків. А починалося опанування пісенними скарбами народу, прилучення до його обрядів, вірувань з дитинства.
Тож давайте помандруємо у чарівний світ української пісні.

ІІ. Сприйняття нового матеріалу учнями

Вступне слово вчителя

Спочатку визначимо, що таке пісня. Словник В.Лесина і О.Пулинця дає таке тлумачення: «Це невеликий ліричний вірш, що виконується співом». Часто строфи мають приспіви – рефрени.
Мелодія першої строфи потім переноситься на текст інших строф цієї пісні.
Залежно від способу виконання пісні поділяються на сольні ( їх виконує один співець) і колективні ( хорові). Останні бувають одноголосні ( унісонні), як українські обрядові пісні, і багатоголосні.
Розрізняють пісні народні і пісні літературного походження, автори яких відомі.
- Давайте пригадаємо, які пісні називаються народними? ( Пісні, які склав народ. Передаючись із уст в уста, пісні весь час удосконалювалися, поглиблювалися, гнучкішою та яскравішою ставали їх форма)
- Широтою охоплення явищ життя, багатством художніх засобів, глибиною ліризму, виразністю зображених картин і музикальністю народні пісні здобули велику любов у масах. Народні пісні дуже різноманітні за своїми жанрами.
- Пригадайте, будь ласка, які ж бувають пісні? (Трудові, обрядові, календарні, колискові, весільні, похоронні – голосіння, історичні, балади, коломийки, частівки тощо).
- Подумайте і скажіть, коли виконувалася кожна з цих пісень? У нас є діти, які займаються дослідженням обрядів України. Чи не додасте ви щось до сказаного?

Повідомлення учнів про обрядові пісні

( виконується учнями пісня «Ой ходила дівчина бережком»)

- З давніх – давен пісня виражала радість або смуток, сподівання, мрії народу про майбутнє. Був час, коли ми не шанували її, як належить. Та за останні роки з народною піснею сталося диво: вона повірила в себе, у свою силу і красу, піднялася, на повен голос заявила про себе.
Тож надамо слово вам, юні шанувальники пісенного скарбу нашого народу.
1 ведучий: Пісня, як і наша доля, виростала на чорному хлібі історії. На страшних згарищах, у чорних Азова, салгирях та коднях гинули її геніальні творці.
Ромашка й житечко проростали з їхніх сердець, а їхні пісні розходилися по всій Україні, вростали у вічність і ставали для нащадків хвилюючою історією.
З давніх – давен пісня виражала радість, смуток, сподівання, мрії народу про краще майбутнє.
Народна пісенність – дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев’януча окраса його духовності.
2 ведучий: До пісні звертаються колективно і поодинці, в будень і в свято, старі й молоді, звертаються при найрізноманітніших негодах і душевних зворушеннях. У ній завжди можна почути рідний серцю голос батьківщини, уявити відлуння своїх інтимних почуттів та взаємних дум, золотий промінь надії, слово мудрої поради і тихого смутку.
Кожна пісня, мов іскра, викресана з душевних глибин, проникає в саме серце, бо, як сказав Михайло Шевченко, укладач збірки «Найкращі пісні України»: «Вона має те велике, єдине, що не вмирає, що гукає , об’єднує, паморочить жагучим почуттям духовності – має дух! І дух той будить, відроджує, плекає і живить пісня».
Так, народна пісня землі української – це насамперед її історія та невмирущість душі народної, це глибинний світ життя й боротьби, світ надій і сподівань, які не покидають людину і в найтяжчі лихоліття.

( звучить пісня «Вишивала дівчина вишиванку»)

Вчитель: - Дорогі друзі, не тільки пісня оспівує найпотаємніші людські почуття, а її теж уславлено в поетичних рядках. Пригадайте ті вірші, в яких звучить пісенний мотив.
1 ведучий:
Народна пісня зоряно, незгасно горить в моєму серці повсякчас,
Вона мене виводить на дорогу, вона мені просвітлює віки,
Де радість і печаль мого народу врослися в древа вічного віки.
2 ведучий:
Такого сплеску в музиці і слові, вогню такого не передаси,
Нічим, крім пісні, посестри любові, криниці невичерпної краси.
1 ведучий:
Буває пісня тугою налита, і туга душу наскрізь протече,
Бува така, що наче серед літа срібляста річка в синю даль тече,
Коли мені душу печаль осінить, я з піснею лину на берег Десни,
П’ю спраглу, одвічну красу молоду, зливаюся з нею, розмову веду.
2 ведучий:
Вона – любов, вона – печаль і втіха жива вода на виразки душі,
Поки диве – убереже від лиха понад стежками тихі спориші.
Коли колючий шлях ляга під ноги, ми піснею освітим далечінь,
І піснею відгонимо тривоги, і ми весняно духом оживем,
В любов пречисту стежку прокладаєм, і вже налиті силою пливем,
І вже ясної долі виглядаєм.
1 ведучий:
Пісне! Велична, рідна пісне! В тобі є все: і древня наша слава,
Володимира хист і мудрість Ярослава,
І наших прабатьків ворогування злісне,
І Богдана розвага, і Богдана відвага.
І Дорошенка розум, і хитрощі Мазепи, і гомін гір, і блискіт зір,
І шум лісів, і розмова степу.
І материна любов, і жар палкий кохання,
За свободою жаль і мрії про свободу. І весь наш біль, всі наші сподівання
Ти – дзеркало душі. Країни та народу!
Вчитель: М.В.Гоголь говорив, що народна пісня для України – все: і поезія, і історія, і батьківська могила, що пісні ці – народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини, історія, яка розкриває все життя народу.

( звучить пісня «Гей ви, стрільці січовії» - слова народні, музика М.Леонтовича)

Високим був рівень музичної культури Київської Русі. Це засвідчують передусім календарно – обрядові та героїчні пісні. Крім аматорів, у той час були вже професійні співаки, актори, танцюристи, музиканти. Жодна пісня не виконувалася без музичного супроводу
1 ведучий: Є таке повір’я: якщо зробити з калини сопілку, то в сім’ї народиться син. Бо ж не знайти ніжнішого, чистішого, бентежнішого звуку, ніж голос калинової сопілки.
У калині, кажуть, уся материнська любов, безсмертя роду; є прислів’я: «Милуйся калиною, коли цвіте, а дитиною – коли росте». А ось іще одна легенда про калину.
2 ведучий: Яке ж це диво дивне – народна пісня! І яку владну силу таїть вона в собі!
Минають віки, змінюються суспільні устрої, потрясають світ нищівні війни і голодомори, на зміну одним поколінням приходять інші – і в кожного свої смаки, свої уподобання. А народна пісня залишається, через усі злигодні й поневіряння проносить вона свій первісний час, свою нев’янучу молодість.
Вчитель: Пісня – це голос душі народу, поетичний вияв його працелюбної і співучої вдачі, образне втілення його історії, моралі, мрій і прагнень. Вона така ж нездоланна й безсмертна, як і той народ, що її породив. Зароджувалась вона у праці й в забавах, у календарних обрядах та ритуальних дійствах наших далеких предків.
Тож побудуємо нашу розповідь про пісню у вигляді усного журналу. Окреслимо з-поміж величезної кількості пісень такі, як колискові, обрядові, історичні, пісні про кохання, пісні поетів і композиторів рідного краю.

Створення усного журналу

Перша сторінка «Мамина пісня колискова»

Колискова пісня! Скільки їх створив народний геній! Лагідний материн наспів засівав дитячу душу любов’ю до людей, до природи, до усього живого. Під спів неньчиної пісні виростали поети і композитори, хлібороби і захисники рідної землі, філософи та мудреці, просто люди. Якби не мамина пісня, сказав якось один давній історик, яким убогим було б наше життя.
З раннього дитинства пізнаємо велику правду художніх образів, які постають перед нами в мелодіях народних пісень, у чарівному світі казок, прислів’їв, легенд, загадокДо нас приходить художнє слово, і ми з жагою напуваємо нашу свідомість піснею – чи не найдивовижнішим витвором людського генія. З піснею мати колисала дитину і, коливаючи, співала.

(звучить колискова пісня)

Колискова, як жодна інша пісня, передає багатющий світ материнських почуттів, безмежну любов до своєї дитини. У пісню для немовляти мати вкладала найсокровенніше. А ще – вплітала калину, яка в колисанках символізує красу, силу, фізичне й моральне здоров’я дитини.
Що може бути рідніше, тепліше, лагідніше і міцніше, ніж голос матері і її руки? Що вперше відчуває дитина? Ніжні , ласкаві руки матері, її голос, її пісні. Ці руки зігріють, приласкають, а мамині колискові втішать, заспокоять і допоможуть знайти нові сили. Знов матері руки притиснуть тебе до свого серця, мамин голос знищить втому, а мамина тиха пісня піднесе настрій. І всі біди та сльози потроху спливають. Як добре, коли в тебе є мати, добра, мила, ніжна. Крім мами, ніхто не зрозуміє тебе просто , без слів.
Навіть коли ти станеш уже зовсім дорослим, з тобою завжди будуть мамині очі, мамині руки і мамин голос, який колись співав тобі колискові пісні.

( звучить «Пісня про пісню» - слова і музика Т. Петриненко)

Підбиваючи підсумки цієї сторінки журналу, ще раз оспіваємо материнство:
Руки мамині - м’ята, очі блакитні – неб
·о.
Раєм здається хата, де чекають на тебе.
Стежка до двору – килим, маками густо витканий.
Скроні у мами білі і руки від праці потріскані.
Я соколом обернуся, кинусь в незвідану просінь.
Тільки б мене матуся чекала завжди на порозі.

( звучить пісня «Родина» - слова Б.Крищенка, музика О.Злотника)

Друга сторінка «Обрядові пісні»

Оскільки сьогодні надворі весна, то і поговоримо про веснянки.
Весна! Вже сама згадка про неї будить у серці щемку радість, тривогу, нові надії. Це свято оновлення і відродження природи відчувають і по-своєму переживають дорослі й діти, тварини і рослини – усе живе на Землі.
Які ознаки приходу весни? ( діти говорять за власними спостереженнями)
Колись, бувало, як тільки зійде сніг, і землю пригріє сонце, діти виходили на околицю села з випеченими з тіста «жайворонками», «голубами», «перепілками» і кликали весну:

Вийди, вийди, сонечко, на дідове полечко,
На бабине зіллячко, на наше подвір’ячко!

Люди вірили в магічну силу весни, яка, на їх думку, дає щастя і добробут. Запитували, що весна принесла. Вона відповідала:
Та принесла я вам літечко, щоб родилось житечко,
Ще й червоні квіточки, щоб квітчались дівочки
А скриньочку з червінцями, старим дідам по кий очку,
Малим дітям по яблучку, а дівчатам по віночку,
А хлоп’ятам по батіжку.

- А як називають веснянку на західноукраїнських землях? Які з них ви знаєте?
Учні – етнографи:
На західноукраїнських землях подібні пісні називали гаївками. Ще на початку ХХ ст.. фольклористам пощастило записати з уст народу багато текстів цього цінного фольклорного жанру. У деяких весняних піснях звучать мотиви залицяння і глузування. Це пісні жартівливого характеру. Чимало співалося сатиричних куплетів про хлопців та дівчат.
Дівчата глузували з хлопців, радили їм їсти «полову з свинями», бажали парубкам свиней з «болота витягати». У хлопців «латані чобітки», дерев’яні підківки». Влучно також висміювалися ліниві дівчата, ті, що люблять брехати.
- Які пісні посідають центральне місце серед веснянок? ( Центральне місце серед веснянок посідають пісні про кохання. Основним персонажем веснянок є молода дівчина. ЇЇ почуття, емоції, поведінка розкриваються у стосунках із нелюбом, матір’ю. Пісні дівчат то радісні, то сумні)

( звучить пісня «Ой під вишнею, під черешнею» )

Мій місячку, мій батечку! Скажи ж мені всю правдоньку!
Ой як піду за нелюба, - крайте рушники з рядниночки,
А утирочки з кропив очки, а як піду за милого, -
Крайте рушники з китаєчки, сучіть втирочки з білого шовку, -

співається в одній обрядовій пісні.
З великою поетичністю оспівується у веснянках відданість у коханні. Хлопець робить для милої із свого жупана холодок, «щоб не згорів у дівоньки біленький видок», кохана своєму милому постелить м’яку постіль « в чотири ряди подушки», а осоружному нелюбові – «в чотири ряди каміння».

( звучить пісня «Сміються, плачуть солов’ї» - слова О.Олеся, музика – народна)

Веснянки насичені пісенною символікою, закохані часто виступали в образах голуба, зіроньки, зозулі, сокола. Часто натрапляємо на образ верби – символу зустрічей і побачень; калини – символу вроди і кохання; рути – символу дівоцтва і суворості звичаїв; барвінку – символу шлюбу.

( повідомлення учнів про результати досліджень рослинної символіки)
Як же до людей прийшла пісня?
1 учень:
- Існує легенда про пісню. Розповідають, що якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами. Обдарувавши усіх, підвівся Бог зі святого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була одягнена у вишиту сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.
- Хто ти? Чого плачеш? – запитав Бог.
- Я – Україна, а плачу, бо стогне моя земля від пролитої крові і пожеж. Сини мої на чужині, на чужій роботі, вороги знущаються з удів і сиріт, у своїй хаті немає правди і волі.
- Чого ж ти не підійшла до мене? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?
Дівчина готова була уже піти, та Господь, піднявши правицю, зупинив її.
- Є в мене неоціненний дар, який уславить тебе на цілий світ. Це – пісня.
Узяла дівчинка – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилася низько Богу і з ясним обличчям і вірою понесла пісню в народ.
2 учень:
- У деяких місцевостях України співали веснянки починали тоді, коли вперше кувала зозуля, в інших – коли прилітала вівсянка і виспівувала пісеньку, в якій ніби чулися слова «Шмаровіз, шмаровіз, покинь сани, візьми віз».
Загалом же веснянки починають співати на початку березня, здебільшого дев’ятого. У цей день дітвора носила печиво по селу і співала:

О, весна, весна, днем красна! Що ти нам, весна, принесла?
- Принесла я вам літечко, ще й рожеву квіточку
Ще й озимую пшеницю і всякую пашницю.

Веснянки – це переважно дівочі пісні. Хлопці ж були тільки слухачами та втручалися у спів тільки жартівливими репліками, на які дівчата відповідали дотепними веснянками. Якщо веснянки суто дівочі пісні, то козацькі – суто чоловічі.

Третя сторінка «Козацькі пісні»

Але спочатку – трохи історії. Історія нашого краю тісно пов’язана з козаччиною. Поведе цю сторінку дослідник цієї історичної теми.

Доповідь учня – дослідника
Недарма найяскравіша ознака козацтва – похідна пісня – набрала свого найбільшого розвитку в ХІУ – ХУІІІ ст.. Цей час по праву називають золотою добою української пісні.

( звучить «Козацький марш» - музика народна)

З цією піснею козаки вирушали у свої походи, з нею вершили героїчні подвиги, посміхалися під звуки своєї веселої «Козацької пісні» ( слова В.Крищенка, музика В.Татарченка)
Не забувала пісня оспівати і тих, хто вів козаків у походи – отаманів.
Та не всім судилося жити в Україні. З різних причин виїжджали люди далеко за її межі. Але вони завжди пам’ятали мову своєї матері.
Саме їм присвячена пісня на слова С. Галябарди «На Україну повернусь», покладена на музику О.Гавришем.
Брали в руки материн оберіг – вишитий рушник, і в серці бриніли слова:

Дивлюся мовчки на рушники, що мати вишивала,
І чую: гуси зняли крик, зозуля закувала,
Знов чорнобривці зацвіли, запахла рута - м’ята.
Десь тихо бджоли загули, всміхнулась люба мати.
І біль із серця раптом зник, так тепло – тепло стало,
Цілую мовчки той рушник, що мати вишивала.

( звучить «Пісня про рушник» - слова А.Малишка, музика П.Майбороди)

Справді, материнська любов, кохання близької людини надають нам наснаги, сили, віри, надій.



Четверта сторінка «Пісні про кохання»

(звучить пісня про любов «Як до дівчини я ходив» - слова С.Жуковського, музика Д.Патричі)

- Прекрасні, задушевні пісні про щасливе кохання, про біль розлуки, про чарівну любов, що не має кінця, про трепетні почуття закоханих.

( звучить пісня «Збережи любов» - слова Г.Калюжної, музика Д.Патричі)

Чари української пісніХто з людей старшого віку в силі забути неперевершену звабу вашу? Ви передавалися від покоління до покоління, від матері до сина, дочки й онука бережно, як найкоштовніші родинні реліквії. Минали роки, діти батьками ставали, та не знаючи ані старості, ані спочину, ви дарували людям живодайні, незрівнянні за силою й красою мелодії вічної любові до рідного краю, його мови, культури. Вони то пломеніли незгасним коханням, то гірко плакали тугою, то вулкан ним гнівом клекотіли до чужинця, пашіли невгамовною пристрастю синівської любові до Вітчизни.
Споконвіку пісня була вірним супутником, сестрою і другом людини. З її життєдайних джерел починалася наша література, вона зростила зерна добра й правди у творчих геніях кращих співців своїх.
Пісня має великий вплив і на юних учнів – творців, які склали пісню «Малинова криниця».Тож послухаємо її у виконанні дівчат.

« Малинова криниця» (пісня)

Боюсь, щоб кожна пісня не стала лебединою,
І, поки ще не пізно, я задзвоню малиново
В Малиновому краї, де кожна сотня – вулиця
На півсела лягає, одна на іншу тулиться.

Малинова криниця – солодка в ній вода.
Прийду води напитися з живого джерела.
Малинова криниця – легенда молода.
Щасливий, хто народиться, де осторонь біда.

Малинівко – матусю, вклонюсь твоїй історії,
Твоїй землі вклонюся, небесній гладі зоряній,
І мужній Євдокії, і ветеранам – воїнам,
Бо ж сонце в небі гріє над краєм, щастям сповненим!

Малинова криниця – солодка в ній вода.
Прийду води напитися з живого джерела.
Малинова криниця – легенда молода
Щасливий, хто народиться, де осторонь біда.

Заключне слово вчителя

- Ми сьогодні розглянули значну кількість пісень. Усі вони різні за тематикою, але їх об’єднує одне – бажання творити на радість людям, бачити красу, оспівувати все те, що несе в собі життя.
Тож висновок з усього сказаного можна виразити словами П.Осадчука:

Україна моя починається там, де туга моя кінчається,
Край дороги, як пісня чаїна, починається Україна,
Україна моя починається там, де доля моя усміхається
І, як пісня, як спів солов’їний не кінчається Україна.

( звучить пісня «Не розлюби» - слова С.Жуковського, музика Д.Патричі)




ІІІ. Закріплення набутих знань

Бесіда

Як ви розумієте вислів «Пісня – то душа народу»?
У нас записані на плакатах деякі прислів’я і приказки про українську пісню. Які ще вислови про пісню, пісенну творчість ви знаєте?
Назвіть українські народні пісні, слова яких ви знаєте. Заспівайте ту, яка вам найбільше подобається.
Робота над картиною М.Г.Дерегуса «Народження пісні»

ІУ. Підбиття підсумків уроку

Українська народна пісенність – дорогоцінне надбання поетичного генія трудового народу, нев’януча окраса його духовної культури. Незліченними перлами що виграють і відсвічують всіма відтінками людських почуттів та переживань, збагачує наша пісня та дума слов’янську і світову скарбницю народної поезії.
Весь вік людський супроводжують пісні. Доки живе пісня, доти живе і народ. Тож нехай завжди наше життя прикрашає пісня, хай приносить вона у наш дім лише радість і щастя.

( звучить пісня «Хоровод» - слова В.Смирного, музика Д.Патричі)

У. Домашнє завдання

Написати твір «Найкраща пісня мого серця»