Конспекты уроков Розробки уроків з географії

Тема: Национальный состав населения мира.
Цели урока: 1.Формирование представления об этническом составе населения. 2.Создание условий для формирования ценностной ориентации личности обучающихся на межэтническую толерантность в соответствии с нормами международного права.
Задачи:
Образовательные:
1.Сформировать у учащихся на основании имеющихся знаний представление об этносах. 2. Способствовать формированию научно-достоверных знаний о межнациональных отношениях в мире.
Воспитательные
1.Способствовать воспитанию у учащихся уважительного отношения друг к другу в духе сотрудничества и взаимопонимания 2.Способствовать развитию нетерпимости к проявлению межэтнической розни, ксенофобии. 3.Способствовать воспитанию гражданской ответственности
Развивающие
1.Способствовать развитию умений анализировать и делать выводы. 2.Совершенствовать навыки публичного выступления
Ожидаемые результаты:
Предметные - осмысление понятий: толерантность, права человека, национальная самоидентификация, этнос
Личностные: - сравнение разных точек зрения; учет мнения другого человека; проявление терпения и доброжелательности в споре (дискуссии), доверие к собеседнику (соучастнику) деятельности.
Практические: - воспринимать и на основе полученных знаний самостоятельно оценивать информацию; - приводить примеры в качестве доказательства выдвигаемых положений; Метапредметные - использование приобретенных знаний для дальнейшей успешной социализации в полиэтническом обществе - развитие коммуникативной компетенции. Основные понятия: право человека, свобода, правовой статус человека, толерантность, межэтнический конфликт, классификация прав, декларация, конвенция, международные документы о правах человека
Средства обучения: Карта «Национальный состав населения мира», учебник
Ход урока
І. Сообщение темы и постановка целей и задач урока.
ІІ.Актуализация знаний
А. Тест.
1 Демографический взрыв І тип воспроизводства населения
2 Преобладание женского населения 2,4,5
3 Преобладание детского населения
4. Тип воспроизводства населения Японии ІІ тип воспроизводства населения
5 Естественный прирост населения менее 2 1,3,6
6 Демографическая политика направлена на снижение
рождаемости.
Б. Демографическая задача.
На начало года в стране проживало 37 млн. чел. Кc=8. За год в стране родилось 867 тыс. чел., число эмигрантов составило- 85 тыс. чел, а иммигрантов-105 тыс. чел. Чему равно население страны на конец года?
Решение:
ЧНКГ= ЧННГ+ЕП+СМ
ЕП=Р-С=867-8Х37:1000=867-296=571( тыс. чел.)
СМ=105-85=20( тыс. чел.)
ЧНКГ=37млн.+20тыс.+571тыс.=37591( тыс. чел.)

ІІІ. Изложение нового материала
1. Вступительное слово учителя. В кратком вступительном слове учитель напоминает, что современное человечество представляет сложную этническую структуру, включающую несколько тысяч этнических общностей (нации, народности, племена, этнические группы и т.д.), отличающихся как численностью, так и уровнем развития. Для того чтобы относиться с уважением к разным народам, нужно знать об общих принципах их возникновения и развития.
2.На дом учащимся было дано опережающее задание: используя учебник, интернет-ресурсы узнать, что такое этнография, этногеография, этнос, признаки этноса и какие стадии в процессе своего развития проходят народы. Результаты выполненного задания они сообщают на данном этапе урока.
Этнография – наука о сходстве и различиях народов. Этногеография – наука о закономерностях размещения народов.
Этнос – ETHNOS – что означает племя, народ. В современном толковании определение звучит так «этносы – устойчивые, сложившиеся коллективы людей, противопоставляющие себя всем прочим аналогичным коллективам» (например эллины – варвары).
Этническая общность характеризуется рядом признаков.
Признаки этноса:
-единство территории на начальных этапах развития,
-культура на основе своего языка,
- хозяйственно-бытовые особенности.
В процессе своего развития народы проходят три стадии: племя, народность, нации. Племена возникли на первых стадиях существования человека. Каждое племя состоит только из родственников. В некоторых районах мира до сих пор сохранились существенные племена. Например, в Африке, Океании, Австралии. Нации возникли в средние века в Европе. Народности занимают промежуточное положение между нациями и племенами.
3. Рассказ учителя о языках и языковых семьях. Рассказ учителя чередуется с анализом таблиц. Общее число языков мира от 2,5 тыс. (точную цифру установить невозможно, так как различие между разными языками и диалектами одного языка условно). Народов в мире около 4 тыс. Это связано с тем, что не все народы имеют свои языки. Наиболее распространенными народами являются китайцы (1100 млн. чел.), американцы (190 млн.чел.), хиндустанцы (220 млн. чел.), бенгальцы (180 млн. чел.), русские (150 млн. чел.), бразильцы (140 млн. чел.), японцы (125 млн. чел.), бихарцы (90 млн. чел.), пенджабцы (90 млн чел.), мексиканцы (85 млн. чел.). К наиболее распространенным языкам относятся: китайский, английский, хинди, испанский, русский, индонезийский, арабский, бкнгальский, португальский. Задание: Проанализируйте таблицу.

Наиболее распространенные языки мира (млн. чел.).

Языки
Численность людей, для которых он является родным
Общая численность людей, говорящих на этом языке

Китайский
817
907

Хинди и урду
321
383

Испанский
320
362

Английский
316
456

Бенгальский
180
189

Арабский
178
208

Русский
173
293

Португальский
165
177

Японский
125
126

Французский
71
123

Немецкий 89 119
89
119


? Какое несоответствие вы видите в данной таблице?
Дело в том, что языки бывших метрополий являются официальными в странах- колониях. Например, английский язык является официальным в 76 странах мира, французский- в 34, испанский- в 21, португальский- в 8. Языки межнационального общения и международных организаций: английский, арабский, испанский, китайский, русский, французский (официальные и рабочие языки ООН).
Языки мира по родственным генетическим связям группируются в семьи языков: индоевропейскую, алтайскую, африканскую и др.
На столах таблица.
Доля крупнейших языковых семей и групп в мировом населении (в % к итогу)

Языковые семьи
Доля в % к общей численности данных семей.

Индоевропейская семья:
45

Индоарийская группа
16

Романская группа
12

Германская группа
9

Славянская группа
6

Сино-тибетская семья
22

Нигеро-кордофанская семья
7

Афразийская семья
6

Австронезийская семья
5

Дравидийская семья
4

4.Задание:
А.По карте “Народы мира” определите к каким языковым семьям относятся народы Монголии, Финляндии, Мали, Туниса, Израиля, Таджикистана
Б.Самостоятельная работа с учебником. Прочитать стр.46 и найти на какие группы делятся страны по особенностям национального состава.
5. Беседа
1.На какие группы делятся страны по особенностям национального состава (Однонациональные, двунациональные, многонациональные государства)
6. Слово учителя. В двунациональных и многонациональных странах существует сложная проблема межнациональных отношений. Обратите внимание, что в Африке и Южной Америке трудно определить тип страны по национальному признаку, так как на этих континентах границы стран проводились без учета проживания народа. Поэтому в Африке часто возникают межнациональные конфликты. В Америке современные народы- результат смешения европейских и африканских народов с коренным населением.
-метисы
-мулаты
-самбо
Особый характер имеет американская нация, сформировавшаяся в результате слияния многих народов мира из разных частей света. Более подготовленным учащимся на дом были даны опережающие задания.
7. Сообщения учащихся. Работа в тетрадях.
1.Сущность этнических конфликтов.
По целям конфликты разделяются на:
- социально- экономические, при которых выдвигаются требования гражданского равноправия (от прав гражданства до равноправного экономического положения);
- культурно-языковые, при которых выдвигаемые требования затрагивают проблемы сохранения или возрождения функций языка и культуры этнической общности;
- политические, если участвующие в них меньшинства добиваются политических прав (от автономии местных органов власти до полномасштабного конфедерализма);
- территориальные – на основе требований изменения границ, присоединения к другому – «родственному» с культурно-исторической точки зрения – государству или создания нового независимого государства.
3. Пути урегулирования конфликтов. ( Ученые выделяют три пути урегулирования конфликтов:
-применение правовых механизмов, например изменение законодательства в полиэтнических государствах;
- переговоры между конфликтующими сторонами как прямые, так и организация посредничества;
- информационный путь: взаимный обмен информацией между конфликтующими сторонами, объективное изложение в СМИ их точек зрения. Освещение конфликта должно быть ориентировано на создание ясной многоплановой картины конфликта, его истоков и возможных путей разрешения.)
9.Слово учителя. В предупреждении и преодолении конфликтов велика роль толерантного сознания и поведения.
Беседа.
В беседе рассматриваются следующие вопросы
1) Что такое толерантность?
2) Согласны вы с тем, что толерантность является ключевым понятием человеческих взаимоотношений? Свой ответ аргументируйте.
3) Разъясните, почему толерантность является моральным принципом, политической и правовой необходимостью?
4) Почему реализация принципа толерантности особенно необходима в межнациональных отношениях?
5) Каковы главные трудности формирования толерантности?
10 Слово учителя. Следует указать, что нельзя не учитывать границ толерантности. Толерантность как гуманистическая и демократическая ценность нетерпима к взглядам и поступкам, основывающимся на идеологии и практике расизма, шовинизма, фашизма и религиозного фанатизма, она не приемлет пренебрежение к исторической памяти народа, которая характеризует его духовный потенциал, укрепляет самосознание.
ІV. Рефлексия. Думаю, что самый главный результат это то, что тема, затронутая сегодня, вам не безразлична. В нашей жизни очень важно сохранять мосты дружбы и взаимопонимания, ведь это лучше, чем строить их с нуля.
V. Домашнее задание.
1. Подготовить информацию об этнических конфликтах. Указать причины возникновения и пути решения.
2. Подготовить информацию о мировых и традиционных местных религиях.











Актуализация знаний
А. Тест.
1 Демографический взрыв І тип воспроизводства населения
2 Преобладание женского населения
3 Преобладание детского населения
4. Тип воспроизводства населения Японии ІІ тип воспроизводства населения
5 Естественный прирост населения менее 2
6 Демографическая политика направлена на снижение
рождаемости.
Б. Демографическая задача.
На начало года в стране проживало 37 млн. чел. Кc=8. За год в стране родилось 867 тыс. чел., число эмигрантов составило- 85 тыс. чел, а иммигрантов-105 тыс. чел. Чему равно население страны на конец года?




Национальный состав населения мира.
Таблица№1
Наиболее распространенные языки мира (млн. чел.).

Языки
Численность людей, для которых он является родным
Общая численность людей, говорящих на этом языке

Китайский
817
907

Хинди и урду
321
383

Испанский
320
362

Английский
316
456

Бенгальский
180
189

Арабский
178
208

Русский
173
293

Португальский
165
177

Японский
125
126

Французский
71
123

Немецкий
89
119


Задание: Какое несоответствие вы видите в данной таблице?
Таблица№2
Доля крупнейших языковых семей и групп в мировом населении (в % к итогу)

Языковые семьи
Доля в % к общей численности данных семей.

Индоевропейская семья:
45

Индоарийская группа
16

Романская группа
12

Германская группа
9

Славянская группа
6

Сино-тибетская семья
22

Нигеро-кордофанская семья
7

Афразийская семья
6

Австронезийская семья
5

Дравидийская семья
4


Задание:
А. Назовите отличия между этносом, народом и нацией.
Б. По карте “Народы мира” определите к каким языковым семьям относятся народы Монголии, Финляндии, Мали, Туниса, Израиля, Таджикистана
В. Самостоятельная работа с учебником.
На какие группы делятся страны по особенностям национального состава. Привести примеры.

Классификация стран по национальному соста
СУД НАД ЗЕМЛЕТРУСОМ
Крамаренко Т.О., вчитель-методист ЗОШ № 84, м. Харків

Виховання стійкого пізнавального інтересу школярів я вважаю приоритетним у навчальному процесі: інтерес штовхає до пізнання істини; знання, здобуті з інтересом, стануть у майбутньому не мертвим вантажем, а активним надбанням дорослої людини.
Мені, як учителю, дуже близькі активні форми навчання, нестандартні уроки. Учням подобаються такі заняття, вони чекають, готуються до них. На таких уроках проявляється їх фантазія, кмітливість, вміння застосовувати свої знання, аргументувати свою думку, працювати з додатковою літературою.
Одним із дійових засобів активізації навчально-пізнавальної діяльності учнів на уроках географії є ігри. У шкільній практиці суть рольових ігор зводиться до того, що, одержавши знання, учні працюють колективно, імітуючи діяльність, ситуацію. Дидактичні ігри дозволяють моделювати різні життєві ситуації, сприяють науково-пізнавальній діяльності, абсолютній активізації більшості учнів класу. Перебудовується позиція учнів по відношенню до предмету і вчителя. Колективне виконання задач під час гри змушує учнів співпереживати успіхи і невдачі. Чергування ігрових ролей допомагає їм усвідомити себе в новій позиції, подивитися на раніш відомі і буденні речі іншими очима, активно спиратися на раніше здобуті знання у пошуках істини.
Однією з ефективних форм проведення уроків з використанням рольових ігор є суд. Прикладом такого уроку-суду може бути суд над землетрусом. Кожний справжній підсумок (вирок) такого суду передбачає відповідні висновки з минулого, урахування корисного і шкідливого в ньому, а також з’ясування причин їх появи.
Рольові ігри у формі суду я запроваджую, починаючи з шостого класу.
Розвиваючий потенціал гри міститься у можливості позбавитися шаблонів, стереотипів мислення. Оскільки рольова гра являє собою «ланцюжок» проблемних ситуацій пізнавального, практичного, комунікативного характеру, вона є психологічним еквівалентом творчої діяльності. Суттєво також те, що гра є засобом розвитку навичок продуктивної співпраці, аргументації своєї діяльності, відстоювання своєї точки зору тощо.









































Розробка уроку
Тема: Суд над землетрусом
Зміст уроку: повільні коливання земної кори, землетрус та його наслідки, вивчення землетрусів.
Мета уроку:
1. Сформувати поняття про вертикальні коливання земної кори.
2. Познайомити учнів з наслідками землетрусів та способами передбачення цього явища.
3. Продовжувати розвиток навиків та вмінь учнів у виділенні основних, ключових моментів теми.
4. Розвиток пізнавальних інтересів учнів.
Опорні знання: будова літосфери, породи, які складають земну кору.
Обладнання: карта півкуль, атласи, підручники, схема «Землетруси».

Хід уроку
І. Активізація класу.
ІІ. Викладання нового матеріалу.
На дошці записані тема уроку та опорні слова теми, проблемні питання.
Опорні слова: землетрус, сейсмологія, сейсмограф, осередок землетрусу, епіцентр землетрусу.
Вчитель сповістив тему уроку, дав учням завдання:
1. З’ясувати значення цих опорних слів та записати відповіді у зошит.
2. Відповісти на проблемні питання.
Далі вчитель запрошує учнів прийняти участь у засіданні суду.
Секретар: Встати! Суд іде! (Входять два засідателі і суддя). Прошу всіх сісти!
1 засідатель: Пані та панове! Леді та джентльмени! Сьогодні (число, місяць, рік) судом Московського округу штату № 84 слухається справа про одне з найстрашніших явищ природи, яке приносить людям великі біди.
«Справа про землетрус»
Суддя: Введіть звинуваченого. (Звинувачений займає місце біля адвоката). Звинувачений, ви попереджаєтеся про дачу неправдивих свідчень. Обіцяйте говорити правду і тільки правду.
(Секретар підносить звинуваченому підручник географії, на якому той присягав).
Звинувачений: Обіцяю говорити правду і тільки правду.
2 засідатель: Ваше ім’я? Прізвище?
Звинувачений: Землетрус Тектонічний.
1 засідатель: Місце народження?
Звинувачений: Дика літосфера.
Секретар: Слово надається прокурору.
Прокурор: Вже давно люди вивчають землетрус, та намагаються з’ясувати причини їх виникнення. Людина вигадувала різні неіснуючі причини землетрусів.
Так, давні греки вважали винуватим у землетрусах бога Нептуна. Вони зображали його у вигляді велетня з трикінцевим списом у руках, за допомогою якого він рухає Землю. Багато таких казок з’явилося пізніше. Японці казали, що Земля тримається на китах та здригається у ту хвилину, коли кити рухаються під нею. В Ірані кажуть, що Земля тримається на розі бика, а бик стоїть на спині великої риби, яка плаває в підземному океані, бик іноді перекидає Землю з одного рогу на інший – так і виникають землетруси.
Адвокат: Ваша честь! Я протестую! Ніякого відношення до дійових причин землетрусів всі ці боги, духи, великі кити, бики, риби, жаби, велетні та інші вигадані істоти не мають. «Природа все робить повільно», – казав римський поет Лукрецій у давнину! І це вірно!
Суддя: Протест відхиляю! (Звертається до прокурора). Продовжуйте, пане прокурор.
Прокурор: У ті давні часи, коли наука тільки народжувалася, вона ще не могла дати відповідь на такі питання. Прошу вас послухати, що каже наука про землетруси сьогодні. Ваша честь! У залі знаходяться наукові консультанти. Прошу надати їм слово.
Суддя: Прохання приймається! Запросіть наукового консультанта.
(Входить науковий консультант. Дає клятву казати правду).
Консультант: Землетруси найчастіше зароджуються в зоні зіткнення літосферних плит у період утворення складкоутворення. Це гірські райони. На рівнинах їх взагалі не буває. Наприклад, Російська рівнина.
Прокурор: Ваша честь! Я протестую! У мене на столі – архівні документи, які стосуються землетрусів на Російській рівнині. Дозвольте ознайомити з ними вельмишановний суд.
Суддя: Протест приймається! Зачитайте архівні документи!
Прокурор: У Києві у 1091 році «...земля стукну, яко мнози слыша!» У 1230 році у Володимирі «...потрясеся земля и церкви, и трапезы, и иконы подвизашася по стенам... и светилна поколебашася, люди же изумешася. Бысть се во многих церквах и в домах господских и во иных градах бысть сие...»
Суддя: Дякую! (Звертається до наукового консультанта). Як ви це можете пояснити?
Консультант: Наукою доведено, що коливання ґрунтів та підземні поштовхи спостерігаються тут рідко, за своєю силою вони дуже слабкі. Тому більша частина населення на них не звертає уваги. Ці коливання приходять здалека. Осередок – місце їх виникнення – знаходиться у Карпатах. Зовсім інше у гірських районах. Тут землетруси бувають часто і великої сили. На карті прапорцями показані головні райони виникнення землетрусів.
Суддя: а що каже наука про причини землетрусів?
Консультант: більшість учених доводять, що причинами землетрусів є раптові розриви та зміщення пластів у глибинах земної кори і навіть у верхніх шарах мантії, які передаються на великі відстані і викликають струси земної кори. Енергія, що звільнюється внаслідок цих зміщень, дорівнює за потужністю вибуху кількох десятків ядерних бомб. Вони поширюються сейсмічними (від грецького «сейсмос» – землетрус) хвилями від осередку землетрусу (гіпоцентру) до поверхні Землі, як хвиля від кинутого у воду каменя.
Суддя: Дякую! Займіть місце у залі.
Прокурор: Ваша честь! До нас надійшло багато листів від свідків цього страхітного явища. Дозвольте зачитати їх.
Суддя: Дозволяю! Зачитайте деякі з них.
Секретар: Лист від Чарльза Дарвіна. (Заходять два учні з портретами великого вченого та з листом).
Я, Чарльз Дарвін, у молодості здійснив великий навколосвітній подорож, під час якого відвідав місто Консепсіон у Південній Америці. Незадовго до цього місто було майже повністю знищено величезним землетрусом. Свіжі сліди цієї катастрофи спостерігалися скрізь – руїни будівель, обвали скель, розколи в землі. Сумно і боляче було бачити, що твори, які коштували людям стільки часу та праці, були знищені в одну мить. Достатньо одних землетрусів, щоб зруйнувати цілий світ.
Секретар: Лист від письменника Максима Горького.
Я, Максим Горький, пережив у 1908 році на півдні Італії, де лікувався, дуже сильний землетрус. Земля стугоніла, стогнала, горбилася під ногами, створюючи глибокі розколини. Здригнувши і похитуючись, нахилялися будови. По їх білих стінам, мов блискавки, зміїлися тріщини, і стіни розсипалися, завалюючи вузькі вулиці та людей серед них.
Підземний гуркіт каменів, вищання дерев забивали волання про допомогу, крики божевілля, зойки поранених. Люди та каміння змішувалися в купу, та все частіше, все сильніше дрижали будівлі, їх ріже до підвалин якась невидима сила. Земля хвилюється як море, скидаючи з грудей своїх палаци, халупи, храми, казарми, в’язниці, школи, кожним поштовхом знищуючи сотні та тисячі жінок, дітей, багатих і бідних, неписьменних і вчених, тих, хто вірить в бога та заперечує його.
Прокурор: Ваша честь! Хіба ці факти не доводять провину звинуваченого у бідах мільйонів людей?
Адвокат: Ваша честь! У захисту теж є факти і свідки.
Суддя: Запросіть свідків захисту!
(Входять два учні з таблицями острова св. Петра, острова св. Павла, вони дають клятву).
1 засідатель: Ваші імена?
Свідки: Острови святого Петра та святого Павла.
2 засідатель: Місце народження?
Свідки: 5є пн.ш. 36є зх.д.
Суддя: Що ви можете розповісти суду за цією справою?
Свідки: Ми знаходимося у самому центрі Атлантичного океану, к півночі від екватору. Своїм народженням ми зобов’язані великому землетрусу, під час якого під великим тиском великі шматки верхньої мантії були видавлені із земних надр і викинуті на поверхню. Ми складаємося із гірських порід, вік яких 4 млрд. років. Дослідження гірських порід, безумовно, допоможе вченим з’ясувати будову, вік та походження нашої планети.
Прокурор: Ваша честь! Ці острови – це чорні скелі без будь-якої рослинності. Кораблі завжди обминають ці зловісні скелі. Тут не побачиш жодного дерева, куща або травинки.
Адвокат: Ваша честь! Я протестую! Вимагаю вислухати другого свідка.
Суддя: Протест приймається! Запросіть другого свідка захисту.
(Входить учень з табличкою «Сарезське озеро», дає клятву).
1 засідатель: Ваше ім’я?
Свідок: Озеро Сарезське.
2 засідатель: Місце народження?
Свідок: 36є пн.ш. 73є сх.д.
Суддя: Що ви можете розповісти суду за цією справою?
Свідок: Своїм народженням я зобов’язаний землетрусу, який відбувся вночі з 18 на 19 лютого 1911 року, внаслідок якого течію річки Мургаб перекрила величезна кам’яна гребля 70-800 м заввишки та близько 8 км завширшки. Річка зупинилася, і тієї лютневої ночі вище греблі стало рости нове озеро. Так на Памірі з’явилося я – «висяче» Сарезське озеро, одне з наймолодших озер на земній кулі.
Адвокат: Ваша честь! Внаслідок діяльності мого підопічного з’явилися нові острови, гірські породи. Хіба це не чудо? А катастрофічні землетруси бувають рідко – в середньому один раз на рік.
Прокурор: Ваша честь! Я протестую і пропоную статистику: сильних некатастрофічних землетрусів кожного року спостерігається до 10, руйнівних – до 100, таких, що викликають пошкодження – до 10000, а слабких поштовхів – до 100000. Щороку на нашій планеті прилади реєструють у середньому 300 тисяч землетрусів. Приблизно кожні 5 хвилин відбуваються відчутні землетруси. А одного разу в 3-4 дні трапляються руйнівні.
Адвокат: Вже давно було підмічено, що тварини за декілька годин відчувають землетрус. Ваша честь! Дозвольте запросити останнього свідка, який доведе, що лиха можна запобігти, якщо тримати вдома тварин: рибок або собаку.
Суддя: Дозволяю! (Входить учень у формі офіцера, дає клятву). Назвіться, будь ласка!
Свідок: Я ашхабадський офіцер, свідок ашхабадського струсу, який відбувся 6 жовтня 1948 р.
Суддя: Що ви можете розповісти суду за цією справою?
Свідок: Тієї фатальної ночі я був розбуджений своїм вірним другом – вівчаркою. За декілька хвилин до поштовху вівчарка відчинила двері у кімнату та стягнула з мене сплячого ковдру, але я не прореагував. Тоді пес скочив на ліжко, а потім кинувся до дверей, я за ним. Через декілька секунд вже на подвір’ї я побачив, як за моєю спиною розвалився будинок.
Суддя: Дякую! Займіть місце у залі!
Адвокат: Ваша честь! Землетруси зараз передбачає наука за допомогою приладів – сейсмографів, які реєструють найменші струси ґрунту. На Землі діють сотні сейсмічних станцій, які обмінюються інформацією та досвідом. Про силу землетрусу судять за спеціальною шкалою Ріхтера. Все це допоможе запобігти лиха.
Суддя: Слово надається звинуваченому.
Звинувачений: Все, що було тут сказано – правда. Як окрема людина, або окрема рослина і тварина народжуються, ростуть, розвиваються, змінюються, старіють і гинуть, так і вся Земля в цілому не лишається незмінною. І земна кора, і гори, і річки, і навіть окремі камені та мінерали – весь час повільно, але невпинно змінюються. Усе знаходиться у постійному русі. Я тільки маленька частка цього велетенського загального руху і змін природи. Я звертаюся з проханням до слухачів штату № 84 Московського округу: вивчить мене! Дякую за увагу!
Секретар: Встати! Суд видаляється для наради. Прошу всіх сісти!
(Під час наради вчитель підводить підсумок разом з класом, перевіряє роботу з опорними словами).
Секретар: Встати! Суд іде!
Суддя: Заслухавши справу «Про землетрус», суд постановив:
1. Признати землетрус винним у руйнівних діях та в людських бідах.
2. Вивчити це явище і розробити заходи з послаблення шкідливих наслідків землетрусів.
Пропозиції записати у зошит.
Секретар: Суд закінчив свою роботу. Дякую всім.

ІІІ. Закріплення матеріалу.
1. Що таке землетрус?
2. Назвіть головну причину землетрусів.
3. Де землетруси виникають частіше?
Проблемні питання:
1. Де на земній кулі останнього часу були землетруси?
2. Чи можуть відбуватися землетруси у Харкові?
Правила поведінки під час землетрусу:
1. Покинути приміщення.
2. Не піддаватися паніці.
3. Надати або запросити допомоги для поранених.
4. Бути уважним щодо можливості нових поштовхів.
5. Якщо будинок постраждав, відключити газ, воду, електроенергію.
6. Слухати радіо.
Як зменшити шкідливі наслідки землетрусу:
1. Не треба будувати приміщення на краю ярів, обривів, на рихлих , вологих та болотистих ґрунтах.
2. Важливо закласти міцний фундамент.
3. Стіни мають бути дерев’яними або залізобетонними.
4. Перекриття, дахи, труби виготовляти з легкого матеріалу.
5. Будувати невисокі будинки, споруди.
6. Запобігати зовнішніх прикрас (колон, статуй).
7. Спостереження за приладами, збір та обробка інформації

IV. Підсумок уроку, домашнє завдання.







Література
1. Завьялов А.Д. Среднесрочный прогноз землетрясений: основы, методика, реализация. М.: Наука, 2006.
2. Соболев Г.А. Основы прогноза землетрясений. М.: Наука, 1993.
3. Болт В.А. Землетрясения. М.: Мир, 1981.
4. Мячкин В.И. Процессы подготовки землетрясения. М.: Наука, 1978.
5. Моги К. Предсказание землетрясений. М.: Мир, 1988.
6. Зубков С.И. Предвестники землетрясений. М.: ОИФЗ РАН, 2002.
7. Рихтер Г.Ф. Элементарная сейсмология. М., 1963.
8. Рикитаке Т. Предсказание землетрясений. М., 1975.
9. Дарвин Ч. Путешествие натуралиста вокруг света на корабле «Бигль». М.: ОГИЗ ГЛ, 1953.
10. Горький М. Землетрясение в Калабрии и Сицилии. Полн. собр. соч., т. 11. М., 1971.



СИСТЕМА УРОКІВ
З ГЕОГРАФІЇ В 7 КЛ. ЗА ТЕМОЮ
«АВСТРАЛІЯ, ОКЕАНІЯ»



УРОК-ПОДОРОЖ
Тема уроку: Австралія: фізико-географічне положення, дослідження, рельєф, корисні копалини, клімат.

Мета уроку: формувати знання про особливості фізико-географічного положення материка та його кліматичних умов, розкриваючи при цьому причинно-наслідкові зв’язки, дати знання про рельєф та корисні копалини материка, про історію відкриття Австралії; формувати вміння працювати з картами атласу, складати таблиці за текстом підручника; розвивати активність, пам'ять, логічне мислення та мову дітей; виховувати зацікавленість предметом, почуття відповідальності, товариськість.

Обладнання уроку: фізична карта півкуль, фізична карта Австралії, атлас для 7 класу, плакати «План вивчення материка», «Крайні точки Австралії», шаблони материка, глобус, таблиця «Дослідники», художня література, де описується Австралія.

Парти поставлено двома півколами, між ними стіл, на якому стоїть глобус, лежить художня література.

Хід уроку
І. Організація класу.
Сьогодні у нас не звичайний урок, а урок-подорож до невідомих земель.
ХVI століття. Держави Євразії досягли високого рівня розвитку. Африка стала великою колонією, яка постачає сировину: золото, алмази, а також дешеву робочу силу – рабів. Колумб відкрив нові землі, які потім назвали Америкою.
Але думки та уяву дослідників хвилюють південні простори, на яких десь там, серед океанічних хвиль, є терра Австралія інкогніто – невідома південна земля. Отже, до нових земель, вперед за відкриттями!
У подорож вирушають два кораблі: «Каравела» і «Бригантина», під керівництвом капітанів та штурманів геологи, гідрологи, кліматологи та картографи будуть вивчати нові землі.
За кожну правильну відповідь – відкриття отримуєте бали, команда якого корабля зробила більше відкриттів, та й перемогла.
Стіл учителя розкреслено на клітинки за кількістю гравців у кожній команді, в які кладуться жетони.
ІІ. Вивчення нового матеріалу.
1. Подорож до невідомого материка (робота по карті півкуль).
Учитель:
Наші кораблі стоять у гавані міста Каїру, готові до далекого плавання. Відкрийте с. 2-3 атласу на фізичній карті світу і знайдіть м. Каїр. Я буду називати ті географічні об’єкти, мимо яких ми пропливатимемо, а ви по своїх атласах прокладайте маршрут плавання. Хто перший зрозуміє, до якої невідомої землі приплили, той підіймає руку. Цим він принесе перші бали своїй команді.
З Каїру Середземним морем ми пливемо на схід, через Суецький канал виходимо в Червоне море. Пропливши мимо Аравійського півострова та півострова Сомалі через Баб-Ель-Мандебську протоку, виходимо в Індійський океан. Беремо курс на південний схід. Подорож триває вже досить довго, і штурман зафіксував, що досягнуто широти південного тропіка.
Діти називають землю, до якої ми приплили – це Австралія. Перший, хто правильно назвав, показує материк на карті. Вчитель ставить один бал за відповідь.
2. Розповідь учителя про своєрідність Австралії.
Відкрита нами земля – це невідомий раніше материк, якому дали ім’я «Австралія», що в перекладі з латинської означає Південна.
Австралія – це материк, про який можна сказати, що він май най май... Це найменший за розмірами материк. Це єдина держава, що повністю займає площу одного материка. Це самий малонаселений материк: на ньому проживає лише 15 млн. чол., що дорівнює двом таким містам, як Нью-Йорк. Це найсухіший материк: 40 % його площі займають пустелі. Жан-Жак Паганель, один із героїв твору Жуля Верна «Діти капітана Гранта», так говорив про Австралію: «Уявіть собі, друзі мої, материк, де все навпаки: у липні тут зима, а у січні – літо, дерева скидають не листя, а кору; де листя повернене до сонця не поверхнею, а ребром, тому не дають тіні; де тварини малят вилуплюють з яєць, а потім їх вигодовують молоком; де у кенгуру лапи різної довжини, а, стрибаючи, вони спираються на хвіст». Бажаючі можуть взяти у бібліотеці цю надзвичайно цікаву книгу, яка дасть вам багато нових географічних знань.
3. План вивчення материка.
Вирушаючи на відкриття нових земель, дослідники завжди планують свою роботу. Ми теж не будемо порушувати цього розпорядку, тому вивчатимемо материк Австралію за таким планом.
Вивішую план вивчення материка. Читаю його.
4. Розповідь учителя про фізико-географічне положення материка Австралії щодо екватора, тропіка.
Під час розповіді показую географічні об’єкти на карті півкуль.
5. Крайні точки – робота в зошиті.
Учитель:
Про положення материка щодо екватора та нульового меридіану ми можемо судити з координат його крайніх точок. Відкрийте с. 13 атласу та знайдіть фізичну карту Австралії. Я буду показувати крайні точки, а ви слідкуйте за атласом.
Викликаю учня показувати крайні точки.
Відкрийте зошити, запишіть число, тему уроку «Австралія» та перепишіть назви крайніх точок з координатами.
АВСТРАЛІЯ
Крайні точки
пн. м. Йорк 10о пд. ш. 142о сх. д.
пд. м. Південно-Східний 39о пд. ш. 147о сх. д.
зх. м. Стіп-Пойнт 26о пд. ш. 113о сх. д.
сх. м. Байрон 28о пд. ш. 153о сх. д.
Отже, як ви бачите по координатам, Австралія північною точкою розташована недалеко від екватора, а південна – в помірних широтах.
6. Визначення прилеглих до Австралії географічних об’єктів.
Учитель:
Продовжуємо досліджувати материк. Від західної точки мису Стіп-Пойнт курси кораблів розійшлися: «Бригантина» досліджує північні береги, а «Каравела» – південні, кораблі зустрінуться біля мису Байрон. Пливучи, ви називаєте всі географічні об’єкти, які відкриєте: острови, моря, затоки тощо. Штурманів обох команд запрошую до карти, а ви користуєтеся в атласі фізичною картою Австралії. На подорож даю 1 хвилину, потім штурмани дадуть звіт про відкриття.
Слухаю звіт про плавання, команди доповнюють, якщо не названо всі об’єкти. Ставлю бали.
Учитель робить узагальнення, називаючи і показуючи географічні об’єкти: моря, океани, затоки, протоки, острови, півострови, рифи.
Корали – це живі організми, які мають вапняний скелет, і живуть у морській воді на глибинах до 20 метрів при температурі 20-25 градусів тепла. Багато коралових утворень на сході Австралії, де сприятливі умови для їх росту. Корали, що виступають з води, утворюють рифи, які заважають судноплавству. Корали Тихого океану утворили 600 островів та 2425 рифів, які поєднуються у Великий Бар’єрний риф. Довжина його 2 тис. км, а ширина від 2 до 150 км.
7. Бесіда про походження о. Тасманія.
Учитель:
Біля південних берегів Австралії знаходиться острів Тасманія. По карті видно, що обриси материка органічно переходять в обриси острова. До роботи беруться геологи. Як ви думаєте, яке походження острова? Доведіть свою думку.
8. Самостійна робота з текстом підручника: виконання таблиці «Дослідники Австралії».
Дата
Прізвище та ім’я дослідника
Відкриття







Перевіряю перші дві роботи з кожної команди, оцінюю.
Команди по черзі зачитують виконане завдання.
9. Бесіда про рельєф материка Австралії.
Учитель:
Продовжуємо вивчення материка. Переходимо до дослідження його внутрішніх територій. Подивіться на план нашої роботи. Що ми зараз будемо вивчати? Отже, час включитися в дослідження геологам. Австралія розташована на Індо-Австралійській платформі. Отже, який вид рельєфу буде переважати?
Показую Західно-Австралійське плоскогір’я та Центральну низовину.
Які форми рельєфу на східному узбережжі?
Як вони називаються?
Визначте за картою найвищу точку.
В Австралії дують сильні вітри, що підіймають хмари пилу та піску, насипають піщані бархани та кучугури. Це еолові форми рельєфу, які отримали своє ім’я на честь бога вітру – Еола.
10. Бесіда про корисні копалини Австралії.
Учитель:
Австралія довгий час була колонією Англії, куди висилалися засуджені. Але на початку минулого століття в Австралії було знайдено корисну копалину, яка перевернула всю історію Австралії. Сюди почали з’їжджатися люди, які захворіли на дуже цікаву хворобу – «лихоманку».
Що ж це за корисна копалина?
Як називається хвороба? (Золота лихоманка).
Показую на карті родовища золота.
Які ще корисні копалини є на материку?
Діти називають, учитель показує на карті.
Отже, наявність різних видів корисних копалин сприяє розвитку країни.
11. Бесіда про клімат Австралії.
У процес вивчення материка включаються кліматологи.
Австралію називають країною «вічного літа». Чому це так, поясніть, вивчивши кліматичні особливості материка.
Користуючись шаблоном материка, накресліть його обриси, домалюйте контури о. Тасманії, проведіть екватор, південний тропік та 40 градус паралелі.
Якщо на даній території тепло, то ставимо знак «+», якщо є від’ємні температури, то ставимо «-», наявність опадів: , відсутність опадів:
Запитання:
- В яких кліматичних поясах знаходиться Австралія?
- Чому Австралію називають «країною вічного літа»?
- Чому Австралія найсухіший материк?
12. Топоніміка материка Австралії.
Гори Австралії мають дуже цікаву назву: Великий Вододільний хребет. Яку ж воду вони ділять?
Розповідь з графічним замальовуванням.
ІІІ. Закріплення вивченого матеріалу.
Учитель:
Перед нами 8 запитань. Якщо ви правильно відповісте на ці запитання, то перші літери слів відповідей складуть слово – відповідь на підсумкове запитання.
1. Дослідник, що відкрив східне узбережжя Австралії. КУК
2. Материк, що вивчається. АВСТРАЛІЯ
3.Острів на півночі від Австралії. НОВА ГВІНЕЯ
4. Крайня східна точка. БАЙРОН
5. Бог вітру. ЕОД
6. Коралові утворення, що заважають судноплавству. РИФИ
7. Залізні, молібденові, мідні... РУДИ
8. Ім’я дослідника. АБЕЛЬ

Столиця Австралійського Союзу. КАНБЕРРА

IV. Підсумок уроку.
Підвожу підсумок уроку, підраховую бали, що їх набрала кожна команда. Визначаю команду-переможця.

V. Домашнє завдання.
Прочитати §§ 48, 49, 50, вміти відповідати на запитання в кінці параграфів.
Вивчити карту-схему, вміти її відтворювати.
Учням, що цікавляться географією, підготувати розповідь про походження назв гори Костюшко та мису Байрон.































Тема уроку: Австралія: внутрішні води, природні зони, населення.

Мета уроку: закріпити знання дітей про фізико-географічне положення материка, його кліматичні умови та топоніміку; дати знання про внутрішні води Австралії та їх особливості, про своєрідність органічного світу материка та про населення і його господарську діяльність; продовжувати вчити працювати з картою, оформляти таблиці, працювати з контурною картою; розвивати мову учнів, логічне мислення, спостережливість; виховувати любов до навчання, бережне ставлення до природи.

Обладнання уроку: фізична карта Австралії, атлас для 7 класу, таблиці «Природа Австралії».

ХІД УРОКУ
І. Організація класу.
ІІ. Перевірка домашнього завдання.
1. Фронтальна перевірка:
а) відтворення карти-схеми «Кліматичні пояси Австралії»;
б) робота з контурною картою:
Визначте, які природні географічні об’єкти позначені на карті цифрами.

1 – затока
2 – море
3 – острів
4 – півострів
5 – крайня точка
6 – рельєф
7 – рельєф
8 – океан
9 – затока
10 – гори
11 – коралове утворення
12 – крайня точка
13 – найвища точка гір
14 – океан
15 – півострів

ІІІ. Робота по темі.
1. Актуалізація:
- які гідрооб’єкти належать до внутрішніх вод?
- що означає, якщо річка належить до басейну океану?
- що таке басейн внутрішнього стоку?
2. Бесіда про внутрішні води:
- користуючись картою, назвіть внутрішні води Австралії;
- до яких басейнів вони належать?
- яке живлення річок Австралії і як воно, на вашу думку, залежить від клімату?
- поняття «крік»;
- розповідь про озеро Ейр;
- розповідь про підземні води.
3. Розповідь вчителя про своєрідність органічного світу материка Австралії:
- релікти, причина цього;
- ендеміки.
4. Самостійна робота з текстом підручника, виконання таблиці:

Природна зона
ФГП
Кліматичні умови
Ґрунти
Рослини
Тварини
Особливості











5. Розповідь про населення.
а) Види населення:
- корінне (аборигени);
- прийдешнє (англо-австралійці).
б) Чисельність та густота населення.
6. Розповідь про господарство Австралії.
Господарство Австралії:
а) Промисловість:
- гірничодобувна;
- машинобудування;
- легка;
- харчова.
б) Сільське господарство:
Тваринництво:
- вівчарство;
- скотарство.
Рослинництво:
- зернові культури;
- технічні культури;
- цитрусові.

IV. Закріплення вивченого матеріалу.
Чайнворд «Австралія»

1. Тимчасовий водотік. КРІК
2. Найвища точка Великого Вододільного хребта. КОСТЮШКО
3. Суша, що з усіх сторін омивається водою. ОСТРІВ
4. Сумчаста тварина. ВОМБАТ
5. 23 градуси 30 хвилин південної широти. ТРОПІК
6. Ведмідь. КОАЛА
7. Великий ... басейн. АРТЕЗІАНСЬКИЙ
8. Крайня точка ЙОРК

V. Підсумок уроку.

VI. Домашнє завдання.
Прочитати §§ 51, 52, 54, відповідати на запитання та виконати завдання в кінці параграфів.
Готуватися до прес-конференції «Океанія: минуле і майбутнє».











УРОК-КОНФЕРЕНЦІЯ

Тема уроку: Океанія: минуле і майбутнє.

Мета уроку: у вигляді прес-конференції дати дітям знання про положення Океанії, її склад, дослідження островів Океанії, про кліматичні умови території, населення та своєрідність органічного світу, вчити дітей користуватися додатковими джерелами інформації; розвивати пам’ять, зв’язну мову, закріплювати вміння користуватися географічною термінологією; виховувати любов до навчання, вміння триматися перед аудиторією.

Обладнання уроку: карта півкуль, кінофільми «Флора і фауна Австралії», «Органічний світ Австралії», література про Океанію.

Підготовчий етап конференції: учням повідомляється тема конференції, діти діляться на дві групи (представники Океанії та журналісти), яким дається завдання підготувати запитання по темі «Океанія» та знайти відповіді, діти готують собі візитні картки.

Основний етап: у класній кімнаті виділяється місце для представників преси та делегатів від Океанії.

Хід конференції
1. Виступ ведучого (вчителя):
- розповідь про фізично-географічне положення Океанії, показ на карті структури Океанії – Полінезія, Мікронезія, Меланезія;
- надання слова представникам преси, радіо та телебачення.
Океанією називають сукупність островів у центральній та південно-західній частинах Тихого океану. Тут налічується близько 10000 островів загальною площею 1,3 млн. км2. Проте вся територія океану, по якій розкидані острови, становить 60 млн. км2. Це свідчить про те, що розміри більшості островів Океанії невеликі, а самі вони дуже віддалені один від одного.

2. Запитання ті відповіді.
Запитання: газета «Географія. Краєзнавство. Туризм»:
- В чому своєрідність природи Океанії?
Відповідь:
- Природа Океанії своєрідна перш за все через своє острівне положення суші, що її складає, а також через те, що острови Океанії розміщені на значній відстані один від одного по всій акваторії Тихого океану. Звідси – своєрідність рельєфу островів, форми якого генетично пов’язані з геологічною будовою та морфоструктурами океанічного дна, коливанням рівня вод та їх фізико-географічними властивостями.
Запитання: журнал «Наука та життя»:
- Океанія – острівна суша, яке ж походження цих островів, як вони утворилися?
Відповідь:
- Острови Океанії материкового, вулканічного та коралового походження. Вулканічні острови лежать в альпійській геосинкліналі західної частини Тихого океану. Ці складчасті острівні дуги – надводні частини величних гірських систем, де до цього часу проявляється сучасний вулканізм та землетруси. Наприклад, на Гавайських островах є вулкани Мауна-Дона та Мауна-Кеа, висота яких більше 9 тис. метрів, якщо рахувати від подводної основи. Більша частина вулканічних островів покрита коралами, що утворюють атоли – кільце островів з мілководною водоймою всередині (лагуною). Чисто кораловими є такі острови: Маршалові, Каролінські, Токелау, Фенікс, Майн, Туамоту, Ошен та інші.
Запитання: газета «Урядовий кур’єр»:
- Якими корисними копалинами славиться Океанія?
Відповідь:
- З корисних копалин Океанії найбільше значення мають руди нікелю (Нова Каледонія), фосфати (о. Науру, о. Різдва), нафта (Нова Гвінея), золото (Нова Гвінея, Фіджі), вугілля (Нова Зеландія), міль (Бугенвіль).
Запитання: представник Гідрометцентру України:
- Океанія – далека і маловідома для багатьох географічна територія. Розкажіть, які кліматичні особливості чекають на того, хто захоче відвідати цей край.
Відповідь:
- Острови Океанії розташовані в екваторіальному, субекваторіальному, тропічному, субтропічному, а більша частина Південного острова Нової Зеландії – в помірному кліматичних поясах. Отже, в основному Океанія знаходиться в поясі «вічного літа». Середні місячні температури найтеплішого місяця на півночі 25 градусів, на півдні – 16 градусів; найхолоднішого – на півночі 16 градусів, на півдні температура становить 5 градусів тепла. Волога розподіляється нерівномірно: в екваторіальному поясі – більше 3000 мм за рік, в тропічному – менше 1000 мм за рік. Крім цього, на розподіл опадів впливає рельєф. На навітряних гірських схилах материкових та вулканічних островів впродовж року випадає до 10000 мм опадів і більше. Гавайські острови є одним з наймокріших місць на Землі. Ділянки, які лежать у «дощовій тіні», тобто на підвітряних схилах, одержують за рік усього близько 200 мм опадів. На Новій Гвінеї та Південному острові Нової Зеландії в горах є льодовики, загальна площа зледеніння перевищує 1000 км2.
Запитання: телепередача «У світі тварин»:
- Емблемою Австралії є кенгуру та страус. У чому своєрідність органічного світу Океанії?
Відповідь:
- Рослинний світ Океанії збіднений і одноманітний. Тут поширено лише кілька десятків видів рослин. Найпоширенішими є злакові рослини і пальми: хлібне дерево, кокосова пальма, фікуси, банани, папоротники, кандануси та інші рослини.
Ізольованість островів, яка дуже обмежувала розвиток живої природи, водночас зумовила збереження тут рідкісних і давніх видів. Дуже багато ендеміків на Гавайських островах: 90 % від загальної кількості. В Океанії трапляються нелітаючі птахи (ківі – в Новій Зеландії), давні плазуни-першоящери. Через сильні вітри на островах немає комах. Дуже мало земноводних, плазунів. Тільки на Новій Гвінеї є отруйні змії.
Органічний світ представлено мандруючими видами, що занеслися на острови вітром, течіями, плавником.
Сильної шкоди завдали Океанії завезені сюди різноманітні рослини і тварини. Серед них – так звані ліани-душителі, різні бур’яни, які, поширюючись, витіснили або навіть знищили багато місцевих рослин. Велику роль у цьому відіграли і кози. Загрозою для тварин островів стали пацюки, які потрапили на острови з кораблів. Колись свійські, а тепер дикі коти знищують рідкісних безкрилих птахів.
(Під час відповіді на запитання телепередачі «У світі тварин» представником Океанії демонструється кінонарис про флору та фауну Океанії).
Запитання: газета «Аргументи і факти»:
- Серед плеяди людей, що вивчали Океанію, найбільш відомо ім’я Миколи Миколайовича Миклухо-Маклая. Розкажіть про його дослідження.
Відповідь:
- Свою розповідь я почну з екскурсу в далеке історичне минуле.
Був 1769 рік. Почалася чергова війна Росії з турками, у якій брали участь і запорізькі козаки. Був собі на Січі знатний рубака Степан Макуха, якого прозвали Махлаєм, що означало «клаповухий». За безприкладне геройство і військову кмітливість пожалували йому чин хорунжого та звання дворянина, і мав цей козак особистий прийом у імператриці Катерини ІІ. Та козак лишився козаком. Підписуючи казенні папери, він за звичаєм запорожців повинен був ставити поряд із прізвищем ще й своє прізвисько. Макуха! Махлай! Не личить дворянинові. І Степан переробив надто плебейську «Макуху» на «Миклуху», а «Махлая» – на малозрозумілого «Маклая». І задля оригінальності став писати через рисочку.
Той прадідівський підпис і взяв собі потім за прізвище видатний вчений.
У 1871 році вчений, щоб довести цілковиту необґрунтованість теорії спілкування нижчих рас, не здатних до розумового розвитку, оселився на острові Нова Гвінея, де жили представники чорної раси – папуаси, яких вважали людожерами. 15 місяців прожив дослідник між острів’янами, зблизився з ними, вивчав їхню мову і звичаї. Мандрівник мав величезний авторитет серед населення. На Новій Гвінеї він захворів на тропічну пропасницю і для лікування оселився на острові Ява. Десь через півтора року він знову був на Новій Гвінеї, але вже в іншому місці.
У 1882 році Миклухо-Маклай повернувся до Росії. Дружні взаємини дослідника з папуасами справили на багатьох велике враження.
У 1883 році по дорозі до Австралії Миклухо-Маклай утретє побував на Новій Гвінеї, де зустрівся з давніми друзями-папуасами, серед яких він жив під час першого приїзду. Востаннє покидаючи землю папуасів, Миклухо-Маклай пообіцяв повернутися до них знову, тепер уже назавжди. Та вдома він захворів і помер. Папуаси тим часом чекали його повернення. Люди кожного села хотіли, щоб Маклай оселився у них, тому будували для нього житло. І до цього часу у селах збереглися «дісана гітан-таль Маклай» – кам’яні хатини Маклая.
Запитання: радіостанція «Ехо Москви»:
- Які проблеми створює для Океанії її ізольованість, морське положення?
Відповідь:
- На життя в Океанії значний відбиток накладає океан. Морські хвилі постійно розмивають нестійкий грунтово-рослинний покрив коралових островів. Велику загрозу для Океанії становлять тропічні циклони, які в північній частині Океанії називають тайфунами, а в південній – ураганами. Видобування корисних копалин теж порушує первісну природу Океанії. Найсерйознішою проблемою для Океанії стало перетворення окремих її атолів на військові полігони для випробування ядерної зброї. Впродовж тривалого часу вони ще залишатимуться непридатними для життя.
Ведучий конференції (вчитель):
- Час конференції вичерпано. Дякую представникам преси, радіо та телебачення за цікаві запитання.

Заключна частина конференції.
Оцінюються учні, що виконували роль представників Океанії.
Пояснюється домашнє завдання:
Представникам преси треба написати репортаж в конференції «Океанія: минуле та майбутнє». Кращі репортажі буде надруковано в шкільній стінгазеті.























Тема: Лесная и деревообрабатывающая промышленность.
Цель: сформулировать понятие "лесопромышленный комплекс"; дать представление об особенностях технологии производства и отраслевого состава лесной и деревообрабатывающей промышленности; формировать умения и навыки составлять характеристику отдельных производств на основе изученного материала и анализа тематических карт атласа.
Тип урока: урок изучения нового материала.
Оборудование: карта лесной и деревообрабатывающей промышленности Украины.
Структура урока
І. Организационный момент
ІІ. Актуализация опорных знаний и умений учащихся
ІІІ. Изучение нового материала
IV. Закрепление новых знаний и умений учащихся
V. Итог урока
VI. Домашнее задание

Ход урока

І. ОРГАНИЗАЦИОННЫЙ МОМЕНТ

ІІ. АКТУАЛИЗАЦИЯ ОПОРНЫХ ЗНАНИЙ И УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ
Беседа.
1. Какие формы организации производственного процесса вам известны?
2. Что такое комбинирование?
3. Какие отрасли относятся к комплексу, производящему конструкционные материалы?
4. Почему производство конструкционных материалов актуально для развития хозяйства Украины?
5. Каковы предпосылки для развития лесной промышленности в Украине?
ІІІ. ИЗУЧЕНИЕ НОВОГО МАТЕРИАЛА
Рассказ учителя
Украина обладает ограниченными лесными ресурсами. Основные лесозаготовки приурочены к Карпатскому региону и Полесью. Поэтому деревообрабатывающая промышленность Украины зависит от импорта сырья, что сказывается на ее территориальной структуре.
Рассмотрим главные особенности промышленности.
Лесопромышленный комплекс включает заготовку, механическую обработку и химическую переработку древесины. В ее составе находятся отрасли, отличающиеся одна от другой по технологии производства и назначению выпускаемой продукции, но использующие одно и то же сырье.
– Каковы основные проблемы, связанные с лесными ресурсами Украины?
Лесозаготовительная промышленность ориентирована на районы лесозаготовки (Черновицкая, Ивано-Франковская, Закарпатская, Львовская, Волынская, Ривненская, Житомирская области). За счет своих ресурсов Украина удовлетворяет потребности всего лишь на треть.
Для нашей страны важное значение имеют восстановление леса, лесонасаждение, уменьшение лесозаготовок, рациональное использование древесины и утилизация древесных отходов, образующихся в процессе лесозаготовок.
 Механической обработкой древесины занимается деревообрабатывающая промышленность, осуществляющая переработку древесины, изготовление пиломатериалов, фанеры, мебели, спичек.
– Какие принципы размещения будут характерны для предприятий данной промышленности

Самостоятельная работа.
Проанализируйте карту лесной и деревообрабатывающей промышленности Украины и дайте ответы на следующие вопросы.
1. В каких районах Украины размещено наибольшее количество центров деревообрабатывающей промышленности? Почему?
2. Каковы причины размещения производств пиломатериалов и деревоплит в городах, находящихся за пределами лесных зон?

Рассказ учителя.
Особое место в деревообрабатывающей промышленности занимает мебельная промышленность, которая в своем размещении в основном ориентирована на потребителя. Мебельное производство в Украине налажено практически повсеместно и дает примерно половину стоимости всей продукции отрасли. Крупнейшие центры: Ивано-Франковск (крупнейший в Украине комбинат), Днепропетровск (второй по мощности), Киев, Харьков, Мукачево, Запорожье, Житомир, Одесса.
Химическая переработка включает в себя поэтапную глубокую переработку древесины, все отрасли данной промышленности можно разделить на две группы: лесохимическую и целлюлозно-бумажную.
Лесохимическая промышленность осуществляет переработку древесины и отходов лесного хозяйства. Основная продукция: канифоль, деготь, разнообразные смолы, древесные спирты, хвойно-эфирные изделия и др. Развита эта отрасль в Ивано-Франковской, Закарпатской и Львовской областях (до 35 % производимой в Украине продукции).
– Почему большая часть центров лесохимии размещена в Карпатском регионе?
Целлюлозно-бумажная промышленность – отрасль промышленности, предприятия которой изготавливают из растительного сырья различные виды бумаги и картона, искусственное волокно, древесную массу, целлюлозу. Данная отрасль развита в Украине слабо, что обусловлено отсутствием достаточного количества сырья. Используются в основном отходы древесины. Бумажное производство развито в Львовской области (Жидачев), Закарпатье (Рахов), Житомирской области (Малин). В других регионах Украины картонные и бумажные фабрики работают на вторичном сырье. В целом же своей бумаги производится недостаточно, поэтому Украина является крупным импортером данной продукции.

Коллективная работа.
Используя карту лесной и деревообрабатывающей промышленности Украины, определите районы, где размещены центры целлюлозно-бумажной промышленности, и объясните причины размещения данных центров.

IV. ЗАКРЕПЛЕНИЕ НОВЫХ ЗНАНИЙ И УМЕНИЙ УЧАЩИХСЯ
Самостоятельная работа.
(Выполняется по вариантам).
Используя карту лесной и деревообрабатывающей промышленности Украины, определите, какие производства лесопромышленного комплекса размещены в указанных городах, объясните причины размещения названных производств.
Вариант І Вариант ІІ
Днепропетровск Ивано-Франковск
Рахов Малин

Образец ответа.
Вариант І
Днепропетровск: мебельный комбинат – ориентация на потребителя, транспортные пути.

Вариант ІІ
Ивано-Франковск: мебельный комбинат; лесозаготовка – ориентация на сырье и потребителя.
Малин: целлюлозно-бумажное производство – ориентация на сырье и водные ресурсы.


V. ИТОГ УРОКА
Беседа.
1. Какие производства включает в себя деревообрабатывающая промышленность?
2. Какие производства включает в себя химическая обработка древесины?
3. Какова основная форма организации производства в лесной промышленности?
4. Назовите главные центры лесозаготовительной промышленности в Украине.
На уроке мы познакомились с отраслевой и территориальной структурой лесной и деревообрабатывающей промышленности. В Украине эта промышленность имеет особенности, которые связаны с недостаточной сырьевой базой и, в то же время, высоким уровнем потребления ее продукции. По этой причине изменилась ориентация предприятий отрасли. Если раньше это было местное сырье, то теперь – импортное.

VI. ДОМАШНЕЕ ЗАДАНИЕ
1. Прочитать конспект урока.
2. Сформулировать главную проблему лесопромышленного комплекса в Украине, проработать текст учебника.











Тема урока: Решение задач по темам «Безработица» и «Инфляция».Цель: обеспечить систематизацию знаний по темам: «Безработица» и «Инфляция», содействовать установлению в сознании учащихся связей между ранее накопленным и новым опытом познавательной и практической деятельности; способствовать развитию умения вести исследовательскую работу; подготовить учащихся к выполнению контрольной работы.Урок практического применения знаний.Понятия, которые должны быть отработаны учащимися на уроке:- инфляция,- норма инфляции,- экономически активное население,- занятые,- безработные,- закон Оукена,- кривая Филлипса.
Раздаточный материал: каждый учащийся получает ксерокопию текста проблемной ситуации, карточки с текстом самостоятельной работы различной степени сложности, материал для рефлексии.Ход урока.I. Постановка цели урока и мотивация учебной деятельности учащихся.II. Повторение и проверка ранее изученного материала.1. Индивидуальная работа. (Работа по карточкам у доски). К-1. В Гиппопотамии производятся только 3 товара: гамбургеры, газонокосилки и гантели.

2005
2006


P
Q
P
Q

гамбургеры
2
30
4
20

газонокосилки
70
4
60
7

гантели
5
20
5
22

Определите норму инфляции для 2006 года.Решение.Норма инфляции = [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ].СПК05 = 2[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]30 + 70[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]4 + 5[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]20 = 60+ 280 +100 =440.СПК06 = 4[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]20 + 60[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]7 + 5[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]22 = 80 + 420 + 110 = 610.Изменение уровня цен = 610 – 440 = 170.Норма инфляции = 170/ 440 [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] 100% = 38,64%.Ответ: норма инфляции составила 38,64%.К-2. Чему равно число занятых и безработных, если известно, что экономически активное население равно 60 млн. человек, а норма безработицы равна 6%?Решение.Обозначим число безработных через U. Тогда имеем: 6%=U/ 60 млн. чел., откуда U = 3,6 млн. человек, Е(занятые) = 60 млн.-3,6 млн. = 56,4 млн. чел.К-3. Записать в виде таблицы условие задачи.Известно, что в 1-м году экономически активное население составляло 100 млн. человек. Ежегодный прирост экономически активного населения - 1 млн. человек. Естественная норма безработицы - 6%. Фактическая безработица имела следующую динамику: 1-й год - 10 млн. человек; 2-й год - 10 млн.; 3-й год - 9 млн.; 4-й год - 8 млн.; 5-й год - 7 млн.; 6-й год - 6,3 млн.; 7-й год - 6,36 млн.; 8-й год - 6,5 млн.; 9-й год - 7,0 млн.; 10-й год - 8,0 млн. человек. На основе этих данных определите, чему равнялась за эти десять лет полная занятость, естественная безработица, циклическая безработица и фактическая занятость.2. Проверка домашнего задания. (1 человек работает у доски без тетради.) Считая, что потребительская корзина состоит из шести товаров, на основании приведенных в таблице данных а) рассчитайте значения индекса потребительских цен для года 1, года 2 и года 3. б) Определите темп инфляции от года 1 к году 2 и от года 2 к году 3 и за 3 года в целом.
Товар
Среднестатистическое потребление
Год 1 (базовый)
Год 2
Год 3



Цена за ед. (долл.)
Цена за ед. (долл.)
Цена за ед. (долл.)

1
10
5
6
7

2
5
8
8
9

3
3
20
15
15

4
3
30
35
40

5
2
50
70
80

6
1
200
220
250

Решение.а) Индекс потребительских цен (ИПЦ) рассчитывается как: ИПЦ = [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] Индекс потребительских цен в базовом году всегда равен 100.СПК1 = 10[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]5 + 5[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]8 + 3[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]20 + 3[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]30 + 2[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]50 + 1[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]200 = 50+40+60+90+100+200= 540.СПК2 = 10[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]6+ 5[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]8 + 3[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]15+ 3[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]35 +2[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]70+ 1[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]220 = 60+40+45+105+140+220 = 610.СПК3 = 10[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]7 + 5[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]9+3[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]15+ 3[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]40+ 2[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]80+ 1[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]250 = 70+45+ 45+ 120+ 160+ 250 = 690.Для года 2 значение индекса = (610/540) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] 100 = 113,0.Для года 3 значение индекса = (690/540) [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] 100= 127,8, где 540, 610 и 690 это стоимость потребительской корзины (полученная путем умножения количества потребляемых единиц товара на цену единицы и последующего суммирования полученных результатов) соответственно в году 1, году 2 и году 3.Ответ. Индекс потребительских цен 100 для года 1; 113,0 для года 2 и 127,8 для года 3.б) Рост цен в процентах от года 1 к году 2:113,0 - 100 = 13,0%. Рост цен в процентах от года 2 к году 3:[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]= 13,1%.Темп инфляции за 3 года составил: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]100%; [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]= 27,8%3. Устный фронтальный опрос.- Что называется инфляцией? (долговременное, устойчивое повышение общего уровня цен)- Каковы основные причины инфляции? (избыточный спрос, рост издержек производства и инфляционные ожидания)- Как измеряется интенсивность инфляции? (при помощи показателя нормы инфляции)- Что такое норма инфляции?(отношение прироста общего уровня цен в течение года к уровню цен в предыдущем году) Осуществляется проверка К - 1.- Чем отличаются различные виды инфляции? (темпом роста общего уровня цен: нормальная – 5% в год,умеренная – 5-10% в год,галопирующая – 10% и более в год,гиперинфляция – 50% в месяц). Осуществляется проверка правильности решения задачи из домашней работы.- Среднемесячный темп прироста общего уровня цен равен 3%. К какому виду вы отнесете инфляцию в этом случае? (среднемесячный темп роста цен, равный 0,3%, означает среднегодовой темп, равный 3,6%. Такая инфляция – нормальная.)- Номинальный ВНП страны в 2005 г. равен 7 млрд. руб. Дефлятор ВНП равен 130 %. Чему равен реальный ВНП 2005 г.? (7 млрд. / 1,3 = 5,385 млрд. руб.)-Объясните соотношение между понятиями «экономически активное население», «занятые», «безработные» (экономически активное население- часть трудоспособного населения, желающая работать, занятые – та часть экономически активного населения, которая работает по найму, занимается частным бизнесом, находится на государственной службе или учится, безработные - та часть экономически активного населения, которая намерена работать, ищут, но не могут найти работу)- Что такое естественный уровень безработицы?(Существование в экономике фрикционной («новички», впервые выходящие на рынок труда) и структурной безработицы (несоответствие структуры рабочей силы структуре рабочих мест). Осуществляется проверка К - 2.- Можно ли и нужно ли добиваться стопроцентной занятости?- Каковы экономические последствия безработицы? (отставание объема ВВП= потенциальный ВВП – фактический ВВП)- Раскройте содержание закона Оукена.III. Решение задач.1. Осуществляется проверка К – 3 (искомые величины и данные, с которыми работал уче-ник, в таблице выделены чёрным цветом).Решение. (По цепочке: 1й уч-ся определяет естественную безработицу, 2й – полную занятость, 3й – циклическую безработицу, 4й – фактическую занятость)Решение задачи может быть представлено в виде таблицы:
Годы
Экономически активное население Е+ U
Естественная безработица,Un(Е + U) х 6%
Полная занятость, Ef = E+U-Un
Фактическая безработицаU
Циклическая безработица, Uc = U-Un
Фактическая занятость Е

1
100
6,00
94,0
10,0
4,0
90,0

2
101
6,06
94,94
10,0
3,94
91,0

3
102
6,12
95,88
9,0
2,88
93,0

4
103
6,18
96,82
8,0
1,82
95,0

5
104
6,24
97,76
7,0
0,76
97,0

6
105
6,30
98,70
6,3
0,0
98,7

7
106
6,36
99.64
6,36
0,0
99,64

8
107
6,42
100,58
6,5
0,08
100,5

9
108
6,48
101,52
7,0
0,52
101,0

10
109
6,54
102,46
8,0
1,46
101,0

Примечание: Е  фактическая занятость; Ef  полная занятость; U  фактическая безработица; Un  естественная безработица; Uc  циклическая безработица. Фактическая безработица чаще превышает естественную безработицу, но в некоторые годы(6,7) они могут совпадать. Когда они совпадают, тогда и совпадают фактическая и полная занятость населения.Уровень полной занятости и естественной безработицы не зависит от циклических колебаний и от величины фактической занятости и фактической безработицы. Небесполезно также обратить внимание учеников на тот факт, что относительно медленный рост фактической занятости в периоде, соответствующем 8-му и 9-му годам (см. табл.), приводит к тому, что он отстает от увеличения рабочей силы. В результате прирост экономически активного населения не поглощается производством и происходит увеличение числа безработных, образуется циклическая безработица. Последняя, следовательно, может возникать не только в условиях циклического спада, но и при низких темпах роста производства или при его застое. Можно отметить, что это важно для понимания закона Оукена. Естественная безработица = экономически активное население [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] естественная норма безработицы.Полная занятость = экономически активное население - естественная безработица.Циклическая безработица = безработица фактическая - естественная безработица.Фактическая занятость = экономически активное население–фактическая безработица.2. В стране с развитой рыночной экономикой норма инфляции и норма безработицы из-менялись следующим образом:
Годы
1-й
2-й
3-й
4-й
5-й
6-й
7-й
8-й

Норма инфляции
3 %
1%
2,5 %
1,5 %
4,5%
5 %
2 %
6 %

Норма безработицы
5 %
9 %
6 %
7,5 %
3,5 %
3 %
6,5 %
2,5%

На основе этих данных постройте кривую Филлипса.Решение.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]
1) В реальной экономике идеального соотношения между изменениями нормы безработицы и нормы инфляции не существует, поэтому в 3-м и 6-м году наблюдается некоторое отклонение точек, показывающих комбинацию нормы инфляции и соответствующей нормы безработицы, от кривой графика;2) При достаточно больших нормах инфляции кривая Филлипса стремится вверх, и при этом практически не происходит сокращение нормы безработицы. Это можно трактовать таким образом, что в условиях высокой нормы инфляции закономерность, выраженная кривой Филлипса, утрачивается.

IV. Проверочная самостоятельная работа. І руровень1. Имеются следующие данные: норма естественной безработицы – 6%; норма фактической безработицы – 8%; величина произведенного ВВП – 400 млн. ф. ст.; рассчитайте, чему равен потенциальный ВВП. ІІ уровень2. В 2002 г. среднемесячный размер пенсий в России равнялся 1379 р. Среднемесячная норма инфляции в этом же году равнялась 1,3%. В течение четырех месяцев размер пенсии не индексировался. Определите сумму реальных потерь пенсионера, получающего 1379 р., за четыре месяца; определите общую сумму потерь пенсионеров за четыре месяца, если их число в 2002 г. составило 30 млн. человек.ІІІ уровень3. Согласно договору о найме квартиры ежемесячная квартплата устанавливается в соответствии с ожидаемой нормой инфляции 2% в месяц. В январе данного года квартплата была установлена в сумме 100 р. Фактическая норма инфляции оказалась 3% в месяц. Кто оказался в выигрыше владелец квартиры или квартиросъемщик? Чему равен выигрыш одного и потеря другого?Решения:1. Чтобы фактический ВВП достиг уровня потенциального, необходимо, чтобы норма безработицы снизилась до естественной нормы, т.е. до 6%, следовательно, на 2%. Таким образом, имеем: -2% = -0,4 [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]– 2,5%, откуда измен. ВВП = 30 млрд. ф. ст., а потенциальный ВВП = 400 млрд. ф. ст. + 30 млрд. ф.ст. = 430 млрд. ф. ст.2. Месячный индекс цен в 1995 г. равнялся:январь – 110, февраль – 121, март – 133,1, апрель – 146,41. (общий уровень цен в 1994 г. = 100). Таким образом, среднемесячная реальная пенсия изменялась следующим образом:январь – 168 182 р., февраль – 152893 р., март – 138993 р., апрель – 126357 р.Сумма потерь одного пенсионера в среднем составила за 4 месяца 153575р., а общая сумма потерь 30 млн. пенсионеров – свыше 4600 млрд. рублей.3. В соответствии с условиями о найме квартиры квартирная плата должна возрастать по месяцам следующим образом:январь – 100, февраль – 102, март – 104,04, апрель – 106,12 и т.д.В соответствии с фактической нормой инфляции индекс цен повышался следующим образом:январь – 100, февраль – 103, март – 106, 09, апрель – 109, 27.Таким образом, реальная квартирная плата изменялась следующим образом:Январь – 100. Февраль – 102/103 = 99,029. Март – 104,04/ 106, 09 = 98, 068.Апрель – 106,12/109, 27 = 97, 117.Если бы ожидаемая норма инфляции равнялась фактической, то реальная квартирнаяплата оставалась бы на уровне 100 р. Соответственно владелец квартиры недополучил реальную сумму:в январе – 0, в феврале – 0, 971 р., в марте – 1,932 р., в апреле – 2, 883 р.V. Сообщение учащегося о мерах борьбы с инфляцией.VI. Исследовательская деятельность – работа в группах. Ситуация.Профсоюз ведет переговоры с фирмой об условиях коллективного договора. Один из центральных пунктов вопрос о ставках заработной платы и их изменениях в зависимости от нормы инфляции. Принципиально и та и другая сторона согласны, что ставки заработной платы должны изменяться в соответствии с нормой инфляции. Но при более конкретном рассмотрении вопроса возникли расхождения. Должны ли ставки устанавливаться с учетом:а) изменений норм инфляции в предшествующие годы;б) фактической нормы инфляции в году, когда ведутся переговоры;в) ожидаемой в будущем году нормы инфляции;г) того, что они должны быть гибкими, т. е. регулярно пересматриваться соответственно изменениям нормы инфляции?Кроме того, возник вопрос: должны ли ставки устанавливаться соответственно индексу-дефлятору ВВП или соответственно индексу цен на потребительские товары?Каково ваше мнение по этим дискутируемым вопросам?Решение.Позиция учеников должна быть объективной – они не должны занимать позицию, выражающую интересы той или другой стороны.Для правильной оценки значения динамики норм инфляции в предшествующие годы должна быть принята во внимание общая направленность тенденции норм инфляции. Если темп роста цен имеет устойчивую тенденцию к снижению и это отражает продуманную и последовательную экономическую политику государства, то дальнейшее снижение темпа роста цен может прогнозироваться и на будущее, т.е. ожидаемая норма инфляции будет снижаться. Соответственно этому должны и устанавливаться ставки заработной платы. Ясно, что если в предшествующие годы норма инфляции росла, а правительство проявило свою неспособность выработать программу, реализация которой давала бы положительные результаты, то следует исходить из предложения, что и в дальнейшем норма инфляции будет расти. Поэтому, должна учитываться и фактическая норма инфляции в данном году как отправная база для определения ожидаемых норм инфляции в будущем. Таким образом, при выработке коллективного договора должны быть учтены все три показателя, отмеченных в пунктах а), б) и в).Что касается пункта г), то в идеале он должен быть принят во внимание, но в реальных условиях России регулярный пересмотр ставок заработной платы едва ли принесет желаемый результат наемным рабочим. Во–первых, статистическая информация о динамике цен у нас сильно отстает. Поэтому пересмотр ставок будет базироваться на данных двух – трех месячной, а иногда и полугодовой давности. Во–вторых, фирма всегда будет иметь определенное преимущество в силу того, что она планирует изменения цены своей продукции на будущее, она знает, какой будет цена и в любой момент может ее пересмотреть. Поэтому фирма здесь никогда не попадет впросак. Профсоюз же лишен этой важной информации, вследствие чего повышение ставок заработной платы нередко будет отставать от фактического повышения темпа розничных цен.Ставки заработной платы должны, естественно, устанавливаться соответственно индексу цен на потребительские товары и услуги.VII. Постановка домашнего задания.1. Решить задачу. В некоторой стране объем ВВП, выраженный в неизменных ценах, равен 100 млрд. ЭКЮ. Уровень цен в этом году принимается за 1, а масса денег в обращении равна 10 млрд. ЭКЮ. Гиперинфляция привела к тому, что индекс - дефлятор ВВП вырос в 150 раз, а денежная масса – в 100 раз. Последствием гиперинфляции явилось сокращение реального ВВП на 20 %. Рассмотрите изменения, которые произошли в соотношении между реальным ВВП, уровнем цен, массой денег в обращении и скоростью обращения денег в ходе гиперинфляции. Чем объясняется, что денежная масса выросла в меньшей степени, чем уровень цен? 2. Подготовиться к контрольной работе.VIII. Подведение итогов урока. (Анализируется весь ход урока и его основные мменты, оценивается деятельность каждого ученика на уроке.)IX. Рефлексия «Поговорки – зеркало настроения». (Учащимся предлагается вібрать поговорку, наиболее подходящую эмоциональному состоянию на уроке.)[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть картинку ]

Задача 1
Якщо минулого року індекс споживчих цін становив 110, а цього року 121 %, то яким є темп інфляції?
Відповідь: темп інфляції дорівнює (121 - 110)/110
·  100 % = 10 %.
Задача 2
Заповніть таблицю в графах, позначених знаком (-).
 
Рік
Рівень інфляції
Зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком, %
Темп інфляції
Зростання реального доходу,
%

1
100,00
 
 
 

2
115,00
18
-
-

3
126,00
11
-
-

4
133,00
9
-
-

 
Відповідь:
Рік
Рівень інфляції
Зростання номінального доходу порівняно з попереднім роком, %
Темп інфляції
Зростання реального доходу, %

1
100,00
 
 
 

2
115,00
18
15
3,00

3
126,00
11
9,57
1,43

4
133,00
9
5,56
3,44

 
Наприклад: темп інфляції для третього року дорівнює (126 - 115)/115 = 9,57.
Завдання 3
Унаслідок розширення (збільшення) попиту ціна товару зростає на 25 %. Визначте, як зміниться ціна товару, якщо в країні спостерігається 20%-ва інфляція.
Відповідь: ціна на певний товар зростає під впливом двох факторів: розширення попиту (з коефіцієнтом зростання 1,25) та інфляції (з коефіцієнтом зростання 1,20). Для обчислення загального коефіцієнта зростання їх потрібно перемножити, звідки маємо зростання ціни на товар у 1,5 рази, тобто на 50 %.

· Розробити асоціативне «гроно» «Інфляція це...».
Застосування методу «гронування» допомагає встановлювати зв’язки між поняттями, своїм життєвим досвідом і вже набутими знаннями. Учні виконують роботу індивідуально. Починати складання необхідно з центрального слова (поняття) посередині аркуша паперу (дошки), біля нього записувати слова або фрази, що спадають на думку відповідно до обраної теми. Коли запас ідей вичерпано, необхідно встановити зв’язок між поняттями.





























Из истории инфляции
Закономерности денежного обращения действовали при любой денежной системе, существовавшей когда-либо в прошлом. Даже обращение "ракушечных" денег знало свою инфляцию и дефляцию. Например, когда европейцы обнаруживали остров, на котором находились россыпи ракушек, выполнявших роль денег в Африке, они нагружали корабли этими "деньгами" и обменивали их у африканцев на золото, слоновую кость или другие ценные для Европы блага. Через некоторое время это приводило к сильному повышению цен, и денежная система африканцев приходила в полное расстройство.
Во времена обращения золотых и серебряных денег основной причиной заметного изменения количества денежной массы в стране тоже был внешний источник. Правительство было не в состоянии начеканить сколько угодно золотых денег, т. к. всегда был ограничен запас золота. Поэтому только приток золота или серебра из-за границы в результате завоевательных войн или слишком большого импорта мог сильно увеличить запас денег в стране и таким образом повысить цены. Например, известно, что в Древней Греции после восточных походов греков количество драгоценных металлов увеличилось, и в период с VI в. до IV в. до н. э. цены на товары выросли примерно в пять раз.
"Революция цен" в Средних веках
В Средние века в Европе продолжали обращаться золото и серебро, которые добывались в различных районах Германии, Австрии, а также в некоторых регионах Африки. Путем местной добычи невозможно было сильно увеличить запас этих благородных металлов в стране, и поэтому единственной причиной, в результате которой это могло произойти, оставался внешний источник.
После открытия Америки с середины XVI в. начинается активный ввоз серебра из рудников Перу, Мексики и Боливии. Сначала оно попадает в Испанию, а оттуда растекается по всей Европе. По оценкам историков, в конце XV в. весь запас золота и серебра в мире не превышал 7 тыс. т. А в течение XVI в. было ввезено около 23 тыс. т серебра и 755 т золота. Это означало увеличение количества денег почти в три раза. К каким же результатам это привело?
Во-первых, несколько изменилось соотношение стоимости золота и серебра, поскольку количество последнего увеличивалось быстрее. Если в XV в. это соотношение было равно в среднем 1:11, то в XVII в. оно составляло в среднем 1:15.
Во-вторых, наблюдался устойчивый рост цен на товары и ресурсы, которые выросли в течение XV – XVII вв. на 100 – 200%.
Почему цены возросли только на 100 – 200%, когда количество золота и серебра увеличилось в три раза? Одно из возможных объяснений заключается в том, что в этот период произошла замена многих натуральных платежей (ренты, налогов) на денежные. Это, естественно, увеличило объем сделок (PQ), которые должны были обслуживать деньги, и поэтому поглотило часть возросшего количества денег без увеличения уровня цен.
Любопытно, что цены на различные группы благ выросли далеко не в одинаковой пропорции. Больше всего выросли цены на хлеб и другие продукты питания, в меньшей степени – цены на сырье, в еще меньшей степени – цены на промышленные продукты. Одно из возможных объяснений этого заключается в возрастании численности населения и увеличении участия сельских жителей в промышленном производстве.
Также неодинаковым был рост цен в разных странах Европы. Быстрее и раньше всего росли цены в Андалузии, которая была единственным официальным портом для разгрузки судов с серебром из Америки. Гораздо в меньшей степени цены выросли в отдаленной Восточной Европе (в том числе в России).
Политика государства: "порча", "тираж"...
Существовала также и другая причина изменения количества денег – действия государства. Даже во времена обращения полновесных денег правители, занимавшиеся чеканкой монет, могли заняться так называемой "порчей" монеты, что позволяло заметно увеличить денежную массу. В наиболее примитивном виде это означало следующее: монета обстригалась по кругу самыми обыкновенными ножницами и, если это было не очень заметно, продолжала обращаться, как и раньше. А полученные таким образом "стружки" переплавлялись в новые монеты. Конечно, такой "порчей" занимались не только короли, но и все население. В замаскированном виде это означало уменьшение количества драгоценного металла в монете путем подмешивания примеси и выпуска за счет этого большего количества денег в обращение.
В начале I в. римский динарий чеканился из чистого серебра. Но римское правительство постоянно стремилось истратить больше, чем было в казне, и поэтому занялось "раздуванием" денежной массы. При Нероне (середина I в.) в динарий стали подмешивать 5 – 10% лигатуры (других металлов), при Марке Аврелии (третья четверть II в.) – уже 25%, а к началу III в. это соотношение перевалило за 50% и его перестали вычислять. При Диоклетиане (конец III в.) динарий уже состоял из чистой меди. В результате уровень цен был примерно в 30 (!) раз выше, чем в начале I в. Любопытно, что Диоклетиан пытался остановить путем ограничения своими указами сверху инфляцию цен и заработной платы, но из этого ничего не вышло.
"Порча" денег была очень распространена в Средние века, что вызывало затруднения в торговле и недовольство купцов, которые пытались всячески бороться с такой политикой.
В хозяйствах современных государств обращаются бумажные деньги, которые правительства продолжают иногда "портить" более современным способом – путем "тиражирования" на печатных станках. Государство имеет в руках практически неограниченные возможности по увеличению количества наличных денег в хозяйстве своей страны. В XX в. можно найти примеры увеличения цен в сотни и тысячи раз в результате выпуска в обращение большого количества денег.
Пример наиболее страшной инфляции можно найти в Германии, которая после поражения в Первой мировой войне (разруха, огромный долг победившим странам) находилась в крайнем затруднении и, чтобы найти деньги на заработную плату рабочим, вынуждена была печатать в огромном количестве бумажные деньги. Если в 1914 г. один американский доллар стоил 4,2 немецкой марки, то в конце войны он стоил уже 14 марок, к июлю 1922 г. – 493 марки, к январю 1923 г. – 17 792 марки, к ноябрю 1923 г. – 4,2 триллиона марок (!). Марка оказалась буквально дешевле стоимости бумаги, на которой она печаталась.
Боливия, которая уже известна в истории мировой инфляции как поставщик серебра в ходе средневековой "революции цен", решила побить рекорды инфляции в начале 1980-х. Начавшаяся в 1982 г. инфляция постепенно принимала все более угрожающие размеры и достигла к началу 1985 г. гигантского значения – 25 000% в год!
Еще один пример сильной инфляции можно найти в хозяйстве нашей страны в начале 1990-х гг., когда наше правительство широко использовало печатный станок для получения необходимых денег. Если в 1990 г. цены выросли только на 24%, то в 1991 г. инфляция составила 230% в год, в 1992 – 1730% в год, а в 1993 г. – 1020% в год.
Источник: Http://be. economicus. ru/
Инфляция – единственная форма наказания без законного основания.Милтон Фридман
Инфляция всегда и повсеместно есть чисто денежное явлениеМилтон Фридман.
Инфляция – это когда плохая монета вытесняет из обращения хорошую монету.Томас Грешем (XVI в.)
Деньги портят человека, а инфляция портит деньги.Борис Крутнер
Если все думают, что цены поднимутся, цены поднимутся."Первый инфляционный закон"
То не беда, если за рубль дают полрубля; а то беда, когда за рубль станут давать в морду.Михаил Салтыков-Щедрин
Превышение меры в выпусках бумажной монеты по строгой правде не может быть иначе представляемо, как в виде неприметного похищения части из имущества каждого.Н. Мордвинов
Раньше мы шли в магазины с деньгами в карманах, а возвращались с продуктами в корзинах. Теперь мы идем туда с деньгами в корзинах, а возвращаемся с продуктами в карманах.Пол Самуэльсон
При слабой инфляции колеса промышленности хорошо смазаны и выпуск продукции близок к производственным возможностям. Частные инвестиции весьма оживлены, и работы много. Поэтому многие бизнесмены и профсоюзные деятели говорят, что небольшая инфляция предпочтительнее небольшой дефляции.


























Тема уроку: Зміна природи людиною. Охорона природних комплексів Євразії
Мета:
-повторити та систематизувати знання про особливості природи Євразії;
-формувати знання про найбільш відомі природоохоронні об’єкти материка;
-вдосконалювати вміння та навички визначати та оцінювати наслідки впливу господарської діяльності людини на природу материка, виховувати бережливе дбайливе ставлення до навколишнього середовища;
-розвивати вміння працювати в групах.
Обладнання:фізична карта Європи, карта природних зон Євразії, ілюстрації та фотознімки учнів ,інтерактивна дошка.
Тип уроку:урок-презентація, урок вивчення нового матеріалу.
Очікувані результати:учні зможуть: закріпити й поглибити знання про природні комплекси Євразії, сформувати уявлення про об’єкти, включені до списку Всесвітньої природної спадщини ЮНЕСКО; формувати вміння працювати з додатковими джерелами знань; розвивати мислення, свободу спілкування, готовність до співробітництва, уміння представляти результати роботи.
Хід уроку:
I. Організаційний момент
II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Вступне слово вчителя:
Шановні діти! Сьогодні у нас трішки незвичайний урок.
Я запрошую вас на урок подорож , де екскурсоводами будете ви. Деякі учні отримали випереджальне завдання з презентації природоохоронних об’єктів Євразії, що занесені до ЮНЕСКО. Із метою збереження найцінніших і рідкісних та унікальних культурних об’єктів у 1972 р. ЮНЕСКО була прийнята спеціальна конвенція з їх охорони. Щорічно список Всесвітньої спадщини поповнюється. Сьогодні до нього включено понад 850 об’єктів, які перебувають під захистом не тільки держави, але і ЮНЕСКО. Серед них є природні, культурні й навіть мішані (такі, що мають і природну, і культурну цінність) об’єкти.
Робота в зошитах:
При відборі природних об’єктів беруться до уваги такі критерії:
об’єкт являє собою природний феномен або простір виняткової природної краси й естетичної важливості;
об’єкт є видатним зразком головних етапів історії землі, у тому числі пам’ятником минулого, символом геологічних процесів у розвитку рельєфу або символом геоморфічних або фізіографічних особливостей;
об’єкт є визначним зразком екологічних або біологічних процесів, що відбуваються в еволюції й розвитку земних, прісноводних, берегових і морських екосистем та рослинних і твариннних угруповань;
об’єкт містить у собі важливе природне середовище існування для збереження в ньому біологічного різноманіття, у тому числі зникаючих видів виняткової світової цінності з погляду науки й охорони.
Найбільша кількість таких об’єктів розміщена в Євразії. Сьогодні ми познайомимося з деякими з них.
Складання таблиці:


№

Назва природоохоронного об'єкта

Географічне положення

Мета створення





































III. Вивчення нового матеріалу:
Презентації учнів
Виступають представники від кожної команди, які по черзі розповідають про свій об’єкт і проводять його презентацію. У випадку, якщо проведення електронної презентації неможливе, використовуються матеріали фотовиставки.
Зразки виступів:
1.Національний парк «Плитвицькі озера»
На північному заході Балканського півострова розташоване знамените Динарське нагір’я. Тут уперше були вивчені різноманітні форми карстового рельєфу. Вони утворюються в результаті розчинення водою деяких гірських порід, наприклад вапняків.
У Динарському нагір’ї розміщені Плитвицькі озера. Сумарна різниця між рівнем верхньої й нижньої водойм становить 133 м. Найвище на висоті 636 м розташовані води знаменитого Прощанського озера. Саме вони поповнюють інші 15 озер, останнє з яких розміщене на 500 м нижче.
Національний парк розташовується на висоті від 400 до 1200 м над рівнем моря, тому тут переважає гірська природа. В основному ростуть бук, ялина, сосна, а в північно-західній частині парку у містечку Чоркова Увала перебуває буково-ялиновий ліс з унікальними екземплярами.
Парк також цікавий із погляду вивчення карстових явищ на його території розташовується 20 печер. Особливий інтерес становлять порожнини, що розміщені під водоспадами.



2.Заповідник «Бруківка гігантів»
Більша частина поверхні Ірландії являє собою низовини. Тільки по окраїнах острів оточений горами. Це залишки давньої гірської системи, що в минулому становила єдине ціле з гірськими масивами Шотландії (острів Великобританія).
Із Шотландією пов’язана одна з найбільш уникальних пам’яток природи Ірландії, розташований на північному краї плато Антрим. Це складена базальтами ділянка узбережжя, що називається Козвей-Кост. Вона утворена десятками тисяч масивних стовпів темного базальту, що нагадують органні труби, які стирчать із води.
Історія утворення дивної бруківки розпочалася в часи, коли розширювався водний простір між Північною Америкою та Євразією, що розходилися. У зоні розлому, у яку потрапила територія сучасних Ірландії й Шотландії, активізувалися великі вулкани. Із їхніх жерл викидалася базальтова лава, що відома своєю високою температурою. Її рухлива маса вкривала значні простори, звідси й походить поняття «базальтовий покрив». Такі покриви так само характерні для плоскогір’я Декан і плато Путорана.
Як і будь-яка гаряча рідина, у міру остигання лава стискалася. Коли вона досягла температури кристалізації, виникли тріщини, що розкололи масив на стовпи. У результаті утворилося скупчення базальтових колон, розділених мінімальною відстанню. Верхівки колон утворюють своєрідний трамплін, що починається біля підніжжя скелі й обривається під поверхнею моря.
Схожі на «бруківку гігантів» утворення можна спостерігати й в інших частинах світу. Але там колони більше відрізняються за розмірами й кількістю граней. «Бруківку гігантів» в основному утворюють шестигранні колони. Найвища досягає 12 м.


3.Фіорди Західної Норвегії
В окремих районах світу можна побачити вузькі морські затоки, що вдаються в суходіл на десятки й навіть сотню кілометрів. Їхні розміри настільки великі, що вони добре помітні з космосу. Це фіорди, що в перекладі означає «затока». Вони утворилися в результаті поглиблення річкових долин і тектонічних западин масивними давніми льодовиками.
Для фіордів характерні високі стрімкі схили, велика довжина й неймовірна глибина. Багато які з них оточені водоспадами. Від головного фіорду часто відходять бічні, а ті, у свою чергу, розгалужуються на ще дрібніші.
Кожний із фіордів відрізняється неповторним ландшафтом, кольором води, має інші особливості й визначні пам’ятки. Так, Гейрангер-фіорд, що розміщений приблизно за 280 км на північний захід від Осло, знаменитий найвищими й мальовничими водоспадами. Найвідоміші з них Сім сестер, Фата нареченої та Наречений. Фіорд простягається на 15 км і являє собою відгалуження Стор-фіорду. По берегах розташовуються стрімкі скелі заввишки до 1400 м і льодовики. Уздовж Гейрангер-фіорду зустрічаються також занедбані ферми, деякі з яких розташовані на невеликих майданчиках гірських уступів, тому дістатися їх можливо тільки спеціальними приставними або мотузковими сходами.
Нур-фіорд шостий за довжиною фіорд Норвегії, його довжина 106 км. Максимальна глибина 565 м, максимальна ширина близько 5 км. Фіорд забезпечує легкий доступ до кількох частин льодовика Йостедалсбреєн, найбільшого льодовика континентальної Європи. Уздовж берега прокладений автомобільний шлях, що обходить фіорд, а потім спрямовується в тунель, прокладений під льодовиком.


4.Острів Суртсей
Порівняно недавно у 1963 р. поблизу Ісландії відбулася дивна подія утворився новий острів. Це відбулося в результаті виверження підводного вулкана. Ісландський уряд дав йому назву Суртсей на честь Суртура, бога вогню в скандинавській міфології.
Спочатку вчені гадали, що острів проіснує недовго, оскільки попіл і пемза м’які й не зможуть протистояти хвилям і вітру. Але невдовзі відбулося виверження другого підводного вулкана, що залив тефру розплавленою лавою. Остигаючи, вона утворювала на північному краї острова тверду поверхню. Незабаром лава вилилася і з першого вулкана, збільшуючи розміри острова й утворюючи своєрідний щит, здатний відбити потужні «нальоти» північноатлантичних штормів.
Від 1967 р. активність вулканів знизилася. Незабаром тут з’явилися мохи й лишайники, через 15 років їх налічувалося вже понад 20 видів. У 1998 р. учені виявили перший чагарник.

5.Національний парк «Біловезька пуща»
Значна частина Білорусі й Польщі в минулому була вкрита лісами. Але від XIV ст. тут велося вирубування дерев, у результаті чого площа лісів значною мірою скоротилася. У первозданному вигляді вони збереглися лише в Біловезькій пущі. Її східна частина розміщена в Білорусі, а західна у Польщі.
Ліс і тільки ліс на багато десятків кілометрів саме це вражає людину, що вперше потрапила в ці чудові краї. Тут ростуть 40-метрові ялини, трохи далі цілий масив струнких сосен. Кілька кроків і картина змінюється: з’являються в’язи, липи, вільхи, ільми та граби. Удалині можна побачити могутні дуби, деякі з яких налічують сотні років. Так, за 3 км на схід від села Старе Роматово (Білорусь) росте цар-дуб, вік якого оцінюється у 800 років.
В останні десятиліття поповнився тваринний світ пущі. Тут живуть зубри, бурі ведмеді, європейські олені. Можна зустріти лося й тарпаноподібного коня, козулю й кабана, рись і вовка, лисицю й куницю.
Не менш різноманітним є пташиний світ Біловезької пущі: глухарі, тетереви, рябчики, орли, сови, куріпки, журавлі, чорні лелеки, а також безліч представників водоплавного птаха.

6.Національні парки Сагарматха й Читван
Непал держава, що розташована в Південній Азії між Індією й Китаєм. Його основна частина розміщена в межах Гімалаїв. Інтенсивне вирубування лісів і збідніння тваринного світу обумовили створення в країні національних парків і заповідників. Так, на північ від долини Катманду розміщений Національний парк Сагарматха. Сагарматха це місцева назва Джомолунгми, що височіє в північній частині парку. Його територія включає верхні басейни системи річок Дудх-Коси й Бхоте-Коси і в основному складається з важкопрохідних земель верхніх Гімалаїв.
Сагарматха славиться мускусним оленем, або, як його ще називають, кабаргою. На животі в самців цього виду є залоза, що виділяє муксус сировину для фармацевтичної промисловості. Тому ці тварини були предметом інтенсивного полювання. У цей час через низьку чисельність гімалайської кабарги, торгівля її мускусом заборонена.
Об’єктом Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО є й королівський національний парк Читван, що розташований за 200 км від Катманду. Колись він уважався природним притулком диких слонів. Однак потік туристів набув таких масштабів, що ці тварини пішли звідси. У цей час тут можна спостерігати азіатських носорогів, оленів, диких кабанів, ведмедів-губачів, крокодилів, бенгальських тигрів.


7.Національний парк «Три паралельні річки»
Національний парк «Три паралельні річки» розташований у Сіно-Тибетських горах (Китай). Він включає верхів’я трьох великих річок Азії: Янцзи, Меконгу й Салуїну. І хоча їхні водні потоки прориваються до гирл, що розміщені в різних районах Азії, у верхній течії всі вони блукають у глибоких ущелинах, що розташовані майже паралельно одна до одної.
Цей парк є одним з унікальних зразків не тільки високогірного рельєфу, але і його еволюції. Майже 40 млн років тому в результаті зіткнення Індостану та Євразії виникло це диво природи три паралельні річки й чотири симетричні гірські масиви. На підтвердження в горах на висоті понад 4000 м над рівнем моря вчені виявили сліди викопних морських відкладень.
«Три паралельні річки» найбагатший із погляду біологічного різноманіття район Китаю. Тут сходяться три географічні області: Східна Азія, Південна Азія й Цинхай-Тибетське нагір’я. Завдяки особливостям рельєфу й розмаїтості клімату тут збереглися різноманітні види рослин давніх епох. Річ у тому, що під час четвертинного льодовикового періоду багато представників флори, що населяють Євразію, загинули. Однак більша частина району паралельного протікання трьох річок не була скута льодами. Меридіональне розташування високих гір і глибоких ущелин забезпечило життєздатну смугу, де й збереглися як рослини, так і тварини. Тому сьогодні район заслужено вважається найважливішим «біогенетичним фондом планети». Тут росте п’ята частина всіх рідкісних рослин Китаю, живе більше ніж чверть усіх видів фауни країни.



IV. Закріплення:
Робота з контурними картами:
Пропонується учням нанести на контурну карту Євразії дані природоохоронні об’єкти
V. Підсумки уроку:
Із допомогою умовного мікрофона учні відповідають на запитання :
Що нового дізналися на уроці?
Що навчилися на уроці?
VІ. Домашнє завдання:
Опрацювати текст параграфа. Підготувати випреджальне завдання з теми «Населення Євразії»