Методическая разработкаФормування ключових і предметних компетентностей на уроках української мови та літератури
Формування ключових і предметних компетентностей на уроках української мови і літератури шляхом впровадження елементів новітніх технологій
СТРУКТУРА РОБОТИ :
ОПИС ДОСВІДУ НА ТЕМУ: «Формування ключових і предметних предметних компетентностей на уроках української мови і літератур рактична частина роботи: конспекти уроків: «ПЛЕКАЙМО КОМПЕТЕНТНІСТЬ».
Урок української літератури у 5-А класі на тему:
«Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця.
«Цар Плаксій та Лоскотон». Казкова історія і сучасне життя».
Урок української літератури у 7-А класі на тему:
«Б.Харчук «Планетник». Роздуми про сенс людського життя, добро і зло в повісті, в сучасному світі, в людині»
Урок позакласного читання у 7 класі на тему:
«Богдан Лепкий. «Цвіт щастя». Ідея прагнення кожної людини бути щасливою»
Поданий матеріал можуть використовувати вчителі-словесники загальноосвітніх шкіл. Мета роботи: висвітлити досвід роботи з питання формування ключових і предметних компетентностей на уроках української мови та літератури.
и шляхом впровадження елементів новітніх технологій».
Як відомо із відгуків українських випускників та їхніх батьків, знань, отриманих під час навчання в школі, достатньо. Але школа недостатньо
навчала самостійності, не було можливості самореалізуватися, недостатньо було в навчанні ситуацій практичного спрямування, на яких учні мали змогу «програвати» життєві ситуації, самостійно знаходити вирішення проблем, що виникали , учні не навчились упевнено орієнтуватися в інформаційному просторі , відчули недостатність правової культури.
Тобто, школа зосереджує увагу на формуванні у своїх учнів предметних компетентностей і при цьому залишає їх наодинці з життєвими проблемами , недостатньо працюючи над формуванням ключових життєвих компетентностей.
Оскільки життя сьогоднішнього суспільства є складним і багатогранним , щоб стати успішною людиною , учень має набути компетентності у різних його сферах : політичній, економічній, духовній, соцільній.
Державний стандарт базової й повної загальної середньої освіти, Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти на підставі міжнародних і національних досліджень в Україні визначають такі ключові компетентності: навчальну, здоров’язберігаючу, соціальну, загальнокультурну, компетентність щодо інформаційних і комунікаційних технологій, громадянську, підприємницьку.
Компетентність визначається як загальна здатність, що базується на знаннях, досвіді , цінностях , здібностях , набутих завдяки навчанню .
Ключові компетентності реалізуються в прагненні й здатності до
раціональної продуктивної, творчої діяльності і досягаються в процесі навчання через усі, без винятку, предмети й виховні заходи.
На сучасному етапі вітчизняні та зарубіжні науковці оперують поняттями „компетентність” та „компетенція” , але усталеного погляду на ці явища в науці поки що немає.
Багато вчених розмежовують поняття "компетенція" і "компетентність" , наголошуючи, що перше являє собою набір певних знань, умінь, навичок, оцінних ставлень особистості та її досвіду, а поняття "компетентність" є ширшим і означає володіння ( рівень володіння - високий, середній, низький) компетенцією чи компетенціями.
У своїй роботі користуюся досвідом О. Пометун, А. Фасолі, Т.М. Смагіної , які радять застосовувати поняття ключова компетентність , предметна компетентність.
Працюючи над формування ключових, мовних і літературних компетентностей учнів допомагаю їм сформувати вміння , необхідні для сучасного життя.
Компетентісно орієнтоване навчання реалізую в таких формах:
Навчальна діяльність:уроки української мови та літератури;
факультативи. Позакласна діяльність: тижні української мови та літератури; конкурси, олімпіади.
Найефективнішими технологіями навчання для формування основних груп компетентностей на уроках української мови та літератури є інтерактивні технології: метод проектів, мозковий штурм, колективна творча робота, робота у групах і парах, ситуативні ігри, сюжетно-рольові ігри,
навчальні ігри, інсценізації, метод інтерв’ю.
Зазначені технології ставлять дитину в позицію творця, а не виконавця чужої волі.
Психологія компетентнісно орієнтованого навчання спрямована на те, як допомогти дитині пізнати себе (самопізнання), як оцінювати себе (самооцінка), як навчитися самоаналізу ( рефлексія ) , скласти життєву програму , проект ( самопроектування ) , і , звичайно, як планувати,
організовувати діяльність задля досягнення мети життя , як здійснювати відповідальний життєвий вибір.
Отже , основою розвитку життєвих компетентностей повинні бути такі технології навчання , які б забезпечували пізнавальну активність та самостійність учнів , сприяли б формуванню навичок застосовувати набуті знання.
Інтерактивні технології саме і є такими. Їх суть і полягає в тому ,
що навчання відбувається шляхом взаємодії учасників навчально - виховного процесу. Учитель виступає в ролі організатора процесу навчання, лідера групи учнів.
Успіх навчання і виховання залежить від того , які методи використовуватиме педагог , аби донести до дітей зміст предмета
„ Українська мова і література ”, визначений програмою, та сформувати у них необхідні вміння і навички.
Шляхи формування компетентностей :
Методи навчання: активні та інтерактивні.
Форми організації навчальної діяльності: групові , парні, індивідуальні, колективні.
У наш час , коли дидактична функція вчителя не в передаванні знань,
а у формуванні навичок здобувати їх, процес навчання – це не автоматичне вкладання програмового матеріалу в голову учня. Завдання педагога в тому, щоб підвести до дверей , дати ключ і навчити учня користуватись цим інструментом.«Ніхто, крім самого учня не зможе ввійти у світ знання».
Спонукаючи учнів бути не спостерігачами, а активними учасниками тих процесів, що лягли в основу викладання предмета , залучаючи їх до спільної діяльності, готую школярів до життя в суспільстві, виробляю в них здатність до пізнання світу й самого себе, до творчої праці , до взаємодії з іншими людьми.
Щоб досягти результатів у цьому важливому питанні проводжу уроки – змагання, уроки - конференції, уроки - семінари, уроки – диспути, уроки-ділові ігри , уроки-змагання , уроки-казки . Такі уроки мобілізують памґять дітей , якій властива особлива міцність , мобільність і швидкість формування. В ігрових ситуаціях дитина почувається вільно, вона не скута досвідом , знаннями , не обмежена якимись заборонами. Навчальні ігри допомагають запалити вогники думки, які , за словами Сухомлинського, стимулюють рухливість розумових процесів: «Запалюється вогник – і дитині хочеться знати більше, хочеться думкою проникати в нові явища. Це бажання
і є поштовхом, який прискорює розумові процеси».
Для прикладу , урок - ділова гра у 6 класі на тему : « Загальна характеристика частин мови. Іменник як частина мови : загальне значення , морфологічні ознаки, синтаксична роль».
Урок проводиться у вигляді ділової гри, а саме засідання бізнес-клубу
на фірмі «Морфологія». Протягом уроку учні ведуть ділові записи відповідно до бізнесового етикету, знайомляться зі словами бізнес, бізнесмен , конкуренція , вчитель розповідає, що нелегко стати бізнесменом, потрібні для цього знання й уміння : правильно вкладати свій капітал, керувати його збільшенням . Також жоден підприємець не здатний плідно працювати, не знаючи мови , без знання мови не можна підтримувати контакти , вести облік виконаної роботи , оформляти документи. Щоб розпочати підприємницьку діяльність, учні здобувають бали, виконуючи різноманітні завдання: аукціон знань, випереджаючі завдання, опрацьовують
«морфологічні матеріали» на замовлення фірми (робота з картками в групах), вирішують непередбачені ситуації , які часто трапляються у бізнесі, виконують розподільний диктант з «ключем» і отримують прислівґя: «Чесне діло роби сміло» , пояснюють його зміст, працюючи самостійно з підручником , використовують технологію «Маркування тексту» , ведуть «Конкуренту боротьбу», виконують розподільно-словниковий диктант, дослідження-пошук, диктант з «ключем» , творче спостереження з елементами аналізу (робота з текстом) , учень виразно читає вірш про відмінки, оскільки бізнесмени повинні вміти виразно , гарно говорити.
Як бачимо, урок досить насичений різними завданням, мета якого: формувати мовну компетентність( комунікативну, лексичну, орфографічну, орфоепічну , міжпредметну, креативну) досягнена. Разом з цим вміння спілкуватися в групі , парі – соціальна компетентність, також під час уроку формуються : підприємницька компетентність , здоровґязберігаюча , інформаційна, загальнокультурна, саморозвитку й самоосвіти.
Компетентнісний підхід є системним, однак провідними психологами доведено , що засобами рідної мови ключові компетентності формуються якнайкраще.
На уроках часто використовую самостійну роботу , вона вимагає
від учнів активного мислення , застосування раніше одержаних знань і навичок, сприяє глибокому і міцному засвоєнню програмного матеріалу. Якщо учні самостійно проаналізують окремі факти , зіставивши їх під керівництвом вчителя , пройдуть шляхом розсуду до висновків, сформулюють правило, то вони засвоять його.
Знання і навички , здобуті зусиллями власного розуму , завжди осмислені , ними учень легко і впевнено оперує в житті.
Для ознайомлення учнів із новим граматичним матеріалом практикую різни види роботи : самостійна робота з підручником , відпрацювання опрацьованого матеріалу у вигляді діалогу , лінгвістичних повідомлень, аналізу слів, речень, спостереження над мовними явищами, аналіз схем, таблиць , добирання власних прикладів.
Під час проведення уроків практикую різні методи :
« Мозковий штурм », « Мікрофон » (5-6 класи), методику незакінчених речень, очікувані результати, « Лінгвістичний двобій », тестові завдання, акродиктанти , асоціативні диктанти.
Досить складним є процес оволодіння орфографічною компетенцією. Тому у процесі викладання мови використовую різні види вправ : різні
варіанти попереджувального диктанту, вибірковий і словниковий диктанти, самодиктант , графічний диктант, цифровий диктант, диктант-переклад.
Такі форми і методи дають можливість самовираження і учневі , і вчителю, а орієнтація на сучасну методику, інтерактивну, робить навчальний процес цікавим і ефективним.
Надзвичайно актуальним й цікавим є метод проектів, який також використовую у своїй діяльності на уроках української мови , літератури та в позакласних заходах. Практикую індивідуальні, парні та групові проекти.
Саме груповий проект, на мою думку, сприяє формуванню всього набору життєвих компетентностей. Його застосування сприяє розвитку продуктивних (діяльнісних) , інформаційних, саморозвитку і самоосвіти компетентностей. Проекти учні демонструють на відкритих уроках, виховних заходах .
У своїй діяльності прагну урізноманітнювати уроки, робити вивчення мови і літератури цікавим , пам’ятаючи слова Олеся Гончара, що бути у вічному пошукові – це значить "шукати енергію слова в енергії душі".
У позакласній системі велику увагу також приділяю різним видам роботи: індивідуальним, груповим, колективним.
На позакласних заходах продовжую роботу щодо формування мотивації навчання української мови і літератури, предметних та ключових компетентностей. Намагаюся, щоб такі форми роботи були спрямовані на виховання загальнолюдських цінностей , усвідомлення традицій нашого народу. Компетентності «складно формувати», але без цього якісна шкільна освіта у XXI столітті неможлива.
ПРАКТИЧНА ЧАСТИНА: КОНСПЕКТИ УРОКІВ «ПЛЕКАЙМО КОМПЕТЕНТНІСТЬ»
УРОК 1
Тема: Василь Симоненко. Цікава сторінка з життя митця. „Цар Плаксій та Лоскотон”. Казкова історія і сучасне життя.
Мета: зацікавити учнів фактами з життя В.А. Симоненка, пробудити інтерес для подальшого ознайомлення з його творами; вчити виразно й осмислено читати казку, виділяти основні епізоди твору, поглибити знання з теорії літератури (віршована мова, рима), формувати вміння переказувати віршовану казку, відрізняти її від прозової, оцінювати вчинки казкових героїв; розрізняти добро і зло в казках і житті; розвивати мислення, мовлення учнів, вміння висловлювати свою власну думку; виховувати добрих, порядних, чесних людей.
Обладнання: портрет Василя Симоненка, записи на дошці, виставка творів для дітей.
Епіграф:
Казка кличе нас у мандри, велить бути в
житті сміливими і мудрими, долати
перешкоди і біди і не забувати добра світового
тільки цим і вимірюється наша людська сутність.
Валерій Шевчук
Хід уроку:
I. Вступне слово вчителя.
Затишно дітям в пазусі казок. Отак би й слухав про царя Салтана або про те, як весело козак обманював турецького султана. Про карих коней з полуменем грив, про чаклуна, що все на світі може. І хто б там що не говорив, а згине зло і правда переможе!
Так сказала про казку Ліна Костенко. Ви перегорнули багато казкових сторінок, які відкрили вам світ фантазії й мудрості нашого народу.
Прочитаймо ще раз слова Валерія Шевчука, що супроводять нас протягом усіх уроків вивчення казок. Відомий український педагог Василь Сухомлинський вважав, що казки, прочитані в дитячому віці , назавжди відкладають у серці „зернятка людяності, з яких складається совість". Ви , мабуть, теж помітили, що казки не лише приносять естетичне задоволення, а й змушують нас замислитися над проблемами реального життя – вибором друзів, поведінки, правильного рішення.
Автор збірки казок „Коли ще звірі говорили" Іван Франко колись мудро сказав:„Тисячі речей забудете, а тих хвилин, коли люба мама чи бабуся розповідала казки, не забудете до смерті".
Справді, казкові герої змалку живуть з нами, допомагають осмислювати життя, розрізняти добро і зло, фантастичне і реальне, смішне і страшне, красиве і потворне. Тому казка завжди цікава для нас.
І я з впевненістю можу сказати, що ви також любите казки, любите їх слухати й читати самостійно. Про це свідчить виставка ваших малюнків до вивчених нами казок. Отож упродовж наступних кількох уроків ми зануримося у світ казок Василя Симоненка.
II. Оголошення теми уроку.
III. Очікувані результати. Робота в групах
Порадьтесь один з одним, ще раз почитайте тему і скажіть, яка ж мета нашого сьогоднішнього уроку. Свої думки запишіть на папері.
На дошці записати:отримати відомості про Василя Симоненка;
вчитись виразно читати казку;вчитись переказувати казку;виділяти в ній головне;виділяти в ній добро і зло;оцінювати вчинки казкових героїв.
IV. Мотивація А для чого нам потрібно вивчати казки?
Y. Розповідь про письменника у формі рольової гри.
Вчитель. Давно вже виріс син Олесь, і ось уже нові покоління читачів з радістю знайомляться з казками Василя Симоненка.А сьогодні така нагода випала і нам.
VI. Отже, вдома всі ви прочитали казку „Цар Плаксій і Лоскотон".
1.Чи сподобалася вам казка?
2.Що в казці видалося найцікавішим? Чому?
3.Які епізоди казки найбільше запам'ятались? (уривки напам'ять, малюнки).
4.А щоб перевірити чи всі ви добре знаєте зміст казки давайте пограємо у гру „Продовжіть цитату".
Аналіз казки „Цар Плаксій та Лоскотон": 1. Доведіть, що „Цар Плаксій та Лоскотон" є казкою? Метод ПРЕС.
2. А як називаються казки, складені письменниками? (Літературними).
Проблемне завдання. Опрацювати матеріал підручника і пояснити, чим ця казка відрізняється від попередніх.
В. Симоненко був поет, тому й казки для свого синочка писав не прозовою, а віршованою мовою.
„Чарівна скринька”У мене є така чарівна скринька, в якій зберігаються складені окремими учнями питання. Ми маємо дати відповідь на них.
1. Назвіть головних героїв казки? (Плаксій та Лоскотон).
2. Як ви думаєте, чому казка називається „Цар Плаксій і Лоскотон"? А чи є сльзолії та Лоскотони у нашому класі?
3. Як називається країна, у якій жив цар Плаксій? (Сльозолий).
4. Чому автор саме так назвав цю країну?
5. Як називалася столиця країни Сльозолий? (Плаксоград).
6 .Якими ви уявляєте мешканців царства?
7. Який настрій панував у країні? Чи щасливими були її мешканці?
8. З яким виразом облич вони ходили? (Продемонструйте).
9. Що робив цар своєму народові? (Забирав сили, здоров'я).
10. Чи міг народ обійтися без такого царя?
11. Що вирізняло Лоскотона з-поміж інших мешканців царства?
12.Зачитайте портрет Лоскотона? Як він одягався?
13.Чому цар боявся Лоскотона? (Добро завжди сильніше).
14.Сміх Лоскотона - це зброя чи ліки? (Зброя проти зла).
15.Як повівся цар Плаксій, щоб упіймати Лоскотона?
16.
·Чому сльозівцям не вдавалося впіймати Лоскотона?
17.Чому люди любили Лоскотона і не любили Плаксія? Чи є у житті поряд з вами, схожі на цих двох персонажів люди?
18.Що сталося з Лоскотоном?
19.Якими рисами письменник наділяє капітана Макаку?
20.Чому навіть жаби булькнули від ганьби у воду на весіллі Макаки та Нудоти?
21.Чим огидне було весілля? Невже лише відсутністю радощів?
22.А хто у казці присвятив хвалебний вірш Макаці та Нудоті?
Хоча казка адресована дітям, але в ній відчувається натяк на сучасне авторові життя. Таких поетів-підлабузників було багато в ті часи, коли жив
В. Симоненко. Він був чесною і правдивою людиною, а тогочасні можновладці таких не любили.
23.Хто і чому звільнив Лоскотона?
24.Чи схожа історія, описана в казці, на сучасне життя? Чим?
25.Давайте заповнимо таблицю „Дерево рішень", винесемо спільне рішення і зробимо висновок. У нас є проблема у казці.
Добро Зло
Лоскотон Плаксій
Дядько Цар
Наслідки
живий Помер від сміху
Висновок: Добро вічне, а зло гине.
1. Як можна перейменувати країну Сльозолий у кінці казки? (Добромир)
2. То до якої країни нам треба мандрувати? (Добра)
3. Що для цього потрібно 4. Як ви розумієте слова: „Як од втоми не впадеш, в цю країну попадеш"? Творіть добро то й добре буде.
Творіть добро, хто б не зустрічався на вашій дорозі.
Мікрофон. Інтерв'ю.1.Чи сподобався вам наш урок? 2.Що запам'яталось найбільше?3.Що б ви взяли з собою у життєву дорогу? 4.Чи досягли поставлених завдань
VII. Домашнє завдання. Індив.завдання
УРОК 2
Тема. Б.Харчук «Планетник». Роздуми про сенс людського життя, добро і зло в повісті, в сучасному світі, в людині.
Мета: поглибити знання учнів про життя та творчість Бориса Харчука, про добро і зло в повісті «Планетник», дослідити, що є
сенсом життя для Планетника, в чому полягає краса довколишнього
світу ; розвивати усне мовлення, памґять, мислення, вміння
працювати в групах; виховувати бажання бачити довколишню красу та творити її, прагнення робити добро та здобувати знання.
Хід уроку:
1. Актуалізація опорних знань і вмінь учнів. Слово вчителя (інтрига).
Так розповідала Роксолана Харчук про свого батька Бориса Микитовича Харчука. А що ви можете сказати про цю людину?
Борис Харчук – український письменник, роки життя 1931-1988.
Що вас вразило у долі Бориса Харчука, його вподобаннях?
Які літературні премії отримав письменник?
Який твір Бориса Харчука ми почали вивчати на попередніх уроках Яка його особливість?
Пригадайте визначення повісті - притчі?
Метод ПРЕС Я думаю Тому що Наприклад
За допомогою методу « ПРЕС» довести, що твір Б.Харчука «Планетник» відповідає даному жанру.
Хто ж такий Планетник? Якими словами ми ще можемо його назвати?
(чарівник, хмарник, буремник)
2. Оголошення теми уроку.Сьогодні у нас знову цікава зустріч з повістю Б.Харчука «Планетник». Тому розгорніть, будь ласка, зошити і запишіть тему сьогоднішнього уроку. Прочитайте вислів П.Грабовського і скажіть, що він означає?«Життя – це наш обовґязок творить,Де творчий кожний день і кожна мить». Сьогодні ми з вами спробуємо визначити, що є сенсом життя, чого в світі більше - добра чи зла, і ,звичайно, що є красою та знаннями для Планетника і кожного із нас.
3.Постановка проблемних завдань.Наприкінці уроку ми маємо дати відповідь на такі питання:Що є сенсом життя для Планетника?
Чи зміг би цей герой вижити в сучасному світі?Життєві цінності Планетника 4. Сприймання та засвоєння матеріалу.
Щоб перевірити, чи уважно ви прочитали твір, я пропоную вам літературну гру: «Пізнай героя , якому належить цитата».
5. Добро і зло Скільки творів уже перечитав кожний із вас, на сторінках яких ведеться боротьба між силами красивого і потворного.Одвічну проблему добра і зла порушує у своєму творі і Борис Харчук.
6. Робота в групах.
1 група – за таблицею, поданою в міні-підручнику, дослідити що є добром, що злом. Визначити чого в повісті більше . Зробити висновок.
Добро і зло в повісті Б.Харчука «Планетник». Як пояснює автор людську природу? Чому світ не може існувати без зла?
(Кожна людина, людський рід – з кореня добра і зла Людина з добра і зла,
тому вона і зла, і добра).
2 група. Прийом «Асоціації». Переглянути ілюстрації до твору і спробувати дібрати слова, які найбільш повно їх характеризують. Скласти інформаційні грона, використовуючи цитати з тексту.
3 група. Відновити прислівґя. Сказати, які з них характеризують Планетника.
Добро не лихо
вік не прохолоне
Раз добром налите серце
а навчився
Мудрим ніхто не вродився
ходить по світі тихо
Гарно того вчити
стільки й дива
Ніхто не знає
що його в світі чекає
Скільки світа
хто хоче все знати
Подумайте і скажіть, від кого чи чого залежить, якою бути людині? 7.Робота в групах. На основі тексту створити звґязне висловлювання на тему:«Навчання Планетника у діда Капуша». Свої думки підтверджувати цитатами з твору.
1 група. Перший урок діда Капуша стосується розуміння людиною свого звґязку з небом. Багато хто не усвідомлює його, бо спить. Так спав і Планетник. Тепер же він раптом побачив: «Зоряна картина неба мерехтіла і миготіла, змінюючись». Мінялися й самі зорі. Червоні засвідчувалися зелено, зелені вишневіли, а то ставали блакитними. А простори неба його глибини, чорніли і ніби дихали холодом».
Капуш навчає Планетника: «Усе на світі звґязане в усіх нас гуде крапелька небес». Після цієї зустрічі перед Планетником відкриваються нові грані краси. «Народжений для краси, міг бачити її скільки завгодно і де завгодно». Красивим змальовує автор його лице: «Білі пасма волосся спадають на плечі й обрамлюють його вродливе обличчя, яке не затінене жодною злобливою пристрастю: відкрите, відверте, щире й зігріте соромливістю».
Ця зустріч стала поштовхом до самозаглиблення юнака. Допомагають відчути красу світу і сприймання його Планетником метафоричні вислови: «Зірка розсипалася в небі, не долетіла до озера й погасла», «стріхи поопускались на вікна, так старі баби насувають на очі хустки», «річка несе «сон-хвилю, присипляючи озеро, верби, очерети й береги».
2 група. Якщо під час першої зустрічі Капуш вчив Планетника «читати небо», то на другій – чути й розуміти землю, читати її зелену книгу. Ось що говорить старий мудрець: «І ми самі як зерно – вийшли із землі краси людини без землі і краси землі без людини нема найвища радість людини – орати і сіяти». Кожна людина,де б вона не була, що б не робила, хіба не орач і не сіяч?... Земля – найпривітніша людська домівка». Капуш розповідає Планетнику про двоїстість світу, присутність у ньому добра і зла, напучує, що сила кожного таїться в його душі».
Прагнучи «позбутися байдужості», глухоти, недбальства, юнак зі ще більшою увагою починає приглядатися до навколишнього світу. Від споглядання краси, усвідомлення взаємозвґязку між усім сущим і минущості всього, на душі в нього було «сумно і світло». А світ віддячує йому любовґю.
В описі другої розмови знову зустрічаємо казкові елементи – згадку про Польовика, Полісуна, Водяника, русалок, описи літа й зими, сповнені народних уявлень. Окрім уже цитованих, трапляються й інші афористичні вислови: «А журавлі уже відлітали у вирій і забирали із собою молоді літа».
3 група. Втретє Капуш допомагає Планетникові усвідомити закономірність життя, світоустрою. Він «провадив про розважливість, мовлячи, що світ збудувався і держиться на двох силах – на потузі любові й потузі терпіння. Ненависть і нетерпець - не менш потужні, але вони й великі сили спротиву З любові й терпіння народжується людина і хліб. Ненависть, нетерпець і незгода на таке нездатні. Усвідомивши це, людина буде готова до захисту. Юнак не все сприйняв і зрозумів з дідової науки . У тому числі й слова про готовність до захисту. І перед силами природи, і перед людською заздрістю і злобою, бо «хіба є більше зло, як тупа і сліпа заздрість?».
Не зрозумів тому, що не усвідомив досконалості природи і сутності людини як частинки природи. «Ти людина»,- говорить дід Планетникові. Але юнак не знав,добре це чи зле, що він людина. І Капуш навчає: «Людина – дитина неба і землі Небо й земля – не добрі й не злі. Вони – досконалі, Вони –всемогутні - це краса.» Потрібно сприйняти як закон світобудови його досконалість.
Потрібно сприйняти як закон світобудови і двоїстість людини , яка «з добра і злаІ зла, і добра». І завдання людини – «жити і вдосконалюватись – піднятися до краси і сили природи, до волі і єдності».
Марійка –допитлива просить розшифрувати малюнок, який став заповітом діда Капуша. Дід Капуш сказав Планетникові: «Шукай пізнання у трьох коренях – у землі,з якої піднявся, у небі, до якого прагнеш, і у самому собі, у своїй душі».
8. Повертаємося до питань,поставлених на початку уроку. Модель.
Визначаємо життєві цінності Планетника.
Бґє грім, молотить град, а ти плекай свій нарцис.Я пропоную вам одне слово,яке є сенсом вашого життя.Ми з вами утворили квітку життєвих цінностей. Як ви думаєте,чому саме нарцис ми обрали. Це символ у творі. Символ – краси, незахищеності потягу до доброго і люблячого серця.
9. Інсценізація діалогів.
Як ви думаєте, чи зміг такий герой Як Планетник вижити в нашому сучасному світі?
А що треба зробити, щоб люди стали добрішими і навколишній світ змінився на краще?
10. Підсумок уроку.
11. Домашнє завдання. Дібрати цитати до хар-ки образу Планетника, скласти план. Написати твір-мініатюру: Моя перша квітка в житті(вчинок в імґя добра,краси» або «Що врятує сучасний світ».12. Палітра емоцій. Радість,спокій , бажання творити добро, піднесеність, смуток.
УРОК 3
Тема: Б.Лепкий «Цвіт щастя». Ідея прагнення кожної людини бути щасливою.
Мета: ознайомити учнів із прозовою творчістю Б.Лепкого, проаналізувати зміст новели «Цвіт щастя», розкрити образ маленького хлопчика, головного героя новели, показати його внутрішній стан, донести шляхом аналізу реальне та уявне в новелі; заохочувати учнів до активного мислення, щирих роздумів про щастя; виховувати кращі моральні якості, розуміння істинної вартості життєвих цінностей.
Обладнання:портрет письменника тексти твору, малюнки учнів, картка самооцінювання, мікрофон, роздатковий матеріал. Епіграф:
...Світ все багатшав. Роки минали.
Люди для себе щастя шукали...
Та й по сьогодні просять і просять...
Г.Чубач
Хід уроку:
Учениця виконує пісню „ Чуєш, брате мій”, (уривок)
Вступне слово вчителя.Сьогодні ми будемо говорити про українського письменника, якому повертається його чесне ім'я, а українській літературі - його твори. Повертаються після довгого й несправедливого замовчування. Навіть знана у всіх усюдах , де живуть українці, відома пісня «Чуєш, брате мій», що постала з його вірша „Журавлі”, публікувалася без імені автора, як народна.
„Богдан Лепкий - не епізодичне ім'я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач, літературознавець, видавець - він у кожній із цих галузей вніс вагомий вклад в історію рідної культури...”- так пише про Богдана Сильвестровича Лепкого літературознавець Микола Ільницький. Вдумайтесь лише у такий факт: один тільки перелік його творів займає 700 друкованих сторінок. А ще Богдан Лепкий - талановитий художник і музикант.
III. Оголошення теми, мети уроку
IV. Мотивація. Я впевнена, що ці знання вам знадобляться в майбутньому, в цьому ви переконаєтесь в кінці уроку, а ще на наступному уроці ми писатимемо контрольний твір на тему „ Яким я уявляю щастя людини”?.
Готуючись до уроку, ви працювали над біографією Б.Лепкого, досліджували його творчість і тому готові до прес-конференції на тему:
„ Проза Б.Лепкого”.
V. Матеріал до прес-конференції . ЗМІ Починаємо прес-конференцію, присвячену прозовій творчості Богдана Лепкого . Запрошуємо Вас, шановні, до співпраці, щирої розмови про Богдана Лепкого - прозаїка.
Учень-дослідник. Ми серйозно готувалися до зустрічі з вами й намагатимемося в ході нашої розмови давати ґрунтовні відповіді на ваші запитання. Тож запрошуємо до співпраці.
Запитання представників ЗМІ:
1.Коли починається прозова творчість Богдана Лепкого?
2.Хто та що впливало на розвиток прозової творчості Богдана Лепкого?
3.Що ви можете сказати про жанри прозової творчості Б.Лепкого?
4.„Звідки герої творів письменника”?
5.Будьте ласкаві, у мене ще одне запитання: « Які провідні теми прозової творчості Богдана Лепкого”?
Шановне товариство, робота прес-конференції завершена. Дозвольте подякувати всім учасникам прес-конференції за плідну й серйозну роботу.
VI. Слово вчителя
Як і кожна людина, а особливо творча, Б.Лепкий замислювався над тим, що ж таке людське щастя і як його знайти. Саме цій проблемі він присвятив новелу „ Цвіт щастя”. Що ж таке новела?
На дошці записане визначення:Новела - (італ. Nоvеllа - новина) - невеличкий епічний твір, характерними ознаками якого є незвичайна й несподівана розв'язка, героїв небагато, увага зосереджена на розкритті переживань і настроїв дійових осіб.
Завдання.На основі прочитаної новели за допомогою методу „ Прес” довести, що „ Цвіт щастя” - це новела.
Я думаю Тому що Наприклад
Допоміжні запитання:
1.Чи багато подій відбувається у цьому творі?
2.Чому письменник приділяє більше уваги : подіям чи думкам, почуттям?
VII. Аналіз новели за питаннями:
1. Яке враження справив на Вас твір?
2 . Про що в ньому розповідається. Визначте тему новели.
3. Як ви думаєте, чи легко було пояснити дитині, що таке щастя?
4. А як це робить мати - героїня новели? (розігрування діалогу)
5. А якби ви пояснили? А які легенди знаєте про квітку щастя?
6. Що можна сказати про хлопчика на основі його запитань до матері? (допитливий, бажає бути щасливим).
7. Про який цвіт почув хлопець від матері і зацікавився ним?
8. Як характеризує хлопчика його готовність одразу ж рушати за цвітом щастя? (цілеспрямований, наполегливий).
9.Для чого мати сину «провела молитву перед сном»? (Щоб застерегти).
10.Чи заспокоївся хлопець після маминого застереження?
11.Як хлопчик провів ніч? Прочитати уривок так, щоб передати його почуття. Можна розповісти від 1 особи.
12.Що є реальне, а що уявне в цьому епізоді?
13.Знайти і зачитати опис ставу. Які художні засоби використав письменник,описуючи став. (Метафори - вода била об греблю. Порівняння)
14.Чому, на думку хлопчика, люди не могли нарвати квітів щастя? („ Бо не годні дістати. Не знають, як через воду поплисти”.)
15.Як же здійснив хлопчик подорож по воді?
16.Чи є ще нереальні події у новелі? Чому він просить лебедів крізь сльози?
17.Чим пояснити те, що хлопець опинився в ліжку біля якого сидів лікар?
18.Які зміни відбулися в хлопцеві, коли той став дорослим? Зачитати.
19.Як вже дорослий хлопець ставився до пошуків квітки щастя? Чому?
20.Яким окликом завершено новелу?(риторичним). Чому саме риторичним?
21.Запишіть і прочитайте епіграф уроку. Поясніть, як ви розумієте його?
VIII. Вчитель. Щастя манить усіх. Саме чекання щастя, мабуть, і є щастям. Ми щасливі, коли долаємо перешкоди і перемагаємо.
Сьогодні до нас завітала ще одна гостя Марійка Допитлива . У неї до Вас запитання. Допоможіть розібратися.
Якщо людина ризикує життям з благородною метою, то вона - герой. А чи можна назвати героєм цього хлопчика?
Допоміжні запитання.
IX. Запитання:1.Як ви вважаєте, чи знайде хлопчик квітку щастя? (Бо вже дорослий продовжує її шукати).
2.А чи є така квітка? Щастя різне. Але все одно - це щось хороше, прекрасне, світле. чудове. Таке, як ці квіти, намальовані вами.
3.А давайте спробуємо виростити квітку щастя (на пелюстках з паперу записати, що ви вважаєте щастям і прикріпити на дошку).
X. Підсумки урокуУ цьому невеличкому уривку так багато любові, тепла, вдячності . Бездонної душевної міці, неабиякої мужності потребує людина , щоб все життя бути готовою піти за воду шукати квітку щастя - не для себе, для інших. Ось таку повчальну історію-притчу розповів вам талановитий чоловік, з якої кожен зробить свої висновки....
Як, на вашу думку, твір, написаний у минулому столітті , пов 'язаний з нашим часом? Чого ж він нас навчає?Визначити ідею новели і записати в зошит.(Возвеличення цілеспрямованості, наполегливості, бажання бути щасливим).А чи будете ви шукати свою квітку щастя? Як саме ?
(наполегливо йти до цілі, мети).Чи сподобалося вам працювати на уроці? Чи досягли мети? Чи задоволені результатами власної діяльності?
Я бажаю Вам знайти свою квітку щастя!
XI. Учні оцінюють себе за карткою.
XII. Домашнє завдання Вивчити визначення новели, відповідати на запитання, характеризувати хлопчика. За бажанням написати твір-мініатюру „ Де росте квітка щастя?”.
Використана література
Пометун О.І.// Компетентнісний підхід у сучасній освіті. Світовий підхід та українські перспективи/ - Київ, 2004.- 111 с.
Смагіна Т.М. Конструювання предметних компетентностей суспільствознавчих навчальних предметів у шкільному навчанні.//Житомирський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. -2010.
Анатолій Фасоля. Літературна освіта: компетенції, компетентності, знання, уміння і навички.// -Київ. – 2012.
13PAGE 14415
13 PAGE \* MERGEFORMAT 14115
Заголовок 1 Заголовок 2 Заголовок 315