Формування дослідницької компетентності на уроках історії та правознавства.

Однією з найважливіших рис справжнього творця, є здатність
бачити проблеми, особливо там, де іншим усе ясно й зрозуміло.
Формування дослідницької компетентності на уроках історії та правознавства.
Одне з актуальних завдань сучасної школи — пошук оптимальних шляхів зацікавлення учнів історією та правознавством. Наша кафедра формує не лише вузьконавчальні, а й широкі пізнавальні мотиви, учень повинен перейти від цікавості до зацікавленості.
Дослідницька діяльність учнів на уроках історії – системна пошукова робота школярів, заснована на опрацюванні відповідної джерельної бази, що дозволяє самостійно розкрити сутність історичних подій, явищ, процесів Застосування дослідницьких прийомів і методів при вивченні історії та правознавства мають високу ефективність для поглиблення інтересу учнів до пізнавальної та творчої діяльності, для формування в них відповідних знань, умінь, навичок і дослідницької позиції.
В зв’язку переходом до Державного стандарту базової і повної загальної середньої освіти вчителі історії розпочали викладання за новою навчальною програмою з історії для учнів 5-9 класів. Особливістю навчальної програми є те, що вперше в курсі вивчення історії передбачені уроки практичної форми навчання. Враховуючи вікові можливостей учнів та історичний контекст, практичні заняття в 5 класах мають сприяти напрацюванню гімназистами навичок аналізу різних історичних джерел, розумінню ними важливості таких категорій, як час і простір, зміни та безперервність, причини і наслідки, значущість подій та процесів, культурна різноманітність, важливість доказів і можливість різних інтерпретацій. Відповідно заняття формують дослідницьку діяльності учнів на основі опрацювання історичних джерел починаючи з 5 класу. В 6-9 класах гімназисти систематично продовжують розвивати дослідницьку діяльність працюючи з історичними джерелами. У чому ж полягає значення застосування історичних документів?
По-перше, за допомогою документа реалізується принцип наочності в навчанні історії. Вдалий відбір та використання документів сприяє конкретизації історичного матеріалу, дає змогу зробити висновки більш переконливими. По-друге, вдало відібрані джерела як у розповіді вчителя, так і в підручнику можуть допомогти «оживити історію та відчути дух епохи», оскільки в багатьох з них мова йде про життєвий досвід та повсякденні турботи людей. Дуже цікавий перехід спостерігається в старших класах, де оживлення історії за допомогою історичних джерел переходить до опитування і запису розповідей очевидців тих подій. Позитивною рисою аналізу усних історій є те, що вивчаючи різні точки зору на ті або інші події, явища, процеси, гімназисти навчаються самостійно аналізувати наведені факти та оцінки, робити логічні й обґрунтовані висновки, щоб скласти власну думку з проблеми, що розглядається, і відповідно шукати переконливі аргументи на її користь.
Окремо слід згадати про роботу з іншими джерелами в процесі дослідницької діяльності учнів, зокрема візуальними (ілюстративним матеріалом), до яких відносяться фото, плакат, карикатура, листівки, таблиці, схеми, діаграми, картинки, малюнки, відео. Відомо, що візуальна інформація нерідко є ефективнішою, ніж вербальна. Інформаційна функція ілюстративного матеріалу полягає в тому, що він може слугувати розкриттю навчального матеріалу як підручника, так і змісту документа, доповнювати й конкретизувати його, а іноді виконувати роль самостійного інформаційного джерела.
Не можливо пригадати про шкільний музей слави нашої гімназії , де зібрано попередніми поколіннями нашими випускників величезний матеріал про різні періоди становлення нашої гімназії, міста і держави в цілому, який активно використовується для дослідницької діяльності гімназистів та під час проведення екскурсій.
Потрібно привчати гімназистів самостійно знаходити інформацію та працювати з різними джерелами. Великі можливості для цього відкриває Інтернет. Для прикладу, з оригіналами державних документів України різних періодів історії можна ознайомитися на офіційному сайті Кабінету міністрів України: http://www.kmu.gov.ua/, а новими законами, та законопроектами на сайті Верховної Ради України.
Виходячи з різноманітності нахилів, інтересів, потреб та здібностей учнів, ми у своїй роботі визначаємо три пов’язаних між собою напрямки дослідницької діяльності старшокласників у процесі навчання історії України:
урочна навчально-дослідницька; (методи «складіть розповідь від імені іншого персонажа», «Побудова системи причин»)
позаурочна науково-дослідницька; (проекти, індивідуальні дослідження, соціологічні опитування)
позаурочне самостійне навчання. (Факультативні заняття «Досліджуємо історію України», «Українське відродження 20 століття», які формують дослідницьку діяльність гімназистів і допомагають в підготовці до ЗНО)
В школі 3 ступеня активно використовуємо метод підготовки до проектних робіт. Прикладом цього хочу показати підготовку дослідницької роботи «Перспективи та реалії легалізації зброї в Україні».
Я дотримувався декількох принципів в цій роботі:
дослідження є наближеним до науково-дослідницької діяльності, її початком і найчастіше має продовження в подальшій науковій діяльності; (починалося як фрагмент відкритого уроку, перетікаючи в роботу на Всеукраїнський конкурс «Права людини скрізь призму сучасності», на наступний рік планую використовувати даний матеріал для МАНівської роботи)
зміст дослідження обов'язково повинен поєднуватися з навчальною метою, загальними потребами суспільства та питаннями сьогодення (питання на сьогоднішній день є більш чим актуальним враховуючи ситуацію на Україні та коментарі, яке викликало дослідження в соціальних мережах);
наукове дослідження - безперервний процес, його не можна виконати за кілька днів (робота над проектом почалася же в жовтні минулого року);
науково-дослідницька діяльність - обов'язково керований процес (оскільки питання є дуже двояким, тому допомога та підказки зі сторони вчителя потрібні, але не для того, що втручатися в дослідницьку діяльність гімназиста, а скоріше коригуючого плану).
По якій же схемі ми працювали з гімназистами в цьому дослідженні
Зосередження. Визначаємо тему, розвиваючі деталі, та визначаємо напрямки збору інформації
Організація. Ми розбиваємося по групам та визначаємо схему по якій працює кожна із цих груп (1. Соцопитування. 2. Історичне дослідження, та запис відео, 3. Опрацювання законодавчих актів України. 4. Ознайомлення із ситуацією в інших країнах по даному питанню, та підключення вчителів іноземної мови, 5. Розгляд «Міфів щодо зброї»)
Локалізація. Знаходимо надійні та доречні джерела залучаючи соціальні мережі та інші джерела інформації
Оцінювання. Не путати! Оцінювання вартості, відповідності, значення і точності зібраної інформації. Це є головним при дослідженні. Гімназисти повинні не тільки збирати інформацію, а й оцінювати іі цінність.
Використання. Узагальнюємо інформацію, дивлячись на те як її можливо використати в інших ситуаціях
Повідомлення. Ціль- зацікавлення случачів, да досягнення поставленної мети на початку дослідження
На основі зазначеного вище можна зробити висновок, що обдарована дитина, зокрема і майбутній юний науковець, у загальноосвітній школі формується і розвивається саме завдяки шкільній буденній праці на уроках. Для того, щоб учень виявив бажання працювати над науковим дослідженням, у нього необхідно сформувати дослідницьку мотивацію.