Інтелектуальна філологічна гра до Дня писемності Світ українського слова

9 листопада - День української писемності та мови
Інтелектуальна філологічна гра«Світ українського слова»
8-КЛАСИ
Вчитель: Щороку 9 листопада ми відмічаємо День української писемності та мови. От і сьогодні це свято завітало до нашої школи. Тому, я щиро вітаю вас і запрошую бути учасниками Інтелектуальної філологічної гри «Світ українського слова»
Ведучий: Першим до нас приходить слово... З колисковою материнською піснею, тихою казкою, доброю ласкою. «Мама, тато, бабуся, дідусь», - промовляє дитина. Які дивні ці перші слова! А потім знання зі словесності поширюються. Дитина підростає, пізнає за день десятки інших слів, звучних і красивих: сонечко, квітка, трава. Світ - мов казка. І пізнаємо ми його за допомогою слова. За допомогою слова відкриваємо таємничість і складність інших наук: географії та історії, біології та хімії, фізики та математики.
Отже, словесність - початок усіх наук. Вона джерело, звідки починається струмок, який ширшає, набирає сили і розливається могутньою річкою.
Ведуча: Рідна мова! Запашна співуча, гнучка, сповнена музики і квіткових пахощів. Вона встала з колін так само, як піднялася й Україна. Проголошення незалежності дало можливість українській культурі зайняти належне місце. А джерелом культури і є материнська мова.
Ведучий: Багата і милозвучна наша рідна українська мова. Нею можна передати найтонші відтінки думок і почуттів.
Ведуча: Та розмовляючи щодня вдома, у школі, на вулиці, ви іноді й не замислюєтесь над особливостями, відтінками слів, доцільністю вживання їх. Сприймається слово, як щось звичайне, само собою зрозуміле.
Ведучий: А тим часом мова - одне із багатьох див, - створених людьми. Вона віддзеркалює душу народу, його історію.
Ведуча: В нашій мові є чимало захоплюючого й дивовижного... І щасливі, ми, що народилися й живимо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі - в нашій славній Україні. З любов’ю до України її мови звертається до нас український поет Володимир Сосюра.
Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її вічну живу і нову,
І мову її солов’їну.
Звучить музика
Пісня (слова Ф. Тишка, музика Г. Татарченко)
«Як же нам жити на рідній землі»
За синєє небо,
За жовте колосся
Боротися треба,
Щоб краще жилося.
За синєє небо,
За жовте колосся
Боротися треба
Щоб щастя було.
Та як же нам жити
На рідній землі,
Щоб люди до віку щасливі були
Щоб мова народу в повазі була,
Від роду до роду між нами жила.
Ведучий: Увага! Увага! Увага!
Розпочинаємо інтелектуальну, філологічну гру «Світ українського слова». У грі беруть участь команди: «Лінгвісти» (8 - А), «Мовознавці» (8 - Б) «Ерудити», (8-В клас).
Сьогоднішню гру будуть оцінювати члени журі:
Ведуча: Наша гра присвячується Дню української писемності та мови. Ми з вами одержали у спадок сучасну українську мову. Нею можна висловити все: від дитячих віршів та оповідань до найновіших наукових відкриттів. Але вона легко, без зусиль, сама в руки не дається. Щоб вільно, невимушено й гарно говорити, треба цьому вчитися. Вчитися довго і наполегливо: вивчати правила, бо це закони мови, завчати нові слова і цілі речення, наприклад, прислів’я, приказки, фразеологізми, бо це збагачує мову, робить її образною. Треба вчити вірші, бо це розвиває нашу пам'ять.
Ведучий:
М. Рильський
Як парость виноградної лози,
Плекайте мову. Пильно й ненастанно
Політь бур’ян. Чистіша від сльози
Вона хай буде. Вірно і слухняно
Нехай вона щоразу служить вам,
Хоч і живе своїм живим життям.
Прислухайтесь, як океан співає –
Народ говорить. І любов, і гнів
У тому гомоні морськім. Немає –
Мудріших, ніж, народ, учителів!
У нього кожне слово - це перлина,
Це праця, це натхнення, це людина!
Не бійтесь заглядати у словник:
Це пишний яр, а не сумне провалля,
Збирайте, як розумний садівник,
Достиглий овоч в Грінченка і Даля,
Не майте гніву до моїх порад
І не лінуйтесь доглядать свій сад.
Ведуча: Для кожного народу дорога його мова. Для нас найближчою і найріднішою є українська.
Доведіть, будь ласка, що це саме так.
Перший конкурс на краще виразне читання поезій українських поетів про рідну мову.
Запрошується учасник команди «Лінгвісти» (8- А клас)
Діамант дорогий на дорозі лежав
Тим великим шляхом люд усякий минав,
І ніхто не впізнав діаманта того.
Йшли багато людей і топтали його
Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов
І в пилу на шляху діамант він знайшов.
Камінець дорогий, він одразу впізнав.
І додому приніс, і гарненько, як знав,
Обробив, обточив, дивний той камінець
І уставив його у коштовний вінець.
Сталось диво тоді, камінець засіяв
І промінням ясним всіх людей здивував.
І палючим вогнем кольористо блищить
І проміння його усім очі сліпить Так в пилу на шляху наша мова була
І щаслива рука її з пилу взяла.
Полюбила її, обробила її
Положила на ню усі сили свої,
І в народний вінець як в оправу ввела,
І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.
Ведучий: Запрошується учасник команди «Мовознавці» (8- Б клас)
Мова кожного народу,
Неповторна і - своя.
В ній гримлять громи в негоду,
В житі - трелі солов’я
На своїй природній мові
І потоки гомонять
Зелен - клени у діброві
По кленовому шумлять.
Солов’їну, барвінкову,
Колосисту - на віки –
Українську рідну мову
В дар дали мені батьки.
Берегти її, плекати
Будем всюди й повсякчас,
Бо ж єдина - так, як мати –
Мова в кожного із нас.
Ведуча: Запрошується учасник команди «Ерудити» (8- В клас)
Дмитро Білоус
Ти повстаєш в ясній обнові,
Як пісня, линеш, рідне слово,
Ти наче диво калинове,
Кохана материнська мово!
Несеш барвінь, гарячу, яру
В небесну синь пташиним граєм
І, спивши там від сонця жару,
Зеленим дихаєш розмаєм.
Плекаймо ж в серці кожне гроно,
Прозоре диво калинове,
Хай квітне, пломенить червоно
В сім’ї великій, вольній, новій.
Ведучий: Для підведення підсумків 1 конкурсу слово надається журі (1-10 балів).
Ведуча: Переходимо до 2 конкурсу і перевіримо, як ви добре знаєте українські прислів’я.
Завдання. Скласти з окремих слів по 1 прислів’ю.
Скільки ти знаєш мов, - стільки разів ти людина.
Говори мало, слухай багато, а думай ще більше.
Книга вчить, як на світі жить.
Ведучий: Для підведення підсумків 2 конкурсу слово надається журі (1-5 балів).
Третій конкурс. Фразеологізми
Ведуча: Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні, крилаті вирази народної розмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людина так майстерно володіє рідною мовою. Ці стійкі вирази називаються фразеологізмами.
Запрошуємо по одному учаснику взяти завдання. Кожна команда повинна розкрити зміст фразеологізму жестами, а команда суперник - відгадати фразеологізм і пояснити його значення.
Ламати голову - думати.
Води в рот набрати - мовчати.
П’ятами накивати - втекти.
Кирпу гнути - задаватися.
Губи накопилити - сердитися.
Бути на сьомому небі - радіти.
Ведучий: Для підведення підсумків 3 конкурсу слово надається журі (1-5 балів).
Четвертий конкурс «Далі... Далі...»Ведуча: Кожній команді ведучим задається серія запитань, на які треба відповісти за 1 хвилину. Виграє та з команд, котра за цей час встигне відповісти на більшу кількість запитань; кожна правильна відповідь - 1 бал. Якщо учень не знає відповіді - говорити слово «далі».
Запрошується учасник команди «Ерудити» (8- В клас).
Запитання для команди:Державна мова України. (Українська)
Найбільша одиниця мови. (Текст)
Частина мови про ознаку предмета. (Прикметник)
Знак у кінці питального речення. (Знак питання)
Чим починається діалог? (Тире)
Слова з протилежним значенням. (Антоніми)
Перша буква у власній назві. (Велика)
Знак у слові з-поміж. (Дефіс)
Наука про звуки мови. (Фонетика)
Скільки Н у слові незрівнянний? (Чотири)
Головні члени речення. (Підмет і присудок)
Документ про середню освіту. (Атестат)
Словниковий склад мови. (Лексика)
Знак у слові В'ячеслав. (Апостроф)
Місцеві різновиди мови. (Діалекти; говори)
Символ українців, що оберігає. (Оберіг)
17. Частина мови «Ой». (Вигук)
18. Речення з другорядними членами. (Поширене)
19. 3міна букв у корені. (Чергування)
Влучний вираз. (Фразеологізм)
Префікс у слові прекрасний. (Пре-)
Стиль художньої літератури. (Художній)
Список літер встановленого порядку. (Алфавіт)
Речення з однією граматичною основою. (Просте)
Слово з багатьма значеннями. (Багатозначне)
26. Займенник з однієї букви. (Я)
Частина тексту з новою думкою. (Абзац)
Розділ науки про правопис. (Орфографія)
Остання буква у слові «шістдесят»? (Т)
Як правильно сказати навчання чи навчання. ( Навчання)
Як пишемо прислівник до побачення. (Окремо)
Яка частина мови слово «мій». (Займенник)
Який зв'язок у словосполученні «осінній день». (Узгодження)
Як пишемо слово «свято». (Без апострофа)
Як пишемо слово «місяць-серпик».(Через дефіс)
Запрошується учасник команди «Мовознавці» (8- Б клас)
Запитання для команди:Без якої святині зникає народ? (Безмови)
Найменша одиниця мови. (Звук)
Слова спільного кореня. (Спільнокореневі)
Частина мови сьогодні. (Прислівник)
Знак у кінці розповідного речення. (Крапка)
Знак при звертанні. (Кома; знак оклику)
У що береться пряма мова? (Лапки)
Буква без звука. (М'який знак)
Словник про значення слів. (Тлумачний)
Власний життєпис. (Автобіографія)
11 .Чужа фраза дослівно. (Цитата)
12.Знак у слові «пів-Європи». (Дефіс)
Наука про діалекти. (Діалектологія)
Правила спілкування. (Етикет)
Сьомий відмінок нашої мови. (Кличний)
Стиль у науці. (Науковий)
Остання частина слова. (Закінчення)
Документ про хід зборів. (Протокол)
Розмова двох осіб. (Діалог)
Українці за кордоном. (Діаспора)
Речення без другорядних членів. (Непоширене)
Частина мови про кількість. (Числівник)
Опис природи. (Пейзаж)
Речення з однією граматичною основою. (Просте)
Помилка на правопис. (Орфографічна)
Нема України без верби і...? (Калини)
Частина слова перед коренем. (Префікс)
Новостворені слова. (Неологізми)
Слова з близьким значенням. (Синоніми)
Остання буква в слові «п'ятдесят». (Т)
Яка частина мови слово «ку-ку». (Вигук)
Як правильно сказати запитання чи запитання. (Запитання)
Як пишемо прислівник «по-українськи». (Через дефіс)
Який зв'язок у словосполученні «ідуть співаючи». (Прилягання)
Яка частина мови слово «але». (Сполучник)
Як пишемо слово «Дніпро-ріка». (Через дефіс)
Запрошується учасник команди «Лінгвісти» (8- А клас)
Запитання для команди:Частина мови, що означає назву предмета. (Іменник)
Знак у кінці окличного речення. (Знак оклику)
Частина мови малюють. (Дієслово)
Слова, які пишуться однаково, але мають різне значення. (Омоніми)
Знак у слові «по-українськи». (Дефіс)
Наука, яка вивчає частини мови. (Морфологія)
Скільки Н у слові несказанний. (Три)
Знак у слові торф’яний. (Апостроф)
Частина мови «не». (Частка)
Суфікс у слові книжечка. (Ечк)
Скільки голосних букв в українській мові. (10)
Остання буква у слові «сімдесят». ( Т)
Розділовий знак після слів автора перед прямою мовою. (Дві крапки) 14. 3нак у слові «пів - Києва». (Дефіс)
Розмова кількох осіб. (Полілог)
Речення з кількома граматичними основами. (Складне)
Остання буква в слові навчання. (Я)
Слова, що мають кілька значень. (Багатозначні)
Частина слова без закінчення. (Основа)
Слово «журі» пишеться через букву «у» чи «ю».(У)
Скільки звуків у слові «п’є». (3)
Скільки всього самостійних частин мови (б)
До якої частини мови віднесемо слово «киць - киць». (Вигук)
Як правильно сказати вірші чи вірші. (Вірші)
Як правильно сказати випадок чи випадок. (Випадок)
Як пишемо прислівник прислівник насамперед/ Разом)
Якого роду іменник какаду. (Чоловічого)
Який зв'язок у словосполученні «золота осінь». (Узгодження)
Скільки букв в українському алфавіті. (33)
Який зв'язок у словосполученні «читаю книгу». (Керування)
Як правильно сказати завдання чи завдання. (Завдання)
Яка частина мови слово «і». (Сполучник)
Як пишемо слово «багато-багато». (Через дефіс)
Як пишемо слово «пів - Києва». (Дефіс)