Чорнобиль не має минулого

Відкрита виховна година «Чорнобиль не має минулого»
(Лунають поминальні дзвони. Звучить «Реквієм» В.Моцарта). СДАЙД 1
1-й ведучий.СЛАЙД 2
Чи знаєш ти, світе,
Як сиво ридає полин,
Як тяжко, як тужно,
Моєму народу болить?!
2-й ведучий.
Журбо моя! Зажуро!
Ти сива, сиза, біла!
Ти чорний біль! Чорнобиль!
Ти у моїй крові!
УЧИТЕЛЬ Шановні присутні! Сьогодні ми проведемо урок пам'яті про трагедію Чорнобиля.СДАЙД 3
Чорнобиль... Мертва зона... Сьогодні такі слова гірким болем відлунюються у серцях. Заростають деревами, кущами, травою опромінені села. Вони порожні, мертві. Поступово руйнуються хати. Разом із ними руйнуються, зникають неповторні цінності поліської давнини.
Про жахливу подію важко згадувати, страх проймає душу при згадці про мільйон загиблих людей, особливо молодих, які помирають повільно, але в тяжких муках. Ще багато століть ця трагедія буде нагадувати про себе вадами у новонароджених.
Ранок... Чорний ранок...СДАЙД 4
26 квітня 1986 року.СДАЙД 5
О1 годині 23 хвилині 40 секунд, коли всі безтурботно спали, над четвертим реактором Чорнобильської АЕС нічну темряву розірвало полум'я. Мирна, щаслива весна перестала існувати для українського народу.
1-й учень.СДАЙД 6
Зоря полинова горить
І осяває в дооколіПорожні села, ниви голі,Бур'ян, що з вітром гомонить.Печать і пустка - на віки.Мов сльози, роси серебріють.І страшно, хижо, дико виютьВ безлюдній Прип'яті вовки.
2-й ведучий. СДАЙД 7
З руїн реактора виривається стовп вогню, пари, уламки перекриттів, блискучих труб, палаючих шматків графіту. Стовп стрімко, як фантастична ракета, піднявся в небо, освітлюючи корпуси атомної, річку з верболозами. Вогненний стовп завмирає на висоті 1,5 км. На вершині його утворилась світла куля, яка наче засмоктує себе цей примарний стовбур, всередині якого щось рухається, згортається, випробовується, але сам він стоїть над нічною землею, як ялинкова іграшка кривавого кольору. Ніч безвітряна. І стовп стоїть між небом і землею, наче вагається, куди ж йому пустити свій корінь.
СЛАЙД 8
1-й учень Зойкнула Земля чаїним криком:
2-й учень – Сину, вбережи і захисти!
1-й учень Вийшла мати із іконним ликом:
2-й учень – Йди, синочку. Хто ж, коли не ти?
1-й учень Спалахнуло небо, впало крижнем:
2-й учень – Сину, вбережи і захисти!
1-й учень Вийшла Жінка з немовлятком ніжним:
2-й учень – Йди, коханий. Хто ж, коли не ти?
1-й ведучий.СДАЙД 9
За покликом рідної землі на захист свого народу першими до палаючого реактора по тривозі прибули пожежні з охорони Чорнобильської АЕС на чолі з начальником караулу Володимиром Правиком.
2-й ведучий.
23-річний Правик, як потім було встановлено комісією, вибрав найбільш правильне рішення - направив свій загін із 14 чоловік на дах машинного залу площею в 500 квадратних метрів. Адже в цьому залі знаходилися всі турбіни, через нього йшли численні кабелі високовольтної лінії, які від вогню могли б перетворитися на бікфордів шнур.
1-й ведучий. СДАЙД 10
Незабаром прибуло підкріплення з міста Прип'яті на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком. Вступивши у вируюче полум'я, у смертельну небезпеку, якою дихав реактор, пожежні в ту ніч, не шкодуючи сил, ні самого життя, виконали присягу на вірність народу України.
СДАЙД 11 (Лунає музика з кінофільму «Приборкання вогню»).
3-й учень.
Вогонь і землю зріднили собою,
І кипіла у них під ногами земля.
Навіть небо двигтіло од вогненного болю,
І тривога палюща долітала здаля.
А трагедія кожную мить наростала,
Мов зібрала зі світу пожежі, розплати, війну.
І немов з Хіросіми, з безодні повстала
Перед людством, відкривши свою таїну.
Як спинити її - нуртувало єдине бажання.
Не терпілось, не ждалось - загрожував згаяний час.
Невпокорене атомне випробування
Впало вперше, пожежники мужні, на вас.
2-й ведучий.СДАЙД 12
А вогонь все лютував, не вщухав. Коли на місце аварії прибув начальник пожежної частини майор Телятников, то побачена картина приголомшила його.
1-й ведучий.СДАЙДИ 13, 14, 15
Відкритий реактор, а зверху над його смертоносним радіаційним диханням, на величезній висоті, приблизно в 70 метрів, метушилися маленькі постаті. Майор піднявся на дах машинного залу. З тріском палала вся площина покрівлі. Навкруги разом із вогнем вирував задушливий дим, киплячий бітум пропалював чоботи, розпеченими бризками осідав на одяг, в'їдався в шкіру. До 5-ї години ранку пожежу було ліквідовано. Подув легенький вітерець. І величезний стовп диму, пилу, кіптяви відірвався від реактора і посунув територією України, Білорусії, Росії, сіючи за собою смертоносну радіацію. Ціною життя 28 пожежних було врятовано інші блоки АЕС, Київ, Україну та інші країни від страшної катастрофи.
(На екран проектуються портери 6 пожежних, імена яких називає ведучий). СЛАЙД 16
2-й ведучий.
Ось імена перших жертв Чорнобильського полум'я: Володимир Тишура, Віктор Кібенок, Володимир Правик, Василь Ігнатенко, Микола Титенок і Микола Ващук.
4-й учень.
Перший удар на себе,
Перший вогонь на себе.
Так відчайдушно Данко
Людям віддав своє серце.
З полум'ям стали до бою,
З полум'ям смертоносним.
І заступило собою
Світ, що малий, що дорослий.
(На екран проектується покинуте місто Прип'ять). СЛАЙД-ШОУ 17
Світ з посивілим житом,
З цвітом і гроном калини,
З вічним дитячим сміхом,
Що на вустах батьківщини.
Світ - із лугами, лісами,
З ріками і зорею,
З чистими небесами
Над скупаною землею.
І віддали все, що мали:
Життя - що одно в людини.
Вірю, що ви врятували
Долю моєї дитини.
2-й учень.
Як багато горя... Воно б'є у наше серце, у свідомість. Страшне чорнобильське лихо і досі продовжується, забираючи все нові й нові жертви. СЛАЙД 18
Але я вірю, що пісня у лузі ще озветься, і доля сонечком зійде, з'явиться радісна веселка після чистого дощу над тобою, мій загублений краю.
3-й учень. СЛАЙД 19
У лугах пишається калина, СЛАЙД 19
Біжить по каменю вода. СЛАЙД 20
За руку мати молода СЛАЙД 21
Веде у світ малого сина.
Щебече, мов пташка, дитина, СЛАЙД 22
Цвіте і сяє далина, СЛАЙД 23
Але тривожна і сумна
Лежить під небом Україна.
Здається, ніби мирна днина, -
Проте, Чорнобильська біда
Не проминула без сліда.
І гіркота пече полинна.
Передчуття терзають злі;
Повторювать все важче й важче,
Що вічно будуть син і мати,
І будуть люди на землі.
СЛАЙД 24 (Звучить пісня «На могилі моїй посадіть молоду яворину» у виконанні Степана Гіги).
1-й ведучий.
Пролітають роки. Для людей цей край став мертвим, але природа і далі продовжує життя. Вона мовчки страждає за помилки людей. Природа оживає:
5-й учень
Жасмин цвіте, і трави косять,СЛАЙД 25
І сіно пахне і п'янить.
І йдуть дощі, коли не просять,
І з вітром колос гомонить.
Усе живе жадає жити,
Снаги і сили повне вщерть.
І важко, й страшно говорити,
Що над усім чигає смерть. СЛАЙД 26
1-й ведучий
Радіація встигла наробити багато лиха не лише теперішньому поколінню, але й прийдешньому. Чорнобиль – незаживаюча рана на тілі нашої землі.СЛАЙД 27
У 1986 році виселено з чорнобильської зони 91 тисячу мешканців із 76 населених пунктів. Ще протягом 10 років продовжувалося виселення. До 1996 року переселено 160 тисяч осіб. На даний час усього виселено із чорнобильської зони 166 тисяч населення.
Більше 2 тисяч населених пунктів мають статус постраждалих. СЛАЙД 28
1-й учень.
На грані людства, на краю -
У тривозі атомній стою.
Душа тривожиться, мов птиця:
А що, як висохне криниця?
Тривожиться у полі колос:
Чому замовк пташиний голос?
І вмить здригається планета,
І річка Прип'ять, і річка Лета.
Не все, не все пощезне в світі.
Ще в зорях - сад, земля - у цвіті.
Лист подорожника. Дорога.
Та в серці - атомна тривога.
СЛАЙД 29 (Звучить «Лакримоза» В. Моцарта)2-й ведучий. СЛАЙД 30
З'явившись під знаком біблійної зірки Полин, Чорнобиль став якщо й не розплатою, то найсерйознішою пересторогою варварству, технократичній сваволі, коли дозволяли собі знущатися з природи - одвічної матері й майбутнього, з XXI століття: нам усім, як попередження - схаменутися, задуматися про цивілізацію поки не пізно.
(Тихо лунає «Ameno»). СЛАЙД 31
ВЧИТЕЛЬ (запалює свічку). Свічка поминальна і свічка Надії... 26 квітня полум'я свічок у кожному домі зіллються в одне полум'я Віри! Ми будемо жити.
2-й учень
Чи буде квітень, як завжди,
Дарунком весняної здоби,
Чи власним іменем біди
Ми назвемо його «Чорнобиль»?
Чи, може, викинем його
З календарів своїх, допоки
Нас темний грітиме вогонь
Ще не відкритих ізотопів?
Сумління мисль не має меж,
її спинити годі. І ти, Чорнобилю,
Ти теж не маєш меж сьогодні.
СЛАЙД 32 (Звучить п'єса «Аве, Марія» Ф. Шуберта) 5-й учень.
Роде наш небесний! Народе Божий, неоплаканий! Прости, народе Божий! Прости цю прокляту землю, цей милий рай, на якому оселився диявол. Усіх нас, грішних, прости, що мовчали, за упокій твій молебнів не справляли, поминальних свічок не світили, обідів за тебе не робили. І ми покарані за безпам’ятство. І до нас озвалося лихо. Нагодовано і нас смертоносним плодом, горить і над нами лиховісна, непогасна свіча.
(Лунають дзвони) СЛАЙД 33
2-й учень.
Чорнобиль... Нині це слово знає весь світ. Тепер цю траву не назвеш незабудкою. Чорнобиль - мука і трагедія, це подвиг і безсилля, це пам'ять, це наш нестерпний біль. Учитель.
І наша пам'ять багатьох наступних поколінь знову і знову буде повертатися до трагічних квітневих днів 1986 року, коли ядерна смерть загрожувала всьому живому і неживому.
Трагедія Чорнобиля розбудила нашу совість.
Дзвони Чорнобиля закликають: «Пам'ятайте!».
ХВИЛИНА МОВЧАННЯ СЛАЙД 34
1-й учень.
Щоб наша дума й дорога
Єднали глибину і вись, -
Волає чорнобильська пересторога:
- Людство, зупинись!
2-й учень
На землі, у домі вселюдському,
Суперечностей і негараздів - тьма.
Будьмо, люди, обережні в ньому,
Іншого житла у нас нема!
Учитель
На завершення нашої зустрічі я хочу вам запропонувати відеофільм «Вічні сльози»
(Відеофільм Ксенія Симонова, майстер піщаної анімації, з композицією «Вічні сльози») СЛАЙД 35, 36
Учитель
Урятований світ — найкращий пам'ятник тим, хто загинув у чорнобильському пеклі. Пам'ятаймо про них і робімо усе, щоб ніколи не падала на землю гірка зірка Полин...
Дякуємо всім за увагу!