міні-лекція для педагогів по формуванню відповідальної поведінки гімназистів

«Відповідальність. Відповідальна поведінка»
«Нacлідки твого вибору –
це ознaкa твоєї відповідальності»
Міні-лекція для педагогів з проблем визначення відповідальної поведінки
Діяльність педагогів і батьків у напрямку формування моделі відповідальної поведінки потребує розуміння змісту цих понять
Відповідальність і безвідповідальність як бажаний варіант і реальність постійно являється об’єктом роздумів дорослих і причиною конфліктів з дітьми. Психологи визначають: «Відповідальність - це здійснювальний в різних формах самоконтроль над діяльністю людини з точки зору виконання нею прийнятних норм і правил».
Сам вислів “відповідальна людина” – це великий комплімент і ознака серйозних відносин.
Дехто вважає, що це характеристика дорослої і зрілої людини, бо лише зріла людина може дати відповідь. Тому, багато переконані, що відповідальність можна покласти тільки на дорослих людей. Але чи це зовсім так?
Кожний з нас переживає різні етапи розвитку і кожен досягає зрілості в залежності від його етапу, на якому він є, то можемо припустити існування різних видів відповідальності. А саме:
I
Відповідальність

Особистісна Колективна
( за успіх або невдачу спільної діяльності, атмосферу в колективі)
II. Зовнішні форми контролю соціуму, що забезпечують покладену на людину відповідальність за результатом діяльності: підзвітність, покарання за невиконання.
Внутрішні форми саморегуляції діяльності; почуття обов’язку; почуття відповідальності.
Кожен з нас може бути відповідальним, але  по-мірі своїх можливостей: фізичних(відносно фізичних навантажень), інтелектуальних(можливості розумового мислення), психологічних(віковий етап, сприйняття світу, внутрішня рівновага, гармонійна єдність), моральних(за вчинене добро і зло), релігійно-духовних(духовні потреби), культурних(культурні обмеження або вимоги).
Часто вживаємо вислів “відповідальна справа” – це підкреслення важливості цієї справи. Саме цей вислів нас налаштовує на важливість того, що є перед нами і у відповідь ми починаємо ставитись до цього досить серйозно.
“Взяти відповідальність” – це взяти на себе обов’язок, що зa кожну річ ми дамо відповідь, тобто будемо здатні пояснити, посвідчити – чому саме так ми зробили, чому саме до такого результату дійшли.
«Відповідальна поведінка» - це механізм необхідний для існування суспільства, існування та ефективної взаємодії в ньому конкретної особистості.
“Покласти відповідальність на плечі іншого” – зіпхнути, перекласти обов’язки на іншого, котрий має продовжити почату справу.
Відповідальність особистості перед суспільством характеризується свідомим дотриманням моральних принципів і правових норм що відтворюють суспільну необхідність. Відповідальність як риса особистості формується в процесі спільної діяльності як наслідок інтеріоризації (внутрішнього, свідомого прийняття як складової свідомості) соціальних цінностей, норм і правил.
Ми часто говоримо про дітей, мовляв: поки малий, ще всього не знає, не розуміє, а підросте – порозумнішає, буде себе розумно та адекватно поводити. Але нажаль, не всі люди стають відповідальними лише тому, що вони дорослішають. Часто і дорослі люди поводять себе вкрай неорганізовано і безвідповідально. З однієї сторони – це дуже погано, адже такій людині буде важко в житті. А з іншої – ну що людина може вдіяти, якщо батьки не навчили, життя не навчило, та ще й самій не дуже і хотілося вчитися.
Безвідповідальна поведінка — це нерозуміння або не бажання розуміння наслідків за прийняте чи не прийняте рішення, діяння чи без діяння.
Безвідповідальність
Причини

Внутрішні Зовнішні
поєднання таких психологічних характеристик дитини, як низький рівень розвитку пам’яті, уяви, сприймання, недостатній розвиток емоційно-вольової сфери, перевтома, невміння виконувати завдання, які потребують посидючості, наполегливості й точності;
наявність певної акцентуації характеру й типу темпераменту.
Наприклад, демонстративні особистості нерідко несвідомо брешуть та хитрують, не аналізуючи наслідків своєї поведінки.
Сором’язливі, помисливі, невпевнені у собі, які, зазвичай, уникають виявляти ініціативу й активність, можуть виявляти надмірну самовпевненість, нещирість і бути конфліктними. Авторитарність дорослих у безпричинному підпорядкуванні їх волі наполягання обов’язковому виконання їх вимог без усвідомлення і внутрішнього прийняття цих вимог; без готовності до очікуваних дій, розуміння алгоритму нормативної поведінки
Несправедливість, занадто висока вимогливість або гіперопіка дорослих –викликає психологічний бар’єр і спричиняє неприйняття поставлених вимог появи яскраво виражених відхилень у поведінці або, навпаки сліпому порядку в сім’ї, у школі.
Байдужість дорослих ігнорування ними потреб і почуттів дитини, відсутність віри у Ії можливості штовхає зневірену незрілу особистість до пошуку нових авторитетів і видів діяльності, навіть суспільно невизнаних і шкідливих.
Наслідки
Безвідповідальні люди у більшості випадків є пасивними людьми у тому, що діється довкола них і в тому, що діється в середині них. Така пасивність звичайно, що позначається погано. Безучacть у житті.
Полегшення буде на початку, бо не буде негативних ситуацій: критики, дорікання, тривожності і переживання за успіх, напруженості від непередбачених обставин. Тa з часом все ж відчувається життя без участі: коли ти нічим не цікавишся, то ніхто не буде цікавитись тобою, коли ти безвідповідальний, то хто захоче підтримувати з тобою відносини.
Безвідповідальність несе з собою невпевненість, напругу у відносинах, сумнів, підозріння.
Натомість відповідальність дає передовсім для самої людини відчуття зрілості, котра визнається іншими. Тебе кличуть на допомогу, з тобою радяться, тебе хочуть включити в команду, щоб разом з тобою зробити справу. Чому? – бо ти надійний.
Щоб виправити ситуацію і формувати відповідальність слід враховувати фактори, які сприяють формуванню відповідальної поведінки.
Люди бояться відповідальності - і це нормально, це природно! Принаймні, в тому її вигляді, в якому вона традиційно у нас усвідомлюється.Але чи можна відповідальності надати «позитивного забарвлення»?
Можна - нам педагогам потрібно:
формувати, позитивний образ відповідальної людини та роз’яснювати види і рівні відповідальності;
стимулювати прояви відповідальності і надавати відповідальності позитивного забарвлення;
вчити бачити позитивні і негативні наслідки і не застосовувати покарання у випадках невдалого виконання завдання, доручення за які дитина взяла на себе відповідальність ( не формувати страх поразки);
вчити аналізувати причини невдачі і шукати шляхи становлення себе як відповідальної особистості.Тобто, закликаючи до відповідальності (себе чи когось), варто говорити не тільки про негативні наслідки у випадку поразки, але й про позитивні, в разі перемоги!Погано бути безвідповідальним, але й нічого не робити, боячись відповідальності – не набагато краще. Побороти ж страх відповідальності перед поразкою може лише сподівання на винагороду у випадку перемоги.
Cпівпраця батьківської громадскості з педколективом
у формуванні відповідальної поведінки гімназиста
Ми являємося сучасниками переламного періоду у природних процесах та баченні людства необхідності зміни життєвої філософії з метою забезпечення майбутнього нашим дітям.
Занепокоєння світової громадськості (ви знаєте про це з ЗМІ) висвітлено конкретними міжнародними Угодами щодо збереження життя на землі та пропозиціями щодо становлення суспільства сталого (стійкого) розвитку. Його будувати нам і нашим дітям, тому бажано зрозуміти, що саме кожен з нас, наші роди, наші громадські організації і виробничі колективи можуть зробити. Допомогти може Концепція Освіти сталого розвитку (ОСР) на базі якої розроблені Програми реалізації освіти різних рівнів, у тому числі і нашої гімназії.
У порівняні з іншим навчальними закладами нам зручно було інтегрувати ці програми з діючою в СШ № 95, а потім гімназії, системою керівництва самовихованням та саморозвитком гімназистів.
Наша діяльність щодо реалізації вказаних документів була осучасненням та логічним продовженням багаторічної діяльності на вищому рівні.
Сталий розвиток має 3 аспекти: соціальний, економічний і екологічний. Ми (творча група педагогів гімназії), розуміючи що головним нашим завданням є формування нових ціннісних орієнтирів та відповідальної поведінки – обрали 5 аспектів – морально-етичний, екологічний, правовий та євроінтеграцію, і побудували модель бажаного результату навчання гімназиста в КГ №95 – яку можна образно уявити у вигляді п’ятигранної піраміди – символу гармонійності та прагнення до нових звершень. Гармонізація може бути досягнена тільки спільними зусиллями: самого учня, батьків та педагогів.
Згідно досліджень психологів знання стають позитивно спрямованими діями через емоційний інтелект і мотивацію робити добро, удосконалювати себе і оточуючий світ. Ви спостерігали в житті, що і дорослі і діти у своїй більшості знають як слід поводитися, але далеко не завжди цього дотримуються. Можливо, власна установка на творення добра і власний розвиток допоможуть нашим дітям ліквідувати цей недолік і отримувати не тільки менше зауважень і життєвих ударів, а більшого успіху у найвищій людській потребі – самореалізації. Тому шляхи реалізації нашої моделі розроблені по кожному з 5 аспектів і передбачають спільну діяльність педагогів і батьків у всіх складових та самоосвіту, саморозвиток волі і необхідних якостей нашими дітьми.
ПРИТЧАУсі, хтось, кожен, ніхто
Це розповідь про чотирьох осіб, які називалися УСІ, ХТОСЬ, КОЖНИЙ і НІХТО.
Треба було виконати Якесь дуже важливе завдання і Усі були впевнені, що саме Хтось це зробить.
Кожний міг це зробити, але Ніхто не зробив.
Хтось розгнівався, тому що це було завдання Кожного.
Усі вважали, що саме Кожен може виконати це, та Ніхто не зрозумів, що саме Усі цього не зроблять.
Закінчилося тим, що саме Усі обвинувачували лише Когось, бо Ніхто не виконав того, що Кожний міг зробити САМ.
Отож, дбаймо всі РАЗОМ, щоб таких історій не складали про нас…
РЕКОМЕНДАЦІЇ
Щодо реалізації відповідальної поведінки випускникаЗ метою виконання Комплексної програми «Освіта для сталого розвитку» та реалізації моделі відповідальної поведінки випускника гімназії:
здійснювати взаємодію педагогів, батьківської громадськості і гімназистів у здійсненні переходу від зовнішньої відповідальності (під контролем дорослих) до внутрішньої ( під самоконтролем з боку учня);
формувати, позитивний образ відповідальної людини та роз’яснювати види і рівні відповідальності;
стимулювати прояви відповідальності і надавати відповідальності позитивного забарвлення;
вчити бачити позитивні і негативні наслідки і не застосовувати покарання у випадках невдалого виконання завдання, доручення за які дитина взяла на себе відповідальність ( не формувати страх поразки);
вчити аналізувати причини невдачі і шукати шляхи становлення себе як відповідальної особистості;
здійснюючи керівництво самовихованням гімназистів враховувати внутрішні і зовнішні причини, що можуть обумовлювати безвідповідальну поведінку і спрямовувати саморозвиток та самовдосконалення у напрямку самокорекції недоліків (непосидючість, низький рівень наполегливості тощо) та саморозвитку волі і самоконтролю;
виховувати відповідальність у учнів власним прикладом відповідальної поведінки.