Сценарий С нами Святой Николай
З нами Святий Миколай
(Святкова поетична композиція для учнів 1 – 4 класів)
Зображення зимового села, природи.
Голос за кадром.
Коли зимонька надходить,
Земля примерзає,
До діточок йде у гості
Свято Миколая.
Як чекають! Листи пишуть,
Дають обіцянки,
А в переддень свята чемні,
Вже з самого ранку,
Образочок Миколая
Всі собі виймають
Й на колінця перед Отцем
Чемно припадають.
Святий Отче Миколаю,
Ласкою багатий,
Не обійди нас, благаєм,
Зайди в нашу хату.
Ми чекаємо гостинців,
Дарунків чудесних,
А при тім просити будемЩе й дарів небесних.
Дай здоров’я нам кріпкого,
Розуму та волі,
Дай нам миру і спокою,
Ще й доброї вдачі.
Ведуча – господиня :
Добрий день , мої любі друзі ! Я бачу , що тут уже зібралися всі , тож можемо починати нашу святкову програму . До речі , скажіть , а чи знаєте ви, яке сьогодні у нас свято ?
Діти : Святого Миколая !
Господиня : Так , дійсно , У нас сьогодні 19 грудня - день Святого Миколая ! Сьогодні ми всі відзначаємо свято Миколи – Угодника чудотворця .
( Чути дзвоники , шум …)
Господиня : Ой ! Що це ? Що сталося ? ( В зал залітає сорока) .
Сорока:
Дзелень , дзелень , дзелень , дзелень !
Всім добрий день , всім добрий день !
Лечу сьогодні я із лісу ,
Новин несу цілу валізу .
Проснулась – в лісі вже зима , Проходу вже ніде нема .
Заснули скрізь сади веселі ,
Заснули в парках каруселі ,
Заснули поле , річка й гай ,
Не спить лише школярський край .
Господиня : Ти чого розскрекоталася , білобоко ? Справді Зима вже прокинулася й одягнула все навкруги в зимовий одяг . Вона навіть зателефонувала Миколаєві , допомогла йому зібрати подарунки для чемних діточок , підморозила чортикові хвоста , заморозила його різочки .І навіть зірочок попросила , щоб вказали Миколаю шлях до діток , які так його чекають .
Сорока : Ну добре , добре , переконала ти мене .Залишуся я тут ,побачу чи насправді прийде до вас сьогодні Миколай .
Господиня : Залишайся . Ось тобі кожушина щоб ти не замерзла і дивись . ( Звучить мелодія . Заходить Зірочка )
Зірочка : Всім привіт , мої гарненькі,
Я є зірочка ясненька ,
Я на свято Миколая
Йому завжди допомагаю ! Я сідаю на хатки ,
Зазираю у шибки . Є у мене і сестриці
Мої вірні помічниці . ( Виходять Зірочки . Звучить мелодія .)
1- а Зірочка : Ми – зірки ясні ,
Злетіли на землю з високості
Подивитись , як на Україні Чекають Святого Миколая в гості .
2-а . Люба Зірочко – сестричко ,
Ніч сьогодні – чарівниця.
Нам сьогодні спатоньки
Зовсім не годиться .
3-я . Їде , їде Миколай
В український славний край .
Він несе нам мир і волю,
Незалежність , кращу долю .
4-а . Миколай – наш доброчинець ,
І для всіх в нього гостинець .
Україну він вітає ,
Про усіх діток він дбає . ( Танок Зірочок ).
До святкового залу забігає Зайчик .
Зайчик : Добрий день усім ! Які ви всі гарні ! А чому це ви всі так понаряжалися ?
Господиня: Ти , що , Зайчику , не знаєш , чи забув ? У нас же свято !
Зайчик : І не забув , і не знаю !
Господиня : Ой – ой – ой , Зайчику ! А ось діти наші знають . Хочеш послухати , яке сьогодні свято ? Сідай біля Сороки та слухай . Діти розкажіть нашому Зайчикові , яке сьогодні свято ?
( Виходить група дітей )1-й . Ну , гаразд , Зайчику , слухай . Ось тобі книжечка у ній написано про малого Миколая . А ще послухай : Було це дуже і дуже давно , у 280 році .
Зайчик : Коли , коли , якого року ?
1-й .280-го.
Зайчик : А це більше ніж у мене пальчиків на лапках ?
1-й . Більше .
Зайчик : Зрозумів !
1-й. Тоді не перебивай мене і слухай . Жив у місті Мирах , у Малій Азії хлопець Миколай . Був він сиротою , бо батьки його рано повмирали і залишили синові велике майно .
2-й. У серці Миколая була велика доброта , і він вирішив роздати своє добро бідним .Кожної ночі накладав Миколай повен мішок їжі: - м’яса , хліба , медяних паляниць , а також одягу і грошей . Непомітно від служби виходив з дому , розносив по селу та розкладав біля порогів гостинці для бідних . А вранці придивлявся із даху свого дому , як раділи бідні діти .
3-й. Старший слуга Миколая затривожився , коли побачив , що в коморах щораз стає менше припасів . «Напевно, хтось їх краде»- подумав він. Треба зловити злодія !» . І він почав щоночі слідкувати й одного разу йому вдалося зловити «злодія». Яким же було його здивування , коли він упізнав свого господаря .
4-й. Коли помер Миколай і його душа стала перед Господнім престолом , Господь спитав: «Чого бажаєш , мій Миколаю, в нагороду за добре життя на землі?» - Нічого не бажаю, тільки дозволь мені ,Боже , сходити час від часу з неба на Землю і відвідувати дітей .
5-й. Усміхнувся Господь і сказав : - Знав я яким буде твоє прохання. Тож дозволяю тобі щороку в день твоїх іменин сходити на Землю. Відтоді кожного року , в день своїх іменин – 19 грудня – Святий Миколай ходить по землі і розносить добрим дітям дарунки.
( Пісня «Ой, хто, хто Миколая любить»)
Господиня : А ще напередодні свята існує звичай писати листи до Миколая . Давайте послухаємо що ж попрохали наші діти у Миколая .
Я Святого Миколая
У віконце виглядаю,
Жду даруночків, благаю,
Бо я слухав тата-маму.
Святий та добрий Миколай,
До нас у школу завітай,
На нас, маленьких подивися
І подарунків всім нам дай.
Святий Миколаю, прийди до нас з раю,
Принеси нам дари кожному до пари.
Цукерочок смачненьких, булочок пишненьких,
Книжечок багато читати у свято.
Святий Отче Миколаю,
Нашу хату не минай.
Подаруй мені на втіху
Величезну торбу сміху.
Ще й здоров’я для родини,
Красну долю для Вкраїни.
Мій Святенький Миколаю,
Приходи скоріш, благаю.
Я до тебе помолюся
І тихенько пригорнуся.
Щастя дай моїй родині
І коханій Україні.
Гоподиня. Ну що , Зайчику , сподобалося тобі? А вам , вам , діти ? Всі сьогодні чекають подарунки від Миколая , у кожній хаті. Подивіться, як учора , надвечіря Святого Миколая, сталася така подія.
Маруся. 6х6=36, 6х7=42, 6х8=
Роман. 70!
Маруся. Залиш, а то поскаржуся мамі!
Роман. Ябіда-корябіда.
Оля. Спокійно, діти! Невже гарно так сваритися братові з сестрою.
Софійка. Та ще перед самим Святим Миколаєм. Добре заслуговуєте собі на різки.
Маруся. Ах, я забула! Завтра Святого Миколая! Що тоді він нам принесе?
Роман. Тобі, напевно, різку – таку довгу, таку широку, сажею обліплену, мотузкою обчіплену.
Маруся. А тобі вночі поставить в головах мітлу, таку височезну, таку широчезну, раками по підтикану, жабами позавивану.
Роман. Де це ти бачила, щоб на мітлі раки і жаби водилися, та ще й взимку!
Оля. Діти! Залиште пересварки, бо нам вчитись не даєте. Закінчуйте швидше уроки, бо незабаром надійде мама, і будемо вечеряти.
Маруся. 7х2=14, 7х3=21…
Оля. Ну, годі вже вчитися, темно. Треба лампу засвітити.
Софійка. Ні, не треба світити, посидимо так трохи, поки мама прийде.
Роман і Маруся. Так! Так! А ти нам, Олю, щось розкажеш!
Оля. А про що вам розповісти?
Маруся. Про Святого Миколая! Як він по світу ходить, як дарунки дітям носить. Що, кому, за що?
Роман. З білим Ангелом небесним і з чортиком хвостатим.
Оля. Тож, послухайте! Ось розкажу, як там у небі готуються до завтрашньої днини, щоб дітям радість принести.
Ой, там в небі рух тепер на диво:
Шиють, ліплять, місять тісто.
За всім доглядає уважно Діва Мати,
Марія Пречиста.
Ось принесли з Божої книгарні
Книжечок усяких пребагато,
Є казки там, віршики прегарні,
Та й іконки для світа малого.
Позсипали ангели у міхи
Всі дарунки, все добро чудове.
Вже готов Микола до дороги.
Маруся. Ой, як гарно! Так хотіла б я побачити Святого, але він так нишком ходить, що ніхто його не бачить, лиш дарунки підкладає вночі під голову.
Роман. Ах, коли б я його побачив, то попросив би…
Оля. Що такого?
Роман. Набір фарб для малювання.
Маруся. А я багато барвистого паперу для витинання.
Софійка. А я - книжечку!
Оля. Як будете сьогодні лягати спати, помоліться щирим серцем до Святого Миколая. Може він вас почує, й подарує те, що так просите для себе.
Роман. Так справді буде?
Софійка. Може.
Роман. Тобі різка.
Маруся. Тобі різка, ще і довжелезна!
(Сміються і вибігають)
Софійка. Лягаєм скоріш спати, щоб Миколай до нас прийшов.
(Під музику діти уходять, гасне світло, на екрані зображення )
Ангел І. Ой як тихо.
Ангел ІІ. Це добре, бо зараз прийде Миколай роздавати подарунки.
Ангел І. В хаті цій хороші діти,
Добрі, щирі і привітні,
Вміють Бога шанувати,
Батька й матір поважати.
Ангел ІІ. Хоч маленькі ручки мають,
Але вдома помагають.
Тож за чемність, доброту,
Будуть мати дяку не аби-яку.
(Стук у двері, заходить чортик)
Чортик. Довкола ніч, судома зводить тіло,
А їсти нічого і горло заболіло.
А голод ну такий, що ледве копита тягну,
Я б вже з’їв цукерку, мармеладу, горішок, грушок, марципанів,
Яблука, бананів.
Ой, яка холодна тут зима,
А в пеклі холоду нема.
Я без шапки та кожуха, відмерзають мої вуха.
(Музика заметілі)
Чув я, що у цій оселі дітки,
Наробили батькам збитки.
Де вони тут поховались?
Чом зі мною не привітались?
Ангел І Що за шум ти учинив?
Ангел ІІ. Дітей побудеш.
Чортик. Та ось прийшов на дітей подивитись, погані вчинки позаписувати, щоб знати скільки різок приготувати.
Ангел І. Ці діти добрі і чемні, їм треба щось подарувати.
Чортик. Чемні? Ха, ха, ха! Ось нема ще й години, як сварились.
Ангел ІІ. Жартували, як звичайні малі діти.
Чортик. Жартували? А забув, як твій Роман штовхав Софійку, забрав миску у сусідки?
Ангел ІІ. Правда, забрав. Але віддав їй за те Ангел І всі гроші, що дістав на іменини.
Ангел І. Зважимо все добро і зло на цій вазі небесній.
Чортик. Ось тут сварка, тут штовханина, а тут шиба, тут непослух мамі, ось незамовлена молитва.
Ангел ІІ. Тут подарунок сестрі…
Чортик. Не зрівняє гріхів подарунок!
Ангел І. Що робити? Треба хлопчину рятувати!
Ангел ІІ. Ах, згадав! Він і сам добре вчиться, і товаришам допомагає! Колись цілий місяць у дощ-негоду кожен день ходив до свого друга додому, коли той хворів і вчив разом з ним уроки.
Ангел І. І Марійка добра дитина, чепурна, гарно вчиться.
Чортик. Гарно? Ха, ха, ха! А таблички множення не вчить та ще й досі не знає!
Ангел ІІ. А подругам допомагає…
Чортик. А всі цукерки з шафи витягла.
Ангел І. То не для себе, для хворих діточок.
Чортик. Гнівалася на брата.
Ангел ІІ. Зате, яка вдома помічниця! І прибере, і підмете в кімнаті. А ціле літо у квітнику порається. Старшим у всьому допомагає.
Ангел І. І старша, Софійка, тихе дівчатко, вдумливе, а в науці – перша в класі.
Чортик. Тиха, вчена, але горда. Над усіх в класі несеться, непривітна.
Ангел ІІ. А гординя – гріх великий.
Ангел І. Батьків завжди слухає та поважає.
Чортик. Не з любові, а з гордині, що вона, бач, добра дитина.
Ангел ІІ. Але вона старанна в науці, слухняна.
Чортик. Не зрівняє гріхів послух!
Ангел І. Що робити? Як дівчину врятувати?
Ангел ІІ. Знайшов! У церкві вона щиро молилася за сиріток і за покинутих діток і поклялася, що своє життя присвятить допомозі бідним дітям. Ще і плакала. А сльози за інших пролиті – найкращі у Бога перли.
Чортик. А все ж різок їм залишу, аби знали, що був тут Антипко з пекла родом, що діточок не забуває, що про них дбає.
(З являються господиня, зайчик та сорока)
Господиня : Мені здається , що настав час покликати Миколая ?
Зайчик. Зачекайте, кажуть, що в ніч можна почути срібні дзвіночки — то на санчатах їде Святий Миколай.
(Танок дзвіночків.)
Сорока. Гарні діти, молодці. Вмієте співати, танцювати. І це все? Тільки за співи і танці Святий Миколай подарунків не дає.
Господиня: Ми зараз тобі доведемо, що тут зібралися ще й дуже розумні дітки. Зараз я вам прочитаю вірш, а ваше завдання закінчити його. Отже розпочинаймо…
Порошинки білі нам лоскочуть … (щічки),
Вдягнемо тепленькі, гарні … (рукавички).
Підемо на зустріч свята … (Миколая),
Все навкруг велично, весело … (співає).
Чудо, чудо … (Миколай),
Нас зі святом … (привітай),
Бо усі радіють …(люди),
Ллється пісня скрізь і …(всюди),
Чудом називають у дитини очі,
сонце на … (світанку), місяць серед … (ночі).
Навчи, Миколаю, як нам гідно жити,
Всім бажати … (щастя), серцем не черствіти.
Сорока. Дякую, дякую! Гадаю вже прийшов час покликати Миколая.
Господиня. Давайте разом дружно тричі скажемо: «Миколаю, Миколаю, ми давно тебе чекаєм!»
Пісня «Ой, хто, хто Миколая любить»
(Мелодія, дзвіночки, зображення Святого Миколая)
Голос за кадром. Святий Миколай : Нарешті ті я дістався до вашої школи . Думав не потраплю на свято Але все гаразд . Минув багато перешкод я на шляху і приніс вам багато дарунків . Я надіюсь, що всі діти які тут були слухняні , добре навчаються . Бо дарунки оці я просто так не даю , тільки за хороші справи я розв’яжу свою торбинку . Ану , хто в цім році зробив найкраще діло , Хай стане переді мною сміло , Хто був скромний , добрий і привітний , Той одержить подарунок гідний !
( Миколай вручає подарунки ) .