Доповідь Компетентнісний підхід до навчання учнів на уроках математики

Компетентнісний підхід до навчання учнів
на уроках математики
Хочеш зробити світ кращим - почни зі своїх уроків
Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновленого змісту освіти, але й адекватних методів та технологій навчання.
Продуктивне навчання забезпечує засвоєння знань та умінь, володіючи якими випускник школи знаходить підґрунтя для свого подальшого життя. Продуктом школи є людина, особистість, тому підлягають реалізації такі задачі:
створення умов для розвитку та самореалізації учнів;
задоволення запитів та потреб школяра;
засвоєння продуктивних знань, умінь;
розвиток потреби поповнювати знання протягом усього життя;
виховання для життя в цивілізованому громадянському суспільстві.
Для розв'язання цих задач вчитель має керуватися такими правилами, незалежно від стажу роботи, категорії, технології, яку він використовує:
Головним є не предмет, якому ви навчаєте, а особистість, яку ви формуєте.
Не предмет формує особистість, а вчитель своєю діяльністю, пов'язаною з вивченням предмета.
На виховання активності не шкодуйте ні часу, ні зусиль.
Сьогоднішній активний учень - завтрашній активний член суспільства.
Ставте учнів у ситуації, котрі вимагають виявлення та пояснення розбіжностей між фактами, що спостерігаються, та наявним знанням.
Допомагайте учням оволодіти найбільш продуктивними методами навчально-пізнавальної діяльності, навчайте їх вчитися.
Привчайте учнів думати та діяти самостійно. Поступово відходьте від механічних переказів, дослівного відтворення.
Творче мислення розвивайте всебічними аналізом проблем, пізнавальні задачі розв'язуйте кількома способами, частіше практикуйте творчі завдання.
Вчитель з будь-якого предмета, не тільки мови та літератури, має слідкувати за способом та формою висловлювання думки учнів. Слід частіше показувати учням перспективи їх навчання.
У процесі навчання обов'язково враховуйте індивідуальні особливості кожного учня, об'єднуйте в диференційовані підгрупи учнів з однаковим рівнем.
Вивчайте і враховуйте життєвий досвід учнів, їх інтереси, особливості розвитку.
Вчитель повинен пам'ятати ці правила, слідувати їм, керуватися ними буде дієвою умовою, яка здатна полегшити учителю досягнення провідної найважливішої мети - формування та розвитку особистості.
Будьте обізнаними з останніми науковими досягненнями із свого предмета. Заохочуйте дослідницьку роботу школярів. Знайдіть можливості ознайомити їх із технікою експериментальної роботи, алгоритмами розв'язання винахідницьких задач, обробкою першоджерел і довідкових матеріалів.
Суспільно-історичною практикою доводьте необхідність наукових знань, які вивчаються в школі.
Навчайте так, щоб учень розумів, що навчання є для нього життєвою необхідністю.
Пояснюйте школярам, що кожна людина знайде своє місце в житті, якщо навчитися всьому, що необхідно для реалізації її життєвих планів.
КОМПЕТЕНТНІСТЬ
ЯК ПЕДАГОГІЧНЕ ЯВИЩЕ
Реформування системи освіти в Україні набуло нині глобального характеру. Ми є свідками і учасниками процесів, котрі безпосередньо пов'язані з реформуванням змісту освіти - затвердження Державних стандартів початкової освіти та базової середньої освіти. Але чи не найяскравіший приклад оновлення ми спостерігаємо у реаліях реформування системи оцінювання.
Результатами навчання в цій системі визнаються рівень навчальних досягнень та компетенції учнів. "Компетенції є інтегрованим результатом навчальної діяльності учнів...". Чим обумовлена перспективність такого результату? "Визначення навчальних досягнень учнів є особливо важливим з огляду на те, що навчальна діяльність у кінцевому підсумку повинна не просто дати людині суму знань, умінь та навичок, а сформувати її компетенції".
У вітчизняній педагогічній літературі уживаються і поняття "компетенція" ("компетенції", "групи компетенцій"), і поняття "компетентність" ("групи компетентностей"). Тлумачний словник подає вельми схожі трактування цих загальних понять.
Компетенція:
добра обізнаність із чим-небудь;
коло повноважень якої-небудь організації, установи чи особи.
Компетентний:
який має достатні знання в якій-небудь галузі, який з чим-небудь;
добре обізнаний, тямущий; який ґрунтується на знанні, кваліфікований;
який має певні повноваження, повноправний, повновладний.
Поняття "компетенція" традиційно вживається у значенні "коло повноважень", "компетентність" же пов'язується з обізнаністю, авторитетністю, кваліфі-кованістю. Тому доцільно в педагогічному сенсі користуватися саме терміном "компетентність".
Компетенція - це сукупність взаємопов'язаних якостей особистості (знань, умінь, навичок, способів діяльності), які є заданими до відповідного кола предметів і процесів та необхідними для якісної продуктивної дії по відношенню до них.
Компетентність - це володіння людиною відповідною компетенцією, що містить її особистісне ставлення до предмета діяльності.
Освітня компетенція як рівень розвитку особистості учня пов'язана з якісним опануванням змісту освіти.
Освітня компетентність - це здатність учня здійснювати складні культуровідповідні види діяльності.
Отже, освітня компетентність – це особистісна якість, що вже склалася.
Компетентний спеціаліст, компетентна людина - це дуже гідна перспектива.
Які основні складові компетентності?
По-перше, знання, але не просто інформація, а швидко змінювана, динамічна, різноманітна, яку треба вміти знайти, відсіяти від непотрібної, перевести у досвід власної діяльності.
По-друге, уміння використовувати це знання у конкретній ситуації; розуміння, яким чином добути це знання, для якого знання який метод потрібний.
По-третє, адекватне оцінювання - себе, світу, свого місця в світі, конкретного знання, необхідності чи зайвості його для своєї діяльності, а також методу його здобування чи використання.
Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення
Безумовно, людина, яка уособлює в собі такі якості, буде вельми компетентним спеціалістом.
Ф о р м у в а н н я
к л ю ч о в и х к о м п е т е н т н о с т е й
н а у р о к а х м а т е м а т и к и
Формування компетентностей учнів зумовлене не тільки реалізацією відповідного оновлення змісту освіти , а й адекватних методів та технологій навчання . Але зміст та методика викладання будь-якого предмета мають певні специфічні риси стосовно формування компетентностей учнів .
Ось характеристика предметного арсеналу шодо формування компетентностей учителями математики.
Соціальна компетентність.
o Вибір учителем завдань , які передбачають для учнів самостійний пошук розв'язку.
o Надання учням можливості обрання варіанту завдання чи шляху розв'язання задач.
o Використання самооцінки та взаємооцінки учнів.
o Розв’язування задач різними способами та визначення раціонального шляху розв'язування.
o Залучення дітей до роботи в групах. Обов'язкова умова - врахування індивідуальних можливостей школярів. Завдання мають бути якщо не індивідуальними, то хоча б різнорівневими .
o Надання учням можливості виявлення ініціативи.
o Практикування доручень учням ( наприклад : „ відповідальний за наочність ” ,
„ консультант ” тощо .
o Планування виховних заходів та заходів предметних тижнів, у яких передбачається самостійна активна діяльність учнів .
o Залучення дітей до самоврядування .
Полікультурна компетентність.
o Використання інформації з історії математичних відкриттів.
o Використання художньої літератури в процесі викладання математики.
o Розв'язання задач історико-культурного змісту.
o Розв'язання задач екологічного змісту .
o Характеристика внеску в науку вчених різних національностей.
o Наголошення на внеску в розвиток науки українських математиків.
o Виховання учнів на прикладі життєвого та творчого шляху видатних математиків.
Комунікативна компетентність.
o Стимулювання вміння учнів висловлювати власну точку зору.
o Сприяння удосконаленню вмінь вести навчальний діалог.
o Використання усних та письмових рецензій на відповідь, доповнень та зауважень до неї .
o Удосконалення вмінь дітей формулювати цілі власної діяльності та робити висновки за її результатами.
o Застосування взаємоопитування та взаємоперевірки з можливим подальшим коментуванням.
o Організація групової роботи .
o Проведення нестандартних уроків , уроків-змагань , КВК.
o Підготовка учнями нестандартних запитань однокласникам .
o Стимулювання спілкування учнів з ровесниками та дорослими з метою підвищення рівня навчальних досягнень та ерудиції учнів.
Інформаційна компетентність.
o Залучення вчителем додаткової інформації в процесі викладання математики.
o Стимулювання учнів до використання додаткової ін-формації.
o Активна співпраця з кабінетом інформатики щодо ви-користання навчальних програм з математики.
o Використання малюнків , таблиць , схем , як джерел інформації, та передбачення складання схем , таблиць , планів , опорних конспектів , як результату роботи учнів з інформацією.
o Випуск шкільних газет , створення інформаційних сторінок у класних куточках.
Компетентність самоосвіти і саморозвитку.
o Написання учнями повідомлень , рефератів , самостійних творчих робіт.
o Використання випереджальних завдань , що передбачають активну самостійну та самоосвітню діяльність учнів.
o Залучення учнів до творчих виставок .
o Залучення учнів до роботи в МАН.
o Консультування учнів з питань самоосвіти .
o Організація інтелектуальних конкурсів, ігор, предметних тижнів, які передбачають самостійне опанування учнями певних питань та їх самоосвітню діяльність.
o Використання інтенсивних завдань з предмету , які передбачають пояснення учнями певних питань.
o Використання навчальних програм з метою самоосвіти учнів.
o Залучення учнів до роботи консультантами , що підтримує їх самоосвітній тонус.
Компетентність продуктивної творчої діяльності.
o Забезпечення високого наукового рівня викладання математики .
o Створення проблемних ситуацій на основі сучасного життя .
o Розв'язування задач та прикладів різними способами , використання задач підвищеної складності.
o Складання та розв'язування учнями тестів , задач , кросвордів тощо.
o Залучення учнів до участі в конкурсах „ Кенгуру " , „ Золотий ключик " тощо.
o Залучення учнів до участі в олімпіадах , МАН , у роботі заочних фізико-математичних шкіл.
ПІДХОДИ ДО ОЦІНЮВАННЯ СФОРМОВАНОСТІ
ОСНОВНИХ ГРУП КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ УЧНІВ
Співвідношення оцінювання компетентностей та рівня навчальних досягнень
Рівні
навчальних досягнень Інформаційний підхід Діяльнісний підхід
І.Початковий.
Відповідь учня - елементарна, фрагментарна, характеризує початкові уявлення про предмет вивчення. Одиниці інформації –понятійно-термінологічні знання та готові теоретичні узагальнення. Домінантна діяльність
розрізнення.
II. Середній.
Учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком. Класи - набір фактичного матеріалу, згрупованого навколо одиниць інформації. Розрізнення та
запам'ятовування.
Репродуктивна діяльність.
III. Достатній.
Учень знає, самостійно застосовує знання, володіє розумовими операціями, уміє робити висновки самостійно здійснює основні види навчальної діяльності. Системи - сукупність класів інформації, об'єднаних
тими чи іншими логічними
зв'язками. Розрізнення та
запам'ятовування,
розуміння, уміння та навички.
Репродуктивно продуктивна
діяльність (змішана).
V. Високий.
Знання учня є системними, їх застосування — творчим, діяльність має дослідницький характер, сформована особиста позиція. Трансформації та імплікації - нові системи, утворені шляхом творчого переосмислення,
переформування вихідних систем з метою пристосування їх до вирішення тих чи інших
навчальних завдань.
Розрізнення,
запам'ятовування,
розуміння, вміння та навички, перенесення.
Продуктивна творча
діяльність.
Організація педагогічного процесу на засадах компетентнісно орієнтованого підходу до навчання неможлива без визначення провідних принципів оцінювання рівня сформованості компетентності учнів.
Серед найбільш суттєвих слід відокремити такі:
Значущість.
Оцінюванню мають підлягати лише найбільш значущі передбачені результати навчання та діяльності учнів.
Адекватність.
Цей принцип означає, що оцінка має бути адекватною цілям та результатам навчання, що знання та вміння учнів мають неформальний, практичний характер; діти готові їх застосувати в житті.
Об'єктивність.
Її можна досягти зокрема добором дуже точних та конкретних критеріїв оцінки.
-Інтегрованість.
Оцінювання має бути інтегрованим у процес навчання,
стати його невід'ємною складовою. Не є справедливим оцінювання того, чому учитель не навчив учнів. Дуже важливо, щоб оцінювання та оцінка мали виховний характер та сприяли оптимізації процесу навчання.
Відкритість.
Оцінювання має бути відкритим, його критерії та стратегія повинні бути відомими учням заздалегідь. Відкритість також передбачає залучення до розробки критеріїв та способів оцінювання самих учнів, як і можливість оцінювання ними власної діяльності.
Зрозумілість.
Форми оцінювання, цілі та процес оцінювання мають бути простими та зрозумілими учням, доступними та зручними у використанні. Оцінювання має стимулювати навчальну діяльність та соціальну активність учня, даючи можливість не тільки контролювати але й навчати.
Проблема оцінювання сформованості основних груп компетентностей належить до найменш розроблених та найбільш серйозних проблем, пов'язаних з упровадженням компетентністного підходу до начання на уроках математики, адже наша система навчання мала прецеденти тільки предметного оцінювання. В усякому разі її розв'язання має бути централізованим, а критерії оцінювання сформованості основних груп компетентностей - такими ж офіційними, як уже давно відомі «Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів».
ШМО Молочанської №2 спеціалізованої школи І – ІІІ ступенів
Доповідь
Компетентнісний підхід до навчання учнів
на уроках математики
Ф о р м у в а н н я
к л ю ч о в и х к о м п е т е н т н о с т е й
н а у р о к а х м а т е м а т и к и
Вчитель початкових класів
Т. В. Леляк
Жовтень 2012р.