Проект Знаем! Любим! Сбережем!

САМІЙЛІВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІІ СТУПЕНІВ
ГРОМАДСЬКИЙ ПРОЕКТ
«ЗНАЄМО!
ЛЮБИМО!
ЗБЕРЕЖЕМО!»
КЕРІВНИК ПАРИЛОВСЬКА ГАЛИНА ІВАНІВНА
ЧЛЕНИ ІНІЦІАТИВНОЇ ГРУПИ:
СОЛОДЬКО ВЯЧЕСЛАВ ІЛЛІЧ
ФАЛЬ ОЛЕНА ІВАНІВНА
ФУРСОВА ТЕТЯНА ПЕТРІВНА
САМІЙЛОВЕ – 2013
АНОТАЦІЯ
Ми живемо на безмежних просторах колишнього Дикого Поля, зміненого, до невпізнанності, людиною. Самійлівська сільська рада, на території якої мешкає близько 1100 чоловік, межує з заповідником «Хомутовський степ», який занесений в спеціальний реєстр ООН, як той, що має важливе наукове значення. Окремі представники унікальної степової флори та фауни зустрічаються не тільки в заповіднику (адже живуть вони за законами природи і для них кордонів, визначених людьми, не існує) й дуже часто знищуються випадково через незнання. Проводячи роз’яснювальну роботу, ми підвищимо екологічну культуру громади, а залучення до цієї роботи батьків і людей старшого покоління дозволить забезпечити наступність між поколіннями. На території громади мешкає 3 дитини-інваліда. Залучення їх до фотографування, створення буклетів, виготовлення штучних квітів прискорить процес їх реабілітації.
Люблю і знаю,
Знаю і люблю.
І тим повніш люблю,
Чим більше знаю.
Ю. Єфремов


ВСТУП
Донеччина… Край овіяний легендами та оспіваний в піснях. Частина колишнього Дикого поля, в якому наші далекі пращури потопали в морі трав та квітів, змінене, до невпізнанності, сучасною людиною… Хто ми: сторонні спостерігачі чи справжні патріоти рідної землі, які вболівають за сьогоднішній й прийдешній дні? Любов до рідної землі народжується в серці кожної людини з молоком матері і проноситься через усе життя….
Мета проекту:
Залучення жителів громади Самійлівської сільської ради до активної діяльності з вивчення й збереження природи рідного краю, організації природоохоронних акцій, реабілітації дітей-інвалідів.
Задачі проекту:
Організувати роботу по вивченню природи рідного краю (проведення екскурсій, експедицій, зустріч зі старожилами громади, представниками природоохоронних організацій).
Систематизація зібраного матеріалу.
Провести природоохоронні акції, створити постійно діючу фотовиставку «Краса та біль рідної землі».
Розповсюдити інформацію про результати.
Очікувані результати:
- на основі зібраного матеріалу буде створений DVD-фільм «Знаємо!Любимо! Збережемо!»;
- учні поглиблять свої знання про вплив географічного положення на природні умови, а людини – на навколишнє середовище;
- набудуть практичних умінь працювати з різними джерелами інформації та їх аналізом;
- робота над проектом буде сприяти формуванню активної громадянської позиції учнів;
- дозволить учителям скорегувати подальшу роботу;
- зв'язок у системі «школа-родина-громадськість» стане глибшим.
Методи реалізації:
екскурсії, пошукова робота, спостереження, групова співпраця.
Учасники проекту
учні 5-8 класів, учителі, батьки, громадськість, партнерські організації
ОСНОВНА ЧАСТИНА
Етапи реалізації
І етап – підготовчий:
- узгодження змісту проекту з партнерськими організаціями, які зможуть надати допомогу
- визначення мети й очікуваних результатів
- формування груп
- розробка критеріїв оцінювання.
ІІ етап – збір необхідної інформації:
екскурсії в заповідники «Хомутовський степ» та «Кам’яні могили»;
ґрунтовне вивчення рослинності своєї місцевості;
фотографування;
робота в сільській бібліотеці;
консультації фахівців;
розповіді батьків, односельців.
ІІІ етап – визначення напрямів діяльності:
- систематизація, аналіз і узагальнення отриманих матеріалів;
- вибір найбільш актуальних, цікавих, оригінальних матеріалів для створення фільму та буклетів
ІV етап – реалізація запланованої діяльності:
- створення матеріальних продуктів проекту;
- підготовка до презентації
V етап - презентація проекту:
- проведення позашкільного заходу;
- демонстрація фільму на батьківських зборах;
- виступ у пресі
VІ етап – оцінювання результатів проекту:
- узагальнення отриманого досвіду
- анкетування учасників проекту
- обговорення з учасниками проекту його результатів, прорахунків та недоліків
Умови реалізації:
- чітке планування діяльності і послідовне виконання етапів проекту;
- визначення й обґрунтування часових рамок;
- підтримка діяльності школярів партнерськими організаціями, батьками.
Аналіз роботи над проектом
Разом з учителем географії, Париловською Г.І., учні вивчали різні види ландшафтів. Головний акцент було зроблено на рослини як індикатори зміни природного комплексу. Діти усвідомили, що поява одних та зникнення інших видів не відбувається спонтанно, це – результат зміни інших компонентів комплексу. Свої знання вони розширили на практичних заняттях з біології, вчитель Солодько В.І., знаходячи приклади взаємозв’язку та взаємозалежності між різними видами рослин. А яким цікавим виявився світ легенд та переказів про рідний край, що розкрився перед ними на практиці з літератури (вчитель Фаль О.І.) та історії (вчитель Цебро В.В.). Чимало корисного дізналися діти під час збирання фольклорного матеріалу, спілкуючись з дорослими. Чудовий і неповторний світ української пісні, яка не може обійтися без порівняння парубка з барвінком, а дівчини – з калиною та вербою, розкрив перед учнями Фаль С.С.
Завдяки партнерській підтримці з боку громади відбулися екскурсії в заповідники «Хомутовський степ» та «Кам’яні могили». У першому учасники проекту були підкорені краєвидами первозданного степу, того, що надихав на творчість митців різних часів: художників, композиторів, поетів, письменників, кінорежисерів. Тільки стоячи посеред безкрайого смарагдового океану, можна усвідомити чому, об’їхавши багато місць тоді ще Радянського Союзу, відомий режисер С.Бондарчук саме тут знімав перші кадри фільму «Степ» за однойменним твором А.Чехова. Та який же степ без коней. Саме про вивчення впливу копитних тварин на рослинний покрив степу розповів директор заповідника Мордатенко Л.П..
В заповіднику «Кам’яні могили» ми стали учасниками грандіозного козацького свята – церемонії вшанування пам’яті загиблих русичів під час битви на Калці (відзначається щорічно в останню суботу травня) та фольклорному святі «Козацькому роду нема переводу». Неможливо словами передати той захват, з яким діти та дорослі спостерігали унікальний ландшафт, створений виходами гранітів на поверхню. Одна справа – дізнатися про нього на уроці, прочитати в книжці й зовсім інша – доторкнутися до кристалічної породи й усвідомити, що виникла вона понад два мільярди років тому.
Цікаві знахідки було зроблено за межами заповідника, в Харцизькій балці. Організовані експедиції принесли цікаві результати: було знайдено ділянки, на яких ростуть шафран сітчастий, адоніс весняний, гіацинтик Палласа, перстач весняний та півники низькі. Вони створюють неперевершений візерунок на схилах балки, в тих місцях, де товщина родючого шару незначна, а на поверхні ґрунту часто зустрічаються виходи вапняку. Нами було знайдено ділянку, на якій верхній шар ґрунту був зруйнований культиватором, що сприяло в цьому місці в ранній весняний період появі цибулькових, зокрема гіацинтика. На більш низьких ділянках у цей час цвів барвінок та тюльпан дібровний (занесений до Червоної книги України). Місцеві жителі розповідали, що зустрічали й тюльпан Шренка, але наші пошуки не увінчалися успіхом. На початку травня було знайдено єдиний(!) кущ півонії тонколистої, рясно вкритий яскраво-червоними квітками. (Цей вид теж занесений до Червоної книги України та вважається причорноморським ендеміком). Як могла уціліти ця дивна рослина, квітки якої так різко виділяються на зеленому фоні, та ще й біля дороги, - залишається загадкою. Але судячи по розміру куща, росте він не перший рік. Справжньою вдачею вважаємо ще й те, що нам вдалося зібрати насіння цієї унікальної рослини.
Під час реалізації проекту, завдяки плідній співпраці дітей та дорослих, було зібрано унікальний матеріал, що знайшов відображення в буклетах, DVD – фільмі та нових творчих проектах учнів.
Проект презентовано на позакласному заході «Знаємо! Любимо! Збережемо!» та на батьківських зборах.
ВИСНОВКИ
Набутий практичний досвід під час роботи над проектами сприяє розкриттю творчого потенціалу кожної дитини, задоволенню її потреби в самореалізації.
Учні школи – активні учасники районних та обласних краєзнавчих конкурсів: «Я – патріот», «Ковиловий степ» та ін..
Позитивні зрушення, які були отримані за результатами моніторингу, свідчать про зростання мотивації до вивчення рідного краю, його природи, населення та історії; розвиток їхніх розумових здібностей, уміння орієнтуватись в інформаційному просторі тощо. Спостереження за діяльністю учнів на уроках показало, що вони стали більш активно брати участь в обговоренні проблем, більш вільно спілкуються, дослухаючись до думки інших.
Література
1. Вудвуд Л.Ф., Вудвуд І.М. З батьківської криниці. Українське народознавство / За ред.. Загніка А.П. – Донецьк: Центр підготовки абітурієнтів, 2000.
2. Давидов А.І. Знай, люби, бережи. – К.: Веселка, 1985.
3. Золотницкий Н.Ф. Цветы в легендах и преданиях. – К.: Мистецтво, 1999.
4. Костыря И.С. Думы о Донбассе: В двух частях. – Донецк: ЧП «ЦСО», 2007.
5. Нечволод Л.І., Прибиловська Н.В. Збірник переказів з української мови. Для 5-8 класів. – Харків: Світ-Прес, 1999.
6. Приходько С.М. Цілюща флора у вашій кімнаті: Довід. Посібник. – К.: Наук. думка, 1990.
Екскурсія в заповідник «Хомутовський степ»

На березі смарагдового океану Біля музею заповідника

Серед первозданного степу Хіба можна уявити степ без коней

Вартові вічності Квітує степ
Екскурсія в заповідник «Кам’яні могили»


Доторкнутися до вічності

Унікальність ландшафту заповіднику: гірська країна посеред степу