Алгоритм ж?не оны? ат?арушылары. Алгоритмді жазу пішімі. Блок-схемалар
12.02.2014р 9-А клас Українська література Вчитель Поліщук Н.М.
Урок № 40
Тема: Т. Шевченко. «Гайдамаки». Повсталий народ як герой поеми.
Образ Яреми. Заклик до єднання слов’янських народів
Мета:допомогти учням схарактеризувати образи героїв поеми, усвідомити ідейне навантаження, яке вони несуть, наблизити до осмислення трагічних сторінок історії; розвивати логічне мислення, пам’ять, виховувати повагу до історичного минулого України, доброзичливе ставлення до слов’янських народів, до дружби між ними.
Обладнання:підручник, портрет письменника, ілюстративний матеріал, презентація до уроку, відеоролик «До 200-річчя Т.Шевченка», мультимедійне обладнання (проектор, комп’ютер)
І. Організаційний момент
ІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів.
Перегляд відео «До 200-річчя Т.Г.Шевченка». Учні, переглядаючи відео, пригадують і записують, з якими творами вони вже знайомі, а з яким їм ще доведеться познайомитися.
ІІІ. Актуалізація опорних знань
Вікторина «Т. Шевченко митець»
1. Народна пісня, яку любив співати Т. Шевченко. («Ой поїжджає по Україні та козаченько Швачка»)
2. Назвіть 2–3 пісні, створені на слова Кобзаря. («Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля», «Думи мої, думи», «Садок вишневий коло хати», «Заповіт»)
3. Композитор, який написав музику до 83 творів митця? (М. Лисенко)
4. Назва балету композитора Данькевича на сюжет однойменної балади
Т. Шевченка («Лілея»)
5. Перший учитель малювання Тараса (Хлипківський дяк)
6. За наведеними рядками визначте, про кого йдеться. «...гнувся, бо не знав, / Не знав, сіромаха, що виросли крила, / Що неба достане, коли полетить» (Ярема Галайда)
7. «Я сирота з Вільшаної, / Батька ляхи замучили, / А мене... боюся» (Оксана)
8. «Дрижить, ізігнувшись / Над каганцем: лічить гроші / Коло ліжка, клятий» (Лейба)
9. «Сирота.., сирота убогий: / Ні сестри, ні брата, нікого нема! / Попихач жидівський, виріс у порогу; / А не клене долі, лю дей не займа» (Ярема Галайда)
10. «Ідіть, сини, погуляйте, / Пошукайте долі / Сини мої неве ликі, / Нерозумні діти...» (Гайдамаки)
ІV. Оголошення теми й мети уроку
Вступне слово вчителя.
Давши своїй поемі назву «Гайдамаки», Шевченко ствердив, що головним героєм твору є народ. Найяскравіший представник повстанців Ярема Галайда. І не тому, що навчився орудувати повстанським мечем так, що «страшно глянуть», а тому що участь у всенародній боротьбі дозволила затурканому й гнобленому юнакові по-новому оцінити світ і своє призначення в ньому. Він відкрив у собі великий потенціал, і це відкриття окрилило його. Який же він, Ярема Галайда, типовий представник повсталого народу? З’ясувати це ми повинні сьогодні на уроці.
Проблемне запитання:
-Чому люди «пішли в гайдамаки»? (приєднатися до повстання спонукав чистий, ідейний патріотизм: щира любов до України й поневоленого українського народу, бажання допомогти своєму народові визволитися з важкого ярма та повернути собі волю у власній відновленій самостійній державі)
V. Сприйняття та засвоєння навчального матеріалу
1. Розповідь учителя.
1) Повсталий народ як головний герой поеми.
У статті «Тарас Шевченко» Іван Франко писав: «Коло 1840 року в літературі загальноєв-ропейській... появився мужик, простий сільський мужик. До того часу поети і повістярі не бачили його зовсім, або хоч навіть вводили його до своїх творів, то тільки як декорацію, як німу фігуру, як безбарвну сіру масу». Т. Шевченко першим зобразив народ у своїх творах, більше того, він зробив його головним героєм. Шевченкові гайдамаки звичайні селяни та наймити, вони герої, які своїми діями впливають на хід історії, вони палко кохають і щиро ненавидять, у боротьбі проявляють сміливість та нескореність.
Повсталий народ конкретизується в індивідуальних образах-персонажах Яреми, Гонти, Залізняка, Волоха, кобзаря, запорожця та ін. Вони месники за народні біди, носії високих моральних якостей.
2) Образ Яреми.
Найяскравішим представником повсталого народу виступає Ярема безрідний сирота, який із бідного попихача виріс у народного месника, хороброго воїна. Це узагальнений образ рядового повстанця, за допомогою якого автор розкрив причини участі широких народних мас у повстанні. Він мріє про поновлення в Україні старих козацьких порядків, про справедливих гетьманів, волю.
3) Заклик до єднання слов’янських народів.
У «Передмові» до поеми «Гайдамаки» Шевченко пише: «...Весело подивиться на сліпого кобзаря, як він собі сидить з хлопцем, сліпий, під тином, і весело послухать його, як він заспіває думу про те, що давно діялось, як боролися ляхи з козаками; весело... а все-таки скажеш: "Слава Богу, що минуло”, а надто як згадаєш, що ми одної матері діти, що всі ми слов’яне. Серце болить, а розказувать треба: нехай бачать сини і внуки, що батьки їх помилялись, нехай братаються знову зі своїми ворогами».
Цей заклик у річищі загальнослов’янського відродження й прагнення до культурного зближення та політичного співіснування й взаємодопомоги звучить цілком по-сучасному.
Минуле в поемі контрастно протиставляється сучасному й відлунює в майбутнє. Поет підводить читача до головного висновку: могутні колись держави, наприклад Вавилон, зникли, а народ лишився, адже не царі й полководці, а саме народ є вирішальною силою історії. Тому великий гуманіст Шевченко, завершуючи поему, закликає слов’янські народи до єднання: «Нехай житом, пшеницею, як золотом, покрита, не розмежованою останеться навіки од моря і до моря слов’янська земля».
2. Повідомлення учнів про Гонту і Залізняка.
(випереджальне завдання)
3. Хронологія історичних подій, зображених у творі.
Учні за допомогою карток з роками, встановлюють на дошці відповідність дати і події.
1648–1654 роки визвольної війни українського народу проти панської Польщі. 1686 укладання «Вічного миру» між Росією й Польщею, за якими було встановлено остаточні кордони між Російською державою і королівством Польським: Лівобережна Україна і Київ з невеликими прилеглими територіями відходили до Росії, а вся Правобережна Україна залишалася у складі Речі Посполитої. 1764 ліквідовано гетьманство на території Лівобережної України; 1768 повстання селян, що ввійшло в історію під назвою «Коліївщина».
Фізкультхвилинка «Гімнастика для очей»
4. Бесіда
За яких обставин відбувається перше знайомство читача з Яремою? (зачитайте)
У чому полягала його повсякденна робота в наймах у жида? Що мав терпіти хлопець від господаря-єврея? (Яремо, хамів сину, / Піди кобилу приведи, / Подай патинки господині / Та принеси мені води, / Вимети хату, внеси дрова, / Посип індикам, гусям дай, / Піди до льоху, до корови, / Та швидше, хаме!..)
Чого прагнув наймит? (Хочеться дивитись, як сонечко сяє, / Хочеться послухать, як море заграє, / Як пташка щебече, байрак гомонить / Або чорнобрива в гаю заспіває)
Як письменник описує злиденність тогочасного життя? ( Лихо, люде, всюди лихо, / Нігде пригорнуться: / Куди, каже, хилить доля, / Туди й треба гнуться)
Яким чином митець викриває підступність і жадність жида? (Жидюга / Дрижить, ізігнувшись / Над коганцем, лічить гроші / Коло ліжка, клятий)
5. Групова робота
Характеристика образів (назвати основні риси і напрями діяльності)
1 група – повсталий народ
2 група – Ярема
Обговорення характеристики (вибіркова робота з текстом).
VІ. Систематизація й узагальнення вивченого
Порівняльна робота. Порівняйте два уривки з рецензій на поему «Гайдамаки», зробіть висновки, висловте свою думку.
П. Куліш
М. Добролюбов
«...это торжество мясников, а драма Ваша кровавая бойня, от которой поневоле отварочиваешься »
«Історична доля України навіяла йому цілу поему "Гайдамаки", напрочуд різноманітну, живу, сповнену сили і цілком вірну народному характерові або, принаймі, характерові малоросійських історичних дум. Поет цілком проймається настроєм.
VІІ. Домашнє завдання
Вивчити напам’ять уривок із поеми
VІІІ. Підсумок уроку
Інтерактивна вправа «Мікрофон».
На уроці я дізнався (дізналася)...
Я зрозумів (зрозуміла), що вмію...