Из опыта работы. Развитие коммуникативных способностей обучающихся на уроках украинского языка и литературы

Донецька загальноосвітня школа I-III ступенів №91
Міністерства освіти і науки
Донецької Народної Республіки
«Розвиток комунікативних здібностей учнів
на уроках української мови та літератури»
З педагогічного досвіду
роботи учителя
української мови та літератури
Ткаченко Валентини Гаврилівни
Донецьк 2016
ВСТУПРозвиток творчих здібностей - це необхідна умова формування особливості, духовно багатої людини. Щоб розбудити творчість дитини, треба побачити в ній те неповторне, що робить її особистістю. Якими ж методами та прийомами можна досягти поставленої мети - виховати творчу особистість? Це й намагаюся розкрити у своїй роботі на основі власного досвіду. Подаю план роботи з обдарованими учнями, фрагменти уроків, на яких реалізується проблема творчого розвитку особистості, уривки творчих робіт дітей різного віку.
Розглядаю нестандартні підходи до порушеної проблеми: робота з текстом на уроках мови (на невеликому дидактичному матеріалі організувати значну кількість граматичних дій), мовні дискусії, колажі, лабораторні роботи на уроках літератури, втілення словесного образу в малюнку, різновиди творчих робіт.
Підводжу до висновку: для всебічного розвитку творчої особистості необхідна одна з найактуальніших умов - співробітництво вчителя й учня.
Актуальність проблеми
Сьогодні ми живемо у світі високих технологій і науково-технічного процесу. Тривалий час вважалося, що високий рівень інтелектуальних здібностей індивідуума є запорукою успішного розв'язання ним широкого кола проблем. Але згодом стало очевидним, що для того,щоб людина залишила після себе помітний слід у формі нововведень, одних пізнавальних здібностей не достатньо. Вони мають бути доповнені творчими здібностями.
Шляхи розв'язання проблеми розвитку комунікативних здібностей учнів
на уроках української мови та літератури
1. Розвиток комунікативних здібностей насамперед передбачає впровадження в навчальну практику гуманістичної організації освіти, коли в центрі навчально-виховного процесу-особистість учня з її проблемами, інтересами і можливостями, а вчитель з набором педагогічних форм, методів і засобів виконує "екрануючу" функцію, стимулюючи творчі здібності учня.
2. Необхідно, щоб думка не відривалась від практики, від живого досвіду.
3. На результативність розвитку комунікативних здібностей учнів суттєво позначаються методи навчання. Розвиток комунікативних здібностей сприяє впровадженню відкритих методів навчання, що передбачають семінари, дискусії, оригінальні експерименти, учнівські проекти.
4. Учні повинні вміти не тільки розв'язати проблему, але й знати, де можна знайти відповідь на поставлені запитання.
5. Повноцінний розвиток комунікативних здібностей школярів може забезпечити така організація, яка передбачає залучення учнів до наукового пошуку і використання отриманих знань на практиці.
6.У системі творчого навчання значна увага має приділятися функції сумніву в процесі творчого пошуку.
Сумнів має розглядатися як пересторога від помилок.
Науково-теоретична база
Проблема, над якою працюю, бере свій початок у системі розвивального навчання, ґрунтуються на основі наукового проекту "Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку особистості школяра". Робота над проблемою йде на засадах наукової спадщини видатного психолога-гуманіста Л. С. Виготського. Значну частину теоретичної бази досвіду становить модульна технологія організації навчально-виховного процесу, розроблена Є. В. Сковіним. Ця технологія направлена на створення умов для розвитку творчих здібностей учнів через творчий потенціал учителя.
Вивчення педагогічної спадщини Шалви Амонашвілі, Ю. К. Бабанського, Г. Ф. Бугайко, А. С. Макаренко, С.О. Шаповалової, а особливо В. О. Сухомлинського дають відповідь на запитання: "чого учити?", "як учити?", "як розвивати творчі здібності індивідуума?".

Психологи стверджують, що кожна людина від природи наділена певними задатками, тобто сформувати творчі здібності дитини - завдання як учителя, так і самого учня.
Творчість - природна потреба людини. Для розвитку інтелектуально-творчих здібностей необхідний як певний їх рівень, так і мотиви, і риси особистості, характерні для творчих людей. Іншими словами, творчих якостей розуму на порожньому місці не буває.
Так що ж означає це словосполучення - творчі здібності? Тлумачний словник твердить: здатний творити, обдарований. Саме таким підґрунтям, що дасть плідні сходи обдарованості, можуть стати уроки словесності. Адже "словесність - це культура народу, виражена у мові та літературній творчості" ("Державний стандарт загальної середньої освіти"). Словесність покликана формувати гармонійну, обдаровану особливість, прищеплювати учневі любов до творчої праці, виховувати національну самосвідомість школяра. Словесна творчість - могутній стимул самовираження людини. Великий український педагог В. О. Сухомлинський вважав, що "слово не тільки розгортає понятійну систему, а й впливає на діяльність емоційної сфери мозку. Чутливість до краси слова - це величезна сила, що облагороджує духовний світ дитини. У чутливості одне з джерел людської культури". Творчість словом - "це ні з чим незрівнянний духовний стан, у дитини радісно б'ється серце, вона відчуває прилив енергії, переживає гордість творця". Тож створення умов для вільного, досконалого оволодіння словом, писемним і усним, формування творчої особливості школяра - завдання вчителя-словесника.
У програмі з української виділено три взаємозв'язані змістові лінії: лінгвістичну, комунікативну та українознавчу. Свою основну задачу вбачаю у реалізації всіх змістових ліній, але, на мою
думку, все ж таки перевагу слід надати виробленню комунікативних навичок, умінню самостійно здобувати і поповнювати знання. Тобто, за висловленням Песталоцці, вчитель повинен дати в руки учнів "нитку", що означає надати думкам певний напрям.
Розглянемо деякі аспекти індивідуальної роботи з метою формування творчих здібностей учнів. Пропонуємо план роботи з обдарованими дітьми, учнями 7 класу, за темою "Українська філологія як розділ науки про слово". Реалізую цей план через мету: сформувати інтерес до запропонованих учителем тем з української філології.
№
п\п Дата Тема заняття Дидактична мета Розвиваюча мета
Розвиток когнітивного компонента діяльності Розвиток креативного компонента діяльності Розвиток мотиваційного компонента діяльності
1 2 3 4 5 6 7
1. Поняття про українську філологію як науку, що вивчає мову та літературу Розширити знання про філологію як літературно-лінгвістичну науку Розвиток словесно-логічної пам'яті, логічного мислення, зосередження уваги на конкретному явищі Розвиток самостійності мислення Ставити мету на основі раніше вивченого матеріалу
2. Зріз знань (на основі вивченого з мови та літератури) Виявити вхідний рівень знань з мови та літератури Розвиток навчальних здібностей Учня Розвиток нестандартності мислення, підвищення творчої активності Контролювати відповідність між запропонованим завданням і характером його виконання
3 Поглиблене поняття про народний епос та його жанри.
Народне віршування Глибше дослідити народну творчість, зокрема народний епос та його жанри. Поглиблюва - ти знання про народне віршування Розвиток пізнавальних здібностей Розвиток творчої активності учня Перепровірити свої цілі та завдання
4 Лінгвістика як наука про мову Ознайомити з поняттям лінгвістика та її
особливостями Розвиток пізнавальних здібностей Розвиток дивергентного мислення Сприймання повідомлення вчителя
5 Особливості технології перекладу тексту з російської мови на українську Виробляти практичні навички роботи із словом, уміння творчого підходу до висловлюваної думки Розвиток огічного мислення Розвиток уміння варіювати словом Співставляти фактичні результати своєї діяльності з еталоном успішної діяльності
6 Лексика та фразеологія української мови, її походження та вживання (на основі літературних творів) Допомогти учням глибше засвоїти самобутність української лексики та фразеології.
Виробляти уміння увиразнювати, збагачувати своє мовлення Розвивати культуру мовлення Розвивати гнучкість, самобутність мислення Контролювати відповідність дій, що виконуються, характеру завдання і його мету
7 Практикум. Складні випадки слововжи- ванняВиробляти практичні навички роботи із словом, уміння визначати його смисл за допомогою контексту Розвивати операцію синтезу, узагальнення, систематизацію знань Розвивати нестандарт- ність мислення, творчий підхід до слова як одиниці мовлення, самостійність мислення 8 Практикум. Вправи на виправлення та редагування тексту Сприяти досконалому оволодінню українською мовою, умінню бачити і виправляти змістові, лексичні недоречності Розвивати культуру мовлення Розвивати творчий підхід до висловлюваної думки 9 Практикум. Усні та письмові творчі вправи комуніктив- ного характеру Сприяти розвитку мислення й образного мовлення. Учні повинні зрозуміти необхідність розвивати комунікативні уміння Формувати уміння імпровізувати Розвивати творчу уяву школярів, їх самостійність мислення 10. Практикум. Мить творчості Виробляти навички творчого втілення думки на письмі Розвивати культуру мовлення учнів Розвивати творчі здібності Бажання бачити результати своєї діяльності
11 Мистецтво слова як засіб естетичного впливу на формування особистості (на основі творчості письмен- ників в Донеччині) Працюючи над літературно-лінгвістичним аналізом твору, вказати на роль слова як засобу естетичного виховання Розвиток операції синтезу, узагальнення мислення Розвивати самостійність мислення 12 Практикум. Літературно - лінгвістичний аналіз ліричних творів Ліни Костенко Навчити аналізувати ліричні твори Формування загально-навчальних умінь і навичок Розвивати самостійність мислення 13 Зріз знань Виявити якість засвоєння учнями пропонованого матеріалу Розвиток логічного мислення Розвивати самостійність мислення Співставити фактичні результати з результатами зрізу на вході
14 Підсумкове заняття Виявити якість вивченого, вказати на позитивне і недоліки в роботі Невід'ємною частиною розвитку творчих здібностей є колективна дослідницька робота на уроках мови й літератури. Однією з форм її є робота з текстом, текстова основа дидактичного мовного матеріалу. У сучасній методичній науці вважається, що неможливо вивчати ізольовано, в чистому вигляді певні мовні явища. Тільки текст забезпечити їх цілісне сприйняття. Йдеться про те, щоб на невеликому дидактичному матеріалі організувати виконання учнями значної кількості граматичних дій. Навчання рідної мови на основі аналізу тексту сприяє виробленню образності, лексичного збагачення, виразності мовлення учнів. Граматичний матеріал, який розглядається на прикладі тексту,сприймається школярами з більшою цікавістю, ніж під час аналізу окремих речень. Наприклад, опрацьовуючи у 8 класі тему "Пряма і непряма мова. Діалог" було використано текст "Для батька по розум"(О.Олійник, Українська мова. Підручник для 10-11 класів, Київ, Альфа, 1995, стор.341). Ознайомившись із текстом (читання мовчки чи вголос) і непрямою мовою, відповідно до правил, графічно зображених на таблиці.
Наприклад:
З давніх-давен народ повчав: "Любіть і поважайте старших". А:"П"
"Чого ти зажурився,сину?" - запитав старий батько. "П?"-а.
"Зніми, сину, снопи із стріхи, - повчав батько, - обмолоти їх ще раз і засій ниву"."П?-а,-П".
"Як ти до такого додумався? - допитувалися люди.-Хто навчив тебе цьому?" "П? - а - П"
"Батько навчив,- гордо заявив чоловік і додав:- Тож треба берегти і шанувати старих людей,бо вони мудрі,життям биті"."П-а:-П".
Ці речення учні перетворюють на речення з непрямою мовою. На основі даного тексту восьмикласники складають усний діалог між батьком і сином; сином і односельцями, а також між представниками нинішньої молоді про сучасні родинні зв'язки (за варіантами).
Опрацьовуючи в 5 класі розділ "Лексикологія. Фразеологія",запропоновано учням звернутися до опису природи в уривку казки "Хо" М.Коцюбинського "Ранок у лісі". Діти визначають слова, вжиті в прямому і переносному значенні, багатозначні слова, переконуються в тому,що вивчення мовного матеріалу знаходить своє втілення в художній літературі, що мова і література - це нерозривний ланцюжок. Отже, робота з художніми, публіцистичними,рідше науковими та офіційними текстами розширює кругозір,збагачує знання не тільки з літератури, а й історії, народознавства,сприяє розвитку творчої особистості;комунікативної діяльності учня.
Як було зазначено вище, розвиткові творчих здібностей школярів допомагає дослідницька діяльність, зокрема її результати доцільні на підсумкових уроках. Так, у 6 класі при завершенні вивчення числівника учні виступали з повідомленнями, теми яких одержали заздалегідь:
1. Як рахують народи світу.
2. Числівники у смішинках
3. Число сім - містичне число
4. Стилістична функція числівника один - сильному учневі.
Ознайомившись із темою "Дієприкметник" у 7 класі, учні підготувались до дискусії на підсумковому уроці: "Дієприкметник. - чи можна його вважати самостійною частиною мови?" Аргументовано і коректно відстоювали вони свою думку, наводили приклади на підтвердження власних переконань.
Думаю, що розвиткові творчих здібностей сприяє виготовлення колажу. Готуючись до уроку літератури рідного краю під назвою "Донеччино моя" (за творами В. Сосюри) у 7 класі, діти підготували колажі, що відповідали змістові поезій письменника, життю на Донеччині самого поета, баченню сучасного розвитку нашого краю. Як продовження розмови про Володимира Сосюру, про рідний Донбас звучали власні поезії учнів, мініатюри, твори-роздуми.
Розвиток творчої активності учнів на уроках словесності - це один з найважливіших засобів розв'язання не тільки освітніх, а й виховних завдань. Щоб викликати зацікавленість матеріалом, слід спонукати дитину мислити, самостійно визначати і розв'язувати проблеми. Активізації мислення, створенню атмосфери співробітництва сприяють запитання проблемного характеру. Працюючи над романом у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай", учням запропоновано дати відповіді на такі питання:
- Свобода, достаток, загальнонаціональне, особисте. Які з цих понять є пріоритетними для Гордія Чурая, а які для Вишняка?
- Як опоетизовує народ Чурая? Чи є перспектива у Вишняка бути опоетизованим?
- Доведіть, що ці два типи людей не випадкові, а уособлюють представників багатьох поколінь. Чи існують вони сьогодні? Яка роль таких людей у виборюванні права на українську державність?
- Одним з провідних художніх засобів у творах Ліни Костенко є метафора. У романі є такі метафоричні вирази "вишняківські голови на плечах" і "чураївські голови на палях". До яких роздумів підводить читача поетеса, поставивши їх (метафори) поруч?
Одним із видів творчої роботи є лабораторна робота, тобто дослідження поетичного словника твору. Це допомагає глибше пізнати, розкрити художній дивосвіт, творчу лабораторію письменника, сприяє формуванню творчої особистості, її загальному розвитку.
Один із учнів 11 класу працювали над темою "Метафора у творчості Ліни Костенко" і захищав роботу в Малій академії наук. Він зуміла відтворити цей художній засіб Ліни Костенко не лише словесно, а й у малюнку.
Дослідження і захист роботи в МАН - це вже завершальний етап формування і розвитку творчих здібностей школяра. Цьому ж передує копітка робота, починаючи з того часу, коли діти переступили поріг II ступеня загальноосвітньої школи.
Так, у 5 класі спочатку пропоную скласти казку, написати віршик, римуючи рядки, ввести подані слова у самостійно складений вірш. Далі завдання ускладнюються. Наприклад, при вивченні оповідання В. Винниченка "Федько-халамидник" даю завдання учням "ощасливити" хлопчика, допомогти йому позбутися помилок, уникнувши таким чином передчасної смерті. Діти пройнялися долею цього доброго, але бешкетливого хлопчика, тому не шкодували для нього найкращих слів, вчинків, "поселили" його в чудовий будинок, добре одягли, нагодували... Така робота на уроці сприяє не тільки розвиткові творчих начал, а й вихованню морально-етичних якостей особливості.
Однією з форм розвитку творчих здібностей є самостійна пошуково-дослідницька робота. Уже в 5 класі учням пропоную підготувати розповідь про П. Тичину як музикально обдарованого юнака, а до поезії В. Сосюри "Зима", "Люблю весну", "Літо", "Осінь" учні (в групах) підбирають музику, вчаться читати поезії в музичному супроводі.
З віком робота над формуванням творчої особливості ускладнюються. При вивченні оповідання Г. Тютюнника "На згарищі" учням-семикласникам було запропоновано скласти діалог "Зустріч через роки": Федір Несторович прийшов на своє колишнє подвір'я, де від розриву бомби, скинутої з німецького літака, загинули його батько, дружина, маленький синок, згоріло обійстя. Як свідок цієї трагедії залишився не лише дід Макар, а й колодязь, тік... Про що вони повідали учителю-фронтовику?
Заглянемо в творчу лабораторію учениці-семикласниці.
Федір Несторович враз зупинився. Перед ним заросле бур'яном згарище, що колись було його двором. Тихо й пустинно... Та раптом почувся якийсь старечий голос:
Що, провідати прийшов?
Хто це? Федір стривожено оглянувся - нікого.
Не пізнаєш старого. Це я, твій колишній друг, Колодязь, якщо можна мене ще так назвати.
Ой, здрастуй, друже. Вибач, задумався.
Та є про що задуматись тобі, Федоре. Знаю про тебе все, долітають звістки,- і Колодязь глибоко зітхнув. - Як же покрутила нас війна, що ж вона наробила...
Щемить моє серце, болить... Як згадаю батька... Катерину... синочка...- і по обвітреному боями обличчю учителя скотилась гірка чоловіча сльоза. Помовчавши, старий, битий воєнними негодами, покинутий, немічний Колодязь розповів:
Той день запам'ятався мені назавжди. Проклятий фашист, вишкіривши зуби, скидав бомбу за бомбою, ще й з кулемета строчив. А він, Дмитрик, злякавшись, вискочив з хати, побіг маленький, а за ним Катерина... Так і не догнала його...
Прошиті кулями, упали біля мене,- і Колодязь враз спохмурів, забулькотів сердито, ніби погрожував фашистові-нелюду.
Федір Несторович помовчав, а потім притишено сказав:
Спасибі тобі, друже, за пам'ять. Вибач, що довго не навідувався. Весною обов'язково прийду зі своїми школярами до тебе, упорядкуємо, посадимо квіти, калину... Хай пам'ятають... Отож, до зустрічі.
Прощавай, Федоре Несторовичу. Бувай здоров, Федю...
Проводячи систематичну таку роботу, учні не лише удосконалюють свої творчі задатки, а й розкривають своє внутрішнє Я, свою душу, ніби радяться з учителем: як бути, чи прав я? Це характерно для раннього юнацького віку. Тому такі роботи для мене особливо цінні, до цього я прагну у своїй роботі. І в випускному класі, як результат багаторічної копіткої роботи, учні пишуть так звані твори для душі. Пропоную одну роботу випускниці.
Елегія
Я слухаю дощ
Легкою ковдрою накрила ніч моє стомлене тіло, зігріла бажаним сном, понесла у світ казкових захоплень. Глибоке забуття оповило мене... Не знаю, скільки продовжувалось це сонне блаженство, але раптом - ніби хтось постукав у вікно. Що це? Якийсь подорожній заглянув у шибу третього поверху? А стукіт усе настирніше посилювався, нетерпляче просився до хати. Я підхопився. До вікна - а там дощ, срібний дощ. Він іскриться проти єдиного ліхтаря біля нашого будинку, косими ниточками спускається на землю. Яка краса!.. Чому я ніколи не помічала її? Сон як рукою зняло. Накинула на плечі маленьку хустку і сіла біля вікна. Прислухаюсь до дощу. Радісне захоплення перейшло в глибоку задуму...
Минулого дня виник конфлікт із мамою. Мамо, матусенько мила! Чому ті до цього часу не хочеш зрозуміти: твоїй доньці уже 16. Мамо чуєш - шістнадцять. Я хочу жити по своєму, по-сучасному. Розумію твої тривоги, матусю. Адже ти бажаєш мені лише добра, хочеш оберегти від необачних вчинків. Але ж через декілька місяців я закінчу школу, одержу атестат зрілості. Зрілості, мамо... А яка ж це зрілість, якщо я відчуваю твою постійну опіку: туди не ходи, того не роби, з тим не зустрічайся. Знаю, тобі не зовсім подобається хлопець, мій однокласник, який полонив моє серце. Не відмінник, має власну думку, не завжди дисциплінований у школі. Мамочко, але ж це ще не показник його душі, серця. А мені з ним добре, затишно, почуваю себе на сьомому небі. Матусенько, хіба ти нікого не кохала?
А за вікном тихим дощем плаче небо... Невтішна сльоза скотилася по моїй щоці, упала на мамину хустку.
Раптом легкий дотик примусив здригнутися. І думки, ніби розірвана нитка, розлетілися врізнобіч. Мама... Вона серцем почувала мої тривоги - і ось уже поруч. Ніжний поцілунок перепинив шлях іншій сльозі. Мама... Вона завжди поруч.
А за вікном чується лагідний дощик.
Розвитку творчих здібностей учнів сприяє організація позакласної роботи. На мою думку, це є продовженням уроку. Перегляд разом з учнями кінофільмів, спектаклів, концертів, виставок сприяє формуванню неповторної творчої особистості. Побачене, пережите під час перегляду творів мистецтва має надзвичайно позитивний вплив на учня, високий виховний і розвиваючий ефект. Це все викликає бажання поділитися з кимось, дати власну оцінку побаченому. Такий емоційний виплеск намагаюсь реалізувати на уроці літератури у вигляді дискусій, відгуків, творів-роздумів. Після перегляду спектаклю "Дерева помирають стоячи" учні написали відгук. Пропоную зразок.
Відгук
на переглянуту виставу "Дерева помирають стоячи"
Олександро КасонаНещодавно я відвідав драматичний театр імені Артема, де подивився виставу "Дерева помирають стоячи" за п'єсою Олександро Касона у постановці режисера Костянтина Добрунова. Вистава мене зацікавила тим, що в ній показано життя у всій його складності. Так, директор однієї організації вчить людей, як вижити в цьому непростому і жорстокому світі, підтримує їх морально, аби вони не втратили віру в себе, у людей. Директор, у виконанні заслуженого артиста України А. Романія, талановита, добра, чуйна людина, готова показати, як знайти вихід із складної ситуації.
Мені сподобалася бабуся у виконанні народної артистки Є. Воробйової. Я їй співчуваю, бо в неї, на великий жаль, онук був убивцею і злодієм. Він викрав у батька коштовності і втік до канади, де став кілером. Можна собі уявити, скільки пережила ця жінка, дізнавшись про справжнє життя онука. Він виявляється, приїхав, щоб продати батьківський будинок і віддати борги.
Мене зацікавила назва вистави "Дерева помирають стоячи". Вона означає, на мою думку, що надія завжди помирає останньою. Зміст назви розкриває роздуми директора про дерева, котрі одного разу з якоїсь причини можуть загинути, померти. Але вони помирають стоячи.
Мені сподобалась гра акторів, які донесли до глядача головну думку п'єси: за самопожертвою в ім'я близьких завжди стоїть любов, яка зміцнює віру в Людину.
Отже, завдання сучасного навчання (і освіти взагалі) не просто давати знання, а перетворювати їх в інструмент творчої діяльності. Тільки в діяльності можуть розвиватися здібності людини, її творчий потенціал.
Звичайно, у сучасній школі дедалі частіше практикуються методи і прийоми, які дають учневі змогу самостійно здобувати, поглиблювати свої знання, творчо опрацьовувати їх, тобто співпрацювати учневі й учителю. І чим тіснішою буде ця співпраця, тим більше буде можливостей в учня сформувати свою особливість, своє неповторне Я. Це сприятиме розвиткові вільної, мислячої людини так необхідної нашому сьогоденню.