Розробка уроку на тему Літосфера. Внутрішня будова Землі. Походження материків та океанів (6 клас)спарений урок

Тема уроку: Літосфера. Внутрішня будова Землі.
Походження материків та океанів.
Мета уроку: сформувати поняття «земна кора», «літосфера»; формувати систему знань про внутрішню будову Землі та літосферні плити; дати уявлення про походження материків та океанів; розвивати просторове уявлення і логічне мислення; виховувати інтерес до пізнання природи Землі та рідного краю.
Тип уроку:урок – подорож
Обладнання: підручник географії для 6-го класу, атлас, глобус Землі, схема «Внутрішня будова Землі» та «Літосферні плити», проектор, презентація уроку з даної теми.
Хід уроку:
І. Організаційний момент:
Пролунав уже дзвінок
Починається урок,
Працюватимемо старанно, щоб почути у кінці,
Діти – просто молодці!
Учитель перевіряє наявність в учнів атласів, кольорових олівців, робочих зошитів, підручників.
ІІ. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів:
Стратегія «Мікрофон»
Який вік нашої Галактики?
Які корисні копалини ви знаєте?
Хто займається їхніми пошуками?
Як утворюються корисні копалини?
Стратегія «Кошик ідей»
До кошика вкладено приклади гірських порід та мінералів, а також малюнки виверження вулкану, землетрусу, гейзера. Учні повинні відгадати, що в кошику.
Після запитання: Що об’єднує ці природні компоненти та природні явища?
Відповідь: ЛІТОСФЕРА.
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів:
Геосфери– це оболонки з яких складається Земля: атмосфера, гідросфера, земна кора, мантія та ядро. Однак людство у найсміливіших своїх подорожах стикається не з усією геосферою, а лише з її верхньою частиною, дуже тонким, порівняно з внутрішнім радіусом Землі шаром, який дійсно нагадує сферу. А називається цей шар, літосферою, від слова «літос» - камінь.
IV. Вивчення нового матеріалу:
Розпочавши курс вивчення географії, ви вже дізналися про історію відкриття земних просторів, розкрили таємниці створення карт та методи роботи з ними. Зараз ця цікава наука запрошує нас заглянути всередину нашої планети, в саме її «серце» - земні надра, дізнатися про процеси, що тут відбуваються і їхній вплив на зовнішній вигляд Землі. Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок – подорож. А що найцікавіше в подорожах?
Звичайно, це ж зупинки, під час яких ми дізнаватимемось щось нове та поповнюватимемо багаж своїх знань. Отже, ми вирушаємо в подорож. І перша наша зупинка «Історична».
Яка ж внутрішня будова Землі? Це запитання здавна хвилювало не тільки вчених, адже виверження вулкана могло призвести до загибелі безлічі людей. Непередбачувана і грізна стихія внутрішніх сил Землі знайшла відображення в численних легендах.
А які ж це легенди? Хто пам’ятає з історії? Учням було дано випереджальне завдання, де треба було знайти інформацію про уявлення про внутрішню будову Землі в різні часи.
ДОПОВІДЬ ДІТЕЙ:
Давні греки вважали, що вулкани розміщені над тими місцями, де знаходяться кузні вогню Гефеста та його помічників – титанів. Виверження вулкана Етна пов’язали з терміновою роботою, яку виконує Гефест, або як його називали давні римляни Вулкан. Філософ Емпедокл (= 490-430 рр. до н.е.) першим висунув припущення про те, що внутрішні частини Землі знаходяться в розплавленому стані. Доказом цього він вважав діючі вулкани і гарячі джерела. Емпедокл загинув під час дослідницької подорожі до кратера Етни.
Німецький дослідник Атанастус Кірхер (1601 -1780 рр.) у своїй ґрунтовній праці «Підземний світ» описав надра Землі і навіть склав схему уявного розрізу земної кулі. За уявленнями Кірхера, Земля – тверде тіло з величезними порожнинами всередині. Ці порожнини сполучені між собою каналами і заповнені в глибині вогнем, а ближче до поверхні – водою і повітрям.
Інші погляди на будову Землі висловив англійський вчений Джон Вудворд (1665 – 1772 р.). за його уявленнями, Земля всередині заповнена водою. «Внутрішня» вода утворює величезну водяну сферу, яка каналами сполучена з морями і океанами на поверхні.
Схеми Кірхера і Вудворта довгий час користувалися популярністю: навіть у другій половині XIX ст.. вони часто наводилися в підручниках з географії.
Уявлення про вогненно-рідке ядро Землі спиралося на гіпотези (наукові припущення) Канта і Лапласа. У 1755 р. німецький вчений Іммануїл Кант оприлюднив гіпотезу, згідно з якою всі планети утворилися з розжареної хмари пилової матерії. У 1776 році французький вчений П’єр Лаплас сформулював свою гіпотезу: на його думку ця хмара складалась з розжарених газів. Таким чином, згідно з гіпотезою Канта-Лапласа, земне ядро спочатку було вогненно-рідким. На початку XX ст.. ці уявлення заперечив Отто Юлійович Шмідт: його гіпотеза полягала у тому, що Земля утворилася з холодної газопилової хмари і лише згодом стала нагріватися внаслідок тертя часток.
РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ:
Гіпотези допомагають пояснити багато явищ і процесів, зумовлених внутрішньою будовою Землі, однак жодна з них не пояснює все. У наш час вивчення внутрішньої будови Землі продовжується. За допомогою різних приладів фіксують і вимірюють коливання земної кори під час землетрусів, вивержень вулканів і штучних вибухів. Якби Земля була однорідним тілом, то коливання розповсюджувалися б прямолінійно з однаковою швидкістю. Однак коливання , напрям поширення хвиль та їх швидкість дозволяють вченим прийти до висновку, що Земля складається з різних за складом шарів (оболонок).
Подорож триває, наша наступна зупинка «Пошукова». Під час цієї зупинки ми з вами дослідимо внутрішню будову Землі. Для цього ми скористуємося підручником на стор.74 та малюнком 41. Ваше завдання: Попрацювати з першим розділом параграфа 16 та мал.41 і дати відповіді на питання:
З яких оболонок складається планета? (ядро, мантія та в її складі астеносфера, земна кора).
У якій послідовності вони розташовані, починаючи з земної кори? (земна кора, мантія з астеносферою ядро).
З яких частин складається ядро? (зовнішня частина ядра та внутрішня частина ядра).
А зараз географічна задача, але перед початком давайте згадаємо що таке радіус?
Розрахувати радіус Землі, якщо потужність ядра 3470 км, потужність мантії 2850 км та середня потужність земної кори 50 км.
3470+2850+50=6370 км. Звичайно зрозуміло, що наші розрахунки приблизні. Так як ми з вами сьогодні в ролі мандрівників, давайте розрахуємо скільки ж нам потребується днів, щоб дістатися до центру планети, якщо будемо просуватися зі швидкістю 40 км за день ?
6370 км : 40 днів = 159,25 дня, або понад п’ять місяців.
В кінці цієї зупинки ми повинні зробити висновок. Працюємо далі. Запитання до вас, шановні учні 6-а класу, чи всі ви бачили куряче яйце? Яку воно має форму? Яка ж його внутрішня будова?
Завдання : порівняти внутрішню будову Землі та куряче яйце , використовуючи стратегію «Кола Венна».
Куряче яйце Внутрішня будова Землі
Ядро,Мантія, Геоїд(шар)
Тверда оболонка високі
температури

Овал,
помірні
температури температуриА тепер давайте зрівняємо ваші відповіді з моєю.
Земна кора становить найбільший інтерес для географії, вона виходить безпосередньо на поверхню планети й контактує з повітрям, водою та живими організмами. Будова земної кори в районах материків і океанів відрізняється. У зв’язку з цим розрізняють материковий, океанічний та перехідний типи земної кори .
Зараз відкриваємо підручник на сторінці 75, читаєте ІV розділ та шукаєте відповіді на питання:
1.Яка потужність різних типів земної кори?
2.Які шари містить материкова кора? Океанічна? Перехідна?
Для того щоб підсумувати нашу пошукову роботу і трішечки розвіятися, ми зробимо наступне. Об’єднаємося в з групи по рядам від вікна 1 група – материкова земна кора , 2 група – океанічна земна кора та 3 група – перехідна земна кора. Я читаю твердження, а ви уважно слухаєте і та група, якої стосується твердження швиденько піднімаєтеся:
1.Це найбільш потужний тип земної кори. (материкова)
2.Цей тип кори формується під океанами. (океанічна)
3.Цей тип кори формується в прикордонних зонах між суходолом й океаном. (перехідна).
4.У цьому типі кори відсутній гранітний шар.(океанічна).
5.Цей тип кори формується в районах материків. (материкова).
6.Цей ти земної кори має потужність 15-30 км. (перехідний)
Молодці! З цим завданням також справилися! Тож вирушаймо далі, ба на нас чекає ще багато цікавинок. І наступна наша зупинка «Інформаційна».
РОЗПОВІДЬ УЧИТЕЛЯ:
Ви вже звикли до вигляду нашої планети, де материки й океани розташовані в певному порядку. На карті ви бачите дві Америки – Північну і Південну, що стоять немов дві подруги, взявшись за руки, перегородивши Світовий океан; Євразію пліч-о-пліч з Африкою; самотню Австралію та «білу» Антарктиду, яка оточена океанічним «кільцем». Але вчені нас запевняють, що такий зовнішній вигляд планета мала не завжди.
Стан спокою невідомий земній корі, вона перебуває у постійному русі. Цей рух є наслідком дії багатьох явищ і процесів, не останній з яких – розпад радіоактивних речовин, хімічні реакції,вплив високих температур і величезного тиску в глибинних шарах Землі. Сукупність різноманітних за напрямком і швидкістю рухів земної кори називають тектонічними рухами (або коливаннями). Тектонічні рухи поділяють на вертикальні і горизонтальні. Деякі з них ми можемо спостерігати безпосередньо і навіть робити їхнє вимірювання, про інші лише припускаємо.
Давайте повернемось до «Кошика ідей». Які природні явища, на вашу думку, є результатом тектонічних рухів? А які з них відбулись нещодавно?
Усі тектонічні рухи, що відбулися за час існування людини на землі , називаються сучасними. Основною причиною їхнього існування є рух літосферних плит.
Земна кора разом із верхньою частиною мантії (до шару астеносфери) утворюють тверду оболонку землі – ЛІТОСФЕРУ. Вона не суцільна, а розбита на окремі величезні блоки, або літосферні плити, які обмежені з усіх боків сейсмічно активними зонами (поясами). Ці блоки прилягають один до одного і повільно «сковзають» по астеносфері в різних напрямках. Літосферні плити можна порівняти з величезними крижинами, що плавають по воді-мантії, саме рухом речовини в цьому внутрішньому шарі Землі визначаються особливості переміщення величезних кам’яних блоків. Вони підкоряються владі «підкіркових» течій розплавленої верхньої мантії, насиченої газами. Найбільші з літосферних плит включають материки разом з окраїнами океанів. Зверніть увагу, що найчастіше літосферні плити мають назви цих материків.
Завдання: Розглянути карту «Літосферні плити» та визначити сім найбільших літосферних плит і показати їх на карті.
Виконання практичної роботи завдання 1. Нанести на контурну карту найбільші літосферні плити та сейсмічні пояси землі.
Наша подорож наближається до фіналу. І остання зупинка називається «Наукова гіпотеза».
Завдання: Відкрити фізичну карту світу, познайомитися з розташуванням материків, уважно подивитися на їх обриси. Потім скласти географічну мозаїку під назвою «Моя планета в минулому».
Запитання: Про що свідчить картина, яку ви склали так швидко?
Правильно . Досить давно всі материки були об’єднані між собою. Діти, те що ви зрозуміли досить швидко вчені не могли довести довгий час. Лише в 1912р. німецький вчений Альфред Вегенер в своїй книзі «Походження материків і океанів», дивлячись на обриси материків, як на частини однієї
листівки,вперше висунув припущення про можливий рух (дрейф) материків.
Вегенер навів наступні аргументи:
а) в Африці і Південній Америці були знайдені однакові шари гірських порід;
б) в Африці і Південній Америці були знайдені однакові скам’янілі рештки тварин.
Але пояснити як рухаються материки Вегенер не міг и тільки коли з’явилися нові прилади, в кінці 40-х років XX ст., вчені змогли це зробити. Ця теорія отримала назву «Теорія руху літосферних плит» .
Якби ми побували на Землі біля 250 млн. років тому, то виявили б тільки 1 материк. Але який! Площа супер - континенту Пангея (в перекладі з грецької – «вся земля») складала майже стільки ж , скільки теперішній суходіл. Супер - континент омивався лише одним супер-океаном Панталасса. Але Пангея виявилась доволі неміцною та недовговічною. Близько 200 млн.років тому на Землі існувало вже 2 материка: Лавразія (північний) та Гондвана (південний), а між ними плескалось море Тетіс. На сучасній карті його вже немає, але його залишком є Чорне море. Але поділ материків тривав до тих пір, доки вони не зайняли сучасне розміщення на карті.
Завдання: «Вільне письмо» - записати в зошит материки (давні і сучасні) у тій послідовності , як вони виникли на планеті.
V. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ:
1. Дайте відповіді на такі питання, використовуючи стратегію «Місткий кошик»
а) Що таке літосфера?
б) Що таке земна кора?
в) Які типи земної кори вам відомі?
г) Яку внутрішню будову має наша планета?
д) Коли і хто розробив теорію про рух материків?
е) Що таке літосферні плити?
2. Скласти геоланцюжок : за алфавітом розмістити літосферні плити.
3. Стратегія «Слова - перевертні»:
РАТОЛІСФЕ – ЛІТОСФЕРА; ОДРЯ – ЯДРО; ЯНАМТІ – МАНТІЯ; ФЕЙДР – ДРЕЙФ.
4.Зараз проведемо географічний тренінг. Необхідно установити відповідність між основними літосферними плитами та їхніми номерами на схемі.
Тихоокеанська
Південноамериканська
Євразійська
Індо - Австралійська
Африканська
Північноамериканська
Антарктична

VI. ПІДСУМОК УРОКУ:
Наша з вами сьогоднішня подорож закінчилась. Прошу Вас дати відповідь на такі питання:
1.Що вам сподобалось на уроці?
2.Що ви дізналися нового?
3.Які питання залишилися незрозумілими?
4.Чи знадобляться отримані знання в житті?
5.Ваша власна оцінка роботи на уроці.
Аналіз роботи учнів та виставлення оцінок.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
Опрацювати &16, 17.
Розв’язати задачу: Обчисліть температуру повітря в шахті, що має глибину 330 м, якщо на поверхні температура складає +12 С. (при опусканні на кожні 33 м у глиб температура підвищується на 1 С) .