Урок музыки с игровыми элементами 1 класс ( украинский язык)

Комунальний заклад
«Луганська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів № 8»




Конкурс «АКАДЕМІЯ тітоньки МУЗИки»















Урок музики з ігровими елементами в 1 класі










Підготувала і провела:
заступник директора з НВР,
учитель – методист початкових класів
Овчаренко Світлана Миколаївна


Тема семестру : «Музика розповідає»

Тема уроку : «Свято Осені»
Мета:
а) навчальна –доповнювати знання дітей про змістовні можливості музики, вчити визначати настрій музичного твору за допомогою виразних характе-
ристик ,виражати словесно і в рухах зміст і характер музики, ознайомити з творчістю П.І.Чайковського, ознайомлення з елементами музичної грамоти;
б) розвивальна – розвивати музичні здібності (почуття ритму, музично –
слухові уявлення, музичну пам'ять); вокально - хорові навики (артикуляція,
дикція, дихання); навики художнього виконання музичного твору ( фразуван- ня , динаміка); психічні процеси (мислення, увага, пам'ять, уява, мовлення);
в) виховна – виховувати естетичний смак, інтерес до музики;уміння уважно слухати музику, любов та повагу до музики композиторів – класиків, вихову-
вати ціннісне ставлення до музичного мистецтва, любов до природи, інтерес
до різних видів музичної діяльності на уроці.

Методи: - словесні (розповідь-пояснення,бесіда);
наочні (ілюстрація, демонстрація);
практичні (гра, інсценізація, пластичне інтонування).

Тип уроку: комбінований.

Програмовий і музичний матеріал:
для музичного сприйняття: В.Косенко «Пасторальна»;
для виконання: музичне привітання «Добрий день», розспівка в кількох варіантах, українські народні пісні «Ой до нори, мишко», « Ходить гарбуз по городу».

Обладнання: музичний інструмент - фортепіано, магнітофон, ІКТ, музичні інструменти, підручник ( Л.Аристова, В.Сергиенко «Музыкальное искусство» 1 кл. К., Видавничий дім «Освіта», 2012р.), музичні таблиці, карт-
ки, магнітна та шкільна дошка, репродукції картин, виставка малюнків учнів.

Очікувані результати: учні сприймають та інтерпретують музичні компо-
зиції; виразно виконують музичний твір, акомпануючи собі на музичних ін –
струментах; усвідомлюють важливу роль музики в житті людини та можли –
вості музичного мистецтва відображати світ природи та світ людських почут-
тів.






Хід уроку


І. Організаційна частина

1. Діти входять до класу під музику «Гарний танець гопачок»
(сл. Л.Компанієць, муз .А. Філіпенко)
2. Музичне вітання : а)
б ) «Добрий день!». Вітаємося весело, чітко вимовляючи слова:
- учні: « Перший – А прийшов у клас,
Привітає він всіх нас!»
вчитель: «Добрий день вам , діти!»
учні: «Добрий день!»

Визначення настрою дітей.

ІІ. Актуалізація опорних знань . Девіз уроку: «Слухаємо і чуємо!»
Мотивація . Оголошення теми уроку.

- Ми вже знаємо, що музика, з –поміж усіх інших видів мистецтв, може
найкраще розповісти про людину, виразити її почуття та настрій.
Музика супроводжує людину в різні моменти її життя: у радості і в горі, у праці і у відпочинку. Вона є скрізь. І народжується вона серед безлічі кольорів,звуків, рухів:
Послухай , музика навкруг.
Вона є скрізь: в самій природі.
Чарує нас, і при нагоді
Дарує радість кожен звук.
А часом так воно буває -
Вона із нами розмовляє
А про що може розмовляти , розповідати музика, ми будемо говорити сьогодні на уроці.
Послухайте загадку до кінця, а потім всі разом дайте відповідь, про що саме нам буде розповідати музика:
Жовте листячко летить,
Під ногами шелестить
Сонце вже не припікає
І коли це все буває? (Восени)


Так , вірно це осінь! Гарна , красива чарівниця - осінь! А з чим у вас асоціюється осінь? (листячко летить, хмаринки, дощик, грибочки).
Погляньте довкола. Стоїть чарівниця осінь. Вгорі бездонне синє небо. Тепле лагідне сонечко дивиться у вікно привітно і весело. А все навколо розмальоване теплими барвами. Повітря напоєне пахощами, які бувають тільки восени. Давайте підемо з вами у світлу казку осіннього золотого лісу на «Свято Осені». Погляньте на малюнки, які ви принесли на урок. Скільки в них тепла, любові і осінніх чар! Дерева яскраві, золоті, оранжеві, жовті, зелені. Якого кольору тільки тут нема! А які вам звуки вчуваються, коли ви дивитесь на ці картини?
Відповіді дітей ( Шурхіт листя, свист вітру, цвірчання коників...)


Вчитель. - Послухайте уважно музику В.Косенко « Пасторальная»
( підручник , стор.22)
Які почуття передає музика?
Який настрій нагадує вам музика?
За допомогою якого кольору ,ти бачиш цю мелодію ?
Як звучала музика тихо, повільно чи голосно?
Нам на уроці допомагає МУЗИКУСА (радісно, спокійно, просветленно).

( Довідка для вчителя)

Біографія
Косенко Віктор Степанович (11 листопада (23 листопада) 1896, Петербург 3 жовтня 1938, Київ) український композитор, піаніст, педагог.
1918 року закінчив Петроградську консерваторію по класам композиції у Н. А. Соколова та фортепіано у І. С. Миклашевської. З 1918 викладав у Музичному технікумі в Житомирі (пізніше директор Житомирського училища). В 1938 році училищу було присвоєно його ім'я. З 1929 викладав у Київському музично-драматичному інституті (з 1932 професор). В 1934-37 працював у Київській консерваторії. В історію української музики Віктор Косенко увійшов, насамперед, як неперевершений лірик. Його вокальна, камерна і симфонічна творчість наповнена романтичними інтонаціями слов'янської музики і народної пісні.

Одному з небагатьох українських композиторів того часу Косенкові пощастило отримати європейську музичну освіту. Його дитинство пройшло у Варшаві. Він був справді вундеркіндом: у шість років, не знаючи нот, грав на слух Патетичну сонату Бетховена. Унікальні здібності хлопчика розвивали професори Варшавської консерваторії. Музичну освіту Косенко продовжив у метрів Петербурзької консерваторії. Її тодішнім директором був відомий російський композитор Олександр Глазунов. Оцінивши обдарованість Косенка, Глазунов звільнив його від платні за навчання. У Петербурзі юний музикант зустрічався з Рахманіновим, Скрябіним. Більшу частину життя Віктор Степанович прожив у Житомирі. Тут Косенко і його друзі-музиканти створили мистецьке середовище, яке не поступалося столичному. Як згадує співачка Зоя Гайдай, їхніми слухачами були, насамперед, селяни, робітники і солдати. На життя молодий Косенко заробляв ілюструючи музикою німі фільми. Сучасники розповідають, що глядачі бігали за ним із кінотеатру в кінотеатр, щоб послухати дивовижну гру музиканта. Адже Косенко був феноменальним піаністом. Він залишив по собі десятки творів, які увійшли у золотий фонд української фортепіанної музики. Серед них Альбом дитячих п'єс, на якому зростало багато поколінь юних піаністів. Композитор прожив лише 42 роки. Уже професор Київської консерваторії, Косенко створив симфонічну «Молдавську поему», яку так і не зміг почути. Вона прозвучала лише в наші дні.
Виступав як піаніст з сольними концертами та в ансамблях. В своїй творчості, різноманітній по жанрах і переважно ліричній по характеру, В. Косенко спирався на традиції російської (П. І. Чайковський, С. В. Рахманінов, Н. Скрябін) та української класики (М. В. Лисенко).

„24 дитячі п’єси для фортепіано”

Українська фортепіанна музика для дітей і юнацтва займає визначне місце в педагогічному репертуарі. У створенні її українські композитори набули великого позитивного досвіду. Створений у 1936 році альбом “24 дитячі п’єси для фортепіано” В. Косенка є ніби підсумком перших успіхів українських композиторів у галузі дитячої музики. Глибоко народна музична мова альбому, її простота і ясність, художня опуклість виражальних засобів, органічний взаємовплив піаністичних принципів і композиційних прийомів, різноманітність і близькість образного змісту до дитячого сприймання зближає його з найкращими збірниками дитячих п’єс і особливо з “Детским альбомом” Чайковського, чия творчість була дорога і близька нашому компози
·торові.
Косенко характерними поспівками, інтонаційно-ритмічними зворотами, поліфонічними прийомами, ладовим строєм української ліричної пісні, думи, танцювальної пісенності тонко розкриває зміст своїх мініатюр. Художній світ ліричних пісень знаходить своє відображення у п’єсах “Пастораль”, “На узліссі”, епічних - в “Українській народній пісні”. Народнопісенні ритмо-інтонації проходять у мініатюри танцювального характеру (“Танкова”). Близька до веснянок музична мова живих картинок дитячого життя, пов’язаних з образами природи (“За метеликом”, “Ранком у садочку”, “Дощик”).
Тональний план “24 дитячих п’єси” сміливий і оригінальний. Косенко, перший в історії вітчизняного фортепіанного репертуару, залучає юного виконавця до сприймання всі 24 мажорних і мінорних тональностей. Він майстерно добирає відповідно до даного образу тональність, що своїм колоритом допомагає його розкриттю. В альбомі природно використані прийоми народної поліфонії. Основну виражальну функцію найчастіше виконує пісенне двоголосся, що чергується з хоровим багатоголоссям або іноді супроводжується органними звучаннями басу. Структурними особливостями музичної форми збірник Косенка близький до згаданих альбомів. Переважна тричастинність природно закріплює в музичних уявленнях і виконавських відчуттях дітей звукові образи. Виразна катиленна “Мелодія” інтонаційно близька до “Української народної пісні”. Співуче легато, пластичне динамічне нюансування, природне мелодичне дихання, епізодичне застосування педалі як засобу звукового забарвлення – ці основні виконавські прийоми розкривають образний зміст мініатюри.
“Казка” Косенка – яскрава, глибока лірико-епічна розповідь. Справді “казковим” є широкий регістровий діапазон твору. Розспівні, “билинно-богатирські”, суворі інтонації проймають ритмічно-мірний рух двооктавної унісонної мелодії у похмурому низькому регістрі на початку п’єси. Особливо напруження поступове нагнітання звучності у другій частині п’єси. Зароджуючись у пісенних унісонах далеко, глухо, на рр у найнижчому регістрі (субконтроктаві) мелодичний рух через терцеві, секвенційні зіставлення вихідних модулюючих акордових груп приходить до загальної кульмінації твору – триоктавного унісону, що пронизливо звучить у високому регістрі. Такої разючої сили регістровий “розворот” майже не трапляється в кантиленних п’єсах фортепіанного репертуару. Усе сказане дозволяє віднести “Казку” до найкращих ліричних п’єс радянського педагогічного репертуару. Російська лірична вальсовість поєднана з інтонаційною характерністю українського побутового романсу, оживає у “Вальсі” Косенка .
Усі ці риси надають великої співзвучності її простоти мелодії “Вальса” в інтонаційному строї якої типово народному, м’яко чергуються звороти гармонічного і натурального мінору. Художнє втілення світу природи мальовничо передане в п’єсах “За метеликом”, “Ранку у садочку”, “Дощик”. Порив радості почувається в п’єсі “ Купили ведмедика ”, емоційно близький до “Новой куклы” Чайковського. Дитячі рухливі ігри знайшли своє відображення в “Скакалочці”, “Балетній сценці”, “Гумореска” – жива картина безпосередньої радості, примхливої впертості. “Петрушка” – завзятий веселий клоун-жартівник з ритмічно загостреними вугластими рухами.
Слова, які композитор з любов’ю вивів на титульній сторінці збірника: “Юним піаністам нашої квітучої Батьківщини присвячую”, знайшли щирий відгук у серцях наших дітей, які полюбили близьку їм музичну мову альбому. “24 дитячі п’єси для фортепіано” Косенка – великий внесок до золотого фонду радянської фортепіанної музики для дітей. Альбом Косенка значно збагачує творче музичне мислення і виконавську техніку юних піаністів. Він став дійовим творчим імпульсом для всього дальшого розвитку національної фортепіанної педагогічної літератури на Україні.

ІІІ. Вивчення нового матеріалу
1.Створення ігрової ситуації
Загадка. Сидить - зеленіє,
Летить - пожовтіє,
Впаде - почорніє. (листок)
Покажіть мені, будь ласка рухи листочків. (грає музика ,українська народна пісня «Танок осіннього листя» муз. Філіпенка)
2. Вокально-хорова робота. Музична грамота.
2.1 Розспівка; музична грамота; напрямки руху мелодії, довгі та короткі звуки:
- співацька постава (хто найкращий у класі?);
- послухайте тишу;
- послухайте перший звук і про себе його заспівайте;
- виконайте поспівку (артикуляція звуку «о», низько опускати підборід-
дя, рука під ним , чітка дикція);
- українська народна пісня « Ой, до нори мишко» (підручник стор.119)
( Який голосок у мишки?, - Високий чи низький? Придумай та заспівай мелодію яка сподобається маленькому мишенятку.)
2.2 Музична грамота:
- напрямки руху мелодії.
2.3 Музичні ребуси:



2.4 Тривалість музичних звуків. Ритмічна вправа з використанням ударно- шумових інструментів.

3.ФІЗКУЛЬТХВИЛИНКА
3.1 ( І. Січовик "Ладусі у бабусі")
Долоньки-ладусі,
Де були?
- В бабусі.
- Долоньки-ладусі, що робили в неї всі?
- Бабусю вітали.
(Вітають ручками)
- В хаті підмітали.
(Підмітають)
Дрова рубали.
(Рубають)
- Квіти поливали.
(Поливають)
- Яблука зривали. (Зривають)
- Стіни фарбували.
(Фарбують)
- Їсти готували. (Готують)
- Вечеряли.
(Їдять)
- І спали.
(Сплять)
Гра « Сумно-весело».
( Малюкам необхідно сидіти при сумній музиці і вставати під веселу композицію).

4. Учитель:
Українці – народ співучий. Кажуть, де українці, там цілий хор. Ще з
малку дитині співають пісні.
Ви вже знаєте, що українську музику можна поділити на професійну та народну.
1. Гра «Збери намисто»
Ук на піс ра род їн на ня ська

Сьогодні ми з вами будемо вивчати українську народну пісню «Ходить гарбуз по городу».
4.1 Робота над піснею:
- Музична ілюстрація мотиву пісні.
- Послухайте , будь ласка, уважно пісню ( виконання пісні вчителем)
- Який характер має пісня?
- Яку роль у створенні пісенного музичного образу відіграють слова?
- Як змінюється динаміка протягом виконання пісні?
- Назвіть дійових осіб.
- Який настрій ? (Весела, життєрадісна пісня).
– Які інтонації переважають у розмові овочів?
- Яким тоном слід співати?
4.2 Словникова робота:
Обізвались (заговорили)
свояки (родичі)
піддержав (підтримав)
перістий (рябий)
бараболя (картопля)
4.3 Вправи на розвиток римування:
- Швидко відшукай риму.
Диня – (господиня).
Буряки – (свояки).
Біб – (рід).
Бараболя – (квасоля).
Огірочки – (дочки).
4.4 Творча робота.
- Склади короткий опис дійових осіб за ілюстраціями в підручнику (стор.23)
4.5 Робота над загадками (показую малюнки).
4.6 Бесіда про овочі.
- Що цікавого дізнався ти про овочі?
( Родина гарбузових (гарбуз, диня кабачок)
Родина пасльонових (картопля помідор)
Бобові (квасоля, горох, біб)
Порівняння квасолі і бобу.)
4.7 Перегляд мультфільму «Ходить гарбуз по городу» ( за бажанням
учителя)
4.8 Розучування пісні.
а) виконання пісні з рухами , оцінювання якості виконання, виправлення недоліків;
б) виразне виконання пісні із музичним супроводом ( дзвіночки, трикутник, металофон, бубон, маракаси)


ІV. Релаксація, підсумки уроку.
Гра «Мікрофон»
Що нового ви зрозуміли? Чому навчилися? (- ми зрозуміли ,що музика може в одному творі розповісти і про природу, і про почуття людини)
Про кого дізналися? ( - про композитора В. Косенко)
Вивчили українську народну пісню, ми навчилися малювати мелодію, дуже цікаво було грати на музичних інструментах.
Обов’язково проспівайте вивчену пісню батькам та друзям, розкажіть їм про музичний твір , який ми слухали на уроці. Можливо, хтось захоче передати свої враження в малюнках чи віршах. З нетерпінням буду чекати нашої наступної зустрічі на нашому уроці.

Музичне прощання.

Діти виходять із класу під музику «Гарний танець гопачок»
(сл. Л.Компанієць, муз .А. Філіпенко)

[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]








Урок- милуванняОсінні розповіді музикиAutumn Leaves   15