«ЗАРАДИ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ!..» ЛЮДИ, БЕРЕЖІМО МИР! 
МУНІЦИПАЛЬНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ЗАКЛАД
«ВОЇНСЬКИЙ НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНИЙ КОМПЛЕКС»
МУНІЦИПАЛЬНОГО УТВОРЕННЯ КРАСНОПЕРЕКОПСЬКИЙ РАЙОН
РЕСПУБЛІКИ КРИМ
РАЙОННИЙ ЕТАП РЕСПУБЛІКАНСЬКОГО КОНКУРСУ
ЛІТЕРАТУРНОЇ ТВОРЧОСТІ «ЗАРАДИ ЖИТТЯ НА ЗЕМЛІ!..»
ЛЮДИ, БЕРЕЖІМО МИР!
НОМІНАЦІЯ «ЛІТЕРАТУРНА ТВОРЧІСТЬ»
                                                                        Роботу виконала Петришена О., 7 клас
Керівник Курдибайло Людмила Іванівна,
                                                                         вчитель української мови та літератури
.Воїнка2015
                                        Люди, бережімо  мир!
   «Рідний  краю!  Дорога  серцю  земля  батьків  і прадідів  наших.  Оспівані  у  піснях  безмежні  степи,  зелені  ліси  й доли,  високі блакитні  небеса!  Хіба  є  що  на  світі  краще  за  це  миле  серцю  довкілля,  хіба  є що  дорожче  за  Вітчизну? – саме  так ,  гадаю , думав  кожний  юнак , закінчуючи  школу і  вибираючи  свою  життєву дорогу ,  у тому  грізному 41-ому  році?
    Двадцять  друге  червня… Народжувався  літній  день,   неділя…І раптом, як чорні круки , прорізали  вранішнє  безхмарне  небо  літаки  зі свастикою.  Перші  бомби впали  на  наші  землі,  перші смерті…Так  розпочалася  Велика  Вітчизняна  війна.  Це  була  найбільша  війна  в  історії  людства.  У  кожен  дім  уже  в  перші  воєнні  дні  прийшло  горе.  Тому  всі  народи  великої  держави  об’єдналися під  лозунгом  «Все  для  фронту,  все  для  перемоги!»
      Але  сили  були  нерівні:  село  за  селом,  місто  за  містом  захоплювала  фашистська  гидь.  Ворожі  бомбардувальники  сіяли  смерть  над  Брестом,  Мінськом,  Києвом.  А  потім  була  у  небезпеці  столиця  нашої  держави  -   Москва.  Саме  звідти  почався  зворотний  шлях  гітлерівської  армії.  А  далі  трагічні  сторінки  воєнної  дійсності -  це  Курська дуга,  900-денна  облога  Ленінграда , захист  Сталінграда ,  форсування  Дніпра.    Люди  витримували  тріскучі  морози,    холод  і  голод.  Мільйони  смертей,  страждання  матерів,  тисячі  сиріт,  країна  в  руїнах…
    Але  різнонаціональний  радянський  солдат  зміг  сміливо  подивитися  в  очі  смертельній  небезпеці.  Його  волею,  його  кров’ю,   його  великою  любов’ю  до  Батьківщини  була  звільнена  від  фашистів  територія  нашої  держави,  а також  інших  країн  Європи.
     Декілька місяців відділяє нас від 70-літнього ювілею  Перемоги. Це свято об’єднує  людей різного віку, бо Велика  Вітчизняна війна -  то величезна душевна рана в людських серцях.  З повагою ставлюся до ветеранів  цієї страшної  битви  з  фашистською  Німеччиною.  Медалі  та  ордени  на грудях,  сльози на очах,  їхні   спогади  про  страхіття  війни  -  все це  говорить  про  їхній   подвиг   в  ім’я  незалежності   своєї   Вітчизни,   порятунку свого  народу  від  фашистського  поневолення.   
     І тому  стає  страшно  від  думки,  що  велика  війна  може  початись  в  наші  дні.   Цьому  сприяють   націоналістично-фашистські  молодчики в  Україні,   які  знову піднімають  голову,  ходять  зі  смолоскипами  по Хрещатику,   вшановуючи своїх  шухевичо-бендерських  лідерів.  І   знову  гинуть  мирні  люди,  стікає  кров’ю  Донбас…  Тому хочеться   закричати  на  весь  світ: «Люди,  будьте уважні!  Не  дайте можливості  знову  відродитися  фашизму!» Адже  мільйони  наших  захисників  віддали  своє  життя  заради  мирного співіснування людства  на  землі. Будьмо гідними їх пам’яті,  збережімо мир для наступних поколінь!