Стаття,,ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ,,

ДНЗ Черкаське вище професійне училище ім. Г. Ф. Короленка
Практичний психолог
Зайчук Ян Михайлович

ОСОБЛИВОСТІ ПРОЯВУ ЕМОЦІЙНИХ РЕАКЦІЙ СТУДЕНТІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Актуальність: В еру інтенсивного науково-технічного прогресу, виникає потреба у ґрунтовнішому дослідженні питання емоційного реагування. Зміна соціальних норм, цінностей, ідеалів та розвиток суспільства призводять до зміни емоційних реакцій студентів у процесі навчальної діяльності. Саме тому виникає потреба в перевірці та уточненні даних. Спроможність студента адекватно реагувати на навчальні навантаження є важливою у подальшому навчанні студента у ВНЗ та майбутньому становленні його як спеціаліста.
Які б умови та детермінанти не визначали життя та діяльність людини – внутрішньо-психологічно - дієвими вони стають лише тоді, коли їм вдається проникнути у сферу її емоційних відносин і закріпитися в ній. Емоції справляють вплив на усі сфери людського життя, в тому числі і на навчання.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ](від лат. Emovere - порушувати, хвилювати) - стани, пов'язані з оцінкою значимості для індивіда діючих на нього факторів і виражаються насамперед у формі безпосередніх переживань задоволення або незадоволення його актуальних потреб[10]. Під емоцією розуміють або внутрішнє почуття людини, або прояв цього почуття. Часто найсильніші, але короткочасні емоції називають афектом, а глибинні і стійкі - почуттями. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] - це психічний [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] імпульсивної регуляції поведінки, заснований на чуттєвому відображенні потребностной значимості зовнішніх впливів, їх сприятливості чи шкідливості для життєдіяльності індивіда.  [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] виникли в результаті еволюції для кращої адаптації організму. Вони позитивні або негативні. Окремі життєво важливі властивості предметів і ситуацій, викликаючі емоції, налаштовують організм на [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] поведінку. Це механізм безпосередньої оцінки рівня благополучности взаємодії організму з середовищем.  Емоції, як і [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], - базові явища психіки. Якщо у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] відбивається матеріальність буття, то в [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] - суб'єктивне ставлення до різних аспектів цього буття. Емоції пов'язані з діяльністю кори великих півкуль, в першу чергу - з [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] правої півкулі[8]. Імпульси від зовнішніх впливів надходять у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] двома потоками. Один з них прямує у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] зони кори головного мозку, де зміст і значення цих імпульсів усвідомлюються і вони розшифровуються у вигляді [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і сприйнять. Інший потік приходить в підкіркові освіти ([ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і ін), де встановлюється безпосереднє відношення цих впливів до базових потреб організму, суб'єктивно пережитим у вигляді емоцій. Виявлено, що в області підкірки (у [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]) існують особливі нервові структури, що є центрами [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], задоволення, агресії, заспокоєння.  Будучи безпосередньо пов'язаними з ендокринно-вегетативною системою, емоції можуть включати [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] механізми поведінки. Так, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] страху, виникаючи у небезпечній для організму ситуації, забезпечує реакцію, спрямовану на подолання небезпеки - активізується орієнтовний [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], гальмується діяльність всіх, на даний момент другорядних, систем: напружуються необхідні для боротьби м'язи, частішає [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], посилюється серцебиття, змінюється [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] і т.п.  Емоції безпосередньо пов'язані з інстинктами. Так, у стані гніву у людини з'являється «оскал зубів», стискання кулаків, приплив крові до обличчя, прийняття загрозливих. Всі основні емоції носять вроджений [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ]. Доказом тому служить той факт, що у всіх народів, незалежно від їх культурного розвитку, однакова міміка під час висловлювання тих чи інших емоцій. Навіть у вищих тварин (примати, собаки, кішки та інші) ми можемо спостерігати ту ж міміку, що й у людини [11]. Однак вродженими є не всі зовнішні прояви емоцій; деякі отримуються в результаті навчання і виховання (наприклад, спеціальні жести, як [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] тієї чи іншої емоції). Будь-які прояви активності людини супроводжуються емоційними переживаннями. Завдяки їм, [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] може відчувати стан іншої людини, співпереживати йому. Навіть інші вищі [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] можуть оцінювати емоційні стани один одного.  Чим більш складно організована жива істота, тим багатшою гамма пережитих емоційних станів. Але деяке згладжування проявів емоцій у соціалізованого людини спостерігається в результаті зростання ролі вольової регуляції. Всі живі організми спочатку прагнуть до [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], що [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] їх потребам і до того, за допомогою чого ці потреби можуть бути задоволені. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] діє тільки тоді, коли його дії мають сенс. Емоції є вродженими, спонтанними сигналізаторами цих смислів. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] формують психічний [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ], уявлення, а емоційні [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] забезпечують вибірковість поведінки.
Існують переконливі дані, які свідчать про те, що емоції є найважливішим фактором регуляції процесів пізнання. Так, емоційна забарвленість - одна з умов, що визначає довільну увагу та здатність запам'ятовувати. Вона може суттєво забезпечити або ускладнити довільну регуляцію цих процесів [4].
Негативне ставлення до навчання пов'язане з негативними емоціями страху, образи, незадоволеності собою та викладачем. Позитивне ставлення до навчання пов'язане з позитивними емоціями подиву, переживання незвичайності, впевненості у своїх силах, гордості за себе. Емоційно забарвлені знання запам'ятовуються швидше і міцніше, ніж знання, що позбавлені індивідуальності і залишають людину байдужою. І це постійно треба враховувати при доборі навчального матеріалу. «Вчитися треба весело. Мистецтво навчання - це мистецтво пробуджувати в студентах допитливість, а потім задовольняти її. Таким чином, однією з важливих умов, за яких виникає і розвивається інтерес до навчання, підвищується активність слухачів, є яскравість, емоційність навчального матеріалу, схвильованість, захопленість самого вчителя. Це справляє величезний вплив на слухачів, їхнє ставлення до предмета та викладача. Емоційна дія - один з найсильніших засобів заохочення слухачів до навчання. Краса, освіченість, емоційна напруга матеріалу, що вивчається, через вміле викладання передаються слухачам, заохочують їх. Щира захопленість викладача предметом чудодійно впливає на слухачів.
Саме тому велике значення надається ролі емоцій і в автодидактиці. Так, одне з основних її правил полягає в тому, що не пізнавши хвилювання, ніхто не має права вважати пережитим розуміння. Справді, будь-яке знання треба вважати істинним тільки тоді, коли воно сплавлене в єдине з найглибшим почуттям. Усе «наукове», «інтелектуальне», «літературне» треба навчитися читати, сприймати і усвідомлювати з любов'ю і високим хвилюванням. У цьому одне з головних завдань практичної автодидактики.
Наведені матеріали свідчать про велике значення емоцій для навчання, хоча у книжках з педагогіки практично відсутні відомості з цього питання.
Сучасні дослідження щодо впливу позитивних емоцій на розумову діяльність студентів показало: працездатність у студентів за таких умов підвищується на 30-40%. Цікавими є результати досліджень, одержані на кафедрі математики Криворізького педагогічного інституту. Тут досліджувалось питання про стимули відвідування лекцій. Виявилось, що емоційність лежить в основі практично 30% стимулів, що формують ставлення студентів до лекцій.
Тут можна навести цілий спектр прийомів: усунутий страх перед оцінками: їх можна виправити; форма опитування учнів залежить від рівня їхньої підготовки: письмова, магнітофонна, відповідь викладачу особисто, відповідь перед усім класом; взаємна довіра; учні ставлять один одному і собі оцінки; віра в успіх учня і передача йому цієї віри; зміцнення почуття особистої гідності в кожного учня.
Природно, що за цих умов учням легко і цікаво вчитися і вони досягають чималих успіхів. Численні прийоми, що застосовує В. Ф. Шаталов, дають ефект лише в атмосфері добра, любові, поваги до особистості учня. Однак, незважаючи на досить сильний вплив емоцій на успіх у навчанні, більшість викладачів дотримуються думки: головне в педагогіці - це добре знати свою науку та вміти логічно послідовно її викласти, а решта - справа слухачів. В результаті такого ставлення працездатність слухачів знижується на 30-40%.
Неможливо, щоб викладач не знав навчальної інформації і не вмів її послідовно викласти, але знаючи предмет, він має піднести його на чуттєвій основі, тобто має розгальмувати механізм сприйняття. Адже нікому не спаде на думку їхати на автомобілі з натиснутими гальмами, а от заняття без емоцій часто проводяться зі спокійним сумлінням.
Існуюча професійна підготовка викладача, певним чином, дає йому деякі уявлення про те, як формуються знання, вміння, навички, але вона не дає жодних відомостей про те, як створювати емоційний фон занять.
З огляду на це, викладачі досить рідко роблять спроби розбудити уяву слухача, його фантазію, інтуїцію, емоції. Інакше кажучи, освітні інститути розвивають функції лівої (аналітичної) півкулі мозку, нехтуючи при цьому правою (інтуїтивною) півкулею, хоча відомо, що сумісна робота обох півкуль мозку значно підвищує інтенсивність розумової діяльності людини. Тому не дивно, що чинна освітня система з чіткою послідовністю продукує нудьгу та страх, позитивні емоції носять винятковий характер.
Але ж нічого не запам'ятовується так, як те, що пов'язане з радістю, задоволенням (тобто позитивними емоціями). У цьому немовби проявляється біологічне прагнення організму утримати та відтворити переживання, пов'язані із задоволенням.
Звідси педагогічним правилом має стати вимога емоційної схвильованості, через яку слід проводити весь навчальний матеріал. Педагог кожного разу має турбуватися про те, щоб накопичити відповідні сили не тільки розуму, а й почуття. Від викладача, кажучи психологічною мовою, вимагається вроджений емоційний темперамент. Той, хто не гарячий і не холодний, а тільки теплий, ніколи не буде хорошим вчителем.
Без сумніву, найкращим каталізатором підвищення емоційного фону занять є застосування у викладацькій практиці гуманістичної психології навчання, яка припускає перебудову навчання за такими напрямами: створення психологічного клімату довіри між викладачами та слухачами, забезпечення співробітництва у прийнятті рішень між усіма учасниками навчального процесу; актуалізація мотиваційних ресурсів навчання; розвиток у викладачів особливих індивідуальних настанов, які найкраще відповідають гуманістичному навчанню. Загалом гуманістична психологія припускає наявність у викладачів своєрідної «педагогічної філософії», нероздільно пов'язаної з індивідуальним способом життя людини у світі. До цієї системи цінностей входять переконання в особистій гідності кожної людини, у важливості і значущості для кожної людини здібностей і можливостей довільного вибору, удосконалення, відповідальності за свої вчинки, творчого і радісного навчання. Щоб реалізувати таку модель навчання, від викладача вимагається, окрім інформаційного забезпечення, розроблення відповідної емоційної манери подання знань.
Звичайно ж, її практичне застосування можливе при наявності у викладачів постійного зворотного зв'язку з аудиторією, внутрішнього психологічного і емоційного камертону. До того ж викладач повинен вміти використовувати прийоми формування позитивних емоцій (створення творчої обстановки на заняттях; порівняння; зміна інтонації; використання міміки та жестів; піднесеність настрою; схвалення дій слухачів; створення атмосфери розкутості, доброзичливості тощо)
Отже, система освіти, спрямована на здобуття теоретичних знань і дещо ігнорує емоційний розвиток , набір тих якостей, котрі дають ключ до відкриття того, чому за однакових здібностей одна людина досягає успіхів, а інша ні. Адже люди з добре розвинутою емоційною сферою можуть краще налагодити стосунки з оточуючими, швидше знайдуть вихід із складного становища, здатні більш цілеспрямовано керувати своїми емоціями. Емоції, як суб’єктивні переживання, являють собою один з найвизначніших феноменів внутрішнього життя людини, тому виховання емоційної культури є важливим компонентом формування розвинутої, духовно багатої особистості та психологічно здорового члена суспільства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Занюк С.С. Психологія мотивації та емоцій. Навчальний посібник / С.С.Занюк – Луцьк: Волинський  державний університет, 1997. – 180 с.
Зимняя И.А. Педагогическая психология / И.А.Зимняя. – Москва: Логос, 2004. – 268с.
Ильин Е.П. Эмоции и чувства / Е.П. Ильин. – СПб.: Мастера психологи, 2001. – 752 с.
Панкратов А.Н. Саморегуляция психического здоровья: Практическое руководство / А.Н. Панкратов. – Москва: Институт психотерапии, 2001. – 452 с.
Піонова Р.С. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] вищої школи / Р.С. Піонова. – Мн.: Университетское, 2002. – 256 с
Свободная энциклопедия Википедия: [Электрон.ресурс]. – режим доступа: [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] Емоції.
Столяренко Л.Д. [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] / Л.Д. Столяренко. – Ростов н / Дону: Фенікс, 2006. – 542 с.
Симонов П. В. Эмоциональный мозг. Физиология. Нейроанатомия. Психология эмоций / П. В. Симонов. – М.: Наука, 1981–100с.
Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: Учеб. пособие / С.Д. Смирнов. – Москва.: Академия, 2001. – 304 с.
[ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] [ Cкачайте файл, чтобы посмотреть ссылку ] з педагогіки / Укл. Рапацевіч Є.С. / Є.С. Рапацевіч. – Мн.: «Сучасне слово», 2001. – 928 с.
Дарвин Ч., Экман П. О выражении эмоций у человека и животных 4-е изд. / Ч Дарвин. – СПб.: Мастера психологии, 2013. – 320с.
Якунин В.А. Педагогическая психология / В.А. Якунин. – СПб.: Полиус, 1998. – 387с.